МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ : МЕХАНИЗМЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ РЫНКА МЕДИЦИНСКИХ УСЛУГ В УКРАИНЕ

Короткий опис

Класичний приватний університет

На правах рукопису
Це дослідження підтримано:
Грантом Президента України
для молодих вчених GP/F26/0192
(Розпорядження Президента України
№207/2008 від 26.06.2008р.);
Грантом Президента України
для молодих вчених GP/F27/0142
(Розпорядження Президента України
№336/2008 від 16.12.2008р.)

НАДЮК ЗІНОВІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 351.77: 614.2

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
доктор наук з державного управління,
професор Огаренко Віктор Миколайович

Запоріжжя, 2009 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК Автономна республіка Крим
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров`я
ВР України Верховна Рада України
ГК України Громадянський Кодекс України
ЄС Європейський Союз
КК України Кримінальний Кодекс України
КМ Кабінет Міністрів
КМ України Кабінет Міністрів України
ЛПЗ лікувально-профілактичний заклад
МВС Міністерство внутрішніх справ
МО України Міністерство оборони України
МОЗ України Міністерство охорони здоров`я України
НВП національний валовий продукт
ООН Організація об’єднаних націй
СБУ Служба безпеки України
ЦК України Цивільний Кодекс України
ЧАЕС Чорнобильська атомна електростанція

ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ 15
1.1. Ринок медичних послуг як об’єкт науки державного управління 15
1.2. Моделі державного регулювання ринку медичних послуг у зарубіжних країнах 33
1.3. Генезис розвитку державного регулювання ринку медичних послуг в Україні 67
1.4. Теоретичні основи ринкових відносин у сфері охорони здоров`я 80
Висновки до розділу І 91

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ 95
2.1. Нормативно-правове забезпечення надання медичних послуг в Україні 95
2.2. Механізм забезпечення захисту прав громадян пацієнтів на національному ринку медичних послуг 105
2.3. Механізм формування і захисту прав медичних працівників на національному ринку медичних послуг 126
2.4. Адаптація медичного законодавства України до законодавства Європейського Союзу для входження в єдиний європейський медичний простір 135
Висновки до розділу ІІ 148

РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКІВ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ 151
3.1. Характеристика організаційної структури управління системою охорони здоров`я в Україні 151
3.2. Порівняльна медико-соціальна оцінка суб’єктів національного ринку медичних послуг 165
3.2.1. Медико-соціальна оцінка користувачів медичних послуг 165
3.2.2. Медико-соціальна оцінка надавачів медичних послуг 174
3.2.3. Роль і місце відомчої медицини на ринку медичних послуг в Україні 185
3.3. Прогнозування попиту на медичну послугу і становлення пріоритетів його задоволення на національному ринку медичних послуг в Україні 193
Висновки до розділу ІІІ 199

РОЗДІЛ ІV. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ 204
4.1. Фактор розвитку матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів та його вплив на якість медичної послуги 204
4.2. Державний механізм регулювання ціноутворення на ринку медичних послуг в Україні 225
4.3. Інноваційно-інвестиційні аспекти розвитку національного ринку медичних послуг 235
Висновки до розділу ІV 275

РОЗДІЛ V. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ 280
5.1. Роль держави в інституційно-інституціональному забезпеченні змін в системі охорони здоров`я 280
5.2. Концепція поєднання принципів та механізмів державного управління і ринкового саморегулювання у сфері охорони здоров`я України 291
5.2.1. Структурна перебудова органів виконавчої влади у сфері охорони здоров`я на різних рівнях управління 299
5.2.2. Реформування механізму національних програм 313
5.3. Посилення контролю за дотриманням стандартів надання медичної допомоги 320
5.4. Внесення змін і доповнень до чинного медичного законодавства України 327
Висновки до розділу V 331
ВИСНОВКИ 335
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 342
ДОДАТКИ 391

Вступ

Актуальність теми. Ситуація, яка склалася в сучасній охороні здоров`я України, потребує зміни державної політики і стратегії щодо неї, проведення реорганізації управління в галузі. Трансформації у соціальній, політичній, економічній і екологічній сферах життя українського суспільства зумовлюють відповідні зміни у національній системі охорони здоров`я. Державна влада й суспільство несуть взаємну відповідальність за стан здоров`я нації, а отже і за її безпеку.
Стратегічний розвиток галузі охорони здоров`я ускладнюється асиметрією ринкових відносин у ній. Неспроможність ринку забезпечити збереження здоров`я населення вимагає соціальної активності держави щодо розвитку цивілізованої системи медичної допомоги. Найгостріше проблеми проявляються в гуманітарній сфері, зокрема в галузі охорони здоров`я. Потребує вдосконалення підприємницький потенціал системи охорони здоров`я, що вимагає визначення напрямів державного управління у його формуванні та сприянні розвитку ринку медичної допомоги.
Загальні питання теорії формування ринкових відносин у контексті державного управління охороною здоров`я були предметом наукових досліджень таких українських учених: В.І.Агаркова, М.М.Білинської, Ю.В.Вороненка, О.В.Галацана, Б.І.Герасимчука, В.М.Гиріна, З.С.Гладуна, В.І.Євсеєва, Л.І.Жаліло, В.В.Загородного, Б.П.Криштопи, В.М.Лєхан, В.Ф.Москаленка, Н.Р.Нижник, Л.А.Пирога, В.М.Пономаренка, Я.Ф.Радиша, І.М.Солоненка, А.В.Степаненко, О.І.Черниш, А.Р.Уваренка, С.В.Шевчука та ін.
Формуванню нормативно-правової бази охорони здоров`я присвячені праці В.Бакуменка, Н.Б.Болотіної, Т.Д.Бахтеєвої, Ю.В.Вороненька, З.С.Гладуна, Б.Т.Клияненка, А.С.Лисової, В.Ф.Москаленка, О.С.Мусія, Я.Ф.Радиша, В.М.Рудого, І.Я.Сенюти, С.Г.Стеценка, С.В.Шевчука та ін.
Питаннями управління якістю медичної допомоги займалися П.В.Бобок, Л.А.Голик, А.М.Нагірна, М.І.Хижняк. Проблеми підготовки управлінців-менеджерів у системі охорони здоров`я досліджували О.В.Баєва, Т.Г.Вознюк, Ю.В.Вороненко, В.В.Дорофієнко, Т.М.Камінська, Б.П.Криштопа, С.Ф.Поважний. Інновації у сфері управління охороною здоров`я були предметом дослідження А.В.Віленського, С.О.Гуткевича, А.Розумного та ін.
Удосконаленню фінансового забезпечення та використання ресурсів у сфері охорони здоров`я присвячені праці О.Є.Вашева, Б.О.Волоса, О.В.Галацана, О.М.Голяченка, В.І.Євсеєва, М.П.Жданової, В.І.Журавля, Т.М.Камінської, Д.В.Карамишева, В.М.Лєхан, А.С.Немченко, Т.В.Педченка, А.В.Підаєва, А.О.Поляченка, В.М.Пономаренка, Я.Ф.Радиша, В.В.Руденя, В.М.Рудого, В.Г.Черненка та ін. Проте, незважаючи на глибину розробки даної проблематики і не применшуючи вагомості й значущості внеску вказаних учених, зазначимо, що теоретичні та практичні аспекти державного регулювання державної медичної системи і ринку медичних послуг в Україні досліджені недостатньо. Проблема вдосконалення механізмів державного регулювання сфери медичної допомоги в Україні ще не стала предметом окремого комплексного дослідження. Потребує вдосконалення чинна нормативно-правова база щодо державного регулювання відносин на ринку медичних послуг, галузевої приналежності цих відносин. Залишається невирішеною проблема забезпечення розвитку цивілізованого ринку медичних послуг та ролі держави у цьому процесі. Також потребує вдосконалення методологічна основа запровадження інноваційної та інвестиційної політики держави у сфері охорони здоров`я.
Викладене вище й зумовило вибір теми дослідження, визначило його мету та завдання.
Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад функціонування механізмів державного регулювання у сфері охорони здоров`я та обґрунтування напрямів подальшого розвитку практики державного регулювання ринку медичних послуг в Україні.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
- визначити сутність ринку медичних послуг як об’єкта державного регулювання і окреслити завдання державного регулювання процесів його розвитку;
- розширити та уточнити категорійно-понятійний апарат державного управління у сфері охорони здоров`я, зокрема щодо змісту механізмів державного управління, інституціонального забезпечення розвитку ринку медичних послуг;
- здійснити системний аналіз моделей державного регулювання ринку медичних послуг у зарубіжних країнах та в Україні;
- розкрити правовий механізм державного регулювання ринку медичних послуг;
- проаналізувати сучасний стан ринку медичних послуг в Україні порівняно з країнами-членами Європейського бюро ВООЗ;
- проаналізувати чинну систему управління охороною здоров`я в Україні;
- визначити вплив держави на інноваційну й інвестиційну діяльність, ціноутворення на ринку медичних послуг в Україні та на забезпечення відповідних інституціональних змін у національній системі охорони здоров`я;
- розробити Концепцію поєднання принципів та механізмів державного управління і ринкового саморегулювання у сфері охорони здоров`я України;
- визначити перспективні напрями розвитку механізмів державного регулювання та лікарського самоврядування ринку медичних послуг в Україні;
- обґрунтувати практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку медичних послуг в Україні.
Об’єкт дослідження процеси державного регулювання ринку медичних послуг в Україні.
Предмет дослідження механізми державного регулювання ринку медичних послуг в умовах інноваційного соціально-економічного розвитку України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що системний вплив механізмів державного регулювання сфери медичної допомоги, розроблених і впроваджених з урахуванням інноваційного та інвестиційного аспектів розвитку цієї сфери, здатний стимулювати процеси саморегулювання на ринку медичних послуг та вдосконалити роботу державних інституцій і органів лікарського самоврядування.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертації мети й завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів. В основу дослідження покладено системний підхід, який дав змогу розглянути керовану й керуючу підсистеми регулювання ринку медичних послуг як цілісний комплекс із взаємопов’язаними і взаємозалежними елементами.
Для аналізу документальних та літературних джерел, вивчення рівня розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, еволюції політики держави щодо регулювання ринку медичних послуг застосовувалися історичний і логічний методи. Методи наукової абстракції, експертних оцінок та описового моделювання й узагальнення, а також прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо обґрунтування шляхів удосконалення існуючих та впровадження нових механізмів державного регулювання ринку медичних послуг та визначення напрямів державної політики України у цій сфері. У роботі також використано методи аналізу та синтезу для розробки Концепції поєднання принципів та механізмів державного управління і ринкового саморегулювання у сфері охорони здоров`я України; медико-статистичний для характеристики суб’єктів ринку медичних послуг в Україні; метод лінійного тренду для прогнозування захворюваності на туберкульоз в Україні і статистичного обґрунтування потреби у зміні забезпеченості фтизіатричною допомогою населення на ринку медичних послуг.
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти державних органів влади, наукова література, зокрема монографії, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів, офіційні публікації органів законодавчої влади Європейського Союзу, комісій та органів ООН, ВООЗ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням, у якому розроблено науково обґрунтовану цілісну концепцію державного регулювання ринку медичних послуг у системі охорони здоров’я України.
У межах проведеного дослідження стосовно розв’язання наукової проблеми у дисертаційній роботі
уперше:
- запропоновано нове вирішення проблеми поєднання ринкових та державних механізмів регулювання сфери охорони здоров`я, що базується на стимулюванні самоврядування в медичній сфері, підприємницької активності суб’єктів медичних закладів різного рівня управління, визначенні пріоритетів забезпечення здоров`я нації, встановленні правових та інституційних засад регулювання ринку медичних послуг;
- розроблено концепцію державного управління, що базується на поєднанні принципів та механізмів державного управління і ринкового саморегулювання у сфері охорони здоров`я України й обґрунтовано потребу її впровадження;
- обґрунтовано пропозиції з оптимізації структури центрального, регіонального та локального органів виконавчої влади у сфері охорони здоров`я з погляду децентралізації державного управління на засадах лікарського самоврядування, шляхом залучення професійних медичних асоціацій та громадських об`єднань пацієнтів до управління системою охорони здоров`я України;
- визначено сутність інституту „Інтернет-медицини” як новітнього інституту на ринку медичних послуг в Україні (інформації консультативного, рекомендаційного характеру, яка розміщена на певному Інтернет-сайті і може бути використана як професійними медичними працівниками, так і звичайними громадянами з метою профілактики, діагностики, лікування та реабілітації відповідного захворювання); обґрунтовано потребу його функціонування й запропоновано механізми його державного регулювання;
удосконалено:
- теорію державного регулювання ринку медичних послуг шляхом обґрунтування необхідності посилення державного контролю через реформування процесів ліцензування та акредитації суб’єктів цього ринку;
- класифікацію базових чинників, що впливають на формування національної системи охорони здоров`я, виокремленням зовнішніх (за її відношенням до самої системи) чинників форми державного устрою, нормативно-правового забезпечення системи, стану розвитку економіки, національних соціокультурних особливостей, рівня життя населення, і внутрішніх чинників характерних особливостей самої системи охорони здоров`я і управління нею;
- теоретичний підхід до уточнення окремих дефініцій, які утворюють категорійно-понятійний апарат державного управління охороною здоров’я, зокрема: „механізм державного управління системою охорони здоров`я” як сукупність станів і процесів реалізації комплексного впливу держави (шляхом застосування політичних, економічних, соціальних, організаційних і правових засобів, практичних заходів, важелів, стимулів) на суб’єкти національної системи охорони здоров`я;
- концептуальні положення щодо необхідності посилення дієвості правового механізму державного регулювання ринку медичних послуг шляхом внесення змін до нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я;
- науково-теоретичні та організаційні підходи до оптимізації системи підготовки та перепідготовки медичних кадрів через уведення до державного стандарту вищої та середньої медичної освіти навчальної дисципліни „Юридичні аспекти медичної діяльності” („Медичне право”) як його обов’язкової складової та шляхом розробки і впровадження спеціальних тематичних курсів з правових аспектів діяльності на ринку медичних послуг;
- методику розрахунку собівартості медичної послуги залежно від індивідуальних характеристик її надавача;
набули подальшого розвитку:
- періодизація вітчизняної історії медицини та фармації шляхом її доповнення періодом „медицина і фармація ХХІст. та система державного регулювання сфери”, що зумовлено потребою врахування в управлінні охороною здоров`я стимулювання швидкого розвитку сучасних медичних технологій;
- виділення в пріоритетних напрямах інвестування в галузі охорони здоров`я напряму профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих з кардіоваскулярними хворобами;
- основні принципи, які повинні бути враховані під час розробки Медичного Кодексу України, шляхом доповнення такими як пріоритетність державного регулювання конкуренції на ринку медичних послуг; регламентація діяльності громадських організацій пацієнтів і професійних асоціацій медичних працівників та їхнього впливу на формування державної політики у сфері охорони здоров`я; гнучкість кадрової політики держави у сфері охорони здоров`я; повнота науково-методичного та інформаційного забезпечення процесу надання медичної допомоги з погляду стандартизації її надання.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Висновки і результати, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані й сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на таких заходах: VI-му, VII-му, VIII-му міжнародних наукових конгресах Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2006, 2007, 2008); ХІ-му і ХІІ-му Конгресах Світової федерації українських лікарських товариств (Київ-Полтава-Чикаго, 2006; Івано-Франківськ, 2008); міжнародній науковій конференції „Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy w kontekście uwarunkowań instytucjonalnych” (Республіка Польща, м.Жешув, 2008); міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” у межах „Днів науки” у Гуманітарному університеті „ЗІДМУ” (Запоріжжя, 2006); „Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України” у межах „Днів науки” у Гуманітарному університеті „ЗІДМУ” (Запоріжжя, 2007); „Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (Мелітополь, 2006, 2007, 2008); „Развитие инновационной экономики региона в условиях глобализации” (Російська Федерація, Саранськ, 2007); науково-практичних конференціях за міжнародною участю „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2006, 2008); науково-практичній Internet-конференції „Менеджмент у системі охорони здоров`я” (Львів, 2008).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 35 публікаціях загальним обсягом 33,65 друк. арк., у тому числі в одній одноосібній монографії, двох колективних монографіях, двадцяти двох статтях у наукових фахових виданнях з державного управління та десяти наукових працях в інших наукових виданнях, у тому числі зарубіжних (3 статті).

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 428 сторінок. Дисертація містить 27 рисунків, 25 таблиць, 17 додатків на 45 сторінці, список використаних джерел на 48 сторінках, що налічує 417 найменувань, у тому числі 38 іноземними мовами.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено та вирішено актуальну наукову проблему, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад удосконалення державного регулювання ринку медичних послуг в Україні; сформульовано наукові підходи, що забезпечують теоретичне й практичне використання отриманих результатів і дають підстави зробити такі висновки та внести пропозиції.
1.На основі дослідження ринку медичних послуг як об’єкта державного регулювання встановлено, що він потребує поєднання механізмів державного регулювання та саморегулювання для ефективного функціонування. Визначено функціональні й галузеві особливості і складові механізму державного регулювання ринку медичних послуг в Україні, мету, завдання, принципи, функції та методи управління, які враховують специфічні ознаки національної системи охорони здоров`я й закономірності її розвитку. Визначено, що основними завданнями державного регулювання процесами розвитку ринку медичних послуг є підвищення ефективності надання медичних послуг і забезпечення виконання системою охорони здоров`я України соціальних функцій у суспільстві.
2.У результаті дослідження розвитку ринку медичних послуг і ролі держави в його регулюванні у різні періоди набула подальшого розвитку класифікація, яка використовується для періодизації вітчизняної історії медицини та фармації, шляхом її доповнення періодом „медицина і фармація ХХІст. та система державного регулювання сфери”, що зумовлено надшвидким розвитком медичних технологій.
3.На основі використання теоретичного підходу уточнено окремі дефініції, які утворюють категорійно-понятійний апарат державного управління охороною здоров’я, зокрема: „механізм державного управління системою охорони здоров`я” як сукупність станів і процесів реалізації комплексного впливу держави (шляхом застосування політичних, економічних, соціальних, організаційних і правових засобів, практичних заходів, важелів, стимулів) на суб’єкти національної системи охорони здоров`я;
4.Аналіз основних моделей систем охорони здоров`я, які існують у світовій медичній практиці, свідчить, що відокремлене використання в Україні лише однієї з них є недоцільним, оскільки жодна з них не враховує повністю особливостей і потреб сучасного українського суспільства. За відношенням до системи охорони здоров`я її сучасна національна модель повинна враховувати такі базові чинники: зовнішні (державний устрій, нормативно-правове забезпечення, стан розвитку економіки, рівень життя населення) та внутрішні (характерні особливості самої системи та управління нею).
5.Проведений аналіз чинної системи управління охороною здоров`я і сучасного стану ринку медичних послуг в Україні, порівняно з країнами-членами Європейського бюро ВООЗ, дав змогу запропонувати підвищення рівня державного управління сферою медичних послуг з метою збільшення ефективності її функціонування.
Визначено взаємозв’язки, в яких проявляється галузева цілісність управління, а також потреба вдосконалення координації та застосування міжгалузевого підходу до управління національною системою охорони здоров`я в умовах її деконцентрованості. В основу процесу вдосконалення системи повинен бути покладений принцип чіткої структуризації нормативно-правової бази надання медичної допомоги і медичних послуг населенню держави.
6.Виявлено, що основними чинниками, які стримують залучення значних інвестиційних коштів у систему охорони здоров`я (за винятком фармацевтичного сектора), є такі: недосконалість нормативно-правового забезпечення, відсутність єдиної стратегії інвестиційного розвитку системи охорони здоров`я, нерозвиненість системи медичного страхування.
Враховуючи тенденцію до погіршення стану розповсюдженості серцево-судинних захворювань протягом останнього десятиріччя в Україні, запропоновано розширити перелік пріоритетних напрямів інвестування в галузі охорони здоров`я виділенням коштів на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію хворих з кардіоваскулярними захворюваннями (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, атеросклеротичні ураження судин та ін.). Упровадження запропонованої методики дасть змогу досягнути значної економічної ефективності шляхом зниження прямих і непрямих витрат держави, пов’язаних із зазначеними захворюваннями, і значного підвищення медичної якості життя, насамперед працездатного населення.
7.Дотримуючись положень поєднання принципів та механізмів державного управління і ринкового саморегулювання у сфері охорони здоров`я України, запропоновано ввести організаційні зміни, зокрема, в комісію Міністерства охорони здоров`я України з оцінки та конкурсного відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, на постійній основі ввести представника центрального органу управління Всеукраїнського лікарського товариства та тимчасово представника відповідної професійної медичної асоціації, зі сфери діяльності якої розглядається інвестиційний проект. Це дасть змогу підвищити рівень професійної оцінки витрачання державних коштів на потреби галузі.
8.На основі інституціонального підходу проаналізовано різні варіанти розбудови формальних та неформальних інститутів у сфері охорони здоров`я. Виокремлено новий неформальний інститут у системі охорони здоров`я „Інтернет-медицина”, під яким розуміється інформаційно-консалтингова система рекомендаційного характеру, яка займає певний Інтернет-сайт і може бути використана як професійними медичними працівниками, так і звичайними громадянами з метою профілактики, діагностики, лікування та реабілітації відповідного захворювання. Запропоновано механізми державного регулювання послуг, що надаються через таку систему, з метою посилення позитивних і зменшення негативних характеристик її застосування на ринку медичних послуг.
9.Визначено, що державне управління якістю надання медичних послуг як невід`ємна складова державного регулювання ринку медичних послуг є перспективним напрямом стратегічного управління охороною здоров`я. Для покращання територіальної доступності як одного із заходів підвищення якості медичних послуг пропонується відновити виїзні форми надання медичної допомоги, а також забезпечити повніше упровадження сімейної медицини для сільського населення.
10.Визначено, що цінова політика закладу охорони здоров`я повинна бути тривекторною з орієнтацією на врахування потреб у наданні послуг, досягнення запланованого рівня прибутку та здійснення впливу на поведінку споживачів (пацієнтів) на ринку. Вона також має передбачати вплив різних факторів на процес ціноутворення як під час встановлення ціни на послуги, так і під час подальшого управління процесом ціноутворення.
Обґрунтовано, що розрахунок собівартості та ціни медичної послуги у кожному конкретному лікувально-профілактичному закладі чи приватно-практикуючою фізичною особою потребуватиме індивідуального підходу до розробки цінової політики для кожної медичної послуги, яка б врахувала різноманітність умов надання послуги, матеріально-технічного і кадрового забезпечення організації (закладу) охорони здоров`я. Враховуючи ці положення, удосконалено методику розрахунку собівартості медичної послуги залежно від індивідуальних характеристик її надавача.
Обґрунтовано потребу в державному забезпеченні пільг і дотацій надавачам послуг та субсидій їх споживачам, а також цінової сегментації для певних категорій споживачів. При цьому враховувалися такі фактори, як стан економічного розвитку країни, інтенсивність монопольних процесів, ступінь монополізації та конкуренції, питома вага державного сектора у сфері охорони здоров`я та інші.
11.Обґрунтовано необхідність посилення державного контролю реформування процесів ліцензування та акредитації підприємницької і некомерційної діяльності на ринку медичних послуг. Згідно з цим пропонується система заходів із децентралізації функцій і зміни структури та завдань комісій з ліцензування та акредитації, що приведе до вдосконалення механізму державного регулювання даного ринку в Україні.
12.Пропонується переглянути та відмінити морально застарілі норми та кодифікувати законодавство шляхом розробки, прийняття і впровадження Медичного кодексу України як основного законодавчого документу, що регулює діяльність національної системи охорони здоров`я.
При розробці Медичного Кодексу України пропонується доповнити перелік принципів такими, як пріоритетність державного регулювання конкуренції на ринку медичних послуг; регламентація діяльності громадських організацій пацієнтів і професійних асоціацій медичних працівників та їхнього впливу на формування державної політики у сфері охорони здоров`я; гнучкість кадрової політики держави у сфері охорони здоров`я; повнота науково-методичного та інформаційного забезпечення процесу надання медичної допомоги з погляду стандартизації.
13.Реформування національної системи охорони здоров`я потребує внесення змін у чинний документообіг та оформлення документів. Зокрема, для підтвердження сплати та суми одержаних коштів за споживання медичної послуги розроблено уніфікований документ, який дає змогу забезпечити дотримання етичних принципів.
14.Проведений інституційний аналіз міжнародних документів у сфері охорони здоров`я виявив відмінності у деяких близьких за формулюванням положеннях цих документів і у законодавчих актах України. На цій підставі запропоновано шляхи гармонізації національної нормативно-правової бази та адаптації до відповідних норм міжнародного права. Обґрунтовано доцільність введення Міністерства охорони здоров`я України до переліку центральних органів державної влади, які відповідають за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, зокрема у сфері „державні закупівлі” за напрямом „закупівля товарів, робіт і послуг”.
15.Обґрунтовано потребу в удосконаленні й запропоновано внесення змін у нормативно-правову базу у сфері охорони здоров`я України. Зокрема, пропонуються зміни до Закону України „Основи законодавства України з охорони здоров`я” (ст.38; ст.43; ст.64; ст.77); Закону України „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення” (ст.9; ст.17); наказу №620 МОЗ України „Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні” щодо права жінки на психологічну підтримку з боку близької їй людини, яка не є членом її родини.
Визначено потребу прийняття таких законів: „Про захист прав пацієнта”, „Про захист прав медичних працівників”, „Про приватну медичну діяльність”, „Про лікарське самоврядування”, „Про заклад охорони здоров`я”, „Про профілактичну спрямованість медичної діяльності”, „Про первинну медико-санітарну допомогу” тощо.
16.При підготовці медичних працівників у медичних закладах пропонується впровадити навчальну дисципліну „Юридичні аспекти медичної діяльності” чи „Медичне право” як обов’язкову складову державного стандарту вищої та середньої медичної освіти, а також розробити і впровадити спеціальні тематичні курси з правових аспектів діяльності на ринку медичних послуг у системі підвищення кваліфікації для державних службовців та керівників лікувально-профілактичних закладів.
17.Для підвищення ефективності державного управління системою охорони здоров`я України розроблено Концепцію поєднання принципів та механізмів державного управління і ринкового саморегулювання у сфері охорони здоров`я України й обґрунтовано потребу її впровадження. Метою запропонованої Концепції є збереження й покращення здоров`я людей, забезпечення виконання системою охорони здоров`я України соціальних функцій у суспільстві, а також скорочення прямих та непрямих витрат суспільства на охорону здоров`я.
18.Відповідно до розробленої Концепції обґрунтовано пропозиції з оптимізації структури органів виконавчої влади у сфері охорони здоров`я з погляду децентралізації державного управління на засадах лікарського самоврядування, що передбачає широке залучення професійних медичних асоціацій та громадських об`єднань пацієнтів до управління системою охорони здоров`я України.
19. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного та зарубіжного досвіду, потреб розвитку сучасної системи охорони здоров`я дає змогу запропонувати, з метою покращення державного регулювання ринку медичних послуг та для втілення в практичну роботу органів державної влади та закладів сфери охорони здоров`я України, практичні рекомендації щодо:
- вдосконалення нормативно-правової бази державного регулювання ринку медичних послуг в Україні та її узгодження з міжнародними нормативно-правовими актами у цій сфері;
- впровадження державного обов’язкового медичного страхування громадян України;
- прискорення процесів стандартизації медичної допомоги та медичних послуг в Україні;
- розробки національної програми реформування системи охорони здоров`я України на принципах децентралізації державного управління на засадах лікарського самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АгарковВ.И. Современные системы здравоохранения, их характеристика и направление развития / В.И.Агарков // Вестник гигиены и эпидемиологии, 1997. Том 1. №1. С. 18-24.
2. АгарковВ.И. Проблемы экономического анализа и аудита в здравоохранении / В.И.Агарков, С.В.Гриценко, Т.М.Доценко, С.М.Николаенко и др. // Актуальные проблемы правового регулирования мед. деят. М.: 2004. С.233-236.
3. АкоповВ.И. Право в медицине / В.И.Акопов, Е.Н.Маслов. М.: Книга-сервис, 2002. 352с.
4. АндрєєвВ.С. Право социального обеспечения в СССР / АндреевВ.С. М., 1987. 450с.
5. АндрееваО.В. Стандартизация и доступность медицинской помощи / О.В.Андреева, В.В.Петухова, В.М.Новолодский // Пробл. стандартизации в здравоохр. 2002. №3. С.14-20.
6. АтаманчукГ.В. Теория государственного управления: курс лекцій/ Г.В.Атаманчук. М.:Юрид.лит., 1997. 400с.
7. БаєваО.В. Досвід організації проходження наскрізної практики студентами спеціальності 7.050201 „Менеджмент організацій” за спрямуванням „Менеджмент у медичному обслуговуванні” / О.В.Баєва, В.Черній // Вісник УАДУ. 2001. № 2. С.278-292.
8. БакуменкоВ. Напрями і підходи до розвитку теоретико-методологічних засад формування державно-управлінських рішень / В.Бакуменко // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2002. № 1. С.5-14.
9. БіднийВ.Г. Наукове забезпечення формування якості медичної допомоги населенню Києва / В.Г.Бідний // Оптимізація системи охорони здоров`я: зб. наук. пр. робіт. К., 1997. С.6-7.
10. БіднийВ.Г. Проблеми і шляхи розвитку медичної допомоги в Україні / В.Г.Бідний. К.: Задруга, 2001. 160с.
11. БілаС.О. Інноваційна модель структурної трансформації як перспектива економічного зростання в Україні / С.О.Біла // Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку. Львів, 2000. Ч.1. С.118-120.
12. БілаС.О. Структурна переорієнтація регіональної економіки важливий фактор відродження України / С.О.Біла // Актуальні проблеми державного управління: науковий збірник. 2000. № 2 С.76-86.
13. БірюковВ.С. О рынке, рыночных отношениях и достойной модели украинского здравоохранения / В.С.Бирюков, В.И.Журавель // Актуальні питання реформування системи охорони здоров’я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Х., 2002. С.8-9.
14. БлиноваН.С. Особенности финансирования здравоохранения в Украине / Н.С.Блинова, О.В.Савкина // Зб. наук. праць ДонДУУ; серія Державне управління”, т. VII. Донецьк: ДонДУУ, 2005. С. 221-228.
15. БобокП.В. Обеспечение качества и эффективности медицинской помощи: понятийный аппарат / П.В.Бобок // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: сб. науч. тр. / Под ред. проф.В.Я.Белого. К.: Логос, 1998 С.43-49.
16. БойковА.А. О платных медицинских услугах как дополнительном источнике финансирования службы скорой помощи / А.А.Бойков, А.З.Ханин, И.П.Николаева // Экономика здравоохранения. 2003. № 4. С. 20-24.
17. БолотінаН.Б. Медичне право у системі права України / Н.Б.Болотіна // Право України. 1999. №7. С.116-121.
18. БорисовБ.А. Услуги. Правовой режим реализации / Б.А.Борисов. М.: 1997. С.11.
19. БояринцевБ.И. Экономические основы хозяйствования медицинских коллективов / Б.И.Бояринцев. М., 1990. 128с.
20. БрагинскийМ.И. Общее учение о хозяйственных договорах / М.И.Брагинский. Минск: 1967. С.30.
21. БугайцевС.Г. Шляхи вирішення проблеми державного управління правовідносинами в галузі охорони здоров`я за допомогою прийняття Медичного кодексу України / С.Г.Бугайцев // Економіка та держава. 2007. №9. С.52-55.
22. БуднікМ.М. Регіональне управління адаптацією підприємств до ринкових умов господарювання / М.М.Буднік // Актуальні проблеми державного управління: науковий збірник. 2000. № 1. С.117-126.
23. БухтуринФ.Н. Новые подходы к ценообразованию на платные медицинские услуги, предоставляемые гражданам сверх территориальных программ госгарантий / Ф.Н.Бухтурин, Э.В.Грядунова, В.И.Никольский и др. // Здравоохранение. 2004. № 6. С. 33-42.
24. ВалитовИ. Деятельность рабочей группы по вопросам реформы здравоохранения в Украине / И.Валитов // Друга щорічна донорська конференція 2001 рік рік охорони здоров’я населення України”: матеріали конференції. К.: Український Дім, 2000. С.33-38.
25. Вартанян Ф.Е. Новые подходы в развитии здравоохранения Великобритании / Ф.Е.Вартанян, И.И.Гейвандова // Здравоохр. Рос. Федерации. 1991. №5. С.23-25.
26. ВиленскийА.В. Рынок медицинской техники и здравоохранительных услуг / А.В.Виленский, В.Н.Федосеев // Маркетинг в России и за рубежом. 2001. № 3. С.62-67.
27. Возможный путь реорганизации системы здравоохранения в Украине. К., 2004. 52с.
28. ВознюкТ.Г. Менеджмент навчально-виховного проекту: навчально-методичний посібник для керівників структурних ланок вищих медичних навчальних закладів / Т.Г.Вознюк. К.: Здоров`я, 2002. 128с.
29. ВолошинаВ. Не навреди!” Заповедь врача превращается в молитву пациента / В.Волошина // Моск. новости. 2000. № 45(416). 10 ноября. С.13.
30. ВороненкоЮ.В. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку / Ю.В.Вороненко, Я.Ф.Радиш // Укр. мед. часопис. 2006. №5 (55). С.5-10.
31. ВороненкоЮ.В. Історія виникнення, становлення та розвитку правового регулювання медичної діяльності на теренах України / Ю.В.Вороненко, Я.Ф.Радиш // Укр. мед. часопис. 2007. №1 (57). С.45-49.
32. ВэллейсР. История семейной медицины / Р.Вэллейс // Лечащий врач. 2001. №1. С.46-50.
33. Габбасов А.Б. Управление здравоохранением в Республике Казахстан: Организационно-правовые вопросы: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. 12.00.02 Конституционное право; Муниципальное право; Административное право; Финансовое право / А.Б.Габбасов; Науч. Рук. Г.С.Сапаргалиев. Астана, 2007. 28с. Библиогр.: с.23-24. 19ссылок. // [Електронний документ]. Режим доступу: http://web1.law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1261808
34. Галацан О.В. Моделі організації охорони здоров`я зарубіжних країн / О.В.Галацан // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”. 2005. №2 (24): у 2-х ч. Ч.1. С.114-119.
35. ГалацанО.В. Організаційно-економічний механізм управління охороною здоров`я: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук з державного управління: спец.:25.00.02 „Механізми державного управління” / Галацан Олександр Вікторович. Х., 2004. 194с.
36. ГалацанО.В. Основні складові організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я в регіоні з позицій системного підходу / О.В.Галацан // Управління сучасним містом. 2002. № 13 (5). С.7073.
37. Галацан О.В. Планування медичних послуг населенню в умовах створення єдиного медичного простору в регіоні / О.В.Галацан // Управління сучасним містом: науково-інформаційний бюлетень. Київ: Українська Академія державного управління при Президентові України. 2000. С.5-10.
38. ГалкинР.А. К вопросу о реформировании здравоохранения / Р.А.Галкин, И.А.Гехт // Проблемы социальной гигиены и истории медицины. 1998. № 1. С.2831.
39. ГаманМ.В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід / М.В.Гаман. К.: Вікторія, 2004. 312с.
40. ГаманП.І. Управління ціноутворенням на медичні послуги в санаторно-курортних закладах України / П.І.Гаман, Ю.В.Деркач // Економіка та держава. 2008. №3. С.90-95.
41. ГерасимчукЗ.В. Еколого-економічні основи формування та реалізації регіональної політики сталого розвитку (питання методології та методики): Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.10.01 „Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” / НАН України. Ін-т регіон. досліджень. Львів, 2002. 40с.
42. Гирін В.М., Криштопа Б.П., Зозуля І.С. З досвіду надання в Україні медичної допомоги на страхових засадах / В.М.Гирін, Б.П.Криштопа, І.С.Зозуля // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: зб. наук. пр. Ірпінь, 2001. С.39-45.
43. ГладунЗ.С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров`я населення України: монографія / З.С.Гладун. К.:Юрінком Інтер, 2007. 720с.
44. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров`я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): монографія / З.С.Гладун. Тернопіль: „Економічна думка”, 2005. 460с (660с.).
45. ГладунЗ.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я / Зиновій Степанович Гладун. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. 312 с.
46. Гладун З.С. Законодательство в здравоохранении: проблемы формирования новой теоретической модели / З.С.Гладун // Госуд. и право. 1994. №2. С.7-10.
47. ГладунЗ.С. Організаційно-правові проблеми вдосконалення діяльності центральних органів виконавчої влади в умовах проведення адміністративної реформи (на прикладі Міністерства охорони здоров’я) / З.С.Гладун // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: матеріали наук.-практ. конф.; За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ. 2001. Т.1. С.180-182.
48. Глуховський В.В. Роль громадськості в реалізації прав громадян і пацієнтів у системі охорони здоров’я: міжнародний досвід створення системи громадської охорони здоров’я для України / В.В.Глуховський, Н.Г.Гойда // Охорона здоров’я України. 2003. № 4 (11). С.25-30.
49. ГоликЛ.А. Управління якістю медичної допомоги складова державного управління охороною здоров’я / Л.А.Голик, Я.Ф.Радиш, Д.Гак // Вісник УАДУ. 2002. № 1. С.152-160.
50. ГоляченкоО.М. Проблеми фінансування української здоровоохорони в історичному аспекті / О.М.Голяченко, А.О.Голяченко // Актуальні питання реформування системи охорони здоров’я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: матеріали міжн. наук.-практ. конф. Х., 2002. С.10-11.
51. ГоляченкоО.М. Реорганізація української охорони здоров’я в умовах перехідного періоду / О.М.Голяченко // Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я: матеріали наук. конф. Частина II. / За ред. В.О.Колоденка. Одеса: ОФ УАДУ, 2001. С.53-62.
52. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003р. № 436-IV // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2003. №4. Ст.3.
53. Гражданское право. / Под ред. Суханова Е.А. М.: 1998. Т.1. С.295-296.
54. ГрандоА.А. Проведение экспертной оценки качества лечебной работы в стационаре и в поликлинике: метод. рекомендации / А.А.Грандо, А.Д.Ярменчук. К.: Б.и. 1972. 56с.
55. ГурнеБ. Державне управління / Б.Гурне: пер. з франц. В.Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165с.
56. ГуткевичС.О. Організація управління інвестиційним процесом: навч. посібник /С.О. Буткевич. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2001. 58с.
57. ДаційО.І. Державне регулювання інноваційного розвитку підприємств / О.І.Дацій. Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2004 52с.
58. Двенадцать принципов организации здравоохранения для любой национальной системы здравоохранения. Приняты 17-й Всемирной медицинской ассамблеей, Нью-Йорк, США, октябрь 1963 г., с поправками, внесеными 35-й Всемирной медицинской ассамблеей, Венеция, Италия, октябрь 1983г. // Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. К.: Сфера, 1999. С.11-12.
59. Дворічна угода про співробітництво між Міністерством охорони здоров`я України та Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров`я на 2006/2007рр. // Офіц. вісн. України від 26.04.2006р. № 15. С.408.
60. ДейкунМ.П. Наукове обґрунтування деяких напрямів розвитку медичної допомоги на сучасному етапі соціально-економічних реформ / М.П.Дейкун // Лік. справа / Врачеб. дело. 1999. №6. С.131-134.
61. ДейкунН.П. Концептуально-технологические подходы к управлению здоровьем населения / Н.П.Дейкун // Лікарська справа. 1995. №3-4. С.187-189.
62. Декларация о политике в области обеспечения прав пациента в Европе. Принята Европейским совещанием по правам пациента, Амстердам, Нидерланды, март 1994 (Документы ВОЗ) // Врачебные ассоциации, медицинская этика и общественные проблемы: сб. офиц. документов. М., 1995. С.82-91.
63. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР від 31.07.1990р. 1990. №31. Ст.429.
64. Декларація про права інвалідів: Резолюція Генеральної асамблеї ООН №3447 (ххх) від 09.12.75р // Организация Объединенных Наций. Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Тридцатая сессия. Дополнение №34 (А/10034). С.114-115.
65. Державна політика та економіка охорони здоров’я: Практикум / [М. Білинська, В. Григорович, Л. Жаліло та ін.]; За заг. ред. І. Розпутенка, І. Солоненка. К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. 216с.
66. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: монографія / [кол. авт.]; відпов. ред. проф.Н.Р.Нижник. К.: УАДУ, 1997. 448с.
67. Державне управління і менеджмент: навч. посібник у таблицях і схемах / [Г.С.Одінцова, Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.]; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф.Г.С.Одінцової. Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. 492с.
68. Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004р. №1365 // Офіційний вісник України вiд 05.11.2004р. 2004. №42. Стор.35. Ст.2763.
69. ДєгтярА.О. Державне регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров'я (організаційно-економічні аспекти) / А.О.Дєгтяр, Д.В.Карамишев // Держава та регіони (серія: Державне управління), 2005. №2. С.78-84.
70. Директива №2004/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 31.03.2004р. стосовно координації порядків надання державних контрактів щодо виконання робіт, постачання товарів та надання послуг // Official Journal OB L 134/114. 30.04.2004.р. // [Електронний документ]. Режим доступу: http://eurodocs.sdla.gov.ua/DocumentView/tabid/28/ctl/Edit/mid/ 27/ID/10003331/Lang/Default.aspx
71. Дорофиенко В.В. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность: учеб. пособие / В.В.Дорофиенко, В.П.Колосюк. Донецк, 2001. 409с.
72. Евсеев В.И. Механизмы ценообразования в системе здравоохранения / В.И.Евсеїв, В.Н.Самоходский // Лікарська справа. 1998. № 2-3. С.159-164.
73.