Забіяка Людмила Климентіївна. Периферичний кровообіг і кисневе забезпечення тканин у хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом гіпотензивної терапії

Короткий опис

Забіяка Людмила Климентіївна. Периферичний кровообіг і кисневе забезпечення тканин у хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом гіпотензивної терапії. : Дис... канд. наук: 14.01.11 2002

Забіяка Л.К. Периферичний кровообіг і кисневе забезпечення тканин у хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом гіпотензивної терапії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2002.
Використано клініко-інструментальний комплекс (добове моніторування АТ, тетраполярна грудна реографія, лазерна доплерівська флоуметрія, телевізійна біомікроскопія і мікрофотографія капілярів нігтьового ложа кисті руки, бульбарна біомікроскопія, полярографія) у 121 хворого на гіпертонічну хворобу похилого та зрілого віку з метою вивчення вікових змін мікроциркуляції і кисневого забезпечення тканин та їх зміни під впливом еналаприлу, амлодипіну і атенололу. Встановлено, що з віком у хворих на ГХ погіршується капілярний кровообіг, що характеризується зменшенням кількості функціонуючих капілярів, сповільнюється швидкість шкірного кровотоку, зменшується діаметр артеріальних браншів; спостерігається подовження та звивитість капілярів, що зумовлює розвиток циркуляторної і тканинної гіпоксії. Проведений порівняльний аналіз ефективності еналаприлу, амлодипіну і атенололу з оцінкою їх впливу на центральну гемодинаміку, мікроциркуляцію і кисневое забезпечення тканин у хворих на гіпертонічну хворобу похилого та зрілого віку показав, що поряд з нормалізацією АТ відбувається покращення мікроциркуляції, про що свідчить збільшення ОШШК, покращення характеру і швидкості кровотоку в капілярах. При цьому найбільш значущі позитивні зміни в системі мікроциркуляції та кисневого постачання тканин спостерігалися у хворих на ГХ, що приймали амлодипін, потім еналаприл, і меншою мірою вони були виражені при лікуванні атенололом.

1. На підставі проведеного клініко-інструментального комплексного обстеження хворих на ГХ виявлені зміни з боку центральної та периферичної гемодинаміки, які зумовлюють розвиток циркуляторної гіпоксії, а також вивчено ефективність використання еналаприлу, амлодипіну та атенололу у хворих на ГХ з оцінкою впливу препаратів на мікроциркуляцію і кисневе забезпечення тканин, що необхідно враховувати в геріатричній практиці.

У хворих на ГХ похилого віку поряд з гемодинамічними порушеннями спостерігаються виражені зміни в системі мікроциркуляції. До цих змін треба віднести зменшення васкуляризації тканин (шкіра, бульбарна кон’юнктива), зниження об’ємної швидкості шкірного кровотоку, зміни судинної реактивності.
Порушення в системі мікроциркуляції і судинної реактивності у хворих на ГХ пов’язані також зі зниженням ендотеліальної функції, що проявляється посиленням пресорної реакції мікросудин на холодовий подразник.
У хворих на ГХ має місце циркуляторна і тканинна гіпоксія, яка більше виражена у хворих похилого віку. Серед факторів, які зумовлюють розвиток циркуляторної гіпоксії, чільне місце займають порушення в системі мікроциркуляції.
Після курсової монотерапії амлодипіном, еналаприлом і атенололом поряд з нормалізацією АТ відбувається покращення мікроциркуляції, про що свідчить збільшення об’ємної швидкості шкірного кровотоку, покращення характеру і швидкості кровотоку в капілярах. При цьому найбільш важливі позитивні зміни відмічені при прийомі амлодипіну, потім еналаприлу, і меншою мірою при прийомі атенололу.
Застосування гіпотензивних препаратів (амлодипін, еналаприл, атенолол) поряд з нормалізацією АТ, здійснює нормалізуючий вплив на стан судинної реактивності: скорочується час появи судинної реакції на холодовий подразник, зменшується відновний період після його дії, що пов’язано з покращенням ендотеліальної функції судин.
Гіпотензивна терапія у хворих на ГХ поряд з покращенням периферичного кровообігу здійснювала позитивний вплив на зменшення вираженості циркуляторної і тканинної гіпоксії.
Серед вивчених антигіпертензивних препаратів найбільш значущі позитивні зміни в системі мікроциркуляції і покращенні кисневого постачання тканин спостерігалися у хворих на ГХ, що приймали амлодипін, потім еналаприл, і меншою мірою це проявилося до атенололу.