Жабіцька Леся Анатоліївна. Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика

Короткий опис

Жабіцька Леся Анатоліївна. Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2007. — 169арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 143-169.

Жабіцька Л.А. Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, 2006.
На підставі комплексних досліджень поглиблені уявлення про патогенез невиношування вагітності (НВ) в терміни 22-28 тижнів. Встановлено, що в основі розвитку НВ в ці терміни лежить дисбаланс механізмів, що підтримають стан маткового спокою, де NO відіграє вирішальну роль. Спільним показником для вагітних з невиношуванням є достовірне зниження рівня NO у сироватці крові незалежно від того, які з відомих на сьогодні чинників розвитку НВ спостерігаються в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання гені талій або ін.
Доведено, що зниження оксиду азоту в сироватці крові вагітних нижче критичного рівня закономірно супроводжується виникненням невиношування вагітності.
Запропоновано новий спосіб прогнозування невиношування вагітності, який базується на оцінці зниження оксиду азоту у сироватці крові вагітних відносно вихідного рівня, що дозволяє вчасно провести коригуючи заходи з метою профілактики невиношування вагітності.
Розроблено комплексний, патогенетично обґрунтований спосіб лікування невиношування вагітності, який базується на застосуванні трансдермальної форми донаторів NO під контролем рівня NO у сироватці крові вагітних.
Порівняння запропонованого комплексного способу лікування НВ зі способами, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології, показало, що він є ефективним, безпечним і зручним, добре переноситься вагітними. Запропонований спосіб забезпечує зростання відсотку термінових пологів в середньому на 10% у порівнянні з традиційними схемами, що перевершує відповідний показник навіть у практично здорових вагітних (контрольна група) та приводить до покращення неонатального виходу. У новонароджених не було випадків респіраторного дистрес-синдрому, гіпоксичного ураження центральної нервової системи, спостерігались значно вищі оцінки за шкалою Апгар.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання - зниження частоти невиношування вагітності шляхом удосконалення способів прогнозування, лікування та профілактики НВ на підставі вивчення етіопатогенетичних механізмів розвитку НВ, зокрема ролі оксиду азоту як гладеньком’язового релаксанту.

Висока частота невиношування вагітності пов’язана з повільним прогресом у профілактиці та лікуванні НВ, з не до кінця з’ясованими патогенетичними аспектами розвитку даної патології, зокрема такими, як біохімічні механізми, що регулюють скоротливу діяльність матки.
У зв’язку з особливостями етіопатогенезу, акушерської тактики та несприятливими наслідками для плода через надзвичайно високі перинатальну смертність та захворюваність, в окрему групу слід виділяти вагітних з передчасними пологами в терміни 22-28 тижнів, які за номенклатурою ВООЗ відносять до дуже ранніх передчасних пологів. Ключовою ланкою у генезі НВ в 22-28 тижнів є передчасне підвищення маткової активності внаслідок порушення балансу інгібуючих та стимулюючих чинників, який підтримує стан «маткового спокою», де провідну роль відіграє NO.
Дослідження рівня оксиду азоту у сироватці крові жінок у різні терміни вагітності, яка має фізіологічний перебіг, а також безпосередньо у пологах доводять, що оксид азоту, як модулятор маткових скорочень, має вирішальне значення у пролонгації гестації. Незважаючи на коливання в широких межах значень NO3як кінцевого продукту метаболізму NO, в разі фізіологічної вагітності має місце достовірне поступове підвищення NO3зі збільшенням терміну гестації. При цьому середня величина підвищення, що спостерігалась у нашому дослідженні, становила 32,1±2,9%. В пологах, коли маткова активність є максимальною, спостерігається зниження концентрації NO3. Середня величина зниження рівня NO3у нашому дослідженні склала41,7±4,5%.
Спільним показником для вагітних з невиношуванням є достовірне зниження рівня оксиду азоту у сироватці крові незалежно від того, які з відомих на сьогодні чинників розвитку НВ спостерігаються в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання геніталій або ін. У 86,7% вагітних із загрозою передчасних пологів відмічалось передчасне зниження вмісту NO3у сироватці крові, при середній величині зниження 51,3±3,8%, тоді як у здорових вагітних негативної динаміки рівня NO3не спостерігалось. Важливим є те, що жінкам з передчасними пологами притаманні найвища частота та максимальна вираженість зниження NO3. Так, зниження NO3було виявлено у 100% жінок з передчасними пологами, а середня величина зниження рівня NO3становила 62,63±4,1% і була нижчою навіть у порівнянні з відповідним показником при термінових пологах (41,7±4,5%).
NO є універсальним регулятором маткової активності, рівень якого змінюється під впливом гормональних, інфекційних, імунологічних та інших факторів розвитку невиношування вагітності. Значне зниження його рівня, як показали наші дослідження, закономірно супроводжується НВ, що підтверджує його виключно важливу роль у розвитку даної патології.
Запропонований спосіб прогнозування невиношування вагітності, який базується на оцінці зниження оксиду азоту у сироватці крові вагітних відносно вихідного рівня, дозволяє вчасно провести коригуючі заходи з метою профілактики невиношування вагітності. Доведено, що критичний для розвитку НВ рівень зниження NO3складає 64,82±5,44% відносно вихідного рівня, що відповідає інтервалу від 53,94 до 75,70%. Зниження рівня NO3на 53,94% та більше вимагає призначення терапії ще до появи клінічних проявів невиношування вагітності для своєчасної профілактики даної патології. Таким чином, рівень оксиду азоту у сироватці крові вагітних є універсальним маркером розвитку НВ, а зниження цього показника до зазначеного критичного рівня може слугувати надійним критерієм для прогнозування даної патології.
Відмінною особливістю розробленого способу комплексного лікування НВ є використання для нормалізації маткового тонусу трансдермального донатору оксиду азоту під контролем концентрації оксиду азоту в крові. Порівняння запропонованого комплексного способу лікування НВ зі способами, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології, показало, що він є ефективним, безпечним і зручним, добре переноситься вагітними. Запропонований спосіб забезпечує зростання відсотку термінових пологів в середньому на 10% у порівнянні з традиційними схемами, що навіть перевершує відповідний показник у практично здорових вагітних (контрольна група) та приводить до покращення неонатального виходу. У новонароджених не було випадків респіраторного дистрес-синдрому, гіпоксичного ураження центральної нервової системи, спостерігались значно вищі оцінки за шкалою Апгар, не було новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар нижче 7 балів. Середня вага новонароджених достовірно не відрізнялась від контрольної групи і складала 3350±250 г проти 3300±290 г і була вище за ІІ та ІІІ групи - 2850±215 г та 3000±230г, відповідно.
Висока клінічна ефективність запропонованого удосконаленого способу комплексного лікування обумовлена патогенетично обґрунтованим застосуванням донаторів NO, що підтверджує вирішальну роль дефіциту оксиду азоту у розвитку НВ. Враховуючи той факт, що трансдермальне застосування донаторів NО обумовлює потрапляння активної речовини безпосередньо у системний кровообіг, виключена можливість впливу донатору NO на біотрансформацію в печінці інших лікарських засобів, що входять до запропонованого комплексу лікування. Таким чином, сприятлива взаємодія донаторів NO з іншими токолітичними засобами, які застосовуються у комплексі, не тільки не погіршує їх профіль безпеки, а навпаки потенціює терапевтичний ефект. Можливість потенціювання дії лікарських препаратів у запропонованому способі лікування обумовлена різними механізмами їх впливу на тонус матки.