МЕТОДИ І ЗАСОБИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ ГАЛЬМУВАННЯ ТРАМВАЯ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджень, зазначено зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Вказано мету та завдання досліджень. Приведено характеристику наукової новизни та практичного значення одержаних результатів, а також описано їх апробацію, публікації та впровадження.

У першому розділі проведено аналіз існуючих методів і засобів контролю складових електромеханічної системи гальмування і систем виявлення та захисту від юза колісних пар трамвая.

З проведеного аналізу методів поточного чи післяремонтного випробування систем гальмування трамвайних вагонів в умовах депо, методів і засобів контролю та діагностування складових електромеханічної системи гальмування і систем виявлення та захисту від юза КП видно, що існуючі підходи контролю параметрів процесу гальмування трамвая не дозволяють здійснювати контроль зокрема механічного гальмівного моменту та зазорів в шарнірах механічних передач барабанно-колодкового гальма на маршруті. Існуючі методи та засоби, які б дозволяли контролювати функціонування багатосекційних пуско-гальмівних реостатів на трамваях з релейно-контакторною системою керування мають громіздку та розподілену структуру через велику кількість сенсорів. Внаслідок цього важко здійснити їх практичну реалізацію. Існуючі методи виявлення та попередження юза колісних пар не дозволяють в повній мірі врахувати характеристик зчеплення.

На підставі проведеного аналізу сформульовано мету і завдання наукового дослідження дисертаційної роботи.

У другому розділі розроблено: методи визначення механічного гальмівного моменту, зазорів в шарнірах важелів електромеханічного гальма, контролю параметрів багатосекційного пуско-гальмівного реостата; математичну модель оцінювання юза колісних пар трамвайного вагона з використанням машини нечіткого висновку та проведено налагодження розробленої моделі з використанням апарату генетичних алгоритмів.

Враховуючи особливості рельєфу та рейкового полотна більшості міст України, для спрощення математичних моделей, їх розроблення здійснювалося для прямолінійних горизонтальних ділянок колії та для ділянок, що за своїми параметрами до таких наближаються.