ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНІКИ КАРТОПЛІ НА ЗАСЕЛЕНІСТЬ ГРУНТУ ТА ПОШКОДЖЕНІСТЬ БУЛЬБ ДРОТЯНИКАМИ В УМОВАХ ПОЛІССЯ

summary

В даному розділі наведені літературні дані щодо вимог картоплі до умов зовнішнього середовища, біології жуків коваликів, особливостей поведінки личинок, їх живлення та трофічних зв’язків. Проаналізовано існуючі методи боротьби з ґрунтовими шкідниками, їх ефективність та недоліки. Обґрунтовано перспективність досліджень щодо розробки заходів боротьби з ґрунтовими шкідниками.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконана протягом 2000-2002 рр.

Досліди були закладені на типових для Полісся України дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах з товщиною орного шару 20-22 см. Вміст гумусу в ґрунті – 1,54-1,99%, pH_KCl – 5,1-6,0, гідролітична кислотність – 3,5-3,9 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст рухомих форм фосфору – 6,5-15,2, калію – 8,0-14,8 мг на 100 г ґрунту.

Погодні умови в період росту і розвитку рослин картоплі дещо відрізнялися за роками досліджень, однак коливались у межах, характерних для центральної частини Полісся України.

Дослідження проведені з сортами різних груп стиглості української селекції за такими схемами:

Дослід 1. Вплив сидератів та передпосівної обробки їх насіння препаратом Престиж на чисельність дротяників у ґрунті та пошкодженість ними бульб картоплі.

1.     Контроль

2.     Гірчиця

3.     Гірчиця, проведена передпосівна обробка насіння препаратом Престиж з нормою витрати 20 мл/кг

4.     Озиме жито

5.     Озиме жито, проведена передпосівна обробка насіння препаратом Престиж з нормою витрати 3 мл/кг

Повторність досліду чотириразова. Площа ділянки загальна – 50,4, облікова – 33,6 м².

Гірчицю на сидерат висівали 20-25 серпня, жито – 10-15 вересня. Норма висіву гірчиці становила 30 кг/га, жита – 200 кг/га. Насіння обробляли препаратом Престиж вручну в день сівби. Сидерати заорювали в грунт весною. Висаджували картоплю сорту Луговська за схемою 70x30 см (50 тис. бульб/га). Бульби масою 50-80 г розкладали в попередньо нарізані борозни з послідуючим нагортанням гребенів.

Дослід 2. Оцінка стійкості різних за тривалістю вегетаційного періоду сортів картоплі до пошкодження бульб дротяниками.

Група ранньостиглих сортів картоплі включала: Бородянська рожева, Незабудка, Повінь, Кобза.

Середньоранніх: Світанок київський, Водограй, Обрій.

Середньостиглих та середньопізніх: Луговська. Либідь, Слов’янка, Явір, Зарево.

Дослід 3. Встановлення найбільш ефективної норми витрати препарату Престиж для передпосівної обробки бульб картоплі проти дротяників.

1.     Без обробки – контроль:

2.     Норма препарату 0,4 л/т:

3.     Норма препарату 0,6 л/т:

4.     Норма препарату 0,8 л/т:

5.     Норма препарату 1,0 л/т:

6.     Норма препарату 1,2 л/т.

Повторність варіантів досліду чотириразова. Площа ділянки загальна – 25,2, облікова – 22,4 м². Препарат вивчався на двох сортах картоплі – Обрій і Луговська. Площа живлення – 70x30 см (50 тис. бульб/га).

Препарат наносився на бульби в день садіння вручну вологим способом. Витрата робочої рідини 10 л/т.

Догляд за посівами – загальноприйнятий для зони Полісся України.

За період досліджень проводили такі спостереження, аналізи та обліки.

Фенологічні спостереження проводили візуально, відмічали фази сходів, бутонізації, цвітіння, відмирання картоплиння.

Висоту рослин, густоту, стеблостій, площу листя, облік чисельності колорадського жука визначали за “Методичними рекомендаціями щодо проведення досліджень з картоплею / За ред. В.В. Кононученка, В.С. Куценка, А.А. Осипчука та ін. – Немішаєве, 2002. – 183 с.”.

Облік заселеності ґрунту дротяниками проводили згідно з “Методическими указаниями по учету вредителей и болезней сельскохозяйственных культур. – Киев, 1975. – 88 с.”

Облік урожаю здійснювали методом суцільного зважування з кожної ділянки. Структуру урожаю визначали ваговим методом при збиранні. Первинні дані проведених досліджень та обліку врожаю обробляли методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б. А. – М.: Колос, 1979).

Біохімічний склад бульб визначали: вміст крохмалю – за питомою масою на вагах Парова, сухої речовини – ваговим методом з висушуванням при температурі 105°С; сирого протеїну, білку, вітаміну С, амінокислот та зольних елементів – на інфрачервоному аналізаторі моделі 4500; нітрати – на нітратомірі.

Енергетичну ефективність розраховували за методикою О. К. Медведовського та П. І. Іваненка (К.: Урожай, 1988). Аналіз економічної ефективності використання сидератів та препарату Престиж при вирощуванні картоплі проведений за цінами, що склались на час закінчення досліджень.

РІСТ І РОЗВИТОК КАРТОПЛІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СИДЕРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ ПРЕСТИЖ

Розвиток рослин характеризується змінами фізіологічних функцій організму та органотворчих процесів. Вони проявляються як у вигляді появи нових органів, так і в змінах морфологічних ознак рослини. Процес розвитку рослин складається з певних періодів – фенологічних фаз. У картоплі виділяють такі фенологічні фази: сходи, бутонізація, цвітіння і відмирання картоплиння.

Строки появи сходів є початком відліку для настання всіх наступних фаз розвитку. В наших дослідженнях поява масових сходів у сорту Обрій відбувалась у середньому через 27, у сорту Луговська – через 30 днів після садіння.

Дослідженнями встановлено, що використання гірчиці і жита на сидерат та обробка садивного матеріалу картоплі перед садінням не впливали на тривалість фенологічних фаз.

Оскільки сорт Обрій належить до групи середньоранніх, а сорт Луговська – до середньостиглих, то тривалість всіх фенологічних фаз у сорту Обрій була меншою, ніж у сорту Луговська. В середньому за 2000-2002 рр. масові сходи у сорту Обрій з’явились через 27, у сорту Луговська – через 30 днів. Період сходи-бутонізація тривав відповідно 20 і 29 днів. Цвітіння у сорту Обрій відмічено через 56, у сорту Луговська – через 73 дні після садіння, а повне відмирання картоплиння наступило відповідно через 98 і 108 днів після садіння. В цілому вегетаційний період у сорту Обрій тривав 71 день, у сорту Луговська – 78 днів.

В той же час необхідно відзначити, що тривалість фенологічних фаз дещо коливалась за роками досліджень. Так, в 2000 році всі фенологічні фази у обох сортів наставали дещо раніше, ніж в 2001 і 2002 рр. Найбільш тривалий вегетаційний період досліджувані сорти мали в 2002 році (рис. 1).

В наших дослідженнях застосування сидератів позитивно впливало на висоту та площу листя рослин. При використанні гірчиці висота рослин картоплі збільшилась порівняно з контролем в середньому на 2,5-3 см, у варіантах з житом – на 5-5,5 см (табл. 1), на контролі висота рослин була 59 см. Аналогічно сидерати впливали і на площу листкової поверхні. Так, в середньому за 2001-2002 рр. площа листя у варіантах з гірчицею збільшилась порівняно з контролем на 1,4-2,0 тис. м²/га, у варіантах з житом – на 5,7-5,8 тис. м²/га (у контрольному варіанті площа листкової поверхні склала 24,2 тис. м²/га).