Закусило Марія Петрівна. Взаємовплив гормонального статусу організму і стану функціональної системи дихання у жінок

Короткий опис

Закусило Марія Петрівна. Взаємовплив гормонального статусу організму і стану функціональної системи дихання у жінок: дисертація д-ра біол. наук: 14.03.04 / НАН України; Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. - К., 2003

Закусило М.П. Взаємовплив гормонального статусу організму і стану функціональної системи дихання у жінок. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2002.
В дисертаційній роботі досліджується взаємовплив об'єкта керування функціональної системи дихання (ФСД) (процесу масопереносу респіраторних газів, утилізації кисню в організмі) і центра керування ФСД (ендокринної системи) з її робочими органами зовнішнього дихання, кровообігу, кровотворення, тканинного дихання. Виявлення впливу функції ендокринних залоз на процес забезпечення організму киснем і зворотного впливу цього процесу на функцію ендокринних залоз викликало необхідність спеціальних досліджень й аналізу великої кількості отриманих інструментально показників. Такі дослідження та їх аналіз були здійснені нами з використанням сучасних методів інформатики комп'ютерних програм автоматизованого аналізу стану організму. Стимулююча дія субкомпенсованої гіпоксії на функцію залоз внутрішньої секреції виявляється не тільки в збільшенні вмісту тих чи інших гормонів при гіпоксії, але і саме поліпшення функції ФСД впливає на ендокринну систему, яка одночасно є частиною регуляторної ланки функціональної системи дихання. Компенсація гіпоксичного стану, який бере участь в патогенезі гіпофункції щитоподібної залози, гіпофункції інсулярного апарату підшлункової залози, порушенні менструального циклу по типу ювенільних дисфункційних маткових кровотеч, наступає в результаті покращення постачання організму киснем при адаптації до гіпоксії. Оптимізація постачання організму киснем унаслідок поліпшення функції робочих органів ФСД приводить до підвищення швидкості споживання кисню організмом і може свідчити про підвищення споживання кисню ендокринними залозами, що безумовно сприяє інтенсифікації їх секреторної діяльності.

Стан гіпоталамо-гіпофізарно-ендокринної системи важливої ланки в центрі керування ФСД залежить від процесу поетапної доставки й утилізації кисню в тканинах об'єкта ФСД з обслуговуючими її органами: зовнішнього дихання, кровообігу, кровотворення, тканинними механізмами, відповідальними за утилізацію кисню, що беруть участь у реалізації її основного призначення найбільш економічного постачання організму киснем відповідно до його потреб і виведення з організму вуглекислого газу.
Функція гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи впливає на стан усіх ланок ФСД. При гіпофункції щитоподібної залози вірогідно (p<0,05) знижується частка альвеолярної вентиляції в хвилинному об’ємі дихання, ЧСС, хвилинний об’єм крові при нормальній величині ударного об’єму, вміст гемоглобіну в крові, швидкість й інтенсивність споживання кисню, економічність і ефективність кисневих режимів організму, падає і фізична працездатність.
У здорових осіб компенсований і субкомпенсований ступінь гіпоксичної гіпоксії має стимулюючу дію на стан гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи, підвищує вміст тиреоїдних гормонів у крові, що викликає реакцію всіх ланок ФСД: підсилюється вентиляція і газообмін у легенях, збільшується серцевий ритм і підвищується хвилинний об’єм крові, росте вміст гемоглобіну (Нb) у крові, збільшуються швидкість поетапної доставки кисню і його споживання.
При гіпофункції щитоподібної залози на відміну від того, що спостерігається в нормі, субкомпенсована гіпоксія розвивається при менш вираженому зниженні рIО2 110-100 мм рт.ст. (у здорових 95-90 мм рт.ст.), при цьому вірогідно (p<0,05) збільшується вміст тиреоїдних гормонів у крові, що є підставою для використання гіпоксичного тренування в лікуванні гіпотиреозу.
Після курсу нормобаричного ІГТ в осіб з гіпофункцією щитоподібної залози відбувається адаптація до гіпоксичної гіпоксії, збільшується продукція тиреоїдних гормонів і знижується секреція ТТГ, вірогідно (p<0,05) поліпшується функція всіх ланок ФСД, підвищується економічність КРО, збільшується працездатність, знижується киснева і пульсова вартість фізичної роботи.
Зміни вмісту гонадотропних гормонів гіпофіза і гормонів яєчників у крові протягом менструального циклу впливають на зовнішнє дихання, кровообіг, дихальну функцію крові, тканинне дихання. Постачання організму киснем і найбільш економічне його використання здійснюється в постменструальну і постовуляторну фази циклу.
При зниженій продукції естрогенів в дівчин-підлітків з ЮДМК істотно змінюється стан ФСД. Вірогідно знижується вміст гемоглобіну в крові до 55 м*л-1, її киснева ємкість і вміст кисню в артеріальній крові, збільшується серцевий ритм, зменшується швидкість поетапної доставки і споживання О2, економічність КРО, що є однією з важливих причин відставання дівчин-підлітків у фізичному розвитку.
У хворих з ЮДМК виділено п,ять ступенів анемічної гіпоксії: I прихований (латентний) - при зниженні вмісту Нb до 110 м*л-1; II компенсований - при вмісті Нb 100-90 м*л-1; III субкомпенсований - 80-70 м*л-1; IV декомпенсований - 60 м*л-1, 50-40 м*л-1; V термінальний - нижче 40 м*л-1.
Сприятливий вплив адаптації до гіпоксії при ІГТ на організм дівчин-підлітків з ЮДМК виявляється в стійкому підвищенні вмісту гемоглобіну в крові, нормалізації діяльності всіх ланок ФСД, функції центра її керування - системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники, про що свідчить зупинка маткової кровотечі і тенденція до нормалізації менструального циклу, поліпшення стану ФСД і всього організму, підвищення працездатності.
Гіпофункція інсулярного апарату підшлункової залози викликає зниження вентиляторних об’ємів, частішання серцевих скорочень, падіння швидкості споживання кисню і його інтенсивності. Збільшення вмісту глікованого гемоглобіну призводить до падіння швидкості транспорту кисню артеріальною кров'ю. Найбільші відхилення стану ФСД від норми спостерігаються в особливо чутливому до гіпоксії підлітковому віці.
Зниження парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі (рIO2) до 105-90 мм рт.ст. має стимулюючий вплив на інсулярний апарат підшлункової залози, викликає вірогідне (p<0.05) зниження вмісту глюкози в крові у здорових осіб.
Стійкий гіпоглікемічний ефект у дорослих осіб з гіпофункцією інсулярного апарату підшлункової залози (ІЗСД) викликає вдихання ГГС-12. Після курсу ІГТ відбувається стабілізація вмісту глюкози в крові, зникає цукор в сечі, нормалізується вміст глікованого гемоглобіну, поліпшується киснетранспортна функція крові, підвищується працездатність.
У дітей і особливо підлітків з гіпофункцією інсулярного апарату підшлункової залози після короткострокового гіпоксичного впливу гіпоглікемія замінюється різко вираженою гіперглікемією, для компенсації якої потрібно введення додаткової дози інсуліну. Особам препубертатного і пубертатного віку, що страждають інсулінозалежним цукровим діабетом, курс ІГТ протипоказаний.
Оптимізація постачання організму киснем унаслідок поліпшення функції робочих органів ФСД підвищує рівень забезпечення організму киснем і покращує функцію ендокринних залоз. Гіпоксичний стан, що грає важливу роль в патогенезі досліджуваних гормональних розладів, компенсується.