Ворохта Юрій Миколайович. Гігієнічна оцінка впливу мінерального складу питних вод на здоров'я населення

Короткий опис

Ворохта Юрій Миколайович. Гігієнічна оцінка впливу мінерального складу питних вод на здоров'я населення : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2007. — 125арк. — Бібліогр.: арк. 109-125.

Ворохта Ю.М.
Гігієнічна оцінка впливу мінерального складу питних вод на здоров’я населення
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 Гігієна” Державна установа Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва” АМН України, Київ
Дисертація присвячена розв’язанню проблеми гігієнічної оцінки впливу питних вод різного мінерального складу на стан здоров’я населення. Встановлено, що для окремих сольових компонентів можлива адаптація населення навіть за умов суттєвого перевищення діючих стандартів. Визначені квоти водного фактора у постачанні організму споживачів питної води ессенціальними мінеральними речовинами. Встановлена роль впливу різних компонентів сольового складу питних вод на здоров’я дитячого та дорослого населення. Показано, що споживання питної води фізіологічно неадекватного сольового складу негативно впливає на здоров’я дитячого населення, зокрема виявлений достовірний негативний кореляційний зв’язок середньої сили між окремими показниками якості питної води (загальна жорсткість, вміст фторидів, вміст нітратів) та динамікою антропометричних показників. Встановлено, що доросле населення, яке споживає питну воду з високим вмістом окремих нетоксичних мінеральних сполук, добре адаптується до сольового складу питної води. Для районів із несприятливими за сольовим складом питними водами є доцільною розробка регіональних стандартів якості питної води. У якості останніх рекомендовані такі значення: для загальної мінералізації до 1500 мг/дм3, для загальної жорсткості до 12 мг-екв/дм3, для вмісту натрію 250 мг/дм3, для кальцій-магнієвого співвідношення до 1,0; для стронцій-кальцієвого співвідношення до 0,01. У роботі наголошується, що тимчасові регіональні стандарти якості питної води мають використовуватися лише у відношенні до дорослого населення.

У дисертації вирішена актуальна наукова задача досліджено вплив сольового складу питних вод на здоров’я дорослого та дитячого населення. За допомогою сучасних методів аналізу і вивчення об'єктивного стану здоров'я осіб, що тривалий час споживають питну воду певного сольового складу, встановлено закономірності впливу сольових компонент на стан функціональних резервів організму дорослих, динаміку фізичного розвитку дітей та діапазони адаптації до мінеральних вод певного сольового складу. Встановлено, що:

Регіональними особливостями у сольовому складі питних вод Одеської області є високе різномаїття комбінацій мінеральних компонентів та часте перевищення нормативного вмісту компонентів сухого залишку, в т.ч. катіонів натрію у 1,4-2,2 рази, фтору у 1,8-2,1 разів, загальної жорсткості у 1,3-2,0 разів, загальної мінералізації у 1,1-1,6 разів при низькому вмісті мікроелементів (хрому, нікелю, кобальту, міді, цинку, свинцю). До зони ризику за сольовим складом питних вод віднесено Болградський, Арцизький, Татарбунарський, Тарутинський, Саратський, Білгород-Дністровський, Ренійський, Ізмаїльський, Кілійський, Любашівський, Миколаївський, Комінтернівський, Красноокнянський і Савранський райони.
Квоти водного фактора у постачанні організму життєво важливих макро- і мікроелементів складають для населення Одеської області відповідно від 3,7 % до 26 % за магнієм, від 1,1 % до 21 % за кальцієм, за натрієм від 0,04 % до 10,0 %; від 0,18 до 0,56 % за калієм, від 92,7 % до 99,9 % за фтором.
Роль впливу окремих компонентів сольового складу питних вод на здоров’я дитячого та дорослого населення є різною, зокрема на здоров’я дітей у більшій мірі впливає вміст катіонів кальцію та магнію (сила фактора відповідно +0,7 и 0,82), а також вміст нітратів (+0,73) і фтору (-0,71); тоді як для дорослих більш важливим є вміст натрію (+0,69), значення жорсткості (-0,69) та вмісту стронцію (+0,7), які суттєво впливають на ризик виникнення кардіоваскулярної патології, збільшуючи його вдвічі.
Споживання питної води фізіологічно неадекватного сольового складу негативно впливає на здоров’я дитячого населення. Знайдено достовірний негативний кореляційний зв’язок середньої сили (R=(-0,35; -0,44), p<0,05) між окремими показниками якості питної води (загальна жорсткість, вміст фторидів, вміст нітратів) та динамікою антропометричних показників.

Доросле населення, яке споживає питну воду з високим вмістом окремих нетоксичних мінеральних сполук, добре адаптується до сольового складу питних вод із загальною мінералізацією до 1500 мг/дм3, загальною жорсткістю до 12 мг-екв/дм3, вмістом натрію 250 мг/дм3, кальцій-магнієвим співвідношення до 1,0; стронцій-кальцієвим співвідношенням до 0,01. Для районів із несприятливими за сольовим складом питними водами є доцільною розробка регіональних стандартів якості питної води, які мають відповідати цим діапазонам адаптації.