Волкова Тетяна Михайлівна. Ефективність модифікованого методу переважної фіксації погляду при візометрії дітей раннього віку

Короткий опис

Волкова Тетяна Михайлівна. Ефективність модифікованого методу переважної фіксації погляду при візометрії дітей раннього віку : дис... канд. мед. наук: 14.01.18 / Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України. - О., 2006

Волкова Т.М. Ефективність модифікованого методу переважної фіксації погляду при візометрії дітей раннього віку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 офтальмологія. Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2006.
Дисертація присвячена актуальній проблемі об’єктивізації візометрії дітей раннього віку як здорових, так і з неврологічними і офтальмологічними захворюваннями. Визначено напрями удосконалення традиційного методу переважної фіксації погляду (ТМ ПФП). Розроблені і запропоновані нові тестові оціночні карти із стушованими контурами і закругленими кутами тестових полів і приладове забезпечення для модифікованого метода переважної фіксації погляду (ММ ПФП), використання яких значно підвищує об’єктивність і точність інформації з оцінки гостроти зору при значному скороченні затрат часу на дослідження кожної дитини. Одержані нові дані про строки формування макулярного і фовеолярного рефлексів, які співставлені з темпами розвитку гостроти зору у здорових дітей до 2 років. Застосування модифікованого метода ПФП забезпечує зменшення затрат часу на дослідження гостроти зору кожної дитини у порівнянні з ТМ ПФП на 16,2%, з методом реєстрації ОКН (МР ОКН) на 40,6% та з використанням таблиці Орлової (МВДТ Орлової) на 14,4%. Визначені можливості використання різних методів для визначення гостроти зору дітей раннього віку здорових, з невропатологією та з офтальмопатологією, які складають відповідно для модифікованого М ПФП 100; 98,6; 100%; для МР ОКН 100; 83,1; 100%; для МВДТ Орлової 70; 41,9; 88,3% від кількості дітей, що підлягали дослідженню. Визначені для модифікованого М ПФП фізіологічні значення гостроти зору здорових дітей від 1 до 48 місячного віку, які пропонується використовувати як нормативні при формуванні груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій тощо.

1. Проблема об’єктивізації візометрії дітей раннього віку обумовлює необхідність удосконалення існуючих і розробки нових методів оцінки гостроти зору, а також вивчення її зв’язку із строками формування макулярних світлових рефлексів, а тому є актуальною задачею сучасної дитячої офтальмології.
2. Запропонована модифікована методика візометрії у дітей раннього віку на основі методу переважної фіксації погляду, яка включає: оціночні карти із стушованими контурами і закругленими кутами тестових полів, об’єктивну реєстрацію спрямованості погляду дитини і часу його фіксації.
3. Показані офтальмоергономічні переваги модифікованого метода переважної фіксації погляду, які дозволяють скоротити час дослідження в середньому у порівнянні з: традиційним методом переважної фіксації погляду на 16,2%; методом реєстрації оптокінетичного ністагму на 40,6%, при застосуванні таблиці Орлової на 14,4%.
4. Модифікований метод переважної фіксації погляду однаково ефективний з методом реєстрації оптокінетичного ністагму у 100 % здорових дітей та дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокостю у віці від 1 до 48 місяців; у дітей з перинатальною енцефалопатією, запропонований метод зберігає високу ефективність у 98,6%, а метод реєстрації оптокінетичного ністагму лише у 83,1% дітей.
5. Доповнені наукові дані про взаємозв’язок розвитку гостроти зору із строками формування макулярних світлових рефлексів і встановлено, що перші проявлення макулярного рефлексу відмічаються у віці 4 місяців при гостроті зору 0,04 і завершується його формування у 7 місяців при гостроті зору 0,09, а фовеолярного починаються в 9 місяців при гостроті зору 0,17 і завершується формування, в середньому, в 14 місяців при гостроті зору 0,28.
6. Уточнені дані про те, що наявність у дітей раннього віку аномалій рефракції і співдружньої косоокості призводить до зниження щомісячних темпів приросту гостроти зору, в середньому, на 36,6%, зменшенню абсолютних значень гостроти зору, в середньому, на 35,2%, а наявність перинатальної енцефалопатії призводить до відставання гостроти зору на 53,1%.
7. Використання модифікованого метода переважної фіксації погляду для об’єктивної візометрії дозволило визначити фізіологічні норми гостроти зору дітей раннього віку, які становлять: в 1 місяць 0,02; 3 місяці 0,04; 6 місяців 0,09; 9 місяців 0,17; 12 місяців 0,23; 15 місяців 0,28; 18 місяців 0,34; 21 місяць 0,36; 24 місяці 0,46; 30 місяців 0,57; 36 місяців 0,71; 42 місяці 0,81; 48 місяців 0,94.