ЗАХИСТ ПРАВ СУБ\'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВІД ПОРУШЕНЬ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Автореферат

Актуальність теми. Серед основних факторів, які покликані забезпечувати подальший розвиток соціально спрямованої ринкової економіки в Україні, є державне регулювання господарської діяльності, яке здатне суттєво впливати на її ефективне здійснення. Якщо органи державної влади (їх посадові чи службові особи) діють в межах закону, то таке регулювання служить забезпеченню стабілізації господарських відносин і суспільного господарського порядку, однак сьогодні непоодинокими є випадки порушення прав суб’єктів господарювання з боку органів державної влади. Це підтверджуються відомостями, які надані Міністерством юстиції України і Міжнародним інститутом соціології, результатами численних опитів суб'єктів господарювання різних форм власності, а також даними вищих судових органів про збільшення кількості звернень суб'єктів господарської діяльності в юрисдикційні та інші органи для захисту своїх прав від порушень органами державної влади.

Вказані питання знайшли своє вирішення у низці законодавчих актів: Господарському і Цивільному кодексах України, Законах України «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», Господарському процесуальному кодексі і Кодексі адміністративного судочинства України тощо, однак аналіз правової основи захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади свідчить про необхідність її подальшого вдосконалення.

Деякі аспекти щодо проблематики теми дослідження знайшли своє відображення в працях вчених: Т.Є. Абової, С.С. Алексєєва, В.Н. Амітана, А.Г. Бобкової, О.М. Вінник, В.П. Грибанова, В.М. Жуйкова, О.Р. Кібенко, М.В. Косюти, Д.Х. Липницького, М.С. Малеїна, В.К. Мамутова, Л.М. Ніколенко, З.В. Ромовської, Г.О. Свердлика, Э.Л. Страунінга, Г.К. Толстого, О.І. Угріновської, Р.О. Халфіної, Д.М. Чечота та інших авторів, проте окремі дослідження щодо захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади відсутні.

У різній площині питання захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади висвітлювались у кандидатських дисертаціях В.Е. Беляневича, І.В. Головача, І.В. Голованя, Я.В. Греца, О.М. Московенка, М.В. Руденка, В.М. Селіванова, А.О. Селіванова, О.М. Федорчука, докторській дисертації Н.О. Саніахметової та інших наукових дослідженнях. При цьому в останні роки з’явились нові аспекти вказаних відносин, а тому значне коло питань, що пов'язані із захистом прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади, потребує теоретичного доопрацювання.

З огляду на викладене дослідження захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади є актуальним та доцільним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету МОН України за темами “Господарсько-правове забезпечення стабілізації та розвитку економіки України” (державна реєстрація № 0101U005732) та “Історичні закономірності та сучасні тенденції розвитку держави і права” (державна реєстрація № 0107U001563), в межах яких авторкою проведено самостійний аналіз теоретичних і практичних аспектів захисту прав суб'єктів господарської діяльності від порушень органами державної влади та запропоновано шляхи удосконалення такого захисту.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень щодо захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади та підготовка пропозицій з удосконалення відповідного законодавства.

Для досягнення зазначеної мети в роботі були вирішені наступні завдання:

обґрунтування визначення поняття захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади з урахуванням ознак такого захисту;

конкретизація підстав захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади;

систематизація способів захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади;

аналіз застосування судового захисту та конкретизація способів такого захисту;

дослідження та уточнення порядку відміни рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту реєструючим органом;

з’ясування та уточнення повноважень прокурора щодо захисту прав суб'єктів господарської діяльності;

виявлення можливості самозахисту прав суб'єктів господарювання, конкретизація його способів та обґрунтування умов правомірності;

розробка пропозицій з удосконалення нормативно-правових актів щодо захисту прав суб'єктів господарювання.

Об'єктом дослідження є сукупність відносин, що складаються в процесі захисту прав суб’єктів господарювання.

Предметом дослідження є захист прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали загальні методи наукового пізнання, а також такі, що застосовуються в юридичній науці: методи аналізу і синтезу, формально-логічний, системний, порівняльно-правовий, статистичний тощо. Зокрема, методи аналізу і синтезу використовувалися для обґрунтування визначення поняття захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади. За допомогою формально-логічного методу проведено аналіз законодавства про захист прав суб'єктів господарювання з метою виявлення його недоліків і розробки пропозицій щодо їх усунення. Системний метод використовувався, серед іншого, при систематизації способів захисту прав суб'єктів господарювання в аспекті теми дослідження. Через призму порівняльно-правового методу проведено аналіз положень вітчизняного та зарубіжного законодавства про захист прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади. За результатами такого аналізу використано досвід Європейського Союзу, а також Республіки Білорусь, Великобританії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Російської Федерації, США, Франції.

Теоретичну основу дослідження склали роботи вчених із теорії держави і права, господарського, цивільного, кримінального, адміністративного права, серед яких, крім вищезазначених, роботи: С.Н. Братуся, А.Б. Венгерова, Г.Л. Знаменського, О.С. Іоффе, А.Б. Карліна, С.Ф. Кечек’яна, В.В. Лаптєва, В.І Новосьолова, О.П. Подцерковного, П.Л. Фріса, В.С. Щербини, Н.В. Янюк та інших, а також публікації практичних робітників: юристів, бухгалтерів, економістів.

У процесі дослідження використовувалися нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінета Міністрів України, статистичні дані Державної податкової адміністрації і Вищого господарського суду України, господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду, а також матеріали практики, що містяться у вітчизняній і закордонній науковій літературі.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що на основі наукових здобутків, законодавства та практики його реалізації проведене одне із перших після кодифікації господарського законодавства системне, комплексне дослідження відносин із захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади.

Наукова новизна результатів дослідження конкретизується в наступних висновках та пропозиціях:

Вперше:

запропоновано визначення поняття захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади як реалізації суб'єктами господарювання права на захист від порушень органами державної влади (їх посадовими особами) шляхом застосування спеціально уповноваженими особами або суб'єктом господарювання самостійно передбачених законом способів захисту з метою відновлення порушеного права;

обґрунтована доцільність класифікації способів захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади за характером таких порушень та значенням конкретних способів захисту шляхом їх поділу на основні (способи судового захисту); альтернативні (способи адміністративного захисту); допоміжні (способи самозахисту та захисту органами прокуратури) та додаткові (способи громадського захисту);

обґрунтована доцільність законодавчого закріплення самозахисту прав суб'єктів господарської діяльності від порушень органами державної влади та запропоновано способи такого захисту, до яких віднесено: невиконання незаконних вимог органів державної влади чи їх посадових осіб, а також здійснення дій щодо припинення порушень права чи запобігання загрози такого порушення.

Удосконалено положення щодо:

поняття “неправомірний письмовий акт органу державної влади” з уточненням, що таким є офіційний документ, який породжує певні правові наслідки стосовно суб'єктів господарської діяльності та порушує права і законні інтереси останніх, а також містить хоча б одну з наступних ознак: а) втручання в господарську діяльність, якщо воно не торкається передбачених законодавством прав органу державної влади здійснювати контроль за діяльністю підприємства; б) порушення вимог законодавства; в) невідповідність акту вимогам законодавства щодо компетенції органу, що прийняв такий акт; г) встановлення привілейованого положення суб'єкта господарської діяльності однієї форми власності стосовно суб'єкта господарської діяльності іншої форми власності; д) порушення форми і порядку прийняття акту, якщо це призвело до порушення прав і законних інтересів суб'єкта господарської діяльності;

оскарження рішень суду з питань відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом уточнення, що органи Державної податкової служби України та Державного казначейства України оскаржують рішення суду, які передбачають відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у встановленому законом порядку, крім випадків, коли такими органами при розгляді справи в суді першої інстанції підтверджено наявність бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Дістали подальший розвиток питання:

класифікації способів захисту прав суб'єктів господарської діяльності від порушень органами державної влади за ступенем процесуальної забезпеченості захисту на способи юрисдикційного захисту, до яких віднесено способи судового, адміністративного та захисту органами прокуратури, та способи неюрисдикційного захисту, серед яких способи самозахисту та громадського захисту;

підстав захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади (незаконні дії (письмові акти чи конклюдентні дії) або бездіяльність) шляхом доповнення їх такою підставою, як посягання на право у формі невизнання або оспорювання права;

переліку способів судового захисту прав суб'єктів господарювання шляхом його доповнення визнанням акту органу державної влади недіючим, тобто таким, що втратив юридичну силу з моменту набрання чинності рішення про визнання акту недіючим у встановленому законом порядку;

критеріїв розмежування компетенції господарських і адміністративних судів щодо розгляду справ про визнання недійсними актів органів державної влади шляхом доповнення таких критеріїв матеріальним, що передбачає необхідність з'ясування юрисдикційним органом правової природи спору, в якому відповідачем виступає орган державної влади;

строків розгляду справ за участю суб’єктів господарювання і органів державної влади, які пропонується доповнити критеріями визначення розумності зазначених строків, серед яких – складність справи, необхідність залучення до неї свідків, експертів та інших осіб, добросовісність поведінки сторін у процесі розгляду справи;

суб'єктного складу та джерел відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади суб'єкту господарської діяльності, зокрема, суб’єктом відшкодування запропоновано визначити органи Державного казначейства України, а джерелом – кошти державного бюджету на поточний рік;

підстав для відновлення майнових прав суб’єктів господарювання, які порушено застосуванням нормативного-правового акту в період до відміни його

державної реєстрації, шляхом доповнення таких підстав виключенням нормативно-правового акту з Державного реєстру нормативно-правових актів;

переліку критеріїв визначення розміру немайнової шкоди, що заподіяна органом державної влади діловій репутації суб'єкта господарювання, шляхом віднесення до них: характеру правопорушення, його повторності, наслідків поширення інформації, правового положення органу державної влади як розповсюджувача інформації, що ганьбить ділову репутацію суб'єкта господарювання, виду господарської діяльності, що здійснюється суб'єктом господарювання на ринку;

переліку способів адміністративного захисту прав суб’єктів господарювання від порушень органами державної влади, який пропонується доповнити відміною рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту реєструючим органом, а також призупиненням дії неправомірного акту Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва;

повноважень прокурора щодо захисту прав суб'єктів господарювання у судовому порядку, які пропонується доповнити правами: а) звертатися до суду з метою захисту прав суб'єктів господарювання, минаючи стадію попереднього опротестування акту, який не відповідає закону; б) самостійно визначати наявність порушення майнових чи інших інтересів держави як підстави для захисту прав конкретних суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади;

повноважень громадських об’єднань шляхом доповнення їх правом представляти інтереси необмеженого кола суб'єктів господарювання, права яких споріднені правам членів таких об’єднань, у відносинах захисту прав цих суб'єктів від незаконного втручання органів державної влади.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх сукупність заповнює певну прогалину щодо теоретичної основи правових засад суспільних відносин стосовно захисту прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади.

Результати дослідження можуть бути використані при подальшій розробці та вдосконаленні законодавства про захист прав суб'єктів господарювання, зокрема – Господарського та Господарського процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства України, інших нормативно-правових актів.

Положення дисертації використовуються в навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни “Захист прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади” для студентів спеціальності “Правознавство” Донецького національного університету МОН України (довідка № 439/01-27/6.8.0 від 05.06.2007 р.). Окремі результати дисертаційної роботи рекомендовані до використання у практичній діяльності ЗАТ „Лафарж Гіпс” (довідка № 01/01-420 від 11.05.2007 р.) та Дочірнього підприємства „Тютюнова компанія „Хамадей” (довідка № 657/01 від 29.05.2007 р.).

Положення та висновки, сформульовані в дисертації, що мають дискусійний характер, можуть скласти підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Особистий внесок здобувачки. У дисертації викладені наукові результати, які отримані особисто авторкою під час науково-дослідницької роботи протягом 2001-2007 рр. Дисертація виконана авторкою самостійно. Особистий внесок в публікації, що підготовлені в співавторстві з В.Н. Амітаном та І.В. Верзуловим, надається в списку праць, опублікованих за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки, що викладені у роботі, доповідались і обговорювались на підсумкових наукових конференціях Донецького національного університету МОН України (Донецьк, 2001, 2003, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” (Київ, 2001), засіданні Круглого столу “Суб'єкти господарювання та економічна злочинність: питання попередження” (Донецьк, 2002), Круглому столі „Рекомендації по внесенню змін до законодавства у зв’язку з прийняттям Господарського і Цивільного кодексів України (1 липня 2003 р.)”, VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта '2004”, Міжнародній науково-практичній конференції “Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку” (Донецьк, 2005) та ін.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки за темою дисертації опубліковано в 11 наукових працях, з яких 3 – у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, загальним обсягом 2,7 д.а., з яких особисто здобувачці належать 2,5 д.а.

Структура і обсяг роботи обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел та додатки.