Збінський Євген Федорович ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЗБІНСЬКИЙ ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ

УДК 351.713:336.2:354.42/.44

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ

12.00.07 адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук
Мандзюк Олег Андрійович,
Глобальна організація союзницького лідерства,
Голова Інституту стратегічних ініціатив

Запоріжжя 2016

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 3
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ 13
1.1 Стан наукової розробленості теми дослідження. 13
1.2 Поняття та ознаки податкової таємниці 47
Висновки до першого розділу. 77
РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ 79
2.1 Зміст правового режиму податкової таємниці в Україні 79
2.2 Інституційно-функціональний механізм забезпечення правового режиму податкової таємниці в Україні 104
Висновки до другого розділу. 114
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ 117
3.1 Зарубіжне законодавство у сфері правового режиму податкової таємниці 117
3.2 Напрями підвищення ефективності правого режиму податкової таємниці в Україні 145
Висновки до третього розділу. 167
ВИСНОВКИ.. 169
ДОДАТКИ.. 173
Додаток 1 Анкета для проведення опитування громадян України за темою дисертаційного дослідження. 173
Додаток 2 Аналітична довідка. 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 178
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ Верховна Рада України;
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення;
ККУ Кримінальний кодекс України;
ДФС Державна фіскальна служба;
ОЖЛ особисте життя людини;
ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку;
ООН Організація Об’єднаних Націй;
ПДВ податок на додану вартість;
ПКУ Податковий кодекс України.

ВСТУП

Актуальність теми. У процесі нарахування, сплати та зарахування податків і податкових платежів, а також контролю за своєчасністю та повнотою їх надходження до бюджету платники податків зобов’язані надавати до податкових органів інформацію, що може містити відомості персонального характеру, комерційну таємницю чи іншу конфіденційну інформацію, розголошення, використання чи втрата якої може завдати значної шкоди їхнім інтересам.
Інститут податкової таємниці є новим та малодослідженим у вітчизняній юридичній доктрині. Тривалий час питання податкової таємниці розглядались виключно в контексті особливостей правового режиму публічної інформації та інформації з обмеженим доступом. Однак і донині на законодавчому рівні не визначено суб’єктів, об’єкти податкової таємниці, юридичний та фактичний зміст правовідносин у цій сфері, правовий статус осіб, що мають доступ до податкової таємниці, механізм відшкодування збитку та юридичну відповідальність за завдання шкоди інтересам платників податків у разі неправомірних дій із такими відомостями тощо.
Труднощі адекватного правозастосування детерміновані не лише відсутністю уніфікованого законодавчого упорядкування суспільних відносин у цій сфері, а й недостатньою науковою розробленістю цієї проблематики фахівцями податкового права.
Більше того, кількість судових проваджень із розгляду спорів між платниками податків та податковими органами у цій сфері є незначною, що дає змогу стверджувати, що організаційно-правові механізми правового захисту прав платників податків є недосконалими, що платники податків не вірять у справедливий та об’єктивний розгляд конфлікту щодо відшкодування шкоди за порушення інформаційних прав і свобод у податковій сфері.
Глобалізація сучасних комунікацій, нові виклики національній безпеці зумовили виникнення нового формату війни, заснованого на інформаційному складнику. Навіть часткове розголошення інформації, що має стратегічне значення для держави чи окремих громадян, або використання такої інформації може завдати шкоди здоров’ю, честі, гідності та правам і свободам громадян, а також національним інтересам держави. Отримання ж несанкціонованого доступу до інформації про фінансовий стан кожного громадянина та іншої конфіденційної інформації про платника податків за умов гібридної війни набуває ще більшої важливості.
Отже, питання правового режиму податкової таємниці в Україні є актуальною проблематикою для сучасної юридичної науки, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
У процесі написання дисертації автор широко використовував праці вітчизняних і зарубіжних фахівців інформаційного права, адміністративного права, податкового права, теорії держави та права, конституційного права, цивільного права, зокрема: І. В. Арістової, В. Ю. Баскакова, М. В. Гуцалюка, М.І.Дімчогло, В. А. Залізняка, Л. П. Коваленко, Т. О. Коломоєць, А.Т.Комзюка, Б. А. Кормича, М. П. Кучерявенка, В. А. Ліпкана, О.В.Логінова, Ю. Є. Максименко, О. А. Мандзюка, А. І. Марущака, П.Є.Матвієнко, Н. Б. Новицької, А. М. Новицького, В. Я. Політило, Л.І.Рудник, О. В. Стоєцького, К. Г. Татарникової, В. І. Теремецького, Р.А.Усенка, Л. С. Харченко, В. С. Цимбалюка, К. П. Череповського, М.Я.Швеця, Т. А. Шевцової, О. В. Шепети та ін.
Попри наявність численних наукових досліджень, присвячених розгляду різних аспектів податкової таємниці, поза межами наукового інтересу залишилося комплексне, системне дослідження правового режиму податкової таємниці в Україні.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 20112015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук від 24 вересня 2010 року № 14-10. Дисертація безпосередньо пов’язана з реалізацією положень Закону України від 09 січня 2007 року № 537-V «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 20072015 роки», Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386-р, Концепції розвитку електронного урядування в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року № 2250-р, Указу Президента України від 12 квітня 2014 року № 398/2014 «Про інформаційно-аналітичний центр», Указу Президента України від 01 травня 2014 року № 449/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України»», Переліку індикаторів розвитку інформаційного суспільства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України ві

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності та специфіки правового режиму податкової таємниці в Україні, комплексності заходів щодо вдосконалення вітчизняного нормативно-правового регулювання суспільних відносин у цій сфері, у т. ч. деліктного та відомчого законодавства. За результатами дисертаційної роботи сформульовано такі основні висновки:
1. Визначено, що, попри наявність низки загально-правових та галузевих наукових публікацій, присвячених окремим аспектам правового режиму податкової таємниці, нині відсутнє комплексне дослідження цієї проблематики у вітчизняній юридичній доктрині. Здебільшого дослідниками констатується наявність такого виду інформації, як податкова таємниця, однак її специфіка, особливості правового режиму, місце в системі податкової інформації, а також співвідношення з іншими видами конфіденційної, службової та таємної інформації не стали предметом глибокого теоретичного аналізу серед вітчизняних учених на рівні монографічного дослідження.
2. Констатовано, що інститут податкової таємниці є комплексним правовим інститутом і містить норми не тільки податкового, а й інформаційного, адміністративного, кримінального та інших галузей права. У багатьох вітчизняних нормативно-правових актах застосовується категорія «податкова таємниця», однак в жодному з них не закріплено легальної дефініції. Наукові думки у цій сфері також не є уніфікованими, що дало змогу виокремити широкий та вузький наукові підходи щодо визначення поняття «податкова таємниця» у вітчизняній юридичній доктрині та дати авторське визначення поняття «податкова таємниця».
3. Доведено, що правовий режим податкової таємниці є складною юридичною конструкцією, особливим порядком правового регулювання суспільних відносин, що здійснюється за допомогою системи спеціальних юридичних засобів у сфері конфіденційної, не загальнодоступної інформації платника податків, що стала відома податковому органу у зв’язку з виконанням покладених на нього службових обов’язків, передбачених податковим законодавством.
Труднощі адекватного правозастосування податковими органами детерміновані не лише відсутністю уніфікованого понятійно-категоріального апарату, системного законодавчого упорядкування суспільних відносин у цій сфері, а й недостатньою науковою розробленістю цієї проблематики фахівцями податкового права. Нормативна невизначеність правового режиму податкової таємниці призводить до порушень податковими органами інформаційних прав і свобод платників податків.
4. Обґрунтовано, що особливості того чи іншого правового режиму можна розкрити виключно через окреслення його структури. У зв’язку із законодавчою ентропією, а також неуніфікованим доктринальним баченням порушеного питання характеристика правового режиму податкової таємниці здійснювалась шляхом визначення мети, принципів, об’єкта, правового статусу суб’єктів та відповідальності за порушення правового режиму податкової таємниці.
Наголошено, що всі елементи правового режиму є діалектично взаємопов’язаними: трансформації в одному з них детермінують зміни в іншому або системні зміни.
Більшість елементів правового режиму податкової таємниці знайшли своє відображення в Податковому кодексі Україні, однак потребують упорядкування через розпорошеність по різних розділах та наявність низки колізій між нормами Податкового кодексу України та інформаційним законодавством.
Порівняно з іншими складниками правового режиму податкової таємниці потребує удосконалення такий елемент, як відповідальність за порушення правового режиму податкової таємниці.
5. Інституційно-функціональний механізм правового режиму податкової таємниці складається з цілої низки органів державної влади загальної та спеціальної компетенції. Особливе місце в системі цього механізму займає Державна фіскальна служба України в особі відповідних структурних підрозділів або конкретних посадових чи службових осіб, які мають право на доступ до конфіденційної інформації платника податків та зобов’язані зробити все необхідне задля збереження її конфіденційності.
Констатовано, що нині окремі напрями захисту податкової таємниці забезпечуються різними структурними підрозділами Державної фіскальної служби України, повноваження та завдання яких у цій сфері чітко не визначені, а інколи й дублюються.
Аргументовано необхідність створення спеціальної інституції в Державній фіскальній службі України, яка б забезпечувала правовий режим податкової таємниці в Україні.
Ефективне забезпечення правового режиму податкової таємниці неможливе без координації та співробітництва з іншими органами державної влади: Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною службою України з питань захисту персональних даних, а також з банківською та нотаріальною системами в Україні.
6. Визначено, що податкове законодавство зарубіжних країн по-різному розв’язує проблему впорядкування суспільних відносин у сфері податкової таємниці. У деяких країнах взагалі відсутній інститут податкової таємниці, в інших діє принцип податкової публічності, яким суттєво обмежується дія інституту податкової таємниці; або, навпаки, визначають інститут податкової таємниці, діяльність якого поширюється практично на всю податкову інформацію. Значну роль в упорядкуванні суспільних відносин у цій сфері відіграє Організація економічного співробітництва та розвитку, що розробляє акти модельного законодавства. Міжнародні податкові договори та норми щодо їх застосування у правовій системі кожної країни формують окремий інститут національного податкового права. Це обумовлено специфічною природою міжнародно-правових норм та особливим порядком забезпечення їхньої дії у національному правопорядку.
7. Доведено, що ефективність правового режиму податкової таємниці як результативна характеристика дії правового регулювання суспільних відносин у сфері податкової таємниці, яка виявляється у певному співвідношенні між очікуваними та фактичними наслідками дії права на ці суспільні відносини, забезпечується ефективністю закону, де визначалися б концептуальні засади забезпечення податкової таємниці, ефективністю підзаконних нормативно-правових актів, що конкретизують норми зазначеного вище закону, та ефективністю діяльності щодо застосування положень закону спеціальними суб’єктами, тобто ефективністю правозастосовної діяльності Державної фіскальної служби України.
8. Запропоновано внести доповнення до Податкового кодексу України: закріпити концептуальні засади забезпечення податкової таємниці, вдосконалити деліктне законодавство у цій сфері шляхом ухвалення окремої статті в Кодексі України про адміністративні правопорушення, в якій передбачити відповідальність за розголошення податкової таємниці; розробити та ухвалити відомчий нормативно-правовий акт, який би визначав правові засади порядку підготовки, обліку, зберігання та знищення документів, справ, видань і матеріалів, що містять податкову таємницю, в Державній фіскальній службі України.
Наголошено, що особливу увагу слід приділити кадровій політиці у цій сфері, зокрема здійснити перевірку знань співробітників Державно фіскальної служби України норм законодавства про податкову таємницю та правил поводження з нею.