Жукова Надіра Каландарівна. Банківське кредитування в системі суспільного відтворення

Короткий опис

Жукова Надіра Каландарівна. Банківське кредитування в системі суспільного відтворення : дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 192, [4]арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 179-192

Жукова Н.К. Банківське кредитування в системі суспільного відтворення. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.
Дисертація присвячена теоретико-методичним та практичним основам банківського кредитування, а також напрямкам підвищення його ефективності на сучасному етапі. У роботі розкрито складний зміст економічної категорії кредит та його об’єктивну необхідність в системі суспільного відтворення. Визначено зміст і структуру банківського кредиту в умовах ринкової економіки, а також відображено визначальну роль позичкового відсотка в системі кредитних відносин та з’ясовано, що універсальність зв’язків позичкового відсотка робить його активним фактором раціонального використання позичкового капіталу.
На основі здійсненого аналізу основних форм і механізмів банківського кредитування на двох рівнях: на рівні Національного банку України як кредитора останньої інстанції та на рівні комерційних банків як кредиторів суб’єктів господарювання та населення, - з’ясовано, що до сьогодні залишається нераціональною структура банківських кредитів, однак в умовах ринкової економіки вона долатиметься через зростання конкуренції.
Досліджено сукупність ризиків, які пов’язані з кредитною діяльністю комерційних банків, а також визначено основні шляхи підвищення ефективності системи банківського кредитування.

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розв’язання проблем банківського кредитування і сформулювати наступні висновки:

Доведено, що кредит є багатогранною економічною категорією, яка в системі суспільного відтворення має розглядатися не тільки з позицій ефективного перерозподілу матеріальних і грошових ресурсів, але в першу чергу як форма виразу економічних відносин, форма ефективного господарювання, раціонального використання матеріальних і грошових ресурсів, форма руху позичкового капіталу, складова фінансової системи. В свою чергу позичковий капітал переплітається з виробничим, торговим і грошовим капіталом і це дає підстави нам стверджувати, що з важливого елемента економіки кредитні відносини перетворилися на всезагальну форму сучасної економіки, а товарне виробництво трансформувалося у товарно-кредитне господарство.
Визначено особливості банківського кредиту як однієї з важливих форм кредиту, а саме банківський кредит за своєю економічною природою може створювати додаткові платіжні засоби; банківський кредит сприяє зростанню ефективності суспільного відтворення; надання банками кредиту здійснюється в умовах жорсткої регламентації банківської діяльності не тільки банківським законодавством, а насамперед, діяльністю регулятивного органу; банківські кредити доступні будь-яким економічним суб’єктам, які мають необхідні передумови, насамперед, достатню кредитоспроможність; завдяки об’єднанню ресурсів комерційні банки спроможні надавати великі кредити, при цьому відбувається диверсифікація ризиків.
Визначені основні положення, якими характеризується позичковий відсоток з позицій сьогодення: якісна і кількісна визначеність позичкового відсотку; виокремлення чинників, які впливають на рівень позичкового відсотку: норма прибутку, попит і пропозиція на гроші, інфляція тощо. Універсальність зв’язків позичкового відсотка робить його активним фактором раціонального використання позичкового капіталу, його збереження в умовах інфляції та інших ризиків, стимулювання заощаджень населення, збільшення позичкового капіталу. Однак в умовах трансформації економіки країни висока норма позичкового відсотку гальмує розвиток кредитних відносин, орієнтує кредит лише в галузі зі швидким обігом капіталу, а відтак переважна більшість кредитних ресурсів спрямовується в торгівлю, а не у виробництво.
З’ясовано, що існує тісний зв’язок кредитної діяльності Національного банку з такими функціями, як емісія національної валюти, розробка та реалізація грошово-кредитної політики, регулювання банківської діяльності та нагляд. Визначено основні напрямки кредитної діяльності НБУ на макрорівні та мікрорівні. Відзначено, що практика надання кредитів Уряду мала згубні наслідки для економіки України, а відтак надзвичайно важливо підтримувати економічну незалежність НБУ. З’ясовано, що політика рефінансування відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності банківської системи, причому підтримка ліквідності комерційних банків має бути мінімальною в стабільні періоди.
Визначено економічні суперечності та аномалії, що мають місце у функціонуванні вітчизняної банківської системи, які відрізняють її в негативний бік від аналогічних систем країн розвиненої економіки: проблема низької капіталізації банків; проблема формування довгострокових кредитних ресурсів; проблема ліквідності банківської системи.
Аналіз банківського кредитування свідчить, що постійно вдосконалюються його методи та механізми, що є важливою передумовою економічного зростання в Україні. Та, щоб розвиток економіки мав інноваційну спрямованість цього замало, необхідно створювати такі умови, за яких би відбувалося зростання довгострокових кредитів, які б спрямовувалися не в поточну, а в інвестиційну діяльність. В той же час ці процеси відбуваються надзвичайно повільно, особливо у сфері кредитування суб’єктів господарювання, а от кредитування домогосподарств навпаки має позитивні тенденції, оскільки його переважною формою є іпотечне кредитування житла. Та варто відзначити, що співвідношення між кредитуванням суб’єктів господарювання та кредитуванням домогосподарств, хоча й має позитивні тенденції до збільшення питомої ваги останнього, однак залишається на незначному рівні порівняно з країнами з ринковою економікою.
Встановлено, що в останні часи спостерігається тенденція до зниження ефективності кредитної діяльності банків, що обумовлено наступними причинами: скорочення маржі між відсотковими ставками банків за кредитами та обліковою ставкою НБУ; зростання проблемних кредитів та резервів на покриття збитків за кредитними операціями, зростання мультиплікатора капіталу банків, яке призвело до зниження доходності активів банку.
В результаті розрахунку рівня кредитного ризику для вітчизняних комерційних банків, було з’ясовано, що всі показники кредитного ризику мають тенденцію до зниження. Причому за аналізований період зменшення рівня кредитного ризику відбулося майже в 5 разів. Свідченням позитивних тенденцій є також дотримання банками нормативів кредитного ризику.