Економічна та соціальна ефективність розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська

summary

Розвиток рекреаційно-оздоровчих комплексів ств повинен опиратися на нові механізми господарювання, ефективної організаційної структури, економічну свободу виробників, що в умовах вільної конкуренції забезпечить насичення ринку високоякісними послугами і сприятиме соціально-економічному розвитку окремих регіонів.

Формування ринкових відносин збігається з глибокою економічною кризою, ростом інфляції, структурною перебудовою економіки. Економічні процеси стали фактично нерегульованими. Гострий дефіцит ресурсів, різкий спад економічного виробництва, криза практично у всіх видах економічної діяльності унеможливлюють переливання капіталу з однієї сфери в іншу. В таких умовах практично єдиним шляхом активізації дій по формуванню цивілізованого ринку рекреаційних послуг є налагодження ефективної системи управління державним сектором економіки. Через державні структури в найближчі роки повинна здійснюватись політика освоєння рекреаційних ресурсів України, яка, в першу чергу, має бути спрямована на формування соціально-ефективного, економічно вигідного і екологічно допустимого ринкового середовища. При цьому всі учасники процесу (організації, об'єкти, фірми) володіють, можливостями фінансово-економічного маневру, мають свободу вибору пріоритетів, форм і видів діяльності. В міру становлення стабільних норм економічних відносин визначаться найбільш ефективні території, для яких створення рекреаційно-оздоровчого комплексу стане пріоритетним напрямком економічної діяльності.

Багатоукладність власності рекреаційно-оздоровчого комплексу зумовлює переплетіння джерел фінансових ресурсів, які використовуються для забезпечення її функціонування і розвитку. Серед них є такі:

-        бюджетні кошти державних та регіональних програм (загальнодержавного, обласного, районного та місцевого бюджетів);

-        кошти соціального та медичного страхування;

-        кошти профспілок та їх об’єднань;

-        кошти підприємств-суб’єктів рекреаційного господарювання;

-        інвестиції вітчизняних та зарубіжних інвесторів;

-        кредитування;

-        особисті кошти громадян споживачів рекреаційних послуг;

-        інші джерела.