Живиця Дмитро Георгійович. Клінічні, реографічні та морфологічні зіставлення при хронічних вірусних гепатитах

Короткий опис

Живиця Дмитро Георгійович. Клінічні, реографічні та морфологічні зіставлення при хронічних вірусних гепатитах: дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2004

Живиця Д.Г. Клінічні, реографічні та морфологічні зіставлення при хронічних вірусних гепатитах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вивченню печінкового кровообігу у 100 хворих на хронічні вірусні гепатити з використанням методу реогепатографії. Проведено зіставлення клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних проявів хронічних вірусних гепатитів зі змінами реографічних показників в залежності від етіології, активності і стадії захворювання.
На основі комплексного морфофункціонального дослідження печінки уточнені механізми початку формування портальної гіпертензії при хронічних вірусних гепатитах. Вивчені патоморфологічні особливості хронічних вірусних гепатитів В, С, В+С в зіставленні з клінічними, лабораторними і вірусологічними маркерами цих інфекції.
При зіставленні біохімічних, реографічних і морфологічних даних визначена клінічна цінність реогепатографії у діагностиці порушень печінкового кровообігу на різних стадіях хронічних вірусних гепатитів. Досліджено взаємозв'язки між порушенням печінкового кровообігу за показниками реогепатографії і ступенем фібротичних змін печінки при хронічних вірусних гепатитах, встановлений чіткий кореляційний зв'язок вищевказаних процесів.
Вперше розроблено неінвазивний спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки у хворих на хронічні вірусні гепатити за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гамаглобулінів сироватки крові.

В дисертації проведено вивчення клінічної цінності реогепатографії у діагностиці порушень печінкового кровообігу на різних стадіях хронічних вірусних гепатитів. Оптимізовано неінвазивну діагностику ступеня фіброзу печінки при ХВГ на основі зіставлення клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних проявів хронічних вірусних гепатитів за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гамаглобулінів сироватки крові.

Клінічні та біохімічні прояви моноінфекцій у хворих на ХГ С і ХГ В істотно не розрізняються і носять слабко виражений характер. Мікст-інфекція ХГ В+С характеризується більш високою частотою клінічної маніфестації, з переважанням помірної та високої активності гепатиту.
При патоморфологічному дослідженні у біоптатах печінки хворих на ХГ В виявляється переважно низька імунозапальна активність (А0-А1) та маловиражений фіброз (F0-F1) при виражених змінах ядер гепатоцитів (67%). У хворих на ХГ С переважає помірна і висока імунозапальна активність (А2-А3) і більш тяжкий фіброз (F2-F3) з вираженою колагенізацією сінусоїдів (82%) і жировою дистрофією гепатоцитів (55%). Для ХГ В+С характерна найбільш висока імунозапальна активність (А2-А3) та виражений фіброз (F3-F4), глибокі зміни гепатоцитів, виражена колагенізація сінусоїдів і центральних вен.
За даними реогепатографії для хронічних вірусних гепатитів характерно зниження інтенсивності кровообігу печінки вже на початкових стадіях захворювання з прогресуванням паралельно розвитку фіброзу печінки незалежно від етіології ХВГ і його активності. Найбільш інформативними реографічними показниками при хронічних вірусних гепатитах виявилися РІ, АЧП, Тш, Ді, Vш, Vп.
При хронічних вірусних гепатитах між ступенем фіброзу печінки і показниками інтенсивності (РІ, АЧП), тривалості (Тш, Тс) і швидкості кровонаповнення (Vш, Vп) має місце висока (R = 0,73) і середня (R = 0,48) зворотна кореляція, а з показником портального кровообігу (Ді) середня пряма (R = 0,42).
Розроблено неінвазивний спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки при ХВГ за допомогою інтегративного індексу (математичної моделі) з використанням показників реогепатографії, а також даних ультрасонографічного дослідження та гамаглобулінемії на основі зіставлення клініко-біохімічних, реографічних, сонографічних та морфологічних показників.