Жадан Андрій Борисович. Удосконалення ударних рухів боксерів на основі використання технічних засобів контролю

Короткий опис

Жадан Андрій Борисович. Удосконалення ударних рухів боксерів на основі використання технічних засобів контролю: дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01 / Харківська держ. академія фізичної культури. — Х., 2006. — 170арк. — Бібліогр.: арк. 143-160.

Жадан А.Б. Удосконалення ударних рухів боксерів на основі використання технічних засобів контролю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 олімпійський і професійний спорт. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2006.
Дослідження присвячене вивченню особливостей побудови навчально-тренувального процесу направленого на вдосконалення технічної підготовки боксерів. Предметом дослідження є методи вдосконалення техніки виконання ударних рухів боксерами різної кваліфікації. Мета роботи полягала в оптимізації процесу технічної підготовки боксерів шляхом використання технічних засобів контролю. В центрі уваги дослідження були такі проблеми:
вивчення біокінематичних і динамічних умов, що визначають ефективність ударів у боксерів різної кваліфікації;
експериментальне обґрунтування методики вдосконалення техніки виконання ударів боксерами на основі використання технічних засобів контролю.
Новизнароботи полягає у тому, що вперше розроблена та впроваджена в практику спортивної підготовки боксерів методика контролю жорсткості удару на основі спеціального приладо-програмного комплексу.

Результати аналізу спеціальної літератури вказали на недостатнє вивчення проблеми формування технічної майстерності боксерів та на необхідність додаткових досліджень:

кількісних показників змагальної діяльності боксерів;
біокінематики й біодинаміки ударних рухів у боксерів різної кваліфікації з позиції оцінки внеску в удар швидкості руху біоланок, що беруть участь в ударному русі, та «долученої» маси;
особливостей виконання різноманітних техніко-тактичних дій боксерів;
психофізіологічних характеристик, що лежать в основі формування технічної майстерності боксерів;
професійно важливих властивостей психіки боксерів.

Встановлено, що зі зростанням спортивної кваліфікації боксерів рівень прояву психічних якостей імпульсивності, оптимістичності, упевненості в собі практично не змінюється. Достовірно збільшується кількість стійких кореляційних зв'язків між сенсомоторними реакціями, що лежать в основі побудови рухових дій. Найбільш важливими є зв’язки між: 1) відчуттям односекундного відрізку часу і реакцією вибору (r = -0,407); 2) відчуттям п’ятисекундного відрізку часу і результатами, показаними в теппінг-тесті (r = 0,567); 3) відчуттям п’ятисекундного відрізку часу і часом реакції на зорові подразники (r = 0,631); 4) відчуттям п’ятисекундного відрізку часу і часом реакції на слухові подразники (r = 0,579); 5) відчуттям десятисекундного відрізку часу і реакцією на рухомий об’єкт (r = 0,582); 6) відчуттям десятисекундного відрізку часу і відчуттям односекундного відрізку часу (r = 0,733); 7) відчуттям десятисекундного відрізку часу і реакцією вибору (r = -0,631); 8) часом реакції на зорові подразники і реакцією на рухомий об’єкт (r = 0,427); 9) реакцією вибору і реакцією на рухомий об’єкт (r = -0,503).
Аналіз змагальної діяльності боксерів показав, що із зростанням кваліфікації спортсменів збільшується коефіцієнт надійності захисту, щільність бойових дій. Ефективність виконання ударів у кваліфікованих боксерів більшою мірою залежить від узгодженості в русі ніг, корпусу і рук, від дистанції, з якої завдається удар, а також від величини «долученої» маси.
Встановлено, що механічним наслідком боксерського удару є наявність двох явно виражених зменшень величини прискорення: на початку удару і в період досягнення максимальної сили, яка є наслідком пружної реакції нежорсткого з’єднання біоланок руки, що виникає спочатку у променевозап’ясному суглобі, а потім у ліктьовому. У цьому проявляється біомеханічна сутність процесу виникнення «долученої» маси (за рахунок збільшення жорсткості суглобів) під час виконання ударних рухів у боксі.
За період педагогічного експерименту в експериментальній групі спортсменів середній приріст величини початкового прискорення під час виконання прямого удару склав 6,3%, тоді як у контрольній групі 2,7%; під час виконання удару знизу відповідно 18,9 і 12,7%; під час виконання ударів збоку відповідно, 7,9 і 7,2%. Під час виконання прямого удару в експериментальній групі відбулося зменшення величини пружної реакції в променевозап’ясному суглобі на 26,2% (у контрольній на 14,2%), у ліктьовому на 43% (у контрольній на 7,0%); під час виконання удару знизу відповідно на 33,8% (у контрольній на 25,6%) і 18,3% (у контрольній на 5,2%); під час виконання ударів збоку відповідно на 40,3% (у контрольній на 18,8%) і 4,8% (у контрольній на 6,3%).
У результаті педагогічного експерименту доведено вищу ефективність розробленої методики вдосконалення техніки виконання ударних рухів боксерів на основі використання спеціального приладо-програмного комплексу порівняно із традиційними методами, що використовуються у практиці підготовки боксерів. Про це свідчить той факт, що в експериментальній групі порівняно з контрольною за період експерименту зменшилися величини варіації першого і другого прискорень, які виникають у боксерів під час виконання ударних рухів. У контрольній групі сумарне зменшення склало 77,1%, тоді як в експериментальній групі 166,4%.