ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ НАРКОТИЗМУ В УКРАЇНІ (кримінологічна та кримінально-правова характеристика)

Короткий опис

Зміст
ВСТУП……. 4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАРКОТИЗМУ 4
1.1. Історичне підґрунтя виникнення, поняття та загальна характеристика наркотизму 13
1.2. Роль міжнародних органів та організацій у протидії поширенню наркотизму 29
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАРКОТИЗМУ 47
2.1. Кримінологічна характеристика наркотизму та обставини, що його обумовлюють 47
2.2. Кримінально-правова характеристика наркотизму 66
2.3. Концептуальні підходи до формування системи профілактики та характеристика системи суб’єктів запобігання наркотизму 97
РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ НАРКОТИЗМУ В УКРАЇНІ 114
3.1. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання наркотизму 114
3.2. Досвід міжнародного співробітництва щодо запобігання наркотизму 131
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168
ДОДАТКИ…… 184

ВСТУП
Актуальність дослідження. З початку 90-х років минулого століття Україна здійснює зовнішню політику, спрямовану на інтеграцію в європейське та світове співтовариство, розвиток економічних, політичних та гуманітарних контактів з іншими державами. Але ця позитивна тенденція має й негативні наслідки – відкритість держави стала активно використовуватися міжнародними кримінальними структурами, у тому числі й тими, що вчинюють злочини у сфері незаконного обігу наркотиків.
Однією з причин поширення наркоманії на теренах як нашої держави, так й інших пострадянських республік стали серйозні кризові явища в різних сферах суспільного життя, погіршення соціально-економічного та соціально-психологічного стану ряду груп населення.
В умовах кризи відбувається втрата частиною населення чітких соціальних орієнтирів, зниження престижу чесної праці, руйнування установки на ведення здорового способу життя. На цьому тлі відбувається поширення наркоманії, яка є для певної частини населення способом розв’язання життєвих проблем, а злочинна діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків – безпосереднім джерелом одержання прибутків.
Динаміка розповсюдження наркотиків за останні тридцять років свідчить про те, що збільшення кількості споживачів наркотичних засобів в Україні спостерігається з кінця 60-х років минулого століття. У 1968 році діагноз наркоманія був поставлений 2,5 тисячам осіб, у 1997 році – 55 тисячам, у 2004 році – майже 84 тисячам осіб. За період з 1999 року по 2004 рік приріст зареєстрованих наркоманів склав більше ніж 50 %. Незважаючи на ті обставини, що різні відомства України дають неоднакові кількісні оцінки, фактичне число осіб, які вживають наркотики, наближається до мільйона чоловік, а загальний світовий обсяг наркоринку щороку становить 400 мільярдів доларів США .
Згідно зі статистичними даними наркотизм найбільш розповсюджений у Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Запорізькій, Харківській, Луганській, Миколаївській областях, Автономній Республіці Крим та місті Києві. Щорічно число наркозалежних осіб зростає на 5 – 7 тисяч, з яких
27 % – дорослі, 60 % – молодь і 13 % – діти віком 11–14 років. Практично всі наркозалежні особи належать до активного населення, 80 % з них – у віці до 30 років.
За останні п’ять років кількість злочинів, пов’язаних із наркотиками, зросла на третину і в 2004 році становила понад 65,7 тисячі. За вчинення наркозлочинів затримано 45,2 тисячі осіб та ліквідовано 4,0 тисячі злочинних груп. Особами у стані наркотичного сп’яніння щорічно вчиняється від 10 до 18 тисяч злочинів загальнокримінального характеру, які прямо не пов’язані з незаконним обігом наркотиків .
Суттєвим внутрішнім криміногенним фактором стало, за нашим переконанням, існування в Україні вітчизняного виробництва синтетичних наркотиків як для внутрішніх потреб, так і на експорт, зокрема в Росію, країни Прибалтики, Скандинавії та Центральної Європи.
За радянських часів наявність проблеми незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не визнавалася як політичним керівництвом, так і вченими. Політика колишнього СРСР будувалася на тому, що в соціалістичній державі не може бути такого ганебного явища, як наркоманія, у зв’язку з чим ніяких досліджень фактично не проводилося, проблема замовчувалася, заходи щодо протидії наркотизму не планувалися і не здійснювалися. Лише з середини 90-х років минулого століття в Україні почали вживатися конкретні заходи щодо запобігання незаконному обігу наркотиків. Практично на цей період припадає початок інтенсивної наукової розробки проблеми наркотизму.
У цьому напрямі плідно працювали Ю.В. Алек¬санд¬ров, Ю.В. Баулін, Т.А. Богомолова, А.А. Габіані, В.О. Глушков, О.М. Джужа, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, М.Й. Коржанський, І.П. Лановенко, В.Г. Лихолоб, Н.Ю.Максимова, П.П. Михайленко, А.А. Музика, М.Л. Прохорова, О.І. Рощін, М.П. Селіванов, В.М. Смітієнко, В.Я. Тацій, А.М. Ухаль, М.С. Хрупа, Є.В. Фесенко, B.I. Шакун, А.П. Шеремет, С.С. Яценко та інші. Їх роботи заклали основи наукового розуміння наркотизму як негативного соціального явища, його найбільш характерних ознак і детермінації, шляхів і засобів профілактики.
Разом з тим стрімкий розвиток соціально-економічних процесів, їх глобалізація, розширення міжнародних зв’язків призвели до істотних змін і в такому явищі як наркотизм. За цих умов виникла потреба у проведенні наукового комплексного аналізу наркотизму в сучасних умовах, переосмисленні суттєвих ознак та вироблені на цій основі пропозицій удосконалення діяльності державних і правоохоронних органів щодо запобігання його поширенню в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочин¬ності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376, Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003–2010 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року № 877. Дисер¬тацію виконано відповідно до тематики, передбаченої Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ України, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяль¬ність органів внутрішніх справ України на період 2001–2009 років, планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2004–2005 роки, пріоритетних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001–2005 роки. Тему зареєстровано в Управлінні координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є проведення комплексного кримінологічного аналізу наркотизму в Україні з визначенням факторів, що впливають на його поширення, та розробка на цій основі дієвих науково обґрунтованих практичних рекомендацій і пропозицій щодо його запобігання.
Відповідно до зазначеної мети автор поставив перед собою такі завдання:
визначити стан сучасної наукової розробки проблеми наркотизму в теорії кримінології;
провести історико-порівняльний аналіз поширення наркотизму, його сучасного стану і впливу на розвиток криміногенної ситуації як на міжнародному рівні, так і в Україні;
розкрити кримінологічний зміст і сформулювати власне поняття “наркотизм”;
здійснити аналіз кримінологічної та кримінально-правової характеристики наркотизму та виявити особливості його поширення в Україні;
визначити систему суб’єктів запобігання поширенню наркотизму в Україні та дослідити роль міжнародних органів та організацій у цій діяльності;
розробити науково обґрунтовані практичні заходи, спрямовані на мінімізацію шкоди, заподіяної від незаконного обігу наркотиків, а також на скорочення кількості злочинів, що вчиняються особами у стані наркотичного сп’яніння (ейфорії);
підготувати та запропонувати правоохоронним, іншим державним і громадським органам, установам і організаціям практичні рекомендації щодо протидії наркотизму в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері неме¬дич¬ного вживання наркотичних засобів, інших психотропних речовин і прекурсорів та їх незаконного обігу.
Предметом дослідження є кримінологічна і кримінально-правова характеристика наркотизму, особливості його детермінації та комплекс державно-правових заходів, спрямованих на запобігання поширенню наркотизму в Україні.
Методи дослідження. Обрання методів дослідження зумовлено метою та завданнями, його об’єктом і предметом.
Метод діалектичного матеріалізму надав можливість проаналізувати об’єктивні закономірності розвитку наркотизму в Україні, визначити принципи і форми діяльності держави та її інститутів у протидії цьому негативному явищу.
Історико-правовий метод використано при дослідженні виникнення та поширення наркоманії і наркотизму як у світі, так і в Україні зокрема.
Порівняльно-правовий метод застосовано при аналізі чинного національного законодавства та законодавства інших країн щодо протидії наркоманії та наркотизму.
Використання статистичного методу під час проведення дослідження дозво¬лило дисертанту одержати низку узагальнених кількісних та якісних показників щодо динаміки поширення наркоманії і наркотизму в Україні в сучасний період і на їх основі запропонувати рекомендації і пропозиції державним структурам та правоохоронним органам у боротьбі з незаконним обігом наркотиків.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові праці, присвячені загальним проблемам кримінального права, кримінології, кримінально-виконавчого права, теорії держави та права, педагогіки та психології. Під час дослідження використано документи Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи.
Джерелами дослідження є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, чинне кримінальне законодавство, накази та інструкції галузевих міністерств України щодо наркоманії та наркотизму і їх поширення, а також рішення та резолюції Організації Об’єднаних Націй, міжнародні конвенції, матеріали міжна¬род¬них конгресів і конференцій з питань протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, аналітичні матеріали Національного центрального бюро Інтерполу в Україні. Крім цього, було використано результати моніторингових соціологічних опитувань та дослідження кримінальних справ щодо злочинів, пов’язаних із наркотиками.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення понад 180 кримінальних справ про злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, а також підсумкові дані, отримані шляхом анкетування і опитування понад 150 співробітників відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України щодо поліпшення заходів протидії злочинам, пов’язаним із незаконним обігом наркотичних засобів, та понад 100 громадян щодо питань вживання наркотичних засобів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним дослідженням проблеми наркотизму в Україні у сучасних умовах. У роботі сформульовано низку теоретичних понять і практичних рекомендацій, які є важливими в концептуальному плані, а також запропоновано конкретні пропозиції щодо організації нормотворчого забезпечення протидії незаконному обігу наркотиків, а саме:
1) проведено ґрунтовний аналіз розвитку наркоситуації в Україні за роки незалежності та визначено найбільш уражені сфери життєдіяльності суспільства, що підпадають під вплив наркотизму, серед яких, зокрема, виділяються культурна, сімейна, дозвілля, виробничо-трудова, матеріально-ресурсна та інші;
2) удосконалено теоретичне визначення наркотизму як негативного соціального явища, яке має міжнародний характер і пов’язане із залученням частини населення до немедичного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, організації та забезпеченні незаконного їх обігу як в окремій державі, так і за її межами;
3) подано узагальнену комплексну характеристику діяльності міжнародних органів та організацій, що протидіють наркотизму, і запропоновано шляхи й методи співробітництва як між ними, так і з державними та правоохоронними органами України;
4) запропоновано авторську редакцію правових дефініцій “здоров’я індивіда” та “здоров’я населення”, першу із яких слід розуміти як нормальний, позитивний і психічний стан та функціонування організму окремої людини, а другу – як аналогічний стан і функціонування організму групи людей чи населення держави в цілому;
5) досліджено діяльність недержавних органів іноземних країн з питань застосування методів соціальної адаптації стосовно осіб, які зловживали наркотиками, внесено пропозиції щодо їх використання у практичній роботі правоохоронних органів України;
6) запропоновано низку заходів організаційного, правового та методичного характеру, спрямованих на запобігання поширенню наркотизму на національному та міжнародному рівнях, підґрунтям яких має бути: єдиний підхід до застосування актів міжнародних організацій, тісна співпраця та взаємний обмін інформацією;
7) розроблено практичні рекомендації запобігання поширенню наркотизму в Україні державними і правоохоронними органами, які у своїй сукупності мають бути спрямовані на: стримування рівня незаконного обігу наркотиків і зловживання ними; створення у суспільстві негативного ставлення до таких явищ; удосконалення механізму боротьби з наркотизмом і своєчасне правове забезпечення такої діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сфор¬мульовані й викладені в дослідженні практичні рекомендації можуть бути використані в діяльності правоохоронних органів, а також органів освіти та охорони здоров’я.
Окремі положення дисертації можуть бути: а) реалізовані при доповненні та удосконаленні чинного антинаркотичного законодавства; б) враховані органами державної виконавчої влади та практичними працівниками правоохоронних органів при розробці як довгострокових, так і поточних програм і планів щодо боротьби зі злочинністю, а також щодо протидії наркотизму; в) використані в навчальному процесі під час викладення курсів із дисциплін: “Кримінологія”, “Кримінальне право”, “Оперативно-розшукова діяльність”.
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, що становить її новизну, є результатом самостійної роботи автора. У роботі не використовуються наукові ідеї та напрацювання, які належать співавторам опублікованих наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ України, у виступах автора на міжнародних науково-практичних конференціях з питань прав людини у м. Єревані (жовтень 2003 року) та на українсько-німецькому колоквіумі “Кримінальне право і конституційне право”, (м. Київ, 7–9 жовтня 2004 року).
Матеріали дисертаційного дослідження, а саме узагальнення щодо проведеного анкетування понад 100 осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, направлені для практичного використання в роботі Міжвідом¬чого науково-дослідного центру при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
Окремі пропозиції з дисертації використано сектором з питань правоохоронних органів Секретаріату Кабінету Міністрів України при підготовці Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків на 2003–2010 роки” від 4 червня 2003 року № 877.
Публікації. Основні висновки та положення дисертації опубліковано авто¬ром у чотирьох фахових наукових статтях, тезах науково-практичних конфе¬рен¬цій та колоквіуму, а також використано при підготовці науково-методичного посібника “Міжнародно-правові заходи запобігання наркотизму” та навчального посібника “Кримінологія”.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Розвиток економічних, політичних та соціальних перетворень як у європейському регіоні, так і в цілому у світі сприяв бурхливій активізації міжнародних відносин. Нині обсяги світової торгівлі подвоюються кожні десять років, у зв’язку з чим державам доводиться вживати заходи, спрямовані на спрощення переміщення товарів і людей. Сучасні системи зв’язку забезпечують швидке здійснення фінансових операцій не тільки між установами, а й між територіями. Різко збільшився обсяг комерційних та приватних перевезень усіма видам транспорту, лібералізація торгівлі та відкритість кордонів використовується наркоділками для досягнення своїх злочинних цілях. Експерти зазначають, що зняття прикордонного контролю між державами, які підписали Шенгенську угоду, значно ускладнило роботу правоохоронних органів цих країн, а введення на теренах ЄС єдиної валюти, особливо купюр великих номіналів, значно полегшило відмивання “брудних” коштів.
Проведений у даному дослідженні аналіз наркотизму, його соціального, кримінологічного та кримінально-правових аспектів дає підстави дійти висновку про значне поширення в суспільстві цього негативного явища, його медичну та соціальну шкоду, а також закладений у ньому серйозний криміногенний потенціал.
Зазначене дає підстави зробити висновки про те, що проблема злочин-ності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків, у нашій державі буде загострюватися. Для неї будуть характерні такі тенденції, як зростання масштабів використання території України для незаконного транзиту нарко-тичних засобів шляхом залучення з цією метою незаконних мігрантів, зростатиме кримінальний експорт наркосировини (макова солома, конопля) в Росію, Білорусь та країни Балтії, набуватимуть поширення спроби відмивання в Україні коштів, одержаних унаслідок наркобізнесу та намагання вкласти ці кошти в економіку держави.
2. Скорочення масштабів наркотизму на думку багатьох учених може мати місце лише внаслідок застосування надзвичайних зусиль з боку держави і суспільства. Саме тому запропонована нами система соціально-кримінологічної та кримінально-правової профілактики наркотизму включає в себе заходи, напрацьовані міжнародною спільнотою і які використовуються країнами для протидії наркотизму.
Проаналізувавши основні напрями діяльності щодо протидії наркотизму з боку міжнародного співтовариства, нами визначено основні тенденції поширення незаконного обігу наркотиків, які характеризуються:
постійно зростаючим підвищенням попиту на наркотичні засоби та психотропні речовини;
збільшенням питомої ваги “тяжких” наркотиків (героїн, кокаїн) та наркотиків синтетичного походження;
пошуком та формуванням наркоугрупованнями нових ринків збуту наркотичних засобів, маршрутів їх перевезення із залученням до цих процесів нових країн;
перетворенням транзитних держав, у тому числі й України, в регіони споживання наркотиків;
поширенням наркотиків у молодіжному середовищі;
зростанням виробництва наркотичних засобів у зонах військових конфліктів;
продовженням експансії наркотичних засобів на території колишніх країн СНД, у тому числі й на Україну.
При підготовці пропозицій щодо протидії незаконному обігу наркотич¬них засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, насамперед на державному рівні, слід виходити з вищезазначених тенденцій, враховуючи їх при складанні планів, державних програм, прийнятті відповідних урядових постанов і розпоряджень.
3. Особливу роль у координації діяльності з цих питань, на нашу думку, повинна здійснювати Національна координаційна рада боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України.
На нашу думку, доцільно змінити як статус, так і принцип формування вказаного органу, оскільки його діяльність на даному етапі не відповідає ступеню соціальної небезпеки і темпам поширення наркотизму в нашій державі. Цей міжвідомчий, координаційний орган має бути створений як діючий орган державної виконавчої влади з наданням йому відповідних владних функцій щодо перевірки виконання державних програм та інших заходів на державному рівні. Саме цей орган повинен на основі міжнародного досвіду напрацьовувати основні напрями діяльності державних і правоохоронних органів і реалізовувати їх через прийняття відповідних нормативних актів Президентом та урядом України.
Вказаний орган міг би виробляти стратегію протидії наркотизму, займатися питаннями міжнародного співробітництва, підготовки та перепід-готовки кадрів спеціальних підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків.
4. У процесі дослідження було проаналізовано причини й умови виникнення наркотизму на теренах нашої держави, вивчено форми його поширення, осмислено та опрацьовано підходи науковців і практиків при визначенні основних характеристик і складових наркотизму, опрацьовано статистичні матеріали, конкретні кримінальні справи, матеріали ООН та інших організацій, матеріали конференцій та інших форумів, а також чинне національне законодавство з питань протидії незаконному обігу наркотич¬них засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
Означене дало можливість запропонувати узагальнене поняття наркотизму як негативного соціального явища, що має міжнародний характер, включає в себе соціальні, правові, кримінологічні, економічні, біологічні, екологічні, медичні та моральні аспекти і характеризується залученням частини населення будь-якої держави до немедичного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, які перебувають під спеціальним міжнародно-правовим та внутрідержавним контролем, а також участю в організації і здійсненні їх незаконного обігу як у рамках держави, так і в міжнародному масштабі.
5. Враховуючи наведене визначення поняття наркотизму, а також те, що незаконний обіг наркотиків має руйнівні наслідки практично для всіх держав, а саме: згубну дію на здоров’я людей, зростання злочинності, насилля та корупції, виснаження людських, природних і фінансових ресурсів, які могли б бути використані на соціальні потреби, загибель людей, руйнування сімей та генетичної основи людини як індивіда, а також послаблення політичної, культурної, соціальної та економічної структури, – у дослідженні робиться висновок, що уряди держав у жодному разі не повинні замовчувати чи пом’якшувати факт існування наркотизму, а відкрито прийняти виклик, організувати при цьому дієву і потужну систему протидії цьому явищу.
6. Вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків вимагає від злочинних угруповань широкої консолідації та згуртованості. Розширення меж злочинної діяльності вимагає також залучення все більшої кількості різних суб’єктів, у тому числі й злочинних організацій, фізичних та юридичних осіб інших країн. Саме таким чином закладається підґрунтя уже не просто для окремих злочинних груп, а для злочинних організацій, які забезпечують широкомасштабну злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків.
Такій побудові системи злочинних угруповань повинна протистояти інша організована структура, а саме система міжнародних утворень, які могли б дієво протидіяти поширенню наркотизму. При цьому діяльності таких міжнародних організацій мають бути притаманні відкритість, бажання до співробітництва та надання взаємної як правової, так і матеріально-фінансової допомоги, а також спільне бажання попередити та припинити злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків.
Тому урядовим структурам та правоохоронним органам нашої держави при укладанні міждержавних чи міжнародно-міжвідомчих угод та договорів необхідно повною мірою враховувати зазначені чинники, що в подальшому буде сприяти ефективному співробітництву в цій сфері.
7. Узагальнення статистичних даних діяльності правоохоронних органів, медичних установ, органів системи виконання покарань та результати проведених опитувань свідчать про те, що система кримінально-правових засобів щодо боротьби з наркотизмом у країні навряд чи спроможна ефективно впливати на процес його подолання в суспільстві. Виникає багато проблем і в практиці застосування відповідних кримінально-правових норм, у зв’язку з чим у роботі здійснено ретельний кримінально-правовий аналіз складів злочинів, пов’язаних з нелегальним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
На нашу думку, формуючи систему профілактики наркотизму, слід виходити з того, що карально-репресивні заходи повинні здійснюватися насамперед стосовно виробників і реалізаторів наркотичних засобів та психотропних речовин, які повною мірою сприяють поширенню практично невиліковного захворювання – наркоманії. Стосовно ж хворих на наркоманію необхідно застосувати лікувальні заходи та реабілітаційні програми.
8. Ураховуючи загальні вимоги та заплановані конкретні заходи в Програмі реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003–2010 роки Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству охорони здоров’я України, Службі безпеки України разом з Міністерством юстиції України, іншими заінтересованими міністерствами і відомствами необхідно було б поглиблено проаналізувати стан національного антинаркотичного законодавства і в найкоротші строки надати пропозиції щодо змін і доповнень до чинних законів, які спрямовані на протидію наркотизму, максимально пристосувавши їх до вимог міжнародних стандартів.
Вказані зміни, на нашу думку, повинні передбачати:
створення спеціального органу державної виконавчої влади, на який були б покладені конкретні обов’язки щодо протидії наркотизму;
створення спеціального Центру, який би займався підготовкою (перепідготовкою) спеціалістів у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
визначення на законодавчому рівні основних обов’язків відповідних служб Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної митної служби України та Державної прикордонної служби України та надання цим службам особливого статусу, який би дозволив якнайповніше в найстисліші сторони застосування адекватних заходів щодо осіб, які допускають порушення антинаркоманійного законодавства;
поглиблення й розширення можливостей роботи в цьому напрямі оперативних служб правоохоронних органів України.
Національній координаційній раді боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України необхідно напрацювати загальні для всіх правоохоронних структур, а також інших заінтересованих міністерств і відомств вимоги, які б дозволили здійснити реальний облік осіб, які вживають наркотики, визначити перелік основних видів, їх маршрути міжнародного сполучення повітряним, морським та автомобільним транспортом, розробити постійно оновлювану карту-схему шляхів переміщення наркотичних засобів як територією, так і через територію України.
9. Як показали результати дослідження, більшість споживачів нарко¬тич-них засобів – молоді люди віком до 30 років, тому вважаємо за необхідне здійснення відповідних заходів освітньо-профілактичного характеру, доручивши відповідним міністерствам і відомствам напрацювати і забезпечити здійснення заходів щодо:
посилення і конкретизації профілактичної роботи насамперед з учнівською молоддю з боку закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту та служб у справах неповнолітніх;
відновлення системи всеобучу за участю працівників правоохоронних структур держави, органів освіти, культури тощо;
забезпечення підготовки навчальних посібників з питань профілактики наркотизму серед учнівської молоді для працівників правоохоронних органів та фахівців закладів освіти, а також створення обов’язкових навчальних програм для загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів.
10. До важливих заходів щодо протидії наркотизму слід також віднести зобов’язання уряду, спрямовані на поліпшення матеріально-технічного забезпечення та кадрового зміцнення спецпідрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків, а також здійснення наукових розробок щодо створення і запровадження в практику сучасних спеціальних технічних засобів і приладів для виявлення наркотичних засобів як в організмі людини, так і на відстані, застосування новітніх науково обґрунтованих методів лікування і реабілітації наркоманів.
Практична реалізація перелічених заходів дозволить більш глибоко теоретично осмислити проблемні питання щодо протидії наркотизму і мати суттєві важелі для реалізації практичних заходів усіма зацікавленими державними і правоохоронними органами та громадськими організаціями щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов В.А. Криминология и социальная профилактика. – М.: Акад. МВД СРСР, 1980. – 565 с.
2. Алексеев А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профи¬лак¬-тика: теория, опыт, проблемы. – М.: Норма, 2001. – 496 с.
3. Алкоголизм // БСЭ. – 3-е изд. – М., 1970. – Т. 1. – С. 41.
4. Аналітичний огляд МВС України / Національне бюро Інтерполу. – К., 2004. – 23 с.
5. Аналітичний огляд НЦБ Інтерполу в Україні з питань незаконного обігу наркотиків № 50/25 від 3 січня 1995 р. – К., 1995. – 26 с.
6. Аналітичний огляд сучасних тенденцій боротьби правоохоронних органів країн-членів МОКП-Інтерпол / МВС України. – К., 2004. – 30 с.
7. Аналітичний огляд щодо загальної ситуації з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у країнах Європи / МВС України. НЦБ Інтерполу. – К., 2000. – 25 с.
8. Аналітичний огляд щодо загальної ситуації з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у країнах Європи / МВС України. НЦБ Інтерполу. – К., 2003. – 22 с.
9. Андреева Т.И. Интернет и профилактика наркотических проблем. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1999. – 40 с.
10. Анисимов Л.Н. Наркотики: правовой режим. Международно-правовые и внутригосударственные проблемы регулирования производства, применения и распространения наркотических и психотропных веществ. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – 144 с.
11. Аргунова Ю.Н. Незаконный оборот наркотиков и некоторые вопросы стратегии борьбы с ним // Преступность: стратегия борьбы. – М., 1998. –С.193–197.
12. Бабоян Д. Путевка в ад: Сокр. пер. с рум. / Предисл. канд. мед. наук Э.А. Бабояна. – М.: Междунар. отношения, 1997. – 232 с.
13. Бандурка С.А., Слинько С.В. Наркомафия: уголовно-правовые средства борьбы. – Х.: РИФ “АРСИС.ЛТД”, 2001. – 320 с.
14. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. – М., 1939. – 415 с.
15. Беляев С.С. Международный опыт борьбы с наркотизмом // Преступность: стратегия борьбы. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – С. 199–203.
16. Богомолова Т.А., Толпекин К.А. Наркотизм и наркомания: основные направления борьбы и профилактики // Сов. государство и право. – 1987. – № 1. – С. 75–83.
17. Борьба с контрабандой наркотиков в СНГ // Борьба с преступностью за рубежом. – М., 1993. – № 5. – С. 5–9.
18. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы. – М.: Наука, 1990. – 272 с.
19. Братченко Л.Ю. Наркотики // Юридична наука та правоохоронна діяльність. – Дніпропетровськ, 2000. – Вип. 1. – С. 278–280.
20. Бульба В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків // Підприєм-ництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 121–124.
21. Бюлетень Верховного суда СССР. – 1975. – № 6. – С. 18.
22. Всесвітня конференція на рівні міністрів з питань організованої транснаціональної злочинності. Неаполь. Е / Conf. 88/3 (21–23 листопада 1994 р.). – Неаполь, 1994. – 220 с.
23. Второе межрегиональное совещание руководителей учреждений по обеспечению соблюдения законов о наркотиках (Международное совещание ХОНЛЕА): Доклад (Вена, 11–15 сентября 1989). – Вена, 1989. – 150 с.
24. Габиани А.А. На краю пропасти: наркомания и наркоманы. – М.: Мысль, 1990. – 220 с.
25. Гадойбоев С.А. Уголовно-правовые и криминологические меры предуп-ре欬дения контрабанды наркотиков: Автореф. дис. … канд. юрид. наук / Укр. акад. внутр. дел. – К., 1996. – 21 с.
26. Гасанов Э.Г. Наркотическая преступность как вид организованной преступ¬ности // Законность. – 1997. – № 11. – С. 27–30.
27. Гасанов Э.Г. Проблемы борьбы с наркотической преступностью // Закон-ность. – 1997. – № 6. – С. 2–7.
28. Гаухман Л.Д. Объект преступления: Лекция. – М.: Акад. МВД РФ, 1992. – 43 с.
29. Гилинский Я.И., Афанасьев В.В. Социология девиантного поведения / ИСИ РАН. – С.Пб., 1993. – 167 с.
30. Гриненко І.М. Наркобізнес та національна безпека. – К.: Сфера, 2002. – 211 с.
31. Грозна О.В. Наркоманія та незаконний обіг наркотиків – загроза націо-наль¬ній безпеці України // Право: Зб. наук. праць. – Х., 2001. – Вип.1. – С. 12–15.
32. Декларация о руководящих принципах сокращения спроса на наркотики: Проект. – Вена, 1997. – 25 с.
33. Джужа О., Андрушко П. Дослідження проблем незаконного обігу наркотиків в Україні // Право України. – 1998. – № 12. – С. 136–138.
34. Доклад Генерального секретаря о техническом сотрудничестве и консультативных услугах в рамках Программы ООН (Е/СN. 15/1994/6), пункты 21, 22. – Нью-Йорк, 1994. – 35 с.
35. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками за 1995 год. – Нью-Йорк, 1996. – 23 с.
36. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками за 1995 год. – Нью-Йорк, 1996. – 19 с.
37. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками за 2002 год. – Нью-Йорк, 2003. – 28 с.
38. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками (16–25 марта 1999 г. / Комиссия по наркотическим средствам. ООН. – Нью-Йорк, 1999. – 36 с.
39. Доповідь Міжнародного комітету по контролю над наркотиками за 1985 р. Vienna International Centre, P.O. Box 500. A. – 1400 Vienna Austria. – Вена, 1985. – 51 с.
40. Доповідь Міжнародного комітету по контролю над наркотиками за 2000 р. – Нью-Йорк, 2001. – 120 с.
41. Доповідь Міжнародного комітету по контролю над наркотиками за 2003 р. – Нью-Йорк, 2003. – 120 с.
42. Дружинин И.Н. Об объекте преступлений, связанных с противоправным обращением с наркотическими веществами // Проб. правоведения. – К., 1979. – Вып. 40. – С. 84–89.
43. Експрес-аналіз стану злочинності в Україні за 12 місяців 2003 року. – К.: Департамент інформаційних технологій МВС України, 2004. – 14 с.
44. Загальносоціальна та спеціальна профілактика наркоманії та ВІЛ/СНІДу / МВС України. НАВСУ; О.М. Джужа, О.Ф. Гіда, Г.І. Піщенко, С. М. Коре¬ць-кий. – К., 2004. – 79 с.
45. Заиров Д.М. Неотложные меры стран СНГ по борьбе с преступностью и незаконным оборотом наркотиков // Вест. Межпарламентской ассамблеи. – С.Пб., 1996. – № 2. – С. 83–86.
46. Збірник матеріалів ООН по боротьбі з незаконним обігом наркотиків / Редакційно-видавничий відділ МВС України. – К., 1998. – 450 с.
47. Здоровье // БСЭ. – 3-е изд. – М., 1972. – Т. 9. – С. 200.
48. Зелінський А.Ф. Про організовану злочинність // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 1996. – Вип. 1. – С. 8–16.
49. Злочинність в Україні: Стат. зб. – К.: Держ. комітет статистики України, 2003. – 100 с.
50. Иванов И. Разграничение понятий “изготовление” и “переработка” наркотических средств // Законность. – 2001. – № 8. – С. 38–39.
51. Інформаційний лист Національної координаційної ради до МККН. Січень 2004. – К., 2004. – 19 с.
52. Иншаков С.М. Криминология. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 2002. – 412 с.
53. История злоупотребления психоактивными веществами / НИИ нарко-логии Министерства здравоохранения Российской Федерации. – М., 2002. – 116 с.
54. Калачев Б.Ф. Использование глобального подхода в борьбе с организо-ванной транснациональной преступностью: (На примере незаконного распространения наркотиков) // Пробл. борьбы с организованной прес¬туп-ностью и коррупцией. – М., 1995. – С. 71–76.
55. Калачев Б.Ф. Незаконное распространение наркотиков как внутренняя и внешняя угроза национальной безопасности России // Безопасность. –1995. – № 9. – С. 62–67.
56. Калачев Б.Ф., Моднов И.С. Незаконное распространение наркотиков как многофакторная угроза национальной безопасности России. – М., 1998. – 162 с.
57. Кесельман Л.Е. Специальные координаты российского наркотизма // Мир России. – 1998. – № 4. – С. 11–14.
58. Кіцул А.П. Сучасні тенденції незаконного обігу наркотичних засобів в Україні // Вісн. Одеського ін-ту внутр. справ. – Одеса, 1999. – № 2. – С. 95–97.
59. Коваленко В.В., Кривенко В.І., Ксенко О.В. Організована злочинність та її вплив на стан наркоманії і наркобізнесу в Україні // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2001. –Вип. 4. – С. 34–43.
60. Ковалкин А.А., Хруппа Н.С., Чубарев В.Л. Деятельность ОВД по предуп-ре欬дению группового сбыта наркотических веществ / Укр. акад. внутр. дел. – К., 1993. – 111 с.
61. Козаченко О. Кількість і якісні параметри предмета наркотизму // Під-приєм¬ництво, господарство і право. – 2001. – № 5. – С. 91–93.
62. Кодекс законів про працю України: Офіц. видання. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 160 с.
63. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіц. видання. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 304 с.
64. Комиссина И., Курдов А. Наркотическая “заря” над Центральной Азией – новая угроза цивилизации // Центральная Азия и Кавказ. – 2000. – № 5 (11). – С. 131–132.
65. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001–2005 роки: Указ Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 52. – Ст. 2258.
66. Конвенция Организации Объеденных Наций о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ от 19 декабря 1988 г. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога: Зб. документів / Упоряд.: В.Л. Чубарев, А.С. Маць¬ко. – К.: Юрінком, 1996. – Кн 1. – С. 244.
67. Конвенция о психотропных веществах: Принята в Вене 21 февраля 1971 г. // Сб. постатейных материалов к Уголовному кодексу Республики Беларусь (по состоянию на 1 декабря 1995 г.) / Сост. А.И. Лукашов, Э.А. Саркисова. – Мн.: “Реаринт”, 1995. – С. 840–845.
68. Коновалов И.Н. Профилактика наркомании в вузе: проблемы и перспек-тивы // Студенчество и наркомания: пути решения проблемы. – Екатеринбург, 2000. – С.138–139.
69. Конституція України: Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2001. – 91 с.
70. Коржанский М.Й. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
71. Коробкина З.В. Наркобизнес и наркомания в ХХ веке / Владимирский гос. пед. ун-т. – Владимир, 2000. – 348 с.
72. Кримінальний кодекс України: Офіц. вид. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 400 с.
73. Криминология: Учебник / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. –М.: Моск. ун-т, 1994. – 416 с.
74. Криминология / Под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е.Эминова. – М.: Юрист, 1995. – 512 с.
75. Криминология / Под общ. ред. А.И. Долговой. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 779 с.
76. Кримінологія: Підручник для вузів / О.М. Джужа, Я.Ю. Кондратьєв, О.Г. Кулик, П.П. Михайленко та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
77. Криминология: Пер. с англ./ Под ред. Дж. Ф. Шелли: – С.Пб.: Питер, 2003. – 864 с.
78. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического прогнози¬ро¬вания. – М.: ФОРУМ-ИНФРА. – М., 1998. – 216 с.
79. Кулінський О. Проблеми боротьби з незаконним переміщенням наркотиків // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення. – К., 1998. – Т. 10. – С. 415–418.
80. Курс советского уголовного права. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – Т. 5. – 654 с.
81. Курс советского уголовного права / Под ред. А.А. Пионтковского. – М.: Наука, 1970. – Т. 2. – 516 с.
82. Курьер ЮНЕСКО. – 1973. – Май. – С. 8.
83. Лановенко І.П., Касинюк В.І. Правова концепція поняття наркоманії // Правова система України: теорія і практика. – К., 1993. – С. 339–401.
84. Лановенко И.П. Уголовно-правовая борьба с наркоманией // Пробл. юридичної науки та правоохоронної діяльності. – К., 1994. – С. 25–41.
85. Лекарь А.Г. Профилактика преступлений. – М.: Юрид. лит., 1972. – 102 с.
86. Лисицин Ю.П. Социальная гигиена и организация здравоохранения. – М.: Медицина, 1973. – 456 с.
87. Литвак О. Загальнотеоретичні підвалини спеціально-кримінологічного запобігання злочинності // Право України. – 2001. – № 5. – С. 97–102.
88. Литвак О.М. Злочинність. Її причини та профілактика. – К.: Вид-во “Україна”, 1997. – 167 с.
89. Литвинов А.М., Гавриш Т.С. Профилактика преступлений: от теории к практике. – М.: ИКФ “ЭКМОС”, 2003. – 159 с.
90. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в Україні. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 311 с.
91. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые региональные и российские тенденции (мировой криминологический анализ) / Ин-т гос. и права Рос. АН. – М.: НОРМА, 1997. – 498 с.
92. Ляпунов Ю.И. Уголовно-правовая охрана природы органами внутренних дел. – М.: Акад. МВД СССР, 1974. – 151 с.
93. Марголин А.Д. Из области уголовного права. – К., 1907. – 316 с.
94. Матеріали Всеукраїнського семінару-наради з актуальних питань боротьби з наркобізнесом. – Дніпропетровськ, 1996. – 120 с.
95. Матеріали засідання Комісії по попередженню злочинності та кримінального правосуддя (Відень, 28 квіт. – 9 трав. 1997 р.). – Відень, 1997. – 224 с.
96. Матеріали конференції “Європа 2000” (Київ, 27–29 березня 1996 р.). – К., 1996. – 190 с.
97. Матеріали П’ятої сесії Комісії по попередженню злочинності та кримі-наль¬ного правосуддя (Відень, 21–31 трав. 1996 р.). – Відень, 1996. – 160 с.
98. Материалы 39-й сессии Комиссии по наркотическим средствам. (Вена. 16–25 апреля 1996 г.); Компендиум проектов, осуществлявшихся в тече¬ние двухлетий 1994–1995 гг. и 1995–1996 гг. (по состоянию на 1 сентября 1995 г.), представленный Комиссии ООН по борьбе с наркотиками; Пресс-релиз: Семинар-конференция по проблемам сотрудничества в области контроля за наркотиками (Ташкент, 3–4 мая 1996 г.). – М.: Посольство Республики Узбекистан в Российской Федерации, 1996. –
320 с.
99. Международная конференция по борьбе с наркоманией // Соц. законность. – 1987. – № 11. – С. 19–20.
100. Меншагин В.Д. Советское уголовное право: Учеб. пособие для правовых школ. – М.: Юриздат, 1938. – Вып.1. – 311 с.
101. Міжнародно-правові заходи запобігання наркотизму: Наук.-метод. посіб. / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2004. – 132 с.
102. Миронова Г. “Деревня наркоманка” // Комсомольская правда. – 1995. –19 янв.
103. Мірошниченко Н.А. Міжнародні правові акти, що забезпечують боротьбу з поширенням наркоманії // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – Одеса, 1999. – № 2. – С. 116–120.
104. Мирошниченко Н.А. Уголовная ответственность за незаконные действия с наркотическими средствами, психотропными веществами, их анало¬гами и прекурсорами по новому уголовному законодательству Украины // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (25–26 жовт. 2001 р., м. Харків). – К. – Х., 2002. – С. 189–192.
105. Мирошниченко Н.А., Музыка А.А. Уголовно-правовая борьбы с нарко¬ма¬-нией. – Одесса: Вища шк., 1988. – 207 с.
106. Момотенко А. Питання боротьби з контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи її вирішення. – К., 1998. – Т. 10. – С. 405–425.
107. Моравицкий С. О наркотических и некоторых других ядовитых вещест¬вах употребляемых населением Ферганской области. – Казань, 1885. – 27 с. (Тр. Казан. имп. ун-та).
108. Музика А.А. Відповідальність за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос, 1998. – 324 с.
109. Музика А.А. Незаконні дії з наркотичними засобами за новим Кримі-нальним кодексом України // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (25–26 жовт. 2001 р., м. Харків). – К. – Х., 2002. – С. 185–189.
110. Музика А.А. Про узгодження кримінального законодавства України з положеннями міжнародно-правових актів у боротьбі з наркоманією // Удосконалення кримінального законодавства України. – К., 1996. – С. 323–325.
111. Мусаев А.Н. Противодействие незаконному обороту наркотических средств: История и современность. – М.: ЭСТ. – М., 2001. – 208 с.
112. Наркомания // Сов. энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1987. – С. 861.
113. Наркомания в России: угроза нации // Криминогенная ситуация в России на рубеже ХХІ века. – М., 2000. – С. 31–42.
114. Наркотики: противоправность и преступность // Борьба с преступностью за рубежом. – М., 1996. – № 9. – С. 3–16.
115. Наркотизм и организованная преступность: Материалы “круглого стола” науч.-практ. конф. (16 нояб. 1998 г.). – Смоленск: Смоленский филиал Юрид. ин-та МВД России, 1999. – 92 с.
116. Наркотизм и преступность / НАН Украины; Ин-т гос. и права. – К.: Наук. думка, 1994. – 343 с.
117. Никифорович И.А. Уголовная ответственность за незаконный оборот наркотических средств: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 1994. –26 с.
118. Обзор ситуации с незаконным оборотом наркотических средств и злоупотребление ими в России по итогам 1998 года / МВД РФ. – М., 1999. – 22 с.
119. Омигов В.И. Борьба с незаконным оборотом наркотических средств и роль ОВД в ее осуществлении: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – М., 1994. – 31 с.
120. Омигов В.И. Криминологические и правовые проблемы борьбы с нарко-манией и наркотизмом. – М.: Акад. МВД РФ, 1992. – 215 с.
121. ООН. О борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ 1988 г. – Нью-Йорк: ООН, 1993. – 53 с.
122. ООН. Международная конференция по борьбе со злоупотреблением наркотическими средствами и их незаконным оборотом (1987, Вена). Доклад: Вена, 17–26 июня 1987 г. – Нью-Йорк: ООН, 1987. – 172 c.
123. ООН. Конференция для принятия Конвенции о борьбе против незакон¬ного оборота наркотических средств и психотропных веществ (1988, Вена). Официальные отчеты: 25 ноября – 20 декабря 1988 г., Вена. Т. 1: Подготовительная работа. Документы конференции по организационным вопросам. Основные документы конференции. Заключительный акт резолюции Конвенции ООН о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ / ООН. – Нью-Йорк, 1994. – 444 с.
124. ООН. Конференция для принятия Конвенции о борьбе против незакон¬ного оборота наркотических средств и психотропных веществ (1988, Вена). Официальные отчеты: 25 ноября – 20 декабря 1988; Вена. Т.2: Краткие отчеты о пленарных заседаниях. Краткие отчеты о заседании Комитета І и Комитета ІІ. – Нью-Йорк: ООН, 1991. – 555 с.
125. ООН. Экономический и Социальный Совет. – 1998. – Е/1998/28.
126. ООН. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркоти¬ческим средствам: Доклад о работе сорок второй сессии. (16–25 марта 1999 г.).
127. Организационные и тактические вопросы профилактики наркотизма: Метод. рек. – М.: ГУУР МВД СССР, 1988. – 54 с.
128. Осмоналиев К.М. Совершенствование борьбы с незаконным оборотом наркотических средств: международный опыт и опыт России // Гос-во и право. – 1996. – № 5. – С. 134–137.
129. Основы борьбы с организованной преступностью / Под ред. В.С. Ов¬чинс¬-кого, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 400 с.
130. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст.19.
131. Павленко Р. Незаконне виробництво: шляхи запобігання та припинення // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С. 28–31.
132. Павленко Р. Основні форми і види незаконного нарковиробництва // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 4. – С. 86–89.
133. Петров В.П. Зв’язок наркоманії з організованою злочинністю // Вісн. Запоріз. юридичного ін-ту. – Запоріжжя, 1998. – № 2. – С. 87–96.
134. Поддубный В., Сакада Н. Наркоситуация в мире и в Украине // Підтекст. – 1998. – № 25. – С. 28–34.
135. Положення про Комітет з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. // Зібрання законодавства України. Сер. 2: Звід постанов Кабінету Міністрів України. – 2000. – № 1. – Ст.10.
136. Популярная медицинская энциклопедия. – 2-е изд. – М.: Сов. энцикл., 1987. – 703 с.
137. Предмет наркотизма / А.В. Козаченко, Н.А. Мирошниченко / Одес. гос. ун-т, Одес. гос. юрид. акад. – Николаев; Одесса: Тетра, 1999. –58 с.
138. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. –1995. – № 10. – Ст. 62.
139. Про Комітет контролю за наркотиками: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 37. – Ст.1998.
140. Про Національну координаційну раду з боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1993 р. // Зібрання постанов уряду України. – 1993. – № 3. –Ст. 75.
141. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 60.
142. Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. // Юридичний вісн. України. – 2002. – № 40. – С. 18–22.
143. Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 24. – Ст.1133.
144. Противодействие незаконному обороту наркотических средств и психотропных веществ: Учеб. пособие / Под. ред. А.Н. Сергеева. – М.: ЩИТ-М, 2000. – 580 с.
145. Прохорова М.Л. Наркотизм: уголовно-правовое и криминологическое исследование. – С.Пб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 287 с.
146. Прохорова М.Л. Правовые основы профилактики наркомании в подростко¬вой и молодежной сфере // За диктатуру закона. Проблемы региональной безопасности. – Саратов, 2000. – Вып.2. – С. 62–67.
147. Прохорова М.Л. Уголовно-правовая ответственность за потребление наркотических средств: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 1989. – 27 с.
148. Пшеничний І.В. Організована транснаціональна злочинність і роль правоохо¬ронних органів у протидії їй: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. акад. внутр. справ. – К., 1999. – 16 с.
149. Путин В.В. Борьба с общественным злом – забота всего общества // Материалы конф. по международному антинаркотическому сотрудни-честву (Саратов, 21–23 июня 199 г.). – М., 1999.
150. Рекомендації парламентських слухань на тему: Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання: Схв. постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 16. – Ст. 244.
151. Романова Л.И. Наркомания и преступность // Изв. вузов. Правоведение. –1998. – № 2. – С. 171–181.
152. Романюк В.О. Міжнародне співробітництво в боротьбі проти незаконного обігу наркотиків (міжнародно-правові аспекти): Автореф. дис. … канд. юрид. наук / НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1998. – 16 с.
153. Романюк В.О. Україна і наркотики: Актуальні правові питання протидії // Нова політика. – 1996. – № 6. – С. 55–58.
154. России не нужна наркоигла. Государство берет наркотики под неослабный контроль: Новейшие законы, нормативные акты, комментарии / В. Неверова (сост.). – М., 1998. – 160 с.
155. Рост масштабов кокаинового наркобизнеса // ВИНИТИ. – 1989. – № 6. –С.12–13.
156. Руководство ООН по подготовке кадров в области обеспечения законов о наркотиках. – Нью-Йорк, 1991. – 102 с.
157. Руководство по борьбе с незаконным оборотом наркотиков: Метод. рек. – М.: Акад. МВД РФ, 1992. – 52 с.
158. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заклю¬ченных с иностранными государствами. – М.: Народный комиссариат иностранных дел, 1938. – Вып. IX. – 512 с.
159. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключен¬ных с иностранными государствами. – М.: Госполитиздат, 1956. – Вып. XІІІ. –650 c.
160. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключен¬ных СССР с иностранными государствами. – М.: Междунар. отношения, 1970. – Вып. ХХІІІ. – 590 с.
161. Сборник материалов ООН по борьбе с незаконным оборотом наркотиков / Редакционный отдел МВД Украины. – К., 1998. – 560 с.
162. Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. Теорія. Історія. Коментар. – К.: Юрінком, 1997. – 352 с.
163. Сімейний кодекс України: Офіц. вид. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2004. – 184 с.
164. Смитиенко В.Н. Здоровье населения как объект уголовно-правовой защиты // Пробл. Сов. государства и права. – Иркутск, 1997. – Вып. 3. – С. 19–24.
165. Смитиенко В.Н. Преступление против здоровья населения. – Омск: Ом. высш. шк. милиции, 1972. – 218 с.
166. Советское уголовное право: Часть Особенная. – М.: Юрид. лит., 1968. – 510 с.
167. Соглашение о сотрудничестве между министерствами внутренних дел с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ: совершено в г. Киеве 21 октября 1992 г. // Международные договоры (кон-вен¬ции) о правовой помощи и правовых отношениях по гражданс¬ким, семейным и уголовным делам, соглашение о взаимодействии министерства внутренних дел государств-членов СНГ. – Мн.: МВД РБ, 1995. – С. 170–175.
168. Справочный материал ООН: Всемирная конференция на уровне министров по организованной транснациональной преступности. (Неаполь, 21–23 ноября 1994 г.). – Неаполь, 1994. – 126 с.
169. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків 1999–2002 рр. / МВС України. Департа