Золотухін Віталій Вікторович. Вплив низькоінтенсивного гама-випромінювання на систему крові при хронічному запаленні

Короткий опис

Золотухін Віталій Вікторович. Вплив низькоінтенсивного гама-випромінювання на систему крові при хронічному запаленні. : Дис... канд. наук: 14.03.04 2007

Золотухін В.В. Вплив низькоінтенсивного г-випромінювання на систему крові при хронічному запаленні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 патологічна фізіологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Дисертація присвячена вивченню впливу низькоінтенсивного г-випромінювання на реакції системи крові при хронічному запаленні.
У роботі використані цитоморфологічні, цитохімічні й статистичні методи дослідження.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що загальне низькоінтенсивне г-опромінення, не тільки в класичній радіобіологічній дозі (1 Гр), але й в малій (0,1 Гр) й у проміжній (0,5 Гр) дозах, значно впливає на усі ланки системи крові при запаленні, чинить виражений стимулюючий (горметичний) вплив на вогнище хронічного запалення, гемопоез й функціональну активність нейтрофілів периферичної крові. Крім негайних ефектів, спостерігаються виражені віддалені. Вони полягають у стимуляції відновлення природної клітинної динаміки запалення, зміненої у негайних ефектах опромінення. Більші негайні й віддалені зміни відбуваються при опроміненні до ранішого терміну запалення (3-я доба), ніж до пізнішого (7-а доба). Має місце як практична відсутність, так і наявність дозозалежності ефектів. Дозозалежність менш виражена при опроміненні до ранішого терміну запалення, з боку кількості лейкоцитів у вогнищі, мабуть, через більшу радіочутливість механізмів запалення у цей час. При наявності дозозалежності вона головним чином нелінійна, у тому рахунку бімодальна.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення актуальної наукової медичної задачі з’ясування впливу низькоінтенсивного г-випромінювання на механізми хронічного запалення, зокрема, реакцій системи крові при загальному низькоінтенсивному опроміненні у різних дозах на тлі хронічного запалення.

Загальне низькоінтенсивне г-опромінення, не тільки в класичній радіобіологічній дозі (1 Гр), але й в малій (0,1 Гр) й у проміжній (0,5 Гр) дозах, значно впливає на усі ланки системи крові при запаленні: лейкоцити вогнища й периферичної крові, кістковомозкове кровотворення.
Низькоінтенсивне г-опромінення у вказаних дозах чинить виражений стимулюючий (горметичний) вплив на вогнище хронічного запалення (посилює нейтрофільну й послаблює моноцитарну й лімфоцитарну реакції), гемопоез й функціональну активність нейтрофілів периферичної крові. Мабуть, через низьку інтенсивность опромінення горметичний ефект притаманний не тільки дозі 0,1 Гр, але навіть 1 Гр, а також 0,5 Гр. Разом з тим, він найбільш виражений у дози 0,1 Гр.
Крім негайних ефектів низькоінтенсивного г-опромінення на реакції системи крові при хронічному запаленні, спостерігаються виражені віддалені (при дослідженні на 7-у добу запалення після опромінення до 3-ї доби й на 14-у добу після опромінення до 7-ї доби). Вони полягають у стимуляції відновлення природної клітинної динаміки запалення, зміненої у негайних ефектах опромінення.
Більші негайні й віддалені зміни у реакціях системи крові при хронічному запаленні відбуваються при опроміненні до ранішого терміну запалення (3-я доба), ніж до пізнішого (7-а доба), мабуть, у зв’язку з більшою інтенсивністю реакцій системи крові у ранні строки запалення й, відповідно, їхньою радіочутливістю.
Має місце як практична відсутність, так і наявність дозозалежності ефектів низькоінтенсивного г-випромінювання на реакції системи крові при хронічному запаленні. Дозозалежність менш виражена при опроміненні до ранішого терміну запалення, з боку кількості лейкоцитів у вогнищі, мабуть, через більшу радіочутливість механізмів запалення у цей час. При наявності дозозалежності вона головним чином нелінійна, у тому рахунку бімодальна.