КОРОБКО МАРГАРИТА ІГОРІВНА. ЕТИЧНИЙ ПРОЕКТ «ФІЛОСОФІЇ ОБ’ЄКТИВІЗМУ» АЙН РЕНД

brief description

КОРОБКО МАРГАРИТА ІГОРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЕТИЧНИЙ ПРОЕКТ «ФІЛОСОФІЇ ОБ’ЄКТИВІЗМУ» АЙН РЕНД"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет
На правах рукопису
Коробко Маргарита Ігорівна
УДК 17.035.1:177.7
ЕТИЧНИЙ ПРОЕКТ
«ФІЛОСОФІЇ ОБ’ЄКТИВІЗМУ» АЙН РЕНД
Спеціальність 09.00.07 – етика
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник
кандидат філософських наук, доцент
Шинкаренко Олена Василівна
Київ – 2016
2
Зміст:
стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ1. Феномен Айн Ренд: між літературою та філософією 11
1.1. Айн Ренд та її літературний доробок в американському
соціально-культурному та філософському просторі 11
1.2. «Філософія об’єктивізму»: витокові паралелі та ремінісценції 41
РОЗДІЛ2. Етика та аксіологія у філософії Айн Ренд 75
2.1. «Об’єктивістська етика» в контексті традиції раціонального
індивідуалізму 75
2.2. Ідеал нової людини-творця: колізія альтруїзму – егоїзму 90
2.3. Базові цінності людської індивідуальності 110
РОЗДІЛ3. Етична концепція Айн Ренд як практично налаштований
проект 127
3.1. Капіталізм «з новим обличчям» як відповідь Айн Ренд на
кризу лібералізму 127
3.2. «Об’єктивістська етика» Айн Ренд в сучасних трансформаціях 152
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183
ДОДАТОК 204
3
ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження визначаються тим, що сучасна
соціокультурна ситуація потребує трансформації суспільної свідомості щодо
загострених в результаті глобалізаційних процесів індивідуалістичних тенденцій
суспільного буття. Цим тенденціям властиве виокремлення людини в силу
визнання її унікальності та індивідуальності з суспільства на противагу
притаманним усім попереднім епохам уявленням про неї лише як про частину
суспільного цілого.
Саме індивідуалізм мав вирішальний голос в становленні ідеї суверенності та
оригінальності індивіда в європейській культурі. Україна відчуває вплив
індивідуалістичних тенденцій на своєму шляху соціокультурної трансформації та
модернізації і в контексті крос-культурних та глобалізаційних процесів.
Тому аналіз творчого доробку письменниці та мислительки Айн Ренд, яка
після досить довгої історії реалізації індивідуалізму в суспільній практиці Заходу
вийшла в середині ХХ сторіччя на англо-американську культурну арену з
програмою ще більшої його радикалізації, пропонуючи свою концепцію
«об’єктивістської етики», бачиться вельми актуальним для вітчизняних етикофілософських досліджень. Хоч сама заявка Айн Ренд на побудову нової концепції
етики «об’єктивізму», що кидала виклик всім попереднім теоріям моралі,
залишилася поза увагою академічної етики, філософів, викликаючи в них більше
іронію, ніж зацікавленість, проте розумний егоїзм, який пропагувала
письменниця, знаходить і сьогодні свій відгук в роботах професійних юристів,
економістів, політологів, соціологів, істориків. Більше того, її ідеї, висловлені, в
першу чергу, у літературно-філософській формі, а не в традиціях класичної
академічності, знайшли визнання і відгук у культурному та політичному житті
США та мають широку популярність в інших країнах. Романи, написані нею,
вплинули на творчість та діяльність відомих письменників, журналістів,
бізнесменів. Її літературні твори були екранізовані в США та Італії.
Сьогодні завдяки перекладам популярність Айн Ренд поширюється в
україномовній та російськомовній культурних сферах, виявляючи їх суголосність
4
із потребою змін ціннісної парадигми суспільної та індивідуальної свідомості в
процесі подолання наявних політичних, економічних, соціальних та культурних
проблем України та формування чеснот вільних громадян з високою політичною,
економічною та правовою культурою, які б усвідомлювали власну цінність та
гідність.
Індивідуалізм, що пропагується Айн Ренд, є дуже важливим в контексті
переоцінки можливостей та здібностей сучасних українців, яка спричинена
розчаруванням щодо колективістських ідей в силу їх попереднього хибного
соціального практикування. Ця переоцінка змушує громадян України спиратися
на власні індивідуальні ресурси, підвищуючи роль автономії особистості, її
незалежності, відповідальності, самодостатності та самоцінності. Успіх активного
просування творів Айн Ренд в Україні є відображенням тенденції формування
нової моральної настанови в українському суспільстві.
Айн Ренд вперше висловила ідеї «об’єктивізму» в романах «Джерело» та
«Атлант розправив плечі». Згодом вона розвивала їх у своїх журналах «Брошура
об’єктивіста», «Об’єктивіст», «Послання Айн Ренд», і в філософськопубліцистичних книгах, таких як «Вступ до об’єктивістської епістемології».
Детальний виклад етичних поглядів Айн Ренд міститься в її роботах
«Доброчесність егоїзму» і «Капіталізм: незнайомий ідеал».
Всебічний розгляд філософії Айн Ренд вперше зробив американський
філософ Л. Пейкофф у своїй роботі «Об’єктивізм: філософія Айн Ренд».
Вивченням творчої спадщини письменниці сьогодні займаються, зокрема
Інститут Айн Ренд в Ірвайні (Каліфорнія, США), портал The Atlas Society тощо.
Особистість Айн Ренд та її філософія є предметом дослідження таких зарубіжних
фахівців як Н. Бадвор, Н. Бранден, Г. Вайс, Е. Йонкінс, Д. Келлі, С. Мур, Дж.
Пауелл, М. Ротбард, Дж. Сміт, М. Хьюмер та інших.
В Україні та найближчому зарубіжжі творчість Айн Ренд була цікава таким
дослідникам: А. Вільгоцький, А. Григоровська, О. Еткінд, Я. Романчук. Власне
«філософія об’єктивізму» у вітчизняному науковому просторі досліджується О.
Патлайчук та С. Сазоновим. Теоретичними витоками філософії Айн Ренд
5
цікавляться М. Назаренко, Л. Фішман, В. Шляпентох та інші.
Формування «філософії об’єктивізму» Айн Ренд відбувалося під впливом
соціально-культурних та художніх традицій (романи В. Гюго та Ф.
Достоєвського, роботи авторів американської Декларації про незалежність,
особливо Т. Джефферсона, ліберальна економічна теорія Л. Мізеса тощо).
Філософія Айн Ренд стала підґрунтям для теоретичних доробків
лібертаріанців Д. Боуза, Т. Палмера, М. Юйші та багатьох інших.
Лібертаріанський тип капіталізму, який є головною темою всіх етикополітичних пошуків Айн Ренд, був предметом досліджень Д. Арунга, К.
Бендукідзе, Варгас Льоса, Л. Ніконова, Т. Нолутшунгу, В. Сміта, П. Терлецького
та інших.
Філософія розумного егоїзму Айн Ренд під назвою «об’єктивізм» як форма
радикалізації індивідуалізму є своєрідним продовженням цієї етичної традиції.
Етико-філософські погляди, що містили в собі ідеї індивідуалізму та розумного
егоїзму, можна прослідкувати ще у часи Античності (Демокріт, софісти,
Аристотель, Епікур). Розумний егоїзм висвітлюється в роботах Лоренцо Валла, К.
А. Гельвеція, Т. Гоббса, П. А. Гольбаха, Д. Г’Юма, Д. Дідро, Б. Мандевіля, А.
Сміта та інших. Розгляд теорії розумного егоїзму в евдемоністичному ключі
дається в роботах Л. Фойєрбаха. Утилітаристське потрактування ідей
індивідуалізму можна знайти у теорії Дж. Бентама та Дж. Ст. Мілля. Науковоприродниче обґрунтування розумного егоїзму робиться Г. Спенсером. М. Вебер
розкриває роль християнського індивідуалізму у формуванні протестантизму. В
російській філософії розумний егоїзм був предметом дослідження М.
Чернишевського. Антинормативний поворот в етиці та переоцінка цінностей в
індивідуалістичному напрямку прослідковується у Ф. Ніцше, прагматиків (В.
Джемс, Дж. Дьюї) та інших. Антиіндивідуалістські тенденції можна
прослідкувати в роботах Х. Арендт, З. Баумана, К. Маркса, Ч. Тейлора та інших.
На теренах нашої країни та країн найближчого зарубіжжя проблем
співвідношення егоїзму та альтруїзму торкаються роботи Т. Аболіної, Р.
Апресяна, О. Бєляєвої, А. Гусейнова, С. Ковалевського, С. Крилової, В. Малахова,
6
І. Мейжис, Л. Почебут, А. Прокофьєва, І. Сидоренко, Н. Хамітова, З. Шевченко та
інших. Психологічні аспекти проблеми «альтруїзм-егоїзм» досліджують
білоруський психолог Л. Левит, американський об’єктивіст П. Шварц,
англійський етолог Р. Докінз та інші.
Доцільність дисертаційного дослідження обумовлена введенням у
вітчизняний художній та інтелектуальний дискурс творчого доробку Айн Ренд та
необхідністю етичної теорії дослідити як підстави її успіху у загостренні етичних
проблем, так і через англо-американський етичний дискурс щодо її творчості
актуалізувати коло дуже важливих для України на сучасному етапі її
глобалізаційного розвитку проблем вибору ціннісних орієнтацій та мотиваційних
факторів, що впливають на моральні взаємовідносини та вчинки, а саме егоїзм,
альтруїзм та індивідуалізм.
Зв’язок програми з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах комплексної наукової програми
Київського національного університету «Модернізація суспільного розвитку
України в умовах світових процесів глобалізації» та науково-дослідної теми
філософського факультету №11 БФ 041-01 «Філософського-світоглядні та
політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
Метою дисертаційного дослідження є реконструкція етичного проекту
«філософії об’єктивізму» Айн Ренд через комплексний аналіз її творчого доробку
– літературного та філософсько-публіцистичного.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких
завдань:
- з’ясувати своєрідність постаті Айн Ренд в американському
соціокультурному просторі через розгляд обставин формування її етикофілософської позиції та у тематичному огляді її творчого доробку;
- розглянути «філософію об’єктивізму» в контексті явних та неявних ідейнохудожніх впливів та етико-філософських традицій;
- визначити своєрідність авторської інтерпретації заявлених в літературнофілософських та філософсько-публіцистичних творах Айн Ренд етичних проблем,
7
пов’язаних з індивідуалізмом, егоїзмом, альтруїзмом;
- реконструювати етичний проект Айн Ренд в узагальненні її основних
принципів та базових цінностей;
- дослідити евристичний потенціал запропонованої Айн Ренд моделі
морально досконалого суспільства, сприятливого для творчої продуктивної
самореалізації індивіда.
Об’єкт дослідження: етика і мораль у літературно-філософському та
філософсько-публіцистичному доробку Айн Ренд.
Предмет дослідження: етичний проект «філософії об’єктивізму» Айн Ренд
як пропозиція нової морально-ціннісної орієнтації у відносинах «індивідсуспільство».
Методи дослідження. У дослідженні використані різні методи, звернення до
яких обумовлюється комплексним підходом до висвітлення складного спектру
питань, що розкривають етичні погляди Айн Ренд. Базовими при цьому є
загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму, систематизації та
узагальнення досліджуваної проблеми, а також провідні методи сучасної
філософії та культурології. Використання історичного методу, передбачає
об’єктивний підхід до накопичення первинних даних, отриманих із першоджерел
та критичної літератури, висвітлення та реконструкцію соціально-політичних
умов, які впливали не лише на етичні ідеї і концепції, але й на самого «носія цих
ідей» – Айн Ренд.
Неабияке значення для осмислення теоретичних поглядів Айн Ренд відіграє
аналіз самого життя письменниці, тому біографічний метод став одним із
основних методів під час дослідження та вивчення епістолярної спадщини,
автобіографічної та публіцистичної літератури з метою простеження зв’язків між
історико-біографічними даними та етичними світовідчуттями Айн Ренд,
аналітичний – у вивченні концептуальних підходів, на яких ґрунтується вивчення
першоджерел та філософської, етичної, політичної та культурологічної літератури
з теми. Осмислення етичних поглядів Айн Ренд проводилося за допомогою
дослідження взаємодії різних етико-філософських напрямків шляхом виявлення
8
взаємовпливів та запозичень, а також за допомогою компаративного методу, який
дозволив заглибитися у традицію філософії раціонального індивідуалізму.
Важливу роль у осмисленні проблеми етичного світовідчуття Айн Ренд відіграло
використання переваг міждисциплінарного підходу, який сприяв використанню
відповідних здобутків етики, естетики, культурології, філософії та політології.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що спеціальне
комплексне дослідження з проблематики «об’єктивістської етики» Айн Ренд,
проведене на підставі осмислення її літературно-філософського доробку
пропонується вперше у вітчизняній етиці. Це дозволило висвітлити художньофілософську та публіцистичну спадщину письменниці як одну зі складових англоамериканської етичної та політичної думки середини XX століття, а також
довести, що оригінальні етичні погляди Айн Ренд мали помітний вплив на
тогочасні індивідуалістичні морально-ціннісні орієнтації загалу.
У результаті вирішення поставлених у дослідженні завдань обґрунтовано
положення, що мають ознаки наукової новизни та виносяться на захист:
Вперше:
- з’ясовано у комплексному дослідженні життєвого і творчого становлення
та в тематичному огляді творчого доробку Айн Ренд, що літературнофілософський метод репрезентації етичних позицій автора є маніфестацією
«філософії об’єктивізму», який постулює в конкретності вчинків та висловлених
позицій героїв її романів егоїзм в якості позитивного для людського життя
принципу;
- розглянуто та проаналізовано «філософію об’єктивізму» Айн Ренд щодо
явних (Аристотель, Ф. Ніцше) та неявних (Епікур, Дж. Бентам, К. Маркс)
філософсько-етичних впливів та літературних витоків (В. Гюго, Ф.
Достоєвський);
- визначено через реконструкцію базових етичних цінностей та заявлених
етичних проблем індивідуалізму, егоїзму, альтруїзму у «філософії об’єктивізму»
Айн Ренд, що її етичний проект є етикою чеснот на противагу деонтологічній
етиці;
9
Удосконалено:
- уточнено в порівняльному аналізі філософсько-етичної позиції Айн Ренд та
європейської традиції філософії розумного егоїзму, що «об’єктивізм» як
авторська інтерпретація філософії розумного егоїзму є радикалізацією принципу
індивідуалізму, який в якості інновації слугує критикою сущого з його
перетвореними формами традиційних етичних цінностей в їх практичній
реалізації.
Отримало подальший розвиток:
- дослідження в контексті інтелектуальної традиції англо-американського
лібералізму запропонованого Айн Ренд ідеального типу капіталізму як моральнодовершеної соціальної моделі та виявлено, що евристичний потенціал етичного
принципу розумного егоїзму суголосний з сучасним соціальним запитом щодо
самореалізації як ціннісної орієнтації в суспільствах, що трансформуються.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою,
здійсненою на основі аналізу творчого доробку Айн Ренд, наукових праць
вітчизняних та зарубіжних дослідників. Висновки і положення новизни одержані
самостійно. Дванадцять публікацій за темою дисертаційного дослідження є
одноосібними.
Теоретичне і практичне значення дослідження роботи полягає у суттєвому
розширенні сучасних знань про життєву і творчу спадщину Айн Ренд. Матеріали
дослідження можуть бути використані при викладанні нормативних курсів лекцій
з естетики, етики, культурології, історії і теорії світової та вітчизняної культури,
літературознавства, політології та соціології.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження були викладені у вигляді тез на Міжнародній науковій конференції
«Дні науки філософського факультету – 2014» (Київ, 15-16 квітня 2014), VI
Міжнародній конференції «Теоретична та прикладна етика: традиції та
перспективи. Етика. Наука. Політика» (Санкт-Петербург, 20-22 листопада 2014),
Міжнародній конференції «Актуальні наукові дослідження. Теорія, практика»
(Познань, 30-31 березня 2015), Міжнародній науковій конференції «Дні науки
10
філософського факультету - 2015» (Київ, 21-22 квітня 2015), Міжнародній
науково-практичній конференції «Суспільні науки: виклики і сьогодення» (Одеса,
12-13 червня 2015), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ціннісні
зміни молоді і сучасні форми культуротворчості» (Київ, 5 листопада 2015).
Публікації. Впровадження результатів дисертаційного дослідження
здійснено у формі дванадцяти наукових публікацій: 6 статей у фахових журналах
«Грані», «Гілея», «Гуманітарний часопис», «Наукові записки Київського
університету туризму, економіки і права» та 6 тез у збірниках матеріалів наукових
конференцій.
Структура та обсяг дисертаційної роботи обумовлені специфікою
дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями
дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів
(семи підрозділів), висновків, списку літератури, що налічує 199 найменування, з
яких 34 джерела англійською мовою, та додатку. Загальний обсяг дисертаційного
дослідження – 207 сторінок (182 сторінки – основна частина).

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз етичного проекту «філософії
об’єктивізму» Айн Ренд у її творчому доробку та розглянуто його місце у
філософській традиції розумного егоїзму, як однієї з форм радикалізації філософії
індивідуалізму.
Актуальність дослідження обґрунтовується загальною тенденцією
індивідуалізації сучасного глобалізованого суспільства, капіталізацією усіх сфер
людського життя та вирішенням проблеми відшукання морального стрижня в
людині перед лицем глобальних кризових ситуацій. Плюралістичний характер
соціокультурного буття сучасного людства потребує пошуку нових ефективних
інструментів вирішення наявних моральних проблем. Соціальні зміни повинні
починатися з моральної революції всередині кожної окремої людини.
Один з варіантів такої моральної революції був запропонований Айн Ренд у
вигляді практично налаштованого етичного проекту філософії розумного егоїзму,
яку вона назвала «об’єктивізмом». Описуючи реальність, як єдину та неподільну,
відкидаючи будь-який містицизм та дуалізм, Айн Ренд у своїх романах та
численних есе, що були написані як підтримка та розгортання філософських ідей,
висловлених у її художніх творах, створила образ ідеальної людини-творця, яка
послуговується лише особистими раціональними інтересами, ігноруючи
ірраціональні потяги чуттєвої природи. Така людина може жити тільки в
ідеальному соціально-політичному устрої – капіталізмі лібертаріанського типу.
«Об’єктивізм» Айн Ренд, починаючись з аксіоми, що існуюче існує, тобто
об’єктивна реальність існує незалежно від того, хто сприймає, від його емоцій,
почуттів, бажань, надій і страхів, стверджує, що розум – єдиний даний людині
засіб осягнення дійсності і єдине керівництво до дії. Уся творча спадщина Айн
Ренд є спробою побудови концепту моральної філософії, який торкається питань
політики, економіки, мистецтва та суто філософських дисциплін – метафізики та
епістемології. «Об’єктивізм» – це методологічна настанова, відповідно до якої
людина не повинна послуговуватись нічим, окрім свого розуму та об’єктивних
законів логіки в осягненні об’єктивної реальності. «Об’єктивістська етика»
180
представляє собою теорію моралі як репрезентацію раціональних особистих
інтересів, виправдовуючи, насамперед, принцип егоїзму, як дієвої реалізації
цінності та унікальності людського індивіду в будь-яких проявах – від піднесення
продуктивності творчої особистості в умовах невтручання держави в економічну
діяльність приватного сектору до навіть захисту правомірності вільного кохання.
Така теорія завоювала мільйони прихильників серед сучасної політичної
еліти США, зокрема серед політиків-республіканців, та стала одним з джерел
етико-політичної доктрини прибічників лібертаріанського руху. Цей рух,
пропагуючи ліберальні ідеї рівності та братерства, відстоює ідею мінімізації
втручання держави у соціальну сферу життя людей, вважаючи будь-яке державне
оподаткування грабунком.
На противагу заявам Айн Ренд, що її «філософія об’єктивізму» була
унікальною та не покладалася на жодну попередню філософську традицію, було
виявлено, що окрім логіки Аристотеля та переоцінки моралі (моралі рабів та
аристократів) Ф. Ніцше у філософській концепції американської письменниці
проглядається вплив евдемонізму Епікура, утилітаризму Дж. Бентама та
матеріалізму К. Маркса, а її літературні герої мають схожість з героями романів
В. Гюго, Ф. Достоєвського та М. Чернишевського.
Таким чином, етичний проект «філософії об’єктивізму» Айн Ренд є не новою
філософською пропозицією, а являє собою продовження філософської традиції
розумного егоїзму, яка проглядається серед деяких тенденцій в роботах античних
філософів (Арістотель, софісти, Епікур та інші), мислителів епохи Відродження
(Лоренцо Валла), представлена англійськими філософами Нового часу (Б.
Мандевіль, Т. Гоббс, Д. Г’Юм та інші), французькими матеріалістами (Д. Дідро,
К, Гельвецій, П. А. Гольбах), присутня у німецьких класиків (Л. Фойєрбах) та
англійських еволюціоністів (Г. Спенсер).
Інтерпретації Айн Ренд етичних проблем егоїзму, як однієї з форм
індивідуалізму і як єдино можливої філософської настанови щодо щасливого
життя людини-творця, й альтруїзму, як хибної філософської настанови людини
сучасного суспільства, небезпечної породженням зла для людства, є
181
радикалізацією принципу індивідуалізму у напрямку розумного егоїзму з повним
відкиданням будь-яких суспільних інтересів.
Не задаючись питанням сутності моральних цінностей та розглядаючи лише
окремий ряд «об’єктивних» цінностей (розум, призначення, самооцінка з
відповідними чеснотами раціональності, продуктивності та гордості), на вершині
яких знаходиться власне людське життя, визначаючи цінність як дещо вартісне,
що людина хоче отримати та/або зберегти, та відкидаючи як цінності щедрість,
людинолюбство, кохання тощо, Айн Ренд у власному досвіді інтерпретації
базових моральних цінностей виступає у своїй радикальності скоріше критиком
перетворених форм їх практичної реалізації, ніж новатором в етичному
обґрунтуванні морально-ціннісних орієнтацій.
Етичний проект «філософії об’єктивізму» Айн Ренд, як віддзеркалення
етико-політичної парадигми епохи Модерну, постулює капіталізм як ідеал
соціальної організації, в якому живуть ідеальні люди-творці. Будучи суто
художнім моделюванням бажаного соціального устрою, така концепція не
цікавиться реальними формами державного устрою та існуванням людей у
справжньому людському суспільстві, для неї є важливим наголос на цінності
людської автономії, протест проти всього, що не відповідає соціальному ідеалу,
що, в підсумку, множить відчуженість людини від світу, поглинутої своїми
особистими проблемами.
Шукаючи відповідний до своїх ідеальних поглядів наявний державний
устрій, Айн Ренд зробила висновок, що втіленням найбільш моральної політичної
системи є капіталістичний устрій США. Якщо погляди мислительки, що
ідеалізувала капіталістичну економіку та політику, вплинули на ідеологічну
доктрину лібертаріанства, то реальність сучасного капіталізму, який неможливо
уявити без співробітництва та обслуговування людських інтересів, без будь-якого
втручання держави та оподаткування, виявляє утопічність уявлень про вільний
ринковий обмін як засаду моральності як Айн Ренд, так і лібертаріанців.
Попри згущену заідеалізованість «філософія об’єктивізму» Айн Ренд все ж
таки виявляє продуктивний потенціал сьогодні щодо подолання стану
182
розгубленості людей перед безліччю соціальних проблем (сепаратистські рухи,
глобальна екологічна криза, недостатність ресурсів та робочих місць тощо). Тоді
як більшість сучасних етичних теорій, замикаючись у колі академізму, не
сприяють дієвому подоланню доконечної залежності людини від будь-яких
підпорядкувань. Айн Ренд, стверджуючи людину як єдиного творця свого
власного життя, надихає на оптимізм у віднайдені своєї ідентичності, цінностей,
місця у цьому світі. Сьогодні є зрозумілим, що задля подальшого життя у
демократичній Україні має відбутися трансформація суспільної свідомості, яка б
утвердила значущість кожного окремого українця як творця свого життя.
Зокрема, громадянські рухи українських інтелектуалів, які є практичним виявом
даної тенденції у зв’язку із соціальним запитом щодо сталого розвитку сучасної
України, актуалізують необхідність зміни ціннісної парадигми від цінностей
виживання до цінностей самовираження, людської гідності, свободи,
відповідальності.
Етичний проект «філософії об’єктивізму» Айн Ренд, на відміну від сухої
теорії, є практично налаштованою художньо-вираженою доктриною вільної
людини, хоча і не має достатньо розвиненої та розгалуженої теоретичної системи,
торкається великого кола філософських питань. Недостатня науковість робіт Айн
Ренд не дає можливості трактувати її філософські погляди як закінчену
філософську систему (на що вона намагалася претендувати), адже категоріальний
апарат та методологічна база цієї концепції є недостатньо розробленими. Але
будучи художньо-філософською актуалізацією важливості індивідуального
фокусу морально-ціннісної зорієнтованості людини в її життєдіяльності,
«філософія об’єктивізму» бачиться продуктивним матеріалом, зокрема, для
вітчизняної етичної теорії в перегляді традиційних концепцій та базових етичних
орієнтацій на шляхах розв’язання як актуальних моральних проблем, так і у
баченні перспектив морального розвитку людини.