Заблоцька Рита Олександрівна. Інституційне регулювання міжнародної торгівлі послугами

Короткий опис

Заблоцька Рита Олександрівна. Інституційне регулювання міжнародної торгівлі послугами : Дис... д-ра наук: 08.00.02 2009

Заблоцька Р. О. Інституційне регулювання міжнародної торгівлі послугами. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 —Світове господарство і міжнародні економічні відносини. —Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
У дисертації розроблено методологічні засади й інструментарій аналізу інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами. Доведено, що інституції та транзакційні витрати є одним з вирішальних факторів розвитку сучасної міжнародної торгівлі послугами. Виявлено багаторівневість та різношвидкісність конвергенції багатостороннього і регіонального регулювання міжнародної торгівлі послугами. Розроблено економетричні моделі впливу якості інституцій на обсяг експорту послуг країн Східної Європи — членів ЄС і окремих країн СНД і доведено, що низький рівень якості інституційних показників України є чинником зростання цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг.
Обґрунтовано діалектику розвитку регіоналізму як особливої форми прояву багатостороннього регулювання торгівлі послугами, оскільки інтеграція на регіональному рівні створює інституційні платформи поширення інтеграції на глобальній/багатосторонній основі.
Виокремленні гносеологічні параметри інституційних обмежень шляхом виявлення основних критеріїв їх класифікації в міжнародній торгівлі послугами: 1) об'єкт (входження на ринок та надання національного режиму); 2) характер регулювання (недискримінаційний та дискримінаційний); 3) спосіб торгівлі.
Досліджено ефекти лібералізації міжнародної торгівлі послугами, які позитивно впливають на довгострокове зростання добробуту як окремої країни, так і світового господарства в цілому. Аргументовано необхідність поєднання в Україні інституційної реформи ринку послуг і заходів торговельної політики на принципах та нормах СОТ як механізму адаптації українських виробників до вимог висококонкурентних зовнішніх ринків.

Проведене в дисертації дослідження теоретичних і практичних проблем інституційного регулювання світової торгівлі послугами дало змогу реалізувати поставлену мету і завдання та зробити такі висновки.

Досягнення стабільності економічного розвитку в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків потребує розширення звичайних рамок традиційного економічного аналізу, вироблення нових підходів. Останні два десятиліття продемонстрували важливі зміни в розвитку економічної теорії. Хоча в економічній теорії продовжує домінувати неокласичний аналіз, посилення економічної взаємозалежності країн вимагає перегляду прийнятності суворих передумов неокласичної теорії та переоцінки ролі інституцій у формуванні поведінки економічних суб'єктів. Особливий наголос необхідно зробити на важливості трактування інституцій як ендогенних змінних у рамках панівних економічних моделей.
Інституційний вимір категорії „послуга” полягає у визначенні її як транзакції з позитивним фактором одномоментності, результату різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і зазвичай веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає ці послуги. Якщо послуга виступає результатом корисної діяльності, що змінює стан особи або товару, то в умовах ринкової економіки цей результат безумовно є "товаром", якій має і мінову вартість, і корисність.
Регуляторні інституції та інституції виконання контрактів відіграють ключову роль у розвитку сектора послуг, оскільки цей сектор вступає у більш складну систему транзакцій з іншими секторами економіки та більш схильний до ринкової невизначеності внаслідок інформаційної асиметрії. Перетворення послуг на складовий елемент міжнародної виробничої діяльності поставило на порядок денний питання про необхідність регулювання ринку послуг на міжнародному, регіональному, національному і галузевому рівнях.
Суттєвий вплив на світову торгівлю послугами справляють інституції та транзакційні витрати. Зокрема, внутрішні інституції впливають на загальний рівень відкритості країни в тому розумінні, що країни з розвинутими інституціями більш інтегровані у світову торговельну систему. Недостатньо ефективні інституції знижують міжнародну конкурентоспроможність національних виробників послуг, що, у свою чергу, негативно відбивається на експортних потоках. Транзакційні витрати відіграють визначальну роль в аналізі передумов та виграшу від лібералізації міжнародної торгівлі послугами, суттєво залежать від якості інституцій, а також від стану інформаційних та фінансових потоків. Підвищення ефективності транзакцій, створення інституцій, завдяки яким можливо досягти зменшення транзакційних витрат, і є тим механізмом, який позитивно впливає на динамічність національної економіки, її здатність до розвитку та інтеграції у світовий економічний простір.
За наявності асиметричної інформації й небезпеки подальшого викривлення реальності інституційна теорія бере до уваги недосконалість ринку, яку інституція може подолати або, як мінімум, пом’якшити. Міжнародні торговельні інституції формують очікування міжнародних гравців і таким чином впливають на їхню поведінку; сприяють процесові конструктивних торговельних переговорів; збільшують прозорість світової торговельної системи через надання адекватної та достовірної інформації, розширюють можливості врегулювання торговельних суперечок і водночас зменшують транзакційні витрати.
Послуги стали головною рушійною силою економіки та основним фактором зростання продуктивності, особливо в результаті активного використання інформаційних та комп'ютерних послуг, на основі яких радикально перетворюються матеріальна база, методи виробництва, моделі, види та зміст сервісу практично в усіх галузях. У складі сектора діє розвинутий блок наукомістких послуг — телекомунікацій, інформаційних, комп'ютерних, фінансових, медичних, професійних і деяких ділових, які в поєднанні з високотехнологічними промисловими галузями утворюють інноваційне ядро постіндустріальної економіки, що визначає її головні параметри.
Багатонаціональні компанії є головним суб’єктом диверсифікації торгівлі послугами у глобальних масштабах, і саме на них припадає більша частка відповідної міжнародної торгівлі. Міжнародні корпорації є основною інституцією формування та розвитку нової форми міжнародного поділу праці в умовах економічної глобалізації — міжнародного аутсорсингу та офшорингу послуг.
Інституційні бар'єри є видом обмеження конкуренції, який зумовлений наявними інституційними рамками, що визначають поведінку учасників конкурентного процесу як формального, так і неформального характеру. Інституційні бар'єри набувають форми засобів державного регулювання національних і міжнародних транзакцій із надання послуг і впливають на вхід на ринок та функціонування як національних, так і іноземних постачальників. Дослідження методів вимірювання бар'єрів у світовій торгівлі послугами дало змогу зробити висновок, що одні бар'єри впливають на ціни послуг, а інші на структуру витрат. Ліквідація бар'єрів приводить до поліпшення ефективності розподілу ресурсів, підвищення продуктивності та збільшення добробуту країни.
Концепція тарифного еквівалента як еквівалента податку на діяльність іноземних компаній у процесі конкуренції з національними є ефективним способом кількісного вимірювання торговельних бар'єрів. Тарифні еквіваленти можуть сприйматися як теоретичні тарифи, що розраховані на створення економічного ефекту, аналогічногоефектові реальних тарифів. Чим вищим є рівень обмежень торгівлі послугами, тим вища ціна на послуги, і тому тарифний еквівалент є виміром торговельних бар'єрів. Ефекти торговельних бар'єрів у сфері послуг та, відповідно, тарифного еквівалента залежать від конкурентоспроможності національних та іноземних компаній і ступеня субституції основних способів міжнародної торгівлі послугами.
Найбільша конвергенція норм багатостороннього і регіонального регулювання торгівлі послугами стосується основних принципів регулювання, а саме транспарентності, національного режиму, режиму найбільшого сприяння, а також норм регулювання платежів і трансферів, монополій, виключних постачальників послуг і загальних винятків. Менший рівень конвергенції властивий зобов’язанням у сферах: а) недискримінаційних кількісних обмежень; б) національного регулювання; в) захисних заходів у випадку надзвичайних ситуацій та субсидій.
Високоякісне інституційне середовище для економічної активності є одним з факторів, який подає чіткі сигнали виробникам та інвесторам у сфері послуг, запобігає монополізації ринку, сприяє ефективному використанню наявних ресурсів у країні, узгоджується з адміністративними можливостями уряду та підтримує соціальну злагоду в суспільстві. Реформа торговельної політики впливає на економічний розвиток тією мірою, якою це сприяє створенню в країні високоякісного інституційного середовища.
Лібералізація міжнародної торгівлі послугами передбачає: а) вплив на рівень світових, регіональних і галузевих доходів та асортимент продукції через зниження вартості надання послуг споживачам і певним галузям промисловості; б) зниження інституційних бар'єрів доступу на ринок і скасування дискримінаційних правил щодо іноземних постачальників послуг по всіх чотирьох способах торгівлі послугами; в) зміни ефективності розподілу ресурсів усередині економічної системи у зв'язку зі спеціалізацією на певних виробництвах з урахуванням порівняльних переваг; г) збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що супроводжується припливом фізичного, людського капіталів, технології та методів управління; д) вирішення дилеми управління міграційними процесами за рахунок зменшення соціальних і політичних транзакційних витрат.

У рамках РТУ та СОТ склалися два основні інституційні підходи до лібералізації торгівлі та інвестицій у сфері послуг, що втілилися в Переліку конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму (positive list approach) національних списках, у яких країни фіксують сектори, підсектори та/або способи постачання послуг, що підлягають лібералізації, а також у Переліку винятків зі сфер лібералізації (negative list approach). Відповідно до Переліку конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму країни погоджуються гарантувати національний режим та вільний доступ на ринок, уточнивши (через винятки з Переліку зобов'язань) сферу застосування національного режиму та доступу на ринок для іноземних послуг або іноземних постачальників послуг. Альтернативний підхід до лібералізації торгівлі та інвестицій у сфері послуг, так званий Перелік винятків зі сфер лібералізації, базується на концепції негативного списку, згідно з якою мають бути лібералізовані всі сектори та заходи, якщо тільки інше прозоро не зазначається у переліках застережень, що подаються у додатках до угоди. Обидва підходи теоретично можуть генерувати еквівалентний виграш від лібералізації, на практиці ж другий підхід демонструє більшу ефективність.
Основними рисами багатосторонньої лібералізації торгівлі послугами в рамках СОТ є: а) гнучкість багатосторонньої лібералізації; б) дозованість лібералізації в галузевому розрізі — масштабна лібералізація відбувається в обмеженому колі галузей; в) масштабність і рівномірність лібералізації торгівлі в географічному розрізі.
Регіональні інтеграційні процеси у сфері послуг є особливою формою багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі послугами. Завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні створюються інституційні платформи поширення кооперації на багатосторонній основі. Ключовим питанням інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами є оптимізація співвідношення регіоналізму і глобалізму на основі норм та принципів СОТ.
Концепція створення єдиного ринку послуг у рамках ЄС базується на ідеї послідовної ліквідації технічних бар'єрів з орієнтацією на принцип взаємного визнання національних норм і правил. Ліквідація технічних бар'єрів, крім усунення найбільш помітних дискримінаційних обмежень, веде до гармонізації (зближення) національних систем регулювання. При цьому принцип гармонізації має застосовуватися з метою створення рівних ринкових умов, що забезпечують ефективну діяльність у сфері послуг, зокрема єдиних критеріїв стабільності кредитних інституцій і механізму торгівлі цінними паперами усередині ЄС, єдиних умов доступу постачальників послуг до інформації стосовно лібералізації ринків та ін. Потенційні вигоди від інтеграції ринків послуг у країнах ЄС поділяються на дві великі категорії: а) ефект поліпшення добробуту громадян, пов'язаний зі встановленням цін на рівні кращих виробників; б) тенденція до прискорення економічного зростання шляхом економії на масштабах виробництва, більш ефективного використання конкурентних переваг та поліпшення розміщення ресурсів.
Економетричні моделі впливу якості інституцій на експорт послуг засвідчують, що на основі інституційних чинників можна управляти обсягом експорту. Обсяги експорту послуг суттєво залежать від удосконалення якості інституційної основи розвитку країн при переході від планово-адміністративної до ринкової економіки. Досліджені країни можна умовно поділити на дві групи. Перша об’єднує ті країни, аналіз яких підтвердив позитивну кореляцію між рівнем розвитку інституцій та експортом послуг (Чехія, Польща, Угорщина, Латвія). До другої групи входять країни, для яких ця взаємозалежність має обернений характер (Україна, Росія, Молдова, Казахстан).

Економетрична модель впливу показників розвитку інституцій на обсяг експорту послуг для України вказує на те, що низький рівень якості інституційних показників України служить причиною збільшення цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати, котрі додаються до загальних торговельних витрат компаній, які залучені до міжнародної торгівлі.

Україна взяла на себе одні з найліберальніших зобов'язань із доступу іноземних постачальників послуг на свій ринок серед членів СОТ. Вимоги є головним чином „якісними”, як-от підтвердження професійної кваліфікації, обов’язкова акредитація в секторах фінансових, транспортних послуг, обмеження на здійснення деяких видів послуг (сектори фінансових, юридичних, аудіовізуальних, транспортних, рекреаційних та культурних послуг). Такі обмеження, з одного боку, мають забезпечити приплив іноземних інвестицій, з іншого — досить ефективно захистити ті підсектори ринку послуг, які ще є чутливими щодо іноземної конкуренції.
Структура українського експорту послуг потребує суттєвих змін, тому що без структурної адаптації до вимог розвитку світової економіки, без формування з цією метою адекватної інноваційної та інвестиційної стратегії (і не тільки державної, а й передусім бізнесової) Україна не зможе використати переваги міжнародної торговельної системи. Членство в СОТ вимагає від України створення інституційного середовища, аби: а) надавати торговельним партнерам України інформацію відносно процесів на внутрішньому ринку, що пов'язані з питаннями торговельної політики; б) забезпечити виконання зобов'язань і правил СОТ таким чином, щоб стимулювати економічний розвиток України; в) дієво захищати національні інтереси в питаннях, які безпосередньо пов'язані з торгівлею, через консультації і механізми врегулювання суперечок СОТ; г) брати активну участь у обговоренні питань, які стосуються функціонування багатосторонньої торговельної системи.