ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБ’ЄКТ ЕКОНОМІКИ, ЯКА ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ

summary

Актуальність теми дослідження. Результати трансформаційного  процесу  в економіці України свідчать про слабке теоретичне обгрунтування процесу становлення соціального ринкового господарства і низький ступінь підготовленості до нього основних суб'єктів та форм господарювання. Домогосподарства належать до числа головних та найменш досліджених суб’єктів трансформаційної економіки, хоча на них в першу  чергу  лягає основне навантаження системного переходу на ринку праці,  споживчому  та  фінансовому  ринках. Ступінь їх адаптації до ринкових умов господарювання проявляється в результатах їх діяльності, власному добробуті та закріпленні соціально-економічних змін у трансформаційному суспільстві. Саме тому надзвичайно важливою є розробка методології та теорії вивчення проблем життєдіяльності домогосподарств.

Наукове  дослідження  існуючих  тенденцій  поведінки індивідів і  домогосподарств з урахуванням цілого комплексу факторів (у їх  взаємозв’язку і взаємозалежності), які впливають на формування і прийняття рішень домогосподарствами, необхідне для більш глибокого вивчення стратегії їх розвитку, визначення  шляхів  прискорення  адаптації  домогосподарств та індивідів до наших умов і підвищення їх орієнтованості на цивілізовані ринкові відносини. 

Ступінь наукової розробленості проблеми. Домогосподарство є  складним, багатогранним і багатофункціональним  феноменом.  Воно  пов'язано з  усіма  сферами   життя  суспільства  і  тому  вивчається  різними  суспільними  науками, які досліджують ті чи інші аспекти його діяльності. Життєдіяльність домогосподарств потребує комплексного підходу, який повинен спиратися на вже опубліковані наукові праці, що розкривають окремі сторони їх функціонування при переході до ринкових відносин.

Проблеми домогосподарств, як економічної категорії, фундаментально  досліджені  в  роботах  Г. Беккера, Р. Барра, І. Баскакової, В. Жеребіна, Н. Звєрєвої, Т. Красильникової, Е. Лаврова, М. Ніколенко, О. Олейніка, С. Реверчука, Ю. Юркова й ін. Питанням  вивчення  рівня  і  якості  життя,  аналізу  доходів, бюджетів і споживання  домогосподарств присвячені роботи Є. Антосенкова, С. Бартеньова, Д. Богині, М. Будлякова, К. Вальтуха,  В. Васильєвої, Е. Лібанової, В. Мандибури, П. Мстиславського, Є. Слуцького, М. Соколик, С. Струмиліна, О. Сурінова, Г. Тарасенко, О. Набатової, С. Тютюнникової, Н. Римашевської, В. Рутгайзера, Ф. Щербини та  ін.

Певну цікавість представляють  роботи з теорії  людського  капіталу  В. Гойло, О. Грішнової, С. Дятлова, Г. Євтушенко,  Г. Задорожного,  Р. Капелюшникова,  М. Критського, В. Куценко, Я. Мінсера, А. Чухно,  Т. Шульца та  ін.

Особлива увага приділялася окремим аспектам життєдіяльності  домогосподарств, але недостатньо розроблялася методологічна база їх  дослідження. Зокрема не існує комплексного підходу до аналізу  життєдіяльності домогосподарств у перехідній економіці з урахуванням  взаємного впливу зовнішніх  і  внутрішніх факторів, що формують їх поведінку. Ці обставини й обумовили вибір теми  дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової науково-дослідної теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації» (ДР             № 0103U004258), де особисто автором досліджувалась адаптація домогосподарств до нових умов господарювання у процесі становлення ринкового середовища.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення соціально-економічних особливостей функціонування домогосподарств в  економіці, що трансформується, на основі комплексного дослідження системи  факторів, які детермінують їх життєдіяльність.

Відповідно до поставленої мети визначені і вирішені наступні завдання:

-                 удосконалити методологічні підходи до дослідження домогосподарств;

-                 розкрити сутність категорій домогосподарства і родини, їх взаємозв'язок і  відносну самостійність;

-                 класифікувати функції домогосподарства і родини, провести їхню порівняльну  характеристику;

-                 провести класифікацію основних груп факторів, що впливають на прийняття рішень домогосподарств і формування їх поведінкових  стратегій;

-                 визначити основні особливості поведінки домогосподарств на ринку праці, у відтворенні людського капіталу, на споживчому і фінансовому  ринках;

-                 виявити причини деформації поведінки домогосподарств та визначити шляхи усунення девіантних практик.

Об'єкт дослідження – процес трансформування соціально-економічних відносин в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової системи та його вплив на домогосподарства.

 Предмет дослідження – домогосподарства як суб’єкт ринкової трансформації.

 Методи  дослідження.  Методологічною  основою  дослідження були загальні методологічні принципи наукового пізнання: структурно-функціональний  підхід  (при  аналізі  структури  і  функцій  домогосподарств); формально-логічний (при виявленні сутності категорії домогосподарства); системний підхід (визначення системи факторів, що впливають на поведінку  домогосподарств); інституціональний підхід (при аналізі процесів адаптації домогосподарств у трансформаційній економіці); історико-логічний (при обгрунтуванні концепції домогосподарства); порівняльний аналіз (дослідження функцій родини і домогосподарства); діалектичний метод (при визначенні взаємовпливу і взаємозв'язку системи факторів на поведінкові стратегії домогосподарств); кількісний і якісний аналіз (при розгляді особливостей функціонування домогосподарств у трансформаційній  економіці  на  ринку  праці, у відтворенні  людського капіталу, на споживчому і  фінансовому  ринках)  та  ін.

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії і статті вітчизняних і закордонних економістів, дані соціально-економічної статистики, результати соціологічних досліджень, проведених вітчизняними і закордонними науковими центрами, матеріали міжнародних і українських конференцій і  семінарів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні соціально-економічних особливостей функціонування домогосподарств в економіці, яка трансформується. Особисто здобувачем виявлено і доведено наступні положення наукової новизни:

вперше:

- доведено, що вектор розвитку домогосподарств визначається складними, різноспрямованими але взаємопов’язаними процесами ринкової трансформації, де факторами, що визначають особливість поведінки домогосподарств, є:

а) перехідний стан системи цінностей та настанов, що обумовлюють низьку інноваційну спрямованість і високій ступінь натуралізації та інтегрованості домогосподарств у природне середовище;

б) поширення девіантних практик адаптації: надмірне показне споживання заможних на шкоду капіталізації накопиченого багатства; тактика виживання, що не сприяє розвитку людського капіталу;

в) значне майнове розшарування населення та нечисленність середніх верств населення у структурі суспільства;

- обґрунтовано актуалізацію в умовах становлення економіки знань переходу від переважно аграрно-індустріального типу відтворення до інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу членів домогосподарств. Вирішальну роль у цьому процесі відіграє цілісність диспозиційної структури цінностей, настанов, норм і мотивацій, які фундаментально впливають на господарську самореалізацію домогосподарств;

 удосконалено:    

 - визначення домогосподарства як основної соціально-економічної одиниці відтворення і реалізації людського потенціалу на основі реалізації сумісно-розділених відносин господарювання, що відтворює всебічно розвинену особистість, як єдність її біо-соціо-духовної природи;

 -  класифікацію функцій домогосподарства шляхом розподілу їх на специфічні функції (постачальницька, виробнича, споживча, ощадна), що характеризують домогосподарства, як економічну одиницю, і неспецифічні (репродуктивна, екзистенціальна, соціалізації,  рекреаційна,  інтеграційна), що  відображають соціальний  аспект діяльності домогосподарства;

 дістали  подальшого   розвитку:

 - методологічний принцип аналізу домогосподарства, як цілісного біо-соціо-духовного феномена на основі напрямків і теорій економічної науки: мікроекономіки, соціальної і інституціональної економіки, теорії та філософії господарства;

- характеристика основних етапів адаптації домогосподарств до  ринкових  умов  на основі домінуючих стратегій їх поведінки: «примітивного виживання»;  активного пристосування до нових умов соціально-економічного середовища; сталого відтворення нової системи цінностей і норм поведінки, що відповідають розвинутим економікам, і реалізація їх в активній трудовій діяльності;

- уявлення про чинники формування неефективних практик домогосподарств в умовах економіки, що трансформується: відсутність чіткої і прийнятної для населення стратегії ринку; різка зміна системи цінностей господарювання; невизначеність соціальних норм і ролей; специфіка національного менталітету; інертність формування господарської свідомості. 

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі в Харківській національній академії міського господарства (довідка № 1972 від 25.09 2008 р.), при підготовці навчально-методичної літератури для студентів, при викладанні окремих тем з дисциплін політекономії, мікроекономіки.  

Основні ідеї і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для більш глибокого аналізу господарської ситуації в країнах із трансформаційною економікою, при розробці соціальної політики, заходів подолання наслідків соціально-економічної кризи, концепції стратегічного розвитку України, для удосконалення практичної оцінки життєдіяльності домогосподарств і поліпшення засобів її регулювання, прогнозування ситуації на ринку праці, споживчому і фінансовому ринках, відтворення людського капіталу, а також у навчальному процесі: для підготовки навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів.

 Особистий внесок здобувача. У науковій статті [2], опублікованій у співавторстві, особистий внесок здобувача відображений у авторефераті у списку публікацій за темою дисертації.

 Апробація результатів дисертації. Основні  положення і результати дисертаційної роботи були представлені на п'ятьох конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальне партнерство та його роль у становленні ринкової економіки в Україні» (м. Харків, 2000 р.),  Всеукраїнській  науково-практичній конференції «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (м. Харків, 2006 р.),  Міжнародному симпозіумі «Соціальна економіка у світі, що глобалізується: значення та роль у реалізації імперативу виживання людства» (м. Харків, 2006 р.), другій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 5,03 д.а., з них 8 статей обсягом 4,22 д.а. – у фахових наукових виданнях, у яких особисто автору належить 3,97 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, двох  розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаної літератури з 216 найменувань. Повний обсяг роботи складає 218 сторінок, з яких 198 – основний текст, 7 таблиць, 11 малюнків.