ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ПРИКОРДОННИКІВ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХНЬОЇ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ Автореферат

У першому розділі – «Теоретичний аналіз проблеми професійного іміджу прикордонників в аспекті забезпечення їхньої особистої безпеки» – уточнено сутність особистої безпеки прикордонників, виокремлено її психологічні складові та чинники забезпечення, розкрито поняття «професійний імідж прикордонників» та з’ясовано структуру цього іміджу.

Результати аналізу наукових праць щодо проблеми безпеки людини дозволили з’ясувати, що безпека є складним міждисциплінарним поняттям, багатогранним
у своїх структурних складових та багатоаспектним у своїх проявах. Безпеку людини розглядають як: базову потребу (А. Маслоу та ін.); цінність (В. Горлинський, В. Мельник, В. Москалець та ін.); стан захищеності людини (Г. Грачєв, Т. Колеснікова, Т. Краснянська, І. Приходько, С. Решетіна, Г. Смолян та ін.); здатність, властивість людини протистояти небезпечним станам (С. Боголюбов, П. Бєлов, В. Добровольський, М. Зубок та ін.); діяльність та результат цієї діяльності (В. Джигирей, А. Жаров, В. Жидецький, М. Котік та ін.); сукупність умов діяльності або зовнішнього середовища, за яких виключено негативний вплив
на людину (Т. Кабаченко, С. Рощін, А. Сухов та ін.); система заходів, спрямованих на забезпечення захисту людини від небезпек (С. Городянко, Ю. Корнєєв, В. Лефтеров, А. Папкін та ін.) тощо.

За А. Маслоу, потреби безпеки та захисту відображають зацікавленість людини у тривалому виживанні. Ці потреби набувають особливої ваги, коли мова йде про фахівців, які здійснюють діяльність в особливих умовах, зокрема це стосується й охоронців кордону.

Проектуючи визначення особистої безпеки Т. Краснянської, І. Приходько, С. Решетіної та низки інших дослідників на сферу професійної діяльності прикордонників, їхню особисту безпеку було окреслено як такий стан захищеності охоронців кордону від небезпечних факторів професійної діяльності, який з одного боку забезпечує їхню фізичну, психічну та духовну цілісність, а з іншого, – можливість успішного виконання функціональних обов’язків та службових завдань щодо охорони державного кордону, їхній професійний та особистісний розвиток. Щодо поняття «забезпечення особистої безпеки прикордонників», то з огляду
на тлумачення у сучасній українській мові слів «забезпечення» та «процес»
воно постає як складно організований процес досягнення означеного стану.

З урахуванням думки цілої низки дослідників (О. Зотова, Т. Краснянська, І. Приходько та ін.) у структурі особистої безпеки прикордонників виокремлено
такі її психологічні складові як потребово-мотиваційну, когнітивну, емоційну
та поведінкову. Потребово-мотиваційна складова особистої безпеки прикордонників є складною системою потреб військовослужбовця, яка спрямовує його на діяльність щодо забезпечення цієї безпеки; когнітивна – характеризує особливості сприйняття військовослужбовцем власної психологічної захищеності у навколишньому світі, емоційна – ступінь розвитку таких якостей емоційної сфери як особистісна тривожність, здатність протистояти напруженим ситуаціям професійної діяльності тощо; поведінкова – вибір тієї чи іншої стратегії поведінки за складних умов виконання функціональних обов’язків та службових завдань.

За результатами аналізу наукових праць (О. Бандурка, Ю. Ірхін, М. Котік, В. Лефтеров, Н. Матюхіна, І. Приходько, В. Соломін, О. Шатров, Н. Шликова та ін.) з’ясовано, що процес забезпечення особистої безпеки зумовлюється складною системою чинників правового, соціального, економічного, організаційного, психологічного та іншого характеру, в якій першочергове місце для представників ризиконебезпечних, зокрема, правоохоронних професій посідають чинники психологічного спрямування (В. Лефтеров). Ґрунтовне вивчення цих праць уможливило виділення низки об’єктивних та суб’єктивних чинників успішності цього процесу для персоналу ДПСУ. До основних об’єктивних психологічних чинників забезпечення особистої безпеки прикордонників віднесено: позитивне ставлення соціального оточення до охоронців кордону; наявність якісного професійного відбору кандидатів на службу; дієву систему навчання та виховання
у військовослужбовців безпечної поведінки; мотивування персоналу ДПСУ до безпечної поведінки; ранню діагностику прояву негативних психічних станів, профілактику їхніх негативних наслідків, швидке реагування на стресогенні ситуації та запобігання накопиченню негативного емоційного заряду в прикордонників; підтримання та зміцнення військової дисципліни; високу психологічну готовність керівників прикордонних підрозділів до діяльності щодо забезпечення особистої безпеки підлеглого персоналу тощо. Щодо суб’єктивних чинників забезпечення особистої безпеки військовослужбовців ДПСУ, то такими є, зокрема, професійні характеристики самого суб’єкта діяльності, сутнісне злиття яких разом із ставленням соціального оточення до охоронців кордону втілюється в понятті «професійний імідж прикордонника».

З урахуванням наявних у науковій літературі тлумачень особистісного іміджу (А. Калюжний, О. Петрова, О. Перелигіна, В. Шепель, О. Чебикін та ін.) та специфіки професійної діяльності фахівців у сфері охорони державного кордону розкрито зміст поняття «професійний імідж прикордонника». З’ясовано, що означений імідж – це представницький образ та формопрояв професійної життєдіяльності прикордонника як охоронця кордону.

Результати узагальнення наукових праць щодо структури професійного іміджу та її змістового наповнення (І. Воробйова, Л. Донська, Л. Мітіна, О. Петрова, О. Чебикін, Н. Черепанова та ін.) уможливили виокремлення таких двох компонентів професійного іміджу прикордонників як внутрішній та зовнішній.
При цьому: внутрішній компонент означеного іміджу є складною системою таких особистісних характеристик фахівців у сфері охорони державних рубежів як їхні знання, установки, цінності, Я-концепція, моральні, комунікативні та емоційно-вольові якості тощо; зовнішній – сукупністю характеристик, які охоплюють як зовнішній вигляд взагалі (одяг, зачіска, постава тощо), невербальні прояви
(жести, пози, міміка, інтонація голосу тощо), так і манери поведінки (стиль спілкування в конфліктних ситуаціях професійної діяльності та рівень прояву
агресії тощо) й формують первісне, а іноді й остаточне уявлення про особистість прикордонника.

Зазначені теоретичні положення щодо особистої безпеки прикордонників, сутності та структури їхнього професійного іміджу були використані на подальших етапах емпіричного дослідження впливу цього іміджу на процес забезпечення особистої безпеки військовослужбовців ДПСУ.

У другому розділі – «Емпіричне вивчення особливостей впливу професійного іміджу прикордонників на психологічні складові їхньої особистої безпеки» – викладено процедуру організації емпіричного дослідження, обґрунтовано комплекс застосованих методів і діагностичних методик, наведено та проінтерпретовано його результати.

Емпіричне дослідження проводилося на базі Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління ДПСУ, Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПСУ та Окремого контрольно-перепускного пункту «Київ». Дослідженням було охоплено 280 осіб, із них: група емпіричного дослідження – 252 особи, група експертів – 28 осіб.

Результати емпіричного вивчення показали, що для прикордонників загалом характерний недостатній рівень сформованості компонентів їхнього професійного іміджу, зокрема: 1) вони мають слабкі знання в аспекті проблем загальної іміджології (70,63% респондентів); 2) у структурі їхніх ціннісних орієнтацій спостерігається домінування прагматичних цінностей та практичне нівелювання цінностей корпоративного спрямування; 3) у самосвідомості прикордонників слабо сформований образ «ідеального прикордонника» та спрямований на сприйняття іншими, когнітивно згорнутий «Я-образ»: середня кількість слів-асоціацій щодо власного Я становить 5,32±3,62 твердження; 4) вони виявляють посередній рівень самовпевненості (67,40%), самокерівництва (65,20%) при доволі вираженій потребі у позитивному схваленні оточуючих (72,06%); 5) тенденція до завищення самооцінки характерна для 61,11% опитаних військовослужбовців; 6) загалом респонденти мають посередні показники вольового самоконтролю (64,09%), комунікативної активності (61,11±8,88 балів) та перцептивних властивостей особистості (4,88±1,05 стенів); 7) демонструють виражену зайву рухову активність (9,98±2,33 бали); 9) недостатньо сформовану здатність до реалізації конструктивних стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях службової діяльності (49,2%) й високий рівень почуття провини (5,03±1,75 балів). Окрім цього, з’ясовано, що
на сформованість показників професійного іміджу прикордонників впливають
їх вікові, гендерні та професійно-статусні характеристики.