СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК АДАПТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ДО РИНКОВИХ УМОВ : СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ЗНАНИЯ КАК ФАКТОР адаптации населения к рыночным условиям

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ГОРОДНЯК ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 316.62.+316.334.2

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК АДАПТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ДО РИНКОВИХ УМОВ

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Пачковський Юрій Франкович,
доктор соціологічних наук,
доцент

Львів - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП ......4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗНАННЯ ...........11
1.1. Категорія „знання”: визначення та характеристика .......11
1.2. Концептуальні підходи до аналізу знання в соціології .........26
1.3. Соціально-економічне знання як соціологічна категорія .........39
Висновки до першого розділу .....60

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАННЯ В
КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ .......63
2.1. Реальність життєвої ситуації і соціально-економічне
знання населення (регіональний аспект проблеми) .....63
2.2. Економічні категорії в оцінках і сприйняттях населення .........76
2.3. Соціально-економічне знання та учнівська молодь ......85
Висновки до другого розділу ......96

РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАННЯ ТА АДАПТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ НАСЕЛЕННЯ .............................................99
3.1. Соціально-економічне знання в процесі адаптації населення до ринкових умов .....99
3.2. Типи суб’єктів адаптаційного процесу ................................117
3.3. Соцієтальні чинники адаптації молоді в системі соціально-економічного знання .................127
Висновки до третього розділу ......143

ВИСНОВКИ ...147

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........151

ДОДАТОК А. Програма соціологічного дослідження впливу
соціально-економічних знань на адаптацію населення .....168
ДОДАТОК Б. Трирівневий підхід до визначення чинників адаптації .....181 ВСТУП

Актуальність теми. Кардинальні зміни в усіх сферах українського суспільства у зв’язку з переходом до ринкових відносин потребують особливої уваги щодо вивчення соціального механізму оволодіння людиною інновацій, пошуку нею ефективних шляхів взаємодії з соціально-економічним середовищем. Тож з’ясування суті цього процесу набуває не лише теоретичного, але й практичного значення.
У сучасному суспільстві внаслідок інтенсивної динамічності життя, постійних і досить різких змін на всіх рівнях (політичному, економічному, матеріальному, геополітичному, освітньому та ін.) особливі вимоги висуваються до здатності людини бути адекватною щодо цих змін. Як наслідок, необхідність підвищення її адаптаційних можливостей до нових соціально-економічних умов.
На процес адаптації населення до сучасних соціально-економічних умов значною мірою впливають знання. Саме знання, поінформованість сприяють первинній орієнтації та соціальній адаптації населення. Відсутність таких знань перешкоджає успішній адаптації та погіршує соціальне самопочуття як у населення загалом, так і на рівні окремої особистості.
Людина, яка володіє та адекватно оперує знаннями в економічній сфері, має ряд переваг. Уже сьогодні людина з новим економічним мисленням, світоглядом, яка розуміє зміст економічних категорій, здатна швидко орієнтуватись в ринкових умовах та долучатися до них.
Знання, а саме соціально-економічне знання, покликане стати необхідним атрибутом будь-якої доцільної діяльності, передумовою успішної роботи практично у всіх сферах та галузях господарства, невід’ємною складовою частиною освітнього рівня сучасної людини. Відповідно, провідна проблема дисертаційного дослідження полягає у необхідності врахування соціально-економічних знань населення як чинника, який здатний впливати на адаптаційний процес за умов ринкових перетворень.
Знання є важливим інструментом, знаряддям і предметом праці. Важливо сформулювати такий комплекс знань, засвоєних і закріплених у людському інтелекті, уміннях, навичках, який стане основою повноцінного розвитку особистості як суб’єкта соціальних та економічних перетворень. Завдяки накопиченню знань, людина здобуває щораз нові можливості долати кризові ситуації, що склалися між нею та соціальним середовищем. Саме знання допомагають людині долати нині та в перспективі несприятливі впливи соціально-економічного середовища. Через це знання законів, принципів, тенденцій функціонування соціально-економічного середовища сприяє інтегрованості населення в соціальні системи.
Теоретико-методологічні основи дисертаційного дослідження закладені соціологією знання, зокрема, представниками неокантіанського підходу А.Вебером, М.Вебером, Т.Парсонсом, А.Шелтінгом, В.Штарком, у працях представників франкфуртської соціологічної школи (Т.Адорно, Г.Маркузе, Ю.Хабермаса, М.Хоркхаймера) та феноменологічного напряму (П.Бергера, К.Маннгейма, М.Шелера, А.Шюца та ін.).
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали погляди П.Бергера, Т.Лукмана, В.Бурлачука, В.Гінецинського, І.Козловської, М.Наумової, Ю.Чернецького та ін., спрямовані на розкриття змісту категорії „знання” у соціологічному вимірі.
Теоретико-методологічні основи концепції соціальної адаптації закладені у працях Е.Еріксона, А.Маслоу, Р.Мертона, Дж.Міда, Т.Парсонса, К.Роджерса, Е.Фромма, Дж. Хоманса та ін.
У працях Н.Горлача, В.Лагутіна, Ю.Пачковського, В.Пилипенко, І.Попової, Н.Смелзера, П.Сорокіна, Є.Суїменка, Т.Тишки, О.Улєдова, Л.Хижняк та ін. основна увага приділена соціоекономічним аспектам дослідження знання та його впливу на економічну поведінку.
Проблемам адаптації людини до соціального середовища присвячені дослідження російських вчених Л.Буєвої, А.Георгієвського, Л.Корель, Е.Маркаряна, Г.Царєгородцева та ін.
У вітчизняній соціологічній науці проблеми адаптації особистості за умов трансформаційного процесу представлені працями Є.Головахи, О.Донченко, О.Злобіної, І.Кононова, М.Лукашевича, Н.Паніної, Н.Побєди, А.Ручки, І.Рущенка, В.Тихоновича та інших дослідників.
Не зважаючи на значний науковий доробок, очевидною є недостатність досліджень соціально-економічних знань як чинника адаптації населення. Слід зазначити, що основна частина праць з даної проблеми, присвячена вивченню знання як категорії педагогіки. Відповідно дослідженням впливу соціально-економічного знання в системі адаптаційного процесу не приділено ще достатньо уваги. Варто відзначити й деяку нечіткість у концептуалізації поняття соціально-економічне знання”. Також недостатньо досліджений вплив механізму знань на соціально-економічну адаптацію населення у суспільстві, що трансформується. У розрізі даної проблеми увага дослідників значною мірою зосереджена у площині економічної освіти та просвіти населення. Натомість, недостатньо розкриті аспекти оволодіння соціально-економічними знаннями різними віковими категоріями населення.
Метою дисертаційного дослідження є уточнення теоретико-методологічних та прикладних підходів до вивчення соціально-економічного знання, його ролі та місця в процесі адаптації населення в сучасному суспільстві, що трансформується.
Відповідно до заданої мети визначені наступні завдання:
- дослідити традиції наукового аналізу та інтерпретації категорії „знання”;
- визначити співвідношення категорій „знання” і „соціально-економічне знання” в соціології;
- розкрити соціальний механізм формування соціально-економічного знання в суспільстві, що трансформується;
- з‘ясувати шляхи засвоюваності та інтерналізації соціально-економічного знання різними віковими групами дорослого населення; на основі емпіричної інформації дослідити розуміння населенням суті та змісту соціально-економічних понять та категорій;
- провести теоретичний аналіз наявних концепцій щодо соціальної адаптації та визначити основні чинники, що впливають на адаптаційні можливості населення на особистісному, поведінковому та соцієтальному рівнях;
- визначити регіональні особливості реалізації соціально-економічного знання в процесі адаптації населення до ринкових умов;
- виявити характерні типи особистостей в оволодінні та реальному використанні соціально-економічних знань.
Об’єктом дослідження є соціально-економічне знання населення віком від 15 до 75 років.
Предметом дослідження вплив соціально-економічного знання на особливості процесу адаптації населення до ринкових умов.
Теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження. Дана дисертаційна робота у своїй теоретичній основі ґрунтується на працях соціологів, філософів, педагогів, психологів, економістів, основна увага яких зосереджена на теоретичному, методологічному та емпіричному аналізі необхідності інтеграції знань у сприйнятті та розумінні реальної життєвої ситуації з позицій системного підходу, що розглядає й соціальну адаптацію крізь призму чинників мікро- та макрорівня, які у своєму поєднанні визначають особливості досліджуваного явища.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали дані проведених автором соціологічних досліджень: „Економіка та учнівська молодь” (березень - квітень 2002 року, n=590 осіб), „Соціальні аспекти соціально-економічного знання населення” (лютий-травень 2004 року, n=600 осіб), „Соціально-економічне знання населення та розвиток приватної ініціативи та підприємництва в Україні” (березень-квітень 2005 року, n=600 осіб).
Основними методами отримання соціальної інформації стали традиційний аналіз документів, контент-аналіз, стандартизоване інтерв’ю, анкетування. Застосовувався також вторинний аналіз емпіричних даних.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі на підставі комплексного аналізу проблеми знання розглянуто сутність та функції соціально-економічного знання, його роль та значення у процесах адаптації населення в умовах формування нових економічних відносин з точки зору інтеграційного підходу як такого, що відкриває нові перспективи у дослідженні широкого кола соціально-економічних феноменів у людській життєдіяльності.
Наукова новизна роботи включає наступні положення:
- узагальнено та систематизовано наявний досвід в інтерпретації категорії „знання” у соціологічній, філософській та педагогічній науках;
- запропоновано авторський підхід у концептуалізації поняття „соціально-економічне знання” як соціологічної категорії, що розкриває взаємовідносини повсякденних уявлень про соціально-економічні відносини та процеси з результатами діяльності індивіда чи соціальної групи в певних соціально-економічних умовах;
- обґрунтовано соціальний механізм конструювання соціально-економічного знання на основі аналізу умов їх формування та функціонування, що опосередковані соціально-психологічною готовністю населення до сприйняття економічних новацій, а отже нового знання;
- визначено особливості впливу соціально-економічного знання на поведінку та соціально-професійні практики різних вікових груп населення, виходячи з реальної життєвої ситуації;
- обґрунтовано доцільність багаторівневого підходу а аналізі адаптаційних процесів у контексті соціально-економічного знання, а також окреслено його місце в системі соціальної адаптації як чинника, що визначає адаптаційний потенціал людини;
- виділено та на емпіричному рівні досліджено типи особистостей щодо засвоєння та використання соціально-економічних знань. На цій основі визначено чотири поведінкові типи, які умовно були нами позначені як „реально-активний (адаптивно-ринковий)”, „потенційно-активний (умовно-неадаптивний)”, ”вимушено-активний (пристосовницько-адаптивний)” та „потенційно-пасивний (консервативно-стабільний) типи особистостей.
Особистий внесок здобувача. У межах даного дисертаційного дослідження викладено авторський підхід до визначення соціально-економічного знання та його впливу на процес адаптації населення до нових економічних умов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний з держбюджетним дослідженням кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка Регіональна економічна соціологія” (№ ДР 0197V017011), в яких автор є співвиконавцем.
Практичне значення одержаних результатів: запропонований у роботі концептуальний підхід до вивчення соціально-економічного знання може слугувати підґрунтям вивчення інших видів знання; розроблено методичні рекомендації щодо оволодіння та поглиблення соціально-економічних знань населенням; теоретико-методологічні підходи та висновки можуть бути використані управліннями та відділеннями освіти на різних рівнях при розробці молодіжних програм за різними напрямами (соціальна адаптація, освітні пріоритети тощо), а також в службах зайнятості населення; матеріали дисертації можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів: „Економічна соціологія”, „Соціологія освіти” Соціологія бізнесу та маркетингових досліджень” у вищих навчальних закладах та в середніх школах з предмету „Основи економічних знань”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені на Міжнародних студентсько-аспірантських наукових конференціях „Україна ХХІ ст.: формування економічної системи”, „Актуальні проблеми формування економічної системи України”, „Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку”, „Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє”, „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації”, „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (Львів, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005); Науково-практичній конференції „Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” (Львів, 2001); П’ятнадцятій та шістнадцятій науковій сесії наукового товариства ім. Шевченка (Львів, 2004, 2005); Міжнародних науково-практичних конференціях „Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології” (Дніпропетровськ, 2002); Харківські соціологічні читання” (Харків, 2004); „Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2005), Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2005); „Молодіжна політика: проблеми і перспективи” (Дрогобич, 2005).

Основні результати дослідження викладені в 5-ти статтях в наукових фахових виданнях, 4-х публікаціях в інших виданнях, у 9-ти опублікованих доповідях та тезах виступів на наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі розглянуто та систематизовано основні концептуальні підходи щодо вивчення знання”. Розгляд та систематизація даних концепцій дозволяє розподілити їх за двома напрямками: у філософських концепціях розглядаються проблеми синтезу теоретичних та наукових знань; у педагогіці знання розглядається як сукупність відомостей, отриманих у процесі навчання; у соціології - знання аналізується в залежності від дії соціальних факторів (суспільства в цілому, класів, інституцій, соціальних відносин).
2. Перехід суспільства до нових соціально-економічних відносин визначає необхідність вивчення чинників адаптації населення. Серед них визначальними є соціально-економічне знання, що забезпечує розуміння населенням особливостей та потрібності суспільних перетворень в економічній сфері. У дисертаційній роботі проведено комплексний аналіз соціально-економічного знання, зроблена спроба визначити його роль як чинника адаптації населення до нових соціально-економічних умов.
3. Соціально-економічне знання це система світоглядних уявлень, якими керується індивід або соціальна група людей у своїх повсякденних економічних діях, визначаючи їх економічну поведінку, відносини в економічній сфері. Соціально-економічне знання є результатом процесів інтеграції, ґрунтується на інформації про соціально-економічне середовище, результатах та емпіричному досвіді економічного господарювання і соціально-комунікативних діях, спрямованих на реальне та раціональне використання ресурсів у процесах економічного обміну.
4. В основі формування соціально-економічного знання є соціальний механізм взаємовідносин економічної культури (економічної ментальності), економічної свідомості та економічної освіти і просвіти населення. У своєму поєднанні ці складові соціального механізму визначають реальні прояви економічної поведінки, професіоналізацію індивіда і в кінцевому випадку, соціальну адаптацію населення.
5. Дисертаційна робота базується на інформації, отриманій у результаті проведення ряду емпіричних соціологічних досліджень серед населення міста Львова та учнівської молоді. Результати соціологічних досліджень вказують на те, що населення в сучасних соціально-економічних умовах відчуває необхідність в соціально-економічних знаннях, визначає їх значущість у процесах адаптації.
6. Рівень соціально-економічних знань населення загалом є функціональним на рівні повсякденного спілкування, меншою мірою - у сфері професійної діяльності. Найнижчий рівень достатності соціально-економічного знання зафіксовано, коли мова йде про сприйняття економічних нововведень.
7. Констатовано, що соціально-економічне знання є вагомим чинником адаптації населення до сучасних умов. Переважна більшість населення, а це 58,7% від числа респондентів, зазначила, що соціально-економічні знання допомагають їм краще пристосуватися до ринкових умов. Поряд з адаптацією, населення на соціально-економічні знання покладає й реально-прикладне значення, зміст якого в одержанні кращої матеріальної забезпеченості, можливості отримати хорошу роботу.
8. Проблема адаптації широко досліджується у філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному аспектах. Незважаючи на певні розбіжності, які визначаються дисциплінарними особливостями й окремими авторськими позиціями, більшість дослідників погоджуються з тим, що адаптація це складний, багаторівневий, динамічний процес набуття особистістю нових форм поведінки і діяльності за умов зміни життєвих обставин. Результатом адаптації є активне, творче пристосування (адаптованість) людини до певних умов.
9. Визначено та систематизовано основні чинники соціальної адаптації населення. Процес соціальної адаптації людини до нового середовища має свої особливості і залежить від багатьох чинників, різних за походженням, складністю, ступенем і спрямованістю впливу на цей процес. Чинники адаптації не є постійно заданими, незмінними. Однак, на наш погляд, усю їх сукупність можна розглянути на трьох рівнях: особистісному, поведінковому, соціальному (соцієтальному).
10. Результати проведених досліджень вказують на те, що одним з визначальних соцієтальних чинників адаптації є система освіти. Підготовка молодих людей передбачає формування соціально-економічних та професійних знань з метою осмислення економічних понять, категорій, законів; розвиток інтересу до економічних питань та подій; потреби в постійному оновленні соціально-економічних знань; формування сучасного економічного мислення. Проводячи дослідження, ми встановили, що неадекватність економічної підготовки учнівської молоді потребам суспільного розвитку підсилюється недостатнім рівнем соціально-економічних знань, що забезпечує сьогодні школа. Відповідно констатована значна неадекватність соціально-економічних знань реальній життєвій ситуації в інших досліджуваних вікових групах населення. До певної міри цю невідповідність нівелюють рівень освіченості, реальне використання соціально-економічних знань у безпосередній професійній діяльності.
11. На теоретичному рівні визначено основі типи особистості щодо оволодіння соціально-економічних знань (активний; потенційно-активний; вимушено-активний; потенційно-пасивний). Серед населення сьогодні переважає потенційно-активний (стабільний) тип такі становлять 38,6%. Також визначено типи щодо використання соціально-економічних знань (активно-адаптивний; активно-неадаптивний; неактивно-адаптивний; неактивний та неадаптивний). В результаті співвіднесення даних типів домінуючими визначено наступні типи: реально-активний (адаптивно-ринковий) тип; потенційно-активний (умовно-неадаптивний) тип; вимушено-активний (пристосовницько-адаптивний) тип; потенційно-пасивний (консервативно-стабільний) тип. Для населення найбільш характерний потенційно-пасивний (консервативно-стабільний) тип.
12. Поглиблення соціально-економічних знань населенням, зокрема молоді, можна забезпечити через вивчення в середніх навчальних закладах предмету „Основи економічних знань”, шляхом організації курсів підвищення кваліфікації, семінарів та тренінгів, задіяності соціально-економічної інформації в пресі, створення спеціальних програм на телебаченні, радіо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артеменко І. Економічне мислення як предмет наукового аналізу // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. К.: - МДГУ, 2003. Випуск 1. С. 173-177.
2. Багіров В. С. Соціальний моніторинг як елемент регіональної соціальної політики // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. К.: НВФ „Студцентр” / НІКА-Центр. 1998. С. 149-154.
3. Балакірєва О. М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Український соціум. - №1. 2002. С.21-32.
4. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. М.: Медиум, 1995. 323с.
5. Бирченко Е. В. Социально-психологическая адаптация выпускников вузов к условиям конкуренции на рынке труда // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Харків. 2000. С.247-249.
6. Бодягіна Н. М. Соціально-економічна поведінка молоді у сучасних умовах // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Збірник наукових публікацій УкрНДІ проблем молоді за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1996 році. К.: УкрНДІ проблем молоді. 1997. С. 17-26.
7. Бондаревская Е. В. Ценностные основания личностно ориентированного воспитания // Педагогика. 1995. № 4. С. 29-36.
8. Бондаренко О. М. Соціальна адаптація: сутність та її складники // Наукове пізнання: методологія та технологія. 2002. - №10. С.23-25.
9. Бурлачук В. Символічні системи і конституювання соціального смислу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. - №3, С.147-155.
10. Бутківська Т. В. Проблема цінностей у соціалізації особистості // Цінності освіти і виховання: Науково-методичний збірник/ За заг. ред. О.В. Сухомлинської. К., 1997. С.27-31.
11. ВахтоминН. К. Практика. Мышление. Знания. К проблеме творческого мышления. М.: Наука, 1978. 112с.
12. Вебер М. Основные социологический понятия // Избранные произведения: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1990. 808с.
13. Веденєєв В. О. Українське суспільство: ціннісні протиріччя перехідного етапу // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах „Грані”. Дніпропетровськ. 2005. - №4. С. 144-148.
14. Великий тлумачний словник сучасної української мови // Уклад. і головний ред. В. Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВРФ „Перун”, 2001 440с.
15. Вербець В. В. Соціально-психологічне напруження молоді міста: умови та фактори регуляції // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології (Збірник наукових праць). Дніпропетровськ. 2001. С.167-170.
16. Верхонин В. И., Зубков В. И. Экономическая социология. М.: Изд-во РУДН, 2002. 459 с.
17. Вісин В. В., Сушик О. Г. Економічна освіта у системі психолого-педагогічних дисциплін // Вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. (Філософія. Психологія. Педагогіка). Зб. наук. праць. К.: ІВЦ „Політехніка”, 2001. - №3. Кн. 2. С.27-30.
18. Власюк О., Парахонський Б., Пирожков Б. Людський вимір. Реалії і перспективи України // Політика і час. 1995. №2. С.34-45.
19. Волкова Н. Загальноекономічна освіта в системі економічної культури суспільства // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. К.: МДГУ, 2001. Випуск 2. С. 67-75.
20. Геранзон Б. Практический интеллект // Вопросы философии. 1998. №6. С.66-78.
21. Гинецинский В. И. Знание как категория педагогики: Опыт педагогической когнитологии. Л.: Из-во Ленинградского ун-та, 1989. 144 с.
22. Гілюн О. В., Глущенко В. Ю. Зміна параметрів соціального самопочуття викладачів вищої школи в кризовому суспільстві (досвід соціологічного аналізу) // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології. Дніпропетровськ. 2001. С. 171-176.
23. Гладков Е. Проблеми розвитку молодіжного руху як форми соціальної адаптації та шляхи їх вирішення // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. К.: НВФ „Студцентр” / НІКА-Центр. 1998. С. 95-98.
24. Гладкова В. М. Соціальна адаптація молодого спеціаліста: економічні аспекти // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. К.: НВФ „Студцентр” / НІКА-Центр. 1998. С.98-101.
25. Головатий М. Ф. Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану // Український соціум: соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики. 2002. - №1. С. 54-62.
26. Головатый Н.Ф. Социология молодежи. К.: МАУП, 1999. 224с.
27. Головаха Є. І., Паніна Н. В. Тенденції розвитку українського суспільства (1994 1997 рр.). Соціологічні показники (Таблиці, ілюстрації, коментар). К.: Ін-т соціології, 1998. 131с.
28. Головаха Є. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні. К.: Ін-т соціології,1997. 156с.
29. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376с.
30. Гордон Л. Социальная адаптация в современных условиях // Социологические исследования. 1994. - №8-9. С. 58-69.
31. Городняк І. В. Адаптаційні можливості молоді Львівщини до ринкових умов // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ. 2001. С.201-204.
32. Городняк І. Соціально-економічні аспекти адаптації молоді до умов ринку // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 6. К.: Інститут соціології НАН України. 2003. С. 342-348.
33. Городняк І.В. Соціальна адаптація учнівської молоді в умовах суспільної трансформації (регіональний аспект) // Соціологічні дослідження. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Луганськ. 2003. №3. - С.181-188.
34. Городняк І.В. Фактори, що визначають адаптивні можливості населення до ринкових умов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2002. - №543. Вип.14. - С.127-131.
35. Грішнова О., Смоловик П. Освіта й професійна мобільність як чинник конкурентноздатності робочої сили // Україна: аспекти праці. 1999. - №1. С.3-7.
36. Губер А. О. Выпускник вуза ХХІ века: критерии построения адаптационной модели // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Харків. 2000. С.236-237.
37. Демченко І., Яременко О. Економічна активність молоді: сучасний стан і тенденції розвитку. Молодь України у дзеркалі соціології / Заг. ред. О. Балакірєвої і О. Яременка. К.: УІСД, 2001. С.28-35
38. Донченко Е. А. Социетальная психика. К.: Наукова думка, 1994. 207с.
39. Донченко О. А. Адаптаційний невроз як ознака нашого часу // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. К.: НВФ „Студцентр” / НІКА-Центр. 1998. С. 37-48.
40. Донченко О., Овчаров А. Адаптаційний невроз соціуму як наслідок управлінської кризи // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. - №1. С. 173 182.
41. Економічна енциклопедія / Відп. Ред. С.В. Мочерний. У трьох томах. (Т1). К.: Академія.-2000. - 864 с.
42. Економічна соціологія. Навч. посібник / Заг. ред. В. М.Ворони, В. Є. Пилипенка. К.: Наукова думка, 1997. 272с.
43. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. - К.: Міжнародна економічна фундація, 2000 - 703с.
44. Єфременко Т. Фінансова поведінка населення України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. - №2. С.165-175.
45. Зайчук В.О. Економічна освіта молоді: дослідження впливу соціуму на особистість: Монографія. Луцьк: Ред.- вид. відділ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1999. 292с.
46. Закатнов Д. О. Економічна підготовка школярів в умовах модернізації загальноосвітньої школи // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Зб. наук. праць. К., 2002, - С. 274-279.
47. Заславская Т. И. Социальная структура современного российского общества // Общественные науки и современность. 1997. - №2. С. 20-29.
48. Зданевич Л. В. Адаптація студентів педагогічних училищ до нових умов життєдіяльності: Дис. кандид. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України К. 2003. 242с.
49. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. М.: Политиздат, 1986. 223с.
50. Злобіна О. Г., Тихонович В. О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. К.: Наукова думка, 1996. 98с.
51. Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. К.: Інститут соціології НАН України, 2004. 400с.
52. Злобіна О. Суспільні зміни і динаміка процесів соціальної адаптації населення // Четверта всеукраїнська соціологічна конференція Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. К. 2004. С.47-49.
53. Злобіна О. Українська молодь: на перетині реалій і сподівань // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 6. К.: Інститут соціології НАН України, 2003. С. 324-341.
54. Інтеграція сучасного наукового знання / Н. Т. Костюк, В. С. Лутай, Г. Ю. Кикец і ін. К.: Вища шк., 1984. 184с.
55. Калайков И. Цивилизация и адаптация. - М.: Прогресс, 1984. 240с.
56. Каревіна О. Економічні інтереси та соціально-економічні й політичні орієнтації населення України на етапі переходу до нового соціально-економічного устрою // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. - №4-5. С. 176-186.
57. Коваліско Н. В., Хоронжий А. Г. Регіональна трудова мобільність. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 165с.
58. Коваліско Н. Соціальне самопочуття та соціальна диференціація сучасної української молоді // Молодіжна політика: проблеми і перспективи. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. Дрогобич. Львів: Вимір, 2005. С. 58-69.
59. Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи. Монографія / За ред. С. У. Гончаренка. Львів: Світ, 1999. 302с.
60. КондаковН. И. Логический словарь. М.: Наука, 1971. 656с.
61. Кононов І. Адаптаційні та адаптуючи стратегії поведінки міських жителів Луганщини за умов суспільної кризи // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - №2. 1999. С. 70-82.
62. Константинов В. Н. Социальная активность и пассивность личности. Владимир: ВГПИ, 1990. 112 с.
63. Корель Л. В. Социология адаптации: этюды апологии. / Отв. ред. Ф. М. Бородкин. Новосибирск: ИЭ иОПП, 1997. 160 с.
64. Коржева Э. М. Адаптация подростков к рыночным отношениям // Социологический журнал. 1995. - №2. С. 141-151.
65. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія. - К.: Центр вільної преси, - 2003. 200с.
66. Кравченко А. И. Социология для экономистов. М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. 336с.
67. Кучерів І., Бекешкіна І., Головаха Є., Макєєв С. Економічна свідомість населення України і економічна просвіта. К.: Демократичні ініціативи, 1996. 64с.
68. Кушерец В. И. Массовое сознание // Социологический справочник / Под. общ. ред. В. И. Воловича. К.: Политиздат Украины, 1990. С. 329-330.
69. Кушерець В. І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій К.: Знання України, 2002. 248с.
70. Лагутін В. Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: Навч. посібник. К.: Просвіта, 1996 336с.
71. ЛатышевВ. Л. Компьютерная технология обучения. М.: Изд-во МАИ, 1992. 48с.
72. ЛеднёвВ. С. Содержание образования. М.: Высш. шк., 1989. 360с.
73. ЛернерИ. Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1982. 191с.
74. Лисеєнко О. Реалізація державної молодіжної політики: молодіжні програми (на прикладі Одеської області) // Молодіжна політика: проблеми і перспективи. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. Дрогобич. Львів: Вимір, 2005. С. 40-45.
75. Лукашевич М. П. Соціологія економіки: Підручник. К.: Каравела. 2005. 228с.
76. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посібник. К.: МАУП, 1999. 289с.
77. Луценко Є. М. Соціальні проблеми адаптації окремих груп жінок на ринку праці України // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. К.: НВФ „Студцентр” / НІКА-Центр. 1998. С. 159-165.
78. Магун В. С., Гимпельсон В. Е. Стратегии адаптации рабочих на рынке труда // Социологические исследования. 1994. - №5. С. 82-89.
79. Малахов С. В. „Экономический человек” и рациональность экономической деятельности // Психологический журнал. 1990. - №6. С. 38-46.
80. Малахов С. Интраэкономическая модель экономического поведения и „иллюзия прибыльности” // Психологический журнал. 1991. - №4.- С. 50-60.
81. Мартинюк І., Соболєва Н. Символічна соціальна реальність: методологічні підходи та практичний досвід вивчення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. - №3. - С.126-146.
82. Марущенко О. А. Образование как фактор общественной интеграции // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків: 2000. С. 135-138.
83. Медведєв Ю. Фінансові стимули як економічна категорія // Економіка України. 2002. - №4. С.64-69.
84. Мелащенко О. М. Задоволення потреб у навчанні як нагальна потреба держави, навчального закладу, індивіда // Вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. (Філософія. Психологія. Педагогіка) Зб. наук. праць. К.: ІВЦ „Політехніка”, 2001. - №3. Кн.1. С.11-12.
85. Надибська О. Я. Трансформація цінностей на сучасному етапі розвитку суспільства // Перспективи. - №1. 2003. С. 71-77.
86. Наумова М. Ю. Коммуникативная природа социального знания // Соціологічна наука і освіта в Україні. 2000. Випуск 1. С.70-78.
87. Наумова М. Ю. Соціальне знання: спроба концептуалізації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. - №2. С.106-116.
88. Ничкало Н. Г. Адаптація професійна // Енциклопедія сучасної України. К., 2001. Т.1. С. 179-180.
89. Нове покоління незалежної України (1991-2001 роки): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді (за підсумками 2001 р.) К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. 211с.
90. Новиков В. Проблеми реалізації державної політики регулювання доходів населення // Економіка України. 2000. - №5. С.66-70.
91. Общая психология: Курс лекций для первой ступени педагогического образования // Сост. Е. И.Рогов. М.: ВЛАДОС, 1998. 448с.
92. Олійник О. В. Специфіка використання поняття „молодь” у соціологічних дослідженнях // Соціологічна наука і освіта в Україні. К. - 2000. Випуск 1. С. 130-131.
93. ОрловВ. И. Знания, умения и навыки // Педагогика. 1997. № 2. С.33-34.
94. ОсугаС. Обработка знаний: Пер. с яп. М.: Мир, 1989. 293с.
95. ПаламарчукВ.Ф. Школа учит мыслить. М.: Просвещение, 1987. 208с.
96. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. К.: Наукова думка, 1996. 231с.
97. Пачковський Ю. Ф. Адаптивні можливості молоді до умов ринкового середовища // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. Наук. праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна 2001. С. 477-480.
98. Пачковський Ю. Ф. Підприємницька поведінка: теоретико-методологічні аспекти // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. №2. С.57-63.
99. Пачковський Ю. Ф. Соціальні і поведінкові типи підприємців в умовах ринкової економіки // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. пр. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2002. С.384-387.
100. Пачковський Ю. Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. Львів: Світ, 2000. 272с.
101. Пачковський Ю.Ф., Городняк І.В. Соціальне розуміння економічних процесів у контексті соціології знання // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. пр. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Карабіна. 2004. С. 123-125.
102. Педагогическая диагностика в школе / А. И. Кочетов, Я. Л. Коломинский, И. И. Прокофьев и др.; Под ред. А.И.Кочетова. Мн.: Нар. асвета, 1987. 223с.
103. Перепелиця М. Державна молодіжна політика як важливий чинник соціалізації молодого покоління // Молодь України у дзеркалі соціології К.: УІСД. 2001. С.157-170.
104. Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика у деяких країнах світової спільноти: основні принципи її провадження // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Збірник наукових публікацій Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконаних наукових програм і проектів у 1997 році. Випуск 7. Х.: НВФ „Студцентр”, 1998 С.33-37.
105. Петінова О. Б. Потреби, інтереси, ціннісні орієнтації: їх взаємозв’язок // Перспективи. - №1. 20002. С. 71-78.
106. ПиажеЖ. О природе креативности // Вестник МГУ. Сер. 14: Психология. 1996. №3. С.8-16.
107. Пилипенко В. Є. Економічна свідомість населення України // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Зб. Наук. праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. 2004. С.207-210.
108. Пилипенко В. Є. Реформи. Підприємництво. Культура. К.: Стилос, 2001. 151с.
109. Пилипенко В. Соціальна регуляція трудової поведінки // Політологічні читання. 1995. - №2. С.43-47.
110. Пилипенко В., Титарчук М. Економічна культура