Зигало Ельвіра Вікторівна. Адаптаційні можливості організму при виразковій хворобі та хронічному гастродуоденіті, поєднаних з хронічним холециститом та хронічним пан-креатитом

Короткий опис

Зигало Ельвіра Вікторівна. Адаптаційні можливості організму при виразковій хворобі та хронічному гастродуоденіті, поєднаних з хронічним холециститом та хронічним пан-креатитом : Дис... канд. наук: 14.01.02 2002

Зигало Е.В. Адаптаційні можливості організму при виразковій хворобі та хронічному гастродуоденіті, поєднаних з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби.
Харківській державний медичний університет, Харків, 2002.
Захищається дисертаційна робота, за матеріалами якої опубліковано 8 наукових робіт, у якіх сформульовані типи адаптаційних реакцій гемодинамічних показників з урахуванням їх фізіологічної суті у хворих із сполученою патологією органів травлення. Визначені різні типи адаптаційних реакцій дозволили зробити висновок, що оцінку вегетативного забезпечення діяльності треба визначати тільки з урахуванням стану вихідного тонусу вегетативної нервової системи. Складено алгоритм медикаментозної корекції вегетативних зрушень у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та хронічний гастродуоденіт, поєднаних з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом з урахуванням стадій загального адптаційного процесу. На підгрунті визначених багаторівневих змін регуляторних систем організму уточнені механізми формування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту. Результати дослідження можуть сприяти розробці патогенетично обгрунтованих методів лікування, спрямованих на корекцію адаптаційно-компенсаторних систем.

1. Сполучена патологія органів травлення розвивається на фоні дисбалансу у вегетативній нервовій системі, найбільш частішим варіантом якого є симпатикотонія, зумовлена підсиленням активності регуляторних вегетативних структур і центрального рівня управління, яке більш відзначене при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, поєднаної з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом.
2. Вегетативна реактивність залежить від типу вихідного рівня вегетативного тонусу і порушена у більшості хворих, незалежно від варіанту асоційованої патології. Для хворих мезотоніків і симпатотоніків більш характерні порушення вегетативної реактивності, які свідчать про наявність процесів дезінтеграції між нервовою та гуморальною ланками регуляції. Більшість хворих з ініціальною ваготонією характеризувались усталеними гомеокінетичними реакціями.
3. Встановлені критерії диференціації і сформульовані типи адаптаційних реакцій, які утворюють з визначеними складовими вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов’язану систему процесів пристосувального значення: 1) адекватні щодо навантаження; 2) мобілізаційні; 3) компенсаторні; 4) протекторні вагусні; 5) напруження.
4. Для обох вивчених варіантів сполученої патології органів травлення характерні явища циркадіанного десинхронозу, на підгрунті особливостей яких визначені варіанти адаптаційних реакцій вегетативних параметрів у залежності від добових змін і резервних можливостей організму. У хворих з різними варіантами поєднаної патології ці реакції мають відмінні особливості.
5. Незалежно від варіанту вивченої сполученої патології адаптаційні процеси супроводжуються напруженням нервової та гуморальної ланок регуляції: при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, поєднаної із хронічним холециститом та хронічним панкреатитом характерними є реакції дезадаптації автономного контуру регуляції; при хронічному гастродуоденіті, асоційованому з тією ж патологією дезадаптаційні процеси проявляються переважно у системі центрального рівня регуляції.
6. Дизрегуляторні процеси залежать від варіантів вивченої монопатології. Так, при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки без поєднаної патології дезадаптаційні реакції спостерігалися у системі центрального рівня регуляції при напрузі гуморальної ланки; при хронічному гастродуоденіті процеси дезадаптації були притаманні автономному контуру регуляції при напрузі нервового каналу.