ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Короткий опис

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Ейдельберг Михайло Маркович

УДК: 351.743 (477)

ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА ЯК ОБ’ЄКТ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
заслужений діяч науки та техніки України
Гуренко-Вайцман Марина Миколаївна

Сімферополь – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН, ОБ’ЄКТОМ ЯКИХ Є ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА......................................................................................12
1.1. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин..................................................................................................................12
1.2. Система об’єктів адміністративно-правових відносин та місце земельної ділянки в її структурі...........................................................................32
1.3. Класифікація адміністративно-правових відносин, об’єктом яких є земельна ділянка....................................................................................................52
1.4. Розмежування правових відносин, які виникають з приводу земельної ділянки..................................................................................................72
Висновки до розділу 1.................................................................................91

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ, ЗМІНЮЮТЬСЯ І ПРИПИНЯЮТЬСЯ З ПРИВОДУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ТА ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ....................96
2.1. Суб’єкти адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки...............................96
2.2. Зміст адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки.............................114
2.3. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни і припинення адміністративно-правових відносин з приводу земельної ділянки............... 132
2.4. Правові гарантії забезпечення законності адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки................................................................................................149
Висновки до розділу 2...............................................................................163

ВИСНОВКИ.............................................................................................168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….....................................175

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з умов демократичного розвитку української держави є зміцнення правових основ щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель, оскільки суспільні відносини, що виникають у цій сфері, поширюються на всі галузі народного господарства, а їх належна правова регламентація суттєво впливає на розвиток економіки та інші сфери життєдіяльності держави. Проте, у сфері земельних відносин є низка невирішених проблем, зокрема й адміністративно-правового характеру, які нерідко стають умовою чи підставою порушення земельного законодавства. Особливу стурбованість сьогодні викликає стан законності в діяльності самих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які приймають рішення з питань володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою. Сказане спричиняє факти корупції, зловживання службовим становищем, затягування із вирішенням питань, непрофесіоналізм посадових та службових осіб у цій сфері, які в комплексі завдають невиправної шкоди як суб’єктам, так і об’єктам земельних відносин, викликають зростання недовіри населення до органів, які розпоряджаються земельними ресурсами. Все це вимагає проведення подальших реформ у даній сфері, значна частина з яких має спрямовуватися на вдосконалення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельних ділянок. Проте, для досягнення зазначеної мети необхідно починати не зі створення правових норм, а з вивчення особливостей та змісту адміністративно-правових відносин, які, на сьогодні, реально існують у цій сфері. Така ситуація зумовлена, зокрема, тим, що переважна більшість правових норм, які визначають правовий режим використання земельних ділянок, процедури їх реєстрації, приватизації тощо мають публічний характер і, як наслідок, застосовуються суб’єктами публічного управління. Все це, власно кажучи, і свідчить про надзвичайну поширеність адміністративно-правових відносин у даній сфері
Слід зауважити, що адміністративно-правові відносини, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, дотепер спеціально не вивчались, у відомих сьогодні наукових працях досліджувались фрагментарно або в межах ширшої правової проблеми. Частково до цієї проблематики зверталися І.А. Галаган, О.М. Дрозд, О.П. Клюшниченко, А.П. Коваленко, І.А. Куян, В.М. Козонок, В.І. Курило, Л.В. Мілімко, О.С. Мірошниченко, Р.С. Мельник, О.В. Мордвинов, Т.С. Моторіна, Р.В. Миронюк, Т.Б. Саркісова, О.С. Стукаленко, В.В. Хохуляк та інші науковці. Однак комплексного підходу до теоретичних та практичних питань адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки адміністративно-правовою наукою не вироблено, тому існує об’єктивна потреба наукового пошуку в цьому напрямі.
Таким чином, надзвичайна поширеність адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельних ділянок, з одного боку, недостатня розробленість теоретичних положень про дану групу об’єктів адміністративно-правових відносин, – з іншого, обумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з особливостями та структурою адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельних ділянок.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до основних положень Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1001, п.п. 1.5, 1.7 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ на 2009-2012 рр., схвалених рішенням Вченої ради від 19.11.2008 р. (протокол № 3).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність та особливості земельної ділянки як об’єкта адміністративно-правових відносин, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні завдання:
– уточнити поняття та особливості адміністративно-правових відносин;
– визначити систему об’єктів адміністративно-правових відносин та місце земельної ділянки у її структурі;
– здійснити класифікацію адміністративно-правових відносин, об’єктом яких є земельна ділянка;
– провести розмежування правових відносин, які виникають з приводу земельної ділянки;
– визначити систему суб’єктів адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки;
– з’ясувати сутність та систему юридичних фактів як підстав виникнення, зміни і припинення адміністративно-правових відносин з приводу земельної ділянки;
– охарактеризувати права та обов’язки суб’єктів адміністративно-правових відносин з приводу земельної ділянки;
– уточнити сутність та призначення правових гарантій забезпечення законності адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки;
– на основі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки.
Предметом дослідження є земельна ділянка як об’єкт адміністративно-правових відносин.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування зумовлено системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (Розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з’ясування системи об’єктів адміністративно-правових відносин та місця земельної ділянки у її структурі, розмежування правових відносин, які виникають з приводу земельної ділянки (підрозділи 1.2, 1.4). Системно-структурний метод використано для визначення особливостей адміністративно-правових відносин, зокрема і тих, об’єктом яких є земельна ділянка (підрозділи 1.1, 1.3), характеристики суб’єктів, змісту та юридичних фактів як елементів структури адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для визначення прогалин у правовому та організаційному забезпеченні адміністративно-правових відносин, об’єктом яких є земельна ділянка (підрозділи 1.2, 2.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права (К.Г. Волинка, М.М. Гуренко-Вайцман, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, І.М. Погрібний, П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун, О.Р. Халфіна), теорії управління та адміністративного права (В.Б. Авер’янов, В.М. Бевзенко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, О.І. Остапенко, О.І. Харитонова), інших галузевих правових наук, насамперед, земельного права (В.І. Андрейцев, О.Г. Бондар, М.Я. Ващишин, В.В. Носік, М.В. Шульга), зокрема і зарубіжних.
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади адміністративно-правових відносин, об’єктом яких є земельна ділянка. Інформаційну й емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практики адміністративно-правових відносин, об’єктом яких є земельна ділянка, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням земельної ділянки як об’єкта адміністративно-правових відносин. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем.
Основні з них такі:
вперше:
– визначено поняття земельної ділянки як об’єкта адміністративно-правових відносин, під якою пропонується розуміти специфічну матеріальну цінність (земельну нерухомість), яка є частиною землі, має установлені межі, певне місце розташування, площу, перебуває під особливою охороною держави, володіння, користування й розпорядження якою пов’язане з реалізацією суб’єктивних юридичних права і обов’язків, переважна частина яких регламентується нормами адміністративного законодавства;
– адміністративно-правові відносини, об’єктом яких є земельна ділянка, класифіковано за такими критеріями: залежно від виконуваної функції; за характером норм; за характером дій зобов’язаного суб’єкта; за кількістю суб’єктів адміністративно-правових відносин; за рівнем (територією) поширення; за учасниками (суб’єктами); за джерелом правового регулювання; за цільовим призначенням земель; залежно від реалізації прав на земельну ділянку; залежно від суб’єкта набуття права власності на земельну ділянку; за сферою виникнення; за підставою виникнення;
– визначено особливості адміністративно-правових відносин, об’єктом яких є земельна ділянка, головною з яких названо те, що вони виникають, змінюються або припиняються у зв’язку з реалізацію суб’єктами публічної адміністрації владних повноважень з питань володіння, користування й розпорядження земельними ділянками;
удосконалено:
– наукові пропозиції щодо визначення, за допомогою попередньо обраного комплексу критеріїв класифікації суб’єктів адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, їх системи та особливостей;
– наукові положення щодо визначення повноважень суб’єктів адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки класифіковано за такими критеріями: залежно від суб’єкта, який їх реалізує; залежно від спрямування; за наявністю (відсутністю) владних приписів; за правовою природою; залежно від юридичної сили нормативного акта, який їх закріплює; за методом реалізації; за змістом; за характером дій зобов’язаного суб’єкта;
– підходи до поняття адміністративно-правових відносин, під якими пропонується розуміти урегульовані нормами адміністративного права (законодавства) суспільні відносини, які виникають з метою забезпечення (реалізації) публічної потреби (інтересу), обов’язковим учасником яких є юридична чи фізична особа, що наділена державно-владними повноваженнями;
– наукові пропозиції щодо розуміння місця та значення адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки у системі правовідносин, що, насамперед, зумовлене тим, що більшість правових норм, які визначають правовий режим використання земельних ділянок, процедури їх реєстрації, приватизації, відчуження, контролю тощо, мають публічний характер і, як наслідок, застосовуються суб’єктами публічного управління;
– наукові положення щодо системи об’єктів адміністративно-правових відносин, до яких запропоновано відносити не лише дії, а й бездіяльність суб’єктів, а також події техногенного та природного характеру, які пов’язані із введенням режиму надзвичайного стану;
– пропозиції щодо поняття змісту адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, під яким запропоновано розуміти сукупність закріплених у нормативних актах різної юридичної сили прав та обов’язків (повноважень) їх суб’єктів, за допомогою яких забезпечується раціональне володіння, користування й розпорядження земельними ділянками, а також їх охорона та захист.
набули подальшого розвитку:
– характеристика теоретичних основ правовідносин, у зв’язку з чим зроблено висновок про наявність: загальних ознак, які характерні для всіх правовідносин; спеціальних ознак, які характерні для всіх видів адміністративно-правових відносин; особливих ознак, які характерні для окремих видів адміністративно-правових відносин, зокрема й тих, об’єктом яких є земельна ділянка;
– з’ясування особливостей земельної ділянки як об’єкта адміністративно-правових відносин, у зв’язку з чим зроблено висновок про те, що суттєвою ознакою, яка дозволяє вести мову про земельну ділянку як об’єкт адміністративно-правових відносин є факт реєстрації визначеної в натурі частини земної поверхні в державному реєстрі; держава встановлює загальнообов’язкові правила володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою, значна частина яких регулюється нормами адміністративного законодавства; кожна земельна ділянка має власний правовий режим, зумовлений її категорією, цільовим призначенням, місцезнаходженням тощо, що підтверджується правоустановчими документами адміністративного характеру;
– характеристика правових гарантій забезпечення законності адміністративно-правових відносин, що виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, які визначено як сукупність правових норм та правових засобів їх реалізації, за допомогою яких забезпечується законне володіння, користування й розпорядження земельними ділянками, їх охорона та захист;
– обґрунтування того, що одним із найбільш перспективних напрямів удосконалення чинного адміністративного законодавства, яке регулює суспільні відносини, що виникають з приводу земельної ділянки, є його деталізація у формі окремих адміністративних процедур, що створило б додаткові гарантії дотримання прав суб’єктів таких правовідносин, підвищило б ефективність управлінської діяльності та істотно зменшило б посадові зловживання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого розроблення теоретико-правових питань адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки;
– правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення деяких законодавчих та підзаконних актів, які регулюють адміністративно-правові відносини, що виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки;
– правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність адміністративних процедур, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням земельною ділянкою. Окремі результати дисертаційного дослідження вже впроваджено в практичну діяльність ТОВ «Інститут екології, землеустрою та проектування» (акт впровадження від 02.11.2010 р.) та Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (акт впровадження від 28.10.2010 р.);
– навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці навчальної літератури з дисципліни «Адміністративне право». Вони вже використовуються в ході проведення занять із цієї дисципліни в Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський гуманітарний університет» (акт впровадження від 14.12.2010 р.).
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на 4 науково-практичних конференціях (круглих столах): «Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України» (м. Київ, 19-20 лютого 2009 р.), «Проблеми гендерної рівності в діяльності правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування в аспекті конституційної реформи України» (м. Сімферополь, 6 травня 2008 р.), «Організаційно-правові засоби забезпечення прав територіальної громади» (м. Сімферополь, 27 березня 2009 р.), «Історія та сучасний стан місцевого самоврядування в Криму» (м. Сімферополь, 30 листопада 2009 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також в одних тезах доповіді на науково-практичній конференції.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації сутності та особливостей земельної ділянки як об’єкта адміністративно-правових відносин, формулюванні ряду пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення таких правовідносин.
1. Насамперед акцентовано увагу на тому, що надзвичайна поширеність адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельних ділянок, з одного боку, недостатня розробленість теоретичних положень про дану групу об’єктів адміністративно-правових відносин – з іншого, обумовлюють необхідність дослідження земельної ділянки саме як об’єкта адміністративно-правових відносин.
2. Обґрунтовано, що значна частина правовідносин, які виникають у сфері обігу земельних ділянок, має адміністративний (управлінський) характер. Така ситуація обумовлена, зокрема, тим, що більшість правових норм, які визначають правовий режим використання земельних ділянок, процедури їх приватизації або інших форм відчуження, мають публічний характер і, як наслідок, застосовуються суб’єктами публічного управління. Наведене свідчить про надзвичайну поширеність адміністративно-правових відносин у даній сфері.
3. Наголошено на наявності: 1) загальних ознак, характерних для всіх правовідносин; 2) спеціальних ознак, характерних для усіх видів адміністративно-правових відносин; 3) особливих ознак, характерних для окремих видів адміністративно-правових відносин, зокрема і тих, об’єктом яких є земельна ділянка.
4. Земельну ділянку як об’єкт адміністративно-правових відносин визначено як специфічну матеріальну цінність (земельну нерухомість), яка є частиною землі, має установлені межі, певне місце розташування, площу, перебуває під особливою охороною держави, володіння, користування і розпорядження якою пов’язане із реалізацією суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, переважна частина яких регламентується нормами адміністративного законодавства.
5. До особливостей земельної ділянки як об’єкта адміністративно-правових відносин віднесено такі: 1) земельна ділянка є специфічною матеріальною цінністю (земельною нерухомістю) – частиною землі, яка перебуває під особливою охороною держави; 2) земельна ділянка має установлені межі, певне місце розташування, площу, які окреслені відповідно до затвердженої в установленому порядку землевпорядної документації, що також пов’язано із реалізацією адміністративно-правових норм; 3) володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою пов’язане із реалізацією суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, які регламентуються нормами адміністративного законодавства; 4) суттєвою ознакою, яка дозволяє вести мову про земельну ділянку як об’єкт адміністративно-правових відносин, є факт реєстрації визначеної в натурі частини земної поверхні в державному реєстрі; 5) важливість земельної ділянки обумовлює визначення державою загальнообов’язкових правил поведінки, значна частина яких регулюється нормами адміністративного законодавства; 6) кожна земельна ділянка має власний правовий режим, обумовлений її категорією, цільовим призначенням, місцезнаходженням тощо, який підтверджується правоустановчими документами адміністративного характеру.
6. Адміністративно-правові відносини, об’єктом яких є земельна ділянка, класифіковано за такими критеріями: залежно від виконуваної функції; за характером норм; за характером дій зобов’язаного суб’єкта; за кількістю суб’єктів адміністративно-правових відносин; за рівнем (територією) поширення; за учасниками (суб’єктами); за джерелом правового регулювання; за цільовим призначенням земель; залежно від реалізації прав на земельну ділянку; залежно від суб’єкта набуття права власності на земельну ділянку; за сферою виникнення; за підставою виникнення.
7. Правове регулювання земельних відносин не може охоплюватись лише однією галуззю законодавства, оскільки це не тільки специфічна, а й досить широка сфера суспільних відносин, в якій поєднуються норми цивільного та публічного права. Об’єднує такі відносини тільки єдиний об’єкт (предмет) – земля (земельна ділянка). Правове регулювання суспільних відносин, які виникають з приводу земельної ділянки, має комплексний, міжгалузевий характер, який включає норми Конституції України, норми земельного, цивільного, адміністративного, фінансового, аграрного, екологічного, банківського, страхового, податкового, кримінального та інших видів законодавства.
8. Для адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, характерна наявність великої кількості суб’єктів з різними: завданнями, функціями, компетенцією, повноваженнями, організаційно-штатною структурою, а отже, і специфічним адміністративно-правовим статусом. Такий статус вказує на їх зовнішню відокремленість, тобто відмінність одного суб’єкта від іншого як учасника досліджуваних правовідносин. Поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, регламентується нормами адміністративного законодавства.
9. Тільки комплекс критеріїв, а не один із них, який окремі адміністративісти вважають основним, надасть змогу всебічно розглянути систему суб’єктів адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки. До таких критеріїв запропоновано віднести наступні: 1) залежно від компетенції: суб’єкти загальної компетенції, суб’єкти міжвідомчої компетенції та суб’єкти відомчої компетенції з питань, які виникають з приводу володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою; 2) залежно від території, на яку поширюється їх компетенція: загальнодержавні, регіональні та локальні; 3) залежно від їх кількості: індивідуальні або колективні; 4) за характером повноважень: суб’єкти, що мають владні повноваження, тобто мають право приймати обов’язкові для виконання управлінські рішення; суб’єкти, що зобов’язані виконувати такі рішення; 5) за нормативністю приписів: суб’єкти, що виконують загальні норми земельного законодавства; суб’єкти, що виконують спеціальні норми (наприклад, ті, що стосуються сплати штрафу, відшкодування шкоди, приписи, які містяться в адміністративних договорах); 6) за характером зв’язків: суб’єкти адміністративно-правових відносин, які перебувають у вертикальних відносинах; суб’єкти адміністративно-правових відносин, які перебувають у горизонтальних відносинах; 7) за характером дій: суб’єкти адміністративно-правових відносин, які зобов’язані вчинити окремі дії; суб’єкти адміністративно-правових відносин, які зобов’язані утриматись від вчинення окремих дій; 8) за належністю до державних структур: державні суб’єкти адміністративно-правових відносин, які ініціюють зміну правового статусу земельної ділянки; недержавні суб’єкти адміністративно-правових відносин, які ініціюють зміну правового статусу земельної ділянки; 9) за напрямом діяльності (предметом відання): суб’єкти, які вступають у правовідносини з приводу: розроблення та прийняття нормативно-правових актів, визначення владно-розпорядчих повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин; визначення складу, категорії та цільового призначення земель України, зміни цільового призначення земель; приватизації, оренди та використання земельних ділянок; сплати земельного податку; реєстрації земельних ділянок і т. д.; 10) залежно від контрольних повноважень: суб’єкти міжнародного контролю за використанням та охороною земель; суб’єкти державного контролю за використанням та охороною земель; суб’єкти самоврядного контролю за використанням та охороною земель; суб’єкти громадського контролю за використанням та охороною земель.
10. Нормативне визначення суб’єктивних прав та обов’язків учасників правовідносин, зокрема і земельних, має важливе значення, оскільки чітко окреслює рамки їх можливої та належної поведінки, є підставою визначення виду та міри відповідальності за порушення зазначених меж. Особливістю змісту правовідносин є те, що в них чітко проявляється характер взаємодії між суб’єктами. Межі можливої поведінки суб’єкта правовідносин окреслені не тільки предметом можливої поведінки, тобто тим, що дозволено робити, а й тим, як, яким чином, у якій послідовності можлива поведінка. Зважаючи на взаємообумовлений характер прав та обов’язків суб’єктів (учасників) правовідносин запропоновано розглядати їх як повноваження.
11. Повноваження суб’єктів адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, класифіковано за такими критеріями: залежно від суб’єкта, що їх реалізує; залежно від спрямування; за наявністю (відсутністю) владних приписів; за правовою природою; залежно від юридичної сили нормативного акта, що їх закріплює; за суб’єктним складом; за методом реалізації; за змістом; за характером дій зобов’язаного суб’єкта.
12. Зміст адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, визначено як сукупність закріплених у нормативних актах різної юридичної сили прав та обов’язків (повноважень) їх суб’єктів, за допомогою яких забезпечується раціональне володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, а також їх охорона та захист.
13. Незважаючи на важливість інституту правових (юридичних) гарантій як фактору забезпечення законності правовідносин, зокрема і адміністративно-правових, їх сутність, призначення та система у науковій літературі розглянуті фрагментарно. Як наслідок, науковці висловлюють різні, іноді протилежні точки зору із зазначених питань. Таким, що потребує суттєвого вдосконалення, є визначення системи правових гарантій, що передбачена чинним ЗК України та іншими правовими актами, які регламентують земельні правовідносини.
14. Правові гарантії забезпечення законності адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, визначено як сукупність правових норм та правових засобів їх реалізації, за допомогою яких забезпечується законне володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, їх охорона та захист.
15. Основою правових гарантій забезпечення законності адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, є сукупність правових норм та правових засобів їх реалізації, за допомогою яких забезпечується законне володіння, користування і розпорядження земельними ділянками та їх охорона. Вказане ми обґрунтовуємо, насамперед, тим, що саме у нормах права та законодавства передбачені умови, засоби (способи), методи, напрями, заходи тощо, які, по-перше, визначають межі поведінки учасників цих суспільних відносин; по-друге, передбачають заходи примусу до недобросовісних суб’єктів. Важко навести приклад хоча б однієї із правових гарантій, зміст та порядок реалізації якої не був би регламентований законодавством. Зазначене стосується і таких альтернативних засобів забезпечення законності, як контроль, нагляд, звернення громадян, відповідальність, на яких наголошує переважна більшість адміністративістів і основні засади реалізації яких регламентовані нормами права (законодавства).
16. За змістом (напрямом впливу на земельні відносини) гарантії забезпечення законності адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки, можна об’єднати у групи, зокрема поділити на такі, що: визначають принципи та завдання земельного законодавства; закріплюють права й обов’язки суб’єктів відносин, які виникають, змінюються і припиняються з приводу земельної ділянки; визначають правовий статус загальних (Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, судові органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім спеціалізованих), органи місцевого самоврядування) та спеціальних (правоохоронні органи, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель) суб’єктів забезпечення законності, їх організаційно-штатну структуру та взаємовідносин з іншими суб’єктами; визначають склад та цільове призначення земель України; закріплюють умови та порядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою; передбачають обмеження прав на земельну ділянку; закріплюють підстави припинення права власності на земельну ділянку та користування нею; передбачають можливість оскарження, відшкодування шкоди; визначають завдання, зміст і порядок охорони земель; передбачають види контролю, моніторингу та нагляду у сфері земельного законодавства; передбачають види відповідальності за порушення земельного законодавства.
17. Важливим напрямом удосконалення чинного адміністративного законодавства, яке регулює суспільні відносини, що виникають з приводу земельної ділянки, є його деталізація у формі певних процедур, що створило б процесуальні гарантії дотримання прав громадян, підвищило б ефективність управлінської діяльності та істотно зменшило б посадові зловживання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
2. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Ю. К. Толстой. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1959. – 88 с.
3. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 351 с.
4. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1949. – 144 с.
5. Петров Г. И. Советские административно-правовые отношения / Г. И. Петров. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1972. – 160 с.
6. Нижник Н. Р. Державно-управлінські відносини / Н. Р. Нижник // Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. H. P. Нижник, В. М. Олуйка. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2002. – С. 36–51.
7. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – Луцьк : РВВ «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
8. Державне управління : навч. посіб. / [А. Ф.Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
9. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекцій / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 235 с.
10. Панова Н. С. Відносини державного управління: адміністративно-правові аспекти регулювання / Н. С. Панова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 7. – С. 92–101.
11. Бевзенко В. М. Публічно-правові відносини: сутність та ознаки / В. М. Бевзенко // Право і безпека. – 2009. – № 1. – С. 6–12.
12. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. / Скакун О. Ф. ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
13. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
14. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. – Стер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
15. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій : навч. посіб. [для юрид. ф-тів вузів] / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
16. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. / П. М. Рабінович. – Вид. 6–те. – X. : Консум, 2002. – 160 с.
17. Явич Л. С. Общая теория права / Л. С. Явич – Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. – 286 с.
18. Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения / Ю. И. Гревцов. – Л. : ЛГУ, 1981. – 83 с.
19. Афанасьєв В. Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) / В. Г. Афанасьєв. – М. : Политиздат, 1973. – 392 с.
20. Дерець В. А. Управлінські відносини в системі органів виконавчої влади та їх правове регулювання: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Дерець Вікторія Анатоліївна. – К., 2006. – 190 с.
21. Аверьянов В. Б. Повышение качества правовой регламентации распределения функций в аппарате государственного управления / В. Б. Аверьянов // Совершенствование аппарата государственного управления. Конституционный аспект. – К. : Наук. думка, 1982. – С. 86–211.
22. Харитонова О. І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа: дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / Харитонова Олена Іванівна. – О., 2004. – 438 с.
23. Аверьянов В. Б. Социалистические управленческие отношения // Социальные и государственно-правовые аспекты управления в СССР / В. Б. Аверьянов. – К. : Наук. думка, 1978. – С. 25–38.
24. Колпаков В. К. Державно-управлінські відносини у складі адміністративних правовідносин / В. К. Колпаков // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т. Т. 1: Загальна частина ; редкол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – С. 185–189.
25. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1977. – 775 с.
26. Королев С. В. Компаративистика публичного права / С. В. Королев. – М. : Телер, 1998. – 48 с.
27. Тихомиров Ю. А. Публичное право : учеб. / Ю. А. Тихомиров. – М. : БЕК, 1995. – 496 с.
28. Шуба В. В. Адміністративно-правові відносини в діяльності органів прокуратури України: загальнотеоретичні аспекти: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Шуба Володимир Васильович. – Д., 2006. – 200 с.
29. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев . – М. : Статут, 1999. – 712 с.
30. Сорокин В. Д. Административно-процессуальное право / В. Д. Сорокин. – М. : Юрид. лит., 1972. – 236 с.
31. Кузьменко О. В. Особливості правового регулювання процесуальних відносин в адміністративному праві / О. В. Кузьменко // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2004. – № 4. – С. 227–232.
32. Проект Концепції реформи адміністративного права України від 11.09.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=8943&pf35401=13020.
33. Колпаков В. К. Поняття і зміст адміністративно-правових відносин / В. К. Колпаков // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т. Т. 1: Загальна частина / редкол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – С. 177–179.
34. Адміністративне право України : підруч. / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
35. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
36. Развадовський В. Й. Зміст і особливості адміністративних правовідносин у транспортній сфері / В. Й. Развадовський // Наше право. – 2003 . – № 4. – С. 36–44.
37. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини у галузі правосуддя: особливості та види / А. Стрижак // Право України. – 2004. – № 1. – С. 37–41.
38. Лошицький М. В. Адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Лошицький Михайло Васильович. – К., 2002. – 181 с.
39. Педько Ю. С. Публічно-спірні правовідносини в адміністративному судочинстві України: ознаки і структура / Ю. С. Педько // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 4. – С. 97–103.
40. Курінний Є. В. Предмет і об'єкт адміністративного права України: характеристика категорій в умовах системного реформування: дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / Курінний Євген Володимирович. – К., 2004. – 428 с.
41. Великий тлумачний словник української мови / упоряд. Т. В. Ковальова. – Х. : Фоліо, 2005. – 767 с.
42. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / упоряд. Загнітко А. П. – Донецьк : Бао, 2008. – 704 с.
43. Філософія : навч. посіб. / [І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, І. В. Бойченко, В. П. Розумний та ін.] ; за ред. І. Ф. Надольного. – К. : Вікар, 1997. – 584 с.
44. Теорія держави та права. Академічний курс : підруч. / [Зайчук О. В., Заєць А. П., Журавський В. С. та ін.] ; відп. ред. О. В. Зайчук. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 685 с.
45. Пилипенко П. Щодо проблеми об’єктів у правовідносинах довкілля / П. Пилипенко // Вісник Львівського університету. – 2008. – Вип. 47. – С. 145–152.
46. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: у 2 т. Т. 1: Загальна частина / редкол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – 584 с.
47. Ведєрніков. Ю. О. Адміністративне право України : навч. посіб. / Ю. О. Ведєрніков. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 336 с.
48. Остапенко О. І. Адміністративне право України / О. І. Остапенко. – К. : Правова єдність, 2008. – 536 с.
49. Козлов Ю. М. Предмет советского административного права / Ю. М. Козлов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1967. – 160 с.
50. Гончарук С. Т. Адміністративне право України : навч. посіб. / С. Т. Гончарук. – К. : Видавничий дім «Аванпост-прим», 2000. – 240 с.
51. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
52. Кудрявцев А. Деякі питання вдосконалення правового регулювання повноважень Державного комітету України по земельних ресурсах / А. Кудрявцев // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 56–59.
53. Советское земельное право / под ред. проф. В. С. Шелестова. – Х. : Вища шк., 1981. – 232 с.
54. Ващишин М. Я. Земельні правовідносини у селянських (фермерських) господарствах : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Ващишин Марія Ярославівна. – Л., 2000. – 193 с.
55. Про охорону земель : закон України від 19.06.2003 р. № 962–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
56. Государственный стандарт Союза ССР. Земли. термины и определения. ГОСТ 26640–85. – М. : Изд-во стандартов. – 1989. – С. 2.
57. Андрейцев В. І. Об’єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України / В. І. Андрейцев // Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 2. – С. 10–19.
58. Мірошниченко А. М. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / А. М. Мірошниченко, Р. І. Марусенко. – К. : Правова єдність, 2009. – 470 с.
59. Мунтян В. Л. Правова охорона природи Української ССР / В. Л. Мунтян. – К. : Вища шк., 1982. – 232 с.
60. Носік В. В. право власності на землю українського народу : моногр. / В. В. Носік. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
61. Мірошниченко А. М. Нормування як засіб правового регулювання земельних відносин : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Мірошниченко Анатолій Миколайович. – К., 2004. – 206 с.
62. Бондар О. Г. Земля як об'єкт права власності за земельним законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Бондар Олександр Григорович. – К., 2005. – 222 с.
63. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях : моногр. / М. В. Шульга. – Х. : Консум, 1998. – 224 с.
64. Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства : наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 р. № 171 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 18. – С. 109.
65. Пейчев К. П. Правове регулювання відчуження земельних ділянок : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Пейчев Костянтин Прокофійович. – Х.‚ 2004. – 185 с.
66. Екологічне право: Особлива частина : підруч. / [для студ. юрид. вузів і ф-тів : повний академ. курс] ; за ред. В. І. Андрейцева. – К. : Істина, 2001. – 207 с.
67. Мілімко Л. Особливості адміністративної відповідальності за порушення у сфері земельних відносин / Л. Мілімко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 35–38.
68. Моторіна Т. С. Діяльність органів адміністративної юрисдикції в земельному праві / Т. С. Моторіна // Адвокат. – 2005. – № 4. – С. 9–14.
69. Стукаленко О. В. Деякі проблеми адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства: сучасний стан та перспективи розвитку / О. В. Стукаленко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 4. Ч. 2. – С. 42–47.
70. Мірошниченко О. С. Адміністративно-правові засоби охорони земельних відносин в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Мірошниченко Оксана Станіславівна. – Х.‚ 2005. – 202 с.
71. Мірошниченко О. С. Адміністративно-правові норми врегулювання земельних відносин / О. С. Мірошниченко // Актуальні проблеми державного управління. – 2005. – № 1. – С. 201–207.
72. Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. № 224 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – Ст. 698.
73. Луняченко А. В. Земли сельскохозяйственного назначения: правовой режим использования гражданами на праве собственности / А. В. Луняченко. – О. : ЛАТСТАР, 2002. – 179 с.
74. Якунин Д. В. Проблемы квалификации самовольного занятия земельных участков и их использования без правоустанавливающих документов / Д. В. Якунин // Российская юстиция. – 2007. – № 9. – С. 33–34.
75. Про державний контроль за використанням та охороною земель : закон України від 19.06.2003 р. № 963–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
76. Бредіхін О. О. Проблеми відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок / О. О. Бредіхін // Земельне право України. – 2007. – № 2. – С. 51–55.
77. Вівчаренко О. А. Гарантії права власності на землю в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Вівчаренко Олег Антонович. – К., 2005. – 199 с.
78. Хохуляк В. В. Правове регулювання земельного податку в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Хохуляк В'ячеслав Віссаріонович. – Чернівці, 2003. – 235 с.
79. Гетьман А. П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України / А. П. Гетьман. – Х. : Основа, 1998. – 208 с.
80. Лісова Т. В. Правове регулювання землеустрою : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Лісова Тетяна Вікторівна. – Х., 2004. – 189 с.
81. Книш В. В. Принципи земельного права України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Книш Віталій Васильович. – Івано-Франківськ, 2006. – 206 с.
82. Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій у схемах: Загальна частина : навч. посіб. / В. І. Андрейцев. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
83. Хан С. М. Управленческие отношения социализма / С. М. Хан. – М. : Мысль, 1982. – 208 с.
84. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 256 с.
85. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 248 с.
86. Якимчук М. К. Проблеми управління в органах прокуратури України: теорія і практика : моногр. / М. К. Якимчук. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 440 с.
87. Бандурка О. М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ / О. М. Бандурка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. вправ, 2004. – 780 с.
88. Административное право. Общая и особенная части : учеб. / под ред. А. П. Коренева. – М. : МВШМ МВД СССР, 1986. – 487 с.
89. Копаков В. К. Види адміністративно-правових відносин / Копаков В. К. // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: у 2 т. Т. 1: Загальна частина / редкол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – С. 182–185.
90. Транспортне право України : навч. посіб. / [Демський Е. Ф., Гіжевський В. К., Демський С. Е., Мілашевич А. В.] ; за заг. ред. В. К. Гіжевського, Е. Ф. Демського. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
91. Аксененок Г. А. Земельные правоотношения в СССР / Г. А. Аксененок. – М. : Госюриздат, 1958. – 424 с.
92. Земельне право. Академічний курс : підруч. / [для студ. юрид. спец. вищих навч. закл.] ; за заг. ред. В. І. Семчика, П. Ф. Кулинича. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2001. – 424 с.
93. Ковальський Д. В. Земельно-процесуальні правовідносини: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Ковальський Дмитро Вікторович. – К., 2005. – 193 с.
94. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права: в 3 т. Т. 1: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты / Ю. Н. Старилов. – М. : НОРМА, 2002. – 673 с.
95. Звіт про роботу із зверненнями громадян Державного комітету України по земельних ресурсах за І півріччя 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article?art_id=100584&cat_id=100484.
96. Про оренду землі : закон України від 02.10.2003 р. № 1211–IV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46–47. – Ст. 280.
97. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 24. – Ст. 584.
98. Черниловский З. М. Гражданское общество: опыт исследования / З. М. Черниловский // Государство и право. – 1992. – № 6. – С. 142–151.
99. Харитонов Є. О. Рецепція римського приватного права: Теоретичні та історико-правові аспекти / Є. О. Харитонов. – О. : Вид-во Юрид. ін.-ту Одес. держ. ун-ту ім. І. І. Мечнікова, 1997. – 284 с.
100. Сыродоев Н. А. О соотношении земельного и гражданского законодательства / Н. А. Сыродоев // Государство и право. – 2001. – № 4. – С. 28–35.
101. Цивільне право України : підруч.: у 2 кн. Кн. 1. / [О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.] ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 736 с.
102. Адиханов Ф. Х. Соотношение норм гражданского права и норм земельного права в регулировании земельних отношений в условиях рынка земли / Ф. Х. Адиханов // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 32–39.
103. Краснов Н. И. О соотношении земельного и гражданского права при переходе к рыночной экономике / Н. И. Краснов // Государство и право. – 1994. – № 7. – С. 53–60.
104. Статівка А. Деякі аспекти посилення державного регулювання в процесі аграрних перетворень / А. Статівка // Право України. – 2001. – № 6. – С. 57–59.
105. Берлач А. Правове забезпечення земельної та аграрної реформи в Україні / А. Берлач // Право України. – 1998. – № 11. – С. 125–128.
106. Долгий О. Реформуванню аграрного сектора економіки держави – надійний правовий захист / О. Долгий // Право України. – 2000. – № 4. – С. 23–26.
107. Дозорцев В. А. Проблемы совершенствования гражданского права Российской Федерации при переходе к рыночной экономике / В. А. Дозорцев // Государство и право. – 1995. – № 1. – С. 25–31.
108. Земельне право України : підруч. / за ред. О. О. Погрібного та І. І. Каракаша. – К. : Істина, 2003. – 445 с.
109. Кузнецов А. В. Правовое регулирование купли-продажи земельных участков сельскохозяйственного назначения в Германии : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Кузнецов Андрей Валерьевич. – М., 1997. – 208 c.
110. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
111. Шульга А. М. Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Шульга Андрій Михайлович. – Х.‚ 2004. – 207 с.
112. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
113. Гринько С. В. Правові аспекти реєстрації прав на землю : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Гринько Сергій Валерійович. – К., 2003. – 20 с.
114. Земельний кодекс України : науково-практичний коментар / за ред. В. І. Семчика. – К. : Ін Юре, 2003. – 686 с.
115. Лук’янець Д. М. Зв'язки адміністративного права з іншими галузями українського права / Д. М. Лук’янець // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: у 2 т. Т. 1: Загальна частина ; редкол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – С. 135–139.
116. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи : закон України від 27.02.1991 р. № 791а–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 198.
117. Козырь О. М. Правовые вопросы охраны окружающей среды от загрязнения ядохимикатами / О. М. Козырь. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 84 с.
118. Бребан Г. Французское административное право / Г. Бребан. – М. : Статут, 1998. – 231 с.
119. Снідевич О. Проблемні питання розмежування компетенції судів щодо розгляду земельних спорів, стороною в яких є органи державної влади та місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / О. Снідевич. – Режим доступу: http://www.urcenter.com.ua/ru/practice/st3.doc.
120. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка. – 3-те вид., доопрац. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 90 с.
121. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
122. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2 т. Т. І / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 360 с.
123. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Юрид.лит., 1958. – 361 с.
124. Ринг М. П. К вопросу о гражданских процессуальных правоотношениях / М. П. Ринг // Ученые записки ВНИИСЄЗ. – 1963. – Вып. 16. – С. 61–67.
125. Колпаков В. К. Загальна характеристика суб’єктів адміністративного права / В. К. Колпаков // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: у 2 т. Т. 1: Загальна частина ; редкол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – С. 189–195.
126. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. [для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 368 с.
127. Гетьман А. П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве / А. П. Гетьман. – Х. : Основа, 1994. – 134 с.
128. Гриценко В. В. Гражданин как субъект налогового права в Российской Федерации / В. В. Гриценко. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1997. – 108 с.
129. Алексеев С. С. Общая теория права : учеб.: в 2 т. Т. 2 / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – 359 с.
130. Явич Л. С. Право и общественные отношения / Л. С. Явич. – М. : Юрид. лит., 1971. – 152 с.
131. Серебровский В. И. Вопросы советского авторского права / В. И. Серебровский. – М. : Изд-во АН СССР, 1956. – 284 с.
132. Гуревич М. А. К вопросу о предмете науки советского гражданского процесса / М. А. Гуревич // Ученые записки ВИЮН. – 1955. – Вып. 4. – 180 с.
133. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
134. Рясенцев В. А. Основы советского гражданского права / В. А. Рясенцев. – М. : Юрид. лит, 1987. – 295 с.
135. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков // Ученые труды ВИЮН. – 1940. – Вып. 3. – 190 с.
136. Погребной И. М. Теория права : учеб. пособие / И. М. Погребной. – 3-е изд., испр. и доп. – Х. : Основа, 2003. – 128 с.
137. Адміністративне право України : підруч. [для юрид. вузів і фак.] / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
138. Курінний Є. В. Предмет адміністративного права України: тенденції трансформації в умовах реформування : навч. посіб. / Є. В. Курінний. – Д. : Юрид. акад. МВС України, 2002. – 92 с.
139. Бахрах Д. Н. Административное право России : учеб. / [Д. Н. Бахрах, С. Д. Хазанов, А. В. Демин]. – М. : Норма–Инфра-М, 2002. – 623 с.
140. Про місцеве самоврядування в Україні : закон України від 21.05.1997 р. № 280/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
141. Курцев Н. П. Правовая природа юридических фактов / Н. П. Курцев // Юрист. – 2003. – № 10. – С. 16–23.
142. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права / Г. Кикоть // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29–33.
143. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права / Е. А. Ровинский. – М. : Госюриздат, 1960. – 189 с.
144. Право власності в Україні : навч. посіб. [для студ. юрид. вузів та ф-тів] / [авт. кол.: О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, О. А. Підопригора та ін.] ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 812 с.
145. Петрова Г. В. Налоговое право : учеб. [для вузов] / Г. В. Петрова. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1997. – 271 с.
146. Исаков С. Б. Юридические факты в советском праве / С. Б. Исаков. – М. : Юрид. лит., 1984. – 144 с.
147. Вітман К. М. Нормативний договір у адміністративному праві / К. М. Вітман, В. В. Дудченко // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. – 2002. – Вип. 22. – С. 224–228.
148. Єлісєєва О. В. Припинення права приватної власності на земельну ділянку за законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Єлісєєва Ольга Володимирівна. – К., 2006. – 240 с.
149. Земельне право України : підруч. / [М. В. Шульга (кер. авт. кол.), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін.] ; за ред. М. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
150. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – 2-е изд., перераб. – М. : Норма, 2004. – 240 с.
151. Проблемы теории государства и права : учеб. / под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 392 с.
152. Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі : наказ Держкомзему України від 04.05.1999 р. № 43 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 23. – С. 357.
153. Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги : наказ Держкомзему України від 10.07.2002 р. № 114 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 32. – Ст. 1523.
154. Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою : наказ Держкомзему України від 22.06.2009 р. № 325 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 62. – Ст. 2202.
155. Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів : постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1896.
156. Мілімко Л. В. Адміністративний проступок у сфері земельних відносин як підстава адміністративної відповідальності / Л. В. Мілімко //