РОТАР ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, ступінь її теоретичної практичної розробленості, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, відображено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі – «Теоретико-методичні засади формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки» – подано результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми дослідження; охарактеризовано базові поняття дослідження: «компетентність», «правова компетентність», «правова компетентність фахівця цивільного захисту»; визначено критерії, рівні і компоненти правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Стратегія розвитку сучасного українського суспільства, як засвідчує аналіз літератури і наукових досліджень Т. Алєксєєнко, О. Бикова, В. Василенко, Н. Вовчастої, А. Вербицького, Б. Гершунського, Т. Десятова, І. Зимньої, А. Маркової, С. Сисоєвої, О. Хуторського, М. Чобітька, О. Шапран, Ю. Шапрана та ін., потребує підвищення вимог до освітньої системи, впровадження нових підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Доведено, що надзвичайні ситуації та їхні наслідки значною мірою є відображенням соціально-економічних, політичних та освітніх процесів, які відбуваються у суспільстві, станом підготовленості фахівців цивільного захисту та рівнем їхньої фахової компетентності – зокрема правової.
Встановлено, що специфічні умови служб цивільного захисту характеризуються високим рівнем відповідальності, обмеженням часу на ухвалення рішення, пред’являють особливі вимоги до фахівців пожежно-рятувальної служби, спонукають постійно підтримувати і підвищувати рівень своїх професійних знань, умінь та навичок. Тому важливим завданням є удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту, в цілому, і правової компетентності, зокрема. Професійна підготовка майбутніх фахівців цивільного захисту повинна бути спрямована на створення умов для забезпечення їх особистісно-професійного зростання, розвитку здатності самостійно вирішувати нагальні проблеми.
Важливими для дослідження визначено такі наукові підходи: компетентнісний (В. Антипова, Н. Бібік, А. Вербицкий, І. Драч, Я. Кодлюк, В. Кремень, В. Луговий, О. Овчарук, О. Панфілов, О. Пометун, Ю. Татур, О. Шубін, В. Ягупов та ін.); акмеологічний (Б. Ананьєв, О. Бодальов, В. Вакуленко, С. Вітвицька, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, С. Пальчевський, Л. Рибалко та ін.); суб’єктивно-діяльнісний (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Г.Андреєва, О. Бодальов, Є. Бондаревська, А. Вербицький, С. Максименко, А. Маркова, А. Петровський, С. Рубінштейн та ін.); технологічний А. Алексюк, В. Беспалько, М. Бершадський, П. Воловик, М. Кларін, О. Кульчицька, О.Лучанінова, Г. Селевко, С. Сисоєва, Я. Цехмістер та ін.). При цьому компетентнісний підхід розглядався як адекватна відповідь на виклики сьогодення, що забезпечить якість професійної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту.
Поняття компетентності, про що засвідчив аналіз наукових доробків (І. Зимньої, І. Зязюна, Б. Ельконіна, Н. Кошарної, Н. Кузьміної, П. Лузана, В. Лугового, А. Маркової, Н. Ничкало, О. Пометун, Дж. Равена, О. Слюсаренка, О. Хуторського та ін.), визначається як складна інтегрована характеристика особистості, яка зумовлює його здатність до реалізації власного потенціалу (знань, умінь, досвіду, особистісних якостей) і спроможність кваліфіковано здійснювати певний вид діяльністі, виконувати поставлені завдання та побудоване на поєднанні взаємовідповідних пізнавальних уявлень та практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, знань і вмінь, усього, що можна мобілізувати для активної дії.
На підставі вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців (Ф. Гільманов, Л. Горіна, О. Іваній, О. Іващенко, Я. Кічук, І. Коваленко, О. Косаревська, М. Купчак, О. Повстин, Т. Панченко, А. Саміло, В. Ситяніна, A. Якименко та ін.) з’ясовано, що феномен професійної компетентності може розглядатися в двох площинах: компетентність як знання, що характеризують фундамент професійної діяльності і компетентність як здатність до діяльності (проявляється у професійній діяльності в рамках конкретної професії).
Ураховуючи особливості професійної підготовки фахівців із цивільного захисту, було уточнено сутність поняття «правова компетентність майбутнього фахівця цивільного захисту» як особистісно-професійної якості, що знаходить свій прояв у здатності успішно задовольняти індивідуальні і соціальні потреби, реалізувати себе в професійній діяльності на основі нормативно-правової бази оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, джерел права, розуміння принципів права і завдань правового регулювання, професійного відношення до права і практики його застосування у відповідності з правовими приписами та принципами законності.
Визначено, що правова компетентність фахівця із цивільного захисту – це базова характеристика діяльності фахівця, яка включає професійно-особистісний, теоретичний і практичний компоненти і має головні сутнісні ознаки: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності, стійкість правової позиції і критичність мислення, які мають різні рівні прояву.
На основі аналізу наукової літератури, а також визначених компонентів правової компетентності фахівців із цивільного захисту виділено такі критерії: когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний.
Зазначеним критеріям відповідають низький, середній, достатній і високий рівні сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
У другому розділі – «Організаційно-педагогічні умови та модель формування правової компетентності фахівця із цивільного захисту» – досліджено рівні сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі їх професійної підготовки; теоретично обгрунтовано організаційно-педагогічні умови і модель формування їх правової компетентності як єдність і взаємозумовленість цільового, теоретичного і технологічного блоків професійної підготовки, що її утворюють.
З метою дослідження рівнів сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки було розроблено програму і методику експериментального дослідження, визначено критерії, показники та рівні сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту. Діагностувальна процедура здійснювалася за допомогою розроблених протоколів та обраної шкали оцінювання відповідно до рівнів навчальних досягнень. Дослідницько-експериментальна робота проводилась в Інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля та Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. У дослідженні взяли участь 440 курсантів: КГ – 217 осіб, ЕГ – 223 особи.
Результати дослідницької роботи на констатувальному етапі експерименту засвідчили, що учасників із високим рівнем сформованості правової компетентності не виявлено. Переважна більшість досліджуваних (52,7%) має середній рівень сформованості правової компетентності (50,2% – з ЕГ, 49,8% – з КГ). Значна частина учасників експерименту (33,9%) знаходиться на низькому рівні (51,7% – з ЕГ, 48,3% – з КГ). Лише незначна кількість досліджуваних (13,4%) на констатувальному етапі експерименту мала достатній рівень сформованості правової компетентності (45,0% – з ЕГ, 55,0% – з КГ).
За сформованістю правової компетентності на констатувальному етапі експерименту контрольна й експериментальна групи виявилися якісно однорідними, а їхні кількісні показники значуще не відрізняються.
Результати дослідження рівнів сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту дозволили, з одного боку, виявити переважно низький та достатній рівень сформованості правової компетентності курсантів, з іншого – усвідомити необхідність обґрунтування та впровадження організаційно-педагогічних умов та моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі їх професійної підготовки.
Для визначення шляхів підвищення ефективності процесу формування правової компетентності курсантів було проаналізовано результати спостережень, бесід, вивчення навчально-методичної документації, стажувань у практичних підрозділах, позааудиторної роботи курсантів, опитувань викладачів, а також результати констатувального етапу експерименту. Проведена науково-дослідницька робота створила підгрунтя для обгрунтування умов, які впливають на формування правової компетентності курсантів. Ураховуючи думку науковців щодо необхідності дотримання організаційного аспекту в педагогічних умовах для забезпечення більшої ефективністі процесів, що досліджуються, було виділено і обгрунтувано чотири групи організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі їх професійної підготовки (змістові, практико-орієнтовані, контрольно-оцінні, акме-технологічні).
Встановлено, що для удосконалення теоретико-практичної підготовки курсантів, методичного інструментарію викладання професійно зорієнтованих дисциплін; створення особливого освітньо-виховного середовища, яке максимально сприяє формуванню правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі їх професійної підготовки є розробка і впровадження моделі формування правової компетентності. У процесі формування правової компетентності фахівців із цивільного захисту увагу було зосереджено на меті, змісті, нормативно-правовій основі професійної діяльності, технологіях організації процесу навчання, пролонгованому контролі та на результаті – рівні сформованості правової компетентності.
Модель формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту (рис. 1) має структуру (цільовий, теоретичний, технологічний і результативний блоки), спрямовану на підвищення рівня сформованоті правової компетентності та враховує основні напрямки модернізації професійної освіти, потреби практики та особливості сприйняття права майбутніми фахівцями цивільного захисту. Усі складові розробленої моделі відповідають особливостям формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки і відображають цілісну єдність процесу формування правової компетентності.
У третьому розділі – «Дослідницько-експериментальна робота з перевірки ефективності моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки» – розкрито реалізацію організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту; представлено результати дослідно-експериментальної роботи з перевірки організаційно-педагогічних умов та моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту.
Реалізація організаційно-педагогічних умов та моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту здійснювалася поетапно. Перший етап – діагностико-прогностичний (аналіз навчальних програм; вивчення програмно-методичного забезпечення; аналіз змісту позааудиторної роботи; вивчення умов організації самосійної роботи курсантів, їхньої практичної підготовки; збір та аналіз інформації про рівень сформованості правової компетентності; вивчення ціннісних орієнтацій та потреби в досягненнях, мотивації успіху).