Войтенко Олександр Степанович. Когнітивні моделі та інформаційні технології управління проектами та програмами (на прикладі програми супроводу судових справ органів Державної податкової служби України)

Короткий опис

Войтенко Олександр Степанович. Когнітивні моделі та інформаційні технології управління проектами та програмами (на прикладі програми супроводу судових справ органів Державної податкової служби України) : Дис... канд. наук: 05.13.22 - 2007.

Войтенко О.С. Когнітивні моделі та інформаційні технології управління проектами та програмами (на прикладі програми супроводу судових справ органів Державної податкової служби України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 Управління проектами та програмами. Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню шляхів формування успіху проектів на основі ефективної взаємодії зацікавлених сторін з урахуванням динаміки поведінки та вивчення змін їх властивостей в процесі управління.
Обґрунтовано та запропоновано математичну модель управління зацікавленими сторонами проекту на основі когнітивного підходу з визначенням їх взаємного впливу та значень когнітивних потенціалів, з використанням існуючих стандартів з визначення компетенції проектних менеджерів. Розроблена модель перенесення кращого досвіду проектів та програм організаційного розвитку у відповідні бази знань з їх активним використанням в наступних проектах.
Когнітивна модель формування та перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань, що була розроблена в дисертаційній роботі дозволяє значно покращити результативність програм розвитку з урахуванням динаміки оточення.
Формалізація моделей показників для оцінки ефективності управлінських рішень в програмах організаційного розвитку дозволила сформувати практичний інструментарій управління складними програмами розвитку. Цей інструментарій був перевірений у програмі створення ефективної системи адміністрування податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України.

Аналіз наукових публікацій показав, що недостатня увага приділяється впливу на зацікавлені сторони проектів, зокрема, моделюванню та аналізу їх поведінки. Моделювання взаємного впливу зацікавлених сторін проекту повинно бути інструментом підтримки і прийняття управлінських рішень по проекту та підвищення ефективності управління проектів.
Загальна тенденція розвитку існуючих стандартів з управління проектами враховує підвищення ролі використання кращого досвіду, вдосконалення звітності, управління комунікаціями, застосування технологічної зрілості, використання інформаційних технологій тощо. Управління взаємодією між зацікавленими сторонами проекту в існуючих методологіях та стандартах представлене у вигляді процесів управління комунікаціями, які не враховують як поведінку окремої зацікавленої сторони, так і всієї системи зацікавлених сторін в цілому. Розробка відповідних моделей поведінки системи зацікавлених сторін проекту та їх подальше використання в поєднанні зі стандартами щодо управління проектами надасть змогу ефективно управляти змінами в процесі реалізації проекту.
Досліджено тридцять відомих методологій управління проектами за їх базовими характеристиками. Аналіз було виконано на основі чотирнадцяти факторів методологій управління проектами та програмами. Результати аналізу дозволили сформувати базові вимоги до методології управління програмами розвитку у динамічному оточенні з використанням когнітивного підходу.
Обґрунтована та запропонована математична модель управління зацікавленими сторонами проекту на основі когнітивного підходу з визначенням їх взаємного впливу та значень когнітивних потенціалів. Значення когнітивного потенціалу зацікавленої сторони запропоновано обчислювати з використанням існуючих стандартів з оцінки компетенції проектних менеджерів.
Побудова когнітивних карт управління проектами дасть змогу визначати взаємний вплив зацікавлених сторін та проаналізувати:

компетентність зацікавленої сторони та її вплив на інші зацікавлені сторони до початку виконання проекту;
когнітивний потенціал зацікавлених сторін проекту та можливість його коригування для підвищення відповідних компетенцій зацікавлених сторін проекту;
взаємодію кожної пари зацікавлених сторін та характерних центрів впливу на ситуації, що виникають в процесі виконання проекту.

Когнітивна модель формування та перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань, яка була розроблена в дисертаційній роботі, дозволяє значно покращити результативність програм розвитку з урахуванням динаміки оточення.
Динамічне моделювання взаємодії зацікавлених сторін проекту з урахуванням прямого та інтегрального (і прямого і опосередкованого) впливу щодо впровадження проектів, дозволяє прогнозувати успіх проектів та вплив динамічного оточення.
Методології, що були розглянуті та розроблені, надають можливість формувати в майбутньому бібліотеки методологій, які будуть орієнтуватися на розвиток систем управління знаннями проектно-орієнтованих організацій.
Поєднання застосування когнітивного моделювання і використання баз формалізованих методологій надасть можливість гнучко застосовувати сучасні підходи до створення моделей проектів в різних сферах діяльності організацій та ефективного управління зацікавленими сторонами проекту.
Формалізація моделей показників для оцінки ефективності управлінських рішень в програмах організаційного розвитку дозволила сформувати практичний інструментарій управління складними програмами розвитку. Цей інструментарій був перевірений у програмі створення ефективної системи адміністрування податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України.
Автоматизована інформаційна система діяльності юридичної служби органів Державної податкової служби України, що була розроблена, підтвердила доцільність використання когнітивних або пізнавальних функцій в управлінській діяльності. Автоматизована інформаційна система надає можливість представникам юридичної служби користуватись не тільки нормативно-правовою базою по відповідних категоріях справ, але й використовувати досвід минулих справ.
Впровадження результатів дисертаційної роботи в практику сприятиме більш якісному та ефективному управлінню зацікавленими сторонами проекту, а також підвищенню рівня прийняття управлінських рішень в управлінні проектами з урахуванням несилової взаємодії сторін та їх компетенцій. Запропонований підхід дасть змогу використовувати подібні моделі в майбутніх проектах організації, вибудовувати стратегію поведінки із зацікавленими сторонами проекту та використовувати їх у майбутньому.