ФЕНОМЕН ОПОРІВ ЯК ПРОБЛЕМА В ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ГРУПОВІЙ КОРЕКЦІЇ : ФЕНОМЕН СОПРОТИВЛЕНИЙ КАК ПРОБЛЕМА В ГЛУБИННО ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ГРУППОВОЙ КОРРЕКЦИИ

Короткий опис

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

Святка Олег Олексійович

УДК 159.923.2: 159.964

ФЕНОМЕН ОПОРІВ ЯК ПРОБЛЕМА
В ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ГРУПОВІЙ КОРЕКЦІЇ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Яценко Тамара Семенівна
доктор психологічних наук,
професор, академік АПН України

Черкаси 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПОРІВ ..

14

1.1. Філософське розуміння феномену опору

15

1.2. Проблема опорів у педагогіці ...

20

1.3. Проблема опорів у психологічній науці ..

29

1.3.1. Еволюція уявлень поняття психологічного опору ..

30

1.3.2. Взаємозв’язок опорів із психологічними захистами ...

37

1.3.3. Класифікації психологічних опорів...........................................

43

1.3.4. Специфіка роботи з опорами у різних психологічних напрямках...............................................................................................

52

Висновки до першого розділу..............................................................

60

РОЗДІЛ 2. ПСИХОКОРЕКЦІЙНА РОБОТА З ОПОРАМИ: ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

62

2.1.Загальні засади психодинамічного розуміння психіки...

62

2.2. Особливості психологічного опору в контексті психодинамічної теорії

80

2.3. Врахування особливостей опорів суб’єкта в процесі діагностико-корекційної роботи в групі АСПН

94

Висновки до другого розділу ...

117

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ АСПН У КОНТЕКСТІ ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПОРІВ...

120

3.1. Діалогічна взаємодія в глибинній корекції як необхідна передумова нівелювання психологічних опорів суб’єкта

121

3.2. Метод АСПН та його можливості виявлення особливостей психологічних опорів суб’єкта.

125

3.2.1. Проблема пізнання і врахування опорів в роботі з неавторським малюнком ..

131

3.2.2. Дослідження опорів суб’єкта у процесі роботи з іграшкою та предметною моделлю

136

3.2.3. Особливості пізнання опорів в процесі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків за методом АСПН...............

141

3.3. Взаємозв’язок психологічних опорів з феноменом умовних цінностей

149

3.4. Результативність дослідження психокорекційного впливу груп АСПН на нівелювання психологічних опорів студентів.

155

3.5. Рекомендації психологам-практикам з врахуванням результатів дослідження ...

164

Висновки до третього розділу .

167

ВИСНОВКИ...

170

ДОДАТКИ .

173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

298

Таблиця 1
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

№ з/п

Умовні позначення

Визначення

Умовні скорочення

1

АСПН

Активне соціально-психологічне навчання

2

а.к.к

Аналітико-корекційний коментар психолога

3

к-т

Комунікат (психолога, протагоніста)

Терміни

4

Вимушене повторення

закон повторення циклу збудження та спокою, що пов’язаний із вродженим прагненням повернення організму до попереднього стану (не існування)

5

Едіпова ситуація

ситуація, що єднала суб’єкта в дитинстві (від 2 до 5 років) з лібідними об’єктами та породжувала в нього виникнення амбівалентних почуттів

6

Комплекс неповноцінності (почуття меншовартості)

енергетичний потенціал психічної активності, викликаний переживаннями суб'єкта у ранньому дитинстві відчуттям власної неповноцінності. В дисертаційному дослідженні це поняття використовується як «почуття меншовартості».

7

Лібідо

психічна енергія, яка присутня у всьому, що спрямовується до життя; статевий інстинкт, сексуальне бажання

8. 18

Несвідоме

сукупність активних психічних утворень, станів, процесів, механізмів, операцій, дій людини, які не усвідомлюються нею без застосування спеціальних методів і методик; найширша і найзмістовніша частина (система, сфера) психіки людини

Продовж. табл.1

9. 19

Об’єктні відношення

відношення людини до оточуючого світу людей і речей, що базується на сприйнятті реальних або уявних об’єктів та можливих способів взаємодії з ними

10. 110

Первинний лібідний об’єкт

перша та найважливіша в житті суб’єкта людина з якою пов’язані ніжні, чуттєві тяжіння та амбівалентні почуття

11. 111

Психологічні захисти

система механізмів, що спрямовані на мінімізацію негативних переживань, пов’язаних із конфліктами, які ставлять під загрозу цілісність особистості

12. 112

Психологічні опори

сили і процеси, що перешкоджають усвідомленню інформації шляхом протидії переходу спогадів, уявлень і симптомів із несвідомого у свідоме

ВСТУП
Актуальність дослідження визначається необхідністю спрямування сучасної психології на пізнання психіки у синергетичній єдності свідомої і несвідомої сфер і з’ясування загальних детермінант поведінки суб’єкта.
Психодинамічний підхід, якого ми дотримуємось в дисертаційному дослідженні, спирається на цілісність психіки суб’єкта в динаміці системних взаємозв’язків свідомої і несвідомої сфер в їх асиметрії, гомо- та ізоморфізмі. Психодинамічна теорія передбачає синтез теоретичних парадигм із процесом психологічної практики. Остання ґрунтується на розумінні психічного в його індивідуальній неповторності, що включає в себе опори суб’єкта, які можуть створювати бар’єри процесу психокорекції. Феномен опорів безпосередньо пов’язаний із категорією захистів і виступає однією з їх форм. Особливе місце при цьому займає проблема вивчення видів опорів у зв’язку із захистами. Орієнтація на глибинно-психологічне пізнання особистісних проблем суб’єкта (внутрішніх суперечливостей психіки) загострює актуальність дослідження феномена психологічних опорів у контексті підвищення ефективності діагностико-корекційного процесу.
Одним з найменш досліджених, і, разом з тим, найбільш важливих аспектів психіки суб’єкта є сфера несвідомого, яка й стала об’єктом вивчення у глибинно-орієнтованих пошуках, до яких і належить наше дисертаційне дослідження. У своїй роботі ми спирались на психодинамічну теорію академіка АПН України Т.С.Яценко та її послідовників: С.М.Аврамченко, К.А.Бабенко, Т.І.Білухи, Л.Л.Бондаревської, Т.В.Горобець, І.В.Євтушенко, І.В.Калашник, М.М.Кононової, А.Е.Мелоян, А.А.Нодзельської, О.Г.Солодухової, О.Г.Стасько, С.Г.Харенка та ін. Згідно з результатами досліджень, активність опору створює певні труднощі в діагностико-корекційній процедурі і водночас несе інформацію, важливу для пізнання особистісної проблеми суб’єкта. Феномен психологічних опорів не був об’єктом комплексного аналізу у його взаємозв’язках із захисною системою, зокрема, механізмами витіснення, символізації, умовними цінностями, що є необхідною передумовою забезпечення професійності діагностико-корекційного процесу. Це зумовлює актуальність дослідження опорів у глибинно-психологічній корекції в руслі психодинамічноїтеорії.
Дисертаційне дослідження, що спрямоване на розкриття глибинно-психологічної сутності опору на матеріалі групової корекції за методом активного соціально-психологічного навчання (далі АСПН), ураховує теоретичний і практичний доробок З.Фрейда, А.Фрейд, С.Д.Максименка, Р.Грінсона, Г.Нюрнберга, Дж.Сандлера, О.Ф.Бондаренка, Н.Ф.Каліної, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, Т.С.Яценко та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (номер державної реєстрації 23452 U 264) та згідно з планом НДР АПН України з напряму «Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб» («Теоретико-методологічні засади групової психокорекції»). Тему затверджено Вченою радою Черкаського національного університету імені БогданаХмельницького (протокол № 1 від 28.08.2003 року) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 27.01.2004 року).
Об’єктом дослідження в роботі є поведінковий матеріал учасників активного соціально-психологічного навчання в контексті виявлення ролі опорівупсихокорекції.
Предмет дослідження становлять психологічні опори, що мають місце у груповій глибинно-психологічній корекції за методом активного соціально-психологічногонавчання.
Мета роботи полягає у вивченні сутнісних характеристик опорів суб’єкта у глибинно-корекційному процесі за методом активного соціально-психологічногонавчання.
В основу концепції дослідження покладено психодинамічну теорію Т.С.Яценко; ідею цілісності психіки в єдності свідомих та несвідомих виявів в їх суперечливості; розуміння цілісної сутності психіки та активного її характеру, що невимушено ініціює дієвість суб’єкта та інтеграційно об’єктивує як свідомі, так і несвідомі аспекти психічного, включаючи психологічні опори.
Дисертація базується на припущенні, що врахування функційних особливостей опорів та основних детермінант психіки суб’єкта в процесі глибинно-психологічної корекції сприяє підвищенню її ефективності.
Реалізація поставленої мети дослідження передбачає вирішення такихзавдань:
1. Проаналізувати проблему опорів та підходи до його типологізації у філософії, релігії, педагогіці, психології та розкрити сутнісні особливостіцьогопоняття.
2. Дослідити взаємозв’язок психологічного опору із системою психологічних захистів з урахуванням їх видів.
3. З’ясувати психологічні закономірності вияву психологічного опору та його взаємозв’язок із внутрішньою динамікою психіки.
4. Встановити особливості вияву опорів та їх нівелювання у груповій глибинно-психологічній корекції.
5. Сформулювати рекомендації психологам-практикам на основі результатів дисертаційного дослідження.
Методологічною та теоретичною основою дослідження слугували: методологія системного підходу до розуміння особистості (Л.Ф.Бурлачук, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, М.І.Пірен, О.П.Саннікова та ін.); положення про зв’язок свідомої та несвідомої сфер психіки (Ф.В.Бассін, Н.Ф.Каліна, В.П.Москалець, Т.М.Титаренко, З.Фрейд, К.Ґ.Юнґ, Т.С.Яценко та ін.); твердження про структуру та функцільні особливості несвідомої сфери психіки (Ф.В.Бассін, С.Леклер, С.Д.Максименко, А.Менегетті, А.Фрейд, З.Фрейд, К.Хорні, К.Г.Юнг, Т.С.Яценко та ін.); базові принципи особистісної психокорекції психологів у процесі професійної підготовки (О.Ф.Бондаренко, В.Г.Панок, В.А.Семіченко, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.); інструментарій особистісно-орієнтованого підходу в галузі практичної психології (Г.О.Балл, О.Ф.Бондаренко, М.Й.Боришевський, В.Л.Зливков, С.Д.Максименко, Н.Ю.Максимова, Г.В.Ложкін, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва, Б.А.Якимчук та ін.); дослідження в контексті психодинамічної теорії з орієнтацією на глибинно-психологічні рівні пізнання цілісного феномену психіки (наукова школа Т.С.Яценко: С.М.Аврамченко, К.А.Бабенко, О.Г.Біла, Т.І.Білуха, Л.Л.Бондаревська, Т.В.Горобець, Н.В.Дметерко, І.В.Євтушенко, М.П.Зажирко, О.А.Коновалова, М.М.Кононова, А.Е.Мелоян, А.А.Нодзельська, І.М.Сергієнко, В.Л.Солодухов, О.Г.Солодухова, О.Г.Стасько, П.В.Теслюк, Н.В.Шавровська, С.Г.Харенкотаін.).
Для розв’язання поставлених у дисертації завдань, досягнення мети, перевірки сформульованої гіпотези використовувались загальнонаукові методи теоретичного: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення та методи емпіричного дослідження: метод активного соціально-психологічного навчання в його конкретних методиках (психоаналіз комплексу тематичних психомалюнків, робота з неавторським малюнком, предметною моделлю, психодрама, створення протагоністом казки про власне життя), а також непараметричні методи опрацювання експериментальних даних. Обробка даних здійснювалася за допомогою програм Stat Plus 2007 Pro build 4.3.0.0 та MicrosoftExcel2003.
Експериментальна база роботи. Дослідження виконано на базі Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та Республіканського вищого навчального закладу (РВНЗ) «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта). Респондентами були студенти психологічного факультету, які навчалися за фахом «Психологія» та «Практична психологія». У дослідженні взяло участь 400 студентів (протягом усіх років підготовки роботи). Перевірку результатів дисертаційного дослідження здійснено в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького, РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), Слов’янському державному педагогічному університеті, Уманському державному педагогічному університету ім.П.Тичини. Студіювання проблеми здійснювалось у три етапи (пошуковий, дослідний, узагальнювальний)упродовж20042008років.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в комплексному глибинно-психологічному дослідженні феномену опорів за методом АСПН. Уперше проаналізовано різні концепції психологічного опору та підходи до його типологізації, систематизовано уявлення про феномен опорів у психологічній науці; з’ясовано роль опорів у педагогічно-виховному процесі; охарактеризовано основні види опорів у поведінці суб’єкта; виокремлено й проаналізовано базальні й ситуативні види опору. Новим є визначення глибинних джерел формування психологічних опорів, встановлення взаємозв’язку системи захистів з опорами.
Теоретичне значення зумовлене розробкою функційних характеристик опорів та їх вияву в контексті психодинамічної теорії у процесі групової взаємодії за методом АСПН, встановленням взаємодії психологічного опору із захисною системою, а також з механізмами витіснення, символізації та умовними цінностями. Представлено шляхи нівелювання й упередження опорів суб’єкта у груповій глибинно-психологічній корекції. У роботі теоретично обґрунтовано нові типи психологічних опорів, які раніше не виокремлювались, описано загальний механізм, якому вони підпорядковуються на рівні свідомогойнесвідомого.
Практичне значення дисертаційного дослідження: отримані результати дисертації використані при розробці галузевого стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України освітньо-кваліфікаційної характеристики «бакалавр» зі спеціальності 6.010100 «Практична психологія». Теоретичні й емпіричні матеріали дисертації використані дисертантом при розробці й викладанні теоретичних курсів: «Історія психології», «Основи психодіагностики та психокорекції», «Психологічне консультування», «Сучасні теорії глибинної психології та проблеми психокорекції», «Методика аналізу комплексу тематичних психомалюнків», «Феномен несвідомого у психології», «Психологія спілкування», а також у процесі проведення практичних занять зі студентами психологічних спеціальностей й слухачами факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів з фаху«Практична психологія».
Представлений у додатках емпіричний матеріал може слугувати ілюстрацією проведення глибинно-психологічної роботи з поєднанням різних методичних прийомів (психоаналізу малюнків, психоаналітична робота з іграшкою та ін.), зорієнтованих на допомогу майбутнім психологам-практикам, що не лише поглиблює розуміння феномену опорів, а й розкриває можливості їх пізнання за умови забезпечення спонтанної поведінки в діагностико-корекційному процесіАСПН.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується обґрунтованістю методичних і теоретичних положень; застосуванням комплексу методів, які відповідають меті й завданням дисертації і мають глибинно-психологічну орієнтацію; емпіричними даними, здобутими під час практичної роботи; якісним і системним аналізом емпіричного матеріалу, отриманого у процесі роботи груп АСПН; методологією психологічної практики, що асимілює психодинамічні засади цілісного розуміння психіки, які презентує «Модель внутрішньої динаміки психіки»; апробацією підготовки майбутніх психологів-практиків; учбовими дисциплінами, спрямованими на поглиблення розуміння механізмів символізації несвідомого змісту психікисуб’єкта.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження висвітлено й обговорено на міжнародних конференціях: VIIМіжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2005» (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (Житомир, 2005), Міжнародній психоаналітичній конференції «Зігмунд Фрейд засновник нової наукової парадигми: психоаналіз у теорії та практиці» (Москва, 2006), ХIV Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов 2007», Міжнародній науково-практичній конференції «Сімейні об’єктні відношення у світлі сучасних психоаналітичних (глибинно-психологічних) концепцій» (Ялта, 2007); на Всеукраїнських, обласних, міських конференціях та семінарах: Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2004), Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Методичні та теоретичні засади практичної психології» (Черкаси, 2005), Науково-практичній конференції «Гендерні основи розвитку сім’ї» (Черкаси, 2006), Всеукраїнській конференції «Теоретичні та методичні засади практичної психології» (Ялта, 2006), Всеукраїнській конференції «Теоретичні та методичні засади практичної психології: проблема психічного вигорання» (Ялта, 2007); результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2004 2008 рр.).
Основні наукові положення дисертаційної роботи впроваджено у навчально-виховний процес Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (довідка №123 від 6 жовтня 2006року), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №73 від 23 січня 2008 року), у підготовку психологів Слов’янського педагогічного університету (довідка № 874/ 01-11 від 18 червня 2007 року), у навчально-виховний процес Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу (довідка № 68/01-12 від 21 травня 2007 року). Впровадження результатів наукового пошуку здійснювалося шляхом опублікування концептуальних положень дисертації, у процесі розробки і викладання лекційних курсів, на практичних заняттях зі студентами психологічних факультетів і слухачами факультетів перепідготовки з фаху «Практичнапсихологія».
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 17 публікаціях, з них 9 одноосібних статей у фахових виданнях, внесених до списку, затвердженого ВАКУкраїни.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (233 найменувань українською та іноземними мовами) і додатків. Обсяг тексту дисертації становить 172 сторінки.

Список літератури

ЗАГАЛЬні Висновки
1. Аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідженням проблеми психологічного опору присвячена чимала кількість праць з різних галузей знань: у філософії опір з одного боку трактується як природна необхідна протидія різним впливам на людину й оцінюється позитивно (Ш.Л.Монтеск’є, А. Августин, Д. Юм, Ґ.Геґель, А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, М.Гайдеґґер, М.О.Бердяєв). Негативна ж оцінка опору пов’язана з його функціями блокування певного руху, активності, динаміки (Л. Сенека, Т. Гоббс, І.Фіхте, В. Дільтей). У педагогіці в опорі вихованця передусім вбачали феномен, який перешкоджає спілкуванню вчителя та учня, що позначається на ефективності освітнього-виховного процесу і призводить до конфліктних ситуації (А.І.Зязюн, Я.Корчак, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський).
2. Аналіз наукової літератури, спрямований на визначення особливостей психологічного опору, доводить неоднозначність: у розрізненні поняття психологічного опору та захисту (В.Ф. Бассін, Р.Грінсон, Б.Д.Карвасарський, Н.Ф.Каліна, О.Фенхель, З.Фрейд); у класифікації видів опорів (Р. Грінсон, Г. Нюрнберг, Дж.Сандлера, Х.Томє, Х.Кехєлє, З. Фрейд). Ми солідаризуємося з Т.С.Яценко, що визначає психологічний опір як передусім фізіологічну реакцію, на відміну від захистів, що є більш структурованими, містять інструментальну, когнітивну й емотивну складові.
3. Психодинамічний підхід до розуміння феномену психологічних захистів сприяв проникненню у глибинну сутність та пізнання психологічних опорів, які сприяють тому, щоб логічно впорядкований зміст несвідомого був непізнаним. Аналіз «Моделі внутрішньої динаміки психіки» (Т.С. Яценко) дозволяє стверджувати, що опори як і захисна система, виконують не лише охоронну функцію, а й є внутрішньою обслуговуючою інстанцією «Его» та «Супер-Его», що покликана підтримувати імідж ідеалізованого «Я». Тим самим, опори за участю Супер-Его, спрямовані водночас на збереження інфантильного змісту та забезпечення соціально-адаптованої поведінки.
4. Дисертаційне дослідження дозволило виділити два види психологічних опорів: ситуативні, що обумовлюються переважно виховавчо-педагогічними впливами, та базальні, які охороняють у недоторканому вигляді зміст несвідомого. Як свідчить аналіз емпіричного матеріалу, дія ситуативних опорів супроводжується актуалізацією ситуативних захистів. При базальній опірній поведінці включаються базові захисти.
5. Дисертаційне дослідження з відповідним аналізом літератури дозволяє констатувати використання специфічних методик й технік психологами-практиками з метою подолання опорів (характерологічний аналіз В.Райха, трансперсональна психологiя С.Грофа, гештальттерапія Ф.Перлза, класичний психоаналіз). Однак розуміння глибинно-психологічної сутності опорів, цілісне бачення психіки у єдності свідомої і несвідомої сфер не лише нівелює їх дію, а й упереджує появу. Особливої значущості при цьому набуває урахування взаємозв’язку опорів із механізмами витіснення та символізації, системою умовних цінностей.
6. Теоретико-емпіричний аналіз матеріалу, отриманого в процесі глибинно-психологічної корекції за методом АСПН, дозволив виявити особливості професійного нівелювання та упередження опорів суб’єкта, що забезпечується глибинним спрямуванням цілісного пізнання психіки суб’єкта в єдності свідомих та несвідомих проявів. Професійна взаємодія учасників групи АСПН значною мірою залежить від власної відкоригованості керівника групи, його здатності не лише до подолання та нівелювання психологічних опорів на основі глибинної психологічної рефлексії, а й вміння їх не актуалізувати.
7. Застосування у процесі групової роботи методів психоаналізу комплексу тематичних малюнків, неавторського малюнку, предметної моделі дозволяють об’єктивувати психологічні опори у їх взаємозв’язках із захистами та дає змогу пізнати глибинні детермінанти психіки суб’єкта без їх актуалізації, що є передумовою глибинно-психологічного пізнання (інтерпретації). За умови використання досягнень психодинамічної теорії у дослідженнях внутрішньої динаміки психіки, методика комплексу тематичних психомалюнків дозволяє психологові своєчасно розпізнавати можливість вияву опорів та нівелювати їх силу.
8. Кількісний та якісний аналіз результативності проходження майбутніми психологами глибинно-психологічної корекції доводить, що навчання за методом АСПН сприяє розширенню сфери свідомості суб’єкта, відкриває перспективи адекватної саморефлексії, створює умови для особистісного зростання шляхом нівелювання психологічних опорів, а значить, й автоматизованих способів захистів.
Перспектива подальшого дослідження полягає у розкритті взаємозалежності між феноменом опорів та провідними тенденціями психіки у їх внутрішній динаміці.

Список використаних джерел:
1. Августин А. Исповедь. М. : Ренессанс, 1991. 448 с.
2. АврамченкоС.М. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта методом психомалюнку: дис. ... кандидата. психол. наук : 19.00.07. / Аврамченко Світлана Михайлівна. Черкаси, 2004. 294 с.
3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380 с.
4. БабенкоК.А. Проблема символізації змісту несвідомого / К.А.Бабенко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова [зб. наук. праць]. К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2005. №8(32). С.46 52.
5. Бабенко К.А. Взаємозв’язок механізмів символізації змісту несвідомого (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків): автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 «Вікова та педагогічна психологія» / Бабенко Катерина Анатоліївна. Київ, 2007 20с.
6. Балл Г.О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології // Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-центр, 1997. С.28 32.
7. БаллГ.О. Категория модели и ее роль в педагогических исследованиях / Г.О.Балл // Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. К.: Основа, 2006. С. 151159.
8. Бассин В.Ф. О силе «Я» и психологической защите / В.Ф. Бассин // Вопросы философии. 1969. №2. С.118125.
9. Бердяев Н.А. Самопознание. Проблема человека. К построению христианской антропологии. Л.: Лениздат, 1991 . 398 с.
10. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества / Вступит. ст., сост. и под. текста и прим. Л.В. Полякова. М.: Правда, 1989. 608 с.
11. Бернштейн Н.А. Современные искания в физиологии нервного процесса. М.: Смысл, 2003. 330 с.
12. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность [Под ред. О.Г.Газенко]. М.: Наука, 1990. 494 с.
13. Бессознательное: природа, функции, методы исследования [под общ. ред. А.С.Прангишвили, А.Е.Шерозия, Ф.В.Бассина, в 6 т.]. Тбилиси: Мецниереба, 1978.
14. БілаО.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків) : дис. ... кандидата. психол. наук : 19.00.07. / Біла Оксана Григорівна. Черкаси, 2002. 241 с.
15. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 200 с.
16. Бодалёв А.А. Личность и общение. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
17. Бондаревська Л.Л., Стасько О.Г. Різновиди значущих переживань у контексті цілісної психіки суб’єкта / Л.Л. Бондаревська, О.Г. Стасько // Актуальні проблеми психології. Том Х. Частина 1. / За ред. Академіка С.Д.Максименка. К.: Главник, 2007. С. 1117. 320 с.
18. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. К.: Ника-Центр, 2001. 212 с.
19. Великий тлумачний словник української мови [упоряд. Т.В.Ковальов]. Харків: Фоліо, 2005. 767 с.
20. Выготский М.С. Собрание сочинений: в 6 т. / М.С.Выготский. М.: Педагогика, 1982. Т. 3: Проблемы развития психики. 1982. 368 с.
21. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. СПБ.: Наука, 1997. 800 с. С.349524
22. Глибинно психологічне розуміння категорії опору як необхідна передумова упередження психічного вигоряння // ЯценкоТ., ІваненкоБ., Євтушенко І. Глибинна психокорекція та упередження психічного вигорання. Частина 2. К.: Главник, 2008. С. 1018.
23. Глузман О.В., Мелоян А.Е., Туз Л.Г. Агресія та її глибинно-психологічні джерела: Навчальний посібник. К.: ТОВ «Видавництво «Освіта України», 2006. 256 с.
24. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданського / Гоббс Т. : в 2 томах. Т.2. М.: Мысль, 1991. 731с. С.5285 (Сочинения / Гоббс Т. : в 2 т.; т. 2).
25. Горобець Т.В. Відображення дійсності в контексті проблеми соціально-перцептивних деформацій / Т.В.Горобець // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: [зб. наук. праць]. К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2006. № 14 (38). С. 175178.
26. Гринсон Р.Р. Практика и техника психоанализа. Новочеркасск.: Агенство САГУНА, 1994. 339 с.
27. Гроф С. За пределами мозга. Рождение, смерть и трансценденция в психотерапии. М.: Изд-во Трансперсонального Института, 1993. 504с.
28. Гроф С. Области человеческого бессознательного : [Пер. с англ.]. М.: Изд-во Трансперсонального Института, 1994. 278 с.
29. Груповий психоаналіз // за ред. О.Фільца, Р.Гаубля, Ф. Лямотт: Пер. з нім. Львів: ВНТЛ-Класика, 2004. 192 с.
30. Дильтей В. Собрание сочинений: в 6 т. [Под ред. A.B. Михайлова и Н.С.Плотникова]. М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. Т. 1: Введение в науки о духе. 2000. С.270730.
31. Дударенко І.С. Динаміка суджень суб’єкта у груповому психокорекційному процесі / І.С.Дударенко // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / [за ред. С.Д.Максименка]. К.: Главник, 2005. Вип. 26, в 5-х томах. Том 5. С. 6873. 352 с.
32. Энрайт Д. Гештальт, ведущий к просветлению: Пер. с англ.— СПб.: Питер, 1994. 231с.
33. Энциклопедия глубинной психологии. Т. І. Зигмунд Фрейд: жизнь, работа, наследие. М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. 800 с.
34. Энциклопедия глубинной психологии. Т. II. Новые направления в психоанализе. Психоанализ общества. Психоаналитическое движение. Психоанализ в Восточной Европе. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2001. 752 с.
35. Энциклопедия глубинной психологии. Т. ІІІ. Последователи З.Фрейда. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2002. 410 с.
36. Євтушенко І.В. Роль архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб’єкта до близьких йому людей (на основі міфів, казок, психомалюнків) : дис. ... кандидата. психол. наук : 19.00.07. / Євтушенко Ірина Володимирівна. Черкаси, 2004. 371 с.
37. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд. ЛГУ, 1985. 166 с.
38. Зажирко М.П. Глибиннопсихологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід) : дис. ... кандидата. психол. наук : 19.00.07. / Зажирко Микола Петрович. Черкаси, 1998. 247 с.
39. Зливков В.Л. Проблема особистісної та професійної самоідентифікації в сучасній психології / В.Л.Зливков // Соціальна психологія. 2006. №5. С. 128136
40. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 302 с.
41. Зязюн І. Роль підсвідомості у розвитку особистості / І. Зязюн // Польсько-український щорічник. 2000. С. 183 214.
42. Зязюн І.А. Сучасні технології професійної підготовки особистості в умовах неперервної освіти / І. А. Зязюн // Персонал. 2000. № 5. С.7 14.
43. Іваненко Б.Б. Особистісна психокорекція майбутнього практичного психолога (на матеріалі підготовки психологів практиків за методом АСПН): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Вікова та педагогічна психологія» / Іваненко Богдана Борисівна. К., 2005. 20 с.
44. Ильин И.А. О сопротивлению злу силою // Ильин И.А. Сочинения в двух томах. М.: Медиум,1993 Т.1 С. 301 480.
45. Исмагилова А.Г. Стиль педагогического общения как метаиндивидуальная характеристика воспитателя и как фактор развития ребенка / А.Г.Исмагилова // Мир психологии. №1 (29). 2002. С. 195201.
46. ИсуринаГ.Л. Механизмы психологической коррекции личности в процессе групповой психотерапии в свете концепций отношений / Групповая психотерапия [под ред. Б.А.Карвасарского, С.Ледер]. М. : Медицина, 1990. С. 89 ― 120.
47. Калина Н.Ф. Основы психоанализа. М. : «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2001. 352 с. Библ.: 340-345
48. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997. 272 с.
49. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М.: Педагогика, 1987. 280с.
50. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. М.: Медицина, 1985. 303 с.
51. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. К.: РУТА, 2001.160 с.
52. Келлерман П.Ф. Психодрама крупным планом: Анализ терапевтических механизмов / Пер. с англ. И.А.Лаврентьевой. М.: Независимая фирма «Класс», 1998. 240 с.
53. Киннер Д. Клинические ролевые игры и психодрама / Пер. с англ. М.: Независимая фирма «Класс», 1993. 222 с.
54. Клиническая психиатрия / Под. ред. Н.Е.Бачерикова. К.: Здоровья, 1989. 512 с.
55. Ковалев Г.А. Основные направления использования методов активного социального обучения в странах Запада // Психологический журнал. 1989. Т. 2. № 1. С. 127136., с. 129.
56. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції:підготовка психолога-практика: Навч. посіб. / Т.С Яценко, Б.Б. Іваненко, С.М.Аврамченко та ін..; За ред. Т.С. Яценко. К.: Вища шк., 2008 342 с.: іл..
57. Корекційно-виховні заходи у підготовці психолога-практика / [Аврамченко С.М., Білуха Т.І., ЄвтушенкоІ.В. та ін.] ; за ред. Ю.В.Тимошенко. [2-ге вид.]. — Ялта: Кримський гуманітарний університет, 2007. 68 с.
58. Корчак Я. Дитя людське: Вибрані твори /Я.Корчак; пер. з пол.; худож. В.Гукайло. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2007. 536с.
59. Краткий психологический словарь / Под. общ. ред. А.В. Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
60. Лакан Ж. «Я» в теории Фрейда и в технике психоанализа. М.: Издательство «Гнозис», Издательство «Логос». 1999. 520 с.
61. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу. М.: Высшая школа, 1996. 623 с.
62. Лейбин В.М. Классический психоанализ: история, теория, практика. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2001. 1056 с.
63. Лейбин В.М. Словарь-справочник по психоанализу. СПб.: Питер, 2001. 688с.
64. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Дж. Морено. М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. 352 с.
65. Леклер С. Бессознательное: иная логика. // Бессознательное: природа, функции, методы исследования Т. 3. С. 260 271.
66. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
67. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. 575 с.
68. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб.пособие. К. : МАУП, 2002. 256 с.
69. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М. : МГУ, 1973. 373 с.
70. Лушин П.В. Личностные изменения как процесс: теория и практика. Одесса : Аспект, 2005. 334 с.
71. Лушин П.В. О психологии человека в переходный период (Как выживать, когда все рушится. Кировоград : Код. 1999. 208 с.
72. Лушин П.В. Психология личностного изменения. Кировоград : Имекс ЛТД, 2002. 360 с.
73. Макаренко А.С. Твори: [у 7 т.]. К.: Радянська школа, 1955. Т. 7: 1955. 500, [1] с.
74. Максименко С.Д. Ґенеза здійснення особистості. К.: Видавництво ТОВ «КММ», 2006. 240 с.
75. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, програми, процедури. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
76. Максименко С.Д., Яценко Т.С. Психология поэзии в рисунке: Учебное пособие. К.: Педагогічна преса, 2006. 80 с.
77. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. К.: Перун, 1996. 463 с.
78. Максимова Н.Ю. Соціально-психологічні параметри типологізації дсфункційних сімей / Н.Ю.Максимова / Зб. Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / [за ред. С.Д.Максименка] К.: Главник, 2005. Вип. 26, в 4-х томах, том 3. С.83 90.
79. Маркс К., Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Избранные произведения. В 3-х т. Т. 3. М.: Политиздат, 1986 639 с.
80. Маслоу А.Х. Дальние пределы человеческой психики. Спб.: Евразия, 1997. 192с.
81. Мелоян А.Е. Глибинно-психологічні витоки агресивності особистості (на матеріалах активного соціально-психологічного навчання): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Вікова та педагогічна психологія» / Мелоян Анаїт Едуардівна. Київ, 2004. 20 с.
82. МолякоВ.О. Психологічна готовність до творчої праці. К.: Знання, 1989. 48 с.
83. Моляко В.А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления / В.А.Моляко // Вопросы психологии. 2000. №5. С.136 141.
84. Монтескье Ш.Л. Персидские письма. Размышления о причинах величия и падения римлян. М.: Канон-пресс, 2002. 512 с.
85. Морено Я. Психодрама. М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. 528 с.
86. Мошенская Л. В. Диагностические возможности комплекса тематических психорисунков в исследовании глубинных аспектов психики: дис кандидата. психол. Наук : 19.00.07. / Мошенська Лариса Василівна. Київ, 1998. 254 с.
87. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. 426 с.
88. Ницше Ф. Воля к власти. Посмертные афоризмы. М.: Попурри, 1999. 464 с.
89. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Соч. в 2 т. / Ф. Ницше. Т. 2. М.: Мысль, 1990. С. 239-406
90. Новий тлумачний словник української мови / Під ред. В. Яременко, О.Сліпушко К.: «Аконіт», 1999. 943с.
91. Нюрнберг Г. Принципы психоанализа и их применение к лечению неврозов. М.: Институт общегуманитарных исследований, 1999. 363 с.
92. Орлов А.Б. Проблемы перестройки психолого-педагогической подготовки учителя / А.Б.Орлов // Вопросы психологии. 1988. № 1. С.1626.
93. Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных: Сборник статей. — М.: «Наука», 1973 659 с.
94. Перлз Ф. Теория гештальттерапии. М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. 379 с.
95. Перлз Ф., Гудмен П., Хефферлин Р. Практикум по гештальттерапии / Пер. с англ. СПб. : Петербург ХХІ век, 1995. 448 с.
96. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. М.: Изд-во МГУ, 1982. 168 с.
97. Пірен М.І. Конфліктологія: [підруч. для для студ. вищих навч. закладів]. К.: МАУП, 2007. 360 с.
98. Проблема человека в западной философии: Переводы / Сост. и послесл. П.С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова. М.: Прогресс, 1988 552с.
99. Психоаналитическая хрестоматия. Классические труды /[научный редактор и автор вступления М.В.Ромашкевич]. − М.: Геррус, 2005. − 431с.
100. Психоаналитические термины и понятия: словарь /[под ред. БорнессаЭ.Мура и БернардаД.Фаина]. − М.: Класс, 2000. − 304с.
101. Психодиагностика : [учебник для вузов] / Л. Ф. Бурлачук. СПб. : Питер, 2003. 351 с.
102. Психологическая энциклопедия. / [под ред. Р. Корсини, А.Ауэрбаха]. 2-е изд. СПб.: Питер, 2003. 1096 с.
103. Психологический словарь / [под ред. В. П. Зинченко, Б.Г.Мещерякова]. М. : ООО «Изд-во Астрель»: ООО «Изд-во АСТ»: ООО «Транзиткнига», 2004. 479 с.
104. Психологічна енциклопедія / [автор-упоряд. О. М. Степанов]. К.: «Академвидав», 2006. 424 с.
105. Психология бессознательного: [cб. произведений / сост., М.Г.Ярошевский]. М.: Просвещение, 1990. 448с.
106. Психотерапевтическая энциклопедия / [под ред. Б.Д. Карвасарского]. СПб. : Питер, 1998. 752 с. (Серия «Мастера психологии»).
107. Раджабова С.Ш. Можливості пізнання феномену ідентифікації / С.Ш.Раджабова // Актуальні проблеми психології. Том Х. Частина 1. / [за ред. С.Д.Максименка]. К.: Главник, 2007. С. 221226.
108. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа / Ч. Райкрофт; пер. с англ. Л.В. Топоровой, С.В. Воронина и И.