СтруктурНі реформи в країнах Центральної та Східної Європи: теоретичні та прикладні ПІДХОДИ




  • скачать файл:
title:
СтруктурНі реформи в країнах Центральної та Східної Європи: теоретичні та прикладні ПІДХОДИ
Тип: article
summary:

 

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Тенденції до зростання основних макроекономіч­них показників на початку ХХІ сторіччя ще потребують поглибленого аналізу їх взаємозв’язку з економічним розвитком нашої країни. Йдеться про оцінку внутрішньосистемних передумов і чинників забезпечення сталого зростання протягом історично тривалого періоду як наслідку суспільно-економічних пере­тво­рень. У цьому контексті особливу важливість має дослідження струк­турних змін в економіці або, у широкому сенсі, – у соціально-економічній системі держави як визначальної передумови подальшого розвитку.

Теоретичні пошуки зарубіжних вчених у цьому напрямі є доволі різноплановими. Так проблеми „структурних змін”, „структурної трансфор­ма­ції”, „переструктурування” знайшли відображення у дослідженнях зарубіж­них економістів Р.Гаррода, А.Гершенкорна, О.Домара, Б.Кларка, С.Кузнєца, К.Курі­ха­ри, А.Льюіса, Д.Норта, У.Ростоу, М.Сіркуіна, А.Фішера, Х.Ченері. Втім, більшість з теоретичних моделей і прикладних рекомендацій структура­ліз­му були призна­чені для країн, що розвиваються, з якісно іншими переду­мовами трансформування суспільно-політичного та економічного ладу, ніж у перехідних економічних системах.

Необхідність та пріоритети реструктуризації і розбудови інституціональ­ного базису перехідних економік, у тому числі нашої країни, обґрунтовані у працях українських вчених О.Власюка, А.Галь­чинсь­кого, В.Гейця, Б.Данилишина, С.Єрохіна, І.-С.Коропецького, І.Крючкової, І.Лукінова, В.Новиць­кого, А.Фі­лі­пенка, а також зарубіж­них дослід­ників Л.Бальцеровіча, У.Вайсенбур­гера, К.Гірш­хаузена, Гж.Колодка, О.Красільнікова, Ж.Мінга­льо­вої, Ю.Перского та ін. Проблеми структурної перебудови та забезпечення конкурентоспромож­ності національної економіки в умовах глобалізації та регіоналізації світових госпо­дарських зв’язків (СГЗ) відображені у працях Л.Бакаєва, О.Білоруса, В.Будкіна, В.Вергуна, М.Дудченка, Л.Кіс­терсь­кого, Д.Лук’яненка, А.Мельник, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поруч­ника, А.Рум’янцева, у тому числі структурних зрушень в зовнішньоеко­но­міч­ній, інноваційній сферах, у формуванні конкурентоспромож­ного людського капіталу – в розробках Л.Антонюк, В.Єременка, С.Сіденко.

Проте для перехідних економік пост­радянського типу (за винятком країн Балтії) не отримуємо відповіді, чому загалом вірне визначення пріоритетів структурних зрушень у процесі суспільно-економічної трансформації не забезпе­чило бажаних змін у структурі економіки. Методологічно нечітко окресленою залишається й сама категорія структурних зрушень, їх взаємозв’язок з інституці­ональ­ними змінами у суспільстві та економіці, роль держави, громадянського суспільства та зовнішніх чинників впливу у процесі їх досягнення. У стратегічній перспективі неоднозначними можна вважати соціально-економічні наслідки структурних змін у процесі ринкової трансформації й інших країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ).

Таким чином, недостатня розробленість вказаної проблеми, а також ви­няткова важливість її теоретико-методичного та прикладного опрацювання для усунення існуючих деформацій та диспропорцій у структурі перехідної економіки України з урахуванням досвіду структурних перетворень у країнах ЦСЄ зумовили актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах науково-дослідної теми кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка „Валютно-фінансові та інституційні механізми економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи” (номер державної реєстрації 0104U009559), а також кафедри міжнародних економічних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка ДЕ-419 Б „Вдоско­на­лення механізму зовнішньо­економічної діяльності України в контексті вхо­дження до системи європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0199U003618). Особисто дисертантом здійснено узагальнення теорій струк­турних реформ, виявлена специфіка їх застосування в умовах перехідних економік та вплив окремих компонент реформ на економічне зростання.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є оцінка адаптивності теорій структурних реформ та їх наслідків в економіках країн ЦСЄ і, на цій основі, розробка теоретико-методичних та прикладних рекомендацій щодо струк­турної перебудови економіки України.

Досягнення мети дослідження обумовило необхідність розв’язання таких завдань:

  • узагальнити теоретичні моделі структурних змін в процесі трансформації економік країн ЦСЄ та України;

  • виявити основні сутнісні та типологічні характеристики категорій „структура”, „структурні реформи” з позицій системного підходу;

  • систематизувати теоретико-методологічні засади здійснення структурних реформ з метою оцінки можливості їх застосування у перехідних економіках;

  • окреслити визначальні передумови макроекономічної стабілізації, прива­ти­зації та структурних змін у країнах з перехідною економікою, зокрема у Польщі;

  • виявити характерні особливості та наслідки структурних реформ у зовнішньоекономічній діяльності та в інших секторах економік країн ЦСЄ;

  • охарактеризувати наслідки трансформаційних реформ та головні переш­коди структурної перебудови економіки України;

  • обґрунтувати концептуальні засади системного моделювання та теоре­тико-­методичні підходи і прикладні засоби програмування структурних та інституціональних зрушень в економіці України в посттрансформаційний період.

Об’єктом дослідження є процес структурних трансформацій у країнах із перехідною економікою.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методичні підходи та прикладні рекомендації щодо моделю­вання структурних перетворень у пере­хідних економіках країн ЦСЄ, у тому числі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є положення теорій економічного зростання, глобалізації, перехідних економічних систем, структуралізму та інституціоналізму, а також методи: індукції, дедукції, порів­няння і систематизації (при дослідженні сутності понять „трансформаційні” та „структурні реформи” – підроз­діли 1.2 та 1.3); багатовимірного статистич­ного та регресійного аналізу (для виявлен­ня впливу структурних зрушень на економічне зростання у країнах з перехідною економікою – підрозділи 2.1-2.3); аналізу структурних змін (для оцінки їх інтенсивності – підрозділ 2.4); методу огортаючих даних (для визначення ефективності структурних зрушень в Україні на регіональному рівні – підрозділ 2.4); системного підходу, моделювання, узагальнення (при розробці концептуаль­них засад, методичних підходів та окресленні пріоритетних напрямів і прикладних засобів здійснення структурних реформ в Україні – підрозділи 3.1 та 3.2).

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти, стратегічні програмні документи щодо трансформаційних та структурних реформ країн ЦСЄ та України, вітчизняна і зарубіжна економічна та наукова література, нормативно-правові акти, офіційні публікації статистичних органів країн ЦСЄ, Європейського Союзу та міжнародних організацій (ООН, МВФ, ЮНКТАД, СОТ, ОЕСР), Держав­ного комітету статистики, Міністерства економіки та Національного банку Украї­ни, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій, інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних положень та у розробці методико-прикладних рекомендацій здійснення структур­них реформ з урахуванням специфіки перехідної економіки, зокрема:

вперше:

  • доведено неоднозначно позитивний вплив застосування теоретичних моделей структурних реформ в країнах з перехідною економікою та виявлено особливості їх зв’язку з економічним зростанням (позитивним впливом характеризу­ються реформи у сфері малої приватизації, управління підприємствами та банківському секторі; негативним – цінова лібералізація та приватизація великих підприємств; крім того, на показник ВВП у розрахунку на одну особу істотно пози­тивно впливають: частка приватного сектора у ВВП, обсяг грошової маси, приват­ного споживання до ВВП; обсяги нагромадженого основного капіталу та екс­порту, а негативно – частка зовнішньої торгівлі, інвестицій та сільсь­кого господарства у ВВП; обсяги імпорту та зовнішньої заборгованості);

  • окреслено головну мету структурних реформ – посилення стратегічної конку­рентоспроможності („життєздатності”) національної економіки у гло­бальному чи мегарегіональному вимірі та сутність реформ як процесу адаптації або радикальної зміни структури економіки країни та її підсистем (господарського комплексу регіону; галузі, сектора) до зовнішніх стандартів досконалої і конкурентоспроможної структури соціально-економічної системи.

удосконалено:

  • концептуальні засади моделювання та засоби програмування структурних змін в економіці під впливом глобальних чинників (диспропорції; невизначеність траєкторії глобального розвитку; трансфер структурних криз тощо) та внут­рішніх конкурентних сил, зокрема визначення структурних деформацій і диспро­пор­цій, як об’єкта, і держави, громадянського суспільства та зовнішніх (ЄС, СОТ) чинників, як суб’єкта керуючих впливів, а також окреслення сукуп­ності цільо­­вих орієнтирів структурних зрушень (індекс глобальної конку­ренто­­спро­­мож­­ності; структура розподілу національного доходу; рівень тінізації еконо­міки; структура витрат домашніх господарств; рівень капіталізації та ін.).

  • теоретичні засади аналізу процесу реформ у перехідних економіках (на відміну від існуючих, запропоновано таку класифікацію реформ: реформи, спрямовані на формування основ ринкових відносин; реформи, пов’язані з ефективністю функціону­вання ринкової економіки; реформа фінансового сектора, у тому числі банківського; реформа соціальної сфери, зокрема пенсійної системи) та обґрунтована необхідність моніторингу структурних деформацій та диспро­порцій в процесі реформ;

  • методичні підходи до якісної оцінки структурних зрушень в економіці України (на основі розрахунку показників інтенсивності, швидкості, еластичності, індексу структурних зрушень та визначення їх впливу на соціально-економічний розвиток), з допомогою чого доведені істотні структурні деформації та диспропорції (галузеві, територіальні, відтворювальні, зовнішньоекономіч­ні, техноло­гічні, інституціональні та ін.), а також емпірично доведено наявність областей з відносно високим рівнем ефективності струк­турних зрушень (Львівська, Київська, Луганська та Одеська);

набули подальшого розвитку:

  • категорійний апарат теорій перехідної економіки та структурних реформ, зокрема уточнено поняття „трансформація соціально-економічної системи”, яка передбачає радикальне перетворення сутнісних характеристик системи, тоді як структурні рефор­ми розглядаються як компонента трансформаційних реформ в сенсі цільової орієнтації останніх на досягнення необхідних структурних зрушень у співвідношенні елементів моделі складу системи та взаємозв’язків між ними.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення, методичні та прикладні аспекти подальших структурних реформ у посттрансформаційний період можуть використовуватися органами державного управління для удосконалення засобів, інструментів економічних реформ у сфері приватизації, реструктуризації підприємств, валютно-фінансової стабіліза­ції, лібералізації зовнішньої торгівлі.

Виявлені тенденції, концептуальні напрями структурно-інс­ти­­туційних зру­шень, підходи до окреслення місії, генеральної мети та опе­­раційних завдань структурно-інституцій­них реформ на регіональному рівні ви­ко­ристані при підготовці „Стратегії розвитку Львівської області до 2015 р.” та опе­­раційних цільових програм з її реалізації (довідка № 1-1/1-1654 від 09.07.2004 р.). Деякі аспекти вдосконалення стратегії структурної перебудови економіки використані Регіональним філіалом Національного інсти­туту стратегічних досліджень при підготовці аналітичних документів (№ 2/73-93 від 25.12 2007 р.), а також при роз­роб­ці концептуальних підходів щодо створення регіональних інноваційних цент­рів при виконанні науково-дослідної теми „Стратегія розвитку регіональних інно­ва­цій­них структур та розробка статусних документів” (3/1-3 від 27.12 2006 р.) та у діяльності Волинської торгово-промислової палати (довідка № 19-22/01 – 3/241 від 16.04 2008 р.). Окремі положення дослідження знайшли відображення у рекомендаціях ХІІ та ХІІІ міжнародних науково-практичних семінарів „Проблеми розвитку зовнішньо­еко­номічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (до­відки № 46-01/7.9.7-134 від 27.01.2007 р. та № 14-01/7.9.7-134 від 27.01.2006 р.), міжнародної науково-практичної конфе­рен­ції „Проб­леми та перспективи спів­робітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках ЧЕС та ГУАМ” (довідка № 07-02/7.9.7-134 від 27.09. 2006 р.) та ІІ міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми регіональ­ного розвитку в контексті європейської інтеграції” (довідка № 38 від 3.06. 2006 р.). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Львівсь­кого національного універси­тету ім.І.Франка при викладанні дисциплін „Міжнародний економічний аналіз”, “Між­народ­ні фінанси”, “Економіка Європейського Союзу” (довідка № 2309-Н від 11.06. 2008 р.), також у Львівському інституті економіки та туризму при вик­ладанні дисциплін „Економічна теорія”, „Міжнародна економіка” (довідка № 01-225 від 20.06. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї, положення і висновки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: міжнародній науковій конференції „Стратегія українсько-польсь­кого соціально-економічного партнерства” (м.Львів, 2000 р.); міжнародній науковій конференції „Світове сільське господарство в глобалізованій економіці” (м.Львів, 2004 р.); ХV міжнародній науково-практичній конфе­ренції „Стратегіч­ний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (м.Чернівці, 2006 р.); ХІІ та ХІІІ міжнародних науково-практичних семінарах „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м.Донецьк, 2006 р., 2007 р.); між­народ­ній науково-практичній конферен­ції „Проблеми та перспек­тиви співробіт­ництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках ЧЕС та ГУАМ” (м.Албена, Болгарія, 2006 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м.Луцьк, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць (з них 8 статей автор опублікував одноосібно), у тому числі співавторство у двох монографіях, 14 статей у провідних наукових фахових виданнях загальним обсягом 6,2 д.а. (з них 2 – у наукових журналах та 12 – у збірниках наукових праць) і 2 статті в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Основний зміст викладено на 184 сторінках, містить 7 таблиць на 7 сторінках, 9 рисунків на 9 сторінках та 15 додатків на 56 сторінках. Список використаної літератури містить 220 наймену­вань на 19 сторінках.

 

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST THESIS

Гигиенические особенности формирования и оптимизация физико-химических условий внутренней среды сильвинитовых сооружений Селиванова Светлана Алексеевна
Научное обоснование гигиенических рекомендаций по контролю и снижению загрязнения питьевой воды цианобактериями и цианотоксинами Кузь Надежда Валентиновна
Научно-методическое обоснование совершенствования экспертизы профессиональной пригодности подростков с дисплазией соединительной ткани Плотникова Ольга Владимировна
Научные основы гигиенического анализа закономерностей влияния гаптенов, поступающих с питьевой водой, на иммунную систему у детей Дианова Дина Гумяровна
Обоснование критериев токсиколого-гигиенической оценки и методов управления риском для здоровья, создаваемым металлосодержащими наночастицами Сутункова Марина Петровна

THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)