ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО КОНТРОЛІНГУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

summary

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретичні основи формування стратегічного контролінгу на підприємстві» досліджено еволюцію наукової думки щодо проблеми формування системи стратегічного контролінгу на підприємстві; розглянуто науково-методичні підходи щодо економічної сутності контролінгу та ролі в процесі економічного розвитку підприємства й обґрунтовано стратегічні перспективи використання системи контролінгу.

Проведений в роботі аналіз теоретичних підходів виявив, що світова економічна думка інтерпретує контролінг як новітню концепцію управління, який, знаходячись на перетині обліку, інформаційного забезпечення, контролю й планування, посідає особливе місце в управлінні підприємством, зв'язує воєдино всі функції управління, інтегрує та координує їх, причому не підміняє собою управління підприємством, а лише переводить його на якісно новий рівень. Тому визначено, що контролінг є сучасною інтеграційною концепцією координації управлінської діяльності підприємства для розробки ефективних управлінських рішень щодо подолання нестабільного стану в умовах ринку, мобільного реагування на внутрішні та зовнішні фактори, ефективного управління фінансовими й економічними ресурсами виробничо-економічної системи.

Результати теоретичного аналізу дали змогу доповнити понятійно-категоріальний апарат теорії контролінгу через тлумачення дефініцій: «система контролінгу» як інформаційно-контрольний механізм управлінської діяльності підприємства, що характеризується причино-наслідковими взаємодіями планування, інформаційного забезпечення, аналізу, обліку, контролю й координації, спрямованого на прийняття ефективних управлінських рішень для досягнення стратегічних цілей виробничо-економічної системи; «стратегічний контролінг» як концепцію інноваційного управління в довгостроковій перспективі, що підкорюється місії підприємства, спрямованого на досягнення стратегічних цілей на підставі координації стратегічного планування, контролю, системи інформаційного управління. Уточнено поняття «стратегія підприємства», що проявляє себе в довгострокових цілях, які визначають курс дій підприємства, забезпечуючи його розвиток.

Виділено основні підходи щодо визначення поняття «контролінгу»: як система управління процесом досягнення цілей підприємства; як напрям економічної діяльності підприємства; як концепція економічного управління; як синтез методів оперативного та стратегічного управління; як інтеграційна концепція. При цьому доведено, що контролінг складається з множини елементів, як таких, що підпорядковані одній меті та формують єдину систему, проте використання контролінгу в системі стратегічного управління підприємством перетворюється на інтеграційну концепцію управління виробничо-фінансовою діяльністю.

Проаналізовано структурні елементи контролінгу та визначено, що контролінг інтегрує в собі облік, інформаційне забезпечення, контроль, аналіз, управління, планування та координацію для досягнення оперативних та стратегічних цілей діяльності підприємства. Доповненням до складових контролінгу є їхня інтеграція, яка розкриває економічну спрямованість контролінгу.

Визначено, що функції та їх змістовність надають можливість окреслити максимально можливий спектр напрямів діяльності в системі контролінгу. Перелік функцій та завдань системи контролінгу для окремого підприємства може бути набагато меншою чи більшою, залежно від напрямку діяльності підприємства. Тому функції контролінгу визначаються поставленими перед організацією цілями й включають ті види управлінської діяльності, які забезпечують досягнення цих цілей.

Проведено дослідження етапів еволюції формування контролінгу, яке передбачає, що розробка вітчизняної системи контролінгу можлива при умові ретельного дослідження історичних витоків контролінгу як системи управління та визначення особливостей історично сформованих моделей контролінгу в процесі ретроспективи формування контролінгу.