ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ: ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Білоконь Марія Анатоліївна

УДК 343.91 - 053.6:061.1ЕС

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ:
ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право
та кримінологія; кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Шостко Олена Юріївна,
доктор юридичних наук, доцент

Харків – 2013

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………… 3
Розділ 1
Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в окремих країнах ЄС………………………………………………………..
11
1.1. Загальні положення дослідження злочинності неповнолітніх у країнах ЄС…………………………………………………………
11
1.2. Кількісно-якісні показники злочинності неповнолітніх в окремих державах ЄС……………………………………………….
1.3. Латентність злочинності неповнолітніх у країнах ЄС………..
28
47
Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 52
Розділ 2
Детермінація злочинності неповнолітніх у країнах ЄС…..............…. 54
2.1. Основні теорії походження злочинності неповнолітніх у зарубіжній кримінології……………………………………………..
54
2.2. Чинники злочинності неповнолітніх у країнах ЄС (на прикладі Англії та Уельсу, ФРН, Франції, Італії)……............
65
Висновки до розділу 2…………………………………………………….. 101
Розділ 3
Запобігання злочинності неповнолітніх у країнах ЄС.......................... 104
3.1. Загальні положення європейської теорії запобігання злочинності неповнолітніх
104
3.2. Зміст, значення та співвідношення загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів запобігання злочинності неповнолітніх у країнах ЄС……………..…………………………..

111
3.3. Досвід європейських держав із розробки та впровадження спеціальних програм запобігання злочинності неповнолітніх…...
127
3.4. Досвід запобігання злочинності неповнолітніх у країнах ЄС:
критичний аналіз та шляхи імплементації в українське законодавство і практику……………………………………………

153
Висновки до розділу 3…………………………………………………….. 171
Висновки……………………………………………………………………. 174
Додаток А ………………………………………………………………...
Список використаних джерел…………………………………………… 180
181

Вступ

Актуальність теми. «Злочинність неповнолітніх становить серйозну соціальну проблему для багатьох країн сучасного світу» – це положення є одним із головних у Сальвадорській декларації, прийнятій на останньому 12 конгресі ООН із запобігання злочинності і кримінального правосуддя (квітень 2010 р.). Тому пошук засобів мінімізації підліткової злочинності завжди викликає підвищений як науковий, так і практичний інтерес, оскільки вирішення цієї проблеми є певним індикатором розвитку суспільства, показником ефективності роботи органів кримінальної юстиції. Це питання є особливо актуальним для України, де щороку реєструється понад 15 тис. злочинів, вчинених неповнолітніми. Зокрема, протягом 2008–2011 рр. загальний рівень цієї злочинності збільшився на 12,6% , незважаючи на скорочення частки неповнолітніх у загальній кількості населення2. Більшість неповнолітніх засуджується за тяжкі та особливо тяжкі злочини. У нашій державі підліткова злочинність традиційно тяжіє до насильницьких її форм. Отже, вдосконалення діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх в Україні є актуальним напрямом кримінологічної політики.
Сприяти цьому важливому державному завданню покликано вивчення та узагальнення прогресивного зарубіжного досвіду в зазначеній сфері насамперед розвинених країн світу, до яких належать держави – члени Європейського Союзу. Робота розгалуженої мережі державних і громадських органів та установ, реабілітація неповнолітніх злочинців у Європі, їх реінтеграція в життя суспільства, незначна частка покарань, пов’язаних із позбавленням волі, практика широкого застосування покарань, не пов’язаних із соціальною ізоляцією неповнолітніх осіб, є підвалинами європейської ювенальної юстиції вже багато десятків років. Результати її роботи підтверджують можливість належного захисту прав і свобод підлітків, винних у скоєнні злочинів, задоволення їх потреб на всіх стадіях кримінального процесу.
Різні аспекти злочинності неповнолітніх досліджувались у працях учених радянської доби та сучасних вітчизняних науковців. Серед них слід виокремити праці Ю. А. Абросимової, Г. А. Аванесова, Ю. М. Антонян, В. С. Батиргареєвої, Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова, О. І. Бугера, В. В. Голіни, Б. М. Головкіна, Н. М. Градецької, І. М. Даньшина, О. М. Джужи, А. І. Долгової, В. М. Дрьоміна, В. П. Ємельянова, А. Є. Жалінського, А. П. Закалюка, А. Ф. Зелінського, К. Є. Ігошева, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцової, В. В. Лунєєва, Г. М. Міньковського, Г. Г. Мошака, О. Б. Сахарова, В. Я. Тація, А. П. Тузова, В. О. Тулякова, В. І. Шакуна, О. М. Яковлєва, Н. В. Яницької, А. О. Ярового та ін.
Щодо українських та російських правників, які вивчали саме кількісно-якісні показники, причини та заходи для запобігання злочинності неповнолітніх у країнах ЄС, то серед них можна виділити наукові надбання І. І. Андріїва, О. М. Ведерникової, С. Ф. Денисова, Г. В. Дідківської, Т. С. Жукової, В. М. Кігаса, Е. Б. Мельникової тощо.
Спеціальне дисертаційне порівняльне дослідження «Теоретичні передумови і практика розробки та реалізації програм запобігання злочинності неповнолітніх в США» (1997 р.) було здійснено О. Ю. Шостко.
Проблему протидії злочинності неповнолітніх у різних європейських країнах вивчали також європейські кримінологи та ювенологи: у Федеративній Республіці Німеччині (далі – ФРН) – В. Бойльке, Ф. Дюнкель, Б.-Р. Зоннен, В. Хайнц, В. Хассемер, Ф. Шаффштайн; у Франції – Л. Бег, М. Бьорн, Ж. М. Детроя, І. Контрерас, С. Рош; в Іспанії – Х. М. Андреу, К. Б. Ллореда, Х.-Б. Мартін, К. Річі; в Італії – П. Атдзорі, А. Домініоні, Ф. Мантовані, Л. Россіні; у Швейцарії – М. Аебі, М. Кілліас; у Нідерландах – П. В. д. Лаан; у Великій Британії – Д. Фаррінгтон; у Польщі – Б. Грущинська та ін.
Відсутність в українській науці спеціальних комплексних кримінологічних порівняльних досліджень щодо протидії підлітковій злочинності в країнах – членах ЄС, застарілість та неефективність сучасних підходів до запобігання цьому виду злочинності в Україні, доказом чому є прийняття нової Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, затвердженої Указом Президента України від 24 травня 2011 р. № 597/2011, актуалізує розгляд європейського досвіду запобігання злочинності неповнолітніх.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках цільової комплексної програми Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» «Теоретичні і прикладні проблеми запобігання злочинності та реформування Державної кримінально-виконавчої служби в України» на 2011-2015 роки (державний реєстраційний номер: 0111U000958), відповідно до Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, затвердженої Указом Президента України від 24 травня 2011 р. № 597/2011, згідно із Планом заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 767. Проблематика роботи узгоджується з Концепцією розвитку кримінологічної науки в Україні на початку ХХІ століття, схваленою Координаційним бюро з проблем кримінології Національної академії правових наук України у березні 2002 року. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 9 від 17.04.2009 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення сучасного стану злочинності неповнолітніх у країнах – членах ЄС, визначення головних теорій її походження, виокремлення поширених стратегій запобігання підлітковій злочинності в Європі, окреслення шляхів запровадження ефективного зарубіжного досвіду в практику протидії цьому виду злочинності в Україні.
Досягнення поставленої мети здійснювалося шляхом розв’язання таких основних завдань:
– визначення загальних положень дослідження злочинності неповнолітніх у країнах – членах ЄС;
– вивчення сучасного стану та тенденцій підліткової злочинності в європейських країнах;
– з’ясування особливостей структури цієї злочинності в державах – членах ЄС;
– уточнення ймовірних обсягів латентності злочинності неповнолітніх в Європі на основі опрацьованої спеціальної літератури;
– установлення типових ознак сучасного європейського неповнолітнього злочинця;
– виокремлення основних чинників, що детермінують злочинність у сучасному європейському підлітковому середовищі, із зосередженням уваги на головних теоріях її походження;
– розкриття особливостей реалізації стратегій щодо протидії злочинності неповнолітніх у країнах – членах ЄС;
– виявлення недоліків європейської практики протидії підлітковій делінквентності;
– окреслення можливих шляхів упровадження окремих складових ефективного досвіду європейських держав в українське законодавство і практичну діяльність спеціалізованих суб’єктів.
Об’єктом дослідження є сучасна злочинність у державах ЄС як соціально-правове та кримінологічне явище.
Предметом дослідження – досвід запобігання злочинності неповнолітніх у країнах ЄС.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є положення теорії пізнання, зокрема закони діалектичного матеріалізму, філософські категорії та наукові принципи пізнання соціально-правової дійсності. У ході аналізу були використані загальнонаукові методи пізнання. Історико-правовий метод застосовано при простежуванні еволюції підходів європейської спільноти щодо запобігання підлітковій делінквентності. Формально-логічний і системно-структурний методи було використано для обробки отриманого емпіричного матеріалу. Семантичний метод застосовувався з метою розмежування понять, зокрема таких, як «запобігання», «первинне запобігання», «вторинне запобігання», «третинне запобігання» тощо. Статистичні методи використовувалися в ході аналізу та узагальненні статистичної звітності ООН, правоохоронних органів різних європейських країн, на основі яких були встановлені закономірності й тенденції поширення підліткової злочинності в Європі. Застосування конкретно-соціологічних методів дало можливість здійснити аналіз офіційних документів щодо стану цієї злочинності. Порівняльний метод використано в ході аналізу чинного вітчизняного законодавства та законодавства країн-членів ЄС щодо запобігання злочинності неповнолітніх.
Достовірність отриманих результатів, обґрунтованість висновків і рекомендацій вітчизняної правозастосовної практики підтверджуються вивченням достатньо репрезентативної кількості первинних документів, що становлять інформаційну базу для виявлення статистичних закономірностей, наукового осмислення розглядуваної проблеми та моделювання найбільш оптимальних шляхів її вирішення.
Нормативно-правовою базою дослідження є чинні міжнародно-правові документи ООН, нормативні та інші акти ЄС, Європейської Комісії, Європейського парламенту, Євростату, закони та підзаконні акти країн – членів ЄС, а також чинне кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство України.
Під час роботи над дисертацією використовувалася загальнотеоретична й спеціальна юридична література з кримінології, кримінального права і кримінального процесу. Зміст роботи зумовив і необхідність вивчення філософської, соціологічної, психологічної та публіцистичної літератури, а також матеріалів ЗМІ та інтернет-видань, які стосуються проблематики дисертаційного дослідження.
Емпіричною базою роботи є звітність Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби статистики України, статистичні доповіді, опубліковані Євростатом, Європолом, офіційні міжнародні огляди стану європейської злочинності, проведені під егідою ООН, матеріали конгресів ООН із запобігання злочинності та кримінального правосуддя, а також статистична звітність міністерств внутрішніх справ Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та інших європейських країн, інформаційні матеріали окремих державних та громадських організацій та установ країн – членів ЄС, які були зведені й зіставлені задля досягнень завдань дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити сучасний досвід країн ЄС із запобігання злочинності неповнолітніх.
У процесі проведеного дослідження сформульовано низку положень і висновків, запропонованих особисто дисертанткою. Основні з них такі:
уперше:
– здійснено кримінологічну характеристику сучасної злочинності неповнолітніх у державах-членах ЄС. Проаналізовано кількісно-якісні показники, зокрема досліджено стан та тенденції, з’ясовано особливості структури цього виду злочинності, оцінено ймовірні обсяги латентності в окремих державах Європи;
– класифіковано чинники, що мають найбільший породжувальний та зумовлюючий вплив на сучасну європейську підліткову злочинність, відповідно до різних сфер (агентів) соціалізації неповнолітніх осіб, зокрема сім’я, школа, найближче побутове оточення, засоби масової інформації (далі – ЗМІ);
– виокремлено ефективні та прогресивні на сьогодні стратегії протидії злочинності неповнолітніх у таких країнах, як Велика Британія, ФРН, Франція, Швейцарія, Італія, Нідерланди, Швеція, Чехія (численні програми профілактичного спрямування та програми відновного правосуддя);
– запропоновано шляхи імплементації в українське законодавство і практичну діяльність спеціальних суб’єктів окремих складових ефективного досвіду запобігання злочинності неповнолітніх у країнах ЄС, а саме: зміна виключно державного характеру діяльності суб’єктів протидії підлітковій злочинності; посилення фінансування роботи суб’єктів ювенальної юстиції за рахунок продуманої податкової політики; зміцнення соціальної складової при розробці державної сімейної та молодіжної політики; запровадження роботи служб пробації, створення спеціальних ювенальних судів, гуманізація кримінальних покарань для неповнолітніх; ширше залучення приватного сектору до участі в запобіжних програмах; розробка на державному та місцевому рівнях профілактичних програм, основним суб’єктом яких були б добровольці та волонтери; більш активне використання можливостей релігійних організацій; поглиблення співпраці шкільних закладів та органів міліції; посилення виховної функції школи тощо;
удосконалено:
– загальні положення дослідження злочинності неповнолітніх у країнах –членах ЄС;
– знання щодо значення та співвідношення запобіжних заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної спрямованості в контексті протидії підлітковій злочинності в Європі;
– класифікацію програм запобігання злочинності серед неповнолітніх у ЄС із конкретизацією профілактичних програм, які спрямовані на зменшення факторів ризику протиправної поведінки підлітків; програми згруповано за критерієм їх змісту: на програми зміцнення родини, усунення негативних чинників шкільного виховання, соціальної профілактики злочинності й делінквентності та програми відновного правосуддя (включає медіацію, роботу служб пробації, реалізацію програм примирення злочинця і потерпілого);
набуло подальшого розвитку:
– уточнення вікових меж кримінальної відповідальності за чинним законодавством різних європейських країн;
– визначення поняття «злочинність неповнолітніх» відповідно до його законодавчого тлумачення в державах-членах ЄС;
– установлення типових ознак сучасного «портрета» європейського неповнолітнього злочинця;
– окреслення основних європейських теорій походження злочинності та делінквентності неповнолітніх і молоді;
– положення європейської теорії запобігання злочинності неповнолітніх;
– визначення шляхів виявлення недоліків практики протидії підлітковій делінквентності в Європі.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертації положення, висновки і рекомендації мають не лише загальнотеоретичне значення для розвитку кримінологічної науки, але й спрямовані на всебічне вдосконалення практики запобігання злочинності неповнолітніх. Результати дослідження можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – в ході проведення подальших прикладних досліджень у цьому напрямі та науковому пошуку найбільш дієвих зарубіжних стратегій, що можуть бути вдало адаптовані до вітчизняної практики протидії підлітковій злочинності; у нормотворчій сфері – для вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового статусу спеціальних суб’єктів запобігання злочинності неповнолітніх, правового регулювання роботи служб пробації та соціальної реінтеграції підлітків, що засуджені або звільнилися з місць позбавлення волі та ін.; у правозастосовній сфері – для покращення ефективності запобіжної діяльності органів загальної та спеціальної компетенції; у навчальному процесі – при підготовці відповідних підрозділів підручників з кримінології та кримінально-виконавчого права, навчальних посібників з курсу «Запобігання злочинності», а також у науковій роботі студентів і аспірантів для вивчення різних аспектів відповідної теми.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження виконано та обговорено на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Основні результати роботи було викладено на таких заходах: Міжнародній конференції спілки Європейських кримінологів (м. Любляна, 6 – 12 вересня 2009 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 18 – 19 січня 2013 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Правова система України: сучасні тенденції та фактори розвитку» (м. Запоріжжя, 25 – 26 січня 2013 року).
Публікації. Основні положення і результати дисертації знайшли своє відбиття в 7 наукових працях, зокрема в 5 наукових статтях у фахових виданнях і тезах 2 доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список літератури

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення сучасного стану злочинності неповнолітніх у державах – членах ЄС, виокремлення поширених та ефективних стратегій запобігання підлітковій злочинності в Європі, окреслено шляхи запровадження ефективного зарубіжного досвіду в практику протидії цьому виду злочинності в Україні.
1. Визначено, що злочинність (делінквентність) неповнолітніх у ЄС є гострою проблемою сучасного європейського соціального середовища, вирішенню якої приділяється велика увага як на загальноєвропейському, так і національному рівнях.
2. Констатовано, що в чинному законодавстві країн Європи спостерігається значна вікова амплітуда настання кримінальної відповідальності: від 7 років мінімального віку кримінальної відповідальності у Швейцарії до 18 років максимального віку – в Іспанії.
3. Аналіз європейської наукової думки та чинного законодавства ЄС дає підстави під злочинністю неповнолітніх розуміти протиправну, кримінально карану, суспільно-небезпечну поведінку осіб віком від 14 до 17 років.
4. Вивчення сучасного стану європейської підліткової злочинності, надання висновків щодо основних її тенденцій доцільно здійснювати шляхом аналізу відповідних показників насамперед у таких країнах, як ФРН, Велика Британія, Франція та Італія, оскільки сумарний показник загального рівня злочинності в них майже дорівнює половині всієї злочинності 27 країн-членів ЄС. До того ж, ці країни мають найбільший рівень саме злочинності неповнолітніх.
5. Аналіз підліткової злочинності в указаних європейських державах дає підстави виділити тенденції, що намітились останнім часом: а) на тлі незначного зменшення загального рівня злочинності в ЄС відбувається збільшення кримінальної активності осіб віком 14–17 років; б) огляди віктимізації населення європейських країн свідчать про високий рівень латентності злочинності неповнолітніх; в) у структурі цієї злочинності переважають крадіжки, насильницькі злочини проти особи, злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; г) яскравою ознакою її тенденцій є збільшення питомої ваги корисливих і насильницьких злочинів, які скоюють дівчата (особливо в Італії), що пояснюється процесами акселерації та маскулінізації дівчат; ґ) превалювання злочинів, які вчиняються неповнолітніми іноземцями (Франція, Італія), свідчить про прорахунки міграційної та соціальної політики, недостатнє первинне запобігання злочинності; д) високі показники алкоголізації та наркотизації підлітків у ФРН та Великій Британії; е) зростання кількості європейських неповнолітніх алкоголіків та наркоманів призводить до зміни структури підліткової злочинності, що тяжіє до збільшення насильницьких її проявів, у тому числі із використанням холодної та вогнепальної зброї; є) відмінність у географії цієї злочинності на загальноєвропейському та регіональному рівнях залежить від щільності населення, його ментальності, культурних особливостей, рівня урбанізації, якості роботи поліції.
6. Вивчення спеціальних джерел європейських правників показує, що підвалиною походження злочинності неповнолітніх у Європі є так званий багатофакторний підхід, що базується на поєднанні різних за своїм характером та спрямованістю чинників – генетичних, біопсихологічних та соціальних. При цьому для країн півдня ЄС (Італія, Франція) є більш характерним пояснення причин підліткової злочинності переважно біопсихологічними теоріями, а для Великої Британії, ФРН та інших країн – соціологічними, оскільки останні, особливо Велика Британія, перебувають під впливом соціологічних теорій американських науковців.
7. Детермінанти, що породжують та зумовлюють сучасну підліткову злочинність в Європі, слід поділити на два рівні чинників: мікро- та макросередовищний. У свою чергу детермінанти мікросередовищного рівня, що мають недоліки, які негативно позначаються на поведінці неповнолітніх, класифіковано згідно з критерієм сфери (агентів) соціалізації останніх. До них належать: а) сім’я (матеріальні труднощі, сварки батьків, насильство стосовно дітей, кримінальне минуле близьких родичів, приділення недостатньої уваги підліткам, виховання дітей у неповній сім’ї, алкоголізм та наркоманія членів родини тощо); б) школа (низький рівень засвоєння учнями знань, недостатня увага з боку педагогів, відсутність індивідуального підходу до кожної дитини, недоліки виховної роботи, прояви насильства в навчальних закладах та ін.); в) найближче побутове оточення, крім сім’ї та школи (може бути криміналізуючим соціальним чинником у разі недостатньої реалізації виховної функції двох попередніх сфер соціалізації; г) ЗМІ (демонстрація сцен насильства по телебаченню, в кіно, Інтернеті та комп’ютерних іграх, популяризація аморальної поведінки, кримінальної субкультури, кулачного права й актів вандалізму, садизму, сексуальної розпусти).
8. Макросередовищний рівень детермінантів сучасної європейської підліткової злочинності та делінквентності виявляється через бідність, безпритульність та бездоглядність, високу урбанізацію й міграцію населення, негативний вплив ЗМІ й Інтернету та ін.
9. Окрім указаних загальних детермінант, що продукують злочинність неповнолітніх, існують певні особливості в окремих країнах ЄС, а саме: слабко контрольована міграція населення (громадян ромського та африканського походження – у Франції, громадян колишньої Югославії – в Італії, громадян турецького походження – у ФРН, громадян мусульманського віросповідання – у Великій Британії); високий рівень алкоголізації та наркотизації неповнолітніх (Велика Британія, ФРН); відродження та бурхливий розвиток діяльності неофашистських організацій (ФРН, Італія, Велика Британія, Франція) тощо.
10. Багатофакторний підхід до походження європейської підліткової злочинності передбачає, окрім перелічених соціальних, ще й низку детермінант біопсихологічного характеру. Вони проявляються на рівні конкретного злочину та є елементом його ґенези (механізму). Чинники біологічного та фізіологічного характеру якнайповніше проявляються саме в розглядуваному виді злочинності, що пов’язується з диссоційованими особливостями вікового розвитку підлітків. Серед проявів біопсихологічної спрямованості, що впливають на зумовлення злочинності неповнолітніх, виокремлено: інтелектуальні риси, фізичні ознаки тіла та організму, гіперактивність, жадоба сенсацій. При цьому детермінанти генетичного та біопсихологічного змісту не зумовлюють самостійно злочинну поведінку неповнолітнього, а здатні це здійснити лише разом із детермінантами соціального характеру.
11. Термін «превенція», або «запобігання» (від англ. – prevention), слід визнати загальним, родовим терміном, яким у західній кримінології позначається діяльність, пов’язана із запобіганням злочинності, у тому числі підлітковій. Звідси запобігання злочинності неповнолітніх в європейських країнах визначається як діяльність, спрямована на покращення її кількісно-якісних показників, скорочення негативних наслідків для суспільства шляхом здійснення на постійній основі різноманітних заходів соціального та репресивного характеру.
12. Відповідно до європейської кримінологічної теорії заходи протидії підлітковій злочинності класифіковано за: а) рівнем (первинні, вторинні, третинні); б) об’єктом (сім’я, школа, найближче побутове оточення, ЗМІ, умови соціального та економічного характеру); в) суб’єктом (державні і місцеві органи влади, освітні заклади, родина, неурядові організації, окремі громадяни); г) змістом (соціальні, економічні, психологічні, педагогічні, інформаційні, медичні).
13. Дослідження спеціальної літератури та європейських законодавчих джерел дає підстави розглядати загальносоціальне (первинне) запобігання злочинності неповнолітніх як комплекс різноманітних за характером заходів, прямо не спрямованих на її запобігання, але таких, що здатні впливати на скорочення її кількісних і якісних показників. Спеціально-кримінологічне запобігання – як заходи вторинного й третинного запобігання – прямо стосується обмеження дії різних криміногенних чинників. При цьому заходи загального та спеціального запобігання підлітковій злочинності мають взаємозалежний та взаємодоповнювальний характер. І головне, що керівництво правоохоронних органів більшості країн-учасниць ЄС не має на меті усунення, повну нейтралізацію чи ліквідацію злочинності, у тому числі неповнолітніх, а намагається зменшити її кількісно-якісні показники й утримати в менших масштабах шляхом запровадження запобіжних стратегій та реалізації спеціальних програм.
14. Усі програми запобігання підлітковій делінквентності в сучасній Європі пропонуємо поділити на два види – спеціальні програми профілактичного спрямування і так звані програми відновного правосуддя. Програми профілактичного спрямування можна класифікувати за критерієм їх спрямованості на такі види: а) програми, спрямовані на зміцнення родини; б) програми щодо усунення негативних чинників шкільного виховання; в) програми соціальної профілактики злочинності та делінквентності. Аналіз та узагальнення цих програм показує, що найбільша поширеність, досвід, обсяги фінансування та увага з боку державних органів та громадських об’єднань до них має місце у Великій Британії та ФРН, в інших європейських країнах їх застосування є обмеженішим, однак не менш актуальним. Програми відновного правосуддя включають: медіацію, діяльність широкого кола служб пробації (соціальних органів), які є поки що незнайомими для досвіду України, але запровадження яких передбачено відповідно до Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, затвердженої Указом Президента України від 24 травня 2011 р. № 597/2011, та програми примирення.
15. Сучасний досвід запобігання злочинності неповнолітніх в країнах ЄС розглянуто під кутом критичного аналізу, з виділенням його вад, а також позитивних моментів, що потребують уваги з боку суб’єктів запобігання підлітковій злочинності в Україні, та їх запровадження в правотворчу й правозастосовну діяльність нашої держави.
До позитивних сторін системи ювенальної юстиції ЄС та практики протидії підлітковій злочинності нами віднесено: розробку та реалізацію державних і місцевих профілактичних програм; акцентування державою значущості соціальної та економічної підтримки населення; гуманізацію кримінальних покарань; скорочення кількості ув’язнених підлітків; створення служб пробації; активну участь громадськості; широке запровадження медіації в кримінальних справах.
Серед недоліків європейського правосуддя у справах неповнолітніх можна виділити такі ризики: ризики руйнації засад сімейного виховання; випадки заохочення дитячого свавілля на державному рівні; сприяння неповазі підлітків до власних батьків; прецеденти зловживання з боку соціальних служб; практику розширення кола осіб, позбавлених батьківських прав тощо.
16. Рекомендується запозичити із сучасного досвіду європейських країн у сфері запобігання злочинності таке: зміну виключно державного характеру діяльності суб’єктів протидії підлітковій злочинності; посилення фінансування роботи суб’єктів ювенальної юстиції за рахунок продуманої податкової політики; зміцнення соціальної складової державної сімейної та молодіжної політики; запровадження роботи служб пробації; створення спеціальних ювенальних судів; більш широке залучення приватного сектору до скорочення криміногенності в підлітковому середовищі; розробку на державному та місцевому рівнях профілактичних програм, основним суб’єктом яких були б добровольці та волонтери; більш активне використання можливостей церкви; поглиблення співпраці шкільних закладів та органів міліції; посилення виховної функції школи тощо.

Список використаних джерел

1. Агафонов М. А. Что за зверь на букву «Ю»? [Электронный ресурс] / М. А. Агафонов // Вопросы ювенальной юстиции. – 2009. – № 6. – Режим доступа : http://juvenjust.org/index.php?showtopic=1343 – Заглавие с экрана.
2. Алауханов Е. Криминология : учебник. – Алматы : Жеті жарғы, 2008. – 429 с.
3. Александров Ю. В. Кримінологія : курс лекцій / Ю. В. Александров, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К. : МАУП, 2002. – 295 c.
4. Алексеев А. И. Причины преступлений и их устранение органами внутренних дел : лекция / А. И. Алексеев, А. Б. Сахаров. – М. : МВШМ МВД СССР, 1982. – 48 с.
5. Альбрехт П.-А. Забута свобода: принципи кримінального права в європейській дискусії про безпеку : монографія / пер. з нім. та передмова Г. Г. Мошака. – Одеса : Астропринт, 2006. – 160 с.
6. Альтудов А. Ю. Бродяжничество и преступность несовершеннолетних: криминологические взаимосвязи и последствия : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 «Уголов. право и криминология; уголов.-испол. право» / А. Ю. Альтудов. – М., 2010. – 24 с.
7. Антонян Ю. М. Криминология : избран. лекции / Ю. М. Антонян. – М. : Логос, 2004. – 448 с.
8. Бандурка А. М. Зарубежная криминология: история и современность : монография / А. М. Бандурка, А. А. Бандурка. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2005. – 392 с.
9. Белоусов И. Павлик Морозов жив? / И. Белоусов // Город ХМ. – 2010. – № 13. – С. 2, 5.
10. Беляев С. С. Общая характеристика уголовного кодекса Нидерландов / С. С. Беляев, С. Вауєрс // Вестн. Моск. ун-та. – Серия 11, Право. – 1997. – № 3. – С. 116–119.
11. Беца О. Зарубіжний досвід застосування пробації в ювенальній юстиції / О. Беца // Відновне правосуддя в Україні. – 2005. – № 1–2. – С. 134–146.
12. Бибик О. Н. Введение в ювенальное уголовное право Германии : учеб. пособ. / О. Н. Бибик. – Омск : Омский гос. ун-т им. Ф. М. Достоевского, 2009. – 83 с.
13. Блюм К. Объединённая сеть в профилактике наркотической зависимости на примере рабочих объединений по профилактике наркотической зависимости в городах Дрезден и Лейпциг / К. Блюм // Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты. Итоговые материалы международного проекта / сост. И. П. Рущенко. – Х. : Финарт, 2002. – С. 20–47.
14. Бут О. М. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх та молоді у скандинавських країнах (на прикладі Норвезького Королівства) / О. М. Бут // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні: тези доп. на Всеукр. наук. конф. ад’юнктів, аспірантів та здоб. (м. Львів, 28 вересня 2007 р.). – Львів : ЛДУВС, 2007. – С. 32–35.
15. В Британии увеличился уровень преступности среди девочек-подростков [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.teleport.net.ua/mir/ 290.html – Заглавие с экрана.
16. В Великобритании каждый четвертый школьник – нарушитель закона [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.5ballov.ru/news/newsline/ index.shtml?2002/05/20/17315 – Заглавие с экрана.
17. ВВС. Русская служба. 21 жовт. 2001 р. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.bbc.co. uk/russian/uk/newsid_1620000/1620434.stm – Заглавие с экрана.
18. Ведерникова О. Н. Теория и практика борьбы с преступностью в Великобритании / О. Н. Ведерникова. – М. : Рос. криминол. ассоц., 2001. – 344 с.
19. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
20. Вереша Р. Суб’єкт злочинного діяння за кримінальним законодавством зарубіжних держав / Р. Вереша // Право України. – 2006. – № 9. – С. 137–143.
21. Волков Д. В. Анализ концепции девиантного поведения несовершеннолетних (по материалам США и Великобритании) : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Д. В. Волков. – Коломна, 2001. – 20 с.
22. Вострокнутов Н. В. Зависимость от персонального компьютера, компьютерных игр и интеренета в детской психиатрической практике / Н. В. Вострокнутов, Л. О. Пережогин // Практическая медицина. – 2009. – № 38. – С. 31–35.
23. Гаврилова Е. Б. Мнение Федерации полиции о реформе английской полиции / Е. Б. Гаврилова // Борьба с преступностью за рубежом. – 2005. – № 10. – С. 33–37.
24. Гамбург знает, как бороться с малолетними преступниками // Европа-Экспресс. – 2005. – № 52. – С. 2.
25. Гилинский Я. Преступность несовершеннолетних в России / Я. Гилинский // Неволя. – 2005. – № 3. – С. 34–46.
26. Голина В. В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений : учеб. пособ. / В. В. Голина. – К. : УМК ВО, 1989. – 72 с.
27. Голина В. В. Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности : учеб. пособ. / В. В. Голина. – Х. : Юрид. ин-т, 1981. – 77 с.
28. Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика) : навч. посіб. / В. В. Голіна. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2011. – 120 с.
29. Головизнина М. Преступность несовершеннолетних в Италии / М. Головизнина // Неволя. – 2007. – № 12. – С. 4–17.
30. Головкін Б. М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання : монографія / Б. М. Головкін. – Х. : Право, 2011. – 432 с.
31. Головкін Б. М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері / Б. М. Головкін. – Х. : Нове слово, 2004. – 252 с.
32. Горова А. Приклади існуючих програм відновного правосуддя в інших країнах / А. Горова // Відновне правосуддя в Україні. – 2005. – № 1–2. – С. 130–133.
33. Гришаев П. И. Структура полной причины преступности. Классификация причин и условий преступности / П. И. Гришаев. – М. : ВЮЗИ, 1984. – 62 с.
34. Гурієв С. Школа краще поліції / С. Гурієв, М. Стенлі, О. Цивінський // Ведомости. – 2010. – № 202. – С. 4.
35. Гурко Т. А. Особенности развития личности подростков в различных типах семей / Т. А. Гурко // Социс. – 1996. – № 3. – С. 81–90.
36. Гюбо В. Роль социально-воспитательных служб в работе с несовершеннолетними, находящимися в конфликте с законом, с момента следствия до вынесения приговора / В. Гюбо // Правосудие в отношении несовершеннолетних: зарубежный и российский опыт : программа и материалы междунар. науч-практ. семинара (Ростов-на-Дону, 16–18 апр. 2001 г.); под ред. Е. Л. Вороновой. – Ростов н/Д. : Экспертное бюро, 2001. – С. 27–37.
37. Данилов Д. А. Осторожно – компьютерные игры! / Д. А. Данилов, О. Ю. Лутовинов. – Волгоград : Комитет по печати, 1997. – 63 с.
38. Даньшин И. Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия : учеб. пособ. / И. Н. Даньшин. – Киев : УМК ВО, 1988. – 88 с.
39. Двойменный И. А. Влияние семьи на преступность несовершеннолетних (по материалам Центрально-черноземного района) / И. А. Двойменный, В. А. Лелеков // Социс. – 1993. – № 10. – С. 54–59.
40. Денисов С. Ф. Запобігання молодіжній злочинності в європейських країнах (на прикладі Німеччини) / С. Ф. Денисов, Є. О. Лебеденко // Держава та регіони. Серія: Право. – 2009. – № 1. – С. 135–141.
41. Денисов С. Ф. Італійська модель запобігання злочинності молоді / С. Ф. Денисов, Т. С. Жукова // Держава і право : зб. наук. пр. – юрид. і політ. науки. – 2007. – Вип. 35. – С. 492–500.
42. Денисов С. Ф. Клінічна кримінологія: стан та проблеми розвитку / С. Ф. Денисов, А. В. Юрасов // Юридична наука. – 2011. – С. 161–165.
43. Денисов С. Ф. Проблеми запобігання молодіжній злочинності в державах Європейського Союзу / С. Ф. Денисов // Держава та регіони. Серія: Право. – 2010. – № 3. – С. 54–58.
44. Дефолт в Европе? [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.rususa.com/news/news.asp-nid-69822 – Заглавие с экрана.
45. Джужа О. М. Кримінологія : навч. посіб. / О. М. Джужа, Ю. Ф. Іванов. – К. : Вид. Паливода А. В., 2006. – 264 с.
46. Дідківська Г. Загальна характеристика соціального середовища та взаємодії з ним неповнолітніх злочинців / Г. Дідківська // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 7. – С. 120–123.
47. Дідківська Г. Кримінологічні теорії зарубіжних країн у боротьбі із злочинністю неповнолітніх / Г. Дідківська // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 8. – С. 123–126.
48. Долгова А. И. Взаимодействие и причинность в криминологии / А. И. Долгова // Вопросы борьбы с преступностью. – 1981. – Вып. 34. – М. : Юрид. лит. – С. 8–17.
49. Дубовик О. Л. Современное состояние преступности в ФРГ: анализ и краткая оценка статистических даннях / О. Л. Дубовик // Гос. и право. – 1993. – № 2. – С. 106–113.
50. Дюнкель Ф. Уголовное право по делам несовершеннолетних европейских стран в свете актуальных рекомендаций Совета Европы / Ф. Дюнкель // Сравнительное правоведение: наука, методология, учебная дисциплина : материалы междунар. науч.-практ. конф. (г. Красноярск, 25–26 сент. 2008 г.) : в 2 ч. – Ч. 1. – Красноярск : ИПК СФУ, 2008. – С. 222.
51. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2008 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К. : МВС України, 2009. – С. 2.
52. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2009 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К. : МВС України, 2010. – С. 1.
53. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2010 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К.: МВС України, 2011. – С. 1.
54. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2011 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К. : МВС України, 2012. – С. 2.
55. Елизаров Е. Н. Ценностные ориентации неблагополучних семей / Е. Н. Елизаров // Социс. – 1995. – № 7. – С. 93–99.
56. Емелянова С. Работа службы пробации в районе Лудзи [Электронный ресурс] / С. Емелянова // Вопросы ювенальной юстиции. – 2009. – № 1. – Режим доступа: http://www.juvenjust.org/txt/index.php/t1132.html – Заглавие с экрана.
57. Ємельянова І. І. Роль відновного правосуддя в концепції ювенальної юстиції / І. І. Ємельянова // Відновне правосуддя в Україні. – 2005. – № 1–2. – С. 96–99.
58. Жалинский А. Э. Современное немецкое уголовное право / А. Э. Жалинский. – М. : ТК Велби, Проспект, 2006. – 560 с.
59. Жукова Т. С. Правова система Італії, структурні елементи кримінального права щодо неповнолітніх в Україні та Італії / Т. С. Жукова // Держава і право : зб. наук. праць. Юрид. і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 44. – С. 501–502.
60. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. – Кн. 1 : Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки / А. П. Закалюк. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2007. – 424 с.
61. Землянська В. Аналіз практики судових і правоохоронних органів з впровадження процедури медіації в Англії, Бельгії та Німеччині / В. Землянська // Відновне правосуддя в Україні. – 2007. – № 1. – С. 76–81.
62. Игошев К. Е. Семья, дети, школа / К. Е. Игошев, Г. М. Миньковский. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.
63. Иншаков С. М. Зарубежная криминология : учеб. пособ. / С. М. Иншаков. – М. : ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 375 с.
64. Иншаков С. М. Криминология : учебник / С. М. Иншаков. – М. : Юриспруденция, 2000.– 432 с.
65. Іванов Ю. Ф. Кримінологія : навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. – К. : вид-во Паливода А. В., 2006. – 264 с.
66. Ільковець Л. Вивчення швейцарського досвіду в сфері медіації / Л. Ільковець, В. Землянська, О. Коваленко та ін. // Відновне правосуддя в Україні. – 2007. – № 2. – С. 55–66.
67. Історія створення Європейського Союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://compas.ucoz.com/news/istorija_stvorennja_evropejskogo_sojuzu/ 2011-05-04-79 – Заголовок з екрана.
68. Карнозова Л. М. Использование программ восстановительной ювенальной юстиции в уголовном судопроизводстве : метод. пособ. / Л. М. Карнозова. – М. : Ин-т права и публичн. политики, 2009. – 79 с.
69. Квашис В. «Цена» преступности как криминологическая проблема / В. Квашис // Угол. право. – 2008. – № 6. – С. 94–102.
70. Кигас В. Н. Общеевропейская уголовная политика / В. Н. Кигас // Борьба с преступностью за рубежом. – 2005. – № 12. – С. 34–39.
71. Кідіна Н. Законодавство країн Європи про кримінальну відповідальність неповнолітніх / Н. Кідіна // Право України. – 2000. – № 2. – С. 97–100.
72. Козочкин И. Новый уголовный кодекс Испании / И. Козочкин // Рос. юстиция. – 1996. – № 9. – С. 51–52.
73. Коменданстська година для дітей: за і проти [Електронний ресурс] // Школа прав дитини. – 2009. – Вип. 3. – Режим доступу: http://www.lastrada.org.ua/ content/doc/CRS_GE_3_ukr.pdf – Заголовок з екрана.
74. Комментарий: молодежная преступность как разменная монета предвыборной борьбы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3042393,00.html – Заглавие с экрана.
75. Кондратьева Т. Великобритания в ловушке мультикультурализма [Электронный ресурс] / Т. Кондратьева. – Режим доступа: http://www. perspektivy.info/srez/val/velikobritanija_v_lovushke_multikulturalizma_2011-10-07.htm – Заглавие с экрана.
76. Костенко О. Сьогодні боротьба із злочинністю нагадує поведінку «вершника без голови» / О. Костенко // Юрид. вісн. України. – 2008. – № 44. – С. 2.
77. Крестовська Н. Кримінальна чи ювенальна юстиція? (до дискусії про запровадження в Україні ювенальної юстиції) / Н. Крестовська, Т. Бачинський // Юрид. вісн. України. – 2010. – № 44. – С. 10.
78. Криминология – ХХ век / под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2000. – 554 с.
79. Криминология / под. ред. Дж. Ф. Шели ; пер. с англ. – СПб. : Питер, 2003. – 864 с.
80. Криминология : учебник / под общ. ред. А. И. Долговой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, 2005. – 912 с.
81. Криминология : учеб. для вузов / под ред. В. Д. Малкова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юстицинформ, 2006. – 528 с.
82. Криминология: учеб. пособ. / Г. И. Богуш и др. ; под. ред. Н. Ф. Кузнецовой. – М. : ТК Велби, Проспект, 2007. – 328 с.
83. Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретно-соціологічного дослідження : монографія / кол. авторів: В. В. Голіна, Є. П. Ємельянов, В. Д. Воднік та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни та В. П. Ємельянова. – Х. : Право, 2006. – 292 с.
84. Кримінологія : Загальна та особлива частини : підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2009. – 288 с.
85. Кримінологія : підручник / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
86. Крылова Н. Е. Изучение причин преступности во Франции (основные криминологические школы) / Н. Е. Крылова // Вестн. Моск. ун-та. Серия 11, Право. – 1997. – № 1. – С. 76–86.
87. Кудрявцев В. Н. Преступность несовершеннолетних и экономическое состояние современной Европы : междунар. коллоквиум криминологов в Варшаве / В. Н. Кудрявцев, Э. Б. Мельникова // Сов. гос. и право. – 1965.– № 3. – С. 118–122.
88. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии (о структуре индивидуального преступного поведения) / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1968. – 176 с.
89. Кузнецова Н. Ф. Избранные труды / предисл. В. Н. Кудрявцева. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 834 с.
90. Курганов С. И. Криминология : учеб. пособ. / С. И. Курганов. – 2 изд., перераб. и доп. – М. : Юнити-Дана, 2007. – 184 с.
91. Лазаренко О. Профілактика злочинності неповнолітніх: шляхи вирішення / О. Лазаренко // Відновне правосуддя в Україні. – 2007. – № 2. – С. 6–9.
92. Лебедь Р. Україна і алкоголізм: хто кого? [Електронний ресурс] / Р. Лебедь. – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2012/01/120125_ alco_children_rl.shtml – Заголовок з екрана.
93. Лоботомия [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/ wiki/Лоботомия – Заглавие с экрана.
94. Лукашевич С. Ю. Кримінологічна характеристика злочинності в місцях позбавлення волі / С. Ю. Лукашевич // Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 44. – С. 174–180.
95. Лунеев В. В. Социальные последствия, жертвы и цена преступности / В. В. Лунеев // Гос. и право. – 2009. – № 1. – С. 36–56.
96. Майстренко М. М. Факторний аналіз злочинів, причини та умови злочинів: основний зміст понять та їх співвідношення / М. М. Майстренко // Наук. вісн. Львів. держ. ун-ту внутр. справ. Серія юридична. – 2009. – № 3. – С. 278–286.
97. Махсма А. Г. Британская полиция и проблемы правонарушений среди несовершеннолетних / А. Г. Махсма // Закон і підліток : матеріали обл. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 27 жовт. 2001 р.) / голов. ред. Ю. Л. Титаренко. – Донецьк : ДІВС, 2001. – С. 148–153.
98. Медведева И. Механизм разрушения семьи и государства [Электронный ресурс] / И. Медведева, Т. Шишова. – Режим доступа : http://www.russdom.ru/ node/2547 – Заглавие с экрана.
99. Мельникова Э. Б. Преступность несовершеннолетних в капиталистических странах. – Ч. 1 / Э. Б. Мельникова. – М. : Юрид. лит., 1967. – С. 22–23.
100. Мельникова Э. Б. Состояние, динамика и структура преступности несовершеннолетних в основных капиталистических странах : науч. доклад / Э. Б. Мельникова. – М. :Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разработке мер предуп. прест., 1974. – С. 21–22.
101. Модернізація України – наш стратегічний вибір : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К., 2011. – 416 с.
102. Молодежная преступность с иностранным акцентом стала предметом предвыборных спекуляций [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3036820,00.html – Заглавие с экрана.
103. Мороз Л. Підготовка кадрів кримінальної міліції у справах дітей до здійснення профілактичної діяльності / Л. Мороз, С. Яковенко // Відновне правосуддя в Україні. – 2009. – № 1–2. – С. 94–100.
104. Москвичев А. И. Дебаты о реформе полиции в Великобритании / А. И. Москвичев // Борьба с преступностью за рубежом. – 2005. – № 11. – С. 27–30.
105. Москвичев А. И. Обзор основных положений Белой книги по реформе полиции Великобритании / А. И. Москвичев // Борьба с преступностью за рубежом. – 2006. – № 6. – С. 26–29.
106. Мошак Г. Г. Використання засобів приватного права у запобіганні злочинності / Г. Г. Мошак. – Х. : Кроссроуд, 2010. – 196 с.
107. Мошак Г. Г. Германская модель частноправовой профилактики : монография / Г. Г. Мошак. – Одесса : Астропринт, 2005. – 216 с.
108. Мошак Г. Г. Приватноправові засоби у запобіжній діяльності поліції ФРН і Австрії / Г. Г. Мошак // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 20. – С. 214–223.
109. Насильственная преступность / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М. : Спарк, 1997. – 139 с.
110. Немецкие фаны побуянили в Австрии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ukrfootball.com.ua/news/nemetskie-fany-pobuyanili-v-avstrii – Заглавие з екрана.
111. О влиянии рациона питания на склонность людей к совершению преступлений // Борьба с преступностью за рубежом. – 1998. – № 8. – С. 41–45.
112. Оболенцев В. Ф. Новий метод у вивченні латентної злочинності / В. Ф. Оболенцев // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип. 58. – С. 102–106.
113. Одной из причин роста детской преступности в Литве называют увеличение числа детей, оставленных родителями-эмигрантами [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.newslitva.lt/ index.php?cid=1770 – Заглавие с экрана
114. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1991. – 917 с.
115. Пергатая А. А. Уголовная ответственность несовершеннолетних по законодательству Федеративной Республики Германии : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 «Уголов. право и криминология; уголов.-испол. право» / А. А. Пергатая – Красноярск, 1999. – 180 с.
116. Пінейру П. С. Насильство щодо дітей у світі / П. С. Пінейру // Дослідження Генерального Секретаря Організації Об’єднаних Націй з питань насильства щодо дітей. – К. : Перфект Стайл, 2006. – 385 с.
117. Побегайло А. Э. Семейное неблагополучие и несовершеннолетний преступник : монография / А. Э. Побегайло; науч. ред. Бабаев М. М. – Ставрополь : Сервисшкола, 2006. – 204 c.
118. Подростковая преступность в Германии: статистика опровергает заявления политиков [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3036820,00.html – Заглавие с экрана.
119. Поиск путей предупреждения подростковой преступности в Штутгарте // Борьба с преступностью за рубежом. – 2002. – № 2. – С. 23–28.
120. Полиция Генуи подвела итоги беспорядков, устроенных сербами [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ukrfootball.com.ua/news/ politsiya-genui-podvela-itogi-besporyadkov-ustroennykh-serbami – Заглавие с экрана.
121. Положение детей в мире, 2009 год: доклад Детского фонда ООН (ЮНИСЕФ). – New York : Prographics, 2008. – 48 с.
122. Правова статистика : підручник / за ред. В. В. Голіни. – Х. : Право, 2009. – 196 с.
123. Практический опыт сотрудничества полиции и местных органов власти // Борьба с преступностью за рубежом. – 1998. – № 5. – С. 11–16.
124. Преступность несовершеннолетних в Италии [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.azpenalreform.az/rus/library/articles/115-prestupnost -nesovershennoletnikh-v.html – Заглавие с экрана.
125. Приходько О. Ребенок – преступник или жертва / О. Приходько // Зеркало недели. – 1998. – 24 апр. (№ 16). – С. 7.
126. Про державну допомогу сім’ям з дітьми : Закон України від 21.11.1992 р. № 2811-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 5. – Ст. 21.
127. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування : Закон України від 13.01.2005 р. № 2342-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
128. Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні: Указ Президента України від 24.05.2011 р. № 597/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 41. – Ст. 1663.
129. Проблеми протидії злочинності : підручник / О. Г. Кальман, І. М. Козьяков, В. В. Куц та ін. ; за ред. О. Г. Кальмана. – Х. : Новасофт, 2010. – 352 с.
130. Прокопенко Н. Профілактика правопорушень серед дітей та молоді у Швейцарії / Н. Прокопенко // Відновне правосуддя в Україні. – 2009. – № 1. – С. 44–50.
131. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей : Закон України від 02.06.2005 р. № 2623-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 26. – Ст. 354.
132. Про охорону дитинства : Закон України від 26.04.2001р. № 2402-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
133. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» : Указ Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
134. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні : Закон України від 05.02.1993 р. № 2998-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 167.
135. Про Стратегiю подолання бiдностi : Указ Президента України від 15.08.2001 р. № 637/2001 // Уряд. кур’єр. – 2001. – 18 серп. (№ 149).
136. Ревина А. Работа с несовершеннолетними правонарушителями в городе Тукумс [Электронный ресурс] / А. Ревина // Вопросы ювенальной юстиции. – 2009. – № 1. – Режим доступа : http://juvenjust.org/index.php? showtopic=1130 – Заглавие с экрана.
137. Рекомендация № Rec (2003) 20 Комитета министров Государствам-членам касательно новых способов работы с преступностью несовершеннолетних и роли правосудия по делам несовершеннолетних : утверждено Комитетом Министров 24 сентября 2003 г. на 853 заседании Заместителей министров // Відновне правосуддя в Україні. – 2005. – № 3. – С. 30–33.
138. Рекомендації № Rес (2003) 21 Комітету Міністрів Ради Європи країнам-членам від 24.09.2003 р. «Про співробітництво в області запобігання злочинам» // Відновне правосуддя в Україні. – 2007. – № 3. – С. 17–23.
139. Рекомендація № R (99) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах : прийнята Комітетом Міністрів 15 вересня 1999 року на 679-й зустрічі представників Комітету // Відновне правосуддя в Україні. – 2005. – № 1–2. – С. 50–52.
140. Рива П. Презентация системы ювенальной юстиции в Швейцарии. Законодательная база осуществления ювенальной юстиции / П. Рива // Правосудие в отношении несовершеннолетних: зарубежный и российский опыт : программа и материалы междунар. науч-практ. семинара (Ростов-на-Дону, 16–18 апр. 2001 г.) ; под ред. Е. Л. Вороновой. – Ростов н/Д. : Экспертное бюро, 2001. – С. 37–52.
141. Рива П. Профилактика преступности несовершеннолетних (опыт Швейцарии) / П. Рива // Правосудие в отношении несовершеннолетних: зарубежный и российский опыт : программа и материалы междунар. науч-практ. семинара (Ростов-на-Дону, 16–18 апр. 2001 г.) ; под ред. Е. Л. Вороновой. – Ростов н/Д. : Экспертное бюро, 2001. – С. 66–74.
142. Робинсон М. Введение во французскую ювенальную юстицию / М. Робинсон // Правосудие в отношении несовершеннолетних: зарубежный и российский опыт : программа и материалы междунар. науч-практ. семинара (Ростов-на-Дону, 16–18 апр. 2001 г.) ; под ред. Е. Л. Вороновой. – Ростов н/Д. : Экспертное бюро, 2001. – С. 15–27.
143. Саламатина И. И. Ресоциализация делинквентных групп несовершеннолетних (на материале США и Англии): автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / И. И. Саламатина. – М., 2007. – 38 с.
144. Семья в современной Европе [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://familyspb.narod.ru/Semja_v_sovremennoj_Evrope.html – Заглавие с экрана.
145. Сергиенко С. В. Современные стратегии ювенальной профилактики (социологический анализ) : автореф. дис. … канд. соц. наук : 22.00.08 «Социология управления» / С. В. Сергиенко. – Сочи, 2011. – 26 с.
146. Серебренникова А. В. Уголовный кодекс Швейцарии: основные черты книги первой / А. В. Серебренникова // Вестн. Моск. ун-та. Серия 11, Право. – 1997. – № 6. – С. 52–60.
147. Система пробации в Чехии [Электронный ресурс] // Вопросы ювенальной юстиции. – 2009. – № 2. – Режим доступа: http://www.juvenjust.org/index.php?s= bf947d271c592c9555b5751317ab1448&showtopic=1190 – Заглавие с экрана.
148. Смелзер Н. Дж. Социология (Глава 4. Социализация) / Н. Дж. Смелзер // Социс. – 1991. – № 6. – С. 122–134.
149. Совет Европы: сексуальному насилию подвергаются 20 % детей в Европе [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://news2.ru/story/251047/ – Заглавие с экрана.
150. Современные концепции борьбы с преступностью в ФРГ // Борьба с преступностью за рубежом. – 2001. – № 7. – С. 20–26.
151. Современный толковый словарь русcкого языка [Электронный ресурс] / под ред. Т. Ф. Ефремовой. – Режим доступа :