Заіка Ірина Петрівна. Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств

Короткий опис

Заіка Ірина Петрівна. Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств : Дис... канд. наук: 08.04.01 - 2002.

Заіка І.П. Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. Фінанси, грошовий обіг і кредит. Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук. Київ. 2002.
У роботі досліджена сутність економічної категорії фінансові ресурси підприємства”, в результаті визначена кількісна і якісна характеристика фінансових ресурсів підприємства як активу; виділений склад фінансових ресурсів підприємства: кошти, поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість; обгрунтовано необхідність розглядати готову продукцію як умовний фінансовий ресурс, що пов'язано з наявністю бартерних (товарообмінних) операцій; проведено оцінку досягнутого рівня забезпечення фінансовими ресурсами і виявлені регіональні особливості формування і використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств Луганської області. Запропоновано підхід до регіональної діагностики забезпечення і ефективності використання фінансових ресурсів підприємствами АПК, яка грунтується на використанні фінансових звітів господарств і їх статистичній обробці. Визначені цілі і критерії управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, на підставі чого виділена система оціночних показників, за допомогою яких можлива поетапна і пофакторна оцінка досягнення намічених цілей. Розроблена і апробована методика оперативного контролю за складом і структурою капіталу, платоспроможністю та рентабельністю на рівні підприємства.

Аналіз рівня забезпечення і використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств Луганської області за даними 1999-2000 років показав, що більшість підприємств області є неплатоспроможними і виявлені основні причини цього явища. Загальними напрямками, які дозволяють організувати більш раціональне управління фінансовими ресурсами підприємства, визначені наступні:

більш ефективно використовувати ринкові важелі фінансових взаємовідносин, які застосовуються в зарубіжній практиці: орієнтацію на більшу кількість покупців; надання знижок при достроковій оплаті; переоформлення прострочених платежів з дебіторської заборгованості в комерційний кредит; розвиток біржової торгівлі; кредитування підприємств АПК через введення повноцінного вексельного обороту;
посилити регулюючу роль держави шляхом надання пільг при кредитуванні під оборотні активи; авансування сільськогосподарських товаровиробників під продукцію; забезпечення страхового захисту сільськогосподарського виробництва і таке інше.

В результаті дослідження існуючих методів проведення аналітичної фінансової роботи в економічних службах сільськогосподарських підприємств визначені основні недоліки, які заважають організації управління фінансовими ресурсами за принципами, адекватними ринковим умовам:

відсутні достовірні для порівняння аналітичні дані за попередні періоди, не розроблені форми і методика підготовки аналітичної інформації, яка дозволила б проводити фінансову діагностику, недостатньо використовуються інформаційні технології;
для більшої частини підприємств характерна відсутність фінансової політики, в результаті чого кошти заморожуються” в запасах підприємства, збільшуються поточні зобов’язання;
негативно впливають на організацію фінансового управління нестабільність зовнішнього середовища підприємств, а також української системи бухгалтерського обліку, яка ще не відпрацювала методики складення фінансової звітності і фінансового аналізу.

Управління фінансовими ресурсами повинно грунтуватися на розробленій довготерміновій фінансовій політиці, в якій розставлені цілі і пріоритети для кожного рівня управління і етапу розвитку сільськогосподарського виробництва. В роботі розроблена система діагностики і оптимізації методів управління фінансовими ресурсами: запропонований підхід до побудови дерева цілей для управління фінансовими ресурсами підприємства і виділені блоки цілей; сформована єдина система цільових показників рентабельності і платоспроможності і в рамках цієї системи визначена система орієнтованих на рентабельність і платоспроможність економічних оціночних показників; рекомендована методика фінансової діагностики і методи оптимізації управління складом і структурою капіталу, платоспроможністю і рентабельністю.
При апробації методики фінансової діагностики на прикладі даних Учгоспу ЛДАУ в роботі виявлені питання, які необхідно вирішити для успішної її реалізації в сільськогосподарських підприємствах, а саме:

необхідно упорядкувати методику розрахунку показників та форми звітності, які характеризують фінансову діяльність підприємства, певна робота у цьому напрямку зроблена автором при дослідженні взаємозв’язків між показниками, а також запропоновані агрегатовані форми звітності, які дозволяють ефективно і швидко виконувати аналіз;
необхідний постійний контроль за складом і структурою капіталу як довготерміновою метою фінансової стабільності підприємства, тому аналіз структурних співвідношень елементів балансу повинен бути регламентований в державному масштабі як додаток до звітності;
до оцінки грошового потоку необхідно підходити системно, для чого пропонується використовувати описану в роботі послідовність розрахунку і аналізу показників, які характеризують платоспроможність підприємства, а також ввести в практику складання платіжного календаря;
для організації витратноцінового аналізу необхідно організувати нормування, планування і контроль витрат із кожного виду продукції по етапах її виробництва і ринках збуту; деталізувати класифікацію змінних витрат до такого ступеня, яка дозволила б установити математичну залежність кожного елемента витрат з певним фактором виробництва; приділити особливу увагу організації управління постійними витратами.
Надані вище висновки із формування і використання фінансових ресурсів підприємства і розроблені на їх основі пропозиції дозволять керівництву підприємств аграрного сектору більш ефективно керувати фінансовими ресурсами.