Актуальність теми.Управління процесами формування та використання фінансових ресурсів у ході ринкових перетворень виступає домінантою ефективного виробництва, виявляючись у всіх сферах економічного життя підприємства і форми його прояву багаті та різношарові. Ускладнення процесів економічних трансформацій, посилення їх динамізму, зміна орієнтирів, перехід до нових форм господарювання вказують на наявність спонукально-діяльних установок щодо активного розв’язання низки завдань, покликаних забезпечити широкоспекторний діапазон запитів сьогодення стосовно вибору форм і методів фінансування, пошуку та оцінки його джерел тощо. Особливо це важливо для сільськогосподарських підприємств, де істотний вплив мають специфічні чинники, зокрема, стан та особливості матеріально-технічної бази, значне сезонне варіювання потреби в коштах, невисокий рівень обороту активів, малопотужність зародкової фінансової інфраструктури тощо. Крім того, в результаті ринкових перетворень значна частина підприємств галузі втратила власні фінансові ресурси, а умови доступу до зовнішніх їх джерел суттєво погіршилися. Саме тому ці питання постійно становили науковий інтерес і були предметом інтелектуального пошуку визначних вчених.
Найвагоміші досягнення у розробці теоретичних, методологічних і прикладних аспектів проблеми формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і управління цими складними різноаспектними процесами належать плеяді яскравих світил української аграрної економічної науки, серед яких В. Андрійчук, В. Борисова, В. Грушко, М. Гладій, О. Гудзь, М. Дем’яненко, П. Канінський, І. Кириленко, Ю. Коваленко, М. Коденська, М. Кропивко, П. Лайко, І. Лукінов, Ю. Лупенко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, Б. Пасхавер, Г. Підлісецький, В. Савчук, П. Саблук, В. Ситник, О. Ульянченко, А. Чупіс та ін. Завдяки їх титанічним зусиллям створено фундаментальний науковий базис розв'язання актуальних проблем фінансування розширеного відтворення сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах і, зокрема, в таких сегментах фінансової теорії як забезпечення фінансовими ресурсами, інноваційно-інвестиційний розвиток, кредитне забезпечення, управління ризиками, ціноутворення, страхування, оподаткування, державна фінансова підтримка сільськогосподарського виробництва .
Проте варто констатувати, що формування сучасної парадигми управління фінансовими ресурсами, адекватної викликам сьогодення та віддзеркаленням їх специфічних проявив у діяльності сільськогосподарських підприємств, тільки вибруньковується. Більшість її теоретико-методологічних і практичних площин потребують поліфонії новітніх ідей, наукової переорієнтації, творчого підходу й теоретичного обґрунтування альтернативних шляхів їх вирішення. Вітчизняна фінансова думка поки що не запропонувала цілісного бачення напрямів їх розв’язання, що обумовило вибір, наукову значимість і прикладну актуальність теми наукових розвідок у дисертаційному дослідженні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в контексті вирішення теоретичних і прикладних завдань проблематики наукових досліджень ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН. Дисертант брав особисту участь у розробці окремих етапів плану науково-дослідних робіт за такими темами: “Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000266), у складі якої сформульовано та обґрунтовано теоретико-методологічні засади управління формуванням і використанням фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в умовах ринку; “Розробити теоретичні та методологічні засади управління фінансовокредитними і податковими відносинами в АПК” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах теми визначено вплив зовнішнього середовища на формування й використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств та обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення управління цими процесами, розроблено основні аспекти державної фінансової підтримки сільського господарства в умовах членства у СОТ.
Науковий пошук і його логіка ґрунтувались на концептуальному баченні проблеми та робочій гіпотезі про те, що специфіка діяльності та відсутність відповідного їй наукового базису визначають необхідність розробки і практичної реалізації нової методології управління формуванням та використанням фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, що є органічною й невід'ємною складовою системи заходів з подолання негативних наслідків трансформаційних процесів і підвищення ефективності їх діяльності.
Реалізація визначеної мети зумовила необхідність і хронологію розв'язання сукупності таких теоретичних й прикладних завдань:
– здійснити аналіз генезису наукових уявлень, теоретичних аспектів і категоріальних характеристик фінансових ресурсів у контексті економічних викликів та сучасних проблем діяльності сільськогосподарських підприємств;
– ідентифікувати цільову функцію фінансових ресурсів підприємств, виявити і розкрити базисні якісні характеристики і у відміченому зрізі, конкретизувати й поглибити наукове розуміння їх економічної сутності;
– розкрити економічний зміст і визначити склад джерел формування фінансових ресурсів, уточнити й розвинути наукові площини їх класифікації для конкретизації сфери застосування з позиції теоретичних обґрунтувань та практичних запитів сільськогосподарських підприємств;
– визначити теоретико-методологічні та методичні підвалини управління формуванням і використанням фінансових ресурсів та виявити сукупність обставин, можливостей і проблем побудови його парадигми в сучасних умовах;
– обґрунтувати наукові передумови, вимоги, принципи, завдання системи фінансового планування, розробити методичні рекомендації з планування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і визначити заходи щодо їх реалізації;
– виявити агенти впливу на формування ціни джерел фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і сконструювати методичні підходи щодо її розрахунку з врахуванням специфічності їх структури;
– обґрунтувати методичні основи оцінки доцільності й ефективності використання фінансових ресурсів та виявити і запропонувати найбільш придатні й адаптовані її критерії означені ієрархічною системою цілей сільськогосподарських підприємств;
– здійснити діагностику економічних умов та узагальнити сучасну практику сільськогосподарських підприємств через призму виявлених тенденцій і закономірностей формування й використання ними фінансових ресурсів;
– з'ясувати економічний зміст поняття „фінансовий потенціал“, виявити чинники, які істотно впливають на його формування, розвиток та якісно нові горизонти перспектив сільськогосподарських підприємствах і на цій основі розробити методику оцінки його рівня та відповідну систему вимірників;
– розкрити сутність дефініції „грошові потоки“, визначити їх роль та особливості застосування в сільськогосподарських підприємствах у процесі управління їх фінансовими ресурсами;
– виявити тенденції і з’ясувати проблеми державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств та окреслити орієнтири їх вирішення;
– обґрунтувати тематично конкретизовані пріоритетні напрями удосконалення управління формуванням та використанням фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств на основі запропонованих якісно нових універсально-досконалих методологічних підходів.
Об’єктом дослідження виступають характерні процеси та об’єктивні закономірності формування й використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств у період ринкової трансформації економіки.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних проблем управління формуванням і використанням фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в якісно нових умовах діяльності.
Методами дослідження є конкретне застосування теорії та методології пізнання до предмету наукової розвідки дисертації. Теоретико-методологічний фундамент дослідження проблеми становлять загальнонауковий діалектичний метод пізнання; системний підхід до аналізу чинників впливу і складових елементів управління фінансовими ресурсами; результати творчого пошуку вітчизняних науковців; фундаментальні положення неокласичної фінансової теорії, сучасні концепції управління фінансами суб’єктів господарювання.
