Санітарно-гігієнічне та клініко-експериментальне обґрунтування застосування нутріцевтиків курчатам-бройлерам

summary

Дисертаційна робота виконувалась протягом 2006–2009 рр. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України на кафедрі ветеринарної санітарії та гігієни продукції тваринництва. Окремі етапи наукового експерименту проведено у високоспеціалізованому птахівничому господарстві, акредитованих лабораторіях (ОДЛВМ, ДНДІЛДВСЕ, інституту онкології), на базі віварію та суміжних кафедрах НУБіП України.

Згідно з загальною схемою наукових досліджень (рис. 1) проведено один виробничий дослід та два – в умовах віварію, а також санітарно-гігієнічне обстеження птахогосподарства з метою виявлення можливих джерел його мікробної забрудненості.

Перший дослід проводився на курчатах-бройлерах кросу Кобб-500 в умовах птахогосподарства ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», що працює під торговою маркою «Морозівські курчата». В одному з пташників курчата слугували контролем і одержували стандартний раціон, в іншому – дослідом, де їм до комбікорму додавали пребіотик «Біо-Мос» в дозах, регламентованих настановою по застосуванню препарату.

В умовах птахофабрики контроль за накопиченням мікрофлори проводили на 7, 21, 36-ту добу життя курчат загальноприйнятими методами. Проби посліду відбирали шпателем безпосередньо з клоаки від 5 випадкових курчат.

Друга серія дослідів складалася з двох етапів і проводилась на базі віварію НУБіП України.

З цією метою, за принципом аналогів, з добових курчат-бройлерів кросу Кобб-500 було сформовано п’ять груп, по 30 голів у кожній.

У першому відділенні кімнати віварію курчата слугували контролем і отримували стандартний повнораціонний комбікорм;

у другому – дослідом, їм до комбікорму додавали пребіотик «Біо-Мос» у таких пропорціях: 2 кг/т стартового комбікорму (0–15 доба), 1 кг/т комбікорму «фініш-1» (15–28 доба) і 0,5 кг/т комбікорму «фініш-2» (28–42 доба);

у третьому відділенні утримувались курчата, які з 1-ї по 5-ту і з 21-ї по 25-ту добу вирощування отримували антибіотик «Левофлокс» у дозі 0,5 мл на 1 л води;

у четвертому відділенні кімнати віварію курчата отримували основний раціон, а воду їм на 7, 14, 21, 28 і з 35 по 42-гу добу замінювали на 1 %-й колоїдний розчин наночастинок срібла (напування вволю);

у п’ятому відділені кімнати дослідні курчата отримували пребіотик «Біо-Мос» із стандартним комбікормом і 1 %-й колоїдний розчин наночастинок срібла замість води за вищевказаною схемою.

На першому етапі лабораторного досліду вивчали дію препаратів «Біо-Мос», «Левофлокс», 1 %-го колоїдного розчину наночастинок срібла та комбінованої дії «Біо-Мосу» і срібла порівняно з контролем на: клінічний статус птиці; прирости живої маси курчат-бройлерів та вагу патраної тушки; вагу внутрішніх органів; збереженість птиці; конверсію корму; гематологічні показники; вплив зазначених препаратів на видовий склад мікрофлори посліду курчат-бройлерів; якість м’яса, отриманого після закінчення строку вирощування.

Досліджували також вплив препаратів на кількісний і якісний склад мікрофлори повітря пташників залежно від віку курчат-бройлерів.

Послід (по 3 проби з кожної групи) відбирали на 15, 29 та 42-у добу досліду шпателем безпосередньо з клоаки. Подальші дослідження проводили за стандартною уніфікованою методикою (Эпштейн-Литвак Р.В., 1977;Верткий А.Л., 1998).

Птиця в усіх дослідах утримувалась на підлозі при незмінній підстилці, цикл вирощування – 42 доби.

В усіх групах курчат проби повітря для санітарно-бактеріологічного дослідження відбирали аспіраційним методом, за допомогою апарату «Тайфун» на МПА (для визначення загального бактерійного обсіменіння повітря). Відбір проб повітря проводили на 10, 20, 30 та 42-у добу (у птахогосподарстві на 7, 21, 36-у).

Проби крові відбирали на 42 добу досліду з підкрильцевої вени у пробірки з гепарином для загального аналізу крові, виведення лейкограми та визначення ряду біохімічних показників.