Завадський Олександр Васильович. Вплив порушення пневматизації скроневої кістки на розвиток і перебіг різних форм запальних захворювань середнього вуха

Короткий опис

Завадський Олександр Васильович. Вплив порушення пневматизації скроневої кістки на розвиток і перебіг різних форм запальних захворювань середнього вуха : Дис... д-ра наук: 14.01.19 - 2005.

Завадський О. В. Вплив порушення пневматизації скроневої кістки на розвиток і перебіг різних форм запальних захворювань середнього вуха. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. - Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вирішенню проблеми профілактики і лікування запальних захворювань середнього вуха. Запропоновано нову концепцію механізму впливу ступеня пневматизації скроневої кістки на розвиток різних форм хронічних гнійних середніх отитів (ХГСО) шляхом реалізації компенсаторних можливостей переходу тканин середнього вуха на анаеробний тип дихання, що залежить від розвитку клітинної системи. Компенсація недосконалості імунітету у грудному дитячому віці здійснюється також шляхом посилення фагоцитарної реакції макрофагів у середньому вусі у період пневматизації скроневої кістки. Доведено, що склеротичний тип соскоподібного відростку не є анатомічним варіантом норми. Причиною розвитку склерозованних і малопневматизованих відростків, асиметрії їх будови у хворих на ХГСО є не поточний запальний процес, а порушення процесу пневматизації середніми отитами, перенесеними в грудному та ранньому дитячому віці. Це дозволило затверджувати, що вторинне запальне склерозування раніше добре пневматизованих соскоподібних відростків не спостерігається. Показано, що порушення функції слухової труби сприяє формуванню склеротичних і малопневматизованих відростків. З’ясовано наявність та роль системи сурфактанта при ХГСО в середньому вусі. Встановлено, що розвиток гострого мастоїдиту відбувається лише в добре пневматизованих відростках і немає підстави зв’язувати його розвиток з типом соскоподібного відростку. Розроблено комплексний консервативний метод лікування хворих на ХГСО, який включає додаткове місцеве застосування кисню, мірамістину та лазерного опромінювання, що підвищує ефективність лікування, скорочує його терміни, дозволяє досягти стійкої ремісії у 94 % хворих. Сукупність проведених досліджень показує, що профілактика ХГСО повинна починатися з грудного і раннього дитячого віку шляхом раціонального попередження та лікування середніх отитів у цьому віці, що сприяє розвитку добре пневматизованих відростків, що забезпечують толерантність до виникнення запальних захворювань середнього вуха.

1. Вплив ступеня пневматизації скроневої кістки на розвиток певних форм ХГСО зв’язано з різним рівнем біохімічних змін ферментних систем, що полегшують чи утруднюють змушений перехід на анаеробний тип дихання в умовах запалення у середньому вусі. Отримані дані розкривають механізм реалізації впливу ступеня пневматизації скроневої кістки на виникнення різних форм ХГСО.
2. Компенсація недосконалості імунітету у дітей грудного віку здійснюється також шляхом посилення фагоцитарної реакції макрофагів у середньому вусі в період пневматизації скроневої кістки.
3. Склеротичний тип соскоподібного відростка не є анатомічним варіантом норми. Причиною розвитку склеротичних і малопневматизованих відростків є порушення процесу пневматизації скроневої кістки середнім гнійним отитом, що протікає у період грудного та раннього дитячого віку. Встановлено, що вторинне запальне склерозування раніше добре пневматизованих соскоподібних відростків не спостерігається.
4. У розвитку асиметрії будови соскоподібних відростків у хворих на ХГСО провідну роль грають фенотипичні фактори.
5. У хворих на ХГСО з холестеатомою різко переважають склеротичні типи соскоподібних відростків. Питома вага склеротичних та малопневматизованих відростків у наших спостереженнях складає 91,7 %.
6. Порушення дефляційного механізму та проходження повітря в напрямку з носоглотки в середнє вухо гальмує процес пневматизації і приводить до розвитку склеротичних або малопневматизованих відростків.
7. Розвиток гострого мастоїдиту відбувається в добре пневматизованих соскоподібних відростках і немає основ зв’язувати його виникнення та перебіг з типом соскоподібного відростку. Головною причиною захворювання є нераціональне лікування гострого середнього отиту та виникнення роз’єднання між барабанною порожниною і клітинною системою соскоподібного відростку.
8. Зниження функції слухової труби та пневматизації скроневої кістки сприяє утворенню стійкої перфорації барабанної перетинки у хворих на травматичний розрив барабанної перетинки.
9. У хворих із ХГСО в змивах із середнього вуха присутні поверхнево-активні речовини. У період загострення запального процесу відзначаються коливання вмісту різних фосфоліпідних фракцій і, особливо, зниження вмісту фосфатидилхоліну (5,62 ± 0,46). При затиханні запалення вміст його різко зростає (9,16 ± 0,60).
10. Комплексне місцеве консервативне лікування хворих із загостренням ХГСО на підставі розробленого патогенетичного методу, що включає додаткову оксигенацію, розчин мірамістину і низькоенергетичне гелій-неонове лазерне опромінення підвищує ефективність лікування, скорочує його терміни, дозволяє досягти стійкої ремісії у 94 % хворих.
11. Раціональна профілактика і лікування РСГО в грудному і ранньому дитячому віці та наступне диспансерне спостереження за цими дітьми є ефективним методом попередження захворювання ХГСО.