ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В АНГЛОМОВНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ: СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі журналу “Journal of World Business”)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЖИТНІКОВА Катерина Володимирівна

УДК 811.111'373.7

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В АНГЛОМОВНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ
МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ:
СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі журналу Journal of World Business”)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
доцент І.Г.Анікеєнко

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 2
ВСТУП ......2
РОЗДІЛ 1. ТЕРМІН-ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ.. 2
1.1. Термінологізація та фразеологізація як способи вербалізації професійно-зорієнтованих понять .......17
1.2. Визначення та ознаки терміна-фразеологізма. 2
1.3.Структурні ознаки терміносистеми менеджменту та маркетингу. 2
1.4.Системний характер словникового складу термінів-фразеологізмів. 2
1.4.1. Класифікація термінів-фразеологізмів в аспекті дихотомії мова/мовлення. 2
1.4.2. Класифікація термінів-фразеологізмів зареференційнимкритерієм. 2
1.4.3. Класифікація термінів-фразеологізмів за критерієм семантичної неподільності 2
1.5. Методика аналізу мовного матеріалу. 2
Висновки до розділу 1. 2
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ НОМІНАЦІЇ В АНГЛОМОВНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ 2
2.1. Семантика терміна-фразеологізма: номінативний аспект. 2
2.1.1. Засоби семантичних зрушень у значенні терміна‑фразеологізма. 2
2.1.2. Специфіка словникового складу лексичних одиниць напозначення понять сфери менеджменту та маркетингу. 2
2.2. Структура терміна-фразеологізма: семантичний аспект. 2
2.2.1. Структурно-семантичні характеристики терміна-фразеологізма як особливого мовного знака. 2
2.2.2. Структурно-семантичні особливості бінарних та багатокомпонентних термінів-фразеологізмів. 2
2.2.3. Структурно-семантичні особливості усічених форм терміна‑фразеологізма. 2
2.2.4. Особливості структури значення оказіонального терміна‑фразеологізма. 2
Висновки до розділу 2. 2
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНА-ФРАЗЕОЛОГІЗМА В АНГЛОМОВНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ.. 2
3.1. Прагматичне значення терміна-фразеологізма у терміносистемі менеджменту та маркетингу. 2
3.2. Контекстуальне значення терміна-фразеологізма у терміносистемі менеджменту та маркетингу. 2
3.3. Прагматичні функції терміна-фразеологізма у терміносистемі менеджменту та маркетингу. 2
3.3.1. Номінативно-селективна функція терміна-фразеологізма. 2
3.3.2. Функція економії мовних засобів. 2
3.3.3. Системно-репрезентативна функція терміна-фразеологізма. 2
3.3.4. Атрактивно-експресивна функція терміна-фразеологізма. 2
3.3.5. Функція затемнення значення терміна-фразеологізма. 2
3.4. Тенденції розвитку та функціонування фразеологічної номінації у терміносистемі менеджменту та маркетингу. 2
Висновки до розділу 3. 2
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 2
СПИСок ВИКОРИСТАНих джерел ...197
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ .. 242
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 26

ДОДАТКИ.. 2
Додаток А. Термін-фразеологізм у терміносистемі менеджменту тамаркетингу. 2
Додаток Б. Словник термінів-фразеологізмів терміносистеми менеджменту та маркетингу. 2
Додаток В. Приклад анкети для інформантів-носіїв англійської мови. 2
Додаток Г. Реєстрація термінів-фразеологізмів (на матеріалі журналу Journal of World Business за 1997-2003 роки) 2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЛО лексична одиниця
ОТФ оказіональний термін-фразеологізм
СДЛ список довідкової літератури
ТММ терміносистема менеджменту та маркетингу
ТФ термін-фразеологізм
ФО фразеологічна одиниця
AmE American English американський варіант англійської мови
BrE British English британський варіант англійської мови
JWB Journal of World Business

ВСТУП

Дисертація присвячена визначенню семантичних та прагматичних особливостей фразеологічних одиниць в англомовній терміносистемі менеджменту та маркетингу. Дослідження виконано у рамках функціонального підходу до мови та мовлення [185, 189, 212], відповідно до якого функція лексичної одиниці детермінує її семантику та зміни уструктурі значення.
Сучасні лінгвістичні дослідження проблем термінології та фразеології англійської мови розглядаються у широкому аспекті: з позицій зіставної семантики [56; 285], комунікативно-функціонального підходу [183; 206; 229; 249], прагмасемантики [9; 282; 440], психолінгвістики [415; 426].
Як мовні знаки фразеологічні одиниці (далі ФО) й терміни досліджувалися у межах двох парадигм структурно-семантичної такомунікативно-функціональної. Приструктурно-семантичному підході розв’язувалися питання визначення йтлумачення цих одиниць ФО [61; 171; 286] і термінів [119; 200] відповідно, з’ясування механізмів імоделей утворення ФО [7; 8] й термінів [273; 280], встановлення принципів організації фразеосистем [118; 308] і терміносистем [87; 191] у різних мовах. Поряд із цим предметом вивчення були особливості змін у структурі значень лексичних одиниць (далі ЛО) у процесах фразеологізації [47; 73] ітермінологізації лексики [141; 206; 269].
Умежах комунікативної парадигми досліджувалася специфіка функціонування ФО[274; 314] ітермінів [98; 197] у сферах науки[144], техніки [120], фінансової і банківської справи [92; 98] таекономіки [83].
Терміносистеми кожного окремого виду професійно-зорієнтованої діяльності мають свої особливі риси та характеристики, що експлікуються вїхлексичних одиницях (далі ЛО) [252; 258; 269; 302; 303]. У процесі актуалізації ЛО починають виконувати різні функції. Однією з їх функцій євплив наадресата з метою привернути його увагу, акцентувати нові позиції тастратегії, дати емоційно-експресивну оцінку діяльності тощо. Ця функція єзначним чином релевантною для менеджменту організацій та маркетингу йзумовлює наявність ФО в їх терміносистемі.
Актуальність дисертації зумовлена загальною антропоцентричною та прагматичною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень мовних імовленнєвих одиниць, зокрема термінів і фразеологізмів, які функціонують упрофесійно-зорієнтованих

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена визначенню семантичних та прагматичних особливостей ФО в англомовній терміносистемі менеджменту та маркетингу. Дослідження виконано у рамках функціонального підходу до мови та мовлення, відповідно до якого функція лексичної одиниці детермінує її семантику та зміни у структурі значення.
Процеси термінологізації ФО сфери менеджменту та маркетингу дотепер не розглядалися, хоча мовний та мовленнєвий матеріал свідчить про наявність в англомовній ТММ ФО з термінологізованим значенням. Для дослідження специфіки ФО ТММ була розроблена робоча гіпотеза, яка полягає в тому, що у ТММ існує особливий вид мовного знака, утворення якого забезпечується одночасно процесами термінологізації та фразеологізації. Такий мовний знак характеризується властивостями як терміна, так і ФО, завдяки чому його можна визначити як ТФ”.
У межах праці термін розглядається як слово чи словосполучення, що номінує цілісне професійно зорієнтоване поняття. ФО визначається як цілком або частково переосмислене сполучення слів, що репродукується у мовленні у вигляді готових конструкцій й може підлягати лексико граматичному варіюванню зі збереженням цілісного семантичного ядра. Критерієм відокремлення ТФ від відносно стійкого словосполучення є відповідність ТФ професійно-зорієнтованому поняттю менедженту чи маркетингу, наявність вищезазначених властивостей ФО й виконання ТФ функцій терміна. ТФ є особливим мовним знаком, який має властивості ФО й функціонує як термін у ТММ.
Корпус ТФ було сформовано методом суцільної вибірки з журналу Journal of World Business за 1997-2003 роки за критерієм частоти слововживань ТФ у професійно зорієнтованих текстах з менеджменту та маркетингу. До розгляду залучалися не лише ТФ (мають статус одиниць мови, фіксовані у професійно-зорієнтованих словниках), а й ОТФ (мають статус одиниць мовлення). ОТФ є ТФ, які на момент їх реєстрації у корпусі не були фіксовані у словниках, тобто не мали статусу одиниць мови. Однак, ОТФ є ТФ за всіма ознаками, зазначеними вище, тому корпус ТФ включає у себе ОТФ.
ТММ належить до наднаціональної системи ділової англійської мови й має такі характеристики: цілісність, що передбачає обмеженість термінологічного апарату сфери менеджменту та маркетингу, який складається з одиниць на позначення ключових і вузькопрофесійних понять; наявність одиниць із фразеологізованим значеням і ТФ; наявність лексичних одиниць з різним ступенем вираження термінологічності значення; відкритість, тобто розмитість меж периферії й функціонування у ТММ лексичних одниць з інших галузей знань; гнучкість, тобто реакція на зміни у зовнішньому середовищі, що реалізується через постійне оновлення лексичними одиницями, які спочатку мають статус одиниць мовлення, а потім набувають статусу одиниць мови.
Маркетинг та менеджмент як царини економічної діяльності мають свою структуру та специфіку, однак онтологічна сутність ТММ базується на спільних для обох сфер цілях (продаж товару/послуги) і принципах їх досягнення (професійно-зорієнтовані техніки та стратегії). Єдина спільна ТММ складається з тематичних груп.
Класифікація ТФ у тематичні групи здійснюється відповідно до референційного критерію. Виділені тематичні групи менедмженту (‘фінанси’, ‘виробництво’, ‘людські ресурси’, ‘операції’, ‘стратегії’, ‘корпоративна культура’ і ‘дух організації’, ‘структура компанії’) та маркетингу (‘споживач’, ‘ринок’, ‘продукт’, ‘ціноутворення’). Окремо виділена тематична група ‘різне’, до якої належать ТФ й ОТФ, що активно функціонують у ТММ.
Образна природа частини термінів менеджменту та маркетингу для класифікації ФО дозволяє залучити критерій семантичної неподільності, запропонований В.В.Виноградовим, поєднуючи його з критерієм різного ступеня розкладності” компонентів, сформульованим Р.Гіббсом. Обидва критерії базуються на факті образності світобачення людини. За критерієм семантичної неподільності ТФ систематизовано у три групи: 1) семантично прозорі ТФ (33,33%), 2) семантично частково прозорі ТФ (25,33%) та 3) семантично непрозорі ТФ (41,33%). Такий поділ не заперечує наявності одиниць дифузної семантики відокремлення власне термінів від ТФ проводиться за допомогою компонентного аналізу, у процесі якого виявляються значення компонентів ТФ, які зіставляються із загальним значенням всієї ЛО.
Специфіка процесів фразеологічної номінації, в основі якої лежить принцип перенесення значення, є предметом розгляду другого розділу. Проаналізований корпус ТФ ТММ свідчить, що терміни, позбавлені стилістичного забарвлення, складають 53,49% від загальної кількості ТФ ТММ. Ідіоматичність в таких ТФ набувається за рахунок незвичного поєднання слів. Обидва комопненти ТФ такого виду вживаються у своїх фактичних значеннях. Наявність ТФ, створених на основі нестандартного словосполучення з єдиним семантичним осередком зі збереженням такою одиницею її фразеологічних ознак (ідіоматичності та стабільності), свідчить про нові тенденції фразеологічної номінації в мовленні.
Конотативні значення в семантичній структурі в більшій або меншій мірі наявні у 46,51% ТФ. Це є цілком закономірним, оскільки ТФ характеризуються певним ступенем переосмислення, яке й забезпечує їх експресивність, емотивність. До 92 ТФ, в яких зрушення значення відбулося на основі метафоричного переносу (30,56%), ми відносимо: 1) ТФ, де компонент семантичної структури схожий на елемент семантичної структури вихідної ЛО; 2) ТФ-стерті метафори, в структурі значення яких метафоричний перенос є усталеним, тобто ономасіологічне першоджерело настільки віддалено в часі чи затвердилося у свідомості людини, що асоціативні зв’язки позначуваного та позначаючого вже не відслідковуються; 3) ТФ, структура значення яких розгортається за принципом парадигматичної або лінійної мережі.
Іншим поширеним способом перенесення значення є метонімія (6,64%), яка базується на асоціативному принципі суміжності. Аналіз мовного матеріалу свідчить про глибоку індивідуальність процесу номінації за допомогою метонімічного переносу, оскільки в кожному окремому випадку мовець вибирає різні асоціативні зв’язки, які здатні пояснити природу мовного знака. 3,66% ТФ ТММ сформовані за допомогою таких стилістичних способів перенесення значення, як оксиморон, антитеза, гіпербола, місномація та антономазія. Нечисленність таких ТФ у ТММ зумовлена вимогами до чіткості та цільності понять, що підлягають номінації. Стилістична забарвленість ТФ може як допомагати, так і ставати на перешкоді вірному встановленню значення ТФ.
У тлумаченні значень ОТФ і ТФ розрізняються словниковий та енциклопедичний способи. Функціонування багатьох ТФ свідчить, що лінгвістичного тлумачення недостатньо для розуміння значення ТФ. Ця недостатність доповнюється інформацією енциклопедичного характеру. Якщо значення ОТФ може бути виведено зі значення схожої одиниці, зафіксованої у словнику, тоді зусилля мовця зосереджуються на встановленні асоціативних зв’язків. У такий спосіб досягається економія мовленнєвих зусиль мовця. Якщо корелятивної одиниці немає, адресат вилучає значення ОТФ за допомогою процедури компонентного аналізу.
Встановлено типові способи пояснення ОТФ: а) розширене тлумачення; б) надання обмеженої інформації, яка потребує вузькопрофесійної обізнаності; в) проведення синонімічних паралелей з одиницями зі словника. Контекст відіграє вирішальну роль для адекватного сприйняття значення ТФ ТММ. ТФ характеризуються специфічною формою організації інформації: з одного боку, наявна тенденція до експлікації інформації, з іншого до її приховування. Особливості структури значення ТФ детерміновані його формою.
У корпусі ТФ ТММ переважають бінарні ТФ, які не потребують спрощень. Певні ТФ (2% від усього корпусу) потенційно графічно та семантично тяжіють до форми композити. Графічна складність спостерігається у трикомпонентних і чотирикомпонентних ТФ, до яких належать розгорнуті варіанти абревіатур. Скорочення не є типовим явищем у ТММ; зафіксований один випадок апокопи. Проміжний етап між скороченнями та абревіатурами займає один випадок напівабревіатури, яка складається з абревіатурного скорочення двох слів до їх перших літер, третім компонентом є слово з повноцінною графічною формою.
Особливим видом ТФ є абревіатури, популярність яких призводить до переобтяження текстів абревіатурами-оказіоналізмами, що ускладнюють сприйняття. Наявність таких потенцій може бути пояснено частим повторюванням відрізків важливої інформації, яка, однак, не потребує пояснення для тих, кому вона адресується. Невелика кількість чотирикомпонентних ТФ, абревійованих форм ТФ та поодинокі випадки ТФ скорочення й ТФ-напівабревіатури свідчить про тенденцію до оптимізації процесів номінації і спрощення сприйняття інформації професіоналами.
Прагматика ТФ це його здатність привертати увагу адресата до інформації, актуалізованої цим мовним знаком, тобто виконувати роль лексичного маркера, який спрямовує адресата у процесі сприйняття тексту від одного його логічного відрізка до іншого. Прагматика ТФ детермінує структуру його значення.
Структуру значення ТФ охоплює предметний, поняттєвий, прагматичний та системний аспекти. Окремо виділений контекстуальний аспект значення ТФ, оскільки контекст у багатьох випадках впливає на правильне тлумачення значення ТФ. Контекстуальне значення ТФ є реалізацією інтенцій автора, які він уважає за необхідне донести до адресата.
Контекст як цілісне лінгвістичне поняття має складну ієрархічну структуру, де наявні: нерозривний текстовий відрізок, професійно-зорієнтована тематика контексту, згруповане чи розтягнуте у межах текстового простору пояснення. Контекст виконує роль прагмасемантичного маркера, який сприяє процесу тлумачення значення ТФ адресатом.
Відповідно до цілей автора ТФ виконує в англомовних текстах менеджменту та маркетингу такі прагматичні функції: номінативно-селективну, економії мовних засобів, системно-репрезентативну, експресивно-атрактивну і функцію затемнення значення.
Номінативно-селективна функція ТФ є домінуючою, оскільки основною у його значенні є вказівка на предметну (денотативну) співвіднесеність. При цьому ТФ вербалізує найістотніші ознаки поняття. Для підвищення інформативності на позначення нових понять у ТММ найчастіше використовуються ОТФ, новизна ідіоматичності яких ще не втратилася. Прагматична мета мовця у такому разі не лише позначити нове поняття, а й порушити усталеність сприйняття. Функціональне призначення ТФ як мовного знака визначає не лише появу ОТФ, а й специфіку його існування. Відповідно до законів розвитку мови найбільш вдалими ЛО є ті, які повністю вербалізують денотат, входять в систему словників, активно вживаються у певному мовному середовищі, тобто перетворюються на ТФ. Менш удалі мовні знаки залишаються на рівні оказіоналізмів.
Функція економії мовних засобів визначає структурну побудову ТФ та потенційні зміни в цій структурі. Кількість компонентів ТФ не завжди прямо пропорційна обсягу поняття, що підлягає номінації. Намір автора ТФ зробити більший внесок в інформативний відрізок реалізується через принцип простої складності”, коли двокомпонентний ТФ/ОТФ складається із загальномовних, добре відомих ЛО, але номінує складне поняття сфери менеджменту та маркетингу. ТФ ТММ систематизовано у три групи відповідно до обсягу номінованих понять. Виділено ТФ, які номінують: прості поняття; складні поняття; мега-поняття, які потребують розгорнутого визначення. Крім того, функція економії мовних засобів реалізується через можливість співвіднести певний ТФ із його синонімом чи антонімом.
Системно-репрезентативна функція ТФ реалізується через використання цього мовного знака як засобу для виділення у ТММ гіперо-гіпонімічної системи тематичних груп і підгруп відповідно до специфіки понять менеджменту та маркетингу. ТФ позначає різні аспекти зазначених понять і таким чином систематизує їх. ТММ актуалізує такі ознаки сфери понять менеджменту та маркетингу: логічна будова навколо прототипових понять; постійне виникнення нових понять для подальшої деталізації та систематизації предметів, явищ та процесів сфери менеджменту та маркетингу; передбачення виникнення нових понять відповідно до тенденцій розвитку; можливість інформативного буму”, детермінованого національною специфікою ТФ; взаємодія системи понять менеджменту та маркетингу й суміжних царин професійної діяльності. ТФ є показниками універсальності ТММ, яка визначає функціонування ділової англійської мови.
Атрактивно-експресивна функція ТФ реалізується через вплив на психіку та поведінку адресата й, таким чином, привертання його уваги за домопогою образності, експресивності, новизни ТФ. Атрактивно-екпресивна функція складається з емоційного (вплив на поведінку адресата через емоції, почуття, емоційний резонанс) та оціночного компонентів. Позитивно-вмотивовані ТФ викликають у адресата інтерес до тексту. ТФ актуалізують інтенції автора по різному: ілокутивно прямо виражають оцінку та висновок; ілокутивно непрямо передбачають оцінку та висновок.
Функція затемнення значення ТФ спрямована на приховання” значення ТФ, який набуває високого ступеня ідіоматичності. Процес установлення значення ТФ відбувається у декілька етапів: сприйняття цілісного тексту через інформацію у заголовку або анотації; з’ясування інформації без розкриття безпосереднього значення ТФ відповідно до наявних загальних і професійних знань за допомогою логічних операцій аналізу і синтезу даних.
Функція затемнення значення передбачає приховання інтенцій мовця з метою необхідним чином вплинути на адресата, а також створення вузького кола професійно обізнаних працівників.
У системі понять менеджменту та маркетингу можливе виникнення нового поняттєвого конструкта, який може вплинути або повністю змінити ті прототипові поняття, що наразі вважаються базовими та безумовними. ОТФ ТММ є експлікаціями таких нових понять. З одного боку, поява ОТФ свідчить про прогрес в царині ділової активності, з іншого боку, ускладнює процес сприйняття інформації.
Тенденціями оказіональної фразеологічної номінації у ТММ є: одночасність утворення ОТФ з виникненням нового поняття, явища чи процесу; утворення ОТФ префіксально-суфіксальним способом, що результується у появі антонімічних пар, які автоматично передбачають наявність протилежної ЛО; використання або утворення скорочень та абревіацій ОТФ в межах статті для номінації складної за обсягом інформації; розгортання” структури ОТФ, яке перетворює її на новий самостійний ОТФ та використання вже відомих термінів, загальномовних ЛО та ФО.
Для всіх вищезгаданих тенденцій фразеологічної номінації у ТММ необхідна наявність декількох умов навколишнього соціального, професійного та мовленнєвого середовища, а саме наявності загальної професійно зорієнтованої ситуації, наявності номінативної інтенції мовця, адресованої певному колу адресатів. Для успішного перетворення ОТФ на ТФ необхідна частота та універсальність денотата, що номінується, на поняттєвому рівні.
До інших умов, виконання яких необхідно для успішного проходження процесу комунікації, належать: небажаність використання високого рівня стилістичної забарвленості. Явища синонімії та полісемії мають бути маловираженими чи майже повністю відсутніми в ТММ. Використання великої кількості ТФ без чіткого визначення або контекстуального тлумачення можливе лише за умови високого професійного рівня адресатів, яких не потрібно готувати до сприйняття великих за обсягом відрізків інформації.
У плані подальших наукових досліджень перспективним є аналіз прагматичних функцій ТФ через призму глобалізації та специфікації понять сфери менеджменту та маркетингу, а також будова перспективної моделі/механізму утворення нових понять у сфері менеджменту та маркетингу відповідно до наявних ТФ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Б.А. О моделировании семантических структур // Значение и смысл речевых образований. Калинин, 1979. С. 5-4.
2. Авербух К.Я. Манифест современной терминологии // Материалы международной научно-практической конференции Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах Коммуникация 2002” (Communication Across Differences”). Пятигорск, 2002. Ч. 1. С. 192-194.
3. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К.: АН УРСР Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, 1989. 134 с.
4. Аксенова И.Н. Имплицитная информация о репортаже // Личностные аспекты языкового общения. Калинин, 1989. С. 140 145.
5. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. К.: Київський ун-т”, 2004. Вип. Х. 174 с.
6. Александровская Л.В. Семантика термина как члена общелитературной лексики (на материале английской морской терминологии): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Московск. гос. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М., 1973. 24 с.
7. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища шк., 1987. 133 с.
8. Алехина А.И. Идиоматика современного английского языка. Минск: Высшая шк., 1982. 279 с.
9. Алєксєєва І.О. Семантика та прагматика англійських часток: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 195 с. Бібліогр.: с. 171-195.
10. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Ленинград: Ленингр. гос. ун-т, 1963. 279 с.
11. Антонченко Т.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2000. 229 с. Бібліогр.: с. 195-223.
12. Антонякова Д. Сущность и функция окказионализмов в художественном тексте. Режим доступу: http://www.pulib.sk/elpub/FF/Guzi1/antonakova.pdf.
13. Апресян Ю.Д. К теории семантических преобразований // Информационные вопросы семиотики. М., 1971. С. 3-16.
14. Аринштейн В.М. Семантический механизм сжатия глагольных словосочетаний // Прагматические и семантические аспекты синтаксиса. Калинин, 1985. С. 84-95.
15. Арнольд И.В. Стилистика декодирования. М.: Просвещение, 1974. 301 с.
16. Артемова А.Ф. Фразеологические единицы английского языка как обьект вторичной номинации // Вторичная номинация в современном английском языке. Пятигорск, 1987. С. 32-37.
17. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований. М, 1980. С. 156 249.
18. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
19. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов на Дону: Ростовск. ун-т, 1964. 315 с.
20. Аспекты семантических исследований / А.А.Уфимцева, Е.С.Кубрякова, И.Д.Арутюнова и др. М.: Наука, 1980. 356 с.
21. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологи. М.: Едиториал УРСС, 2004. 296 с.
22. Бабушкин А.П. Возможные миры” в семантическом пространстве. Воронеж: Воронежск. гос. ун-т, 2001. 86 с.
23. Бабушкин А.П. Понятие разных типов в лексике и фразеологии и методика их выявления // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2001. С. 52-57.
24. Багданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении // Языковое общение: Единицы и регулятивы. Калинин, 1987. С. 18-26.
25. Багиев Г.Л., Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности. Режим доступу: http://www.aup.ru/books/m72/3_1.htm.
26. Багумян О.В. Текстова ситуація соціальний захист”: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі різностильових англомовних текстів): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 248 с. Бібліогр.: с. 226-233.
27. Балабан О.О. Метафора як семантична універсалія: Автореф. дис. канд. филол. наук / Донецьк. нац. ун-т. Донецьк, 2006. 20 с.
28. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Иностр. лит-ра, 1961. 394 с.
29. Банару В.И. Оценка, модальность, прагматика // Языковое общение: Единицы и регулятивы. Калинин, 1987. С. 14-18.
30. Баран Я.А. Фразеологія у системі мові: Дис. ... доктора філол. наук: 10.02.15. Івано-Франківськ, 1998. 391 с. Бібліогр.: с. 360-382.
31. Баркова Л.А. Прагматический аспект использования фразеологизмов в рекламных текстах: Автореф. дис. канд. филол. наук / Московск. гос. пед. ин-т. М., 1983. 24 с.
32. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
33. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 344 с.
34. Беженарь И.С. Фразеологическая номинация возраста в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1994. 158 с. Бібліогр.: с. 125-142.
35. Белогуб А.Л. Социолингвистические предпосылки миграции терминологической лексики (на материале немецкой отраслевой подсистемы станкостроения): Дис. канд. филол. наук. К., 1974. 169 с.: іл., табл. Бібліогр.: с. 136-169.
36. Белодед Ю.И. Структурно-семантические и стилистические особенности общественно-политической лексики и терминологии в языке англоязычных художественных произведений (послевоенный период): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1977. 150 с. Библиогр.: с. 1-9.
37. Белозерова Ф.М. Фразеологические единицы с компонентом наименованием лица по социально-профессиональному признаку в современном английском языке (в сопоставлении с русским): Автореф. дис. канд. филол. наук / Московск. гос. пед. ин-т. М., 1981. 16 с.
38. Бенвенист Э. Общая лингвистика. / Под ред. Ю.С.Степанова М.: Прогресс, 1974. 447 с.
39. Бизунова Е.В. Мир фразеологии: попытка пересмотра некоторых традиционных понятий // Вестник ВГУ, серия Лингвистика и межкультурная коммуникация”. № 2. 2005. Режим доступу до журн.: http://www.vestnik. vsu.ru/pdf/lingvo/2005/02/bizunova.pdf.
40. Бич М.Я., Нестерова О.А. Общие проблемы метонимии // Проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков. Вып. 3. С. Пб., 1999. С. 35-44.
41. Богданов В.В. Деятельностный аспект семантики // Прагматика и семантика синтаксических единиц. Калинин, 1984. С. 12-23.
42. Богданов В.В. Иллокутивная функция высказывания и перформативный глагол // Содержательные аспекты предложения и текста. Калинин, 1983. С. 27-38.
43. Богданова Т.І. Організаційно-економічні аспекти формування структури трудових ресурсів: Дис. ... канд. екон. наук: 08.09.01. Одесса, 1998. 198 с. Бібліогр.: с. 160-172.
44. Богушевич Д.Г. Единица, функция, уровень: К проблеме классификации единиц языка. Минск: Высшая шк., 1985. 116 с.
45. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии: Уч. пособ. Тамбов: Тамбовск. гос. ун-т, 2000. 123 с.
46. Болдырев Н.Н. Понятие и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2000. С. 25-26.
47. Бугулов Е.Н. Метафора как словообразовательное средство в английской научной терминологии: Автореф. дис. канд. филол. наук / АН УССР К., 1979. 22 с.
48. Буданова Б.В. Онтология знаковости в деловом общении на английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук / Московск. гос. лингв. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 2007. Режим доступу: http://www.philol. msu.ru/~ref/budanova.pdf.
49. Буданова Е.А. Семантическая структура слова как объект изучения когнитивной лингвистики. Режим доступу: http://www.yspu.yar.ru/msk-conf/200501/0209.pdf.
50. Буянова Л.Ю. Деривационно-динамический модус функционирования узкоспециального термина // Семантика языковых единиц: Доклады V Междунар. конф. М., 1996. Т. 1. С. 46-48.
51. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка. М.: Прогресс, 2001. 528 с.
52. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту Європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Автореф. дис. канд. філол. наук / Київськ. нац. лінгвістичний ун-т. К., 2003. 19 с.
53. Васильев Л.Г. Интерпретативная семантика: пути развития, претензии и результаты // Прагматика и семантика синтаксических единиц. Калинин, 1984. С. 37-46.
54. Васильев Л.Г. Понимание и научные парадигмы // Языковое общение: Единицы и регулятивы. Калинин, 1987. С. 38-43.
55. Васильев Л.Г. Семиологические характеристики языкового общения // Личностные аспекты языкового общения. Калинин, 1989. С. 104-113.
56. Василюк И.Н. Слова и фразеологизмы диффузной семантики в современном английском языке. Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1990. 157 с. Библиогр.: с. 134-157.
57. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. Режим доступу: http://esocio.narod.ru/lesson01.htm.
58. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики: Сб. статей. М.: Языки славян. культуры, 2001. 272 с.
59. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая шк., 1986. 119 с.
60. Вибрані наукові публікації професора Мюнхенського університету Віллі ван Піра. К.: Київськ. нац. лінгвістичний ун-т, 2001. 172 c.
61. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избр. труды. М.: Наука, 1977. 312 с.
62. Виноградов В.В. Об омонимии в русской лексикографической традиции // Лексикология и лексикография: Избр. труды. М., 1977. С. 288 294.
63. Вінарєва О.В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтернет): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К.: Київськ. нац. лінгвістичний ун-т, 2005. 327 с.: табл. Бібліогр.: с. 165-197.
64. Волкова Т.Я. Концептуальний апарат і структурно-семантичні та генетичні особливості термінології англійського літературознавства: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Одеськ. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2002. 19 с.
65. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: УРСС, 2002. 280 с.
66. Вольфберг Д.М. Особенности медицинской терминологии английского подъязыка детских инфекций (опыт лексико-семантического моделирования терминосистемы и построения терминологического словаря на идеографической основе): Автореф. дис. канд. филол. наук / С. Пб. гос. лингвистический ун-т. С.-Пб., 1992. 16 с.
67. Вопросы терминологии и лингвистической статистики / Ред. коллегия: З.С.Иванов, Б.В.Мазо и др. Воронеж: Воронежск. ун-т, 1974. 94 с.
68. Вопросы терминологии и лингвистической статистики / Сост. В.В.Гуськов. Воронеж: Воронежск. ун-т, 1976. 132 с.
69. Воробьева О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дис. доктора филол. наук: 10.02.19. М., 1993. 382 с. Бібліогр.: с. 353-379.
70. Врабель Т.Т. Словотворча прагматика у сучасній англійській мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2005. 241 с.: табл. Бібліогр.: с. 181-210.
71. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1988. 373 с. Бібліогр.: с. 173-203.
72. Гавриш М.М. Фразообразование процесс, способ или механизм? // Тези конф. Реалізація мовних одиниць граматичної та лексико-фразеологічної системи германських та романських мов”. К., 1992. С.100-101.
73. Гавриш Н.А. До питання про етимологію юридичних термінів в англійській мові // Записки з романо-германської філології. 2002. №12. С. 29-35.
74. Галькович Р.С., Набоков В.И. Основы менеджмента. М.: ИНФРА, 1998. 189 c.
75. Гаркавенко С.С. Маркетинг. К.: Лібра, 1996. 384 с.
76. Генералов В.А. Структура многокомпонентных терминов и ее экстралингвистическая детерминированность // Английский лексикон в лингвистическом и культурологическом пространстве. Вып. 400. М., 1992. С. 100-105.
77. Герман В.В. Індивідуально-авторські неологізми (оказіоналізми) в сучасній поезії (60-90ті роки): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Суми, 1998. 222 с. Бібліогр.: с. 156-173.
78. Германчук А.Н. Управление коммерческой деятельностью предприятий на основе маркетинга: Дис. ... канд. экон. наук: 08.06.02. Донецк, 2000. 302 с. Бібліогр.: с. 196-205.
79. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: (Монография). К.: ВПЦ Киевский ун-т”, 2002. 294 с. Бібліогр.: с. 260-291.
80. Гонта И.А. Структурные и семантические особенности композит метафор в американском сленге: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2000. 194 с. Библиогр.: с. 171-194.
81. Горшунов Ю.В. Прагматика аббревиатуры: Автореф. дис. доктора филол. наук / Московск. гос. пед. ун-т. М., 2000. 32 с.
82. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Московский лицей, 1993. 309 с.
83. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Л., 2000. 186 с. Бібліогр.: с. 124-143.
84. Гусак І.П. Структура та прагматика фрагментованих лексичних одиниць у сучасній англійській мові (на матеріалі мови мас-медіа): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Л., 2005. 226 с.: рис., табл. Бібліогр.: с. 193-212.
85. Гусар М.В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 230 с.: рис. Бібліогр.: с. 167-187.
86. Гусева О.В. Лингвопрагматический анализ текстивно-идиоматических параметров открытого письма в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук / Иркутск. гос. лингв. ун-т. Иркутск, 2000. 17 с.
87. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Л., 1999. 209 с. Бібліогр.: с.167-180.
88. Давиденко Л.Б. Синтаксичні функції і структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1992. 159 с.: табл. Бібліогр.: с. 138-159.
89. Данилюк Н.І. Екологічний компонент менеджменту транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації: Дис. ... канд. екон. наук: 08.05.01. Київ, 2006. 235 с. Бібліогр.: с. 196-233.
90. Данілюк С.С. Структурні та функціональні особливості англомовних електронних текстів (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2006. 262 с. Бібліогр.: с. 159-236.
91. Дейнан Э. Метафоры: [Справочник]. М.: ООО Издательство Астрель”, 2003. 251 с.
92. Дементьева М.Ю. Номинативно-когнитивный аспект семантики фразеологизма и слова (на материале тематической группы Финансовое положение человека” в современном английском языке): Автореф. дис. канд. филол. наук / Московск. ордена Дружбы народов лингв. ун-т. М., 2002. 25 с.
93. Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 240 с. Бібліогр.: с. 172-192.
94. Демьянков В.З. Синтаксис, семантика, прагматика и интерпретирующий зигзаг // Содержательные аспекты предложения и текста. Калинин, 1983. С. 21-27.
95. Демьянков В.З. Функционализм в зарубежной лингвистике конца 20 века. Режим доступу: http://www.infolex.ru/Func08.htm
96. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга. М. С.-Пб. К.: Вильямс, 2000. 688 с.
97. Дмитрук О.В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000-2005 років): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2005. 229 с. Бібліогр.: с. 190-223.
98. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Л., 2001. 258 с. Бібліогр.: с. 158-178.
99. Дячук Т.М. Українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. К., 2003. 260 с. Бібліогр.: с. 189-201.
100. Ермакова С.М. Семантична структура словосполучення // Лінгвістичні студії. Вип. 2. Черкаси, 1997. С. 15.
101. Ерхов В.Н. Семантическое варьирование глагольной лексемы и ее семантико-синтаксическое окружение // Значение и смысл речевых образований. Калинин, 1979. С. 25-35.
102. Жданова Н.А. Терминопорождающие механизмы в сфере биржевой лексики: Дис... канд. філол. наук: 10.02.15. Донецьк, 2003. 182 с. Бібліогр.: с. 164-182.
103. Жигадло О.Ю. Парадоксальні висловлення в англомовному художньому дискурсі: лінгвокогнітивний та прагматичний аспекти: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2006. 177 с. Бібліогр.: с. 157-177.
104. Житникова Е.В. Семантика термина-фразеологизма как особенного вида лингвистического знака в терминосистеме по менеджменту и маркетингу (на материале периодических изданий) // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докладов Международной научной конференции. Минск, 2002. С. 6-8.
105. Житнікова К.В. Актуалізація тематико-поняттєвих регістрів менеджменту та маркетингу // Мова. Культура. Комунікація: Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції. Чернігів, 2007. С. 19-22.
106. Житнікова К.В. Комунікативно-прагматична функція терміна фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2004. С. 72-76.
107. Житнікова К.В. Особливості структури значення трикомпонентних та чотирикомпонентних термінів-фразеологізмів // Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції: Мови у відкритому суспільстві”. Чернігів, 2007. С. 10-12.
108. Житнікова К.В. Особливості термінотворення у сфері менеджменту та маркетингу (на матеріалі англомовних періодичних видань) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київськ. нац. лінгвістичного ун-ту. Київ, 2002. С. 112-114.
109. Житнікова К.В. Прагматика контекстуального оточення терміна-фразеологізма в терміносистемі менеджменту та маркетингу // Мови у відкритому суспільстві: V Регіональна науково-практична конференція. Чернігів, 2004. С. 19-21.
110. Житнікова К.В. Прагматичний ефект використання терміна фразеологізма в текстах по менеджменту та маркетингу // I Всеукраїнська науково-практична конференція. Чернігів, 2005. С. 45-47.
111. Житнікова К.В. Прагматичні функції терміна-фразеологізма в терміносистемі менеджменту та маркетингу // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. наук. пр. Хмельницький: ХНУ, 2007. Ч. I. Вип. 3. 338 с.
112. Житнікова К.В. Семантичні тенденції розширення та звуження значення лексичних одиниць в процесі формування терміна-фразеологізма як особливого виду лінгвістичного знака // Мова і культура”. Наукове видання. Серія Філологія. Київ, 2003. С. 215-223.
113. Житнікова К.В. Тенденції семантичних змін у структурі фразеологізма в процесі його термінологізації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К., 2003. С. 32-40.
114. Житнікова К.В. Специфіка номінації понять сфери менеджменту та маркетингу // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. Луганськ: Вид-во ЛЕПУ Альма-Матер”, 2007. № 10 (127). С. 39-49.
115. Житнікова К.В. Тенденц