Завада Сергій Валерійович. Відсторонення від посади як захід кримінально-процесуального примусу

Короткий опис

Завада Сергій Валерійович. Відсторонення від посади як захід кримінально-процесуального примусу.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.- 242 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЗАВАДА СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 343.125

ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ПОСАДИ ЯК ЗАХІД
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Савицький Дмитро Олександрович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ ЯК ІНСТИТУТУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА 12
1.1. Історія розвитку нормативної регламентації заходів
кримінально-процесуального примусу 12
1.2. Поняття, сутність та призначення заходів
кримінально-процесуального примусу 29
1.3. Класифікація заходів кримінально-процесуального примусу 45
Висновки до розділу 1 68
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПОЛОЖЕННЯ ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ПОСАДИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 73
2.1. Відсторонення від посади: поняття, мета, підстави
та умови застосування 73
2.2. Правовий статус особи, щодо якої може бути застосовано відсторонення від посади 100
2.3. Процесуальний порядок відсторонення від посади 131
Висновки до розділу 2 154
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРОКУРОРСЬКИЙ
НАГЛЯД ЗА ВІДСТОРОНЕННЯМ ВІД ПОСАДИ 158
3.1. Відомчий та судовий контроль за відстороненням від посади 158
3.2. Прокурорський нагляд за відстороненням від посади 178
Висновки до розділу 3 191
ВИСНОВКИ 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КПК Кримінальний процесуальний кодекс
КК Кримінальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
ОВС Органи внутрішніх справ
РФ Російська Федерація
СКС Статут кримінального судочинства
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України нормативно закріпила основні засади побудови демократичної соціальної правової держави, у якій людина, її права, свободи і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Разом із закріпленням цих прав і свобод Основний Закон проголосив основоположний принцип існування правової держави та громадянського суспільства – поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. Остання та органи досудового розслідування загалом, здійснюючи свої повноваження за наявності законних підстав та умов, наділені правом застосовувати заходи кримінально-процесуального примусу.
Із прийняттям нового КПК України внесено суттєві зміни до системи діяльності органів кримінальної юстиції, а також запроваджено у сфері кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів та суду нові інститути, зокрема заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить відсторонення від посади підозрюваного (обвинуваченого). Цей захід посідає особливе місце серед заходів кримінально-процесуального примусу, оскільки обмежує конституційне право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч. 1 ст. 43 Конституції України), позбавляє людину звичного повсякденного способу життя та спілкування з трудовим колективом, певних матеріальних благ, ставить під сумнів людську честь, гідність та спричиняє моральні страждання. А якщо йдеться про відсторонення від посади державного службовця, то таким чином обмежується право громадян на рівний доступ до державної служби (ч. 2 ст. 38 Конституції України).
Аналіз практики діяльності органів досудового розслідування свідчить, що відсторонення від посади застосовується переважно під час розслідування злочинів, вчинених посадовими особами, або злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, рівень яких, за офіційними даними Генеральної прокуратури України, залишається досить високим (у 2010 р. зареєстровано 17980 таких злочинів, у 2011 р. – 15969, до 20 листопада 2012 р. – 9667, а за дев’ять місяців 2013 р. – 38357).
У юридичній літературі питання застосування відсторонення від посади досліджено недостатньо, хоча окремі аспекти цієї проблеми в різні історичні періоди вивчали вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема А. Н. Ахпанов, Ф. Н. Багаутдінов, Б. Б. Булатов, О. С. Гречишникова, А. Я. Дубинський, П. В. Гридюшко, Ю. М. Грошевой, К. В. Задерако, З. Ф. Коврига, В. М. Корнуков, Ф. М. Кудін, Ю. Д. Лівшиц, В. В. Мелешко, О. Є. Михайлова, М. М. Михеєнко, В. В. Назаров, В. В. Николюк, А. П. Рижаков, Н. М. Савгірова, Р. Х. Якупов та ін.
Водночас дослідження зазначених авторів щодо розвитку цього кримінально-процесуального інституту мали важливе теоретичне та практичне значення. Наукові ідеї, сформульовані вказаними вченими, знайшли відображення в законодавстві та були позитивно сприйняті правозастосовною практикою. Сьогоденне кримінальне процесуальне законодавство зазнало значних, як на наш погляд, прогресивних змін, що певною мірою відповідає європейським стандартам кримінального судочинства. Водночас окремі питання не отримали глибокого теоретичного розроблення, вони потребують подальшого вивчення, а деякі з них – якнайшвидшого законодавчого вирішення та закріплення в новому кримінальному процесуальному законодавстві України.
Так, ще й донині немає єдиної думки про поняття та місце відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади в системі заходів кримінально-процесуального примусу. Підлягає додатковому опрацюванню питання щодо підстав та процедури відсторонення від посади окремої категорії підозрюваних (обвинувачених) – осіб, яких призначає на посади Президент України, та суддів. Недостатньо врегульовано питання процесуального контролю та прокурорського нагляду за законністю й обґрунтованістю відсторонення від посади.
Вищезазначені підстави дають право вважати, що кримінально-процесуальна наука потребує розв’язання наукових завдань комплексного дослідження, присвяченого теоретичним і практичним питанням відсторонення від посади у кримінальному провадженні, що обумовлює актуальність теми даної роботи та зумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертації узгоджується зі Стратегією національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», затвердженою Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007 (у редакції Указу Президента України
від 8 червня 2012 р. № 389/2012), ґрунтується на положеннях Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р., Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347. Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 29 червня 2010 р., протокол № 12, включено до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ на
2011–2013 роки та схвалено Координаційним бюро Національної академії правових наук України (№ 1558, 2010 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних положень, що розкривають поняття, значення, особливості та процедуру відсторонення від посади, формування на цій основі пропозицій, спрямованих на вдосконалення кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування в діяльності органів досудового розслідування, прокуратури й суду.
Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:
– окреслити історію розвитку та дослідження інституту кримінально-процесуального примусу;
– розкрити зміст поняття заходів кримінально-процесуального примусу та здійснити їх класифікацію;
– сформулювати поняття відсторонення від посади у кримінальному провадженні;
– визначити мету та підстави застосування відсторонення від посади;
– розкрити сучасний стан правового регулювання порядку відсторонення від посади;
– встановити форми процесуального контролю та прокурорського нагляду за законністю й обґрунтованістю відсторонення від посади;
– сформулювати й обґрунтувати конкретні пропозиції стосовно вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства в частині, що стосується відсторонення від посади.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні правовідносини, що виникають у зв’язку із застосуванням відсторонення від посади.
Предмет дослідження – відсторонення від посади як захід кримінально-процесуального примусу.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики про співвідношення загального, окремого та особливого, про взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які є засобами наукового пошуку в арсеналі гуманітарних та юридичних наук, а саме: під час аналізу теоретичних праць і визначення ключових понять роботи застосовано формально-логічний метод (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1–2.3, 3.1, 3.2); історико-правовий метод використано для розгляду процесу розвитку заходів кримінально-процесуального примусу в динаміці (підрозділ 1.1); метод системного аналізу дав можливість проаналізувати законодавчі та інші нормативні акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються відсторонення від посади як заходу кримінально-процесуального примусу (підрозділи 2.1–2.3); порівняльно-правовий метод покладено в основу аналізу та порівняння національного й іноземного кримінального процесуального законодавства в межах розглянутих питань (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1–2.3); за допомогою соціологічного методу з’ясовано позиції і думки практичних працівників органів досудового розслідування (слідчих) щодо сучасного стану правового регулювання і проблемних питань правозастосування у сфері відсторонення від посади у кримінальному провадженні (підрозділи 2.1–2.3, 3.1, 3.2); статистичний метод дав змогу узагальнити результати соціологічних досліджень, вивчення кримінальних справ (проваджень), матеріалів слідчої та судової практики (підрозділи 2.1–2.3, 3.1, 3.2); для визначення перспектив розвитку відсторонення від посади як заходу кримінально-процесуального примусу в Україні використано метод моделювання та прогнозування (підрозділи 2.1–2.3, 3.1, 3.2).
Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані в результаті вивчення 168 кримінальних справ, які перебували в провадженні судів м. Києва і Київської області протягом 2008–2011 років; аналітичні й статистичні матеріали Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Міністерства внутрішніх справ України за
2010–2012 роки; дані опитування 429 слідчих (299 слідчих органів внутрішніх справ, 84 слідчих прокуратури, 17 слідчих органів безпеки та 29 слідчих податкової міліції) з різних регіонів України. Використано власний досвід дисертанта, набутий за період роботи на посадах дізнавача, старшого дізнавача та заступника відділення дізнання Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні, після прийняття КПК України, монографічним дослідженням відсторонення від посади у кримінальному провадженні. У роботі сформульовано та обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані та важливих для науки кримінального процесу, а також практики застосування кримінального процесуального законодавства, зокрема:
вперше:
– запропоновано надати повноваження щодо прийняття остаточного рішення про відсторонення від посади осіб, яких призначає на посади Президент України, та суддів Верховному Суду України на підставі подання Генерального прокурора України, погодженого Президентом України та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно;
– обґрунтовано положення щодо необхідності покладення на прокурора обов’язку оформлення свого рішення про відмову в погодженні клопотання слідчого про застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі й відсторонення від посади, постановою з викладенням мотивів прийняття такого рішення;
– сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до норм чинного КПК України з питань, що стосуються загальних положень нормативного урегулювання заходів кримінально-процесуального примусу (ст. 36, 40, 42, 109, 118, 131, 132, 315, 333, 368, 374, 520, 566 КПК України), підстав відсторонення від посади (ст. 154 КПК України), змісту клопотання про застосування цього заходу (ст. 155 КПК України), порядку застосування, продовження строку та скасування відсторонення від посади (ст. 156–158 КПК України), застосування цього заходу щодо осіб, яких призначає на посади Президент України, та суддів (ст. 154, 482 КПК України);
удосконалено:
– наукову класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу за різними критеріями: метою, підставами та суб’єктами застосування, ступенем суворості, характером прояву примусу;
– змістовне наповнення терміна «посада», до якого належить службове становище працівника, яке зумовлене колом його посадових повноважень та характером відповідальності не лише в органах державної влади, а й в інших підприємствах та організаціях, у тому числі й приватних;
– поняття «відсторонення від посади», під яким слід розуміти захід кримінально-процесуального примусу, що застосовується в передбаченому законом порядку та полягає в тимчасовій забороні підозрюваному (обвинуваченому) виконувати посадові повноваження, роботу, яку він виконував, або займатися діяльністю, якою він займався;
– зміст клопотання слідчого (прокурора) про відсторонення від посади шляхом уточнення та розширення переліку відомостей, які в ньому повинні зазначатися;
– науково-практичне положення щодо удосконалення порядку виконання ухвали слідчого судді (суду) про відсторонення від посади, відповідно до якого обов’язок виконання цього рішення слід покласти на адміністрацію установи, у якій працює підозрюваний (обвинувачений), а якщо відсторонений від посади є керівником підприємства чи установи – адміністрацію вищої організації;
– перелік підстав скасування рішення слідчого судді (суду) про відсторонення підозрюваного (обвинуваченого) від посади. Такими підставами є: 1) постановлення виправдувального вироку; 2) закриття кримінального провадження; 3) скасування судом апеляційної інстанції ухвали слідчого судді (суду) про відсторонення від посади; 4) закінчення строку, на який особа була відсторонена від посади; 5) відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу;
дістало подальший розвиток:
– обґрунтування необхідності нормативного закріплення права особи, відстороненої від посади, на щомісячну грошову допомогу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що має виплачуватися підозрюваному (обвинуваченому) за рахунок державного бюджету й належати до процесуальних витрат;
– пропозиція щодо обов’язкового погодження клопотання слідчого про відсторонення від посади осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», осіб, посади яких віднесено до 1–3 категорії посад та службових осіб правоохоронних органів керівником слідчого підрозділу;
– положення щодо скорочення строку розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, погодженого із прокурором, про відсторонення від посади до 24 годин з моменту його надходження до суду.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки й пропозиції упроваджено та надалі може бути використано в:
– науково-дослідній роботі – для подальшого дослідження проблем та розроблення науково обґрунтованих положень і рекомендацій з питань відсторонення від посади;
– законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України;
– практичній діяльності органів досудового розслідування – у процесі розроблення й удосконалення відомчих нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань відсторонення від посади (акти впровадження ГСУ МВС України від 22 грудня 2012 р., ГУМВС України в місті Києві від 5 березня 2013 р.);
– навчальному процесі – під час написання окремих розділів підручників і навчальних посібників із навчальних дисциплін «Кримінальний процес», «Практикум зі складання кримінально-процесуальних документів», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акти впровадження Національної академії внутрішніх справ від 9 січня 2013 р.; Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 12 лютого 2013 р. № 1/27-45).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором на міжнародній студентсько-аспірантській конференції «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (м. Львів, 6–8 травня 2011 р.), а також обговорено на засіданнях круглих столів: «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 20 травня 2011 р.), «Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час досудового провадження» (м. Дніпропетровськ, 25 листопада 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у восьми наукових публікаціях, серед яких чотири статті – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття – у міжнародному науковому виданні, а також у трьох тезах, опублікованих у збірниках доповідей конференції та круглих столах.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено основні положення роботи, які відображають результати проведеного дослідження, характеризуються науковою новизною, мають теоретичне та практичне значення для науки кримінального процесу й правозастосовної практики щодо відсторонення підозрюваного (обвинуваченого) від посади. Зокрема:
1. Еволюція розвитку заходів примусу перебуває в тісному зв’язку з розвитком суспільних відносин. З перетворенням злочину із справи особистої або справи окремої спільноти (роду, громади) на діяння суспільно небезпечне, що вчиняється публічно, виникає об’єктивна потреба в державному примусі. Зі змінами, що відбуваються в суспільстві, змінювалися види та характер заходів кримінально-процесуального примусу.
2. Заходи кримінально-процесуального примусу – це передбачена кримінальним процесуальним законом система засобів примусово-забезпечувального характеру, що застосовують слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд у передбаченому законом порядку до окремих учасників кримінального провадження та інших осіб з метою попередження й припинення їх можливих і дійсних неправомірних дій, виявлення і закріплення доказів, належного виконання вироку, а також заходи кримінально-процесуальної відповідальності за вчинення кримінально-процесуального правопорушення. Запропоновано класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу за різними критеріями (метою, підставами, суб’єктами застосування, ступенем суворості та характером прояву примусу).
3. Під відстороненням від посади слід розуміти захід кримінально-процесуального примусу, що застосовується в передбаченому законом порядку та полягає в тимчасовій забороні підозрюваному (обвинуваченому) виконувати посадові повноваження, роботу, яку він виконував, або займатися діяльністю, якою він займався. Обмеження, що передбачені цим заходом, застосовуються з метою забезпечення належного порядку кримінального провадження, відшкодування завданої злочином шкоди, а також перешкоджання продовженню злочинної діяльності, пов’язаної з трудовою діяльністю особи.
4. Слід розрізняти підстави та умови відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади. Так, необхідними умовами застосування відсторонення від посади (але не підставами для цього) будуть такі обставини: наявність розпочатого кримінального провадження (внесення відомостей до ЄРДР); наявність факту вчиненого злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину; вчинення злочину – незалежно від його тяжкості – службовою особою правоохоронного органу; визнання особи у кримінальному провадженні підозрюваним або обвинуваченим. Підставами для застосування відсторонення від посади, можуть бути визнані тільки наявність будь-яких даних, що містяться в доказах і вказують на те, що підозрюваний або обвинувачений, залишаючись на посаді, може перешкоджати кримінальному провадженню, відшкодуванню завданої злочином шкоди або продовжувати займатися злочинною діяльністю, пов’язаною з трудовою діяльністю особи.
5. Кримінальний процесуальний закон повинен мінімізувати випадки невиконання або формального виконання рішення слідчого судді (суду) про відсторонення підозрюваного (обвинуваченого) від посади. Вважаємо, що в разі вирішення питання про відсторонення від посади керівника підприємства, установи, організації слід забезпечити явку до суду представника вищого органу. Це надасть можливість безпосередньо вручити йому ухвалу слідчого судді (суду) про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади, а також знати про накладені на відстороненого від посади обмеження. У такому разі обов’язок виконання ухвали слідчого судді (суду) слід покладати на адміністрацію установи, у якій працює підозрюваний (обвинувачений), а якщо відсторонений від посади є керівником підприємства, установи чи організації – адміністрацію вищого органу.
6. У законодавстві слід передбачити положення, відповідно до якого особа, відсторонена від посади, буде мати право на щомісячну грошову допомогу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що буде виплачуватися за рахунок державного бюджету й належати до процесуальних витрат.
7. При аналізі норми (ч. 3 ст. 154 КПК України), що визначає порядок та умови відсторонення від посади суддів та осіб, яких призначає на посади Президент України, звертають на себе увагу дві обставини: введення, по суті, нових учасників кримінального провадження – Президента України і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також відсутність судової процедури вирішення цього питання. На наш погляд, виключення суду із суб’єктів ухвалення рішення про відсторонення від посади цієї категорії осіб є не виправданим. Президент України, при всій важливості його посади як глави держави, не може замінити судову владу. Це стосується і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка за своїм призначенням повинна здійснювати кваліфікаційну атестацію і дисциплінарне провадження. У зв’язку з цим, запропоновано надати повноваження з прийняття остаточного рішення про відсторонення від посади осіб, яких призначає на посади Президент України, та суддів, Верховному Суду України на підставі подання Генерального прокурора України, погодженого Президентом України або Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно.
8. Новий кримінальний процесуальний закон передбачає два види судового контролю за прийняттям рішення про відсторонення від посади в досудовому провадженні: 1) віднесення до виключної компетенції слідчого судді розгляду та вирішення питання про застосування відсторонення від посади (попередній судовий контроль); 2) апеляційна перевірка ухвали слідчого судді про відсторонення від посади або відмову в ньому (подальший судовий контроль). Запровадивши судову процедуру відсторонення особи від посади, законодавець не усунув прокурора від нагляду за законністю й обґрунтованістю застосування цього заходу процесуального примусу. Ці повноваження прокурор реалізує, погоджуючи клопотання слідчого, а також беручи участь у судовій процедурі отримання дозволу на відсторонення від посади, а після його отримання, здійснюючи нагляд за безпосереднім виконанням цього заходу.
9. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного кримінального процесуального законодавства, що стосуються загальних положень нормативного урегулювання заходів кримінально-процесуального примусу, підстав відсторонення від посади, змісту клопотання про застосування цього заходу, порядку оформлення відмови прокурора в погодженні клопотання слідчого про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також порядку застосування, продовження строку, скасування відсторонення від посади, застосування цього заходу щодо осіб, яких призначає на посади Президент України, та суддів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимова Е. Б. Судебная власть в Российской Федерации: система и принципы / Абросимова Е. Б. – М. : Ин-т права и публ. политики, 2002. – 160 с.
2. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України : [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. – К. : Вид-во «КУТЕП», 2008. – 430 с.
3. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
4. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций : в 2 ч. / Алексеев С. С. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т. – 1972.– . –
Т. 1. – 1972. – 396 с.
5. Алексеев С. С. Социальная ценность права в современном обществе / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1971. – 223 с.
6. Американского капитана отстранили за дебош [Электронный ресурс] // Утро.ru : ежедневная электронная газета. – Режим доступа :
http://www.utro.ru/articles/2012/11/04/1081793.shtml.
7. Асриев Б. В. Начальник следственного отдела в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / Б. В. Асриев. – М., 1974. – 24 с.
8. Асриев Б. В. Начальник следственного отдела: процессуальное положение и руководство следователями : [учеб. пособие] / Асриев Б. В. – М. : Акад. МВД СССР, 1986. – 153 с.
9. Ахпанов А. Н. Меры процессуального принуждения: социальная ценность, теория и практика применения / Ахпанов А. Н. – Караганда : Карагандин. высш. шк., 1989. – 92 с.
10. Ахпанов А. Н. Проблемы уголовно-процессуального принуждения в стадии предварительного расследования / Ахпанов А. Н. – Алматы : Карагандин. юрид. ин-т МВД Респ. Казахстан, 1997. – 300 с.
11. Багаутдинов Ф. Н. Временное отстранение обвиняемого от должности / Ф. Н. Багаутдинов // Законность. – 2003. – № 4. – С. 12–13.
12. Багаутдинов Ф. Н. Обеспечение имущественных прав личности при расследовании преступлений / Багаутдинов Ф. Н. – М. : Юрлитинформ, 2002. – 280 с.
13. Базылев Б. Т. К вопросу об определении понятия государственного принуждения / Б. Т. Базылев // Вопросы государства и права. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1968. – . –
Т. 199. – 1968. – С. 15–18.
14. Бантышев А. Ф. Должностные преступления (вопросы квалификации) / Бантышев А. Ф. – К. : Акад. СБУ, 1996. – 46 с.
15. Батищев В. И. Ведомственный процессуальный контроль и укрепление законности на предварительном следствии / В. И. Батищев // Развитие теории и практики уголовного судопроизводства в свете нового законодательства о Верховном Суде СССР, Прокуратуре СССР и Адвокатуре в СССР. – Воронеж, 1981. – С. 151–153.
16. Безлепкин Б. Т. Настольная книга следователя и дознавателя / Безлепкин Б. Т. – М. : Проспект, 2008. – 288 с.
17. Безлепкин Б. Т. Судебно-правовая защита прав и свобод граждан в отношениях с государственными органами и должностными лицами / Безлепкин Б. Т. – М. : Юринформ, 1997. – 122 с.
18. Безлепкин Б. Т. Уголовный процесс России / Безлепкин Б. Т. – М. : ООО «ТК Велби», 2003. – 480 с.
19. Білоконь Р. М. Прокурорський нагляд за діяльністю правоохоронних органів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Р. М. Білоконь. – К., 2012. – 16 с.
20. Білоусов О. І. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України : [моногр.] / О. І. Білоусов, С. М. Смоков. – О. : ОЮІ НУВС, 2009. – 112 с.
21. Благодир А. А. Застосування примусу під час провадження слідчих дій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / А. А. Благодир. – К., 2009. – 18 с.
22. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / Братусь С. Н. – М. : Всесоюз. ин-т. сов. законодат. ; Юрид. лит., 1976. – 215 с.
23. Булатов Б. Б. Государственное принуждение в уголовном судопроизводстве : [моногр.] / Булатов Б. Б. – Омск : Омская акад. МВД России, 2003. – 320 с.
24. Булатов Б. Б. Меры уголовно-процессуального принуждения (по главе 14 УПК России) / Б. Б. Булатов, В. В. Николюк. – М. : Спарк, 2003. – 180 с.
25. Бушная Н. В. Проблемы применения мер процессуального принуждения в стадии предварительного расследования : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Бушная Наталья Викторовна. – Волгоград, 2005. – 239 с.
26. В США школьник в музее прилепил жвачку на картину ценой $ 1,5 млн. [Электронный ресурс] // Новое дело : электронная газета. – Режим доступа :
http://www.novdelo.ru/index.php?nav=news&viewart=732.
27. Вапнярчук В. В. Нове у процесуальному статусі суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності / В. В. Вапнярчук // Судова реформа. – К. ; Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 251–252.
28. Васильев В. Л. Юридическая психология / Васильев В. Л. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. – 96 с.
29. Великий тлумачний словник української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1426 с.
30. Величко А. В. Исторический аспект развития имущественных мер пресечения / А. В. Величко // Следователь. – 1999. – № 12. – С. 44–45.
31. Величко А. В. Правовое регулирование применение залога как меры пресечения в уголовном процессе : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Величко Андрей Викторович. – М., 2001. – 181 с.
32. Ветрова Г. Н. Уголовно-процессуальная ответственность / Ветрова Г. Н. – М. : Наука, 1987. – 111 с.
33. Викторов Б. А. Общие условия предварительного расследования в советском уголовном процессе : [учеб. пособие] / Викторов Б. А. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1971. – 59 с.
34. Виленский Б. В. Российское законодательство Х-ХХ веков: Судебная реформа : в 9 т. / Б. В. Виленский, О. И. Чистяков. – М. : Юрид. лит., 1991. – . –
Т. 8. – 1991. – 496 с.
35. Висновок Верховного Суду України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо перевірки чи вирішення питання стосовно деяких слідчих дій)» від 26 лют. 2008 р. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховного Суду України. – Режим доступу :
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/0b73a5798bc28428c22573fc002eb28f?OpenDocument.
36. Воронин Э. И. Процессуальное положение начальника следственного отдела органа внутренних дел : [учеб. пособие] / Воронин Э. И. – Хабаровск : ХВШ МВД СССР, 1984. – 56 с.
37. Воронин Э. И. Меры уголовно-процессуального принуждения : лекция / Э. И. Воронин, С. Э. Воронин. – Хабаровск : Изд-во Дальневост. юрид. ин-та МВД РФ, 1995. – 37 с.
38. Галкин Б. А. Советский уголовно-процессуальный закон / Галкин Б. А. – М. : Госюриздат, 1962. – 255 с.
39. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Т. Гоббс // Сочинения : в 2 т. – М. : Мысль, 1991. – . –
Т. 2. – 1991. – 545 с.
40. Гречишникова О. С. Обеспечение прав обвиняемого и подозреваемого при применении процессуального принуждения : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Гречишникова Оксана Сергеевна. – Волгоград, 2001. – 212 с.
41. Гречишникова О. С. Обеспечение прав обвиняемого и подозреваемого при применении процессуального принуждения : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / О. С. Гречишникова. – Волгоград, 2001. – 18 с.
42. Гридюшко П. В. Иные меры уголовно-процессуального принуждения : [моногр.] / П. В. Гридюшко, В. В. Мелешко. – Минск : Нац. б-ка Беларуси, 2010. – 158 с.
43. Грошевий Ю. І. Досудове розслідування кримінальних справ : [навч.-практ. посіб.] / Грошевий Ю. І., Вапнярчук В. В., Капліна О. В., Шило О. Г. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 328 с.
44. Грошевий Ю. М. Органи судової влади в Україні / Ю. М. Грошевий, І. С. Марочкін. – К. : Ін Юре, 1997. – 20 с.
45. Гуляев А. С. Прокурор в уголовном процессе / Гуляев А. С. – М. : Юрид. лит., 2002. – 32 с.
46. Давыдов П. М. Применение мер процессуального принуждения по Основам уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик / П. М. Давыдов, П. П. Якимов. – Свердловск : Изд-во Свердлов. юрид. ин-та, 1961. – 118 с.
47. Державна служба статистики [Електронний ресурс] // Державна служба статистики / Правопорушення в Україні (1990–2012 р.). – Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.ua/.
48. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Ін Юре, 1999. – 272 с.
49. Дубинский А. Я. Эффективность применения мер уголовно-процессуального принуждения органами предварительного расследования в системе МВД СССР : [учеб. пособие] / Дубинский А. Я., Батюк В. Н., Галаган А. И. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1985. – 107 с.
50. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы / Дубинский А. Я. – К. : Наук. думка, 1984. – 184 с.
51. Егоров Н. Н. Вещественные доказательства: уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты : [моногр.] / Егоров Н. Н. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 304 с.
52. Еникеев З. Д. Социальная ценность и эффективность мер уголовно-процессуального принуждения : [учеб. пособие] / Еникеев З. Д. – Уфа : Изд-во БашГУ, 1979. – 88 с.
53. Еникеев З. Д. Меры процессуального принуждения в системе средств обвинения и защиты по уголовным делам : [учеб. пособие]. – Уфа : Изд-во БашГУ, 1978. – 72 с.
54. Ефимичев С. П. Уголовно-процессуальное принуждение и ответственность, их место в решении задач предварительного расследования : [сб. науч. тр.] / Ефимичев С. П. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1987. – 115 с.
55. Ефимичев С. П. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности) : [учеб. пособие] / Ефимичев С. П. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1984. – 240 с.
56. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М. : Юрид. лит., 1965. – 367 с.
57. Завада С. В. Відсторонення обвинуваченого від посади: проблеми застосування та шляхи нормативного вдосконалення / С. В. Завада // Судова апеляція. – 2011. – № 3 (24). – С. 78–84.
58. Завада С. В. Основания и содержание отстранения от должности в уголовном процессе Украины / С. В. Завада // Закон и жизнь. – 2013. – № 3 (255). – С. 35–40.
59. Завада С. В. Організаційні та правові питання відсторонення обвинуваченого від посади / С. В. Завада // Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи : матеріали Міжнар. студ.-асп. наук. конф. (Львів,
6–8 трав. 2011 р.). – Львів : Нац. акад. прав. наук України «Західний науковий центр», 2011. – С. 243–244.
60. Загальна декларація прав людини : прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 груд. 1948 р. / М-во юстиції України. – К. : Логос, 1998. – 8 с.
61. Задерако К. В. Иные меры процессуального принуждения : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / К. В. Задерако. – Ростов н/Д, 2005. – 25 с.
62. Зинатуллин З. З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность (вопросы теории и практики) / Зинатулин З. З. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1981. – 136 с.
63. ЗУ УРСР. – 1922. – № 41. – Ст. 598.
64. ЗУ УРСР. – 1927. – № 36–38. – Ст. 167–168.
65. Исеев Д. Р. Система мер принуждения и порядок их применения в уголовном процессе России : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / Д. Р. Исеев. – Уфа, 2009. – 28 с.
66. История законодательства СССР и РСФСР по уголовному процессу и организации суда и прокуратуры : [сб. док.] / под. ред. С. А. Голунского. – М. : Госюриздат, 1955. – 635 с.
67. История первобытного общества. Общие вопоросы. Проблемы антропосоциогенеза / под. ред. Ю. В. Бромлей. – М. : Наука, 1983. – 432 с.
68. Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді : затв. наказом Державної судової адміністрації України від 27 черв. 2006 р. № 68 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 31. – Ст. 2266.
69. Кальницкий В. В. Следственные действия / Кальницкий В. В. – Омск : Ом. акад. МВД России, 2003. – 72 с.
70. Кальницкий В. В. Ведомственный процессуальный контроль за деятельностью следователей органов внутренних дел : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / В. В. Кальницкий. – М., 1982. – 24 с.
71. Каминская В. И. Охрана прав и законных интересов граждан в уголовно-процессуальном праве / В. И. Каминская // Советское государство и право. – 1968. – № 10. – С. 28–34.
72. Канарский С. Уголовный процессуальный кодекс : [науч.-теорет. и практ. коммент.] / Канарский С. ; сост. теорет. части П. И. Люблинский. – [2-е изд., перераб. и дополн.]. – М. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1930. – 380 с.
73. Капинус Н. И. Меры пресечения в Российском процессе / Н. И. Капинус // Следователь. – 2001. – № 8. – С. 21–40.
74. Карпачёв Н. Г. Причина и основание / Н. Г. Карпачёв // Категория причинности в диалектической концепции связи. – Свердловск, 1974. – С. 78–86.
75. Кистяковский А. Ф. О пресечении обвиняемому способов уклоняться от следствия и суда / Кистяковский А. Ф. – СПб. : Судеб. вестн., 1869. – 196 с. – репр. коп.
76. Коврига З. Ф. Уголовно-процессуальное принуждение / Коврига З. Ф. – Воронеж : Изд-во Воронеж., ун-та, 1975. – 175 с.
77. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47. – Ст. 349.
78. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50.
79. Колоколов Н. Прокурорский надзор и судебный контроль в стадии предварительного расследования / Н. Колоколов // Законность. – 1997. – № 10. – С. 7–10.
80. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листоп. 1950 р. // Голос України. – 2001. – № 3.
81. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 – Ст. 141.
82. Коркунов Н. М. Российское государственное право. – 7-е изд. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1909. – . –
Т. 1 : Введение и общая часть. – 1909. – 638 с.
83. Корнуков В. М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве / Корнуков В. М. – Саратов : Изд-во Сарат. юрид. ин-та, 1978. – 136 с.
84. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
85. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» : за станом на 19 листоп. 2012 р. – Офіц. вид. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2012. – 382 с.
86. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К. : Юстініан, 2012. – 1224 с.
87. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / [Бандурка О. М. , Блажівський Є. М. , Бурдоль Є. П. та ін.] ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – . –
Т. 1. – 2012. – 768 с.
88. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка]. – 4-те вид., переробл. та допов. – К. : Юрисконсульт, КНТ. – 2007. – 896 с.
89. Кримінальне право України: Загальна частина : підруч. / [Бажанов М. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. та ін.] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. – Х. : Юрінком Інтер – Право, 2002. – 416 с.
90. Кримінальний процес України : [навч. посіб. для підготов. до ісп.] / за ред. Ю. П. Аленіна. – Х. : ТОВ «Одісей», 2010. – 328 с.
91. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / Благута Р. І., Сергієнко О. О., Устюгова О. Є. – Л. : Бібльос, 2010. – 500 с.
92. Кримінальний процес України: навчально-методичний посібник / за ред. Ю. П. Аленіна. – О. : Фенікс, 2008. – 652 с.
93. Кримінальний процес України : [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
94. Кримінальний процес : [підруч.] / за ред. Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
95. Кримінальна справа № 1–548/11 // Архів Солом’янського районного суду м. Києва. – 2011.
96. Кримінальна справа № 1–78/11 // Архів Голосіївського районного суду м. Києва. – 2011.
97. Кудин Ф. М. Принуждение в уголовном судопроизводстве / Кудин Ф. М. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 135 с.
98. Курочка М. Й. Прокурорський нагляд в Україні : [підруч.] / М. Й. Курочка, П. М. Каркач. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 424 с.
99. Кутуев Э. К. Уголовно-процессуальное принуждение в досудебных стадиях : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / Э. К. Кутуев. – СПб., 2005. – 40 с.
100. Кучинська О. П. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / О. П. Кучинська, О. А. Кучинська. – К. : Прецедент, 2005. – 202 с.
101. Лазарева В. А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В. А. Лазарева // Государство и право. – 2001. – № 5. – С. 49–56.
102. Лейст О. Э. Проблемы принуждения по советскому праву / О. Э. Лейст // Вестник МГУ. – 1976. – Серия 11. – № 4. – С. 17–19.
103. Лейст О. Э. Санкции в советском уголовном праве / Лейст О. Э. – М. : Госюриздат, 1962. – 238 с.
104. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву / Лейст О. Э. – М. : МГУ, 1981. – 239 с.
105. Лившиц Ю. Д. Меры пресечения в советском уголовном процессе / Лившиц Ю. Д. – М. : Юрид. лит., 1964. – 138 с.
106. Лившиц Ю. Д. Меры процесуального принуждения в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-разыскная деятельность» / Ю. Д. Лившиц. – М., 1958. – 21 с.
107. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право. Курс лекцій : [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. – К. : Істина, 2005. – 456 с.
108. Люблинский П. И. Свобода личности в уголовном процессе. Меры, обеспечивающие неуклонение обвиняемого от правосудия / Люблинский П. И. – СПб. : Сенат. тип., 1906. – 694 с.
109. Маляренко В. Т. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи / В. Т. Маляренко, П. П. Пилипчук // Право України. – 2001. – № 4. – С. 41–45.
110. Международные акты о правах человека : [сб. док.] / сост. В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева. – М. : Норма; Инфра-М, 1998. – 784 с.
111. Меишвили З. Путеводитель по новому уголовно-процессуальному кодексу Грузии [Электронный ресурс] / З. Меишвили. – Тбилиси : ООО «Сезан», 2010. – Режим доступа :
http://www.legalaid.ge/cms/site_images/UNDP%20brochures/rus/CPC_RUS.pdf.
112. Мешков М. В. Процессуальное положение начальника следственного отдела в советском уголовном процессе : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Мешков Михаил Викторович. – М., 1991. – 310 с.
113. Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан / Михайленко А. Р. – К. : Юринком Интер, 1999. – 448 с.
114. Михайленко О. Р. Про роль відомчого контролю в забезпеченні законності на попередньому слідстві / О. Р. Михайленко // Сучасні проблеми держави та права. – К., 1990. – С. 175–177.
115. Михайлов В. А. Меры пресечения в российском уголовном процессе / Михайлов В. А. – М. : Право и закон, 1996. – 269 с.
116. Михеєнко М. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / [Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я.] ; відп. ред. В. Ф. Бойко, В. Г. Гончаренко. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 624 с.
117. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права : прийнятий 16 груд. 1966 р. Генеральною Асамблеєю ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
118. Мінюков П. І. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством : [навч. посіб.] / П. І. Мінюков, А. П. Мінюков. – К. : Кондор, 2004. – 214 с.
119. Модельный УПК для государств участников содружеств СНГ : принят 17 февр. 1996 г. [Электронный ресурс] : Режим доступа :
http://www.iacis.ru/html/?id=22&pag=31&nid=1.
120. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : [навч. посіб.] / Молдован А. В. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 349 с.
121. Москвич Л. М. Організаційно-правові проблеми статусу суддів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Москвич Лідія Миколаївна. – Х., 2003. – 244 с.
122. Муратова Н. Г. Понятие и правовая природа судебного контроля по уголовным делам / Н. Г. Муратова, Л. Д. Чулюкин // Российский судья. – 2004. – № 3. – С. 16–17.
123. Мэр Лондона отстранен [Электронный ресурс] // Взгляд : деловая газета. – Режим доступа :
http://vz.ru/politics/2006/2/24/23677.html.
124. Назаров В. В. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. – [2-ге вид., допов. та переробл.] – К. : Атіка, 2007. – 584 с.
125. Назаров В. В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України : [моногр.] / Назаров В. В. – Х. : ТД «Золота миля», 2009. – 400 с.
126. Настольная книга прокурора / [под ред. С. И. Герасимова] ; НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. – М. : Экслит, 2002. – 840 с.
127. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. – [2-ге вид., допов. та переробл.]. – К. : А.С.К., 2001. – 1072 с.
128. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України /
[за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – 3-тє вид., переробл. та допов. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
129. Новий тлумачний словник української мови / [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. – К. : Вид-во «АКОНІТ», 2003. – . –
Т. 3 : П–Я. – 2003. – 864 с.
130. Овчинников Ю. Г. Домашний арест как мера пресечения в российском уголовном процессе (исторический аспект) / Ю. Г. Овчинников // Следователь. – 2003. – № 3. – С. 51–53.
131. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1991. – 917 с.
132. Основы уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик. – М. : Юрид. лит., 1984. – 51 с.
133. Петрухин И. Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение: общая концепция / Петрухин И. С. – М. : Наука, 1985. – 239 с.
134. Петрухин И. Л. Человек и власть (в сфере борьбы с преступностью) / Петрухин И. Л. – М. : Юристъ, 1999. – 391 с.
135. Півненко В. Досудове слідство: проблеми теорії та практики / В. Півненко // Право України. – 1998. – № 2. – С. 76–77.
136. Податковий кодекс України: Закон України від 2 груд. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–17. – Ст. 112.
137. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листоп. 2010 р. № 30 [Електронний ресурс] // Судова влада України / Офіційний сайт судової влади України. – Режим доступу :
http://www.court.gov.ua/969076/Ppasds1/.
138. Полунин С. А. Уголовно-правовые санкции и особенности их применения : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Полунин Сергей Александрович. – М., 1997. – 189 с.
139. Попелюшко В. О. «Мала» судова реформа в Україні та захист прав громадян / Попелюшко В. О. – Острог : Нац. ун-т «Острозька академія», 2003. – 123 с.
140. Порядок денний засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України [Електронний ресурс] // Вища кваліфікаційна комісія суддів України. – Режим доступу :
http://www.vkksu.gov.ua/ua/zasidannya-komisii/poryadok-denniy-zasidan.
141. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 456 с.
142. Постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 5 верес. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25851379.
143. Постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 трав. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24553095.
144. Постанова Нововолинського міського суду Волинської області від 25 черв. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24985718.
145. Постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 верес. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/19640140.
146. Постанова Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 14 січ. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20385945.
147. Про затвердження кримінально-процесуального кодексу Української РСР : Закон УРСР від 28 груд. 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
148. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листоп. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
149. Про Вищу раду юстиції : Закон України від 15 січ. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146.
150. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
151. Про державну виконавчу службу : Закон України від 24 берез. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 243.
152. Про державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23 черв. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30. – Ст. 409.
153. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України від 26 січ. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110.
154. Про державну службу : Закон України від 17 листоп. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 26. – Ст. 273.
155. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лют. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
156. Про дипломатичні ранги України : Постанова Верховної Ради України від 31 січ. 1992 р. № 2084 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 18. – Ст. 236.
157. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України : Закон України від 22 лют. 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.
158. Про дорожній рух : Закон України від 30 черв. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
159. Про внесення змін та доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 21 черв. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 34–35. – Ст. 187 ; № 44. – Ст. 234.
160. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 7 жовт. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
161. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовт. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
162. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
163. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.
164. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 берез. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
165. Про прокуратуру : Закон України від 5 листоп. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
166. Про судоустрій і статус суддів України : Закон України від 7 лип. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41 ; № 41–42 ; № 43 ; № 44–45. – Ст. 529.
167. Про Фонд державного майна України : Закон України від 9 груд. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 28. – Ст. 311.
168. Про основи національної безпеки України : Закон України 19 черв. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
169. Про охорону праці : Закон України від 14 жовт. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
170. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо перевірки чи вирішення питання стосовно деяких слідчих дій) [Електронний ресурс] : проект Закону України від 30 листоп. 2007 р. № 1092 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу :
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=30866.
171. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [Електронний ресурс] : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовт. 1973 р. № 2148–VIII. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2148-08.
172. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лют. 2008 р. «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних оранів» : Указ Президента України від 8 квіт. 2008 р. // Офіційний вісник Президента України – 2008. – № 12. – Ст. 486.
173. Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 черв. 2000 р. № 950 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 1004.
174. Про затвердження Статуту про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 2000 р. № 1540 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1781.
175. Про затвердження інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень : наказ МВС України від 6 серп. 2012 р. № 681 // Збірник нормативно-правових актів України, що регламентують окремі питання кримінального провадження / за заг. ред. В. І. Сліпченка. – К. : ТОВ «АРТ-Дизайн», 2012. – 250 с.
176. Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 9 серп. 2012 р. № 686 // Збірник нормативно-правових актів України, що регламентують окремі питання кримінального провадження / за заг. ред. В. І. Сліпченка. – К. : ТОВ «АРТ–Дизайн», 2012. – 250 с.
177. Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні [Електронний ресурс] : наказ Генерального прокурора України від 19 груд. 2012 р. № 4 гн. – Режим доступу :
http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102.
178. Про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності [Електронний ресурс] : Інструкція, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 14 квіт. 1995 р. № 66. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0270-95.
179. Про судову практику у справах про хабарництво : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт. 2002 р. № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002 рр. / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – Офіц. вид. – К. : А.С.К., 2003. – С. 364–371.
180. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 лют. 2008 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 456 с.
181. Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України [Електронний ресурс] : Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовт. 2012 р. № 223–1430/0/4–12 // Офіційний сайт Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ / Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. – Режим доступу :
http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html.
182. Про деякі питання пор