Замула Ірина Валеріївна. Облік і контроль операцій з добривами у сільськогосподарських підприємствах: еколого-управлінський аспект

Короткий опис

Замула Ірина Валеріївна. Облік і контроль операцій з добривами у сільськогосподарських підприємствах: еколого-управлінський аспект: дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2004

Замула І.В. Облік і контроль операцій з добривами у сільськогосподарських підприємствах: еколого-управлінський аспект. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Київ, 2004.
Дисертація присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю операцій з добривами. Встановлено необхідність розробки окремої методики обліку добрив, адже вони можуть забруднювати навколишнє середовище. Удосконалено класифікацію добрив з урахуванням завдань бухгалтерського обліку для покращання організації обліку добрив, що можуть негативно впливати на навколишнє середовище. Обґрунтовано необхідність відображення інформації про природоохоронну діяльність підприємства у фінансовій звітності для задоволення інформаційних потреб користувачів. Запропоновано шляхи удосконалення нормативної бази з обліку добрив з метою покращання обліку запасів у сільськогосподарських підприємствах. Визначено найбільш прийнятний спосіб віднесення вартості добрив до витрат рослинництва за періодом їх позитивної дії на урожайність сільськогосподарських культур для підвищення рентабельності рослинництва. Запропоновано спосіб оцінки гною власного виробництва (за фактично собівартістю виробництва) у бухгалтерському обліку сільськогосподарських підприємств для підвищення достовірності даних бухгалтерського обліку. Удосконалено методику здійснення внутрішньогосподарського контролю операцій з добривами у сільськогосподарських підприємствах для посилення контролю за добривами, що можуть забруднювати навколишнє середовище.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення завдань, які полягають у теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішення питань з обліку і контролю операцій з добривами, що дає змогу подати наступні рекомендації і пропозиції.

У результаті дослідження встановлено, що добрива потребують розробки окремої методики обліку, оскільки можуть забруднювати навколишнє середовище. Дослідження та систематизація поглядів авторів дали можливість встановити недоцільність застосування поняття екологічний облік”. Натомість запропоновано для позначення цього явища вживати поняття облік операцій з охорони навколишнього середовища”, під яким слід розуміти систему виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації користувачам про вплив діяльності підприємства на навколишнє середовище.
Систематизація різних точок зору дослідників дала можливість удосконалити класифікацію добрив з урахуванням завдань бухгалтерського обліку. У класифікації запропонована ознака поділу добрив залежно від можливості негативного впливу на навколишнє середовище. До першої групи віднесено добрива, що обліковуються у звичайному порядку адже не забруднюють навколишнє середовище, до другої що потребують обліку із застосуванням бланків суворого обліку, адже забруднюють навколишнє середовище під час неправильного їх транспортування, зберігання, використання для посилення контролю за їх зберіганням і рухом.
З метою раціональної організації обліку операції з охорони навколишнього середовища поділено на три види, залежно від об’єктів відображення: 1) діяльність підприємства із запобігання забрудненню запропоновано облік добрив із застосуванням бланків суворого обліку (Картки складського обліку добрив); 2) вплив діяльності підприємства на навколишнє середовище інформацію про забруднення чи незабруднення земельних ресурсів зацікавлені компетентні особи можуть отримати з Карток обліку земельних ділянок (полів); 3) діяльність підприємства з усунення забруднення забруднюючи земельні угіддя, підприємства зобов’язані відшкодувати вартість шкоди, завданої навколишньому середовищу, а також очистити угіддя від забруднення. Витрати на очищення пропонується здійснювати за рахунок прибутку підприємства, якщо забруднення земельних угідь відбулося з вини підприємства. Якщо забруднення відбулося не з вини підприємства, то витрати слід покривати за рахунок цільового фінансування.
На основі аналізу літературних джерел обґрунтовано необхідність розкриття доходів і витрат, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, у фінансовій звітності сільськогосподарських підприємств. Запропоновано розкривати зазначену інформацію у рядку 485 Охорона навколишнього середовища” п’ятого розділу Приміток до річної фінансової звітності, що дозволить користувачам фінансової звітності отримувати достовірну інформацію про природоохоронну діяльність підприємства.
З урахуванням потреб управлінського персоналу в інформації щодо добрив і потенційної можливості їх забруднювати навколишнє середовище, запропоновано впровадити в практику облікової діяльності сільськогосподарських підприємств наступні первинні документи:

для обліку добрив, що можуть забруднювати навколишнє середовище, розроблено Картку складського обліку добрив, яка додатково містить дані про постачальника, від якого надійшли добрива, кількість діючої речовини в одиниці добрив, строк придатності добрив до використання;
для обліку якості земельних ділянок, їх удобрення та витрат на капітальне поліпшення Картку обліку земельної ділянки (поля). Вказана картка повинна містити інформацію про удобрення земельної ділянки, їх якість, строки та результати проведення агрохімічного аналізу, забрудненість, заходи та вартість капітальних робіт з поліпшення ділянки;
для обліку гною, отриманого від власного виробництва, розроблено Акт обліку гною у гноєсховищах. У вказаному акті пропонуємо зазначати кількість оприбуткованого гною, яка визначається розрахунковим шляхом виходячи з обсягу гноєсховища та щільності укладання гною у ньому. Якість гною у гноєсховищі запропоновано визначати шляхом проведення лабораторного агрохімічного аналізу. Вказані документи дозволять покращити бухгалтерський облік добрив і підвищити його інформативність для потреб управління;
на основі аналізу поглядів авторів встановлено, що найбільш прийнятним способом оцінки гною є оцінка його за фактичною собівартістю виробництва у підприємстві. До фактичної собівартості гною пропонуємо включати: вартість підстилки, використаної у тваринництві у звітному періоді; витрати на видалення гною з приміщень, де утримується худоба; витрати на транспортування гною до гноєсховища; витрати на утримання та експлуатацію гноєсховищ; амортизаційні відрахування від гноєсховищ; витрати на доведення гною до стану, в якому він має найвищу якість. З метою правильного формування фактичних витрат на виробництво гною пропонуємо відкрити відповідні аналітичні рахунки до рахунку 23 Виробництво”. Виходячи з того, що позитивна дія органічних добрив на урожай сільськогосподарських культур продовжується протягом трьох років, запропоновано вартість органічних добрив відносити до витрат рослинництва у наступному співвідношенні: у перший рік 60 %, другий 30 %, третій 10 %. Щодо інших видів добрив, то у зв’язку з тим, що їх дія продовжується один рік, пропонуємо їх вартість відносити повністю до витрат тієї культури, яка вирощується на удобреному полі, у перший рік використання добрив.

6. Проаналізувавши тенденції розвитку обліку добрив у сільськогосподарських підприємствах України та порівнявши їх із зарубіжними, запропоновано наступні напрями удосконалення П(С)БО 9 Запаси” з метою покращання обліку добрив: 1) скасування можливості застосування способу ЛІФО при оцінці добрив, що вибули у зв’язку з тим, що добрива мають певний строк використання, тому застосовувати до них спосіб ЛІФО, що передбачає списання у виробництво запасів, що надійшли останніми, не доцільно; 2) до складу транспортно-заготівельних витрат включити витрати на утримання заготівельно-складського апарату, зокрема: витрати на оплату праці працівників підприємства, безпосередньо зайнятих заготівлею, прийманням, зберіганням і відпуском придбаних товарно-виробничих запасів, працівників складів, відрахування на соціальні заходи від заробітної плати вказаних працівників, на утримання спеціальних заготівельних пунктів і складів.
З метою удосконалення обліку добрив у сільськогосподарських підприємствах розроблено Методичні рекомендації з обліку товарно-виробничих запасів.
7. У зв’язку з тим, що методика внутрішньогосподарського контролю операцій з добривами є недостатньо дослідженою, автором її розроблено та впроваджено у діяльність сільськогосподарських підприємств з метою своєчасного виявлення та усунення відхилень в бухгалтерському обліку операцій з добривами, а також зниження можливості негативного впливу добрив на навколишнє середовище. Визначено порядок дій внутрішнього контролера при підготовці, здійсненні та оформленні результатів перевірки, що забезпечить комплексне дослідження операцій з добривами.