Золотих Ірина Борисівна. Формування та ефективне використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону

Короткий опис

Золотих Ірина Борисівна. Формування та ефективне використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону : Дис... канд. наук: 08.07.02 2007

Золотих І.Б.Формування та ефективне використання виробничого потенціалу молочної промисловості регіону. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет. Миколаїв, 2007.
В дисертаційній роботі узагальнено і систематизовано теоретичні положення та основні методичні аспекти щодо формування та ефективного використання виробничого потенціалу молочної промисловості. Досліджено динаміку та сучасний рівень ефективності використання виробничих ресурсів на молокопереробних підприємствах Миколаївської області. Обґрунтовано перспективи розвитку виробничого потенціалу молочної промисловості регіону на основі поліпшення використання ресурсів виробництва, підвищення їх віддачі, зміцнення сировинної бази і удосконалення взаємовідносин партнерів молокопродуктового підкомплексу. Визначені напрями державного регулювання ринку молокопродукції. Запропоновано підходи до удосконалення економічних відносин молокопереробних підприємств із сільгоспвиробниками, в основі яких лежить використання нових моделей ціноутворення.

1. Виробничий потенціал є складною системою ресурсів виробництва, що знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності. До нього включаються основні виробничі засоби, промислово виробничий персонал, управління, технологія, енергія, інформація. Виробничому потенціалу підприємств властиві наступні особливості: всі його елементи повинні адаптуватися до вимог продукції, що виготовляється: вони тісно взаємопов'язані, взаємодіють один з одним і представляють собою систему, здатну, до самовідтворювання. На виробничий потенціал впливає рівень розвитку економіки регіону, де функціонує промислове підприємство (макросистема).
2. Для оцінки виробничого потенціалу існують різноманітні методичні підходи. Найбільш вдалим з них є той, що запропонований П.А. Фоміним і М.К.Старовойтовим, який ураховує всі слабкі і сильні сторони підприємства і прогнозує перспективу його розвитку. Ця методика прийнятна як окремими промисловими підприємствами, так і галузями. Разом з тим ми вважаємо, що потребує уточнення назва вказаної методики, в якій фігурують слова « рівень виробничого потенціалу», тоді як в самій методиці відображені не тільки показники рівня цього потенціалу, а і ефективності його використання. І це, на наш погляд, потрібно відобразити в назві.
3. У даний час під впливом негативних процесів у сфері аграрного виробництва і зниження життєвого рівня населення споживання молока і молочних продуктів в Миколаївській області на душу населення за 1990 2005 роки скоротилося на 30,3% і становить нині 248,1 кг за рік (49,6% від норми). Основною причиною погіршення забезпечення населення молокопродуктами є зменшення поголів'я продуктивного стада, що спричинило скорочення обсягів виробництва молока в області на 41,8 % - з 743,4 тис. тонн в 1990 році до 432,3 тис. тонн в 2005 році. А це, звичайно ж, негативно відбилося на рівнях забезпеченості сировиною підприємств молочної промисловості, собівартості і прибутковість їх продукції. У зв’язку з кризовим станом сільськогосподарських підприємств припинили свою діяльність багато молокозаводів в Миколаївській області. В даний час ефективно працюють лише: ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» і ЗАТ «Баштанський сирзавод», які успішно зміцнюють не тільки свій потенціал, а і виробничу базу господарств постачальників молока.
4. Молочна промисловість за обсягами виробництва не досягла рівня 1990р. Проте набагато розширився асортимент продукції, особливо - кисломолочної, що відзначається високою рентабельністю. У 2004 рік випуск цих продуктів дорівнював 18,3 тис.тонн, що на 89,4% більше рівня 2000 р. Однак, незважаючи на це, за останні роки намітилося фінансове оздоровлення підприємств молочної промисловості. Починаючи з 1999 року їх діяльність в цілому була прибутковою.
5. Важливими завданнями переробних підприємств є: створення умов для найповнішого використання всіх наявних сировинних ресурсів (особливо вторинної сировини знежиреного молока і сироватки) для харчових цілей; раціональне їх розміщення відносно сировинних зон і районів споживання - з метою усунення диспропорції між сировинними ресурсами і виробничими потужностями. Для створення високоефективних сировинних зон переробним підприємствам доцільно розвивати інтеграційні зв'язки з крупними молочними господарствами.
6. В останні роки на деяких молокопереробних підприємствах Миколаївської області накопичений позитивний досвід в організації заготівлі і доставки молока. Для цього спеціальним устаткуванням оснащуються молокоприймальні пункти, товаровиробники забезпечуються кормозбиральною технікою, ветеринарними препаратами, підбираються і навчаються спеціальні кадри. Молокопереробні підприємства мають налагодити роботу по складанню чітких графіків збору і вивезення молока з господарств.
7. З урахуванням стану і ступеня використання виробничого потенціалу нами спрогнозовано подальший розвиток молочної промисловості Миколаївської області в цілому та ії ЗАТ «Баштанський сирзавод». На 2009р. пропонується довести обсяги переробки молока відповідно до 305,5 і 135,5 тис.т. Це дозволить значно збільшити споживання молока і молочної продукції в регіоні.
8. В організації реалізації готової продукції акцент слід робити на ії продаж в регіонах, які мають більші обсяги збуту товару. Безсистемна ж політика в організації продажу молочної продукції одночасно в багатьох регіонах невеликими партіями, без концентрації зусиль на перспективних каналах збуту, малоефективна. Одним з оптимальних варіантів організації збуту продукції є фірмова торгівля, що дозволяє знизити витрати, пов'язані з реалізацією товару, і посилити зв'язок підприємства із споживачами його продукції, отримувати від них інформацію про попит, а на її основі регулювати асортимент своєї продукції.
9. Оплату молочної сировини доцільно здійснювати відповідно до базисних параметрів вмісту білка і жиру, термостійкості, щільності, бактеріального обсіменіння і наявності соматичних кліток. Надбавка (знижка) до базисної ціни за кожен додатковий (бракуючий) відсоток повинна становити: по жиру - 3%, по білку - 5%. Запропонований нами порядок оплати молока заводами забезпечить його виробникам значну матеріальну винагороду.
10. Забезпечення паритетності цін на сільськогосподарську і промислову продукцію можливо лише за допомогою грамотної політики держави. Як показує досвід закордонних країн, пріоритетним напрямом в розвитку молочного сектора повинен стати державний протекціонізм (насамперед відносно відродження та сприяння ефективному розвитку крупних молочних комплексів і механізованих ферм, господарств, які в найближчому майбутньому повинні стати головними постачальниками молока для переробки).
Необхідно відродити гарантовані держзамовлення на постачання потрібних обсягів високоякісного молока з належним державним датуванням молоковиробників. Дотації повинні надаватися в першу чергу тим сільгосппідприємствам, які здатні вести виробництво на основі прогресивних технологій.