Жук Валентина Володимирівна Формування слухомовленневих навичок у дітей з кохлеарними імплантами

Короткий опис

Жук Валентина Володимирівна, старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України. Назва дисертації: «Формування слухомовленневих навичок у дітей з кохлеарними імплантами». Шифр та назва спеціальності 13.00.03 корекційна педагогіка. Шифр спеціалізованої ради Д 26.450.01 Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ МИКОЛИ ЯРМАЧЕНКА НАПН УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЖУК ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 376-056.263:616.28-008.14-053.2:616-089.843-031:611.854-032(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ СЛУХОМОВЛЕННЕВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ
13.0. 03 - корекційна педагогіка
Педагогічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
В. В. Жук
Науковий керівник: Литовченко Світлана Віталіївна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу освіти дітей з порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України
Київ - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
СЛУХОМОВЛЕННЕВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ
1.1. Наукові погляди на слухомовленневий розвиток дітей з
порушеннями слуху 16
1.2. Кохлеарна імплантація як метод корекційно-розвивального
впливу на слухомовленневий розвиток 37
1.3. Особливості формування слухомовленневих навичок у дітей з
кохлеарними імплантами 58
Висновки до першого розділу 76
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ
2.1. Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду комплексної допомоги
дітям з кохлеарними імплантами 78
2.1.1. Раннє втручання у системі комплексної допомоги дітям з
кохлеарними імплантами 78
2.1.2. Алгоритм надання корекційно-розвивальних послуг дітям з
кохлеарними імплантами 95
2.2. Дослідження сформованості слухомовленневих навичок у дітей з
кохлеарними імплантами 110
Висновки до другого розділу 144
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ СЛУХОМОВЛЕННЕВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ
3.1. Обґрунтування технології слухомовленневого розвитку дітей з
кохлеарними імплантами 146
3.2. Експериментальне апробування технології слухомовленневого
розвитку дітей з кохлеарними імплантами 185
Висновки до третього розділу 202
ВИСНОВКИ 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 208
ДОДАТКИ 243
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Всесвітня організація охорони здоров’я інклюзивно-ресурсний центр кохлеарний імплант
міжнародна класифікація функціонування,
обмежень життєдіяльності та здоров’я міжнародна класифікація функціонування,
обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей та підлітків
мовленневий процесор (звуковий процесор) навчально-реабілітаційний центр слуховий апарат система кохлеарної імплантації
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Одним з пріоритетів вітчизняної державної політики є реформування освіти згідно міжнародних стандартів надання послуг дітям з особливими потребами, в тому числі з порушеннями слуху.
За даними ВООЗ близько 540 млн людей у світі мають порушення слуху, з них 32 млн діти. 1-6 % населення планети має порушення слуху, яке ускладнює соціальну комунікацію на слуховій основі. За даними МОЗ України близько 1,5 млн осіб, серед яких понад 300 тис. дітей, мають порушення слуху, 100 тис. дорослих та 11 тис дітей глухі. Спостерігається стійка тенденція до збільшення чисельності осіб з порушеннями слуху. 60-80% осіб з порушеннями слуху мають нейросенсорні порушення слухової системи, які можуть бути компенсовані з допомогою кохлеарної імплантації, понад 450 тисяч осіб з порушеннями слуху у світі є носіями кохлеарних імплантів (КІ).
У такому контексті актуалізується проблема слухомовленневого розвитку дітей з порушеннями слуху з огляду на те, що стрімко зростає кількість дітей, слухопротезованих кохлеарними імплантами, збільшується віковий діапазон імплантованих осіб, що зумовлює велике розмаїття особливих потреб носіїв кохлеарних імплантів та варіантів їх задоволення; специфіка слухового сприймання, скоригованого з допомогою кохлеарних імплантів, зумовлює необхідність розроблення та впровадження педагогічних технологій, зорієнтованих на врахування цієї специфіки; діти, слухопротезовані кохлеарними імплантами, отримують освіту у закладах, які мають різний ресурс (фаховий, методичний, технічний та ін.), потребують науково-методичного забезпечення слухомовленневого розвитку дітей зазначеної категорії з врахуванням цих особливостей; у багатьох країнах запроваджено варіативні системи супроводу дітей з порушеннями слуху, у межах яких здійснюється корекційно-розвивальний вплив на слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами, однак не існує універсальної системи, яка була б оптимальною для усіх країн.
Питанням корекційно-розвивальної роботи з дітьми з кохлеарними імплантами присвячено низку досліджень медичного (А. Балакіна, М. Г оворун, Д. Заболотний, І. Кирилова, В. Кузовков, А. Ланцов, А. Мачалов, М. Песоцкая, С. Петров, В. Пудов, Ю. Сушко, Г. Таварткіладзе, Т. Шаманжинова, О. Щербакова, Ю. Янов та ін.), педагогічного спрямування (С. Глазунова,
0. Гончарова, І. Корольова, O. Красильникова, О. Кукушкіна, A. Люкіна, А. Сатаєва, Н. Тарасова, В. Шевченко, Н. Шматко та ін.). Розроблено критерії призначення КІ та відбору пацієнтів (Д. Заболотний, С. Петров, А. Розкладка, Г. Тимен, О. Щербакова), алгоритм медичної реабілітації після операції (А. Балакіна), вивчено залежність покращення слухового сприймання від віку пацієнта (А. Балакіна, М. Литвак, О. Зуєва, І. Кирилова, Г. Таварткіладзе), обґрунтовано доцільність білатерального імплантування та доведено його більшу ефективність у порівнянні з монолатеральним (А. Балакина, М. Литвак, Н. Вікторова). Окремі роботи присвячено питанням перспективності кохлеарної імплантації з педагогічної точки зору (І. Корольова), визначено критерії ефективності з педагогічної точки зору (О. Жукова, О. Зонтова,
1. Корольова, Л. Руленкова, А. Сатаєва та ін.), етапи слухомовленневого розвитку дітей з КІ (І. Корольова), розроблено та впроваджено у практику багатьох країн системи корекційно-розвивального впливу на слухомовленневий розвиток дітей з КІ, які враховують національний контекст, особливості держаної медичної сфери, освітньої політики, економічні можливості та пріоритети тощо (E. Buss, G. Diller, H. Ebrahimi, P. Guberina, D. Horn, D. Houston, M. Hyde, R. Miyamoto, B. Wilson та ін.). В Україні відбувається поступ у напрямі до світових стандартів надання допомоги дітям з порушеннями слуху: обов’язкового неонатального скринінгу слуху, збільшення кількості слухопротезувань високотехнологічними засобами корекції, в тому числі КІ, набирає обертів раннє втручання, продовжують розгортатися інклюзивні процеси. Водночас, фрагментарним і недостатньо розробленим з врахуванням вітчизняного контексту залишається науково-організаційне та навчально- методичне забезпечення корекційно-розвивальної діяльності з дітьми з кохлеарними імплантами. Соціальна значущість та недостатня теоретична і методична розробленість означеної проблеми зумовили вибір теми дослідження «Формування слухомовленневих навичок у дітей з кохлеарними імплантами».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за напрямом «Теоретичні та методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами», комплексних тем відділу освіти дітей з порушеннями слуху «Особистісно орієнтовані технології навчання дітей з порушеннями слуху в контексті соціокультурного підходу» (Державний реєстраційний номер 0115U000202), «Теоретико-методичні засади навчання дітей з порушеннями слуху в умовах модернізації освіти» (Державний реєстраційний номер 0118U003346), «Науково-методичне забезпечення навчання дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху» (Державний реєстраційний номер 0121U108670). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол №4 від
14.05.2015) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології НАПН України (протокол №7 від
27.10.2015) .
Мета дослідження - розроблення теоретично обґрунтованої та експериментально апробованої технології слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
1. Проаналізувати науково-теоретичні підходи до проблеми слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами.
2. Здійснити аналіз чинників впливу на слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами.
3. З’ясувати сучасний стан корекційно-розвивальної допомоги дітям з кохлеарними імплантами.
4. Виявити особливості слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами, які отримують корекційно-розвивальні послуги у спеціальних закладах освіти.
5. Розробити та експериментально апробувати цільову, концептуальну, змістову та професійно-компетентнісну складові технології слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами.
Об’ єкт дослідження - слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами.
Предмет дослідження - корекційно-розвивальна робота з дітьми з кохлеарними імплантами.
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань використано комплекс взаємодоповнюючих методів:
теоретичні: аналіз (логіко-теоретичний, порівняльний, історико-
генетичний) літературних джерел для розкриття сутності кохлеарної імплантації, визначення основних наукових понять, з’ясування особливостей слухомовленневого розвитку дітей-носіїв кохлеарних імплантів; екстраполяція для обґрунтування прогностичних припущень щодо подальшого розвитку кохлеарної імплантації в освіті дітей з порушеннями слуху в Україні; аналіз, синтез, конкретизація, теоретичне моделювання - для обґрунтування технології слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами, визначення її компонентів;
емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) для визначення стану надання корекційно-розвивальної допомоги дітям з кохлеарними імплантами та рівнів сформованості слухомовленневих навичок; порівняння, експертних оцінок, опитування (анкетування педагогів та батьків), обговорення у фокус-групах, вивчення та узагальнення досвіду для виявлення актуального стану корекційно-розвивального впливу на дітей з кохлеарними імплантами у закладах освіти; метод поведінкових реакцій для фіксації безумовно-рефлекторної реакції на акустичні сигнали;
математично-статистичні: процедури кількісної та якісної обробки експериментальних даних, статистичної обробки за парним t-критерієм Ст’юдента для зв’язаних груп.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: особистісно орієнтований, діяльніший, компетентнісний освітні підходи (І. Бех, Н. Бібік,
B. Кремень, В. Луговий, С. Максименко, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.); середовищний підхід (К. Вотерс, Е. Данілавічютє, Е. Даніелс, Е. Леонгард, С. Литовченко, А. Льове, Л. Роуз-Креснор, К. Стаффорд, О. Склянська, Т. Скрипник, О. Таранченко та ін.); основні положення сучасної теорії освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку (В. Кобильченко,
C. Литовченко, І. Омельченко, Л. Прохоренко, Т. Сак, Т. Скрипник, М. Супрун, О. Таранченко та ін.); технологізації освітнього процесу (А. Колупаєва, Л. Наконечна, О. Таранченко); положення про системну взаємодію психічних процесів (Л. Виготський, А. Запорожець, А. Леонтьев, А. Лурія, С. Рубінштейн); теорія пластичності нервової системи та сензитивності раннього віку для слухомовленневого розвитку (С. Литовченко, Тарасова, Теплов, Швачкін, Феклістова, Hellige, Ross, Brackett, Maxon); функціональний та комунікативно- діяльнісний підходи у навчанні мовлення дітей з порушеннями слуху (І. Колесник, Е. Леонгард, К. Луцько, В. Кондратенко, Е. Пущин, та ін.); ідеї родиноцентризма (Корсунская, Королева, Янн; Guberina); Концепція розвитку системи освіти осіб з порушеннями слуху (О. Таранченко, О. Федоренко); Концепція розвитку дошкільної освіти дітей із порушенням слуху (В. Жук, В. Литвинова, О. Таранченко, О. Федоренко, В. Шевченко); положення МКФ та МКФ-ДП.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень наукового пошуку; комплексним застосуванням взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням роботи; опрацюванням значного обсягу фактичного матеріалу, його якісним, кількісним аналізом, належним узагальненням одержаних даних, широким обговоренням результатів дослідження на науково-практичних заходах різного рівня.
Експериментальна база дослідження: Вінницький навчально-виховний комплекс: спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст. - дошкільний навчальний заклад Вінницької обласної Ради; Комунальний заклад «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» ЗОР; Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №238 комбінованого типу» Криворізької міської ради; Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №32; Маріупольська спеціальна школа №21 Донецької обласної ради; Сватівська обласна спеціальна школа; Комунальний заклад «Харківська спеціальна школа №6» Харківської обласної ради; Хмельницька спеціальна загальноосвітня школа №33; Комунальний заклад «Черкаський навчально-реабілітаційний центр «Країна добра Черкаської обласної ради»; КЗ «Острозька спеціальна школа №1 I-III ступенів» Рівненської облради; Комунальний заклад Львівської обласної ради «Підкамінська спеціальна школа І-ІІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою»; Комунальний загальноосвітній навчальний заклад «Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр №1»; Комунальний заклад «Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр «Родина»; Житомирська спеціальна школа №2 Житомирської обласної ради; Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради»; Спеціальна школа-інтернат І-ІІІ ступенів №9 міста Києва.
У дослідженні взяли участь 96 дітей з кохлеарними імплантами раннього (5), дошкільного (16) та шкільного (75) віку; 76 педагогів, які працюють з дітьми з кохлеарними імплантами; 96 сімей дітей з порушеннями слуху - носіїв кохлеарних імплантів (268 учасників); також були задіяні представники експертного середовища /стейкхолдери (фахівці реабілітаційних та інклюзивно-ресурсних центрів, члени громадських організацій та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
- визначено науково-теоретичні засади технологізації слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами;
- визначено сутність дефініції «слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами»;
- теоретично обґрунтовано взаємозв’язок та обумовленість чинників впливу на слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами;
- визначено зміст, напрями, етапи слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами;
поглиблено та уточнено:
- сутність понять «кохлеарна імплантація» з позицій комплексності та багатоаспектності;
- уявлення про особливості та умови слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантми;
подальшого розвитку набули положення про:
- раннє втручання для слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами;
- організацію корекційно-розвивального впливу на слухомовленневий розвиток дітей-носіїв кохлеарних імплантів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
- розроблено і впроваджено в практику технологію слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами на основі сучасних освітніх підходів;
- поліфункціональність технології уможливлює її використання у спеціальних, інклюзивних закладах, які надають освіту різного рівня дітям з порушеннями слуху, реабілітаційних центрах;
- зміст слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами використано при розробленні мовленневих ліній програм розвитку дітей з порушеннями слуху дошкільного віку (2014, 2021);
- зміст слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами, який є складовою технології, може бути використаний у роботі вчителів, в тому числі викладачів корекційно-розвивальних курсів, вихователів, логопедів, а також батьками дітей з кохлеарними імплантами (за партнерської взаємодії з фахівцями);
- результати дослідження використано: у низці науково-методичних та навчально-методичних посібників, розділах, присвячених слухомовленневому розвитку дітей з порушеннями слуху раннього, дошкільного та шкільного віку; при розробленні програм підвищення кваліфікації педагогів, проведенні лекційних та практичних занять та під час консультування дітей з кохлеарними імплантами та їхніх батьків; при розробленні Концепції розвитку дошкільної освіти дітей із порушеннями слуху (2014) та Концепції становлення системи ранньої допомоги дітям з порушеннями слуху в Україні (2021) (у співавторстві).
Результати дослідження впроваджено у практику закладів освіти: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Підкамінська спеціальна школа І-ІІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою» (довідка №168 від
02.06.2021) ; Спеціальна школа І-ІІІ ступенів №9 м. Києва (довідка №275 від
28.05.2021) ; Комунальний загальноосвітній навчальний заклад «Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр №1» (довідка №02-14/65 від
18.05.2021) ; Комунальний заклад «Чернівецький обласний навчально- реабілітаційний центр «Родина» (довідка №01-03/281 від 03.06.2021), Житомирська спеціальна школа №2 Житомирської обласної ради (акт №153/1 від 27.05.2021), Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради» (довідка №153/1 від 02.06.2021); Комунальний заклад «Черкаський навчально-реабілітаційний центр «Країна добра Черкаської обласної ради» (акт №266/1 від 12.05.2021); Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №184 м. Києва (довідка №94 від
02.06.2021) ; Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр Середнянської селищної ради» (акт №1 від 28.05.2021); використано при розробленні програми розвитку дітей дошкільного віку зі зниженим слухом «Стежки у світ» (мовленнева лінія розвитку (одноосібно), музично-ритмічні заняття (у співавторстві) (рекомендовано МОН України, лист №1/11-6942 від 12.04.2013), програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Технології корекційно-розвивальної роботи та навчання дитини із сенсорними порушеннями» (Ліцензія МОН України, серія АД №034572); серії посібників та методичних рекомендацій для педагогів та батьків дітей з порушеннями слуху.
Особистий внесок здобувача полягає у тому, що всі наукові підходи та положення, теоретико-методологічні засади і висновки дослідження, які представлено до захисту, здобуто та сформульовано авторкою самостійно. У публікаціях, що виконані у співавторстві, здобувачем розроблено розділи «Вчимо дошкільників з порушенням слуху розуміти мовлення, говорити, читати і писати» [1], «Технології слухомовленневого розвитку дітей з порушеннями слуху, компенсованими засобами слухопротезування» [2], здійснено аналіз нормативних документів, сучасного етапу розвитку та визначено принципи модифікації дошкільної освіти дітей з порушеннями слуху
[4].
Апробація результатів дослідження. Теоретичні та експериментальні результати дослідження було оприлюднено на науково-практичних заходах - міжнародного рівня: конгресах, конференціях - «Реабілітація слуху в Україні - нові підходи до лікування дітей та дорослих» (Львів, 2012); «Корекційно- реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (Суми, 2015); «Освіта дітей з особливими потребами: від інституалізації до інклюзії» (Вінниця, 2016); «Інклюзія в новій українській школі: виклики сьогодення» (Київ, 2017); «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації» (Переяслав-Хмельницький, 2018); «Діти з особливими потребами в освітньому просторі» (Чернігів, 2019); «Особливі діти: освіта і соціалізація» (онлайн формат, Київ, 2020); «Діти з особливими потребами: від рівних прав до рівних можливостей» (онлайн формат, Київ, 2021); міжнародних виставках: «круглий стіл» «Корекційна робота у закладах для дітей з порушеннями слуху» (Київ, 2016); семінар-практикум «Сучасні технології навчання дітей з порушеннями слуху» (Київ, 2017); «круглий стіл» «Новації у підтримці дітей з порушеннями слуху» (Київ 2018); «круглий стіл» «Діалоги педагогів. Підтримка дитини з порушенням слуху в освітньому процесі» (Київ,
2019) ; навчально-методичний онлайн семінар для фахівців ІРЦ «Мережа підтримки дітей з порушеннями слуху» (Київ, 2020); «круглий стіл» «Комплексний супровід слухопротезованих дітей з порушеннями слуху», (Київ,
2020) ; «круглий стіл» «Освіта дітей з порушеннями слуху: актуальний зміст та тенденції» (Київ, 2021); всеукраїнських науково-практичних заходах: конференціях, семінарах, «круглих столах» - «Дошкільна освіта: інновації для особливих дітей» (Київ, 2015); «Реалізація інноваційних підходів в оновленому змісті освіти дітей з порушеннями слуху» (Житомир, 2015); «Навчання дітей з порушеннями слуху: сучасні тенденції та технології» (Чернівці, 2016); «Реалізація педагогічних новацій в освіті дітей з порушеннями слуху» (Хмельницький, 2018); «Практична психологія в інклюзивному середовищі - 2019» (Переяслав-Хмельницький, 2019); «Реабілітація та розвиток осіб з кохлеарними імплантами в Україні на сучасному етапі» (Київ, 2020); «Учені НАПН України - українським учителям» (2021); «Послуги раннього втручання для дітей з особливими освітніми потребами: досвід та перспективи» (Київ,
2021) ; «Організація освітнього середовища у новій українській школі: сучасні підходи та успішний досвід реалізації» (Київ, 2021); «Особливі діти» (Київ, 2021); заходах регіонального рівня - «Комплексний супровід дітей з порушеннями слуху: співпраця фахівців» (Краматорськ, 2019); «Сучасні підходи та приклади реалізації педагогічних новацій для дітей з особливими освітніми потребами» (Вінниця, 2019); «Діти з порушеннями слуху: ефективні технології викладання та позитивні практики" (Київ-Чернівці, 2020); на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників, навчання на яких пройшло близько 200 педагогів спеціальних закладів освіти.
Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 34 публікаціях, серед них: 2 посібники, 11 статей, у тому числі 1 у наукових періодичних виданнях інших держав, 10 статей у наукових фахових виданнях України, 5 публікацій апробаційного характеру; 16 інших публікаціях.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (306 найменувань, з них 53 - іноземною мовою), 8 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 343 сторінки, основний текст викладено на 208 сторінках. У тексті міститься 17 таблиць та 27 рисунків на 40 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблеми слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Результати проведеного дослідження засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і надали підстави до таких висновків:
1. Визначено науково-теоретичні підходи до вирішення проблеми слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами: функціональний, середовищний, компетентнісний. Встановлено, що зазначені підходи зумовлюють зміщення акцентів з ураження на можливості функціонування, які значною мірою визначаються впливом зовнішнього середовища. Компетентнісний підхід дозволяє розглядати формування слухомовленневих навичок як складову мовленневої компетентності у комбінації знань, умінь, навичок, психологічних компонентів, що визначають не лише здатність чути і говорити, а й успішно взаємодіяти, соціалізуватися. За результатами аналізу наукової літератури визначено, що в основу слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами складає поетапне формування навичок детекції (виявлення акустичних сигналів), диференціації (розрізнення акустичних сигналів), ідентифікації (впізнавання акустичних сигналів) та перцепції (відтворення незнайомих акустичних мовленневих сигналів), які утворюють ієрархічну систему. Слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами визначено як процес формування навичок слухання та говоріння з опорою на слухові враження, результатом якого є здатність до мовленневого комунікування на слуховій основі.
2. За результатами аналізу літературних джерел медичного, педагогічного спрямування виявлено чинники впливу на слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантами: слуховий та мовленневий досвід до операції, вік, у якому проведено кохлеарну імплантацію, спосіб слухопротезування, наявність супітніх порушень, залученість батьків до корекційно-розвивального впливу, мовленневе середовище, у якому зростає дитина, систематичність налаштувань мовленневого процесора та корекційно-розвивальних занять, що дало змогу виявити основні складові освітнього контексту слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами.
3. З’ясовано сучасний стан корекційно-розвивальної допомоги дітям з кохлеарними імплантами та визначено, що у спеціальних закладах освіти значний відсоток постійного та змінного контингенту становлять пізноімплантовані діти з вродженою глухотою, що зумовлено невирішеністю питань скринінгу слуху новонароджених, організації ранньої допомоги таким дітям та їх родинам, доопераційного супроводу (слухопротезовання слуховими апаратами, корекційні заняття), не відпрацьованим механізмом маршрутизації та дотримання алгоритму надання корекційно-розвивальних послуг, неузгодженістю дій різних інституцій та закладів, дотичних до реабілітації. Частина родин залишається не достатньо задіяною у корекційно- розвивальній роботі з дітьми, що може бути зумовлено малою обізнаністю щодо значення, змісту та способів реалізації такого впливу; вчителі та вихователі використовують широку палітру педагогічних прийомів у роботі з дітьми, однак більшість з них не зорієнтовані на активізацію слухових можливостей дітей з кохлеарними імплантами, застосовують переважно традиційні для роботи з глухими дітьми, зі зниженим слухом або з порушеннями мовлення методи і прийоми.
4. Виявлено особливості слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами, які отримують корекційно-розвивальні послуги у спеціальних закладах освіти. Зокрема: слухомовленневий розвиток дітей з кохлеарними імплантими суттєвого різниться, втім, значна кількість дітей із слуховим віком понад п’ять років не досягла достатнього рівня за показниками сформованості слухомовленневих навичок. У більшості дітей усіх експериментальних груп навички детекції сформовані на достатньому рівні, ієрархічно вищі навички диференціації та ідентифікації сформовані здебільшого на середньому рівні, показники сформованості навичок перцепції та розвитку мовлення виявилися нижчими. Недостатня сформованість базових слухомовленневих навичок у дітей різного слухового віку зумовлює необхідність цілеспрямованого поетапного корекційно-розвивального впливу з врахуванням усіх щаблів розвитку.
5. На основі визначених науково-теоретичних засад технологізації слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами розроблено, репрезентовано у вигляді моделі і експериментально перевірено технологію слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами, цільова, концептуальна, змістова та професійно-компетентнісна складові якої забезпечують комплексність корекційно-розвивального впливу з врахуванням основних чинників впливу та стану слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Визначено напрями оптимізації умов слухомовленневого розвитку дітей з кохлеарними імплантами: організація командної взаємодії на засадах міждисциплінарності; залучення батьків до корекційно-розвивальної діяльності на партнерських засадах; поєднання спонтанного і цілеспрямованого навчання в умовах сім’ї та закладу освіти; вузькопрофільна фахова підготовка та підвищення кваліфікації педагогів щодо роботи з дітьми з кохлеарними імплантами. За результатами повторного діагностування переважна більшість показників всіх вікових груп мають тенденцію суттєвого підвищення у порівнянні з результатами констатації, що свідчить про позитивні якісні зміни.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, подальша перспектива полягає у вивченні особливостей формування слухомовленневих навичок дітей з кохлеарними імплантами, які здобувають освіту у різних інституційних умовах.