ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

summary

Актуальність теми дослідження. Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн зумовила високу актуальність дослідження проблем середнього класу. Це пов’язано з тим, що, по-перше, на базі нових виробничих відносин та економічних факторів формується нова класова структура трансформаційного суспільства; по-друге, стратегічною метою ринкових перетворень є соціальне ринкове господарство, головним суб’єктом якого є масовий потужний середній клас; по-третє, світові трансформаційні процеси, постіндустріальні тенденції, економічна глобалізація, розвиток інформаційних та сітьових технологій суттєвим чином впливає на стратифікаційні перетворення через зміни у змісті соціально-економічних явищ.

На жаль, в умовах соціально-економічної та політичної нестабільності в Україні, низького рівня доходів, глибокої диференціації та складного морально-психологічного клімату, переоцінки старих та усвідомлення нових цінностей господарювання становлення середнього класу здійснюється дуже повільно.

Соціально ринкове господарство як мета ринкової перебудови економічної системи України відрізняється високим рівнем та якістю добробуту населення країни, а могутній і розвинений середній клас виступає активним учасником економічних процесів і зосереджує в собі найбільш високоосвічену частину населення. Тому ґрунтовний аналіз економічних основ формування середнього класу в умовах ринкової трансформації, механізмів впливу соціально-економічних чинників на його розвиток має важливе стратегічне значення як задля створення ефективного соціального ринкового господарства в Україні, так і щодо її ефективної інтеграції у сучасні глобалізаційні процеси.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Складний багатогранний характер процесу становлення та розвитку середнього класу у ринковій економіці викликає науковий інтерес до цього соціально-економічного феномену з боку багатьох вітчизняних і зарубіжних економістів, філософів, політологів, соціологів та представників інших суспільних наук. Основи теорії середнього класу закладено в роботах Аристотеля і Платона, пізніше - в дослідженнях К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, М. Вебера, Р. Дарендорфа, А. Дж. Тойнбі, Л. Ерхарда та ін.

У вивчення середнього класу як економічного явища особливий внесок зробили такі зарубіжні вчені як Р. Аврамов, О. Авраамова, О. Александрова, М. Войєйков, Г. Ділигенський, І. Левіна, Л. Овчарова, Т. Малева, В. Радаєв, Е. Райт, О. Шкаратан та інші.

Серед вітчизняних дослідників різним аспектам аналізу середнього класу у транзитивному суспільстві приділяли увагу В. Антонюк, А. Базилюк, О. Барановський, І. Бондар, С. Бугаєнко, В. Васильченко, Є. Воробйов, Є. Головаха, І. Гніденко, В. Гошовська, А. Гриценко, Ю. Зайцев, Т. Кир’ян, В. Кузьменко, В. Лагутін, Т. Лучко, Е. Лібанова, Т. Ковальчук, В. Мандибура, Т. Остапенко, В. Савчук, Ю. Саєнко, О. Симончук, Т. Тресвятська, С. Тютюнникова, М. Шаповал, Г. Ярошенко та інші.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з плановими науково-дослідними темами кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: «Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації (№ ДР 0103U004258), у межах якої особисто автором досліджувалися передумови та економічні основи формування середнього класу в період створення соціального ринкового господарства, і «Соціальна економіка як визначальний пріоритет ринкової трансформації в Україні» (ДР 0106U002230), де особисто автором досліджувалися питання соціальної спрямованості ринкового реформування в Україні задля створення умов формування середнього класу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення і змістовне розкриття економічних основ формування середнього класу в трансформаційній економіці, основних напрямків соціальної спрямованості ринкових реформ задля створення умов його формування у суспільстві та вироблення практичних пропозицій щодо вдосконалення господарювання у руслі пришвидшення його становлення.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

-       уточнити методологічні основи дослідження середнього класу;

-       виявити основні особливості, протиріччя і тенденції розвитку середнього класу в трансформаційній економіці;

-       визначити поняття «середній клас» як економічної категорії, господарського суб’єкта, соціально-економічної реальності та культурного конструкту;

-       виявити зміст і особливості господарської культури середнього класу;

-       розкрити зміни у структурі середнього класу в умовах глобалізації;

-       розробити практичні рекомендації щодо створення сприятливих умов формування масового середнього класу в Україні.

Об’єктом дослідження є комплекс соціально-економічних відносин в транзитивних суспільствах у процесі створення в них соціального ринкового господарства.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, пов’язані зі створенням економічних основ формування середнього класу в умовах ринкових перетворень.

Методи дослідження. Науково-теоретичною та методологічною базою дисертаційного дослідження є системне, загальнотеоретичне осмислення об’єктивних історичних процесів виникнення і розвитку середнього класу, що засноване на застосуванні загальнонаукових та специфічних дисциплінарних і міждисциплінарних підходів, методів та принципів економічної теорії. Серед них: структурно-функціональний (для аналізу структури та функцій середнього класу, виявлення його ролі у підтримці вектору інноваційного розвитку); факторний аналіз (визначення системостворюючих чинників середнього класу, таких як господарська культура, власність, дохід, інвестиції в людський капітал та ін.); діалектичний (для визначення впливу на формування середнього класу факторної моделі доходів населення); класифікацій (при систематизації ознак середнього класу); соціологічний аналіз (при визначенні розмірів та ресурсів збільшення розмірів середнього класу); статистичний (співставлення даних та групування верств населення, макроекономічних змін основних соціально-економічних показників рівня життя населення) та ін.

Інформаційною базою дослідження виступають офіційні статистичні дані, публікації в економічних виданнях, аналітичні матеріали, законодавчі та нормативно-правові акти України, розробки наукових установ та організацій, монографічні дослідження, статті вітчизняних і зарубіжних авторів у періодичних виданнях, соціологічні обстеження.

Наукова новизна отриманих результатів дисертації полягає в наступному:

Вперше:

             - доведено, що основною причиною гальмування розвитку середнього класу в трансформаційній економіці є протиріччя між висхідною і спадною лінією еволюційного розвитку в біфуркаційний період переходу ринкових відносин, що проявляється в «консервації» індустріального типу розвитку і уповільненні постіндустріальних тенденцій. Такий стан економіки не створює передумов для розв’язання цього протиріччя через поширення і розвиток нових форм капіталу – людського, інтелектуального, соціального, культурного, а представники середнього класу як основні їх носії не є затребуваними;

             - обґрунтовано, що середній клас має свою особливу господарську культуру, яка є сукупністю цінностей, норм і правил, котрі забезпечують вироблення різноманітних альтернативних економічних моделей поведінки щодо ефективної реалізації матеріальних і особистісних ресурсів у процесі самозабезпечення гідного рівня та якості життя через широке залучення його представників до освоєння атрибутів сучасної цивілізації (робота на ПК, нові форми комунікації, участь у системах електронних платежів, кредитна діяльність та ін.);

 - розкрито зміст середнього класу як складного полісемантичного соціально-економічного феномену на рівнях:

            економічної категорії: як комплексу соціально-економічних відносин із приводу ефективного функціонування в ринковому середовищі факторної моделі розподілу доходів, що синтезує власність на ресурси, трудові зусилля і особистісні якості індивідів у процесі самореалізації, та створює економічну основу для матеріального статку масової верстви суспільства;

            господарюючих суб’єктів: середній клас виступає як соціально-економічна форма персоніфікації особливого типу суб’єктів (менеджери, фахівці, учені, юристи, технократи, висококваліфіковані наймані робітники й ін.);

            соціально-економічної реальності як наявного усталеного інтегрального соціального угрупування у структурі суспільства, яке відповідає ряду ознак і має порівняно однаковий рівень і спосіб життя;

            культурного конструкту як соціально-економічного ідеального агента гармонізації відносин суспільства і особи, який переборює тенденцію до розколу, взаємного відчуження та сприяє недопущенню обезлюднення людини, становленню високих стандартів рівня і якості життя.

Удосконалено:

- визначення середнього класу через розуміння його як соціально-економічної сукупності певних верств і груп населення, що виникає в результаті проекції економічних, соціальних і культурних складових на структуру суспільства та характеризується порівняно однаковими стратегіями самозабезпечення високого рівня добробуту через реалізацію власницького, трудового і особистісного потенціалу;

- класифікацію функцій середнього класу в трансформаційній економіці за критерієм їх актуалізації:

· адаптаційна (освоєння і закріплення нових цінностей господарювання);

          · креативно-продуктивна (забезпечення технологічного та інноваційно-економічного процесу);

          · культурно-інтеграційна (збереження базових компонентів національної культури та створення нових смислів і практик їх поширення);

          · стабілізаційна (підтримка сталого розвитку, дотримання норм і правил господарювання).

Дістало подальшого розвитку:

- виявлення особливостей середнього класу в трансформаційній економіці:

            · малочисельність;

            · розмитість критеріїв виділення;

            · незначна питома вага в його структурі представників найманої праці;

            · зосередженість у великих містах (мегаполісах);

            · сильна залежність від наявної економічної політики;

            · слабкий вплив на прийняття політичних рішень;

- аргументація необхідності створення ефективних умов у процесі подальшого реформування економіки для прискорення становлення масового середнього класу в Україні через:

          · соціальну спрямованість ринкової трансформації;

          · стабільні і високі темпи економічного зростання;

· інституціоналізацію факторної моделі розподілу доходів;

          · ефективний розвиток соціальної сфери;

          · продуктивну підтримку державою соціального контракту в суспільстві щодо формування масового середнього класу.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації методологічні, теоретичні висновки і пропозиції можуть бути застосовані для розробки соціально-економічних національних та регіональних програм підтримки розвитку масового середнього класу в Україні, удосконалення законодавчої бази господарювання та реформування системи регулювання доходів населення, формування економічних передумов та інституційних засад проведення ринкових перетворень, коригування напрямків соціально-економічної трансформації української економіки.

Результати та висновки дисертаційного дослідження застосовані в навчальному процесі у Харківському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету (довідка №134 від 07.04.08 р.) при підготовці навчально-методичної літератури для студентів вищих навчальних закладів, при викладанні окремих тем з дисциплін політекономія, макроекономіка, історія економічної думки. Рекомендації стосовно розвитку та підтримки малого бізнесу соціальної сфери, житлово-комунального господарства були використані при розробці міських програм розвитку малого підприємництва.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційного дослідження одержано автором самостійно, а його внесок у роботах [2], [4], [5], [9], написаних у співавторстві, відображено у переліку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані автором на наукових конференціях: Першій науково-практичній конференції «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, травень 2005 р.); Другій науково-практичній конференції «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, травень 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи» (м. Ялта, квітень 2008 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Ялта, травень 2008 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені в 9 опублікованих роботах загальним обсягом 4,1 д.а., у тому числі в 5 статтях у фахових наукових виданнях загальним обсягом 3,1 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 176 сторінки. Основний зміст роботи викладено на 162 сторінках. Дисертація містить 19 таблиці та 4 рисунки. Список використаних літературних джерел налічує 165 найменувань.