ЗАХИСТ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО В ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП...............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО
ЗАХИСТУ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО ТА ЙОГО ЗМІСТ

1.1. Адміністративно-правова охорона та
адміністративно-правовий захист: поняття, зміст, суб’єкти
і співвідношення................................................................................................13
1.2. Адміністративно-правовий захист прав потерпілого: поняття,
зміст, види та праве регулювання....................................................................38

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ
СТАТУС ПОТЕРПІЛОЇ ОСОБИ

2.1. Потерпілий як учасник провадження в справах про
адміністративні правопорушення...................................................................61
2.2. Правове закріплення процесуальних прав і обов’язків
потерпілого в провадженні в справах про адміністративні
правопорушення................................................................................................84

РОЗДІЛ 3. ЗАХИСТ МАЙНОВИХ І НЕМАЙНОВИХ ПРАВ
ПОТЕРПІЛОГО, ПОРУШЕНИХ АДМІНІСТРАТИВНИМ
ПРОСТУПКОМ

3.1. Загальна характеристика майнових і немайнових прав
потерпілого, порушених у результаті вчинення адміністративного
проступку.........................................................................................................111
3.2. Форми захисту майнових прав потерпілого в провадженні
в справах про адміністративні правопорушення..........................................122

РОЗДІЛ 4. РОЛЬ ОРГАНІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
І ІНШИХ УЧАСНИКІВ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ
ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У
ЗАХИСТІ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО

4.1. Роль та значення органів адміністративної юрисдикції у
захисті прав потерпілого.................................................................................147
4.2. Участь в адміністративному провадженні прокурора та
інших учасників як гарантія захисту майнових прав потерпілого.............167

ВИСНОВКИ...................................................................................................187

Список використаних джерел....................................................................189

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Чинне адміністративно-процесуальне законодавство України закріплює процесуальний статус потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення. Але, на жаль, участь потерпілого в адміністративному провадженні ускладнюється величезною кількістю прогалин у законодавстві України, недоліками в правозастосовчій сфері та недостатнім рівнем наукового дослідження. По-перше, запропонований у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) перелік процесуальних прав та обов’язків потерпілого є неповним. Про існування деяких процесуальних прав потерпілого можна лише здогадуватись, якщо коментувати чи тлумачити в цілому положення КУпАП та інших нормативних актів України. Також до сих пір не вирішено питання щодо визнання потерпілим від адміністративного проступку і юридичних осіб. По-друге, у правозастосовній сфері мінімізована участь потерпілого в справі про адміністративне правопорушення та реально зводиться лише до можливості надати письмові пояснення на стадії адміністративного розслідування і оскаржити постанову на стадії перегляду справи про адміністративне правопорушення. Наприклад, у вирішенні питання про відшкодування майнової шкоди, яка була заподіяна в результаті вчинення адміністративного проступку, потерпілий не бере активної участі. Уся ініціатива щодо вирішення цього питання зосереджена в руках органів адміністративної юрисдикції, що передбачені в ст. 40 КУпАП. По-третє, дослідження правового статусу учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення, у тому числі і потерпілого, ускладнюються тим, що вчені зосередили в основному свою увагу на загальних підходах до визначення адміністративно-процесуального статусу особи, його відмінності від адміністративно-правового статусу особи та на класифікаціях адміністративних проваджень. У зв’язку з цим відійшли на другий план дослідження процесуального статусу потерпілого та захисту його прав у провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
Дослідження особливостей захисту прав потерпілого в адміністративному провадженні ускладнюється і тим, що в юридичній літературі і чинному законодавстві України відсутня єдина правова термінологія. Тому одне і те ж поняття в різних галузях наукового знання та різних нормативно-правових актах набуває суперечливого змісту, що не сприяє загальному розвитку науки і законодавства.
У зв’язку з цим особливу актуальність набуває розробка питань, які пов’язані з визначенням та дослідженням такого правового явища, як захист прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
Сьогодні як ніколи назріла необхідність удосконалення адміністративно-процесуальних норм, у тому числі і тих, що пов’язані з установленням процесуального статусу потерпілого від адміністративного правопорушення та захистом його порушених майнових і немайнових прав. Вдосконалення норм чинного законодавства не повинно, при цьому, обмежуватись лише доповненням переліку процесуальних прав потерпілого в адміністративному провадженні. У КУпАП необхідно корінним чином змінити механізм захисту майнових і немайнових прав потерпілого, наділивши його відповідною ініціативою, а органи адміністративної юрисдикції – чіткими повноваженнями.
Цьому питанню приділялась увага в юридичній літературі. Так на загальнотеоретичному рівні і на рівні науки адміністративного права та процесу ці питання частково досліджувалися у працях вчених Росії і України: В.Б. Аверґянова, О.М. Бандурки, Ю.П. Бітяка, С.М. Братуся, А.С. Васильєва, М.І. Єропкіна, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, О.Є. Лейста, Д.А. Липинського, М.С. Малеїна, Д.М. Овсянко, Н.Г. Саліщевої, І.С. Самощенко, О.Ф. Скакун, В.Д. Сорокіна, В.С. Стефаник, Ц.О. Ямпольської та інших. При дослідженні матеріальної і процесуальної природи адміністративної відповідальності ці питання висвітлювалися в працях: Д.М. Бахраха, О.І. Ґалаґана, І.П. Голосніченка, В.В. Іванова, В.Р. Кісіна, Т. Коломоєць, А.Т. Комзюка, С.М. Манохіної, М.Я. Масленнікова, О.І. Миколенка, В.Д. Резвих, Б.В. Росинського, С.М. Тараненко, М.М. Тищенко та інших вчених. Разом із тим, праці вчених були присвячені в одних випадках розгляду загальних положень провадження в справах про адміністративні правопорушення, у других – лише процесуальному статусу суб’єктів адміністративного провадження та особи, яка притягується до відповідальності, у третіх – процесуальний статус потерпілого розглядався у відриві від механізму захисту порушених адміністративним проступком майнових і немайнових прав особи.
Запропоноване до розгляду дослідження демонструє комплексний підхід щодо уточнення поняття ”захист прав потерпілого” та визначення механізму його реалізації в межах провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною наукових досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова як пріоритетний напрям наукових досліджень та відповідає тематиці досліджень кафедри адміністративного і господарського права ”Дослідження проблем співвідношення приватноправових та публічно-правових чинників соціально-економічних відносин”. Актуальність цього напряму досліджень випливає з Концепції адміністративної реформи в Україні, Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2000-2004 роки, Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 роки.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб визначити сутність поняття ”захист прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення”, з’ясувати існуючий механізм захисту майнових і немайнових прав потерпілого та запропонувати відповідні висновки і пропозиції щодо поліпшення чинного законодавства України у цій сфері.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі завдання:
- звернути увагу на розбіжності в термінології чинного законодавства та визначитись зі співвідношенням понять ”охорона прав”, ”правова охорона”, ”захист прав”, ”правовий захист”, ”забезпечення прав”;
- з’ясувати зміст та дати визначення поняттям ”адміністративно-правова охорона” і ”адміністративно-правовий захист”;
- визначитись із системою адміністративно-процесуальних гарантій захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення;
- здійснити розгорнутий аналіз адміністративно-процесуального статусу потерпілого від адміністративного проступку;
- дослідити особливості порушення майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб у результаті вчинення адміністративного проступку і розкрити механізм захисту цих прав у межах провадження в справах про адміністративні правопорушення;
- розкрити види та особливості форм захисту прав потерпілого, що існують в адміністративному провадженні ;
- визначити роль та значення органів адміністративної юрисдикції і учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення в захисті прав потерпілого від адміністративного проступку;
- проаналізувати чинне законодавство щодо якості закріплених у ньому адміністративно-процесуальних норм та розробити наукові пропозиції і рекомендації про поліпшення ефективності механізму захисту прав потерпілого.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
Предметом дослідження є система нормативно-правових актів, що регулюють питання участі потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення, практика діяльності адміністративно-юрисдикційних органів щодо захисту порушених адміністративним проступком прав потерпілого і забезпечення реалізації його процесуальних прав, літературні джерела, в яких викладені теоретичні обґрунтування та висвітлені проблеми захисту прав потерпілого від адміністративного проступку.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Всезагальний діалектичний метод пізнання було використано при дослідженні сутності, змісту і механізму захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення. У дисертаційному дослідженні були використані і загальнонаукові методи: історико-правовий – для дослідження процесу формування та розвитку національного законодавства щодо захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.2, 3.2 і 4.1); для з’ясування суті і співвідношення категорій ”охорона прав”, ”правова охорона”, ”захист прав”, ”правовий захист”, ”забезпечення прав” (підрозділ 1.1), категорій ”суб’єкт провадження” і ”учасник провадження” (підрозділ 2.1), категорій ”заподіяна шкода” і ”шкода, яка відшкодовується” (підрозділи 3.1 і 4.1) – аналіз та синтез як прийом логічного методу та системно-функціональний метод; структурний підхід – для дослідження гарантій, що входять в систему процесуальних гарантій захисту прав потерпілого в адміністративному провадженні (підрозділ 1.2), для визначення форм захисту майнових прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 3.2, 4.1 і 4.2). Серед спеціальних методів використовувались: порівняльний метод – під час здійснення аналізу різних точок зору провідних науковців (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.2, 4.1); метод аналізу документів – при вивченні законодавчої бази, яка регулює питання захисту прав потерпілого від адміністративного проступку (1.1, 1.2, 2.2, 3.2, 4.1 і 4.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в українській юридичній науці комплексним дослідженням питань захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
Так у результаті дисертаційного дослідження було сформульовано і обґрунтовано низку концептуальних положень, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення.
1. Дістало подальшого розвитку питання про співвідношення понять ”охорона прав”, ”правова охорона”, ”захист прав”, ”правовий захист” і ”забезпечення прав”, у зв’язку з чим пропонується розмежовувати поняття ”охорона” і ”захист” як такі, що не охоплюють один одне за змістом, та виокремлюються за трьома критеріями: 1) факт порушення норм права; 2) приналежність цих понять до ”права в об’єктивному розумінні” чи ”права в суб’єктивному розумінні”; 3) прив’язка зазначених понять до норм матеріального чи норм процесуального права
2. Уперше пропонується розглядати адміністративно-правовий захист потерпілого як систему процесуально-правових гарантій, установлених нормами адміністративного права, а також діяльність уповноважених на те органів і організацій з їх реалізації з метою відновлення порушених адміністративним проступком майнових і немайнових прав потерпілого, усунення перешкод у реалізації ним процесуальних прав та з метою застосування до правопорушника заходів правового примусу (адміністративних стягнень та обов’язку відшкодувати заподіяну майнову шкоду).
3. Уперше пропонується включати до системи процесуальних гарантій захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення: 1) принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення; 2) вирішення питання про те, хто може бути потерпілим; 3) закріплення правового статусу потерпілого на всіх стадіях провадження в справах про адміністративні правопорушення; 4) чітке визначення кола та компетенції органів і посадових осіб, які ведуть адміністративний процес та процесуальні дії яких спрямовані на захист прав потерпілого; 5) установлення переліку та процесуального статусу учасників провадження, що беруть участь у захисті прав потерпілого; 6) установлення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті вчинення адміністративного проступку потерпілому.
4. Набуло подальшого розвитку дослідження суб’єктів адміністративного процесу та розмежування понять ”суб’єкт провадження” і ”учасник провадження”, у зв’язку з чим робиться висновок, що потерпілий є суб’єктом адміністративного процесу, суб’єктом адміністративно-юрисдикційного процесу, суб’єктом провадження в справах про адміністративні правопорушення, а також є учасником правозастосовної діяльності, що здійснюється компетентними адміністративно-юрисдикційними органами (посадовими особами) в межах провадження в справах про адміністративні правопорушення.
5. Обґрунтовано доцільність визнання потерпілим у провадженні в справах про адміністративні правопорушення і юридичних осіб, яким було заподіяно адміністративним проступком майнову або немайнову шкоду.
6. Пропонується в КУпАП розширити коло процесуальних прав потерпілого та закріпити наступні права: а) знайомитися з матеріалами справи і процесуальними документами по справі на всіх стадіях провадження; б) давати письмові та усні пояснення; в) заявляти клопотання; г) подавати докази; д) користуватися юридичною допомогою захисника; е) виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача; ж) оскаржувати рішення по справі про адміністративний проступок; з) брати участь у розгляді справи про адміністративний проступок особисто або через свого представника.
7. Уперше пропонується виділяти в провадженні в справах про адміністративні правопорушення три форми захисту прав потерпілого: 1) покладення на правопорушника компетентним органом обов'язку відшкодувати завдану шкоду (ст. 40 КУпАП); 2) повернення майна за належністю (ч. 1 ст. 265 КУпАП); 3) добровільне відшкодування збитків або усунення завданої шкоди правопорушником (п. 2 ч. 1 ст. 34 КУпАП).
8. Уперше пропонується передбачити в межах провадження в справах про адміністративні правопорушення можливість подання цивільного позову, у зв’язку з чим ініціатива щодо порушення питання про відшкодування майнової шкоди перейде від органів адміністративної юрисдикції до потерпілого, а захід правового примусу, передбачений в ст. 40 КУпАП, змінить правову природу з адміністративної на цивільно-правову.
9. Визначено основні напрямки вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність та надаються пропозиції щодо поліпшення конкретних норм чинного КУпАП.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони мають як науково-теоретичну, так і практичну сферу застосування і використання. Положення та висновки дисертації можуть бути: підґрунтям подальшого розроблення проблем правового регулювання статусу учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення; використані для внесення змін і доповнень до чинного законодавства про адміністративну відповідальність та в правозастосовній сфері.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного і господарського права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Окремі результати дослідження висвітлювалися на трьох наукових конференціях: на 59-й (22-24 листопада 2004р.) і 60-й (23-25 листопада 2005р.) наукових конференціях професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Міжнародній конференції Одеського політехнічного університету ”Сучасні технології менеджменту, маркетингу, PR: економічний, політичний, правовий і психологічний аспекти” (22 жовтня 2004р.).
Публікації. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження висвітлені в шести наукових роботах, з яких чотири було надруковано у фахових виданнях.
1. Сиротяк М.Р. ”Захист майнових прав потерпілої особи в провадженні у справах про адміністративні правопорушення” // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права, 2005. - № 1-2 (13-14). – С. 197-201.
2. Сиротяк М.Р. ”Потерпіла особа як учасник провадження в справах про адміністративні правопорушення” // Науковий вісник Львівського юридичного інституту, 2004. - № 3. – С. 123-129.
3. Сиротяк М.Р. ”Особливості відшкодування майнової шкоди в межах провадження в справах про адміністративні правопорушення” // Современные технологи менеджмента, маркетинга, PR: экономический, политический, правовой и психологический аспекты. Материалы международной конференции Одесского национального политехнического университета (22 октября 2004г.). – Одесса, 2004. – 112с. – С. 26-28.
4. Сиротяк М.Р. Форми відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним проступком // Социально-правовые проблемы совершенствования законодательства Украины: история, теория и практика. Материалы 59-й научной конференции профессорско-преподавательского состава и научных работников ОНУ им. И.И. Мечникова (22-24 ноября 2004г.). – Одесса, 2005. – 288с. – С. 104-108.
5. Сиротяк М.Р., Миколенко О.І. Процесуальні гарантії захисту майнових прав потерпілого в провадженні в стравах про адміністративні правопорушення // Вісник одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. - № 4. – С. 109-113.
6. Сиротяк М.Р. Адміністративно-правова охорона і адміністративно-правовий захист: порівняльний аналіз // Південноукраїнський правничий вісник. – 2006. - № 1. – С. 166-169.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, чотири розділи, які поділяються на вісім підрозділів, висновки, список використаних джерел (168 найменувань). Загальний обсяг дослідження - 203 сторінка, з яких 175 – основний текст.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного комплексного дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його застосування, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, були вирішені завдання, поставлені дисертантом у роботі, а також досягнута основна мета наукової роботи, яка полягала у визначенні сутності поняття ”захист прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення”, з’ясуванні існуючого механізму захисту майнових і немайнових прав потерпілого та напрацюванні відповідних пропозицій щодо поліпшення чинного законодавства України у цій сфері.
Виходячи із цілей та завдань дисертаційного дослідження були зроблені такі висновки:
- чинне законодавство України містить розбіжності щодо визначення та використання змісту понять ”охорона прав”, ”правова охорона”, ”захист прав”, ”правовий захист”, ”забезпечення прав”, на що було звернуто увагу в дисертації та запропоновано чіткі критерії їх термінологічного розмежування;
- з’ясовано зміст та надається визначення поняттям ”адміністративно-правова охорона” і ”адміністративно-правовий захист”;
- запропоновано систему адміністративно-процесуальних гарантій захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення, до яких відносяться: 1) принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення; 2) вирішення питання про те, хто може бути потерпілим; 3) закріплення правового статусу потерпілого на всіх стадіях провадження в справах про адміністративні правопорушення; 4) чітке визначення кругу та компетенції органів і посадових осіб, які ведуть адміністративний процес, та процесуальні дії яких спрямовані на захист прав потерпілого; 5) встановлення переліку та процесуального статусу учасників провадження, що приймають участь у захисті прав потерпілого; 6) встановлення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті вчинення адміністративного проступку потерпілому;
- здійснено розгорнутий аналіз адміністративно-процесуального статусу потерпілого від адміністративного проступку та констатується, що Кодекс України про адміністративні правопорушення має з цього питання безліч прогалин та недоліків;
- досліджено особливості порушення майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб у результаті вчинення адміністративного проступку і розкритий, по-перше, механізм захисту цих прав у межах провадження в справах про адміністративні правопорушення, що закріплений чинним законодавством, по-друге, можливий механізм захисту майнових і немайнових прав потерпілого в майбутньому;
- розкрито види та особливості форм захисту прав потерпілого, що існують в адміністративному провадженні, а саме: 1) покладення на правопорушника компетентним органом обов'язку відшкодувати завдану шкоду; 2) повернення майна за належністю; 3) добровільне відшкодування збитків або усунення завданої шкоди правопорушником;
- розглянуто особливості участі органів адміністративної юрисдикції і учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення в захисті прав потерпілого від адміністративного проступку;
- проаналізовано чинне законодавство України щодо якості закріплених у ньому адміністративно-процесуальних норм та надаються наукові пропозиції і рекомендації про поліпшення ефективності механізму захисту прав потерпілого від адміністративного проступку.

Список використаної літератури

1. Аверґянов В. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретичної дискусії // Право України. – 2003. - № 5. – С. 118.
2. Аврутин Ю.Е. Полиция и милиция в механизме обеспечения государственной власти в России: теория, история, перспективы. – СПб.: Издательство «Юридический цент Пресс», 2003. – 501с.
3. Административное право Украины. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576 с.
4. Административное право. Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова и Л.Л. Попова. – М., 2000. – 344 с.
5. Административно-процессуальное право: Курс лекций / Под ред. проф. И.Ш. Килясханова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 398 с.
6. Александров С.А. Правовые гарантии возмещения ущерба в уголовном процессе. Учебное пособие. – Горький: Горьковская высшая школа, 1976. – 123 с.
7. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. Учебник. – М.: «Зерцало», 1996. – 680 с.
8. Андриевский В. Классификация и квалификация адвокатських профессий, их взаимодействие с судебной системой // Підприємництво, господарство і право. - № 5. – 2005. – С. 155-159.
9. Андриевский В. Профессиональная несовместимость в адвокатской деятельности // Підприємництво, господарство і право. - № 3. – 2005. – С. 146-150.
10. Андриевский В. Публично-правовая основа организации адвокатуры и ее профессиональное самоуправление // Підприємництво, господарство і право. - № 1. – 2005. – С. 107-111.
11. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
12. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. Учебное пособие. – Свердловск: Издательство Уральского университета, 1989. – 204 с.
13. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 368 с.
14. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. вузов. Правоведение. – 1989. - № 4. – С. 59-64.
15. Бахрах Д.Н. Система субъектов советского административного права // Советское государство и право, 1986. - № 2. – С. 23-27.
16. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях. – М.: Знание, 1989. – 96 с.
17. Бельский К.С. Полицейское право: Лекционный курс / Под ред. канд. юрид. наук А.В. Куракина. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004. – 816с.
18. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО «Одиссей», 1999. – 224 с.
19. Білий П.М. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - № 4. – 1999. – С. 72-77.
20. Боброва Н. А. Гарантии реализации государственно-правовых норм. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1984. – 163 с.
21. Большой толковый словарь русского языка / Гл. ред. С.А. Кузнецов. – СПб.: «Норинт», 2002. – 1536 с.
22. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Изд. «Юрид.лит.», 1976. – 215 с.
23. Бринцев В.Д. Адміністративне судочинство (нормативна база, судові прецеденти, коментарі, зразки процесуальних документів). – Харків: ”Ксилон”, 2002. – 544 с.
24. Бутнев В.В. Юридическая ответственность как способ защиты субъективных прав и интересов // Правовое государство, Тарту. – 1989. - № 1. – С. 50-55.
25. Васильев А.С. Административное право Украины: (Общая часть). Учебное пособие. – Харьков: «Одиссей», 2001. – 288 с.
26. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: «Наука», 1979. – 230 с.
27. Газетдинов Н.И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба. – Казань.: Изд-во КГУ, 1990. – 96 с.
28. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: государственное и материально-правовое исследование. – Воронеж, 1990. – 234 с.
29. Галаган И.А. Административная ответственность граждан в СССР: Процессуальное регулирование. – Воронеж, Изд-во Воронежского университета, 1976. – 198 с.
30. Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579 с.
31. Головченко В.В., Ковальський В.С. Юридична термінологія: Довідник. – К.: ”Юрінком Інтер”, 1998. – 219 с.
32. Голосниченко И.П. Административно-правовые меры в отношении лиц, совершивших корыстные правонарушения // Советское государство и право. – М., 1991. – С. 23-25.
33. Голосніченко І.П., Стахурский М.Ф. Адміністративний процес: Навч. посібник./ За заг. Ред. І.П. Голосніченка.- К.: ГАН, 2003. – 256 с.
34. Гуев А.Н. Постатейный комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»; Издательский дом «ИНФРА-М», 2003. – 967 с.
35. Данченко Н.И. Охрана прав и интересов советских женщин. – К.: Общество «Знание» УССР, 1987. – 48 с.
36. Дихтиевский П.В. Административно-правовое принуждение в механизме обеспечения личной безопасности: Монография. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 256 с.
37. Донцов С.Э. Гражданско-правовые внедоговорные способы защиты социалистической собственности. – М.: Юрид.лит., 1980. – 144 с.
38. Еропкин М.И. Управление в области общественного порядка. М.: Изд. «Юрид.лит», 1965. – 162 с.
39. Завадская А.Н. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма. – М.: Юрид.лит, 1983. – 292 с.
40. Закон ”Про звернення громадян” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 47. – Ст. 256.
41. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 35. – Ст. 358.
42. Закон України ”Про авторське право і суміжні права” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 13. – Ст. 64.
43. Закон України ”Про адвокатуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 3. – Ст. 62.
44. Закон України ”Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 50.
45. Закон України ”Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – Ст. 490.
46. Закон України ”Про екологічну експертизу” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 8. – Ст. 54.
47. Закон України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 49-51. – Ст. 376.
48. Закон України ”Про захист прав споживачів” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 30. – Ст. 379.
49. Закон України ”Про Конституційний Суд України” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 49. – Ст. 272.
50. Закон України ”Про лікарські засоби” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 22. – Ст. 86.
51. Закон України ”Про метрологію та метрологічну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 30-31. – Ст. 194.
52. Закон України ”Про міліцію” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 4. – Ст. 20.
53. Закон України ”Про мови в Українські РСР” // Відомості Верховної Ради України. – 1989. - № 45. – Ст. 631.
54. Закон України ”Про наукову і науково-технічну експертизу” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 9. – Ст. 56.
55. Закон України ”Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.
56. Закон України ”Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 5 – Ст. 24
57. Закон України ”Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 7. – Ст. 36.
58. Закон України ”Про охорону прав на сорти рослин” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 21. – Ст. 218.
59. Закон України ”Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 23. – Ст. 161.
60. Закон України ”Про Раду національної безпеки і оборони України” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 35. – Ст. 237.
61. Закон України ”Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 15. – Ст. 190.
62. Закон України ”Про судову експертизу” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 28. – Ст. 232.
63. Застрожная О.К. Советский административный процесс. Учебное пособие. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1985. – 100 с.
64. Земельний кодекс України // // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4. – Ст. 27.
65. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности. Монография. – Одесса: «Астропринт», 2001,. – 156 с.
66. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией. Учебное пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60 с.
67. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України. Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
68. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: Для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
69. Кодекс административного судопроизводства Украины. – Харьков: ООО «Одиссей», 2005. – 168с.
70. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. Издание пятое. – Харьков: ООО «Одиссей», 2004. – 912 с.
71. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
72. Коломоєць Т. Адміністративний примус в Україні: деякі аспекти ґенези та пріоритетності доктринального дослідження й нормативної регламентації // Підприємництво, господарство і право. - № 11. – 2002. – С. 60-62.
73. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
74. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. Підручник. – К: Юрінком Інтер, 2003. – 544с.
75. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во ун-ту внутрішніх справ, 2002. – 336 с.
76. Комзюк А.Т. Підстави застосування заходів адміністративного примусу // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий науковий збірник. – Том 18. – К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999. – С. 492-496.
77. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. 3-е изд., перераб. и доп. / Под общ. ред. Е.Н. Сидоренко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. – 944 с.
78. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях / Под общ. ред. проф. Э.Н. Ренова. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2002. – 1040 с.
79. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях / Под ред. В.В. Черникова и Ю.П. Соловья. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юрайт-Издат, 2003. – 774 с.
80. Конституція України (за станом на 10 березня 2005 року). – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 68 с.
81. Копейчиков В.В. Роль функции советского государства в создании благоприятных условий для реализации прав граждан в условиях развитого социализма. – М.: Юрид.лит., 1983. – 251 с.
82. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131.
83. Круглов В.А., Попов Л.Л. Административно-деликтный процесс. Учебное пособие. – М.: Изд-во деловой и учеб. лит., 2005. – 336 с.
84. Лапка О.Я. Соціально-правовий захист працівників міліції України (адміністративно-правовий аспект). Дис. ... канд.. юрид. наук. (12.00.07) / Київський інститут внутрішніх справ МВС України. – К., 2003. – 239 с.
85. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву: (Теоретические проблемы). – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 239 с.
86. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. Р.Л. Хачатурова. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 387 с.
87. Логінова С. Адвокатська таємниця: історико-правовий підхід // Право України. - № 3. – 2001. – С. 111-115.
88. Мазалов А.Г. Гражданский иск в уголовном процессе. – М.: Юрид.лит., 1977. – 176 с.
89. Малеин Н.С. Охрана прав личности советским законодательством. – М.: «Наука», 1985. – 168 с.
90. Манохина С.Н. Административный процесс: проблемы теории, перспективы правового регулирования. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1999. – 190 с.
91. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1990. – 208 с.
92. Масленников М.Я. Деятельность народного суда по рассмотрению дел об административных правонарушениях. – Калинин: Изд-во КГУ, 1983. – 66с.
93. Масленников М.Я. Порядок обжалования постановлений по делам об административных правонарушениях. – Калинин: Изд-во КГУ, 1988. – 54с.
94. Масленников М.Я. Порядок применения административных взысканий. Учебно-практическое пособие. – М.: Изд-во «БЕК», 1998. – 272с.
95. Матеріали справи про адміністратвне правопрушення за № 3-10677 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
96. Матеріали справи про адміністратвне правопрушення за № 3-1703 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
97. Матеріали справи про адміністратвне правопрушення за № 3-5299 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
98. Матеріали справи про адміністратвне правопрушення за № 3-5300 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
99. Матеріали справи про адміністратвне правопрушення за № 3-6338 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
100. Матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 3-13538 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
101. Матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 3-7357 / 2005 Приморського районного суду м. Одеса.
102. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2004. – 272с.
103. Миколенко А.И. О проблемах в сфере применения мер административного принуждения // Правова держава. – Одеса: Астропрінт, 2000. - № 2. – С. 124 -128.
104. Миколенко А.И. Проблемы возмещения вреда, причиненного административным правонарушением. Дис. … канд. юрид. наук, Университет внутренних дел. – Харьков, 2000. – 222 с.
105. Миколенко О.І. Докази та доказування в провадженні в справах про адміністративні правопорушення // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. - № 2. - С. 119-123.
106. Миколенко О.І. Про захист матеріальних прав та інтересів юридичних осіб в умовах ринкової економіки // Ринкова економіка. - Одеса: “Бахва”, Т.2, 2000. - С. 429-436.
107. Миколенко О.І. Теоретичні положення щодо визначення структури адміністративно-юрисдикційного процесу // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 26. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 696 с. – С. 209-215.
108. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 38-39. – Ст. 288.
109. Мордовец А.С. Гарантии прав личности: понятие и классификация // В кн. Теория государства и права. Курс лекций. Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
110. Николаева Н.А., Соловьева А.К. Административная юстиция и административное судопроизводство: зарубежный опыт и российские традиции: Сборник. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 332 с.
111. Никольский Л., Ваннер А. Судебная практика по делам о самовольном строительстве // Соц. Законность, 1968. -№ 3. – С. 15-17.
112. Новоселов В.И. Правовое положение граждан в советском государственном управлении. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 168 с.
113. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К.: Выща школа, 1989. – 469 с.
114. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Отв ред. проф. М.Н. Марченко. Том 2. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2002. – 528 с.
115. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 2002. – 468 с.
116. Ожогов С.И. Словар русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 2-е изд. М.: Русский язык, 1998. – 750 с.
117. Олефіренко Е. Адміністративно-правові гарантії реалізації та захисту прав і свобод громадян // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 3. – С. 40-43.
118. Осинцев Д.В. Методы административно-правового воздействия. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 278 с.
119. Панова И.В. Административно-процессуальная деятельность в Российской Федерации. Монография. – Саратов: Приволжское книжное издание, 2001. – 272 с.
120. Панова И.В. Административно-процессуальное право России / Под ред. Э.Н. Ренова. – М.: Норма, 2003. – 272 с.
121. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина.: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003.- 367 с.
122. Петров Г.И. Советское административное право. Общая часть. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. – 344 с.
123. Пленум Верховного Суду України від 31.03.95р. № 4 ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”
124. Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, затверджене Указом Президента України від 13 травня 2003 року N 402 (у редакції Указу від 24 березня 2004 року N 362/2004 (362/2004).
125. Положення про Міністерство юстиції України, затверджено Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396/97
126. Понарин В.Я. Производство по гражданскому иску при расследовании уголовного дела. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1978. – 128 с.
127. Порощук С.Д. Загальні основи теорії соціально-правового захисту співробітників міліції: Монографія. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2001. – 134 с.
128. Постатейный комментарий к Кодексу РФ об административных правонарушениях. – М.: Бератор-Пресс, 2002. – 928 с.
129. Проект Кодексу України про адміністративні проступки за № 5462 від 29.04.02. – Комітет Верховної Ради України з правової політики
130. Протасов В.Н. Основы общеправовой процессуальной теории. – М.: «Юрид.лит.», 1991. – 144 с.
131. Резвых В.Д. Административные правонарушения, посягающие на социалистическую собственность. – Горький, 1983. – 68 с.
132. Рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2004 року у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту “а” пункту 2 статті 5, статті 8, абзаців першого, другого пункту 2 статті 23 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, указів Президента України “Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю” та “Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю".
133. Россинский Б.В. Административная ответственность: Курс лекций. – М.: Норма, 2004. – 448 с.
134. Салищева Н.Г. Административно-процессуальные аспекты гарантий прав граждан //Административно-правовой статус гражданина. Сборник научных работ / Отв. ред. Н.Ю. Хаманева. – М., 2004. – С. 67-73.
135. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид.лит., 1964. – 158 с.
136. Самощенко И.С. Охрана режима законности Советским государством. – М.: Изд-во Юридической литературы, 1960. – 200 с.
137. Скавронік В.М. Адміністративно-юрисдикційна діяльність суду. Дис. ... канд. юрид. наук зі спеціальності 12.00.07. / Одеська національна юридична академія. – 2002. – 164 с.
138. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Университет внутренних дел, 2000. – 704 с.
139. Скобелкин В.Н. Юридические гарантии трудовых прав рабочих и служащих. – М.: «Юрид.лит., 1969. – 128 с.
140. Словарь иностранных слов: Ок. 19 тыс. слов. – 15-е изд., испр. – М.: Русский язык, 1988. – 606 с.
141. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4- изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1988. – 1600 с.
142. Сорокин В.Д Административный процесс и административно-процессуальное право. – М., 1982. – 340 с.
143. Сорокин В.Д. Административно-процессуальное право. – М.: Юрид.лит., 1972. – 240 с.
144. Сорокин В.Д. Избранные труды. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 1086 с.
145. Сорокин В.Д. Правовое регулирование. Предмет, метод, процесс (макроуровень). – СПб.: Изд-во «Юридический центр пресс», 2003. – 661 с.
146. Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективы. – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 304 с.
147. Стефаник В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма ”Консум”, 2003. – 464 с.
148. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления. – М.: «Юрид.лит», 1974. – 160 с.
149. Студеникина М.С. Кодекс Российской федерации об административных правонарушениях в аспекте защиты прав граждан //Административно-правовой статус гражданина. Сборник научных работ / Отв. ред. Н.Ю. Хаманева. – М., 2004. – С. 156-163.
150. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник / Под ред. проф. А.М. Бандурка. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. – 350 с.
151. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие. – Харьков: «Одиссей», 2002. – 320 с.
152. Тараненко С. Концептуальні засади забезпечення охорони прав і свобод особи в законодавстві про адміністративні правопорушення // Право України. – 1995. - № 7. – С. 36-38.
153. Тараненко С.М. Захист прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та їх забезпечення в діяльності міліції: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук (12.00.07) / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2000. – 20 с.
154. Теория юридического процесса: Монография / Под общ. ред. проф. В.М. Горшенева. – Харьков.: «ВИЩА ШКОЛА», 1985. – 192 с.
155. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.
156. Тертышник В.М. Уголовный процесс: Учебное пособие. – 2-е изд. – Харьков: Арсис, 1999. – 528 с.
157. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс. – М.: Изд-во г-на Тихомирова М.Ю., 2001. – 652 с.
158. Тихонова Б.Ю. Субъективные права советских граждан, их охрана и защита: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1972. – 24 с.
159. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования. – Х.: Право, 1998. – 268 с.
160. Третьяков Ф.Ф. Сущность и принцип социалистической законности. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1971. – 24 с.
161. Указ Президента “Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю” від 26 листопада 1993 року N 561.
162. Цепкова М.Н. Кодекс РСФСР об административных правонарушениях: вопросы охраны социалистической собственности и общественного порядка. – Горький, 1985. – 86 с.
163. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст. 356.
164. Чабан В.П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.
165. Чекалина О.В. Процессуальные права граждан в сфере административной юрисдикции // Административно-правовой статус гражданина. Сборник научных работ / Отв. ред. Н.Ю. Хаманева. – М., 2004. – С. 179-191.
166. Чечот Д.М. Как защитить свое право (Юридические советы гражданам). – М.: Юрид.лит., 1988. – 384 с.
167. Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.Я. Сухарев. – М.: Советская энциклопедия, 1984. – 415 с.
168. Ямпольская Ц.А. Субъекты советского административного права. – М.: Юрид.лит., 1958. – 197 с.