ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ Статья

Актуальність теми. В умовах переходу країни на ринкові методи господарювання проявляється недостатньо висока конкурентоспроможність послуг підприємств курортно-рекреаційного комплексу, окремих регіонів курортно-рекреаційної спрямованості, низька експортоорієнтована активність підприємств курортно-рекреаційного комплексу регіонів України.

Надання якісних, відповідно до міжнародних стандартів, послуг підприємствами курортно-рекреаційного комплексу дозволяє забезпечити конкурентоспроможність регіонів курортно-рекреаційної спрямованості. В умовах жорсткої конкуренції, особливо в міжсезоння, підприємства курортно-рекреаційного комплексу прагнуть підвищити рівень ефективності своєї діяльності або за рахунок встановлення завищених цін на послуги, що надаються, або за рахунок зниження собівартості. Інтенсивна конкуренція стимулює господарську активність курортно-рекреаційних підприємств регіону, сприяє збільшенню різноманітності послуг, що надаються, і підвищенню їхньої якості.

Жорстка конкурентна боротьба в курортно-рекреаційній сфері вимагає від регіонів курортно-рекреаційної спрямованості і підприємств, що надають послуги, формування стратегій виходу на зовнішні ринки, ефективних механізмів підвищення їх конкурентоспроможності, завоювання і утримання конкурентних позицій. Розв’язання проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності базується на комплексній оцінці внутрішньо- і зовнішньоекономічної конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу АР Крим.

Проблеми, тенденції та перспективи розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, його конкурентоспроможності окреслили фахівці багатьох наукових шкіл України з питань регіональної економіки та економіки природокористування, а також досліджували іноземні учені, зокрема російські.

Недостатньо вивченими, водночас, залишаються питання щодо комплексної оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів регіонів, виявлення і визначення дії різних за своєю природою і суперечливих за характером впливу чинників на рівень конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів регіонів, формування дієвих механізмів підвищення її рівня. Це і визначило актуальність вибраної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження виконана в межах науково-дослідної роботи ДВНЗ „Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана” – „Управління конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (державний номер реєстрації 0101U002948) та Кримського економічного інституту ДВНЗ „Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана” – „Реалізація потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах трансформації економіко-правових механізмів” (державний номер реєстрації 0107U003053), в яких автору належить здійснення комплексної оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу кримського регіону, розробка ефективних механізмів її підвищення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону та формування механізмів підвищення його конкурентоспроможності. Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

розкрити трансформацію теоретичних переконань до оцінки конкурентоспроможності регіону на сучасному етапі розвитку, проаналізувати різні підходи щодо оцінки рівня конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону;
запропонувати комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону, визначити систему показників та послідовність проведення дослідження;
розробити модель комплексної бальної оцінки міжнародної конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів провідних курортів (мікро-регіонів) Причорномор’я та Середземномор’я, виявити сильні та слабкі сторони курортно-рекреаційного комплексу вітчизняного мікрорегіона;
виявити тенденції розвитку курортної і туристичної сфер регіону, його провідних курортів (мікрорегіонів), визначивши чинники найбільшого впливу на рівень конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону;
систематизувати ризики функціонування підприємств курортно-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі АР Крим), ідентифікувати та визначити їх рівень;
запропонувати заходи щодо підвищення економічної ефективності підприємств курортно-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі АР Крим);
уточнити механізми підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону з урахуванням пріоритетності розвитку ключових сфер регіональної економіки.

Об'єктом дослідження є процес формування конкурентних позицій та переваг курортно-рекреаційного комплексу регіону на внутрішньому і зовнішньому ринках послуг (на прикладі АР Крим).

Предметом дослідження є теоретико-прикладні засади підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження виступають: метод інтегральної оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону (при визначенні рівня конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі АР Крим) – в підрозділі 2.3.) і метод експертної оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів мікрорегіонів Причорномор’я і Середземномор’я (при їх диференціації за рівнем конкурентоспроможності на міжнародному ринку; виявленні їх сильних і слабких сторін в конкурентній боротьбі – в підрозділі 2.4.); метод комплексної оцінки інтенсивності конкуренції (при аналізі ринку курортно-рекреаційних послуг АРК, його сегментів – в підрозділі 2.3.); SWOT-аналіз (при дослідженні чинників негативного впливу на розвиток курортно-рекреаційного комплексу регіону в цілому – в підрозділі 2.2.); метод техніки сценаріїв на основі розрахунку оберненого коефіцієнта заповнюваності здравниць і недоотриманої ефективності (при оцінці ризиків функціонування підприємств курортно-рекреаційного комплексу регіону – в підрозділі 3.2.); метод розрахунку показника економічної ефективності функціонування суб’єктів господарювання курортно-рекреаційного комплексу (при оцінці економічної ефективності діяльності курортно-рекреаційних підприємств регіону і розробці шляхів її підвищення – в підрозділі 3.3.).

Інформаційною базою дослідження є статистична інформація Головного управління статистики України в Криму, дані Міністерства курортів і туризму АР Крим, Міністерства економіки АР Крим, Кримського інституту курортної індустрії „Лігма”, Ради конкурентоспроможності України, матеріали звітності підприємств курортно-рекреаційного комплексу АР Крим, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані у періодичних виданнях, монографіях, розміщені у мережі Інтернет, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у такому:

вперше:

запропоновано концептуальний підхід, що базується на критеріальних засадах оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону з урахуванням чинників загального характеру (їх поліпшуючих та загрозливих проявів), змін внутрішньоекономічної та зовнішньоекономічної складових, інтенсивності конкуренції на ринку курортно-рекреаційних послуг, інвестиційної привабливості та продовольчої безпеки, допоміжної інфраструктури комплексу регіону;
розроблено інтегральну модель оцінки ризиків функціонування курортно-рекреаційних підприємств регіону, підґрунтям якої слугує методичний інструментарій визначення результативного показника-вимірювача, з урахуванням різних форм власності та типів функціонування підприємств даної сфери послуг;

удосконалено:

трактування понять „конкурентоспроможність регіону”, „курортно-рекреаційний регіон”, „ризики функціонування курортно-рекреаційних підприємств” та розкрито їх сутність відповідно до змісту об’єкта і предмета дослідження;
наукове обґрунтування визначення конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів мікрорегіонів на міжнародному ринку послуг, в основі якого лежить використання спеціальної шкали бальних оцінок, що полягає в більш точній їх диференціації;

одержало подальший розвиток:

теоретико-методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону, систематизація яких базується на пріоритеті виділення їх спільних та відмінних рис, раніше не розкритих аспектах оцінки та сфері вживання;
наукове обґрунтування економіко-організаційного сценарію підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону, який визначає систему послідовних заходів за участю державних, регіональних органів влади та суб’єктів господарювання;
пропозиції щодо групування чинників ризиків функціонування підприємств курортно-рекреаційного комплексу регіональної економіки, яке ґрунтується на виділенні факторів впливу зовнішнього середовища макро- та мезорівнів та чинників впливу внутрішнього середовища (мікрорівня), а саме: управлінського, операційного, технічного та комерційного характеру.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення роботи використані органами державної влади, підприємствами для створення сприятливих умов для підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону на внутрішньому і міжнародному ринках, розвитку суб’єктів господарювання пріоритетних типів і форм власності в даній сфері послуг (з урахуванням ризиків функціонування) і регулювання їхньої діяльності.

Використана в практиці роботи Міністерства курортів і туризму АР Крим методика оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів мікрорегіонів на міжнародному рівні, на підставі результатів якої виявлені критерії конкурентоспроможності, визначені сильні, слабкі сторони курортно-рекреаційного комплексу м. Ялти, запропоновані механізми підвищення його конкурентоспроможності (Довідка №01-29/470 від 05.04.2006 р.).

Методику інтегральної оцінки інвестиційної привабливості курортів АР Крим, за результатами якої визначені причини пріоритетності курортів-лідерів, запропоновані основні шляхи підвищення інвестиційної привабливості, передано Міністерству економіки АРК (Довідка №60-1/954 від 06.10.2006 р.).

Впроваджені в діяльності Головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та міжрегіонального співробітництва Ради міністрів АР Крим напрямки підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону, які націлені на збільшення потоків рекреантів шляхом впровадження механізму управління ціновою складовою конкурентоспроможності продукту, розширення географії зовнішньоекономічних зв’язків, стимулювання підвищення коефіцієнта заповнюваності здравниць регіону за рахунок внесення змін в механізм оподаткування (Довідка №04-05/43 від 01.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертації, є результатом досліджень, проведених особисто автором. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення й ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача у цих роботах зазначено в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення за результатами дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях – „Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2005 р.), „Сучасний стан і проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Жовті Води, 2005 р.), „Теорія і практика економіки і підприємництва” (м. Алушта, 2006 р.), „Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2006 р.), „Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2006 р.), „Інтеграційні процеси і соціально-економічний розвиток” (м. Сімферополь, 2007 р.), „Економічні проблеми сучасного суспільства і шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2007 р.), „Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки” (м. Алушта, 2007 р.), а також на всеукраїнській конференції – „Здоровий спосіб життя – основа освітньої системи сучасної України” (м. Запоріжжя, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 17,13 д.а., у тому числі одна монографія, підготовлена у співавторстві, вісім статей, з яких сім – у наукових журналах та дев’ять тез доповідей на наукових конференціях. Особисто дисертанту належить 8,81 д.а.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, 3 розділів, висновків, 4 додатків (на 20 сторінках), списку використаних джерел, який містить 260 найменувань (на 29 сторінках). Робота викладена на 174 сторінках, містить 29 таблиць, 20 рисунків.