ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Короткий опис

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДІДЕНКО ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343. 122(477)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
кандидат юридичних наук, доцент Гарбовський Леонід Антонович

Ірпінь - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ, ПОТЕРПІЛОЇ ВІД ЗЛОЧИНУ, І ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ (УЧАСТІ) У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ..........................................................................13
1.1. Поняття особи, потерпілої від злочину, її місце і значення у кримінальному процесі України.…………………………………………….…..13
1.2. Нормативне забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі…………………………………………………………. 24
1.3. Витоки виникнення інституту потерпілих та етапи розвитку нормативно-правового регулювання участі потерпілих у кримінальному процесі………...36
Висновки до першого розділу………………………………………………..50
РОЗДІЛ II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО В ДОСУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ…………………..53
2.1. Правові підстави і процесуальні гарантії забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в досудовому провадженні……………………………53
2.2. Характеристика функцій суб’єктів забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в досудовому провадженні……………………………74
2.3. Способи забезпечення та процесуальні форми участі потерпілого в стадії досудового провадження………………………………………………..91
Висновки до другого розділу………………………………………………..107
РОЗДІЛ III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО В СУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ……………………………………………………………………..109
3.1. Забезпечення прав та законних інтересів потерпілих під час провадження кримінальної справи судом першої інстанції………………..109
3.2. Забезпечення прав та законних інтересів потерпілих при перегляді судових рішень………………………………………………………………...123
3.3. Право потерпілого на компенсацію завданої кримінальним правопорушенням шкоди……………………………………………………..138
Висновки до третього розділу………………………………………………155
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….164
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..186

ВСТУП
Конституція України визначила людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, а забезпечення прав і свобод та їх гарантії - змістом і спрямованістю діяльності держави і її головним обов’язком (ст. 3). Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а учасники судового процесу рівні перед законом і судом та вільні в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. ст. 24, ст. 129). Виходячи з цих конституційних положень права сторін у кримінальному провадженні мають бути максимально рівними.
Стаття 19 Основного Закону зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі та в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України. Поряд із національними нормативно-правовими актами в Україні діє Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6 якої визначає, що держава кожному громадянину має створити умови, щоб питання стосовно його прав було вирішено справедливо, відкрито, упродовж розумного строку. Варто наголосити, що вирішення питання, згідно рішень Європейського суду, покладається не лише на суди, як вважає переважна більшість громадян, а й на всі інші органи: ради та адміністрації всіх рівнів, міліцію, прокуратуру тощо. Сьогодні важливо розуміти, що євроінтеграція будь-якої країни неможлива без формування правильної стратегії державної правової політики, розробки наукових концепцій розвитку національного законодавства та приведення його у відповідність з нормами міжнародного права щодо забезпечення прав і свобод громадян.
На нашу думку, вже давно назріла нагальна необхідність переходу України на новий рівень забезпечення прав і свобод. Це, в першу чергу, стосується забезпечення надійного захисту прав і свобод громадян під час кримінального провадження. На сьогоднішній день від неналежного стану справ у забезпеченні основних прав людини і громадянина, зазнають суттєвої шкоди інтереси потерпілих у кримінальному провадженні. Основна роль щодо врегулювання цього питання належить державі, однак, на думку значної кількості громадян України (78.0%), діяльність правоохоронних органів не достатньо ефективна.
За даними МВС України від тяжких та особливо тяжких злочинів в Україні зазнали шкоди у 2010 р. – 129694, у 2011 р. – 137356 осіб, що на 5,9 % більше. Така динаміка у бік збільшення кількості осіб, що зазнали шкоди від тяжких та особливо тяжких злочинів відмічається з року в рік і пояснюється здебільшого неефективними заходами з боку держави щодо захисту прав та законних інтересів потерпілих від злочинів[124]. Як стверджує Віктор Пшонка у 2012 році зменшилась кількість особливо тяжких та тяжких злочинів. Разом з тим, рівень розкриття злочинів залишається незадовільним: «Не розкрито кожне четверте умисне вбивство та тяжке тілесне ушкодження, більше половини пограбувань, кожен третій розбійний напад»[168].
Переважна більшість жертв злочинів залишається не задоволеною станом забезпечення відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків у кримінальному провадженні. На думку значної кількості громадян України, діяльність правоохоронних органів під час досудового розслідування та під час вирішення справи в суді не слугує гарантією дотримання їх прав.
Питання щодо визначення сутності, підстав і мети реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян у кримінальному провадженні, в різні періоди досліджували у працях такі вчені України та зарубіжних країн: Ю.В. Баулін, І.І. Басецький, В.П. Божєв, В.В. Борисов, Л.В. Брусніцин, Б.Л. Ващук, В.К. Весельський, В.І. Галаган, І.М. Гальперін, Л.А. Гарбовський, Л.В. Головко, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, М.І. Гошовський, В.О. Дубрівний, М.В. Духовський, О.А. Калганова, А.Ф. Коні, Л.Д. Кокорев, Н.І. Клименко, О.П. Кучинська, В.З. Лукашевич, В.Т. Маляренко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, М.А. Погорецький, Т.І. Присяжнюк, В.М. Савицький, М.В. Сенаторов, М.С. Строгович, В.М. Тертишник, І.Я. Фойницький, П.В. Цимбал, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило, В.Є. Юрченко та інші вчені-юристи.
Опубліковані праці зазначених та інших авторів мають важливе наукове і практичне значення. Висновки і рекомендації, що містяться в них, слугують подальшому вдосконаленню кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також практики забезпечення прав та законних інтересів громадян у кримінальному процесі.
Тож, констатуючи значний внесок учених і наявність великої кількості наукового матеріалу у розробку питання забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі, слід відмітити, що зазначена проблема так і не дістала узагальнюючого концептуального вирішення.
Отже, незважаючи на вже проведені дослідження питання участі потерпілого у кримінальному процесі, його наукову розробку не можна визнати достатньою, а тим більше завершеною, й дотепер все ще не має повної, єдиної загальновизнаної дефініції потерпілого від злочину у науці кримінального права та процесу.
Поглибленого дослідження вимагає питання щодо відшкодування потерпілому шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
У сучасній науці кримінального права та процесу все активніше звучать пропозиції щодо необхідності більш повного, науково обґрунтованого визначення статусу потерпілого та щодо посилення захисту його інтересів. Загальносвітові та європейські принципи захисту прав людини знайшли своє відображення у національному законодавстві, у посиленні захисту прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, однак питання захисту потерпілого залишилося не реалізованим. Зазначені вище обставини свідчать про актуальність обраної теми дисертації, її теоретичну й практичну значимість.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження узгоджується з завданнями визначеними Програмою інтеграції України до Європейського Союзу (схваленою Указом Президента України від 14.09.2000 р. № 1072/2000), в Указі Президента України від 19.07.2005 р. № 1119/2005 «Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності», Концепції реформування кримінальної юстиції України, (затвердженої Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008), Державною програмою профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження КМУ від 29 вересня 2011р. № 1911).
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Національного університету ДПС України 27 січня 2011 року, протокол № 6.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у комплексному науковому висвітленні теоретичних основ забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі, а також наданні науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині окреслених питань.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені такі задачі:
- дослідити історичні витоки виникнення інституту потерпілих та етапи розвитку нормативно-правового регулювання участі потерпілих у кримінальному процесі;
- визначити поняття забезпечення прав та законних інтересів потерпілих в кримінальному провадженні;
- проаналізувати законодавство України з питань забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі України;
- визначити cпособи та процесуальні гарантії забезпечення прав та законних інтересів потерпілого під час кримінального провадження;
- узагальнити практику забезпечення прав та законних інтересів потерпілого органами досудового розслідування, визначити недоліки та обґрунтувати пропозиції щодо їх усунення під час досудового провадження у кримінальних справах;
- на основі аналізу кримінального і кримінального процесуального законодавства та наукових джерел за темою дослідження розробити пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавчого унормування забезпечення прав та законних інтересів потерпілих при провадженні у досудових та судових стадіях кримінального процесу;
- здійснити порівняльний аналіз забезпечення потерпілим права на компенсацію завданої кримінальним правопорушенням шкоди за чинним законодавством України та інших зарубіжних країн з метою визначення можливих новацій щодо удосконалення цього інституту в кримінальному процесуальному та кримінальному праві України.
Об’єкт дослідження складають види правовідносин, що виникають у процесі реалізації прав потерпілого і їх забезпечення органами досудового розслідування та судом при кримінальному провадженні.
Предметом дослідження є нормативно-правова регламентація забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальний діалектичний метод, як фундаментальний (філософський) метод основи наукового пізнання та сукупність загальнонаукових і галузевих методів дослідження, які використовувалися не ізольовано, а в поєднанні з іншими.
Використовуючи історико-правовий метод було охарактеризовано та визначено основні етапи виникнення та еволюцію інституту потерпілих в українському і зарубіжному законодавстві, визначено закономірності розвитку правового забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі (підрозділи 1.1, 1.3); порівняльно-правовий метод використано для визначення сутності й співвідношення норм кримінального процесуального законодавства України та інших держав щодо змісту понять «потерпілий від злочину» та «жертва злочину», їх місця в системі кримінально-процесуальної теорії і аналізу опублікованих поглядів щодо їх тлумачення у процесуальній і криміналістичній літературі(підрозділи 1.2, 2.1); формально-юридичний метод застосовано при обґрунтуванні висновків і пропозицій щодо доповнення та уточнення окремих положень КПК України та інших законодавчих актів, які регламентують участь потерпілого у кримінальному провадженні (підрозділи 2.1, 2.3, 3.1); методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) використані при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, концепцій, думок науковців із окремих питань, які входять до предмету дослідження (підрозділи 2.2, 3.2, 3.3). В сукупності ці методи дозволили з’ясувати сучасний стан забезпечення прав та законних інтересів потерпілого, а також поглядів учених щодо удосконалення унормування та розуміння окремих інститутів участі потерпілого у кримінальному провадженні, виявити недоліки чинного кримінального і кримінального процесуального законодавства, практики його застосування та напрацювання пропозицій щодо їх усунення.
Нормативно-правову базу дослідження становлять: Конституція України; міжнародно-правові акти у галузі прав людини і судочинства, ратифіковані Верховною Радою України; законодавчі акти України та окремих зарубіжних держав, відомчі нормативно-правові акти, що стосуються кримінальної процесуальної діяльності. Норми чинного КПК України досліджено у порівнянні з КПК України (1960р.), який втратив чинність.
Для досягнення мети у роботі використано результати емпіричних досліджень діяльності правоохоронних органів і судів щодо забезпечення прав потерпілого у досудових та судових стадіях кримінального процесу за 2011-2012 роки. За спеціально розробленими анкетами опитано 120 осіб – потерпілих від кримінальних правопорушень, 106 слідчих МВС з проблемних питань, 36 слідчих прокуратури. Вивчено 195 кримінальних справ щодо участі потерпілого у кримінальному процесі. Емпіричну базу роботи також становили узагальнені дані, отримані в процесі аналізу дисертацій та науково-дослідних робіт з означеної тематики, що відображають наукові результати досліджень учених-процесуалістів.
Наукова новизна одержаних результатів, полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній кримінальній процесуальній науці комплексним монографічним дослідженням теоретичних та практичних проблем забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному процесі, в умовах реформування кримінального судочинства України.
У дисертації висунуто і науково обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані та важливих для юридичної науки і практики.
Найістотнішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розроблення зазначеної проблематики є такі положення та висновки:
вперше:
- здійснено історичний аналіз витоків розвитку нормативно-правового регулювання участі потерпілих у кримінальному процесі та орієнтовно визначено шість етапів розвитку регулювання цього інституту права;
запропоновано авторське бачення основних способів забезпечення відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
теоретично обгрунтовано необхідність терміну «достатній час» привести у відповідність зі статтею 115 КПК України «Обчислення процесуальних строків»;
удосконалено:
- систему процесуальних гарантій забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в досудових та судових стадіях кримінального судочинства;
- визначення поняття забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному провадженні, під яким слід розуміти комплекс заходів, спрямованих на створення умов для реального використання потерпілим своїх прав та законних інтересів, а також виявлення викрадених чи іншим способом відчужених у потерпілого матеріальних цінностей, коштів та іншого майна і організація його збереження до прийняття відповідних кримінальних процесуальних заходів;
дістало подальшого розвитку:
- наукова позиція щодо необхідності вдосконалення чинного КК України та КПК України шляхом несення змін та доповнень:
а) ч. 5 ст. 284 КПК України доповнити пунктом 3, яким надати можливість заявнику, потерпілому право оскаржувати постанову прокурора про закриття кримінального провадження до слідчого судді протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови;
б) ч. 2 ст. 167 КПК України доповнити пунктом 5, яким передбачити підставу для тимчасового вилучення майна у випадку необхідності забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні;
в) ч. 1 ст. 75 КК України «Звільнення від відбування покарання з випробуванням» доповнити п. 2, яким передбачити, що обов’язковою обставиною звільнення від відбування покарання з випробуванням є – добровільне відшкодування засудженим завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі викладених розробок запропоновано нові аргументовані положення і рекомендації, спрямовані на вдосконалення правового регулювання забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в кримінальному процесі, а також їх практичного забезпечення під час досудового розслідування та унормування у визначених статтях чинних КК і КПК України. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці навчально-методичних посібників, а також у процесі викладання на юридичних факультетах вузів кримінального і кримінального процесуального права.
Емпіричні матеріали, висновки на їх основі, а також опубліковані за темою дослідження положення впроваджені в навчальний процес на кафедрі кримінального права, процесу та криміналістики при викладанні відповідних тем курсу кримінального, процесу та криміналістики Національного університету ДПС України (Акт впровадження від 14 грудня 2012 р.), Міжрегіональної фінансово-юридичної академії (Акт впровадження від 14 листопада 2012 р.) та в практичну діяльність органів досудового слідства (Акти впровадження від 16 жовтня 2012 р. та 25 жовтня 2012 р.), а також практичну і законотворчу діяльність Верховного Суду України (Довідка від 28 листопада 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою працею. Сформульовані в ній положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень. Для аргументації окремих положень дисертації використовувалися наукові праці інших вчених, на які обов’язково зроблено посилання. Ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.
В опублікованій науковій статті, що підготовлена у співавторстві з Л.А. Гарбовським «Потерпілий у кримінальному процесі: історико-правовий аспект» автором досліджено історичні умови розвитку законодавчого регулювання участі потерпілого, визначено шість етапів нормативно-правового регулювання забезпечення відшкодування потерпілим шкоди.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження, теоретичні та практичні висновки і рекомендації викладено та оприлюднено у дев’яти наукових статтях, у доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Право і держава в умовах глобалізації та регіоналізації» (Ірпінь, жовтень 2011р.), «Сучасні проблеми правової системи України» (Київ, листопад 2011р.); «Розвиток наукових досліджень 2011» (Полтава, листопад 2011р.); «Майбутнє правової системи України очима науковців» (Одеса, грудень 2011р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано дев’ять наукових праць, серед яких чотири статті у фахових виданнях, затверджених МОНмолодьспортом України, одна одноособова стаття у міжнародному науковому журналі та чотири тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінка, з яких основний текст дисертації 185 сторінок, 8 додатків на 16 сторінках та список використаних джерел на 22 сторінках і містить 220 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження відповідно до визначеного предмету і задач, у дисертації сформульовано висновки, обґрунтовано і висвітлено основні положення і рекомендації щодо вдосконалення забезпечення прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному провадженні, зокрема:
1. Історико-правовий огляд показує, що правовий інститут потерпілого був відомий здавна і використовувався на кожному етапі розвитку нашої державності. У науці кримінального процесу України для визначення осіб, відносно яких було скоєно злочин, застосовується два терміни:
- «потерпілий» – це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, що значною мірою пов’язане з особливостями кримінального та кримінального процесуального законодавства України.
- міжнародно-правові акти в основному використовують поняття «жертва» злочину – це будь-які особи, яким індивідуально, або колективно було спричинено шкоду, включаючи тілесні ушкодження або моральні збитки, емоційні страждання, матеріальну шкоду, для яких злочинність створює загрозу пошкодження чи знищення, або суттєве обмеження їх основних прав у результаті дій або бездіяльності органів державної влади.
2. Поняття „забезпечення”, що даються в юридичній літературі не розкривають сутності та змісту забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в кримінальному процесі, тому пропонується авторське визначення цього поняття. Отже, забезпечення прав та законних інтересів потерпілого – це комплекс заходів, спрямованих на створення умов для реального використання потерпілим своїх прав та законних інтересів, а також виявлення викрадених чи іншим способом відчужених у потерпілого матеріальних цінностей, коштів та іншого майна і організація його збереження до прийняття відповідних кримінальних процесуальних заходів.
3. На основі здійсненого аналізу нормативних актів в історичній ретроспективі, пам’яток права і опублікованих наукових праць обґрунтовано положення, що забезпечення прав потерпілого у кримінальному судочинстві відбувалося разом з розвитком державності.
Враховуючи історичні періоди розвитку нормативно-правового регулювання забезпечення прав та законних інтересів потерпілих у кримінальному процесі, нами пропонується еволюцію забезпечення умовно поділити на шість етапів.
4. Проаналізувавши правові підстави участі потерпілого в досудовому провадженні та дослідивши практику вирішення кримінальних справ за участю потерпілих ми дійшли висновку, що процесуальними гарантіями забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в кримінальному процесі є:
а) реєстрація заяви про вчинене щодо потерпілого злочину чи кримінального проступку;
б) документування слідчим, прокурором будь-яких процесуальних рішень чи слідчих (розшукових) дій, що унеможливить викривлення чи приховування інформації щодо їх прийняття чи проведення;
в) процесуальна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві є ефективним інститутом для запобігання порушенням конституційних прав і свобод людини та громадянина, під час провадження кримінальної справи;
г) судовий контроль під час провадження досудового розслідування слугує гарантією забезпечення визначених права та свобод громадян, які не можуть бути звужені, інакше як за рішенням суду;
д) апеляційне оскарження ухвал слідчого судді на стадії досудового провадження кримінальної справи;
е) участь представника потерпілого у кримінальному процесі з метою надання йому кваліфікованої правової допомоги;
є) право потерпілого на інформацію, що є рушійною силою кримінальних процесуальних відносин та важливою гарантією реалізації всіх інших прав потерпілого.
5. На основі аналізу чинного КПК України та інших джерел нами пропонується авторське бачення основних способів забезпечення відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, при цьому слід зауважити, що три із зазначених способів забезпечення передбачені у КПК України як заходи забезпечення кримінального провадження, а три як слідчі (розшукові) дії. Способи забезпечення відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням здійснюються шляхом:
- особистого обшуку затриманої особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вилучення та пред’явлення речей для впізнання;
- проведення обшуку, опису виявленого майна з залученням понятих, а за потреби, спеціаліста для встановлення вартості описаного майна;
- тимчасового вилучення майна;
- арешту виявленого майна;
- заборони здійснення будь-яких цивільно-правових угод щодо майна (заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном);
- збереження арештованого майна через передачу його на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам, а якщо цього вимагають властивості майна, вжиття спеціальних заходів для його збереження;
- застосування заходів, що реалізовуються за допомогою розшукових дій оперативного підрозділу та адміністративно-правових дій уповноважених на те органів.
6. Обґрунтовано висновок щодо необхідності внесення змін до ст. 58 КПК України «Представник потерпілого» з метою надати право потерпілому мати представника не тільки адвоката, а і інших фахівців в галузі права і викласти в наступній редакції:
1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, або інша особа, яка має наукову ступінь з кримінального права або процесу чи стаж роботи слідчим, прокурором, суддею понад 20 років.
3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, або договором з потерпілим.
7. Доведено необхідність внесення доповнень до ч.2 ст. 167 КПК України «Підстави тимчасового вилучення майна» з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні. Пропонуємо доповнити її пунктом 5 і викласти в наступній редакції:
2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення;
5) можуть бути використані як засіб забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.
8. Обґрунтовано думку щодо необхідності внесення змін до обов’язку відшкодування шкоди потерпілому у випадку застосування застави. Зокрема, пропонуємо ч. 8 ст. 182 КПК України «Застава» викласти в такій редакції: «У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається на відшкодування шкоди потерпілому, якщо такого немає - в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору».
9. Запропоновано в КПК України ввести положення щодо оскарження постанови прокурора про закриття кримінального провадження до слідчого судді. Ми пропонуємо ч. 5 ст. 284 КПК України «Закриття кримінального провадження» доповнити пунктом 3 та викласти в такій редакції:
5. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.
Постанова прокурора про закриття кримінального провадження може бути скасована слідчим суддею за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
10. Обґрунтовано думку щодо необхідності приведення терміну «достатній час» у відповідність зі статтею 115 КПК України «Обчислення процесуальних строків». З цією метою необхідно внести зміни до ч. 10 ст. 290 КПК України «Відкриття матеріалів іншій стороні». Цю норму закону доцільно викласти в такій редакції: «Сторонам кримінального провадження, потерпілому надається від одного до тридцяти днів для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі виникнення спору щодо строку наданого для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. …».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. .Адвокат в уголовном процессе: учебное пособие для вузов / [под ред. В. И. Сергеева]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 351 с.
2. Албул С.В. Деякі аспекти формування віктимологічного законодавства України /С. В. Албул // Іменем Закону. Науковий вісник. – Київ, 2007. - № 3. – С. 3 – 4.
3. Альшевский Т. В. Развитие и совершенствование уголовно-процессуальных гарантий дознания, предварительного следствия и их участников / Т. В. Альшевський // Труды высшей школы МВД СССР. – М., 1969. – Вып. 24. – С. 225 – 251.
4. Анощенкова С. В. Уголовно-правовое учение о потерпевшем / С. В. Анощенкова; [отв. ред. Н. А. Лопашенко]. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 248с.
5. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини : [монографія] / Антонович М. – К. : Видавничий дім „КМ Akademia”, 2000. – 384 с.
6. Аркуша Л. І. Проблеми взаємодії та інформаційного забезпечення правоохоронних органів у боротьбі з економічною організованою злочинною діяльністю./Л. І. Аркуша // Інформаційне забезпечення протидії. – Одеса : ФЕНИКС, 2003. С. 109–117.
7. Архів прокуратури Ємільчинського району, Житомирської області. Справа № 38/ 21 – 10 від 14 березня 2010 р.
8. Архів Ірпінського міського суду. Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29 червня 2004 р.
9. Аширова Л. М. Проблемы реализации принципа справедливости в уголовном процессе / Аширова Л.М. ; [под ред. З. Д. Еникеева]. – М., 2007. – 256 с.
10. Бакаєв Д. М. Прокурорський нагляд за законністю, застосування запобіжних заходів у справах про контрабанду. Т. 10. / Д. М. Бакаєв; [кер. авт. кол.: А. І. Комарова, О. О. Крикун] // Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення: [Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників]. Т. 10 – К., – 1998. – С. 501–504.
11. Бандурка А. М. Украина против „грязных” денег : [науч.-практ. пос.] / А. М. Бандурка, С. В. Симовьян. – Харьков : Гос. спец. изд-во „Основа”, 2003. – 224 с.
12. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення : [Текст] / Бандурка О. М. – Харків : Основа, 1996. – 398 с.
13. Баранов А. Права человека и защита персональных данных / Баранов А., Брыжко В., Базанов Ю. – К. : Государственный комитет связи и информатизации Украины, 2000. – 280 с.
14. Баулін О. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: монографія. / Баулін О. В. – К. : Атака, 2004. – 296 с.
15. Бахін В. П. Преступная деятельность: понятие, характеристика, принципы, изучение / Бахін В. П., Карпов Н. С., Цимбал П. В. – К. : [б. в.], 2001. – 275 с.
16. Беззубов С. И. Производство по уголовному делу в апелляционном суде: проблемы теории, нормативного регулирования и правоприменительной практики: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Беззубов Сергей Иванович. – Нижний Новгород, 2007. – 247 с.
17. Биленчук П. Д., Транснациональная преступность: состояние и трансформация : [учебное пособие] / Биленчук П. Д., Еркенов С. Е., Кофанов А. В. ; под ред. П. Д. Биленчука. – К. : Атика, 1999. – 272 с.
18. Блудиліна М. Є. Теоретичні питання і практика порушення кримінальної справи у кримінальному процесі України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Блудиліна Марина Євгенівна. – К., 2011. – 201 с.
19. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т .Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
20. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти): монографія / Весельський В. К. – К. : НВТ „Правник” – НАВСУ, 1999. – 126 с.
21. Владимиров В. А. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. – М. : Юрид. лит., 1986. – 221 с.
22. Ворожцов С. Принципы кассации по новому УПК / С. Ворожцов // Росийская юстиція. – 2002. – № 12. – С. 14–16.
23. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутр. справ України: монографія. / Галаган В. І. – К. : Нац. акад. внутрішніх справ України, 2002. – 300 с.
24. Галкин А., Громов Н. Вновь открывшиеся обстоятельства/ А. Галкин, Н. Громов // Советская юстиция. – 1997. – № 5. – С. 25–26.
25. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения: [текст] / Гальперин И. М. – М. : Юрид. лит., 1983. – 208 с.
26. Гарбовський Л. А. Процесуальне забезпечення конфіскації майна в кримінальному судочинстві: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Гарбовський Л. А. – Ірпінь., 2008. – 193 с.
27. Гарбовський Л. А. Процесуальне забезпечення конфіскації майна в кримінальному судочинстві: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.09 / Л. А. Гарбовський. – Київ, 2008. – 18 с.
28. Герасимчук О. П. Реалізація потерпілим диспозитивності у кримінальному судочинстві України: монографія. / Герасимчук О. П. – К. : Прецедент, 2009. – 175 с.
29. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. / Головко Л. В. – СПб. : Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2002. – 544 с.
30. Гошовський М. І. Потерпілий у кримінальному процесі України. / Гошовський М. І., Кучинська О. П. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 188 с.
31. Грищук В. Перспективи вдосконалення Кримінального кодексу України / В. Грищук // Юридичний вісник України. – 2007. – № 19. – С. 6–7.
32. Грищук О. В. Основні етапи формування міжнародного механізму захисту прав людини / О. В. Грищук. // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. статей за матер. I Міжвуз. наук.-практ. конф. (27–28 травня2005 р., м. Львів). – С. 141–142.
33. Грошевий Ю. Конституція України і деякі проблеми кримінально-процесуальної теорії / Ю. Грошевий. // Вісн. Акад. правових наук України. – 1998. – № 13. – С. 125 – 131.
34. Грошевий Ю. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність / Ю. Грошевий. // Вісн. Акад. правових наук України. – 2003. – № 2 (33) – № 3 (34). – С. 686–698.
35. Гурджі Ю. О. Проблеми формування і реалізації кримінально-процесуальної активності потерпілого на досудових стадіях: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. к. ю. н.: 12.00.09. / Ю. О. Гурджі. – Х., 2000. – 18 с.
36. Гуреев П. П. Гражданский иск в уголовном процессе / Гуреев П. П. – М. : Госюриздат, 1961. – 95 с.
37. Давиденко С. В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: монографія / Давиденко С. В. – Харків : Финн, 2008. – 182 с.
38. Давиденко С. В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. В. Давиденко. – Х., 2007. – 18 с.
39. Дахно І. І. Історія держави і права: навчальний посібник–довідник / Дахно І. І. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 408 с.
40. Дедекаєв В. Організована злочинність у тіньовій економіці / В. Дедекаєв // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів, 1999. – № 8. – С. 27–34.
41. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью № 40/34 : [Утверждена Генеральной Ассамблеей ООН 29.11.1985 г.]. : [сб. документов.] – М., 1998. – С. 71–86. – (Международные акты о правах человека: сб. документов. – 1998).
42. Дементьев В. П. Правовой аспект оценки еффективности деятельности органов внутренних дел / В. П. Дементьев. // Правовые вопросы управления в сфере обеспечения правопорядка : сб. науч. тр. – М. : Академия МВД СССР, 1982. – С. 112–128.
43. Демченко Е. В. Участие потерпевшего и его представителя в доказывании: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Е. В. Демченко. – Москва, 2001. – 20 с.
44. Денисов Р. И. Вопросы теории еффективности взаимодействия милиции и общественности / Р. И. Денисов. // Труды Всесоюзного научно-исследовательского института МВД СССР. – М. : 1980. – № 55. – С. 14–17.
45. Державне управління: теорія і практика / [А. Б. Аверьянов, В. В. Цветков, В. М. Шаповал та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с. – Режим доступу : www. bod.kiev.ua
46. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра / Деркач Л. – К. : [б. в.], 2000. – 542 с.
47. Договір київського князя Ігоря з візантійським імператором 945 р. // Хрестоматія з історії держави і права України: в 2 т. [ за ред. В.Д. Гончаренка]. – К. : ІнЮре, 1997. – Т. 1. – 464 с.
48. Досудове розслідування кримінальних справ : [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило] ; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. – Х. : ФІНН, 2009. – 328 с.
49. Дроздов О. Правове регулювання виїмки документів, що становлять банківську таємницю, в стадії досудового розслідування / О. Дроздов. // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 3. – С. 50–54.
50. Дроздов О. Правове регулювання призначення та проведення судових експертиз у кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2006. – № 3 (57). – С. 90–96.
51. Дроздов О. Правове регулювання звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим в сфері кримінального судочинства / О. Дроздов, В. Гутнік. // Юридичний журнал. – 2006. – № 6. – С. 57–62.
52. Дубривный В. А. Потерпевший на предварительном следствии в советском уголовном процессе./ Дубривный В. А. – Саратов : Приволжское кн. изд-во, 1966. – 100 с.
53. Землянська В. Запровадження медіації у кримінальне судочинство України / В. Землянська. // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 6 (36). – С. 107–111.
54. Зубчук В. А. Взаимодействие следственных органов с оперативными службами способствовало быстрому раскрытию тяжкого преступления / В. А. Зубчук. // Следственная практика. – К. : РИО МВД Украины, 1994. – С. 57–64.
55. Інструкція „Про вдосконалення діяльності по охороні і супроводженню підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через митну територію України” : затверджена наказом Державної митної служби України та МВС України від 29 січня 1997 р. № 43/74. – Режим доступу : www. bod.kiev.ua.
56. Інструкція „Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 р. № 53/5. у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. №1950/5” – Режим доступу : www. bod.kiev.ua.
57. Інструкція „Про порядок взаємодії підрозділів Держкомкордону України та підрозділів митної варти Держмитслужби України” :затверджена наказом Державної митної служби України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 24 лютого 1997 р. № 74/83 [Електронний ресурс] / Система (бібліотека) баз даних у сфері розвитку держави і права для забезпечення законотворчої, нормотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судової та правоосвітньої діяльності – К. : Науково-дослідний центр правової інформатики Академії правових наук. – 1 електрон. опт. диск (СD-ROM) ; 12 см. – Систем. Вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97 2000. – Назва з контейнера. 60.
58. Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства // Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, учасницею яких є Україна. – Харків : Еспада, 2001. – С. 274–292.
59. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів // Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, учасницею яких є Україна. – Харків : Еспада, 2001. – С. 320–354.
60. Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України. / Затверджена Наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 21.06.2011р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t= rec&id=94102.
61. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики: монографія / Калюжний Р. А., Шамрай В. О., Швець М. Я / за ред. Р. А. Калюжного та В. О. Шамрая. – Київ, 2002. – 296 с.
62. Катькало С. И. Судопроизводство по делам частного обвинения./ С. И. Катькало, В. З. Лукашевич. – Л. : Изд-во Ленинградск. ун-та, 1972. – 208 с.
63. Коваленко В. В. Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади, організаційно-правові основи, проблеми управління : монографія. / Коваленко В. В. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 420 с.
64. Кокорев Л. Д. Потерпевший от преступления в советском уголовном процессе. / Кокорев Л. Д. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1964. – 139 с.
65. Конвенція про створення Ради Митного співробітництва, прийнята 15 грудня 1950 р. [Дата приєднання України 19.06.92 р.] : затверджена Постановою ВР України від 19 червня 1992 р. № 2479-XII.[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.liga.net.
66. Конституція України. – К. : Алерта; ЦУЛ, 2011. – 96 с.
67. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
68. Корж В. П. Концептуальні засади реформування функцій прокуратури / В. П. Корж. // Вісник прокуратури. – 2007. – № 8. – С. 75–82.
69. Корякін Р. Процесуальне значення потерпілого в ході обшуку / Р. Корякін. // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4 (46). – С. 69–72.
70. Костюченко О. Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.09 / О. Ю. Костюченко. – Київ, 2005. – 18 с.
71. Кравченко О. О. Про необхідність роз’яснення нових положень законодавства про відповідальність за контрабанду та порушення митних правил. / О. О. Кравченко. // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 7. – С. 41–44.
72. Крайник Г. Питання щодо потерпілого від злочину, передбаченого статтею 272 КК України / Г. Крайник. // Вісник прокуратури. – 2007. – № 9. – С. 43–47.
73. Крикун О. О. Контрабанда: Міжнародні та внутрішні аспекти / О. О. Крикун. // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників : міжвідомчий науковий збірник / [під ред.: А. І. Комарової]. – К. : [б. в.], 1999. – Т. 18. – С. 301–305.
74. Криміналістичне забезпечення розкриття і розслідування злочинів : курс лекцій / кол. авт. за заг. ред. В. К. Весельського, А. В. Іщенко. – К. : ХмЦНІІ, 2011. – 178 с.
75. Кримінальне право України. Судові прецеденти (1864–2007р.р.). / [за ред. В. Т. Маляренко]. – К. : Освіта України, 2008. – 1104 с.
76. Кримінальний процес України: підручник / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
77. Кримінальний процес: підручник / [за ред. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної]. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
78. Кримінальний процесуальний кодекс України [текст]. - К. : Центр учбової літератури, 2012. – 254 с.
79. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила]. – К. : Юстиніан, 2012. – 1224 с.
80. Кримінально-процессуальний кодекс УСРР 1922 р.: затверджений Постановою ВУЦВК від 13 вересня 1922 р. – Офіц. вид. - Х. : [б. в.], 1922. – 195 с.
81. Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 грудня 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Велес, 2006. – 176 с.
82. Кримінально-процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / [за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка]. – К. : Форум, 2003. – 938 с.
83. Кримінально-процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар: станом на 1 березня 2008 р. / [В. І. Бояров, Т. В. Варфоломеєва, І. В. Вернидубов, та ін.]; під заг. ред. В. Т. Маляренко, В. Г. Гончаренко; Верховний Суд України. – 5-те вид., перероб. та доповн. – К. : Юристконсульт, 2008. – 896 с.
84. Кримінально-процесуальний кодекс УСРР 1927 р. : затверджений Постановою ВУЦВК від 20 липня 1927 р. // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського Уряду України. – 1927. – Відділ I., № 36–38. – С. 38–67.
85. Кузьминець О. Історія держави і права України / Кузьминець О., Калиновський В., Дігтяр П. – К. : Україна, 2000. – 429 с.
86. Кукреш Л. И. Некоторые вопросы защиты прав потерпевшего в уголовном процессе / Л. И. Кукреш // Теоретическое и правовое обеспечение реформы в сфере борьбы с преступностью в Республике Беларусь : материалы междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 22–23 апреля 1999 г.). – Минск, 1999. – С. 302–304.
87. Кульчицький В. С., Історія держави і права України: підручник./ В. С. Кульчицький, Б. Й. Тищик. – К. : Видавничий Дім Ін Юре, 2008. – 624 с.
88. Курінний Є. В. Державна митна служба в системі контрольно наглядових органів України / Є. В. Курінний. // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. : міжвідомчий науковий збірник / [під ред.: А. І. Комарової]. – К. : [б. в.], 1999. – Т. 18. – С. 364–366.
89. Курс кримінології: Загальна частина / [за ред. О. М. Джужі]. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
90. Курс советского уголовного процесса. / Строгович М. С. – М. : Наука, 1970. – Т. II. – 386 с.
91. Кучинська О. П. Проблеми захисту прав потерпілих в кримінальному процесі України/ О. П. Кучинська. // Адвокат. – 2009. – № 5 (104). – С. 10–12.
92. Кучинська О. П. Реалізація прав потерпілого в кримінальному процесі України: автореф. дис на здобуття наук. ст. к. ю. н.: 12.00.09. / О. П. Кучинська. – К., 1996. – 23 с.
93. Лазарева В. А. Теория и практика судебной защиты в уголовном процессе. – Самара : Изд-во Самарский ун-т, 2000. – 232 с.
94. Ларин А. Защита прав потерпевшего в уголовном процессе и сравнительное исследование. / Ларин А. – М., 1993. – 244 с.
95. Лепісевич О. Проблеми реалізації та захисту прав потерпілих від злочину / О. Лепісевич. // Вісник прокуратури. – 2008. – № 5. – С. 102–107.
96. Лисенко А. Захист прав потерпілого у кримінальному процесі. Дослідження. [електронний ресурс] / Лисенко А. – Режим доступу : http://uccg.org.ua/bulletin/Articles/01(5)/10-Doslidzhennya/051001.pdf
97. Лисенко В. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.ю.н. : спец. 12.00.09 / В. В. Лисенко. – Київ, 2006. – 32 с.
98. Лисенко В. В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (теорія та практика): монографія./ Лисенко В. В. – К. : Логос, 2004. – 324 с.
99. Лисиченко В. К. Про визначення поняття „організована злочинність” в літературі і чинному кримінальному законодавстві України і відповідальність за створення та діяльність організованих злочинних обєднань / В. К. Лисиченко, П. В. Цимбал. // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції (1–2 грудня 2000 року). – Ірпінь, 2001. – С. 207–210.
100. Лисиченко В. К. Поняття „організована злочинність” і типові ознаки сучасних злочинних утворень в Україні / В. К. Лисиченко, П. В. Цимбал // Науковий вісник : збірник наукових праць Академії ДПС України. – Ірпінь, 2001. – № 1. – С. 159–165.
101. Литвак О. М. Держава і злочинність : [монографія] / Литвак О. М. – К. : Атіка, 2004. – 317 с.
102. Лихолоб В. Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю: (морально-правовий аспект реалізації закону) / Лихолоб В. Г. – К. : Вища школа, 1993. – 220 с.
103. Лобойко Л. М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України: дис. … д-ра юрид. наук./ Лобойко Л. М. – Дніпропетровськ, 2006. – 148 с.
104. Ляхутін Р. Функції кримінального покарання та способи їх реалізації / Р. Ляхутін // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 148–153.
105. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / Маляренко В. Т. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.
106. Маляренко В. Т. Прокурор у кримінальному судочинстві: деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
107. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика: автореф. дис. на здобуття наук. ст. докт. юрид. наук. / В. Г. Маляренко – Х., 2005. – 36 с.
108. Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика: монографія. / Маляренко В. Т. – К. : Концерн Видавничий дім Ін Юре, 2004. – 544 с.
109. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України. Стан та перспективи розвитку [Текст]: навчальний посібник. / Маляренко В. Т. – К. : Видавничий дім, 2004. – 600 с.
110. Манова Н. С. Предварительное и судебное производство: дифференциация форм: учебное пособие для вузов. / Манова Н. С. – М. : Приор-издат, 2004. – 176 с.
111. Маркуш М. А. Принцип змагальності у кримінальному процесі України: монографія. / Маркуш М. А. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.; М., 2007. – 208 с.
112. Марчук Ф. М. Особливості застосування конфіскації майна. (Судова практика і проблеми вдосконалення законодавства) / Ф. М. Марчук, Л. А. Гарбовський // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 7. – С. 32–39.
113. Масленникова Л. Н. Публичное и диспозитивное начала в уголовном судочинстве России: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 / Масленникова Л. Н. – М., 2000. – 555 с.
114. Матеріали Конгресу ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками // Правонарушитель и жертвы: ответственность и справедливость в процессе отправления уголовного правосудия. [Електронний ресурс] – Режим доступу: // http:/www.ua.org russian
115. Мелентьєв М. П. Функции советского исправительного права / Мелентьєв М. П. – Рязань : [б. в.], 1984. – 59 с.
116. Мельник М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі : [навч. посіб.] / авт. і упор. М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2000. – 512 с.
117. Митний кодекс України: від 13 березня 2012 р. № 4495 – VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 48. – ст. 552.
118. Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан / Михайленко А. Р. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 362 с.
119. Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / А. Р. Михайленко; под ред. А. Л. Цыпкина. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1975. – 150 с.
120. Михайлянц А. Эффективность конфискации имущества как меры уголовного наказания / А. Михайлянц // Социалистическая законность. – 1966. – С. 35–37.
121. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України: підручник / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – К. : Либідь, 1992. – 431 с.
122. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України: підручник / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
123. Михлин А. С. Последствия преступления. / Михлик А. С. – М. : Юридическая литература, 1969. – 98 с.
124. Міністерство внутрішніх справ України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: (http://www.centrmia.gov.ua).
125. Мірошниченко Ю. М. Посилення процесуального статусу потерпілого як перспективний напрям удосконалення кримінального судочинства / Ю. М. Мірошниченко. // Вісник Верховного Суду України. – К., 2011. – № 3. – С. 41–47.
126. Молдован А. В. Кримінальний процес України [текст]: навч. посіб. / А. В. Молдован, С. М. Мельник. – К. : Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.
127. Музиченко П. П. Історія держави і права України : навч. посіб. / Музиченко П. П. – К. : Тов. „Знання”, КОО, 1999. – 662 с.
128. Музиченко П. П. Історія держави і права України. / Музиченко П. П. – К. : Знання, 2003. – 429 с.
129. Навроцька В. В. Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого та потерпілого при смерті одного з учасників примирної процедури/ В. В. Навроцька. // Кримінальне право. – 2006. – № 4. – С. 50–59.
130. Научная организация управления органами внутренних дел : учеб. пособ. / [под ред. Г. Г. Зуйкова]. – М. : Академия МВД СССР, 1984. – 318 с.
131. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / [под общ. ред. В. М. Лебедева; науч. ред. В. П. Божьев]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Спарк, 2004. – 1151 с.
132. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / [за ред. Ю. М. Грошевого]. – Харків : Право, 2002. – 160 с.
133. Нор В. Захист у кримінальному судочинстві майнових та особистих прав потерпілих від злочину за проектами КПК України: здобутки та прорахунки / В. Нор // Право України. – 2009. – № 2. – С. 43–51.
134. Hop B. T. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве / Нор В. Т. – К. : Выща школа, 1989. – 276 с.
135. Ольшанська Н. Про перегляд судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами. / Н. Ольшанська. // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 11. – С. 79–85.
136. Омельченко Г. Відкрите депутатське звернення щодо цілеспрямованого і системного знищення Верховного Суду України / Г. Омельченко // Юридичний вісник України. – 2011. – № 51. – С. 4–6.
137. Осадчий В. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту // Право України. / В. Осадчий. – 1997. – № 11. – С. 71–72.
138. Палиюк В. П. Моральный (неимущественный вред) вред. – К. : Право, 1999. – 232 с.
139. Парфило О. Примирення винного з потерпілим – компроміс у кримінальному процесі / О. Парфило. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5. – С. 94–98.
140. Петрова Н. Наделить потерпевшего правом уголовного преследования / Н. Петрова. // Росийская юстиция. – 2002. – № 12. – С. 55–56.
141. Податковий кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. 2011. – № 17. – ст. 112.
142. Полубинский В. И. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. / Полубинский В. И. – М. : Академия МВД СССР, 1980. – 121 с.
143. Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах(1972-2003). : офіц. вид. в 2 томах / [за заг. ред. Голови ВС України Маляренка В.Т.]. – К. : Видавничий дім „Ін Юре”, 2004. – 271 с.
144. Потебенько М. О. Роки становлення і утвердження / М. О. Потебенько // Вісник прокуратури. – 1999. – № 2. – С. 23–26.
145. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / кол. авт.; за заг. ред. Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова. – Х. : Вид-во Кроссроуд, 2008. – 364 с.
146. Прилуцький С. В. Пряме народовладдя при здійсненні судової влади: історія виникнення та розвиток в епоху античності / С. В. Прилуцький. // Судова апеляція. – К., 2012. – № 3. – С. 18–25.
147. Присяжнюк Т. І. Правовий статус потерпілого: проблеми та перспективи / Т. І. Присяжнюк. // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8 (48). – С. 36–38.
148. Про cудову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова ПВСУ: від 02.07.2004 р. № 13. // Постанови Пленуму ВСУ в кримінальних справах / упоряд. Рожнова В. В., Сизоненко А. С., Удалова Л. Д. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 456 с.
149. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України: від 5 липня 2012 року № 5076 – VI // Голос України. – 14.08.2012. – № 148–149.
150. Про боротьбу з корупцією: Закон України: від 5 жовтня 1995 року № 365/95 – ВР // Відомості ВР України. – 1995. – № 34. – С. 256.
151. Про взаємодію Міністерства внутрішніх справ України та Державної податкової адміністрації України стосовно розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду: Наказ МВС України та ДПА України: від 1 вересня 1999 р. № 658/475. [Електронний ресурс] / Система (бібліотека) баз даних у сфері розвитку держави і права для забезпечення законотворчої, нормотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судової та правоосвітньої діяльності – К. : Науково-дослідний центр правової інформатики Академії правових наук. – 1 електрон. опт. диск (СD-ROM) ; 12 см. – Систем. Вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97 2000. – Назва з контейнера.
152. Про Державну прикордонну службу України: Закон України: від 3 квітня 2003 року № 661 -IV – ВР // Відомості ВР України. – 2003. – № 27. – ст. 208.
153. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України: від 23 грудня 1993 р. № 3356- XII// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 47. – С. 326.
154. Про інформацію: Закон України: від 2 жовтня 1992 року. № 2657 -XII // Відомості ВР України. – 1992. – № 48. – ст. 650.
155. Про міліцію: Закон України: від 20 грудня 1990 р. № 556 – XII (ре