• Назва:
  • ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СФЕРІ ОСВІТНЬО-ОЗДОРОВЛЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • Кількість сторінок:
  • 533
  • ВНЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
    МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

    На правах рукопису


    МАКОВЕЦЬКА Наталія Валеріївна


    УДК: 371.134.001:373.2

    ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
    ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ
    ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
    У СФЕРІ ОСВІТНЬО-ОЗДОРОВЛЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук


    Науковий консультант
    Конох Анатолій Петрович
    доктор педагогічних наук, професор


    Запоріжжя - 2012

    ЗМІСТ

    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 20
    1.1.Характеристика базових понять дослідження 20
    1.2. Концептуальні підходи до професійного розвитку особистості 50
    1.3. Професійна компетентність педагогічного працівника 74
    1.4. Менеджмент професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів 93
    Висновки до першого розділу 114
    РОЗДІЛ 2 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЗДОРОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ 118
    2.1. Історичний та сучасні підходи до зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління 118
    2.2. Мета, завдання, принципи і засоби педагогіки оздоровлення 147
    2.3. Парадигмальний підхід в освітньо-оздоровлювальній діяльності дошкільного навчального закладу 171
    Висновки до другого розділу 192
    РОЗДІЛ 3 ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ ЗА РУБЕЖЕМ 196
    3.1. Характерні риси і форми професійного розвитку фахівців освітньої галузі у країнах Європейського Союзу 196
    3.2. Особливості, пріоритетні завдання професійного розвитку педагогів у США, Канаді, Японії та Російській Федерації 220
    3.3. Особливості організації освітньо-оздоровлювальної діяльності в дошкільних закладах зарубіжних країн 245
    Висновки до третього розділу 265
    РОЗДІЛ 4 ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СФЕРІ ОСВІТНЬО- ОЗДОРОВЛЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 268
    4.1. Структура, критерії та рівні професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 268
    4.2. Програма експериментального дослідження та аналіз стану професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 285
    4.3. Концепція професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 312
    4.4. Модель професійного розвитку фахівців у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 328
    Висновки до четвертого розділу 346
    РОЗДІЛ 5 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СФЕРІ ОСВІТНЬО-ОЗДОРОВЛЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 351
    5.1. Зміст, форми і методи професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 351
    5.2. Аналіз результатів педагогічного експерименту з професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 370
    5.3. Прогностичні напрями розробки проблеми професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності 388
    Висновки до п’ятого розділу 401
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 404
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ 414
    ДОДАТКИ 482
    ВСТУП
    Актуальність досліджуваної проблеми. У сучасних умовах розвитку неперервної освіти, реалізації ідей Болонського процесу вагомого значення набуває теоретичне й експериментальне обґрунтування організації навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти. У цьому контексті необхідність урахування специфіки трансформації професійних функцій працівників дошкільних навчальних закладів в умовах сучасного суспільства детермінується потребами в інформатизації, розширенні можливостей для організації інноваційної діяльності, що вимагає створення відповідних педагогічних умов для професійного зростання фахівців, сприяння усвідомленню ними необхідності професійного розвитку і самовдосконалення впродовж усієї педагогічної діяльності.
    Модернізація системи освіти на сучасному етапі розвитку суспільства висуває нові вимоги до професійної діяльності фахівців дошкільних навчальних закладів загалом й організації ними освітньо-оздоровлювальної діяльності зокрема. Їх зміст полягає у застосуванні педагогами нових технологій, формуванні нових орієнтирів щодо вирішення проблем оздоровлення дошкільників. Тому серед основних напрямів Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) (1993 р.), “Діти України” (1996 р.), законів України “Про освіту”(1996 р.), “Про дошкільну освіту” (2001 р.), Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002 р.) пріоритетними визначено модернізацію дошкільної освіти, використання етнопедагогічного та сучасного вітчизняного й зарубіжного досвіду фізичного виховання з урахуванням необхідності виконання соціального замовлення щодо формування здорового способу життя, активної, духовно багатої особистості.
    Досвід і досягнення найбільш розвинених країн світу в аспекті створення ефективних умов для зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління свідчить про важливість ролі педагога, а, отже, його постійного професійного зростання у зазначеній сфері. Проте, у нашій країні до останніх років цей процес відбувався стихійно, завдяки регіональним можливостям та ініціативі окремих фахівців.
    Серед багатьох аспектів дошкільної педагогіки проблема зміцнення і збереження здоров’я дітей дошкільного віку завжди привертала увагу як теоретиків, так і практиків.
    На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виявлено, що в Україні приділяється належна увага дослідженню проблеми професійного розвитку педагогів в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій, зокрема, таким її аспектам, як-от: методологічні засади сучасної філософії освіти (В. П. Андрущенко, Г. П. Васянович, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, П. Ю. Саух), неперервна професійна освіта (С. У. Гончаренко, Н. Г. Ничкало та ін.).
    Розробці концептуальних положень підготовки майбутніх педагогів присвячено дослідження О. Є. Антонової, Л. М. Ахмедзянової, В. І. Бобрицької, І. М. Богданової, А. Ф. Линенко, О. М. Пєхоти, Л. С. Рибалко, професійного розвитку вчителів, формування їхньої педагогічної майстерності – Є. С. Барбіної, С. І. Болтівця, В. Й. Бочелюка, О. А. Дубасенюк, Л. М. Кравченко, С. О. Сисоєвої, управління інноваційними процесами в освітніх закладах – Л. І. Даниленко, Н. Ф. Денисенко, Т. М. Сорочан, підготовки і професійного розвитку спеціалістів дошкільної та початкової освіти – Л. Я. Бондарєва, О. Г. Кучерявого, фахівців з фізичної культури – Р. Ф. Ахметова, А. П. Коноха, Л. П. Сущенко, Б. М. Шияна.
    Теоретичний і методичний аспекти проблеми фізичного виховання підростаючого покоління вивчалися такими науковцями, як Є. Н. Приступа, Т. Т. Ротерс. Питанням оздоровлення дітей, визначення шляхів формування у молоді культури здоров’я присвятили свої дослідження Л. Д. Глазиріна, В. П. Горащук, А. Б. Нурлибекова, Ю. К. Чернишенко та ін.
    Концептуальним для дослідження визначено положення, що здоров’я – безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. Проте, згідно з результатами наукових розвідок значна кількість дітей втрачає його вже в дошкільному віці, свідченням чого є патології постави, зору, нервової системи тощо. Це пов’язане, насамперед, із відсутністю комплексного підходу до зміцнення і збереження здоров’я особистості, порушенням координації діяльності міжгалузевої системи освіти й охорони здоров’я.
    У вирішенні низки зазначених проблем вагомого значення набуває формування професійної компетентності фахівців, які забезпечують процес зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління, що відбувається під впливом змін у системі дошкільної освіти, зокрема, у контексті урізноманітнення форм навчання і виховання дітей дошкільного віку тощо.
    Однак, зазначене ускладнюється низкою нерозв’язаних суперечностей:
    - між модернізацією освіти на сучасному етапі розвитку суспільства і консервативністю поглядів значної частини фахівців дошкільних навчальних закладів, які важко адаптуються до змін і нових вимог;
    - об’єктивними потребами у постійному зростанні професійного рівня фахівців дошкільних навчальних закладів і відсутністю ефективного механізму, що стимулює їх до професійного розвитку;
    - необхідністю професійного розвитку працівників дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності і відсутністю науково-обґрунтованих теоретичних і методичних засад його забезпечення;
    - орієнтацією сучасної педагогічної науки і практики на впровадження нових моделей професійної підготовки спеціалістів зазначеної галузі і традиційністю змісту, форм і методів навчання у педагогічних ВНЗ;
    - потребою врахування вітчизняного і зарубіжного досвіду професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності і недостатньою дослідженістю означеної проблеми у вітчизняній педагогічній науці, недооцінкою напрацювань розвинених країн у цій галузі.
    Відтак, у сучасних умовах розвитку неперервної освіти важливо зосереджувати увагу на теоретичному й експериментальному обґрунтуванні організації професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності, створенні відповідних педагогічних умов, сприянні всебічному усвідомленню педагогами значущості забезпечення відповідного рівня професійної компетентності впродовж усієї педагогічної кар’єри, допомозі в усвідомленні важливості оволодіння новими знаннями, інноваційними підходами і технологіями організації повноцінної, змістовної освітньо-оздоровлювальної діяльності дошкільників.
    Отже, соціальна значущість і актуальність проблеми організації ефективної освітньо-оздоровлювальної діяльності, необхідність вирішення зазначених суперечностей, відсутність моделі, теоретичних і методичних засад сучасного професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сучасній теорії та методиці професійної освіти, зумовили вибір теми дисертаційної роботи: “Теоретичні і методичні засади професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної теми Запорізького національного університету “Теоретико-методичні засади професійної підготовки і професійного розвитку фахівців фізичної культури, спорту і туризму” (державний реєстраційний номер 011U008530. Тему дисертації затверджено вченою радою Запорізького національного університету (протокол № 3 від 20.11. 2008 р.) та узгоджено в Міжвідомчий раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних АПН України (протокол №10 від 23.12. 2008 р.).
    Мета дослідження: здійснити комплексний науковий аналіз проблеми професійного розвитку фахівців дошкільної галузі освіти в контексті подальшої розробки і впровадження цілісної системи професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Відповідно до мети, визначено такі завдання дослідження:
    1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці вітчизняної й зарубіжної систем неперервної освіти, а також пріоритетні напрями сучасної системи оздоровлення дошкільників.
    2. Визначити теоретичні та методичні засади професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    3. Вирізнити критерії, показники, обґрунтувати рівні, дослідити стан професійного розвитку інструкторів з фізкультури і вихователів дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    4. Обґрунтувати концептуальні положення професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    5. Науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    6. Розробити технологію реалізації моделі професійного розвитку фахівців та створити навчально-методичний комплекс для забезпечення професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    7. Виокремити перспективні напрями професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності в Україні.
    Об’єкт дослідження: професійний розвиток фахівців дошкільної галузі освіти.
    Предмет дослідження: теоретико-методичні засади професійного розвитку інструкторів з фізкультури і вихователів дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Концепція дослідження. Фундаментальне оновлення системи професійного розвитку педагогів передбачає, насамперед, інтеграцію педагогічної теорії та практики, адже сучасний стан освіти вимагає від педагога постійного оновлення знань, умінь навчатися впродовж життя, бути науковцем-дослідником, розвивати професійні здібності та відповідні якості. Окрім цього, означене передбачає радикальну модернізацію змісту і децентралізацію цього процесу, зокрема, подолання певної ідеологізації, впровадження інноваційних форм і методів, наближення до соціокультурних реалій сьогодення у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Зазначене вимагає синергетичного полірівневого звернення до особистості людини:
    – на мікрорівні – як до суб’єкта саморозвитку зі своїм неповторним індивідуальним образом, високорозвиненою духовністю, творчим началом, позитивною Я - концепцією;
    – на мезорівні – як до суб’єкта професійного становлення, основною ознакою якого є наявність цілісного комплексу професійно значущих характеристик: якостей особистості, переконань, ідеалів, цінностей тощо;
    – на макрорівні – як до суб’єкта світової цивілізації, універсальними (планетарно-космічними) характеристиками якого є ноосферне мислення, планетарна свідомість, полікультурність, гуманістична культура, громадянськість, толерантність, здатність до життєтворчості у глобальному масштабі тощо.
    Умовами успішного професійного розвитку фахівців у визначеному напрямі є забезпечення оптимального співвідношення між загальним, особливим та одиничним у цьому процесі, свідомого й ефективного функціонування педагога в глобалізованому світі, на загальносуспільному й індивідуальному рівнях розуміння ним особистості дитини як найвищої цінності, розширення бази знань фахівця, необхідних для здійснення модернізації освітньої системи в цілому і забезпечення рівного доступу до якісної освіти зокрема.
    Одним із пріоритетних теоретичних положень концепції є те, що професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності базується на багатокультурному підґрунті, а саме: передбачає формування толерантності, поваги етнічного і культурного розмаїття, органічний зв’язок зі світовою і національною культурою, традиціями українського народу, інших народностей, що населяють країну тощо. Освітньо-оздоровлювальна діяльність дошкільних навчальних закладів характеризується незалежністю від політичних, громадських і релігійних організацій. У процесі професійного розвитку забезпечується гнучкість, варіативність, неперервність і прогнозованість розвивального впливу на формування професійно-педагогічних якостей особистості. Реалізація цих положень передбачає наявність певних чинників, які забезпечують професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності. Провідними серед них визначено: реалізацію суб’єкт-суб’єктних міжособистісних відносин, що передбачає відмову від авторитаризму й утвердження гуманізму, співробітництва і конструктивного діалогу; відхід від традиційної установки на готові знання, способи діяльності та мислення; орієнтацію на процес діяльності, а також проектування, прогнозування та діагностику його результатів; створення умов для особистісної зорієнтованості фахівців на самоосвіту, саморозвиток, самоактуалізацію; реалізацію здатності фахівців до теоретичного узагальнення, парадиґмального мислення; орієнтацію на культурну освіченість фахівців, їхню обізнаність в історії науки та мистецтва; забезпечення шляхів досягнення професійної компетентності у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності набуває ефективності, якщо:
    - здійснюється в системі неперервної освіти, а її зміст, форми і методи відображають специфіку професійного розвитку фахівців у зазначеній сфері;
    - спрямовується на професійний розвиток фахівців;
    - забезпечує високу ефективність всієї освітньо-оздоровлювальної роботи в дошкільному навчальному закладі.
    Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових припущеннях:
    1. Професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів набуває ефективності за умови забезпечення реалізації професійної функції – організації освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    2. Ефективність професійного розвитку фахівців підвищиться в контексті спрямованості цього процесу на забезпечення позитивного ставлення до здорового способу життя, врахування індивідуально-типологічних особливостей дошкільників.
    3. Відповідний рівень професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів зростатиме, якщо в практичній діяльності створюються умови для застосування набутих знань, умінь і навичок щодо організації освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Методологічну основу дослідження становлять: філософська методологія, зокрема, основні положення теорії пізнання (гносеології) про діалектичний взаємозв’язок та взаємозумовленість закономірностей і явищ соціальної й педагогічної дійсності, необхідність об’єктивного вивчення їх розвитку у взаємозв’язку з конкретно-історичними умовами на основі єдності логічного та історичного, загального та особливого; загальнофілософські ідеї гуманістичного розуміння людини як абсолютної цінності і самоцілі суспільного прогресу; загальнофілософські ідеї розуміння розвитку, діяльності; принципи єдності теорії та практики, гуманізму і демократизму освіти; загальнонаукова методологія, зокрема, положення синергетики, основні принципи системного і діяльнісного підходів як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; конкретно наукова методологія – концептуальні соціологічні, психолого-педагогічні ідеї і висновки щодо тенденцій професійного розвитку в системі неперервної освіти, акмеологічний, андрагогічний, особистісно орієнтований підходи до професійного розвитку, положення про роль неперервної освіти у формуванні особистості.
    Теоретичну основу дослідження становлять: концептуальні теоретичні та методичні засади професійного навчання і розвитку (В. М. Вакуленко, А. О. Деркач, Е. Ф. Зеєр, Л. Б. Лук’янова, Л. М. Мітіна, В. О. Радкевич, В. О. Сластьонін, В. М. Ямницький та ін.), формування професійної компетентності (І. О. Зимня, А. К. Маркова та ін.), підготовки, професійного розвитку педагогів, формування їхньої педагогічної майстерності (Г. В. Бєлєнька, Р. Мушкета, А. Мушинські, К. О. Оглоблін, В. Ф. Орлов, О. Уршуля, К. Чарнецкі та ін.); погляди філософів, педагогів-класиків на фізичне виховання підростаючого покоління (І. Боберський, Г. Г. Ващенко, П. Ф. Лесгафт, А. С. Макаренко. В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський, П. І. Франко та ін.); сучасні підходи до оздоровлення дітей, формування у них культури здорового способу життя (Ю. А. Аркін, Е. С. Вільчковський, О. Д. Дубогай, М. М. Єфименко, Ю. П. Змановський, О. В. Козирєва, В. Т. Кудрявцев, М. О. Правдов, В. М. Шебеко та ін.).
    Методи дослідження. Для вирішення означених завдань, досягнення мети і перевірки гіпотези використовувався комплекс загальнонаукових методів: теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної та історико-педагогічної літератури, нормативних документів з проблеми дослідження; метод концептуально-порівняльного аналізу, за допомогою якого зіставлялися наявні в психолого-педагогічній літературі теоретичні підходи до розробки й обґрунтування концепції професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; метод структурно-системного аналізу, який було використано для розробки авторської моделі та її впровадження в практику роботи дошкільних навчальних закладів; емпіричні – моделювання, спостереження, анкетування, тестування, аналіз та узагальнення результатів для встановлення достовірності дослідження і визначення ефективності розробленої моделі; експериментальні – педагогічний експеримент – пошуковий етап, який підтвердив необхідність проведення означеного дослідження, констатувальний і формувальний етапи для перевірки ефективності моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; прогностичні (метод незалежних експертних оцінок) з метою впровадження й апробації розроблених навчально-методичних матеріалів; методи математичної статистики – для обробки результатів експериментальної роботи. Результати дослідження були піддані якісному та кількісному аналізу.
    Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2004-2012 років, що передбачало чотири етапи наукового пошуку.
    На першому етапі (2004-2005 рр.) вивчено стан розробленості проблеми в науковій літературі з педагогіки, психології, соціальної педагогіки, філософії освіти, історії педагогіки тощо. Визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано робочу гіпотезу, реалізовано пошуковий етап дослідження, розроблено програму констатувального та формувального етапів.
    На другому етапі (2006-2007 рр.) обґрунтовано теоретико-методологічні засади подальшої експериментальної роботи, з’ясовано зміст базових понять дослідження “фахівець дошкільного навчального закладу”, “професійний розвиток”, “освітньо-оздоровлювальна діяльність”, обґрунтовано концепцію професійного розвитку фахівців дошкільних начальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; розроблено навчально-методичний комплекс для дошкільних навчальних закладів, орієнтований на професійний розвиток фахівців у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності. Проведено констатувальний етап експерименту, узагальнено його результати.
    На третьому етапі (2008-2011 рр.) здійснено формувальний етап експерименту, впроваджено у навчальний процес педагогічних ВНЗ і практику діяльності дошкільних навчальних закладів розроблений навчально-методичний комплекс, спрямований на професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної; проведено експериментальну перевірку отриманих даних; здійснено апробацію результатів дослідницької роботи.
    На четвертому етапі (2011-2012 рр.) проаналізовано та узагальнено результати формувального етапу експерименту, сформульовано висновки, оформлено текст дисертаційної роботи.
    Експериментальною базою дослідження слугували дошкільні навчальні заклади № 444 м. Києва, № 8 м. Южноукраїнська Миколаївської обл., № 3 м. Переяслав-Хмельницького Київської обл., ДНЗ № 199, № 281, № 284, № 291 м. Запоріжжя, № 7 м. Енергодара Запорізької обл., № 7 м. Дніпрорудного Запорізької області, Центр розвиваючого навчання “Мрія” м. Запоріжжя, Центр розвитку дитини “Лазурний” м. Запоріжжя, дошкільне відділення ЗОШ № 20 м. Запоріжжя. До участі в експерименті було залучено 266 фахівців дошкільних навчальних закладів, 674 дитини та їхні батьки.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: систематизовано концептуальні підходи до професійного становлення особистості у контексті визначеної проблеми, розроблено авторську концепцію професійного розвитку фахівця дошкільного навчального закладу; узагальнено та розкрито зміст сучасних вітчизняних та зарубіжних моделей професійного розвитку педагогів; систематизовано історичні та сучасні підходи до вирішення проблеми зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління, залучення їх до здорового способу життя; сформульовано авторське визначення базового поняття “освітньо-оздоровлювальна діяльність”; реалізовано парадиґмальний підхід в організації освітньо-оздоровлювальної діяльності; визначено характерні риси і форми професійного розвитку фахівців ДНЗ; обґрунтовано та розроблено авторську модель цього процесу у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; збагачено його зміст, форми і методи; визначено критерії та показники ефективності професійного розвитку фахівців ДНЗ у визначеному напрямі; уточнено поняттєво-термінологічний апарат досліджуваної проблеми; зокрема, базові поняття “професійний розвиток” та “фахівець дошкільного навчального закладу”,“професійна компетентність фахівця ДНЗ”;
    удосконалено зміст, форми, методи професійного розвитку фахівців в умовах дошкільного навчального закладу, теоретичні і практичні підходи до організації освітньо-оздоровлювальної діяльності;
    набули подальшого розвитку положення про необхідність цілеспрямованої і систематичної роботи щодо забезпечення безперервності освіти, пріоритетного значення самоосвіти у процесі фахового становлення педагогів, позитивного впливу професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності на фізичний розвиток, рухову підготовленість і стан здоров’я дошкільників.
    Теоретичне значення дослідження полягає: в обґрунтуванні теоретичних концептуальних положень щодо професійного розвитку особистості, уточненні структури професійної педагогічної компетентності фахівців ДНЗ, визначенні сутності понять “освітньо-оздоровлювальна діяльність” і “професійний розвиток”, які поглиблюють розуміння необхідності забезпечення безперервної освіти педагогів, створення умов для їхньої професійної самореалізації, розвитку педагогічної майстерності у сфері зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління; у підтвердженні необхідності застосування основних ідей менеджменту у професійному розвитку педагогів; в обґрунтуванні основних тенденцій професійного становлення педагогів і оздоровлення підростаючого покоління в історії педагогічної наукової думки; у висвітленні мети, завдань, принципів і засобів Педагогіки оздоровлення, а також парадигмального підходу до освітньо-оздоровлювальної діяльності дошкільного навчального закладу; здійсненні порівняльного аналізу стану досліджуваної проблеми у Великобританії, Іспанії, Канаді, Німеччині, Російській Федерації, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, Японії; з’ясуванні особливостей організації освітньо-оздоровлювальної діяльності у дошкільних закладах зарубіжних країн; виокремленні структурних компонентів – цільового, ціннісно-мотиваційного, змістово-операційного, аналітико-рефлексивного і контрольно-регулювального, критеріїв та рівнів професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів; створенні концепції професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; побудові авторської моделі професійного розвитку; теоретичному обґрунтуванні й удосконаленні форм, методів професійного розвитку фахівців в умовах дошкільного навчального закладу, збагаченні змісту цієї роботи з урахуванням основних ідей народної педагогіки щодо зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління, а також сучасних наукових підходів до залучення дошкільників до здорового способу життя; визначенні прогностичних напрямів розробки проблеми професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Практичне значення дослідження полягає в апробації моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; у розробці навчально-методичного забезпечення, яке включає робочі та навчальні програми, навчально-методичні посібники з дисциплін “Особливості розвиту дітей дошкільного віку”, “Організація оздоровлювальної роботи в дошкільному навчальному закладі”, “Нетрадиційні методи оздоровлення дітей дошкільного віку”, “Комплексний контроль фізичного стану дітей дошкільного віку”, “Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку”, що викладаються у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації за спеціалізацією “Інструктор з фізкультури дошкільних навчальних закладів”, ІІІ – ІV рівнів акредитації на факультетах фізичного виховання за спеціалізацією “Фахівець з фізичного виховання дітей дошкільного віку”; навчально-методичні посібники для інструкторів з фізкультури, вихователів дошкільних навчальних закладів щодо організації оздоровлення дошкільників, для керівників дошкільних навчальних закладів в аспекті забезпечення ними професійного розвитку фахівців.
    Упровадження результатів дослідження здійснено в освітній процес ДНЗ № 36 м. Мелітополя Запорізької області (довідка № 349 – Д від 24. 04. 2012 р.), ДНЗ №129 м. Запоріжжя (довідка № 821/01 – 24 від 10. 02. 2011 р.), ДНЗ № 41 м. Бердянська Запорізької обл. (довідка № 1258 від 21. 08. 2012 р.), а також в освітньо-виховний процес Запорізького національного університету (акт про впровадження № 01 – 25/103 від 27. 05. 2011 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка № 840 від 11. 05. 2011 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 63 – 08/1788 від 01. 10. 2010 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/825 від 18. 05. 2012 р.), Запорізького педагогічного коледжу (довідка № 240 від 05. 04. 2012 р.).
    Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві посібниках такий: у методичному посібнику “Групові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі” (2004 р.), підготовленому у співавторстві з К. Л. Крутій, З. П. Дорошенко, О. М. Каплуновською, висвітлено особливості організації роботи творчих груп і шкіл перспективного педагогічного досвіду в дошкільному навчальному закладі; у методичному посібнику “Масові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі” (2004 р.), виданому у співавторстві з К. Л. Крутій, З. П. Дорошенко, О. М. Каплуновською, О. В. Нікулочкіною, визначено роль науково-практичної конференції педагогічних працівників дошкільного навчального закладу як форми підбиття підсумків роботи щодо вирішення науково-методичної проблеми; у методичному посібнику “Інноваційна діяльність у дошкільному навчальному закладі: методичний аспект” (2004 р.) у співавторстві з К. Л. Крутій – відтворено процес моделювання інноваційної діяльності дошкільного навчального закладу; у методичному посібнику “Готуємо руку дитини до письма” (2005 р.) у співавторстві з О. В. Нікулочкіною – розроблено рекомендації вихователям щодо структури оздоровлювального заняття з підготовки руки дитини до письма; у методичному посібнику “Оздоровлення дошкільнят, або Канікули влітку” (2005 р.) у співавторстві з О. Д. Дубогай, Н. В. Погрібняк – запропоновано практичні рекомендації вихователям, інструкторам з фізкультури щодо оздоровлення дітей влітку; у методичному посібнику “Плекаймо здоров’я дитини” (2007 р.) у співавторстві з О. Д. Дубогай – практичні рекомендації батькам дітей дошкільного віку щодо можливостей їх оздоровлення вдома.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових, науково-практичних, науково-методичних конференція різного рівня, зокрема, міжнародних: “Дошкільна освіта: історія і перспективи розвитку” (Рівне, 2002), “Післядипломна освіта: проблеми, досвід і перспективи” (Санкт-Петербург, 2004), IV Міжнародному конгресі валеологів (Санкт-Петербург, 2005), “Роль фізичної культури як вагомого фактора покращення стану здоров’я населення і модифікації стилю життя” (Івано-Франківськ, 2006), “Актуальні питання вищої професійної освіти” (Донецьк, 2010), “Ціннісні пріоритети освіти: виклики ХХІ століття” (Луганськ, 2011), “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2010, 2011), “Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір“ (Мелітополь, 2011), IV Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту” (Чернігів, 2011), “ Сучасні технології формування особистості фахівця з фізичного виховання, спорту та основ здоров’я” (Чернігів, 2012); всеукраїнських: “Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти” (Полтава, 2001), “Особистість і здоров’язбережувальний простір” (Запоріжжя, 2010); засіданнях наукової школи: “Неперервна педагогічна освіта: сучасні парадигми та технології їх реалізації” (Хмельницький, 2009), “Освіта для інформаційного суспільства” (Київ, 2012); науково-практичній конференції Запорізького національного університету “Молода наука – 2011” (Запоріжжя, 2011); засіданні науково-методичної ради Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2012), семінарах на факультеті фізичного виховання Запорізького національного університету “Теоретико-методичні засади професійної підготовки і професійного розвитку фахівців фізичної культури, спорту і туризму” (Запоріжжя, 2008 – 2012), засіданнях кафедри теорії та методики фізичної культури і туризму Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2006 – 2012).
    Основні результати дослідження знайшли відображення у 43 публікаціях, серед яких: 1 монографія, 10 навчально-методичних посібників, 23 статті у провідних фахових виданнях України, 5 статей – в інших журналах.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: “Методика навчання старших дошкільників суфіксального творення іменників і прикметників (на матеріалі емоційно-експресивної лексики)” за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова) була захищена в 2000 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувалися.
    Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел на 67 сторінках (566 найменувань, з них 40 – іншомовні), 20 додатків на 53 сторінках. Дисертація містить 13 рисунків, 21 таблицю. Загальний обсяг дисертації – 535 сторінок, з яких 413 сторінок основного тексту.
  • Список літератури:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності, яке реалізовано у представлених концепції, актуальних положеннях, авторській моделі професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Узагальнення існуючих підходів до вирішення проблеми професійного розвитку педагогів у вітчизняній та зарубіжній літературі, вивчення перспективного педагогічного досвіду, проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволили зробити ряд висновків.
    1. Доведено, що вивчення проблем професійної майстерності педагогів у контексті зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління завжди привертало увагу багатьох мислителів і педагогів минулого і сьогодення. Визначено, що модернізація системи освіти висуває нові вимоги до професійної діяльності фахівців ДНЗ, що передбачає забезпечення професійного розвитку педагогів в аспекті впровадження сучасних технологій, формування нових орієнтирів щодо вирішення пріоритетних освітніх завдань. З’ясовано, що професійне навчання педагогів в Україні та зарубіжних країнах перебуває у стані постійного динамічного розвитку, чому сприяє підготовка фахівців на заочній та вечірній формах підвищення кваліфікації, зокрема, шляхом дистанційного навчання, проходження курсів підвищення кваліфікації, професійного навчання на робочому місці тощо.
    Окреслено напрями розвитку сучасної системи оздоровлення дошкільників, пріоритетними серед яких є: забезпечення оптимальних умов для зміцнення і збереження здоров’я; залучення до здорового способу життя. Обґрунтовано, що ефективність роботи за цими напрямами забезпечується успішним вирішенням таких завдань, як: формування у педагогів уявлення про здорову дитину як ідеальний еталон і практично досяжну норму дитячого розвитку; створення умов для усвідомлення здорової дитини як цілісного тілесно-духовного організму; тлумачення процесу оздоровлення не як сукупності лікувально-профілактичних заходів, а форми розвитку, розширення психофізіологічних можливостей дітей, зокрема, через осмислений рух; реалізація індивідуально-диференційованого підходу до становлення особистості дитини. Доведено, що організація освітньо-оздоровлювальної діяльності в ДНЗ передбачає реалізацію поліпарадигмального підходу з домінуванням природо-орієнтованих парадигм, зокрема, культури здоров’я.
    2. На основі аналізу стану дослідження проблеми професійного розвитку у філософській, історичній, психологічній, педагогічній літературі з’ясовано сукупність вихідних положень, що складають теоретико-методологічне підґрунтя її вирішення. Доведено, що актуальність і, водночас, складність проблеми професійного розвитку педагогів вимагає її всебічного дослідження на різних рівнях, а саме: філософському, загальнонауковому, конкретно-науковому, рівні практичної діяльності. Обґрунтовано думку, що концептуальними засадами професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності є системний, особистісно орієнтований, діяльнісний, професіографічний, компетентнісний, акмеологічний підходи.
    Окреслено базові поняття дослідження, серед яких “професійний розвиток у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності в дошкільному навчальному закладі” визначається як безперервний комплексний процес, що охоплює професійне навчання фахівців, а саме: оволодіння ними професійними знаннями, вміннями і навичками, набуття професійного досвіду з метою досягнення високого рівня педагогічної майстерності.
    Диференційовано поняття “компетентність”, “компетенція”, висвітлено структуру професійної педагогічної компетентності фахівців ДНЗ. Доведено, що підвищення їх професійної компетентності є невід’ємною складовою системи неперервної педагогічної освіти. Зазначено, що забезпеченню досягнення цілей з орієнтацією на очікуваний результат сприяє впровадження провідних ідей педагогічного менеджменту, зокрема, людино-центристського підходу на першому і другому рівнях менеджменту.
    Визначено такі компоненти професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності: цільовий (прийняття фахівцями цілей і завдань професійного розвитку), ціннісно-мотиваційний (усвідомлення потреби у професійному розвитку і професійній самореалізації), змістово-операційний (оволодіння знаннями і вміннями щодо оздоровлення дошкільників); аналітико-рефлексивний (сприяння подальшому розвитку світоглядних, комунікативних якостей, здатності до самоаналізу, самоорганізації тощо); контрольно-регулювальний (вдосконалення навичок фахівців регулювати власну професійну діяльність, надавати їй об’єктивну оцінку).
    3. Доведено, що ефективність освітньо-оздоровлювальної діяльності залежить від рівня професійного розвитку фахівців, який визначається на основі критеріїв і їх показників.
    З’ясовано, що ціннісний критерій втілюється у розумінні фахівцями актуальності професійного розвитку у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності. Відповідно до нього визначено такі показники: прийняття фахівцями цілей, завдань і значущості професійного розвитку; що виражається, насамперед, у пошуку оптимальних шляхів оздоровлення дітей дошкільного віку, участі у конкретизації методів і прийомів освітньо-оздоровлювальної діяльності залежно від наявних умов, реалізації педагогічної взаємодії з батьками у зазначеному напрямі. Спонукальний критерій розуміється як прагнення фахівців до професійного розвитку у досліджувальній сфері. Виявлено такі його показники: спрямованість на проведення інноваційної освітньо-оздоровлювальної діяльності; формування професійної мотивації в аспекті зміцнення і збереження здоров’я дітей, залучення до здорового способу життя; потреба у постійному підвищенні рівня професійного розвитку, професійній самореалізації. Когнітивний критерій професійного розвитку характеризується усвідомленням особливостей організації освітньо-оздоровлювальної діяльності. Його показниками визначено: знання фахівців щодо проблематики і напрямів наукових досліджень у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності в дошкільному навчальному закладі; специфіки, етапів інноваційної діяльності; змісту програм оздоровлення дошкільників; вікових та індивідуально-типологічних особливостей дітей дошкільного віку, оптимальних умов для зміцнення і збереження їхнього здоров’я, залучення до здорового способу життя; вимог до організації освітньо-оздоровлювальної діяльності; реалізація особистісно орієнтованого підходу, а також когнітивні (базові, методологічні та загальні), конструктивні, організаторські, комунікативні, інформаційні та розвивальні вміння. Особистісний критерій професійного розвитку відображає якості, що сприяють організації освітньо-оздоровлювальної діяльності. Його показниками є: мотиваційно-творча активність (бажання розвиватися у професійному напрямі); інтелектуально-логічні якості, що забезпечують здатність особистості аналізувати, систематизувати, порівнювати; інтелектуально-евристичні якості (спроможність проектувати, конструювати, моделювати); світоглядні якості (наявність гуманістичної педагогічної позиції, спрямованість на загальнолюдські цінності, наявність громадянської, професійної гідності); комунікативні якості, що характеризують вербальне та невербальне спілкування, використання різноманітних засобів інформації; індивідуальні особливості (впевненість у своїх діях, цілеспрямованість, працелюбність, наполегливість); здатність до самоорганізації (дисциплінованість, працездатність). Основними показниками результативного критерію визначено: об’єктивність оцінювання фахівцями результатів своєї професійної діяльності; своєчасне коригування освітньо-оздоровлювальної діяльності у разі потреби.
    Обґрунтовано п’ять рівнів професійного розвитку фахівців у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності. Адаптивний (низький) рівень характеризується відсутністю мотивації до професійного розвитку, фрагментарністю знань щодо умов ефективної освітньо-оздоровлювальної діяльності. Репродуктивний (нижче середнього) рівень пов’язаний з епізодичним проявом інтересу до організації освітньо-оздоровлювальної діяльності, наявністю нестійких мотивів до професійного розвитку; недостатнім інтересом до вивчення напрямів окремих наукових досліджень, їх застосування у педагогічних ситуаціях. Локально-конструктивний (середній) рівень притаманний фахівцям з позитивним ставленням до власного професійного розвитку, розумінням його важливості для успішної професійної діяльності, стійким інтересом до окремих наукових досліджень щодо оздоровлення дошкільників, достатньо продуманою організацією та проведенням окремих фізкультурно-оздоровлювальних заходів з дітьми. Системно-конструктивний (достатній) рівень визначається: стійкою мотивацією до професійного розвитку; сформованою потребою в ефективній організації освітньо-оздоровлювальної діяльності; інтересом до результатів наукових досліджень, перспективного педагогічного досвіду щодо зміцнення і збереження здоров’я дошкільників, залучення їх до здорового способу життя; активним застосуванням отриманих знань на практиці. Творчий (високий) рівень забезпечує глибоке усвідомлення важливості професійного розвитку для успішної педагогічної діяльності, стійкий інтерес до урізноманітнення шляхів збереження і зміцнення здоров’я дошкільників, потребу в постійному вивченні як результатів наукових досліджень, так і вітчизняного і зарубіжного досвіду у зазначеному напрямі; набуття ознак системності всієї освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Розроблено програму та методику експериментального дослідження професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Результати пошукового етапу експерименту свідчать про важливість організації у ДНЗ професійного розвитку фахівців незалежно від їхнього віку і стажу роботи. Визначено чинники, що не сприяють ефективній організації освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    На констатувальному етапі експерименту виявлено, що у більшості фахівців спостерігається репродуктивний і локально-конструктивний рівні професійного розвитку. Доведено, що показники сформованості цільового, ціннісно-мотиваційного і контрольно-регулювального компонентів професійного розвитку є нижчими, ніж змістово-операційного й аналітико-рефлексивного.
    4. Розроблено авторську концепцію професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    Визначено такі її пріоритетні положення: професійний розвиток фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності має полікультурне підґрунтя, зокрема, передбачає формування толерантності, поваги до етнічного і культурного розмаїття, органічний зв’язок зі світовою і національною культурою, традиціями українського народу, інших народностей, що населяють Україну тощо; у процесі професійного розвитку забезпечується гнучкість, варіативність, неперервність і прогнозованість розвивального впливу на професійно-педагогічні якості фахівців. Визначено функції закладів освіти у напрямі професійного розвитку і навчання педагогічних працівників, а саме: актуалізація потреби в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогів у професійно-кваліфікаційному аспекті; створення відповідної науково-методичної бази на робочому місці; упровадження сучасних технологій; створення матеріально-технічного забезпечення процесу; здійснення аналізу впливу професійного розвитку і навчання працівників освітніх закладів на показники ефективності їхньої праці.
    Обґрунтовано думку, що оновлення системи професійного розвитку передбачає радикальну модернізацію змісту цього процесу, зокрема, впровадження інноваційних форм і методів, наближення до соціокультурних реалій сьогодення, децентралізацію управління. Доведено, що зазначене вимагає синергетичного полірівневого звернення до особистості фахівця дошкільного навчального закладу на мікрорівні – як до суб’єкта саморозвитку, що має свій індивідуальний образ і характеризується високорозвиненою духовністю, творчим початком, позитивною Я – концепцією; на мезорівні – як до суб’єкта професійного становлення, основною ознакою якого є сформованість цілісного комплексу професійно значущих характеристик: особистісних якостей, рис характеру, цінностей, що сприяють ефективній організації освітньої діяльності; на макрорівні – як до суб’єкта світової цивілізації, універсальними (планетарно-космічними) характеристиками якого є ноосферне мислення, планетарна свідомість, полікультурність, толерантність, гуманістична культура, громадянськість, здатність до життєтворчості. Визначено умови успішного професійного розвитку фахівців ДНЗ: забезпечення оптимального балансу між локальним і глобальним у цьому процесі, що передбачає розуміння педагогом особистості дитини як найвищої цінності; його свідоме й ефективне функціонування в глобалізованому світі, на загальносуспільному й індивідуальному рівнях; розширення бази знань педагога, необхідних для здійснення модернізації освітньої системи загалом і забезпечення рівного доступу до якісної освіти кожній дитині зокрема.
    Доведено, що підґрунтям професійного розвитку фахівців ДНЗ є реалізація прогресивних технологій зміцнення і збереження здоров’я дітей, тенденція застосування яких визначається такими пріоритетними напрямами: реалізація ключових принципів професійного розвитку; моделювання його змісту; подальше вдосконалення системи підвищення кваліфікації та діяльності управлінських і методичних служб ДНЗ.
    5. У ході дослідження теоретично обґрунтовано та розроблено авторську модель професійного розвитку, яка втілила основоположні, змістові та процесуальні аспекти концепції, зокрема, спрямованість на професійний розвиток фахівця, здатного виховати здорову дитину; врахування його специфіки у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; окреслення компонентів професійного розвитку (цільового, ціннісно-мотиваційного, змістово-операційного, аналітико-рефлексивного, контрольно-регулювального).
    Визначено етапи цього процесу – діагностичний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний і завершувальний, мету кожного з них. Сформульовано спонукальні чинники професійного розвитку, висвітлено зміст роботи і пріоритетні педагогічні умови його успішної реалізації на кожному з етапів. Відповідно до цього розроблено технологію впровадження авторської моделі, що спрямована на досягнення високого рівня професійної майстерності фахівців у зазначеному напрямі. Важливим аспектом цієї роботи визначено, зокрема, розробку тематичних модулів, реалізація кожного з яких передбачала застосування таких форм методичної роботи з кадрами, як самоосвіта фахівців, педагогічна рада, проблемний семінар, творча група, консультація методиста тощо.
    Отримані експериментальні результати засвідчують ефективність впровадження авторської моделі. Так, на формувальному етапі дослідження середні показники за цільовим, ціннісно-мотиваційним, змістово-операційним, аналітико-рефлексивним і контрольно-регулювальним компонентами, що визначають рівень професійного розвитку фахівців, були значно вищими у представників експериментальних груп. Аналіз показників розподілу респондентів за рівнями засвідчив про зменшення кількості фахівців на адаптивному, репродуктивному і локально-конструктивному рівнях і їхнє збільшення на системно-конструктивному і творчому рівнях в експериментальних групах. Отримані результати в контрольних групах свідчать про їх незначне покращення.
    Доведено, що комплексний показник, який характеризував рівень фізичного розвитку, рухової підготовленості і захворюваність дошкільників, також значно покращився у вихованців фахівців експериментальних груп. Зазначене вище свідчить про ефективність розробленої моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
    6. Розроблено навчально-методичний комплекс для забезпечення професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності, який складається з навчальних і робочих програм, а також навчально-методичних посібників до дисциплін “Особливості розвитку дітей дошкільного віку”, “Організація оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі”, “Нетрадиційні методи оздоровлення дітей дошкільного віку”, “Комплексний контроль за фізичним станом дітей дошкільного віку”, які викладаються на факультетах фізичного виховання педагогічних ВНЗ України; навчально-методичних посібників, що містять рекомендації для інструкторів з фізкультури і вихователів ДНЗ з організації освітньо-оздоровлювальної роботи з дітьми дошкільного віку влітку, а також щодо зміцнення і збереження здоров’я дітей у повсякденному житті; навчально-методичних посібників для керівників ДНЗ в аспекті визначення ефективних форм методичної роботи з кадрами, організації інноваційної діяльності у зазначеному напрямі.
    7. Визначено прогностичні напрями розробки проблеми професійного розвитку фахівців ДНЗ у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності на державному, регіональному і місцевому рівнях. Зазначено, що державними органами у цьому аспекті має здійснюватися моніторинг ринку праці з метою превентивної підготовки спеціалістів для дошкільної галузі освіти; дослідження ринку освітніх послуг, які можуть надавати дошкільні навчальні заклади, зокрема у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності; розвиток інформаційного забезпечення системи безперервної освіти; формування сучасного навчально-методичного забезпечення дошкільної ланки освіти; розробка сучасних засобів проектування й управління освітніми процесами у дошкільних навчальних закладах; оптимізація міжнародного співробітництва у галузі дошкільної освіти; організація дистанційного навчання. Діяльність органів місцевого управління у цьому напрямі передбачає створення єдиного інформаційно-освітнього середовища, здатного забезпечувати професійне зростання кожного педагога; обґрунтування і впровадження інноваційної моделі професійного розвитку фахівців ДНЗ, що на засадах ґрунтується на засадах запропонованого модульно-диференційованого підходу.
    Перспективою ДНЗ в означеному напрямі є забезпечення підвищення конкурентоспроможності вихователів і інструкторів з фізкультури, забезпечення повної відповідності професійного розвитку фахівця системі соціальних очікувань – безпосередньо фахівців; керівників дошкільних навчальних закладів; вихованців та їхніх батьків. Доведено, що одним із способів підвищення ефективності професійного розвитку фахівців є врахування їхніх професійних інтересів та підтримка на шляху до професійної майстерності, що, у свою чергу, сприяє задоволенню потреб дошкільної галузі освіти у висoкoкваліфікoваних кадрах.
    Обґрунтовано, що подальше вдосконалення системи професійного розвитку фахівців ДНЗ відбуватиметься за умов: її децентралізації і надання закладам освіти можливості самостійного визначення напряму професійного розвитку фахівця згідно з його інтересами, а також потребами закладу; створення міжнародного банку даних щодо інноваційних підходів до організації освітньо-оздоровлювальної діяльності; міжнародного обміну програмами навчання педагогів, професійна діяльність яких спрямована на зміцнення і збереження здоров’я дітей, залучення їх до здорового способу життя; більш широкого застосування інформаційних технологій.
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ

    1. Агапова Н. Г. Социоцентристская и персональноцентристская парадигмы в образовании (культурологический анализ) / Н. Г. Агапова // Личность. Культура. Общество. – 2008. – Т. 10, Вып. 5-6 (44-45). – С. 265–271.
    2. Акмеология: проблемы теории и практики / Абульханова К. А., Бодалев А. А., Деркач А. А. и др. // Акмеология: методология, методы и технологии: материалы научной сессии, посвященной 75-летию члена-корреспондента РАО, Президента МААН Н. В. Кузьминой / под ред. А. А. Деркача. – М. : РАГС, 1998. – С. 21–22.
    3. Аксарина Н. М. Воспитание детей раннего возраста в детских учреждениях / Нина Михайловна Аксарина ; под ред. Н. М. Щелованова и Н. М. Аксариной. – 2-е изд., перераб. – М. : Медгиз, 1949. – 342 с.
    4. Александрян Э. Я. Значение подвижных игр с правилами для воспитания волевых черт характера детей дошкольного возраста : дис. ... канд. пед. наук / Э. Я. Александрян. – М., 1956. – 240 с.
    5. Алиев М. Н. Физическое воспитание дошкольников в санаторных детских садах / М. Н. Алиев, А. М. Шаниязов, В. И. Морозова. – Ашхабад : Магарыф, 1986. – 128 с.
    6. Алиев М. Н. Физическое воспитание дошкольников с ослабленным здоровьем / М. Н. Алиев. – Ашхабад : Тип. ТГУ, 1984. – 180 с.
    7. Алферов Ю. С. К вопросу о профессиограмме учителя / Ю. С. Алферов, Е. Г. Осовский // Сов. педагогика. – 1971. – № 2. – С. 83–90.
    8. Алямовская В. Г. Как воспитать здорового ребенка : Опыт создания авт. прогр. на базе дошк. учреждения № 199 г. Нижний Новгород : [Программа “Здоровье”] / Вера Григорьевна Алямовская. – М. : Linka-press, 1993. – 109, [2] с.
    9. Алямовская В. Г. Современные подходы к оздоровлению детей в дошкольном образовательном учреждении : лекции 1-3 / В. Г. Алямовская. – М. : Педагогический университет “Первое сентября”, 2005. – 82 с.
    10. Алямовская В. Г. Современные подходы к оздоровлению детей в дошкольном образовательном учреждении : лекции 4-5 / В. Г. Алямовская. –М. : Педагогический университет “Первое сентября”, 2005. – 49 с.
    11. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Шалва Александрович Амонашвили. – Минск : Университетское, 1990. – 559, [1] с. – (Б-чка сер. "Ун-т - школе").
    12. Ананьев Б. Г. Избранные труды по психологии / Борис Герасимович Ананьев. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2007. – Т. 2 : Развитие и воспитание личности. – 546, [2] с. – (Российская психология: петербургская научная школа).
    13. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Борис Герасимович Ананьев. – М. : Педагогика, 1976. – 439 с.
    14. Андреев В. И. Проблемы педагогического мониторинга качества образования / В. И. Андреев // Известия Российской Академии Наук. – № 1. – 2001. – С. 35–37.
    15. Андріяко Т. Ю. Педагогічна сутність і структура конкурентоспроможності фахівця [Електронний ресурс] / Т. Ю. Андріяко // е-журнал “Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку”. –2010. – №3. – Режим доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_ editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n3_2010_st_6/
    16. Андрущенко В. П. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів / В. П. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – № 1. – С. 5–17.
    17. Андрющенко Т. К. Формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.08 „Дошкільна педагогіка”/ Тетяна Костянтинівна Андрющенко ; Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2007. – 20 с.
    18. Анисимов О. С. Акмеологические основы рефлексивной организации педагога: творчество и культура мышления : дис. в виде науч. докл. доктора психол. наук : 19.00.13 / О. С. Анисимов. – М., 1994. – 86 с.
    19. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем [Электроный ресурс] / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1973. – 61 с. – Режим доступа: http://www.galactic.org.ua / Prostranstv /anoxin-7-1.htm.
    20. Антонова О. Є. Теоретико-методологічні засади навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Олена Євгеніївна Антонова ; Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. – Житомир, 2008. – 548 с.
    21. Антропова М. В. Влияние занятий физическими упражнениями на рост, развитие и состояние здоровья учащихся / М. В. Антропова, Г. П. Сальникова // Гигиена физического воспитания учащихся. – М., 1960. – С. 37–44.
    22. Анциферова Л. И. Принцип связи психики и деятельности и методология психологии / Л. И. Анциферова // Методологические и теоретические проблемы психологии. – М., 1969. – С. 57–117.
    23. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека / Геннадий Леонидович Апанасенко. – СПб. : МГП "Петрополис", 1992. – 123 с.
    24. Аракелян О. Г. Физическое развитие и подготовленность детей 4-7 лет в связи с особенностями режима двигательной активности / О. Г. Аракелян // Материалы Всесоюз. науч.-метод. конф. по пробл. физ. воспитания в дошкольных учреждениях Крайнего Севера. – Норильск, 1971. – С. 70–74.
    25. Арешонков В. Ю. Педагогічні засади самоорганізації слухачів системи післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Володимир Юрійович Арешонков ; Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. – Житомир, 2006. – 20 с.
    26. Аристотель. Политика / Аристотель // Сочинения: В 4 т. – Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 376–644.
    27. Аркин Е. А. Дошкольный возраст / Е. А. Аркин. – М. : Просвещение, 1948. – 335 с.
    28. Аркин Е. А. Ребенок в дошкольные годы / Е. А. Аркин ; [под ред. А. В. Запорожца и В. В. Давыдова]. – М. : Просвещение, 1968. – 445 с.
    29. Артемова Л. В. Усвоение правил поведения в процессе игры у старших дошкольников : дис.. ... канд. пед. наук / Л. В. Артемова. – М., 1965. – 251 с.
    30. Ахмедзянова Л. М. Теоретичні основи і практика розвитку педагогічного покликання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти”/ Ліфа Мухаметзянівна Ахмедзянова ; АПН України; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти. – К., 1996. – 48 с.
    31. Ахметов Р.Ф., Шаверський В.К. Проблеми й перспективи формування професійної майстерності фахівців фізичної культури засобами інноваційних технологій/ Р.Ф. Ахметов, В.К. Шаверський [Електроний ресурс ]. – Режим доступу www.lifesway.org/inf/PP200801.pdf
    32. Багінська О. В. Особистісно орієнтоване навчання руховим діям дітей 5-6 років в умовах дошкільного навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання (з галузей знань)” / Ольга Володимирівна Багінська ; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2008. – 20 с.
    33. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі” / ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.
    34. Балашов Л. Е. Философия : учеб. [Электронный ресурс] / Лев Евдокимович Балашов. – 2-я ред. с изм. и доп. – М. : Дашков и К⁰, 2005. – 672 с. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/ balash/index.php.
    35. Бальсевич В. К. Научное обоснование инновационных преобразований в сфере физической культуры и спорта / В. К. Бальсевич // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 1. – С. 10–16.
    36. Бальсевич В. К. Онтокинезиология человека / Вадим Константинович Бальсевич. – М. : ФиС, 2000. – 275 с.
    37. Бальсевич В. К. Развитие быстроты и координации движений у детей 4-5 лет / В. К. Бальсевич, М. Н. Королева, Л. Т. Майорова // Теория и практика физ. культуры. – 1986. – № 10. – С. 21–23.
    38. Бальсевич В. К. Физическая культура для всех и для каждого / Вадим Константинович Бальсевич. – М. : ФиС, 1988. – 207 с.
    39. Баранов В. Л. В мире оздоровительной физкультуры / В. Л. Баранов. – К. : Здоровье, 1991. – 133 с.
    40. Барбіна Є. С. Формування педагогічної майстерності в системі безперервної педагогічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Єлізавета Сергіївна Барбіна ; АПН України; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти. – К., 1998. – 36 с.
    41. Беликов В. А. Теоретические основы решения педагогических проблем / В. А. Беликов. – Магнитогорск : МГПИ, 1999. – 41 с.
    42. Белинский В. Г. Избранные педагогические сочинения / Виссарион Григорьевич Белинский ; под ред. Е. Н. Медынского. – М. ; Л. : Академия пед. наук РСФСР, 1948. – 280 с.
    43. Белухин Д. А. Основы личностно ориентированной педагогики : курс лекций. Ч. 1 / Д. А. Белухин. – М. : Изд-во «Институт практической психологии» ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 1996. – 304 с.
    44. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 190, [1] с.
    45. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
    46. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : [наук.-метод. посіб.] / Іван Дмитрович Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
    47. Бєлєнька Г. В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання : [монографія] / Ганна Володимирівна Бєлєнька. – К. : Світич, 2006. – 304 с.
    48. Бирюкович А. А. Дневная динамика работоспособности детей 6 лет на занятиях с использованием ПЭВМ в детском саду / А. А. Бирюкович, Л. В. Макарова // Материалы VII научно-практической конференции по проблемам физического воспитания учащихся «Человек, здоровье, физическая культура и спорт в изменяющемся мире». – Коломна, 1997. – С. 12–13.
    49. Боберський І. Вартість тілесного виховання / Іван Боберський // Сокільські Вісти. – 1939. – Ч.7. – С. 1 – 2.
    50. Боберський І. Дух і тіло / Іван Боберський // Сокільські Вісти. – 1935. – Ч.10. – С.1.
    51. Боберський І. Значіння Руханкових Товариств / Іван Боберський //Сокільські Вісти. – 1933. – Ч.5. – С.5-7.
    52. Боберський І. Куди йти? / Іван Боберський // Сокільські Вісти. –1935. – С. 1.
    53. Бобрицька В. І. Здоров’язбережувальний урок: ідеї та знахідки / В. І. Бобрицька // Освіта. – 2011 р. - №22 (5457). – с. 8.
    54. Бобрицька В. І. Освітня політика у сфері охорони здоров’я дітей та молоді в Україні / В. І. Бобрицька // Педагогічна освіта: теорія та практика. Педагогіка і психологія. – 2012. - №18 (2). – с. 35-39.
    55. Бобрицька В. І. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук : автореф. дис. на здобуття доктора пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Валентина Іванівна Бобрицька ; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2006. – 40 с.
    56. Бобрицька В. І.Формування здоров’я молоді: актуалізація світового ретродосвіду в умовах сучасної української освіти: монографія / В. І. Бобрицька. – Полтава: ФОП Рибалка Д.Л., 2010. – 200 с.
    57. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Інна Михайлівна Богданова ; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2003. – 39 с.
    58. Богина Т. Л. Укреплять здоровье ослабленных и часто болеющих детей / Т. Л. Богина, А. П. Усова //Дошкольное воспитание. – 1994. – № 6 – С. 9–10.
    59. Божко Г.І. Науково-методичне забезпечення й упровадження Болонських ініціатив у процес підготовки професійно компетентних фахівців на психолого-педагогічному факультеті: наук.-метод. посіб. / [Божко Г., Гавриш Н., Сущенко О. та ін.] ; за заг. ред. Г. І. Божко. – Луганськ : Альма-Матер, 2005. – 266 с.
    60. Бойко В. В. Дифференцированный подход в системе физического воспитания дошкольников : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теория и методика физ. воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физ. культуры” / Валерий Вячеславович Бойко. – Ярославль: 2008. – 23 с.
    61. Болсун С. А. Розвиток педагогічної техніки вчителя в процесі підвищення кваліфікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Світлана Андріївна Болсун ; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. – К., 2002. – 21 с. : рис.
    62. Болтівець С. І. Теоретико-методичні засади педагогічної психогігієни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія” / Сергій Іванович Болтівець ; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2005. – 40 с.
    63. Большой психологический словарь / [сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко]. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. – 672 с.
    64. Бондар В. І. Конкурентноздатність педагога як складова його професійної компетентності / В. І. Бондар // Поч. школа. – 2008. – № 7. – С. 22–25.
    65. Бондарева Л. І. Соціальні аспекти неперервної освіти дорослих у вищих професійних закладах / Л. І. Бондарева // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 13. Проблеми трудової та професійної підготовки : зб. наук. пр. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – Вип. 06. – С. 30–35.
    66. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 11–17.
    67. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования / Евгения Васильевна Бондаревская. – Ростов-на-Дону : Булат, 2000. – 351 с. – (Педагогика нового времени).
    68. Бондарєв Л. Я. Формування особистості вихователя в умовах університетської освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Леонід Якович Бондарєв ; Інститут педагогіки України. – К., 1997. – 46 с.
    69. Бочарова Н. И. Двигательная деятельность в природных условиях как средство воспитания старших дошкольников : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Н. И. Бочарова. – М., 1989. – 17 с.
    70. Бочелюк В. Й. Психологічні засади готовності учасників освітньої діяльності до управління інноваційними процесами в школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.05 „Соціальна психологія; психологія соціальної роботи” / Віталій Йосипович Бочелюк ; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2004. – 36 с.
    71. Браже Т. Г. Из опыта развития общей культуры учителя / Т. Г. Браже // Педагогика. – 1993. – № 2. – С. 70–75.
    72. Брызгалова С. И. Формирование в вузе готовности учителя к педагогическому исследованию: теория и практика : [монография] / Светлана Ивановна Брызгалова. – Калининград : Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 2004. – 342, [1] с.
    73. Будас Ю. О. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Юлія Олексіївна Будас ; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2010. – 20 с.
    74. Бунаков Н. Ф. Избранные педагогические сочинения / Николай Федорович Бунаков. – М. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1953. – 411 с.
    75. Бурлука О. В. Самоосвіта особистості як соціокультурне явище : автореф. дис. на здобуття наук. степня канд. філос. наук : спец. 17.00.01 „Теорія і історія культури” / Олена Вікторівна Бурлука ; Харківська держ. академія культури. – Харків, 2005. – 16 с.
    76. Вавилова Е. Н. Нравственное воспитание старших дошкольников в процессе физкультурных занятий в детском саду / Е. Н. Вавилова // Физическая культура и спорт в системе коммунистического воспитания молодежи. – М. : ФиС, 1981. – C. 15–20.
    77. Вакуленко В. М. Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Валентина Миколаївна Вакуленко. – Луганськ, 2008. – 37 с.
    78. Васянович Г. П. Гуманітарна освіта у підготовці кваліфікованих робітників / Григорій Петрович Васянович // Гуманітарна освіта : педагогіка і психологія / за ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, Н. Никало, І. Вільш. — 2008. — № 10. — С. 187—193.
    79. Васянович Г. П. Духовна і фізична культура особистості студента (суперечності буття) / Г. П. Васянович // Wymiar kultury fizycznej/ Red.naukova: Mariusz Zasada, Mariusz Klimczyk, Hanna Zukowska, Radoslaw Muszkieta, Miroslawa Cieslicka.-Bydgoszcz-Lwow-Warzsowa. Universytet Kazimierza Wielkiego, 2010.-S.17-38.
    80. Васянович Г. П. Проблеми фізичного виховання молоді у педагогічній спадщині Г. Ващенка / Г.П. Васянович // Вибрані твори у 5 т. - Т.5. – Львів: Сполом, 2010. – С. 353 – 400.
    81. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру / Г. Ващенко. - Мюнхен: Авангард, 1956. - 54 с.
    82. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В.Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
    83. Вершловский С. Г. Педагог эпохи перемен, или Как решаются сегодня проблемы профессиональной деятельности учителя / Семен Григорьевич Вершловский. – М. : Сентябрь, 2002. – 159 с.
    84. Вільчковський Е. С. Критерії оцінювання стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку / Едуард Станіславович Вільчковський. – К.: ІЗМН, 1998. – 64 с.
    85. Вильчковский Э. С. Физическое воспитание дошкольников в семье / Э. С. Вильчковский. – К. : Радянська школа, 1987. – 126, [2] с. – (Б-ка для родителей).
    86. Вишнякова С. М. Профессиональное образование : словарь : ключевые понятия, актуал. лексика / Светлана Марковна Вишнякова. – М. : Эксм
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн

ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Купим мелким и крупным оптом -диссертации, защищенные в 2013-2014 г.г.

Доставка любой диссертации из России и Украины