Ягоднікова Вікторія Вікторівна Теорія і практика формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО”
На правах рукопису
Ягоднікова Вікторія Вікторівна
УДК: 37.091.2.001.76+373(043.3)
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
13.00.07 - теорія і методика виховання
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, Курлянд Зінаїда Наумівна
Одеса 2016
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ................................................................................... 19
1.1. Аналіз феномену виховання” у науково-педагогічній
літературі.................................................................................................................... 19
1.2. Сутність і структура інноваційної спрямованості виховного процесу
загальноосвітньої школи........................................................................................ 35
1.3. Методологічні підходи до формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.................................................................................. 61
Висновки до першого розділу......................................................................................... 94
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ........................................ 96
2.1. Оновлення виховного процесу: ґенеза і сучасність............................................................................................ 96
2.2. Інновації у виховному процесі як психолого-педагогічна
проблема..................................................................................................................... 117
2.3. Чинники формування інноваційної спрямованості виховного
процесу загальноосвітньої школи.......................................................................... 145
Висновки до другого розділу............................................................................................ 156
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ................................................................................... 158
3.1. Практичний досвід організації виховного процесу загальноосвітньої школи в контексті інновацій............................................................................................................. 158
3.2. Критерії, показники, рівні сформованості інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи................................................................................ 181
3.3. Сучасний стан формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.................................................................................................................. 201
Висновки до третього розділу........................................................................................... 223
РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ...................................................................................... 225
4.1. Концепція формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи................................................................................................................... 225
4.2. Модель системи інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи............................................................................................................................... 242
4.3. Педагогічні умови формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи................................................................................. 250
4.4. Засоби формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи................................................................................................................................ 298
4.5. Науково-методичний супровід формування інноваційної спрямованості виховного процесу................................................................................................................................ 310
Висновки до четвертого розділу....................................................................................... 328
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ
СПРЯМОВАНОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ...................................................................................... 331
5.1. Організація і методика проведення експериментальної
роботи............................................................................................................................ 331
5.2. Реалізація системи формування інноваційної спрямованості
виховного процесу загальноосвітньої школи...................................................... 338
5.3. Результати дослідно-експериментальної роботи з формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи та їх аналіз....................... 368
Висновки до п’ятого розділу.............................................................................................. 384
ВИСНОВКИ............................................................................................................................ 386
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................................. 392
ДОДАТКИ............................................................................................................................... 478
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний розвиток інформаційного суспільства, процеси світової глобалізації та інтеграції, інноваційні процеси, які відбуваються в усіх сферах життєдіяльності людини, сприяють тому, що освіта є пріоритетним фактором розвитку соціально-економічного, суспільно- політичного та духовно-культурного життя будь-якої держави. В Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету й конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Тому сучасна освіта є ключовим чинником суспільного прогресу.
В умовах сьогоденних викликів і загроз суверенітету й територіальній цілісності України, тривалої кризи соціально-економічного, суспільно- політичного та духовно-культурного життя країни, прагненні зайняти достойне місце у світовому співтоваристві особливого значення набуває проблема розроблення та реалізації нової стратегії виховання, що є пріоритетним фактором визначення перспектив розвитку динамічних і кардинальних змін у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства, формування майбуття Української держави.
Школа як один із інститутів соціалізації людини, підготовки її до виконання ролі активного суб’єкта суспільних процесів має відповідати новим реаліям і тенденціям соціального розвитку. Тому провідним завданням сучасної школи є формування особистості, яка характеризується життєздатністю і життєстійкістю в швидкоплинному світі, зміцненим духом і мораллю української нації, ініціативністю, цілеспрямованістю, лідерським потенціалом, соціальною активністю, конкурентоспроможністю, життєвою компетентністю, креативністю, мобільністю, здатністю до саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації. Отже, модернізація вітчизняної освіти покликана забезпечити відповідність процесу виховання вимогам сьогодення. В зв’язку з цим актуалізується потреба в ґрунтовному теоретико- методологічному аналізі й узагальненні перспективного педагогічного досвіду з проблеми інноваційної спрямованості сучасної системи виховання, котра б протистояла деструктивним тенденціям в організації виховного процесу та сприяла розробленню інноваційних виховних моделей, технологій, методик.
Вищезазначене знайшло відображення у низці нормативних документів (Закони України Про освіту”, Про загальну середню освіту”, Про інноваційну діяльність”, Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, Національна доктрина розвитку освіти України, накази Міністерства освіти і науки України Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності”, Про затвердження Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад”, Програма виховання дітей та учнівської молоді, Концепція національно - патріотичного виховання дітей та молоді тощо).
У вітчизняній і світовій педагогіці накопичено значний досвід дослідження проблематики сучасного виховання, його проектування, змісту, інноваційного потенціалу. Цьому сприяли праці таких учених, як:
0. Безкоровайна, Б. Бітінас, В. Борисов, М. Боритко, Т. Дем’янюк, Л. Канішевська, В. Караковський, О. Коберник, Л. Кондрашова, З. Курлянд, Л. Новикова, С. Поляков, М. Рожков, В. Селіванов, О. Сухомлинська, Г. Тарасенко, Л. Хоружа, Н. Щуркова, В. Ягупов та ін.
Соціально-філософські основи інноваційних змін в освіті і вихованні проаналізовано в напрацюваннях І. Беха, А. Бойко, О. Вишневського,
1. Зязюна, В. Кременя, О. Остапчук, Л. Онищук, В. Полонського,
О. Скубашевської та ін.
Теоретичні аспекти, сутність, структура, класифікація освітніх інновацій, критерії їх оцінювання та впровадження в практику досліджено в науковому доробку Д. Алфімова, І. Богданової, Р. Гуревича, І. Дичківської,
О. Дубасенюк, В. Паламарчук, І. Підласого, М. Поташника, В. Сафіуліна,
А. Хуторського, Н. Юсуфбекової та ін.
Вагомий внесок у створення моделей інноваційного освітнього простору та проектування інноваційних педагогічних і виховних систем здійснили В. Докучаєва, Є. Баришніков, Е. Караваєв, І. Колеснікова, М. Кларін, Л. Козак, О. Пєхота, А. Цимбалару, Н. Шмирьова та ін.
Особливості інноваційної діяльності, способи розв’язання проблеми готовності педагогів до інноваційної діяльності та шляхи її формування були предметом досліджень А. Бабешка, Н. Василенко, І. Г авриш, Н. Г ородецької,
Н. Кічук, Н. Клокар, О. Козлової, А. Коломієць, Е. Макагон, Л. Петриченко,
A. Пригожина, В. Сластьоніна, Е. Соф’янц, І. Чорній та ін.
Проблематиці інноваційних процесів у системі загальної середньої освіти і виховання присвячено праці Л. Ващенко, Л. Даниленко, А. Каташова,
B. Лазарєва, В. Малихіної, С. Мірошнік, О. Попової, Н. Пугачової,
В. Химинця, Л. Штикової та ін.
Аналіз наукового фонду з досліджуваної проблематики й узагальнення практичного досвіду інновацій у виховному процесі школи свідчить, що у численних і вагомих за теоретичними і прикладними результатами надбаннях педагогічної науки з освітніх інновацій багато уваги приділяється вивченню, дослідженню й запровадженню у практику навчальних інновацій. Разом з тим, проблема комплексного дослідження теорії та практики інновацій у вихованні ще не знайшла належного висвітлення. Останнє зумовлює доцільність теоретичного обґрунтування нових підходів до формування й організаційно-методичного забезпечення інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.
Ефективне розв’язання проблеми формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи унеможливлюється наявністю суперечностей між:
• потребою суспільства у формуванні нового покоління з принципово іншою філософією життя, для якого характерними є динамічність, гнучкість у розв’язанні різноманітних проблем, прагнення до збільшення взаємозв’язків з довкіллям і недостатнім рівнем усвідомлення сутностей і функцій інновацій у вихованні;
• вимогою модернізації виховного процесу з урахуванням гуманістично-інноваційної парадигми і недостатніми можливостями школи щодо її впровадження;
• потребою застосування інноваційних виховних технологій у практиці та недостатнім рівнем психолого-педагогічної готовності педагогів до інноваційної діяльності у виховному процесі загальноосвітньої школи;
• необхідністю впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень з проблеми інновацій в освіті й обмеженістю застосування виховних інновацій у масовій практиці;
• поширенням інновацій в освітніх і виховних системах і недостатньою розробленістю організаційно-методичного механізму їх упровадження у виховній діяльності.
Потреба у розв’язанні названих суперечностей і необхідність подолання різноманітних складних питань у виховному процесі загальноосвітньої школи дозволяють сформулювати проблему дослідження, що полягає у необхідності висвітлення теоретичних, методичних і практичних засад інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи. Це дозволить оптимізувати і якісно вдосконалити впровадження інновацій у виховний процес загальноосвітньої школи. Відтак, визначено тему дисертаційного
LL 'Т’ • • 1 • • ••
дослідження - Теорія і практика формування інноваційної
• • •• ••
спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми кафедри педагогіки Інтегративні технології формування і розвитку професійних і особистісних якостей фахівців” (№ 0110U002179), що входить до плану науково-дослідної роботи Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”.
Тему дисертації затверджено вченою радою Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського” (протокол № 11 від 10.03.2011 року) та узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2011 р.).
Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних засад дослідження, обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.
Об’єкт дослідження - виховний процес загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження - система формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.
Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи є пріоритетним напрямом процесу модернізації вітчизняної освіти, котра зумовлюється потребами суспільства і суб’єктів виховання, ґрунтується на свободі й особистісному виборі суб’єктів виховання, детермінується наявністю відповідальності за наслідки власної діяльності, враховує специфіку виховного процесу загальноосвітньої школи та індивідуальність її суб’єктів.
Концепція дослідження. Формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає якісні й кількісні зміни в діяльності суб’єктів виховного процесу, що забезпечують створення чи перетворення, впровадження і поширення інновацій у виховному процесі загальноосвітньої школи. Інноваційна спрямованість виховного процесу загальноосвітньої школи характеризується відповідністю цілей, завдань, змісту виховання сучасним вимогам і потребам суб’єктів виховання, швидкістю реагування й адаптації виховного процесу до нових умов гуманізації і демократизації суспільства, активним і постійним пошуком шляхів оновлення, вдосконаленням процесу виховання, впровадженням у практику наукових досягнень, поширенням перспективного педагогічного досвіду.
Концепція дослідження містить три взаємопов’язані концепти: методологічний, теоретичний і практичний.
Методологічний концепт

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації представлене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробленні, науковому обґрунтуванні і реалізації системи формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.
Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність провідних положень загальної та часткових гіпотез, засвідчили досягнення поставленої мети й ефективність розв’язання висунутих завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:
1. З’ясовано, що в основу сучасного виховного процесу покладено такі ідеї: розвиток сучасної особистості та її вдосконалення не є засобом благополуччя суспільства, а метою суспільного життя; найвищою цінністю у вихованні є особистість вихованця, а виховний процес має будуватися з орієнтацією на його потреби, здібності, інтереси; виховний процес передбачає рух від найближчих інтересів суб’єктів виховання до розвитку соціальних і високих духовних потреб; метою виховного процесу є розвиток особистості суб’єктів виховання, збагачення ціннісно-смислової сфери, формування національних і загальнолюдських цінностей; суб’єкт виховного процесу є творцем самого себе, власних обставин життя; активна особистісна позиція суб’єктів виховного процесу виявляється в праві вільного вибору, самостійності, ініціативності; особистісна спрямованість виховання передбачає суб’єкт-суб’єктні відносини, активну взаємодію всіх учасників виховного процесу, їхню творчу співпрацю.
Визначено, що виховний процес є цілеспрямованою педагогічною взаємодією, в ході якої здійснюється закономірна, послідовна, неперервна зміна моментів розвитку суб’єктів взаємодії. Інновації у вихованні розглядаються як цілеспрямований процес продуктивних змін у виховних цілях, задачах, формах, методах, технологіях виховання, що забезпечують розвиток його суб’єктів та оптимізують досягнення виховної мети. Методологічними засадами формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи виступили особистісно-діяльнісний, аксіологічний і системний підходи.
2. Розкрито сутність інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи як взаємодії суб’єктів виховання, що зорієнтована на процес пошуку, створення чи перетворення, впровадження та поширення інновацій у виховний процес для розв’язання сучасних проблем виховання. Спираючись на аналіз змістового наповнення досліджуваного феномену, визначено його структуру. Компонентами інноваційної спрямованості обрано: ресурсний, функціонально-діяльнісний, рефлексивно-регулювальний, які є взаємозалежними та взаємозумовленими.
Установлено, що формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає якісні та кількісні зміни у діяльності суб’єктів виховного процесу, що забезпечують створення чи перетворення, впровадження і поширення інновацій у виховному процесі загальноосвітньої школи.
Виокремлено чинники, що впливають на формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи: за змістом - соціально-педагогічний, організаційно-методичний і психолого-педагогічний; за характером дії - об’єктивний і суб’єктивний; за ступенем впливу - керований і некерований. Зазначені чинники виникають і зумовлюють формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи на загальношкільному рівні, рівні учнівського колективу та суб’єктів виховання.
3. З’ясовано, що організація сучасного виховного процесу в практиці загальноосвітніх шкіл здійснюється засобами інновацій, котрі ґрунтуються на гуманістичних засадах, принципах суб’єкт-суб’єктної, особистісно- розвивальної взаємодії. Така організація спрямована на інноваційні зміни у визначенні мети, завдань, змісту, форм і методів виховного процесу. Для вирішення актуальних питань сучасного виховання відбувається насичення виховного процесу інтерактивними формами і методами. Організація сучасного виховного процесу із застосуванням інновацій здійснюється у загальноосвітніх школах як складова цілісного процесу розбудови сучасної школи або як самостійний напрям діяльності традиційної школи.
Визначено загальні характерні особливості застосування інновацій у виховний процес загальноосвітньої школи: прагнення педагогів до створення інноваційної системи виховання в школі, в якій задовольняються потреби всіх суб’єктів виховного процесу; розроблення та введення авторських програм виховання; впровадження в практику виховного процесу проектних технологій та інтерактивних форм і методів виховання; визначення нових і актуальних напрямів виховної діяльності; оновлення традиційних напрямів виховної діяльності та традиційних виховних заходів; пошук нових засобів взаємодії суб’єктів виховного процесу.
4. Визначено й обґрунтовано критерії, показники і рівні сформованості інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи. Характеристику критеріїв здійснено з огляду на сукупність показників: забезпечувальний (забезпеченість виховного процесу необхідними приміщеннями та їх використання; забезпеченість виховного процесу та використання технічного оснащення, необхідного інвентарю; створення і використання інформаційно-методичного забезпечення інноваційної виховної діяльності; створення шкільної системи підготовки педагогів до інноваційної виховної діяльності); процесуальний (організаційно-методичний супровід формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи; стимулювання педагогів до інноваційної виховної діяльності та підтримка їхніх ініціатив; позитивний соціально-психологічний клімат у школі; насиченість та систематичність використання у виховному процесі нових виховних ідей, форм, методів і технологій, моделей виховних систем; відповідність інновацій розв’язанню виховної проблеми та особливостям школи, регіону, запитам і потребам суб’єктів виховного процесу); особистісний характеризує особистісний розвиток учнів (ціннісно- мотиваційний, дієво-поведінковий, рефлексійний) та особистісний і професійний розвиток педагогів - сформованість інноваційно-виховувальної компетентності педагогів (мотиваційно-орієнтований, інформаційно- когнітивний, комунікативно-перцептивний, креативно-операційний, рефлексійний компоненти).
Надано змістові характеристики рівнів сформованості інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи (високий, достатній, задовільний і низький).
5. Розроблено концепцію формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, що ґрунтується на сучасній парадигмі виховання, на наявності ціннісної платформи, спирається на особистісний вибір суб’єктів виховання, враховує специфіку виховного процесу загальноосвітньої школи та індивідуальність її суб’єктів, детермінується наявністю високої відповідальності за наслідки власної діяльності, продуктивністю інноваційної виховної діяльності педагогів і співпрацею та співтворчістю суб’єктів виховання.
Для реалізації концепції розроблено модель системи формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, котра висвітлює взаємопов’язані підсистеми: цільову (мета, що зумовлюється соціальним замовленням, особливостями регіону і школи, потребами суб’єктів виховання), концептуальну (підходи, принципи), організаційну (чинники, компоненти інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, педагогічні умови), процесуальну (етапи формування, форми і методи, науково-методичний супровід, корекція), результативну (критерії, показники та рівні сформованості, оцінювання, очікуваний результат).
6. Формування інноваційної спрямованості виховного процесу відбувається ефективно в процесі реалізації таких педагогічних умов: актуалізація мотивації педагогів до інноваційної виховної діяльності, організація творчої взаємодії суб’єктів виховного процесу загальноосвітньої школи на основі його інноваційної спрямованості, удосконалення знань педагогів та набуття ними досвіду організації інноваційної виховної діяльності з використанням інтерактивних методів у системі методичної роботи школи, управління інноваціями у виховному процесі загальноосвітньої школи.
7. Розроблено і забезпечено науково-методичний супровід формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи: розроблений діагностувальний інструментарій, спецкурс «Використання новітніх технологій розвитку творчої особистості дитини» (у програмі курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів), міні-модуль «Інноваційна спрямованість виховного процесу» (у програмі курсів підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи та педагогів-організаторів), тренінг «Психолого-педагогічний супровід формування інноваційної спрямованості виховного процесу» для заступників директорів з виховної роботи, педагогів-організаторів, класних керівників, репрезентований в авторському майстер-класі; науково-методичне забезпечення формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, навчально-методичні посібники «Розвиток мотивації педагогів до інноваційної виховної діяльності», «Інтерактивні форми і методи навчання у вищій школі», методичну розробку «Інтерактивні форми і методи виховання учнів».
8. Експериментальне дослідження в цілому підтвердило ефективність концепції та моделі системи формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи. За результатами прикінцевого етапу експерименту виявлено суттєві позитивні зміни за всіма критеріями інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи в експериментальних групах: в ЕГ1 на високому рівні показники збільшилися на 21,6% в ЕГ2 - на 20,9%, на достатньому рівні показники в ЕГ1 збільшилися на 42,5%, в ЕГ2 - на 34,1%, разом з тим зменшилися показники на задовільному рівні в ЕГ1 на 29,4%, в ЕГ2 - на 29,1% на низькому - в ЕГ1 на 35,4 %, в ЕГ2 - на 25,7%. Натомість, позитивні зміни у рівнях сформованості інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи контрольних груп є незначними чи майже відсутні.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави для висновку про те, що мети досягнуто, гіпотезу доведено, визначені завдання реалізовано, використання розробленої системи суттєво підвищує ефективність формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи.
Дисертаційне дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи і засвідчує необхідність її подальшого розроблення за такими перспективними напрямами, як удосконалення науково-методичного забезпечення інноваційного процесу у вихованні, вдосконалення підготовки педагогів до інноваційної виховної діяльності, організація психолого- педагогічного супроводу формування інноваційно-виховувальної компетентності педагогів у системі шкільної методичної роботи і післядипломної педагогічної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абасов З. А. Понятийно-терминологический апарат инновационной
педагогической деятельности / З. А. Абасов // Философия образования. - 2006. - № 1(15). - С. 56-62.
2. Абакирова Т. П. Социально-психологические факторы формирования
коммуникативных свойств личности : автореф. дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Т. П. Абакирова; Новосибирск. Гос. пед. ун-т. - Новосибирск, 2000. - 20 с.
3. Абакирова Т. П. Влияние фактора родительських отношений на
формирование коммуникативных свойств личности / Т. П. Абакирова / Становление личности на современном этапе. - Бийск, 2000. - 345.
4. Абрамова Г. С. Деловые игры : теория и организация / Г. С. Абрамова,
B. А. Степанович. - Екатеринбург : Деловая книга, 1999. - 192 с.
5. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. - М. : Наука, 1980. - 335 с.
6. Абушенко В. Л. Знание / В. Л. Абушенко // Знание // Новейший
философский словар / Гл. науч. ред. и сост. А. А. Грицианов - Мн., 2001. -
C. 392-394.
7. Авдєєва І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи : навч. посіб. / І. М. Авдеєва, І. М. Мельникова. - К. : Професіонал, 2007. - 304 с.
8. Аверин В. А. Психология личности: учеб.пособие / В. А. Аверин. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 1999. - 89 с.
9. Аверьянов А. Н. Системное познание мира. Методологические проблемы /
А. Н. Аверьянов. - М. : Политиздат. - 1985. - 263 с.
10. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологичесские проблемы: монография / В. С. Агеев. - М. : Изд-во моск. Ун-та, 1990. - 240 с.
11. Адаменко О. В. Розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ століття (1950-2000 рр.): автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 /
О. В. Адаменко ; Луганськ. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченко - Луганськ, 2006. - 44 с.
12. Адольф В. А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя / В. А. Адольф // Педагогика. - 1998. - № 1. - С. 72-75.
13. Азаров Ю. П. Радость учить и учиться / Ю. П. Азаров. - М., 1989. - 335 с.
14. Акімова О. В. Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти : автореф. дис. ... д-ра пед..наук : 13.00.04 / О. В. Акімова ; Тернопільський держ. ун-т ім.. В. Гнатюка. - Тернопіль ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. - 43с.
15. Акмеологический словарь / под. общ. ред. А. А. Деркача. - М. : Изд-во РАГС, 2004. - 161 с.