ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНУ СИСТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ ТА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ПОПОВА Наталія Олександрівна

УДК 811.161.2’373.45

ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНУ СИСТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ ТА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Стасевський Станіслав Борисович,
кандидат філологічних наук, доцент

Харків - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС У ДОСЛІДЖЕННІ МОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНСЬКУ

8

1.1

Огляд літератури з проблеми та визначення основних теоретичних положень

8

1.2

Культурно-історичні умови появи в українській мові запозичень з англійської

19

Висновки до розділу 1

28

РОЗДІЛ 2 НАПРЯМКИ РОЗПОДІЛУ НА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ СЛІВ АНГЛІЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

32

2.1

Динаміка лексичних запозичень з англійської мови

32

2.2

Критерії класифікації англійських слів за лексико-семантичними групами, їх перелік і склад

38

Висновки до розділу 2

64

РОЗДІЛ 3 ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПРОЦЕСИ В АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕННЯХ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ КІНЦЯ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

66

3.1

Чинники, що зумовлюють інтенсивність запозичень з англійської мови

66

3.2

Семантичні зміни в групах слів англійського походження в українській мові кінця ХХ століття

70

3.3

Англійські назви осіб у лексичній системі української мови

114

3.4

Англомовні запозичення в українській мові, що проникли на початку ХХІ століття

148

Висновки до розділу 3

152

ВИСНОВКИ

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

164

ДОДАТКИ

182

ВСТУП

В останні десятиліття у зв’язку з посиленням політичних, економічних, культурних зв’язків України з зарубіжними, зокрема англомовними, країнами посилився доплив в українську мову іншомовної, зокрема англійської, лексики. Особливо зросла кількість англіцизмів у зв’язку з політичними й економічними реформами в Україні, які викликали потребу в номінації нових явищ і процесів у новій державі. Складні процеси в українській лексико-семантичній системі, що відбуваються у зв’язку з інтенсивним припливом англіцизмів, потребують наукового аналізу й узагальнення. Цим і зумовлена актуальність дисертаційної теми.
Проблеми теоретичного осмислення семантичних і граматичних процесів, що виникають у ході запозичання чужомовних слів до лексичної системи української мови, були предметом дослідження багатьох фахівців: О.С. Ахманової, С.Г. Бережана, В.В. Виноградова, С.А. Ігнатової, В.М. Караулова, Л.А. Лисиченко, А.М. Поповського, С.В. Семчинського, Д.М. Шмельова та інших. Однак лексико-семантичні процеси, що відбуваються в лексичній системі української мови в умовах розвитку української державності, вимагають нових досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертації відповідає загальній науковій проблемі Лексико-семантична система української мови”, що розробляється на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Ця проблема є складовою планової теми Закономірності розвитку й функціонування української мови”.
Мета і завдання дослідження. Мета полягає у встановленні закономірних процесів, що відбуваються в системі запозичених слів, з огляду на їх місце в лексичній системі української мови, у виділенні основних лексико-семантичних груп нових запозичень з англійської мови та у визначенні їхнього місця у структурно-семантичній організації лексики української мови в стилях української мови.
Відповідно до мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:
розглянуто історію становлення корпусу запозичень з англійської мови в українську;
визначено склад англіцизмів, що прийшли в українську мову в останнє десятиліття ХХ й на початку XXI століть;
здійснено лексико-семантичний аналіз новітніх англіцизмів;
досліджено динаміку входження лексичних елементів з англійської мови до лексико-семантичної системи української розглядуваного періоду;
проаналізовано мовні процеси, пов'язані з функціонуванням англійських запозичень за останнє десятиріччя;
виявлено сфери використання запозичень в усній і писемній формах української мови.
Об'єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процес запозичення лексичних одиниць з англійської мови в українську, що посилився у зв’язку із суспільно-політичними та економічними змінами в українському суспільстві наприкінці ХХ початку ХХІ століття.
Предметом дослідження є запозичені в останні десятиліття з англійської мови слова та лексико-семантичні зміни, що супроводжують входження англіцизмів до системи української мови.
Методи дослідження та прийоми лінгвістичного аналізу зумовлені специфікою об’єкта та конкретними завданнями дослідження. Основним методом є описовий, у межах якого використовувалися прийоми класифікаційно-таксономічного аналізу при визначенні лексико-семантичних груп (ЛСГ) запозичень з англійської мови, опозитивного компонентного аналізу при структурно-семантичній характеристиці лексичного матеріалу. Методи синхронічного аналізу при дослідженні історичного аспекту запозичень з англійської мови в українську доповнювалися діахронічними зіставними характеристиками. У разі необхідності названі методи доповнювалися квантитативними оцінками.
Джерельною базою дисертаційної роботи є словники іншомовних слів, що вийшли з друку у другій половині ХХ століття, фахові видання та засоби масової інформації; це стало основою для створення картотеки, що налічує 2250 номінацій, і близько 300 нових запозичень, які виявлено за сучасними писемними й усними джерелами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше аналізується лексика, запозичена з англійської мови в останнє десятиліття, а також виявлені актуальні динамічні процеси в ній: по-перше, активізація англіцизмів, що належали до пасивного лексичного складу; по-друге, інтенсивне запозичення нових слів з англійської мови. Встановлено місце нових запозичень у лексико-семантичній системі сучасної української мови з урахуванням сфери їх поширення.
Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні правомірності виділення 90-х років ХХ початку XXI ст. як своєрідного періоду лексико-семантичного освоєння англіцизмів у сучасній українській мові і у встановленні сфер їх застосування.
Практичне значення отриманих результатів роботи зумовлено тим, що вони можуть знайти застосування в лексикографії, зокрема при створенні нових редакцій словників іншомовних слів і тлумачних словників, у викладанні лексикології в середній і вищій школі, особливо розділів, пов'язаних з проблемами використання елементів інтернаціонального шару лексики української мови.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження у вигляді доповідей та статей обговорювалися на наукових конференціях: Всеукраїнській міждисциплінарній науково-практичній конференції Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету, 1999 р.; Міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2000 р.
Публікації. Зміст дисертації висвітлено у 7 наукових статтях загальним обсягом 2,27 друкованого аркуша, з них 5 робіт опубліковано у провідних наукових фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Загальний обсяг роботи становить 183 сторінки. Обсяг тексту 163 сторінки, дисертація містить 21 таблицю, 13 рисунків, що не займають повних сторінок. Список використаних джерел має 201 позицію. Додатки надруковано на 2 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Розвиток демократичних засад у суспільних відносинах в Україні має безпосередній позитивний вплив на процеси, які виникають та мають місце у стосунках між окремими особами, а також між націями та народами у цілому. Це позначається і на тих процесах, які відбуваються в мові, зокрема в її лексичній системі. Здобуття самостійності та розвиток державності протягом десятирічного періоду сприяли активізації семантичних процесів, що мають місце в лексичній системі української мови. Це також пов’язано зі змінами в міжнародних відносинах, а саме із сприйняттям України як самостійної європейської держави світовим співтовариством, що в свою чергу дозволило поширити культурні стосунки з державами, у яких історично склалися україномовні діаспори. Все зазначене пояснює появу в українській мові нових назв та термінів, які знайшли своє широке застосування за останній час і тим самим розширили словниковий склад мови.
За таких умов в Україні посилюється українсько-англійська двомовність, яка створює передумови для збільшення кількості запозичень. В останні десятиліття посилився потяг широкого кола людей до вивчення (хоча б на рівні спілкування) англійської мови, що також сприяє процесу взаємного проникнення двох мов.
Процес запозичення іншомовних слів в будь-яку мову-реципієнт, тож і в українську, обумовлений складним комплексом лінгвістичних і екстралінгвістичних причин, рівнем розвитку мови та її структурою, повнотою словникового запасу в мові-реципієнті, хоча останнє є не завжди виправданим.
В Україні однією з історичних умов процесу запозичення іншомовних термінів є довге співіснування з Польщею та Росією в межах однієї держави, що призвело до міграції великої кількості осіб всіх трьох національностей у межах певної території, що сприяло взаємопроникненню лексичних запозичень.
Окремо слід зазначити, що вплив польської мови на лексику українців є більш питомим у західних областях країни, а запозичення через російську мову більш помітні на сході України.
2. Стосовно інших мов донорів, які розглядалися в процесі дослідження, слід окремо звернути увагу на англійську, як найбільш поширену у світовому співтоваристві. Слід зазначити, що запозиченню окремих слів і понять з неї сприяли розвиток торгівлі та економічних зв’язків в історичний період, який охоплює майже п’ять століть, починаючи з шістнадцятого століття, коли між Україною та Англією розпочалися культурні обміни, виникли політичні й військові союзи. Цьому ж сприяв процес інтернаціоналізації науки, розвиток техніки, інтеграція в окремих економічних сферах, постійне розширення та поглиблення взаємовідносин між країнами, крім того, слід назвати процес міграції населення з однієї держави в іншу країну та інші позамовні фактори, які мали певний вплив на розвиток лексичної системи української мови.
Ще однією причиною посилення функціонування в українській мові слів англійського походження є експансія американської культури і її пропаганда через засоби масової інформації. При цьому відбувається масовий приплив англіцизмів, переймання яких не завжди виправдане або ж буває часом скороминущим. Це особливо стосується естради, побуту (одяг, взуття, прикраси тощо).
3. Процес стихійного засвоєння і сприймання певних елементів іншомовної лексики в умовах суспільних контактів між країнами має назву проникнення”, а навмисне й цілеспрямоване застосування окремих іншомовних слів і понять у певних сферах діяльності є запозиченням”. У проаналізованих фахових джерелах не було виявлено такого чіткого розмежування цих двох понять, ця спроба зроблена в даній дисертаційній роботі.
4. Включаючись у лексичну систему тієї чи іншої мови, багато запозичених слів вступають в її межах у системні зв’язки різного типу: етимологічні, парадигматичні, синонімічні і тільки тоді стають вживаними як у літературній, так і в розмовній мові.
5. Докладно розглядаючи процес запозичення, можна зробити висновок про те, що він має такий вигляд: незважаючи на об’єктивний характер процесу лексичного обміну між різними мовами, для його реалізації потрібна наявність впливу суб’єктивного фактора, а саме - зацікавленої особи або суспільно об’єднаної групи осіб. До зацікавлених осіб слід віднести тих представників людського суспільства, котрі мають можливості й бажання, а також і необхідність усно чи письмово викладати свої думки перед явною або потенційною аудиторією. До таких осіб слід відносити вчених й політиків, письменників і журналістів, викладачів й пропагандистів, діячів культури, науки та мистецтва, спортсменів соціально активних особистостей. Саме в них виникає необхідність знайти такий термін, що складається зі слова або групи слів, щоб в процесі творчої роботи найбільш точно, коротко, оригінально й милозвучно відобразити думки стосовно певного явища, процесу чи предмету. Іноді таким терміном виявляється відоме лише їм чи знайдене (почуте) іноземне слово, тим більше, що в рідній мові його еквівалент відсутній або виражається багатослівним та складним для сприйняття словосполученням. Ось чому саме соціально активні особистості прагнуть використовувати знайдене слово у своїх творах, статтях, лекціях, виступах та промовах. Логічним наслідком цього є спостереження, як його переймають інші. Якщо цей процес повторюється неодноразово, запозичення потрапляє до числа вживаних у мові і стає офіційним терміном.
6. Запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу, що пояснюється суспільно-економічними процесами в Україні, особливість процесу полягає в його динамічному характері, бо певні шари запозичених слів пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних сфер. Це особливо стосується економічної лексики та термінології стосовно управління виробництвом, тобто галузей, які зазнають сьогодні найбільших перетворень.
Спостерігається значний приплив виправданих і невиправданих запозичень, які перебувають у русі: одні слова входять в українську мову, інші виходять із неї, це особливо стосується сфери побуту, моди тощо.
Динамізм англомовних запозичених слів у сучасній українській мові виявляється також у різних способах передачі на письмі, та в різному ступені фонетичного й граматичного їх освоєння.
7. За період останнього десятиріччя корпус англійських запозичень у лексичній системі української мови значно виріс, сфери їх застосування розширилися, вони охоплюють не лише торгівлю, політику, морську й військову справи, але й фінансову та банківську сфери, інвестиційну діяльність, юриспруденцію, культуру, мистецтво і спорт.
Процес запозичення нерідко піддає трансформаціям деякі якісні характеристики мови-реципієнта, семантичний обсяг і структуру слів, їх стилістичні властивості, взаємовідношення одне з одним. Так запозичення з англійської мови в лексичній системі української мови реалізовувалися не в одному, а в кількох значеннях, наприклад: тендер.
Деякі запозичення одержали додаткові відтінки у значенні, наприклад: бестселер, а деякі і взагалі нові значення, наприклад: драйвер, сталкер, що є процесом диверсифікації, який необхідно слід розглядати як ознаку глибокого вростання лексем англійського походження в тканину лексики української мови.
8. Розкриваючи суть лексико-семантичних процесів в українській мові слід зазначити, що запозичені слова, як правило, вступають у взаємодію з уже існуючими в мові словами і значеннями, адаптуючись у лексичній системі. Щодо нових запозичень, спостерігаються такі явища, як синонімічна конкуренція, розширення або звуження значення, поява переносних значень.
Синонімічна конкуренція є процесом, у результаті якого нове запозичення витискує з активного словника назву (українську чи запозичену з інших мов). До таких синонімічних пар, де переважає нове англійське запозичення, можна віднести такі, як: імідж вигляд, хіт шлягер, шоу вистава, бой-френд коханець. При цьому нове слово може бути:
тотожним за значенням до вже існуючого, наприклад: конкурс тендер,
відрізнятися стилістичними семами: піар вплив на суспільну думку,
евфемістичністю, наприклад слово герл-френд через втрату в українській лексичній системі внутрішньої форми виступає як евфемізм до українського слова коханка.
Звуження значення виявляється в тому, що воно охоплює менше коло явищ, наприклад, слово шоу порівняно з українським вистава має вужче значення, бо шоу це видовище, що спрямоване на зовнішнє враження. Ця додаткова сема робить значення слова шоу більш вузьким; слово кілер, на відміну від українського вбивця, має більш вузьке значення за рахунок семи найманець.
Одним з поширених видів семантичних змін у системі запозичень з англійської мови є виникнення нових переносних значень, що ускладнюють семантичну структуру слова, наприклад клінч зараз використовується у значенні політичного тиску замість спортивного терміну, що позначає захват супротивника.
9. У процесі дослідження було зроблено вибірку з різноманітних джерел: словників, фахових видань та засобів масової інформації близько 2250 термінів англійського походження або таких, які проникли до лексичної системи України через англійську мову. У переважній більшості це іменники, у тому числі назви осіб. Розміщення їх у картотеці за лексико-семантичними групами дозволило систематизувати явище запозичення. Систематизація, у свою чергу, дозволила зробити цілий ряд висновків:
кількість англомовних запозичень складає 45% від загальної кількості запозичених до лексичної системи української мови термінів;
15% англомовних запозичень є загальновідомими, але для сучасної української дійсності не властивими;
близько 40% від загальної кількості термінів, що запозичені з англійської мови, є словами, які слід віднести до спеціальної термінології, що відома тільки відповідним фахівцям.
В ході дослідження додатково, за період перших двох років третього тисячоліття, зафіксовано 300 термінів, що є запозиченими з англійської мови, серед них:
слів, що стали загальновживаними 215 лексичних одиниць,
трансформувались та одержали нове значення 30 термінів,
не мають аналогів в українській мові 55 запозичень.
Перелічене становить елемент новизни роботи та підтверджує, що поставлена мета дослідження досягнута.
10. Основним методом одержання інформації було обрано контент-аналіз періодичних видань та засобів масової інформації України за десятирічний період (90-ті роки) ХХ століття, а також перші роки ХХІ століття. Для аналізу одержаної первинної інформації застосовувались метод логічного узагальнення, аналітичний та компаративний методи. Крім того, було використано графічний метод для побудови схем логічних взаємозв’язків між компонентами лексичної системи. Названі методи дозволили одержати вичерпні відповіді на поставлені згідно з обраною метою запитання та отримати очікувані результати.
11. Проведений аналіз словникового складу української мови показав, що грецькі, латинські, французькі, англійські та інші запозичення складають не більше 20% словникового складу мови, що свідчить про їх незначний вплив на загальну структуру лексичної системи української мови, основою якої є власні лексичні ресурси.
Порівняльний аналіз словникового складу української та польської мов дозволив зробити висновок про суттєву роль іноземних запозичень у процесі взаємозближення двох лексичних систем.
12. За результатами дослідження можна зробити висновок щодо аналізу складу та змісту вітчизняних словників:
цілий ряд іншомовних запозичень слід перенести до фахових тлумачних словників з вказівкою мови, з якої вони запозичені;
тлумачення слів іншомовного походження, що вживані у новому розумінні, слід розглядати з позиції мови-реципієнта, а також з позиції тлумачення їх у мові, з якої вони походять;
словники іншомовних слів загального призначення мають містити, загальновживані слова, які вживаються у засобах масової інформації, навчальній й художній літературі, наприклад: оф-шор, прайм-тайм, істеблішмент, тренд та інші.
13. Іншомовні лексичні запозичення не тільки розширюють словниковий запас, а й збагачують лексичну систему мови-реципієнта, хоча запозичення ніколи не були і не можуть бути превалюючим засобом збільшення словника будь-якої мови, вони мають виключно допоміжне значення.
14. Значна частина запозичень лише захаращує лексичну систему мови-реципієнта через те, що вони є рідковживаними або такими, які вживаються недостатньо обґрунтовано.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеєнко Л.М. та ін. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок. (Укр.-англ.-рос. тлумач. словник) / Алексеєнко Л.М., Олексієнко В.М., Юркевич А.І. К.: Вид. будинок Максимум”: Економ. думка, 2000. 591 с.
2. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты и заимствования XVI XX в.в. - Л.: Издательство ЛГУ , 1980. 37 с.
3. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. М.: Мысль, 1957. - 351 с.
4. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 605 с.
5. Баженов В.А., Новоселов М.М. Логика познания и логика абстракций в аспекте интервальной семантики. Логика научных позиций: актуальные проблемы. М.: Наука, 1987. 213 с.
6. Баяновська М.Р., Становихін В.П. Словник-довідник основних понять і термінів з курсу Людина і суспільство” / Закарп. ін-т метод. навч. і вихов., підвищ. кваліф. пед. кадрів. Ужгород: Вища школа, 1995. 42с.
7. Беляева С.А. Английские лексические заимствования в русском литературном языке XVI XX в.в. - Л.: Наука, 1973. 337 с.
8. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев : Штиинца, 1973. 372 с.
9. Бернар, Ив, Колли, Жан Клод. Толковый экономический и финансовый словарь./ Пер. с франц. В 2-х томах М.: Международные отношения, 1997. Т.1.- 783 с. Т.2. 759 с.
10. Білецький-Носенко П.П. Словник української мови. / Підгот. до вид. В.В.Німчук (відп. ред.), К.К.Цілуйко. К.: Наук. думка, 1966. 423 с.
11. Білодід І. К. Питання розвитку мови української радянської художньої прози / Переважно повоєнного періоду 1945 50 рр. - К.: АН УРСР, 1955. 325 с.
12. Білодід І.К. Т.Г. Шевченко в історії української літературної мови . К.: Наукова думка, 1964. 136 с.
13. Биржакова Е. Э. и др. Очерки по истории и лексикологии русского языка XVIII в. Языковые контакты и заимствования. Л.: Наука, 1972. 430 с.
14. Болинджер Д. Атомизация значения. /В кн.: Новая зарубежная литература: Лингвистическая семантика. М.: Прогресс, 1981. Выпуск 10. - С. 200 234.
15. Большой толковый словарь бизнеса: Collins: Русско-английский, анголо-русский. / Пер. с англ. К. Пасс, Б. Лоус, Э. Пендлтон, Л. Чедвик. М.: Вече: АСТ, 1998. 687 с.
16. Большой экономический словарь: 19 000 терминов. / Под ред. А.Н. Азрилияна. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Институт новой экономики, 1997. 856 с.
17. Брагина А.А. Лексика языка и культуры страны. Изучение лексики в лингвострановедческом аспекте .- М. : Русский язык, 1981. 176 с.
18. Будагов Р.А. История слов в истории общества. - М.: Мысль, 1971. - 269с.
19. Булаховський Л А. Нариси с загального мовознавства. - К.: Советская школа, 1955. С. 99 124.
20. Булич С. Заимствование слов и их значение для развития языка. Русский филологический вестник. Варшава: 1886 г. - Т.XV. Выпуск 2. С. 344 361.
21. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики західнослов’янських мов. К.: Наукова думка, 1985. 231 с.
22. Быстрова Л.В., Калатрук Н.Д., Левицкий В.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов. К.: Вища школа, Филологические науки , 1980. - №6 С. 75 78.
23. Вакулик И.И. Термины с финалью ци /j/ - -аци /j/ - в юриспруденции и экономике. // Русская филология. 2000. - №3/4. С. 17 19.
24. Ващенко В.С. Українська семасіологія: Типологія лексичних значень. Посібник для студентів-філологів. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 1982. 68 с.
25. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слов. // Вопросы языкознания. М. 1953. - № 5. С. 3 29.
26. Волочай В.Г. Словник імен богів давньоукраїнської міфології. Наук.-метод. посібн. для вчителів загальноосв. шкіл, студ., та викл. педучилищ і педвузів. Вінниця: Велес, 2001. 98 с.
27. Ганич Д.И., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 306 с.
28. Герасимович А. Німецькі запозичення в українській мові. // Проблеми української термінології. Львів. 1998. С. 123 125.
29. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. / Київ. міськ. держ. адміністр. К.: УНВЦ Рідна мова”, 2000. 351 с.
30. Граур А. Слово и предмет. / В кн.: Общая и романская языкознание. - Под ред. Ю.С.Степанова, - М.: МДУ, 1972. С. 158 161.
31. Грищенко А.П. Проблеми граматики і лексикології української мови: /Зб. наук. праць під ред. А.П.Грищенко та ін. (відп. ред.) - Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К. - 1998. 194 с.
32. Грушевський М.С. Український народ у його минулому і майбутньому. - Санкт-Петербург. 1914. 360 с.
33. Демченко В. Мовне середовище. Екстралінгвістичний нарис про південь України. Херсон: ЗАТ Атлант”, 2001. 200 с.
34. Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови / Міжнар. фонд ”Відродження”. Львів: Фенікс, 1996. 223 с.
35. Д’яков А.С. та ін. Основи термінотворення та соціолінгвістичні аспекти / А.С.Д'яков, Т.Р.Кияк, З.Б.Куделько. К.: Вид. дім КМ Academia”, 2000. 216 с.
36. Зубков М.Г. Російсько-український і українсько-російський словник: понад 65 000 слів. Харків: Фоліо, 2001. 620 с.
37. Енциклопедія українознавства. Загальна частина: перевидання в Україні /НАН України, Ін-т укр. археографії. Репр. відтворення вид. 1949 р. К. Т.1. 1994. ХVІ. 400 с.; Т.2. 1995. С.360800; Т.3. 1995. С.8011230.
38. Есенова Еріка. Англіцизми в українській загальнонародній науково-технічній лексиці. / Зб. Тернопіль. 1996. Вип. 2. С. 84 88.
39. Етимологічний словник української мови: В 7-ми томах.- К.: Видавництво АН УРСР, 1982 1984. т. 1-3.
40. Жайворонок В.В. Сучасний суспільно-політичний словник: процес оновлення. Історія, стан і перспективи розбудови української термінології. К. - 1992. С. 29 36.
41. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. 2001. №5. С. 32 - 45.
42. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини: Українська мова в США, Канаді. К.: Вид-во КДУ, 1974. 167 с.
43. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси / Кінець XIX XX ст. К.: Наукова думка, 1970. 283 с.
44. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. К.: Наукова думка, 1984. 255 с.
45. Забавников Б.Н. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 326 с.
46. Залевская Т.В. Психолингвистические проблемы семантики. /Учебное пособие. Калинин. - 1982. 57 с.
47. Зеленько А.С. Проблеми семасіології. Луганськ: Альма матер, 2001. 209 с.
48. Игнатова С.А. Семантическая дифференциация признаков микросистемы совокупности названий лиц. /В книге: Романское и германское языкознание . Выпуск №1. Минск, 1978. С. 125 130.
49. Инвестиции. Терминологический словарь. /Джерри М. Розенберг. М.: Инфра - М., 1997. 320 с.
50. История украинского языка. Лексика: фразеология. К.: Научная мысль, 1983. С. 5 739.
51. Історія української мови. Лексика і фразеологія / Відп. ред В.М.Русанівський К.: Наук. думка, 1983. 743 с.
52. Калашник В.С. Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду. / Семантико-типологічний аспект/. Харків: Вища школа, 1986 р. 172 с.
53. Калашник В.С. Зубков М.Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник / В.С.Калашник (ред.). 4 вид., випр. та доп. Х.: Торгсін, 2001. 208 с.
54. Калашник В.С., Колоіз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови / НАН України. Українсько-мовно-інформаційний фонд, Харк. нац. ун-т ім.В.Н.Каразіна. К.: Довіра, 2001. 284 с.
55. Караулов Ю.Н. Cловарь как компонент описания языков. Принципы описания языков мира. - М.: Наука, 1976. 320 с.
56. Караулов В.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 366 с.
57. Караулов В.Н. и др. Русский семантический словарь. Опыт автоматического построения тезауруса: От понятия к слову. М.: Наука, 1983. 566 с.
58. Карлухина Н.К. Имена лиц с коннотативным компонентом значения в современном английском языке. В кн.: Системное описание лексики германских языков. Л., 1978. С. 54-59.
59. Кияк Т.Р. Мотивованість лексичних одиниць / Кількісні і якісні характеристики /. Львів: Вища школа, 1988. 161 с.
60. Козак Л.В. Інтернаціоналізми в українській електротехнічній термінології// Ономастика і апелятиви: збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. Вип. 5. С. 5158.
61. Козлова З.Н. Заметки о семантической эволюции заимствованных слов. Филологические науки, 1970 г. №6. 93 с.
62. Коломієць В.Т. Розвиток лексики слов’янських мов у повоєнний період. К.: Наукова думка, 1973р. 301 с.
63. Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: Інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво./ Навчальний посібник. К.: Молодь, 2000. 383 с.
64. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте. В кн.: Принципы и методы семантических исследованиях. М.: Наука, 1976. С. 5-31.
65. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука 1984. 175 с.
66. Кондаков Н.И. Логический словарь справочник. М.: Наука, 1975.-720 с.
67. Королькевич В. Бизнес словарь: Практический русско-английский словарь коммерсанта. - М. 1996. - 319 с.
68. Кошель Г.Г. Критерий разграничение типов оценки / на материале предикативных дерогативных наименований лиц в современном английском языке / В книге: Вопросы лексикологии английского языка. Сборник научных трудов. МГПИИЯ имени М. Тореза, выпуск 160, 1980. С. 247 258.
69. Кочан І.М. Слова з міжнародними терміноелементами в сучасній українській літературній мові. // Мовознавство. 1998.- № 6. С. 62-66.
70. Кочерган М.П. Слово и контекст /Лексическая сочетаемость и значение слова. - Львов: Высшая школа, 1980. 183 с.
71. Красножан Ж. Актуальні проблеми українського термінознавства. // Південний архів (філ.науки). 2000. 114 с.
72. Крысин Л.П. К определению терминов ''заимствование'' и ''заимствованное слово'' / В книге: Развитие лексики современного русского языка. - М., 1965. - С. 104 116.
73. Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов. Ок. 25 000 слов и словосочетаний. М.: Русский язык, 1998. 847 с.
74. Кубрякова Е.С. Семантика производного слова. / В книге: Аспекты семантического исследования. М.: Наука , 1980. С. 81 155.
75. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. М.: Наука , 1980. С. 81 155.
76. Кузьменко Г.І. Омонімія: аспектологія, проблематика: Філологічна розвідка з лексикології та стилістики / Київ. нац. ун-т ім.Т.Шевченка. К.: Видавн. центр Київськ. ун-т”, 2001. 35 с.
77. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. М.: Наука, 1986. 124 с.
78. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала. Украинский язык и литература в школе, 1976. - №1 С. 26 33.
79. Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990. 840с.
80. Лисиченко Л.А. Типи синонимів за значенням. Украинский язык и литература в школе, 1976. - №1 С. 26 33.
81. Лисиченко Л.А. Лексикология современного украинского языка / Семантическая структура слова / Харьков: Высшая школа, 1977. 113с.
82. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. Х.: ХДПУ, 1997. 137 с.
83. Лисиченко Л.А. Мовна картина світу та її рівні // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Т. 6. Х., 1998. С. 129144.
84. Линник Т.Г. Проблеми мовного запозичення. Мовні ситуації і взаємодія мов. К., 1989. 320 с.
85. Лысенков Ю.М. Фондовый рынок: Терминологический словарь-справочник. К.: Диалог-Пресс, 1997. 261 с.
86. Малый экономический словарь: 12 000 терминов. / Под ред. А.Н. Азрилияна. М.: Институт новой экономики, 2000. 1084 с.
87. Масеев А.И. Наименование лица по профессии и толковые словари современного литературного языка. / В кн.: современность и словари. М.: Наука, 1978. - С. 149 158.
88. Мартем’янов П.І. Із історії звукового оформлення і правопису слів іноземного походження в українській мові./ В кн.: Питання історичного розвитку української мови. Харків: Вид-во Харківського університету, 1959. С. 2529.
89. Мартинек В.Ю. Лексико-семантическая ассимиляция английских заимствований в русском литературном языке советской эпохи. М.: 1972. 300 с.
90. Мартынов В.В. Англо-русский толковый словарь внешнеэкономических терминов. М.: '' Финансы и статистика '', 1992, 320с.
91. Митронова И.Н. Карманный польско-русский и русско-польский словарь. 21-е изд., испр. М.: Русск. яз., 1989.608 с.
92. Михельсон А.Д. Словарь иностранных слов. М.: Изд. императ. Дома, 1872. 780 с.
93. Мовчун А. Етимологія граматичних термінів. // Дивослово. 2000. - №7. С. 24-26.
94. Морковкин В.В. Опыт идеографического описания лексики /Анализ слов со значением времени в русском языке. М.: МГУ, 1977. 165 с.
95. Москаленко А.А. Фразеологізми з антропонімами в українській мові.// Питання сучасної ономастики. К. - 1976. - С.166170.