ПИТАННЯ ПРАВА У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ФРАНКА : ВОПРОС ПРАВА В научном наследии ИВАНА ФРАНКО

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

БУНЧУК Оксана Борисівна

УДК : 34 (092)

ПИТАННЯ ПРАВА У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ
ІВАНА ФРАНКА

Спеціальність 12.00.01 теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Антон Антонович Козловський,
доктор юридичних наук,
професор

Чернівці - 2009

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................... 3

Розділ 1. Стан наукової розробки проблеми і загальнотеоретичні питання права у науковій спадщині І.Франка.......................................................... 12

1.1. Історіографічна база дослідження............................................. 12
1.2. Погляди І.Франка на походження та сутність права................ 23
1.3. І.Франко про джерела права..................................................... 53
Висновки до розділу 1....................................................................... 70

Розділ2.І.Франкопроісторичніетапирозвитку українського
права................................................................................................ 73

2.1. Становлення, джерела та основні риси давньоруського права
в оцінці І.Франка......................................................................... 73
2.2. Франкова характеристика українського права
литовсько-польської доби .......................................................... 94
2.3. І.Франко про право на українських землях у складі
Російської та Австрійської монархій кінця ХVІІІ
середини ХІХ століття ............................................................. 113
Висновки до розділу 2..................................................................... 134

Розділ 3. І.Франко про державний лад і право на західноукраїнських
землях у кінці ХІХ на початку ХХ століття........................... 138

3.1. Характеристика І. Франком управлінських і судових
органів на західноукраїнських землях.................................... 138
3.2. Австрійське законодавство кінця ХІХ початку ХХ століття
в оцінці письменника................................................................. 159
Висновки до розділу 3..................................................................... 185

Висновки......................................................................................................... 189

Список використаних джерел...................................................................... 195

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Важливою ознакою сучасної української історико-правової науки є помітне зростання інтересу дослідників до переосмислення творчих здобутків минулих поколінь. Такі дослідження допомагають забезпечити створення неупередженої об’єктивної картини історичного розвитку правового світогляду вітчизняних мислителів. В цьому аспекті аналіз наукового доробку видатного вченого і громадського діяча Івана Яковича Франка (1856 1916) видається корисним і актуальним.
І. Франко належить до низки найвизначніших представників української правової думки другої половини ХІХ початку ХХ століття. На жаль, масове сприйняття І.Франка ґрунтується на усвідомленні його виключно як письменника. Менше знають І.Франка літературного критика, публіциста. В колективному уявленні про І. Франка майже не знаходиться місця для усвідомлення його як вченого, що виявив глибокі та оригінальні міркування в різних сферах науки: філософії, економіки, політології, історії і, зокрема, у праві.
І.Франко не був фаховим юристом (мав учений ступінь доктора філософії), проте його енциклопедичні знання сприяли формуванню власних поглядів на правові явища і процеси сучасної йому дійсності. У висловлених ним більше ста років тому прогресивних ідеях відображені інтелектуальні правові здобутки цілої плеяди українських письменників і публічних діячів, які є актуальними завдяки їх гуманістично-демократичній спрямованості. Тому не випадково дослідження І.Франка знаходять своє застосування в історико-правових працях сучасних науковців.
Важливим чинником актуалізації теми дисертаційного дослідження також є те, що окремі концептуальні оцінки, міцно закорінені у франкознавстві, потребують перегляду. Нова історична доба зумовлює зміну інтерпретацій постаті І. Франка як ученого, актуалізує його правосвітоглядні орієнтири, висвітлює нюанси його правових ідей, збільшує можливості пізнання його праць.
Проведене дослідження спрямоване на те, щоб систематизувати, уточнити, конкретизувати, комплексно представити погляди І.Франка на право, визначити їх ідейно-практичну значущість для українського суспільства в умовах розбудови правової держави. Вивчення специфіки поглядів І. Франка на питання права видається важливим принаймні з трьох причин: по-перше, з’ясовується вагомий аспект наукової діяльності письменника; по-друге, узагальнюються досягнення певного напряму вітчизняного франкознавства, присвяченого вивченню цього аспекту світогляду вченого; по-третє, простежується гуманістичний зв’язок між правовими ідеями сучасного і минулого, наступність у збереженні і розвитку демократичних традицій в Україні.
Ступінь наукової розробки проблеми. Загальний корпус франкознавства складають тисячі наукових досліджень. Спеціальних праць, присвячених вивченню Франкових поглядів на державу та право, порівняно мало. Це дослідження В.Кульчицького, В.Сокуренка, О.Скакун, О.Копиленка, Т.Андрусяка та ін. Віддаючи належне внеску означених вчених у дослідження правового аспекту світогляду І.Франка, зауважимо, що вони не вичерпали, та й не могли вичерпати всіх питань права, які перебували в полі зору І.Франка. Це пояснюється тим, що не всі праці вченого знаходилися у науковому обігу і залучалися до вивчення, а вибір правової тематики для дослідження в радянські часи значною мірою диктувався панівною моністичною методологією. Нині, коли науковим співтовариством сприйнято методологічний плюралізм, використання сучасних методів відкриває можливість поглибленого опрацювання наукових, літературно-критичних і публіцистичних текстів ученого, нового комплексного прочитання” системи його правових ідей, що стосуються різних сфер життєдіяльності людини і суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як складова частина комплексної теми 2006 2010 рр. Правова природа особистості в структурі громадянського суспільства” (№ державної реєстрації 0106U003616), над якою працює колектив кафедри теорії та історії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у комплексному історико-теоретичному аналізі наукової спадщини І. Франка, виокремленні системи правових ідей як важливого зрізу його багатостороннього світогляду, що зберігає науково-практичну значущість у наші дні.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
· вивчити та проаналізувати існуючу літературу, пов’язану з питанням правових поглядів І.Франка, з’ясувати стан наукової розробки проблеми;
· вивчити наукову, публіцистичну та літературно-критичну спадщину І.Франка, розкрити процес формування та встановити особливості еволюції його правових поглядів;
· виявити світоглядні засади уявлень І.Франка про право;
· розглянути погляди вченого на походження та джерела права;
· виявити тип праворозуміння, перевагу якому віддавав І.Франко;
· окреслити позицію І.Франка стосовно історичних етапів розвитку права на українських землях;
· проаналізувати Франкове бачення правових проблем на західноукраїнських землях після їхнього входження до складу Австрійської монархії;
· з’ясувати характер, мету і результати Франкового аналізу сучасного йому австрійського законодавства;
· встановити актуальність та визначити прикладний характер правових поглядів І.Франка для правової системи сучасної України.
Об’єктом дослідження виступають суспільно-політичні відносини, що вплинули на формування правових поглядів І.Франка, його творча спадщина, яка включає наукові, науково-популярні, публіцистичні праці, а також листування з українськими і зарубіжними політичними та громадськими діячами, науковцями.
Предметом дослідження є погляди І.Франка на право в контексті його часу та їх значення для сучасної історико-правової науки.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дослідженні застосовано систему філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, принципів. Основою роботи є діалектичні закони і категорії з використанням формально-логічного, порівняльно-правового, системно-структурного та інших методів аналізу. Діалектичний метод дав можливість всебічно вивчити процеси виникнення, еволюції поглядів І.Франка на право, встановити зв’язок з матеріальними і духовними (культурно-моральними) чинниками функціонування українського суспільства його часу. Методологічний принцип історизму та принцип єдності логічного й історичного забезпечив встановлення закономірностей розвитку його правових поглядів, визначення змісту правових суджень І.Франка у конкретному історичному контексті. Всебічне розкриття теми дисертаційного дослідження базується і на застосуванні хронологічного й проблемно-категоріального способів викладення матеріалу.
Важливу роль відіграв також біографічний метод, що передбачає дослідження історико-правових явищ і процесів крізь призму життя й творчості окремих помітних представників епохи. Методологічним підґрунтям праці став принцип об’єктивності. Необхідність порівняння поглядів І.Франка щодо права на різних етапах світоглядної еволюції вченого, зіставлення їх з міркуваннями інших українських мислителів, зумовило використання компаративного методу. З метою осягнення змісту текстів праць І.Франка застосовано герменевтичний метод.
Джерелознавчою базою дисертації, крім наукової спадщини І.Франка, стали також теоретичні праці інших видатних представників політико-правової думки України кінця ХІХ початку ХХ століття. До аналізу залучалися і публікації І.Франка в періодичних виданнях, значна частина з яких не перевидавалася. Було вивчено законодавство різних історичних періодів, на яке звертав увагу вчений.
У дисертації використано праці сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері історії держави та права, історії політичних і правових учень, теорії держави і права: Т.Андрусяка, В.Бабкіна, В.Графського, М.Дамірлі, Г.Демиденка, А.Кормича, В.Кульчицького, В.Лазарєва, О.Мироненка, В.Нерсесянца, М.Никифорака, Ю.Римаренка, О.Скакун, В.Тимошенко, І.Усенка, Ф.Шульженка та інших.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що вперше у сучасній вітчизняній юридичній науці здійснена спроба комплексного аналізу поглядів І.Я.Франка на загальнотеоретичні та історичні проблеми права.
Наукова новизна одержаних результатів знаходить свій прояв у таких теоретичних положеннях і висновках, що виносяться на захист:
уперше:
— зібрано, систематизовано невідомі і маловідомі праці письменника, частина яких після публікації за життя автора більше не перевидавалися і з цієї причини залишилася поза розглядом попередніх дослідників;
— запропоновано періодизацію правових поглядів І.Франка (І етап 1877-1886 рр.; ІІ етап 1887-1897 рр.; ІІІ етап 1898-1916 рр.), розкрито еволюцію його суджень про право та роль права у життєдіяльності людини і суспільства;
— виявлено та спростовано окремі неточні положення щодо правових поглядів І. Франка, які ще й досі, на жаль, є непоодинокими у наукових статтях, монографіях та у розділах підручників, присвячених розглядові української правознавчої думки кінця ХІХ початку ХХ ст. (звуження впливу на Франкове розуміння процесу виникнення права лише історико-матеріалістичною теорією; недооцінка Франкового трактування звичаєвого права тощо);
— встановлено, що І.Франко, не будучи юристом за фахом і не вдаючись до оцінки типів праворозуміння, виявляв схильність до інтегрування елементів природно-правового, соціологічного і формально-догматичного правопізнання (права людини розглядав як природне явище, захищав гідність людини незалежно від соціального становища, національної і релігійної належності; соціальне середовище вважав системою сфер, у яких відбувається формування права в процесі спілкування і співпраці людей; державі, її уповноваженим органам, відводив відповідальну роль у формалізації права, санкціонуванні, встановленні, зміні чи відміні правових норм);
— розкрито теоретичне підґрунтя правових поглядів І. Франка, яке становили праці Ч.Беккаріа, Т.Гоббса, Г.Гроція, Д.Леббока, Д.Мак-Леннана, К.Маркса, Г.Мена, Ж.Ж.Руссо, Г.Спенсера, Е.Тейлора та ін.;
— проаналізовано проекти законів, укладених Іваном Франком (проект індемнізаційної угоди 1882 р., Закон про риболовство в Галичині. Проект Івана Франка” від 4 березня 1916 р.); визначено демократичний і національний характер їх змісту, виражений у всебічному врахуванні інтересів українського населення Австро-Угорської монархії;
удосконалено положення щодо:
— персонального внеску І.Франка у вітчизняну правознавчу науку інтерпретацією низки проблем загальної теорії права та історії українського права;
— причин прояву наукового інтересу І.Франка до проблем звичаєвого права та визначена спрямовуюча роль М.Драгоманова на їх опрацювання;
— світоглядного та наукового впливу на правові погляди І.Франка його талановитих співвітчизників М.Владимирського-Буданова, М.Грушевського, М.Драгоманова,О.Єфименко,О.Кістяківського, В.Охримовича,С.Подолинського, П.Чубинського, що досягнуто за допомогою порівняння їхньої і Франкової оцінки низки правових питань;
набули подальшого розвитку:
— конкретизація поглядів І.Франка на історію українського права;
— систематизація ідей І.Франка щодо головних джерел давньоруського й західноукраїнського права, яка здійснена у контексті аналізу цих питань у тогочасній і теперішній історико-правовій літературі;
— пропозиції щодо доцільності врахування Франкових ідей у процесі творення системи національного законодавства (зокрема, ідей щодо законодавчого урегулювання будови органів місцевого самоврядування; верховенства і непорушності основного закону держави Конституції; значення принципів законотворення тощо).
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки можна використати:
- у подальших наукових дослідженнях;
- у демократичному державно-правовому будівництві;
- у навчальному процесі при викладанні курсу історії вчень про державу і право, історії держави і права України, для написання підручників і науково-методичних посібників з відповідних юридичних дисциплін.
Апробацію дисертації здійснено при обговоренні окремих її положень на щорічних наукових конференціях викладачів і на засіданнях кафедри історії та теорії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основну концепцію та результати дослідження викладено у 10 доповідях на конференціях різних рівнів, у т.ч. 3-й міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004); 1-й міжнародній науково-практичній конференції Науковий потенціал світу ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004); 13-й історико-правовій конференції «Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти» (Чернівці, 2005); 3-й міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (Луцьк, 2007); міжнародному науковому конгресі «Іван Франко: дух, наука, думка, воля (до 150-річчя від дня народження)» (Львів, 2006); міжнародній науково-практичній конференції Творчість І.Я.Франка в контексті української духовності” (Житомир, 2006); міжнародній науково-практичній конференції «Іван Франко і Буковина» (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та пошукачів Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні” (Львів, 2007); ХVІІ міжнародній історико-правовій конференції Регіональні аспекти історико-правових досліджень” (Донецьк, 2007); ІV міжнародній науково-практичній конференції Україна в євроінтеграційних процесах: проблеми і перспективи” (Київ, 2007).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено в 9 публікаціях, з них у фахових виданнях 6, а також у 6 випусках матеріалів наукових конференцій.
1. Бунчук О.Б. Історико-правова характеристика становища селянства західноукраїнських земель під владою Польщі у науковій спадщині І.Я.Франка / О.Б.Бунчук // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. правознавство. Чернівці : Рута, 2005. Вип. 286. С. 34-38.
2. Бунчук О.Б. Дослідження правового становища галицького селянства у наукових працях І.Я.Франка / О.Б.Бунчук // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. правознавство. Чернівці : Рута, 2005. Вип. 306. С. 9-13.
3. Бунчук О.Б. Франкові ідеї федералізму та їх політико-правові інтерпретації / О.Б.Бунчук // Волинь-Житомирщина : іст.-філол. зб. з регіональних проблем. №15. Житомир : Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2006. С.252-258.
4. Бунчук О.Б. І.Я.Франко про самоврядування міст за магдебурзьким правом / О.Б.Бунчук // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. правознавство. Чернівці : Рута, 2006. Вип. 365. С. 44-48.
5. Бунчук О.Б. Міжнародно-правові акти Київської Русі в оцінці І.Я.Франка / О.Б.Бунчук // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. правознавство. Чернівці : Рута, 2006. Вип. 333. С. 37-41.
6. Бунчук О.Б. Загальна характеристика римського права у науковій спадщині І.Я.Франка / О.Б.Бунчук // Держава і право: зб. наук. пр.: Юрид. і політ. науки (спецвипуск). К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2007. С.18-23.
7. Бунчук О.Б. Ідеї свободи та рівності у поглядах І.Я.Франка на походження держави / О.Б.Бунчук // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. правознавство. Чернівці : Рута, 2007. Вип. 385. С. 23-28.
8. Бунчук О.Б. Іван Франко про сільське самоврядування на західноукраїнських землях другої половини ХІХ століття (історико-правовий аспект) / О.Б.Бунчук // Регіональні аспекти історико-правових досліджень : матеріали ХVІІ міжнар. іст.-прав. конф., (Донецьк, 31 3 червня 2007 р.). Донецьк, 2008. С. 342-353.
9. Бунчук О.Б. Погляди Івана Франка на походження держави і права (герменевтичний та компаративістський аспекти) // Іван Франко: дух, наука, думка, воля (до 150-річчя від дня народження): матеріали міжнар. наук. конгресу, (Львів, 27 вересня 1 жовтня 2006 р.) Львів, 2008. Т. 1. С.161-176.
10. Бунчук О.Б. Звичаєве право у системі правових поглядів Івана Франка / О.Б.Бунчук // Динаміка наукових досліджень ‘2004: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 21-30 черв. 2004 р.) Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. Т. 4 : Право. С. 6-7.
11. Бунчук О.Б. Іван Франко про панщину і правові наслідки її скасування на західноукраїнських землях / О.Б.Бунчук // Науковий потенціал світу ‘2004: матеріали першої міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 1-15 листоп. 2004 р.) Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. Т. 48: Право. С. 3-6.
12. Бунчук О.Б. І.Я.Франко про правове становище селянства Галичини (друга половина ХІХ століття) / О.Б.Бунчук // Право в системі соціальних норм : історико-юридичні аспекти : матеріали ХІІІ іст.-прав. конф., (Чернівці, 20-22 трав. 2005 р.). Чернівці : Рута, 2005. С. 326330.
13. Бунчук О.Б. І.Я.Франко про суспільно-політичний устрій західно-українських земель у складі Австро-Угорської імперії / О.Б.Бунчук // Іван Франко і Буковина: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Чернівці, 22 вересня 2006 р.) Чернівці: Прут, 2006. С.67-73.
14. Бунчук О.Б. Іван Франко про Литовські статути / О.Б.Бунчук // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: матеріалами ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 23-24 березн. 2007 р.) Луцьк. С. 15-17.
15. Бунчук О.Б. Іван Франко про права українського населення Закарпаття в ІІ половині ХІХ століття (за матеріалом протесту галицьких русинів І ми в Європі”) / О.Б.Бунчук // Наука, практика, освіта: матеріали V міжнар. наук. практ. конф., (Київ, 23 трав. 2008 р.) К : ДОРАДО, 2008. С.71-73.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою й завданням дослідження. Робота обсягом 228 сторінок (з них основного тексту - 194 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел (397 найменувань) 34 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
І.Франко не був фаховим правником, водночас, як всебічно освічена людина і вчений-суспільствознавець рідкісного для свого часу універсалізму, він не тільки досконало орієнтувався у давній і сучасній йому юриспруденції, а й збагатив українську політико-правову думку рубежа ХІХ ХХ ст. багатьма оригінальними положеннями та ідеями. Вивчення наукової спадщини, публіцистичних праць та епістолярію І.Франка дає можливість зробити певні висновки щодо його поглядів на питання права.
1. Існуючі класифікації світоглядної еволюції І.Франка, в основу яких покладені такі критерії, як філософські уподобання письменника, особливості його політологічних поглядів, напрямки політичної діяльності, національне питання та ін., не можуть бути використані щодо періодизації поглядів І.Франка на питання права. Як відомо, мислитель пройшов досить складний шлях еволюції, позначеної істотними змінами його позицій і як громадського діяча, і як мислителя. Зрозуміло, це не могло не відбитися на особливостях його правових поглядів. У різні періоди світоглядної еволюції ученого, змінювався комплекс досліджуваних ним проблем права. Найбільш можливою видається систематизація Франкових міркувань про право за такою схемою:
І. 1876 1886 рр. : період зацікавлення І.Франком загальнотеоретичними
питаннями права (письменнику властиве зацікавлення ідеями соціалістичного інтернаціоналізму). Головні тексти цього періоду: Лукіян і його епоха” (1877), Наука і її взаємини з працюючими класами” (1878), Мислі о еволюції в історії людськости” (1881), Чи вертатись нам назад до народу?” (1881), Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити наші людові видавництва” (1882), Антігона. Драматична дія Софокла” (1883).
ІІ. 1887- 1897 рр. : період аналізу письменником діючого австрійського
законодавства (доба політичного радикалізму І. Франка, поєднання в поглядах мислителя соціальної та національної ідей). Головні тексти цього періоду: Селянські заворушення з приводу шляхового закону” (1887), Злидні Галичини в цифрах” (1888), Парцеляція більшої земельної власності” (1888), Закон про слуг” (1888), Загадковий закон” (1888), Ukraina irredenta” (1895) та ін.
ІІІ. 1898 1916 рр.: період дослідження І.Франком історичних пам’яток
українського права (домінування у поглядах письменника національних чинників). Головні тексти цього періоду: Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині” (1898), Йосиф Шумлянський, львівський єпископ 1668-1708 р., і заведення унії в Галичині” (1898), Описание документов архива западнорусских униатских метрополитов” (1899), Нові причинки до історії польської суспільності на Україні в ХІХ в.” (1902), Лук’ян Кобилиця” (1902), Нарис історії українсько-руської літератури” (1910),Іван Вишенський, його час і письменська діяльність” (1911), Причинки до історії України-Русі” (1912).
Однак, оптимальною та довершеною таку періодизацію вважати не можна, оскільки, на думку сучасних дослідників, І.Франка важко назвати системним мислителем, погляди якого становлять цілісну систему. Тому, вивчення Франкових поглядів потребує чіткого визначення джерельної бази їх формування, відмови від їхнього зведення до певного критерію. Серед ідейних натхненників письменника в різні періоди його світоглядної еволюції були: І.Кант, О.Конт, К.Маркс, Г.Спенсер, М.Драгоманов, С.Подолинський, О.Єфименко, М.Грушевський, В.Охримович та ін.
2. У багатьох наукових та публіцистичних розвідках І.Франка відображені його погляди на виникнення, суть та джерела права. Процес виникнення права мислитель проаналізував, розглядаючи історичний розвиток суспільства. Необхідно пам’ятати про вплив різних теорій виникнення держави і права на позицію письменника, що ускладнює однозначну оцінку його тверджень в межах певної концепції. І.Франко розглянув процес виникнення права у формі звичаїв ще в додержавному періоді, та прокоментував весь механізм його перетворення на право, встановлене та санкціоноване державою. Він зауважував, що в історичному плані правовий звичай одне з найдавніших джерел права, оскільки творення права йшло шляхом функціонування правил, яких люди дотримувались як звичаїв. З часом звичай, як джерело права, поступається іншим формам його виразу, зокрема, законам. Певне правило поведінки, як підкреслював учений, набуває обов’язкової сили закону тільки тоді, коли воно отримує письмове закріплення у нормативно-правових приписах держави. І.Франко зазнав впливу різних теорій походження держави і права органічної, теологічної, патріархальної, договірної, історико-матеріалістичної, насильства.
3. Для І.Франка історія виникнення права, принципи його розвитку, слугували відправним пунктом для з’ясування сутності самого права. Учений визнавав, що право не залишається незмінним у своєму розвитку, а підкоряється прогресу історичної еволюції. Для кожної епохи, як підкреслював І.Франко, властиве власне, притаманне тільки їй, розуміння права. Зміна соціальних традицій та пануючих у суспільстві уявлень про справедливість, рівність і свободу впливають на зміну ціннісної сутності права. Учений розглядав право, як одне із складних явищ об’єктивної реальності, з властивою йому традицією, культурою та історією.
Суттєве місце в поглядах ученого на сутність права займає проблема співвідношення права та закону. І.Франко розмежовував поняття право” та закон”, визнаючи право” родовим поняттям щодо видового закону”. Він вказував на різницю між писаним і реальним правом, вважаючи, що писане право формується з загальних, абстрактних, схематичних постанов і не може охопити всієї повноти права, яке діє в реальному житті. Право І.Франко розумів як таке, що пронизане ідеями гуманності, справедливості, рівності, як регулятор відносин між людьми, яким забезпечується воля і недоторканність кожного індивіда. При розгляді питання про сутність права І.Франко виявляв схильність до поєднання елементів природно-правового, соціологічного і формально-догматичного правопізнання.
4. І.Франко подав характеристику пам’яток українського права, а також аналіз головних рис права різних історичних періодів. Зокрема, вчений розглядав еволюцію давньоруського права. Серед головних джерел права він виділяв звичаєве право, міжнародні договори з греками, княжі устави. Домінуючим джерелом права Київської Русі І.Франко визнавав звичаєве право, сформоване на підставі звичаїв додержавного періоду. Він вказував на те, що до утворення Київської Русі поведінка східних слов’ян регулювалася звичаями, тісно пов’язаними з нормами моралі. Пізніше, зі становленням держави, звичаї родового ладу поступово трансформувалися у норми звичаєвого права. Письменник звертав увагу на відображення окремих правових звичаїв у Руській Правді”, зокрема в її Короткій редакції. І.Франко чітко наголошував на виявленні норманського впливу у найстаріших пам’ятках права старої Русі.
5. І.Франко вважав, що після розпаду давньоруської держави розвиток українського права відбувався у руслі розвитку правових систем тих держав, до складу яких у подальшому переходили українські землі. Він показав існування строкатої системи правових джерел у період існування Литовсько-Руської держави. На цьому історичному етапі право Київської Русі та Галицько-Волинської держави поєдналось з литовським і частково польським законодавством. Серед різних джерел права литовсько-руської держави І.Франко найдетальніше розглянув Литовські статути. Учений також звертав увагу на розвиток права після утворення Речі Посполитої, дослідив польський вплив на рівень української правової культури. Окремо І.Франко розглядав процес запровадження магдебурзького права на українських землях, визначив специфіку його дії, а також залежність цього інституту від конкретних обставин історичної дійсності. Вчений зауважував, що наприкінці ХІІІ ст., під впливом західноєвропейського права, на українських землях з’явилося магдебурзьке право. Його дія спочатку поширювалась лише на німців, які проживали в українських містах, проте, поступово воно почало впливати на правове становище всього міського населення. І. Франко констатував, що міщани звільнялися від податків, а також отримували інші пільги, характерні для магдебурзького права. На думку вченого, магдебурзьке право відіграло важливу роль у розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Чимало наукових розвідок І.Франка присвячені періоду існування української козацько-гетьманської держави. Він опублікував понад 40 праць з історії Хмельниччини, де багато уваги приділив джерелам права цього періоду. І.Франко вказував на значне поширення серед джерел права місцевого походження, нормативних актів військово-адміністративної влади. Багато положень, оцінок та висновків, зроблених І.Франком, не втратили наукового значення для сучасної історико-правової науки.
6. Особливу увагу письменник приділяв дослідженню права західноукраїнських земель в кінці ХVІІІ середини ХІХ ст. І.Франко проаналізував всі нормативно-правові акти, якими регулювались панщизняні відносини після переходу українських земель під владу Австрійської монархії. Він вказував на ряд важливих реформ, проведених Марією-Терезою та Йосифом ІІ (реорганізація австрійського судоустрою, затвердження кримінального кодексу 1768 та ін.). Німецькі урядники, що прибували на українські землі, за твердженням І.Франка, приносили з собою почуття формального права, законності та бюрократичну точність. У своїх дослідженнях письменник детально розглянув правове становище українського селянства. Ліквідацію панщини на західноукраїнських землях учений вважав не просто економічним звільненням селян, але і подією, яка надавала їм можливість відчути себе громадянами, наділеними правами участі у державних справах. Вивчаючи патенти австрійських монархів, які скасовували кріпосне право, І.Франко детально коментував всі помічені недоліки, нечіткості та суперечності. Письменник звернув увагу на відмінність між правами, записаними на папері, і обставинами дійсності. Крім проблем з індемнізаційними виплатами, як зауважував учений, на селянстві ще негативніше відбилися наслідки сервітутної справи та пропінаційного права.
7. І.Франко розглядав та коментував зміст законів та підзаконних актів Австро-Угорської монархії. Період його зацікавлення діючим законодавством пов’язаний з роботою вченого в редакції польської газети Kurjer Lwowski”. Як репортер, І.Франко відвідував різноманітні судові процеси, був присутній на засіданнях галицького сейму. Письменник бачив окремі недоліки в австрійських законах, він неодноразово вказував на існування різних протиріч між нормативно-правовими актами. Він вважав, що існуючі проблеми потрібно вирішувати на рівні законотворення.
Досить критично письменник ставився до норм Конституції Австрійської держави 1867 р., наголошуючи на відсутності їхнього практичного застосування. Водночас він застерігав, що внесення будь-яких змін до положень основного закону держави може стати небезпечним прецедентом. Важливими є міркування І.Франка щодо процесу законотворення. Він був противником нечіткого і важкого” стилю викладення законів, а також виступав проти прийняття неповних, половинчатих нормативно-правових актів. Вчений наголошував, що неточні та неоднозначні законодавчі дефініції створюють можливість для різної інтерпретації правових приписів. Він критикував суб’єктивізм у процесі законотворення, застерігав проти прийняття законів, які в угоду продовження традицій, були зорієнтовані в минуле і не відповідали реальним суспільним відносинам.
І.Франко розглянув реорганізацію судової системи та судочинства за весь період австрійського панування на західноукраїнських землях. Він звертав увагу на заміну станових судів загальними, відокремлення судової влади від адміністрації. Учений був переконаний, що результатом судового процесу повинно бути справедливе вирішення справи. Тобто, покарання, призначене судом має відповідати тяжкості скоєного підсудним діяння, і ні в якому разі не залежати від соціального становища особи. І.Франко наголошував, що проголошений суддями вирок завжди повинен грунтуватися на правових підставах.
8. Окремим виявом прагнень І.Франка покращити правове становище українського населення були написані ним проекти законів. Маємо на увазі Франків проект закону про риболовлю, складений ученим після детального аналізу австрійських постанов, якими регулювалась ця сфера суспільних відносин. На відміну від діючих нормативно-правових актів, Франків законопроект відзначався лаконічністю, чітким формулюванням основ риболовлі. І найголовніше у законопроекті вченого засвідчено значно більшу увагу до прав і повноважень сільських громад.
9. Частина поглядів та ідей І.Франка залишається актуальною і по цей час. До таких відносимо його вимоги щодо непорушності основного закону держави Конституції, вже окреслені нами Франкові принципи законотворення. І. Франко визнавав, що організація влади повинна відповідати національним традиціям і спрямовуватись на забезпечення прав і свобод кожної людини. Непорушною залишається і Франкова засада про те, що закон твориться для людей, а не люди існують для виконання закону. Підстави функціонування органів місцевого самоврядування, окреслені у наукових дослідженнях мислителя, співзвучні сучасним: передача максимального об’єму повноважень органам місцевого самоврядування; законодавче закріплення організації органів місцевого самоврядування; виборність органів місцевого самоврядування на основі загального, таємного, прямого виборчого права; участь населення в місцевих господарчих справах; відносна незалежність органів місцевого самоврядування від держави. Аналіз поглядів І.Франка на сільське самоврядування в другій половині ХІХ ст. сприяє розв’язанню питання про розвиток самоврядування в селах і селищах України на сучасному етапі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрусяк М. Генеза й характер галицького русофільства ХІХ-ХХ ст. / М. Андрусяк. Прага, 1941. 19 с.
2. Андрусяк М. Іван Франко про історичні концепції М. Грушевського / М. Андрусяк // Укр. історик. 1966. № 9-10. С. 133134.
3. Андрусяк Т. Г. Права людини в поглядах Михайла Драгоманова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 Теорія та історія держави і права ; історія політичних та правових вчень” / Т. Г. Андрусяк ; Київ. держ. ун-т ім. Тараса Шевченка. К. 1994. 17с.
4. Андрусяк Т. Іван Франко про конституцію та конституціоналізм / Тарас Андрусяк // Вибори та демократія. 2006. № 2. С. 8388.
5. Андрусяк Т. Права людини в історичних працях Михайла Драгоманова / Тарас Андрусяк // 150 років розвитку вітчизняної історичної науки в Київському університеті : матеріали респ. наук.-практ. конф. К., 1993. С. 5861.
6. Андрусяк Т. Теоретичні основи прав людини в творчості Михайла Драгоманова / Тарас Андрусяк // Право України. № 1. С. 4852.
7. Андрусяк Т. Шлях до свободи : Михайло Драгоманов про права людини / Тарас Андрусяк. Львів : Світ, 1998. 189 с.
8. Андрух В. Право Австрії та Східної Галичини (70-ті роки ХVІІІ ст. 70-ті роки ХІХ ст) / В. Андрух // Право України. 2000. № 6. С. 117118, 139.
9. Астаф’єв А. Трансформація суспільно-політичних поглядів Івана Франка // Молода нація : Альманах. К., 1996. Вип. 4. С. 519.
10. Бабкін В. Д. Право і закон : співвідношення понять / Володимир Дмитрович Бабкін // Право в системі соціальних норм : історико-юридичні аспекти : матеріали ХІІІ іст.-прав. конф., (Чернівці, 20-22 трав. 2005 р.) Чернівці : Рута, 2005. С. 39.
11. Баглай І. В. Іван Франко про звичаєве право, як джерело права / І. В. Баглай // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави : матеріали ІІІ Всеукр. наук. конф., 4-5 берез. 2005 р. / М-во освіти і науки України, Одес. нац. акад., Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Одеса : Юрид. л-ра, 2005. С. 135-138.
12. Баран С. З моїх спогадів про Івана Франка / Степан Баран // Спогади про Івана Франка / [упорядкув., вступ. ст. і прим. М. Гнатюка]. Л. : Каменяр, 1997. С. 440453.
13. Басс І. І. Іван Франко : життєвий і творчий шлях / І. І. Басс, А. А. Каспрук . К. : Наук. думка, 1983. 445 с.
14. Бегей І. І. Політичні інститути суспільства в теоретичній спадщині Юліана Бачинського / І. І. Бегей. Львів, 1999. 67 с.
15. Бегей І. Юліан Бачинський: соціал-демократ і державник / І.Бегей. К., 2001. 256 с.
16. Безродний Є. Іван Франко як кандидат у депутати / Євген Безродний // Віче. 1997. №8. С. 147151.
17. Бернштейн М. Д. Франко і Шевченко : спостереження над Шевченковою спадщиною І.Я.Франка / М. Д. Бернштейн. К. : Дніпро, 1984. 268 с.
18. Бігун В. С. Антропологічні аспекти праворозуміння / В’ячеслав Степанович Бігун // Право в системі соціальних норм : історико-юридичні аспекти : матеріали ХІІІ іст.-прав. конф., ( Чернівці, 20-22 трав. 2005 р.) Чернівці : Рута, 2005. С. 8795.
19. Білецький О. Від давнини до сучасності: вибрані праці: в 2 т. / О. Білецький. К. : ДВХЛ, 1960. Т. 1 : Проблеми радянського франкознавства. С. 477488.
20. Білецький О. І. Іван Франко : життя і творчість / О. І. Білецький, І. І. Басс, О. І. Кисельов. К. : Вид-во АН УРСР, 1956. 304 с.
21. Білоус О. Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка / О. Білоус. К., 1949. 30с.
22. Близнюк А. Редакторська концепція Івана Франка / Андрій Близнюк // Волинь-Житомирщина : [іст.-філолог. зб. / ред. : В. Єршов, В. Мойсієнко]. Житомир : Вид-во Житомир держ. ун-ту ім. І. Франка, 2006. С. 259269.
23. Бочковський О. Іван Франко національний buditel” / О. Бочковський. // Наша громада. 1926. № 5-6 (31-32). С. 821.
24. Брагінець А. С. Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка / А. С. Брагінець. Л. : Кн.-журн. вид-во, 1956. 412с.
25. Будівничий української державності: хрестоматія політологічних статей Івана Франка / [упоряд. Д. Павличко]. К. : Києво-Могилян. акад., 2006. 639 с.
26. Бутрин М. Бібліографічна Франкіана / Мирослав Бутрин // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : матеріали міжнар. наук. конф., (Львів, 25-27 верес. 1996 р.) / ред. кол. : Л. Бондар [та ін.]. Львів : Світ, 1998. С. 142144.
27. Бучко Д. Листування Івана Франка з європейськими вченими / Дмитро Бучко // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : матеріали міжнар. наук. конф., (Львів, 25-27 верес. 1996 р.) / ред. кол. : Л. Бондар [та ін.]. Львів : Світ, 1998. С. 798800.
28. Величко Г. Спомини про Івана Франка / Григорій Величко // Спогади про Івана Франка / [упорядкув., вступ. ст. і прим. М. Гнатюка]. Львів : Каменяр, 1897. С. 288292.
29. Вервес Г. Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин 70-90-х рр. ХІХ ст. / Г. Д. Вервес. К. : Вид-во АН УРСР, 1959. 363 с.
30. Винар Л. Історичні праці Івана Франка / Л. Винар // Збірник укр. літ. газети. Мюнхен. 1957. С. 4863.
31. Вишина М. Іван Франко про Повість врем’яних літ” / Марина Вишина // Волинь-Житомирщина : [істор.-філол. зб. / ред. В. Єршов, В. Мойсієнко]. Житомир : Вид-во Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка, 2006. С. 9299.
32. Вірник Д. Ф. Економічні погляди І.Я.Франка / Д. Ф. Вірник, Є. А. Голубовська. К. : Вид-во АН УРСР, 1956. 179 с.
33. Владимирский-Буданов М. Обзор истории русского права / М. Владимирський-Буданов. Ростов-на-Дону : Феникс, 1995. 640 с.
34. Возняк М. Велетень думки і праці : шлях життя і боротьби Івана Франка / М. Возняк. К. : Держлітвидав України, 1958. 403 с.
35. Возняк М. Виборче беззаконня проти Івана Франка / М. Возняк // Іван Франко. Статті і матеріали. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1948. Зб. 1. С. 6587.
36. Возняк М. З життя і творчості Івана Франка / Михайло Возняк. К. : Вид-во АН УРСР, 1955. 304 с.
37. Возняк М. Іван Франко в добі радикалізму / Михайло Возняк // Україна. 1926. № 6. С. 115163.
38. Возняк М. Іван Франко і баденівські вибори 1897 року / Михайло Возняк // Іван Франко. Статті і матеріали. Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1955. Зб. 4. С. 4674.
39. Возняк М. С. Нариси про світогляд Івана Франка / М. С. Возняк. Львів : Львів. ун-ту, 1955. 159 с.
40. Возняк С. М. У пошуках суспільного ідеалу (І. Франко і соціалізм) / С. М. Возняк. Івано-Франківськ, 2006. 169 с.
41. Возняк С. М. Філософська думка України : імена та ідеї / С. М. Возняк, М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. Івано-Франківськ, 2003. С. 9296.
42. Возняк С. Світогляд І.Франка в контексті вітчизняної та світової філософської думки / Степан Возняк // Сучасність. 2000. № 6. С. 3643.
43. Войтюк А. Іван Франко про Берестейську унію / Адам Войтюк // Франкознавчі студії . Дрогобич, 2002. Вип. 2. С. 2334.
44. Войтюк А. Національна ідея в інтерпретації Івана Франка / Адам Войтюк // Франкознавчі студії . Дрогобич, 2002. Вип. 2. С. 166170.
45. Гарасимович А. Національна свідомість українців: оцінки і прогнози Івана Франка / Андріана Гарасимович // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : матеріали міжнар. наук. конф., (Львів, 25-27 верес. 1996 р.) / ред. кол. : Л. Бондар [та ін.]. Львів : Світ, 1998. С. 215220.
46. Гаюк В. В. Кандидат народу : публіцистичний нарис / В. В. Гаюк. Львів : Логос, 2002. 32с.
47. Гнатенко П. И. Общественно-политическая мысль на Украине во второй половине XVII начале XVIII века / П. И. Гнатенко. Днепропетровск, 1982. 169с.
48. Гнатюк М. Періодизація українського франкознавства / Михайло Гнатюк // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : матеріали міжнар. наук. конф., (Львів, 25-27 верес. 1996 р.) / ред. кол. : Л. Бондар [та ін.]. Львів : Світ, 1998. С. 3240.
49. Гольберг М. До питання про універсалізм Івана Франка / Марк Гольберг // Франкознавчі студії . Дрогобич, 2002. Вип. 2. С. 185204.
50. Гольберг М. Я. Іван Франко про велику французьку революцію / М. Я. Гольберг // Філософ. і соціол. думка. 1990. №12. С. 117126.
51. Горак Р. Іван Франко / Р. Горак, Я. Гнатів. Львів : Вид. Центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. Кн. 6 : В поті чола. 530 с.
52. Горак Р. Іван Франко / Р. Горак, Я. Гнатів. Львів : Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. Кн. 5 : Не пора! 424 с.
53. Горак Р. Іван Франко / Р. Горак, Я. Гнатів. Львів : Місіонер, 2002. Кн. 3 : Гімназія. 360 с.
54. Горак Р. Іван Франко / Р. Горак, Я. Гнатів. Львів : Місіонер, 2000. Кн. 1 : Рід Якова. 232 с.
55. Горак Р. Іван Франко / Роман Горак, Ярослав Гнатів. Львів : Вид. Центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. Кн. 4 : Університет. 472 с.
56. Горак Р. Іван Франко / Роман Горак, Ярослав Гнатів. Львів : Місіонер, 2001. Кн. 2 : Цілком нормальна школа. 204 с.
57. Горак Р. Родовід Івана Франка в офіційних документах / Р. Горак // Іван Франко і світова культура : матеріали міжнар. симпозіуму ЮНЕСКО, (Львів, 11-15 верес. 1986 р.). К. : Наук. думка, 1990. Кн. 1. С. 493496.
58. Горак Я. Листи Сергія Єфремова до Івана Франка / Яким Горак // Франкознавчі студії . Дрогобич, 2002. Вип. 2. С. 355385.
59. Горбач Н. До питання про філософські переконання Івана Франка / Назар Горбач // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : міжнар. наук. конф., 25-27 верес. 1996 р. : матеріали. Львів, 1998. С. 148152.
60. Горинь В. Іван Франко і Леся Українка: Відомий епізод непорозуміння між своїми” / Василь Горинь. Львів, 1998. 91с.
61. Горський В. С. Історія української філософії : курс лекцій / В. С. Горський. К., 1996. 286 с.
62. Гошовська В. А. Становлення української соціал-демократичної думки кінця ХІХ - початку ХХ століття : проблема світогляду, національних особливостей, теоретичного осмислення на сторінках преси / В. А. Гошовська. Х. : Основа, 1997. 420 с.
63. Грабовський С. Іван Франко та комунізм / С. Грабовський // Молодь України. 1990. 4 груд. С. 3.
64. Графский В. Г. Всеобщая история права и государства: учебник для вузов / В. Г. Графский. М. : НОРМА, 2000. 744 с.
65. Гринів О. Праця Бачинського Україна irredenta” в рецензіях І.Франка / Олег Гринів // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : міжнар. наук. конф., 25-27 верес. 1996 р. : матеріали. Львів, 1998. С. 199203.
66. Грицак Я. Молоді” радикали в суспільно-політичному житті Галичини / Ярослав Грицак // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1991. Т. 222 : [праці історико-філософської секції]. С. 71110.
67. Грицак Я. Іван Франко в еволюції української політичної думки / Я. Грицак // Сучасність. 1994. № 9. С. 114126.
68. Грицак Я. Іван Франко про політичну самостійність України // Materialy z miedzynarodowej konferencji naukowej zorganizowanej przez Instytut Historii Uniwersytetu Jagiellonskiego i Fundacje sw. Wlodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie 28 30 maja 1990. Krakow, 1990. С. 45-53.
69. Грицак Я. Й. Дух, що тіло рве до бою” : спроба політичного портрета Івана Франка / Я. Й. Грицак. Львів : Каменяр, 1990. 177 с.
70. Грицак Я. Й. Драгоманов, Франко і дилема українського соціалізму / Я. Й. Грицак // Штрихи до наукового портрета М.Драгоманова : зб. наук. пр. К. : Наук. думка, 1991. С. 7583.
71. Грицак Я. Нарис історії України : формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. / Ярослав Грицак. К., 2000. 360 с.
72. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні : Франко та його спільнота (1856-1886) / Ярослав Грицак. К. : Критика, 2006. 632 с.
73. Грушевський М. С. З починів українського соціалістичного руху. Михайло Драгоманов і женевський соціалістичний гурток / М. С. Грушевський. Відень, 1922. 212 с.
74. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський; [ред. кол.: П. С. Сохань (голова) та ін.]. К. : Наук. думка, 1991. (Пам’ятки іст. думки України). Т. 1. С. 21-83.
75. Гундарова Т. Франко не Каменяр / Тамара Гундарова. Мельборн : Ун-т ім. Монаша, 1996. 153 с.
76. Гураль П. Територіальна громада і проблеми самоврядування в наукових працях Івана Франка / Павло Гураль // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин : матеріали міжнар. наук. конф., (Львів, 25-27 верес. 1996 р.) / ред. кол. : Л. Бондар [та ін.]. Львів : Світ, 1998. С. 236241.
77. Гуренко М. М. Розвиток політико-правової думки пр гарантії прав і свобод людини та громадянина: монографія / М. М. Гуренко. К. : Логос, 2002. 252с.
78. Гуржій І. О. Іван Франко як історик селянства України / І. О. Гуржій // наук. зап. Ін-ту історії АН УРСР. К. : Вид-во АН УРСР, 1956. Т. 8 : І. Я. Франко як історик. С. 3450.
79. Дамирли М. А. Предмет истории права в контексте антропологизации правового познания / М. А. Дамирли // Право в системі соціальних норм : історико-юридичні аспекти : матеріали ХІІІ іст.-прав. конф., (Чернівці, 20-22 трав. 2005 р.). Чернівці : Рута, 2005. С. 2834.
80. Демиденко Г. Г. История учений о государстве и праве : курс лекций / Г. Г. Демиденко. Харьков : Факт, 2001. 383 с.
81. Денисюк І. О. Іван Франко і Михайло Павлик / І. О. Денисюк // Слово про Великого Каменяра: зб. статей до 100-ліття з дня народження Івана Франка. У 2 т. Т. 2. К. : Держ. вид-во худ. л-ри, 1956. С. 450504.
82. Денисюк І. Перебудова і франкознавство: старі й нові проблеми / І. Денисюк // Слово і час. &nd