Ярош Володимир Анатолійович. Вікові особливості перебігу віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (структурно-функціональні та цереброваскулярні порушення)

Короткий опис

Ярош Володимир Анатолійович. Вікові особливості перебігу віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (структурно-функціональні та цереброваскулярні порушення) : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2007.

Ярош Володимир Анатолійович. Вікові особливості перебігу віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (структурно-функціональні та цереброваскулярні порушення). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15- нервові хвороби Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України Харків, 2007р.
Дисертація базується на аналізі спостережень 255 хворих молодого і середнього віку у віддаленому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми. Групу порівняння склали хворі 30 чоловік з відсутніми на КТ і ЯМРТ структурними порушеннями. В дисертації дослідженні структурні зміни речовини та оболонок головного мозку за допомогою комп’ютерної томографії, або магнітно-резонансної томографії і ехоенцефалографії. Судинні порушення у обстежених хворих діагностувались за допомогою доплерографії і реоенцефалографії. Функціональний стан мозку діагностувався за допомогою електроенцефалографії. Деякі когнітивні функції головного мозку були обстежені з використанням експериментально-психологічних методик. На підставі проведених досліджень встановлено, що у хворих середнього віку в порівнянні з молодими, структурні, функціональні, цереброваскулярні і когнітивні порушення зустрічаються значно частіше і були більш виражені. З урахуванням результатів обстеження, розроблені патогенетичні механізми і диференційоване лікування обстежених хворих, що покращує його ефективність.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та приведено нове рішення наукової задачі на підставі сучасних методів дослідження дана розгорнута характеристика клініко-неврологічних, структурно-функціональних та гемодинамічних проявів у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми, визначені особливості перебігу травматичної хвороби у хворих середнього віку та в зв’язку з чим, розроблена їх диференційована корекція.
2. У хворих середнього віку, в порівнянні з молодими, в віддаленому періоді ЛЗЧМТ спостерігаються більш виражені функціональні порушення: рухові відповідно 83%, 52 %; чутливі 77%, 48%; координаторні 77%, 48%; когнитивні 80%, 34%.
3. Структурні порушення по даним КТ або ЯМРТ у хворих середнього віку частіше проявляються внутрішньою 12%, зовнішньою 20% і змішаною 13% гідроцефалією і атрофічним процесом 10%, ущільненням оболонок мозку 3%, на її фоні.
4. У хворих середнього віку при доплерографії та реоенцефалографії як у каротидному, так і у вертебробазилярному басейні відмічається достовірне зниження швидкісних характеристик та підвищення індексів пульсації, систоло-діастолічного коефіцієнту, зниження пружно-еластичних властивостей і підвищення тонусу судин як великого, так і середнього калібру, порушення венозного відтоку із порожнини черепа, відповідно.
5. Більш виражені у хворих середнього віку є порушення на ЕЕГ, які характеризуються загальномозковими та локальними змінами біотоків частіше всього у вигляді осередків патологічної (відповідно 14% та 48%) та параксизмальної (15% та 20%) активності.
6. Виявлені порушення когнитивних функцій у хворих середнього віку, в порівнянні з особами молодого віку, показали їх зміни в формі більш значного зниження сенсомоторних реакцій та мнестичної діяльності.
7. Проведені співставлення між формою, ступенем вираженості гідроцефалії та функціональними порушеннями нервової системи у хворих середнього віку показали, що при зростанні гідроцефалії погіршуються і показники церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку і вираженість порушень когнитивних функцій.
8. При лікуванні хворих з віддаленими наслідками ЛЗЧМТ середнього віку показано призначення цереброваскулярних препаратів, що покращує ефективність терапії, навіть у тих випадках, коли за даними додаткових методів дослідження гемодинамічні порушення незначно виражені.