ПРОКУРОР ЯК СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ Автореферат

Актуальність теми. Положення Конституції України, які визнають найвищою соціальною цінністю людину, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, значною мірою визначають спрямування сучасних процесів розбудови в Україні демократичної правової держави. В умовах сьогодення йде активна робота щодо вдосконалення законодавства, приведення його у відповідність з міжнародними стандартами, відпрацювання належних механізмів взаємодії держави, її органів з громадянами. Дієвість цього механізму безумовно залежить від рівня правової регламентації такої важливої сфери правового регулювання, якою є сфера адміністративного процесу. Належна реалізація в цій сфері прав і свобод громадян, дотримання балансу між інтересами конкретної людини і держави значною мірою залежить від чіткого регулювання правового статусу всіх суб’єктів адміністративно-процесуальної діяльності. При цьому однією із найважливіших є проблема вдосконалення юридичних гарантій забезпечення і реалізації прав і свобод громадян в їх відносинах з органами держави. Особливе місце в юридичному механізмі забезпечення прав і свобод громадян у сфері адміністративного процесу посідає прокуратура. Протягом десятиріч ця важлива державна інституція була і залишається дієвим важелем дотримання законності в діяльності органів виконавчої влади, посадових осіб всіх рівнів, забезпечення правової захищеності громадян і налагодження належного функціонування усіх ланок державного механізму. Практика свідчить, що сьогодні порушення прав і свобод громадян у сфері адміністративного процесу є явищем досить розповсюдженим. При цьому одним із ефективних засобів боротьби з такими порушеннями є діяльність органів прокуратури. Значною мірою зазначене обумовлює актуальність питань, пов’язаних з визначенням у межах чинного законодавства України організаційних та процесуальних засад функціонування органів прокуратури, реалізації її повноважень у сфері адміністративного процесу.

Актуальність проблеми пояснюється також необхідністю проведення глибоких науково-теоретичних досліджень правового становища прокурора як суб’єкта адміністративного процесу, оскільки у вітчизняній юридичній науці це питання до цього часу не досліджувалось. Ось чому виникає потреба в комплексному аналізі і теоретичному узагальненні проблем діяльності прокуратури в сфері адміністративного процесу, розробка яких є одним із перспективних напрямків вивчення адміністративного процесу в цілому і певною мірою має міждисциплінарне значення, оскільки пов’язана з проблемами науки прокурорського нагляду, інших галузевих юридичних наук, зокрема – цивільного та господарського процесів. Від вирішення цих питань певною мірою залежить і реалізація адміністративно-правової реформи в Україні. Вказані обставини зумовлюють актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.11 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002–2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., та п. 2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001–2005 рр., схвалених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 р., протокол № 3. Тема дисертації затверджена вченою радою Національного університету внутрішніх справ 29.10.2004 року, протокол № 9.