МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Автореферат

Актуальність теми. Сучасний етап функціонування промислових підприємств характеризується наявністю дисбалансу між темпами зростання виробництва й темпами збільшення оборотних коштів. Рівень виробничих запасів займає значну питому вагу у структурі оборотних коштів і вимагає вдосконалення методів управління.

У ринкових умовах господарювання формування оборотних коштів у оптимальних розмірах дає змогу підвищувати ефективність діяльності промислових підприємств, що визначає економічний, науковий, технічний рівень країни, ділову активність національної економіки.

У зв’язку із цим надзвичайно актуальним на сучасному етапі є вдосконалення методів управління оборотними коштами на промислових підприємствах. Ряд питань теоретичного і прикладного характеру залишаються ще недостатньо дослідженими, зокрема: низька ефективність використання детермінованих методів визначення запасів сировини й матеріалів, наявність значних залишків готової неконкурентоспроможної продукції, несистематичне нагромадження незавершеного виробництва. Усі ці питання перетворюються на повсякденні й потребують термінового вирішення, тому існує потреба в подальшому розвитку теоретичних і методичних положень щодо управління оборотними коштами промислових підприємств в умовах загострення конкуренції й підвищення нестабільності зовнішнього середовища.

Зазначені проблеми зумовлюють актуальність дослідження завдань управління оборотними коштами промислових підприємств і вибір теми дисертаційної роботи.

Питанням управління оборотними коштами в науковій літературі приділено багато уваги зарубіжних і вітчизняних учених, розробки яких спрямовані, як правило, на вирішення локальних питань без створення системи управління оборотними коштами. Так, управління дебіторською заборгованістю досліджували О.Г. Білейченко, М.Д. Білик, А.М. Карбовник, О.І. Лучков, С.І. Маслов, Т.В. Момот; управління запасами – Дж. Букан, О.І. Горобець, С. Іщук, С.П. Лобов, Р.В. Севастьянов, Г.А. Семенов; управління грошовими потоками, готівкою на рахунку – А.Я. Кізима, Ж.В. Китаєва, А.Н. Хорін; формування оборотних коштів та джерел їх фінансування – Л.М. Бабич, І.О. Бланк, В.І. Ландик, Л.В. Пан, І.В. Пещанська; особливості аналізу й ефективності використання оборотних коштів – Ю.А. Долгоруков, Л.М. Драгун, А.М. Золотарьов, В.Г. Маргасова, Р.Л. Савон, С.Я. Салига, Р.С. Сорока. Водночас існуючі розробки потребують подальшого розвитку в напрямі формування дієвих методів управління оборотними коштами, вдосконалення аналізу ефективності використання оборотних коштів, методичних підходів до процесу управління товарно-матеріальними запасами, що є необхідною умовою ефективного функціонування промислових підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана в межах науково-дослідницької теми ДВНЗ “Український державний хіміко-технологічний університет” (№ державної реєстрації 0106U003432). Особисто автором розроблені методи управління виробничими запасами на стадії планування обсягів виробництва; методи тактичного і стратегічного регулювання залишків готової продукції багатоасортиментного підприємства; модель максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів; метод інтегрального оцінювання використання оборотних коштів підприємства.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розвиток теоретико-методичних і практичних положень, а також розробка методів управління оборотними коштами промислових підприємств в умовах загострення конкуренції й підвищення нестабільності зовнішнього середовища.

Відповідно до цієї мети в дисертації були поставлені такі завдання:

- визначити сутність оборотних коштів і проаналізувати сучасні підходи щодо управління оборотними коштами та їх складовими;

- провести порівняльну характеристику джерел поповнення оборотних коштів та розробити модель максимізації ефекту фінансового левериджу й рентабельності власних коштів;

- запропонувати використання системного підходу до управління оборотними коштами та вдосконалити систему управління ними;

- оцінити ефективність використання оборотних коштів промисловими підприємствами та вдосконалити аналіз використання оборотних коштів;

- дослідити фактори, що впливають на формування запасів сировини й матеріалів, та розробити методи, які дають змогу визначати рівень виробничих запасів на стадії планування обсягів виробництва;

- удосконалити управління незавершеним виробництвом шляхом налагодження стабільної й ритмічної роботи взаємозалежних ділянок підприємства;

- розробити методи тактичного регулювання і стратегічного управління асортиментною політикою підприємства;

- запропонувати саморегулювальну систему стимулювання працівників при управлінні оборотними коштами.

Об’єктом дослідження є процес управління оборотними коштами на промисловому підприємстві.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні методи управління оборотними коштами промислового підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної науки у сфері управління оборотними коштами, розроблені у працях зарубіжних і вітчизняних учених. У процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи: генетичний та узагальнення наукового досвіду із сучасних теоретичних досліджень – для аналізу походження та розвитку категорії “оборотні кошти” (розділ 1, підрозділ 1.1); диференційного вирахування – при максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів (розділ 1, підрозділ 1.3); системного підходу – для визначення функціонування елементів оборотних коштів як складної відкритої системи, де складові діалектично взаємопов’язані й різною мірою детермінують одне одного (розділ 2, підрозділ 2.1); групувань, логічного узагальнення й абстрагування – для дослідження закономірності динаміки оборотних коштів на промислових підприємствах з виділенням сутнісних характеристик системи (розділ 2, підрозділ 2.2); стохастичні – для формування залишків сировини й матеріалів залежно від виручки від реалізації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, а також зміни основних характеристик залежно від впливу ймовірнісних факторів (розділ 2, підрозділ 2.3); економіко-математичного моделювання – при утворенні моделі лінійного програмування оптимального завантаження обладнання (розділ 2, підрозділ 2.3); інтегрального оцінювання – при аналізі ефективності використання оборотних коштів на промислових підприємствах (розділ 3, підрозділ 3.1); математичної статистики – для визначення особливостей динаміки рядів залишків сировини й матеріалів та наявності прихованої періодичності (розділ 3, підрозділ 3.2).

Забезпечення оперативності й точності розрахунків було здійснено на ЕОМ у середовищі Excel 7.0, MATLAB 6.5, Windows XP Professional та в інтегральній системі для комплексного статистичного аналізу й обробки даних у середовищі Windows “Statistica”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному обґрунтуванні теоретичних та практичних методів управління оборотними коштами на основі використання економіко-математичного моделювання і стохастичних моделей. До найважливіших результатів належать наступні:

вперше:

- розроблено методи управління виробничими запасами за допомогою стохастичних моделей змінних стану та нейронної мережі, які дають змогу визначати рівень оборотних коштів у виробничих запасах на стадії планування обсягів виробництва та формалізувати процес прийняття рішення щодо залучення кредитних ресурсів при недостатній кількості власних коштів. На відміну від існуючих, запропоновані моделі оперують входами й виходами, які легко визначаються та враховують вплив імовірнісних факторів;

удосконалено:

- методи тактичного регулювання залишків готової продукції багатоасортиментного підприємства на підставі запропонованого коефіцієнта використання готової продукції та стратегічного планування за допомогою моделі лінійного програмування завантаження обладнання;

- модель дотримання мінливості залишків сировини й матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції в границях допусків, яка враховує принципи саморегулювання та дає змогу підвищити рівень мотивації працівників до стійкого управління оборотними коштами. На відміну від відомих показників стимулювання, використовується підхід, за яким мінливість запасів має бути в границях допусків;

- модель максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів, яка дає змогу при запланованій сумі прибутку оцінювати можливість отримання кредиту за процентною ставкою, що надає банк та, на відміну від відомих, надає можливість змінювати вихідні дані (заплановану суму прибутку і ставку банківського відсотка) та порівнювати отримані значення максимальної суми залучених коштів і ефекту фінансового левериджу;

дістали подальшого розвитку:

- метод інтегрального оцінювання використання оборотних коштів підприємства, який, на відміну від відомих, враховує залежність від розміщення оборотних коштів та ризик їх використання, а також особливості операційного, виробничого й фінансового циклів, дає змогу порівняти з підприємствами різних галузей, оцінити діяльність підприємства в динаміці;

- застосування системного підходу до управління оборотними коштами, що дає змогу розглядати управління у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем та виробничим процесом, оцінювати якість управління оборотними коштами, враховувати трансформацію елементів оборотних коштів, усувати недоліки управління за статичними моделями;

- управління незавершеним виробництвом завдяки налагодженню стабільної й ритмічної роботи взаємозалежних ділянок підприємства, де має місце несистематичне нагромадження запасів. На відміну від існуючих підходів, пропонується стимулювання працівників за ритмічність.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дисертаційної роботи є теоретичною та методичною основою ефективного управління оборотними коштами на промисловому підприємстві. Рекомендації з розробки й впровадження методів визначення оптимальної величини виробничих запасів, налагодження стабільної та ритмічної роботи двох суміжних ділянок, управління асортиментом на підставі коефіцієнта використання готової продукції, удосконалення саморегулювальної системи управління оборотними коштами на основі стимулювання працівників можуть бути впроваджені в практику діяльності підприємств різних галузей промисловості і знайшли застосування на промисловому підприємстві ВАТ “Дніпрошина” (акт впровадження № 520/035 від 21.02.2006 р.).

Запропоновані науково-методичні положення щодо управління асортиментом, інтегрального оцінювання використання оборотних коштів, системи економічного стимулювання працівників, використання моделей змінних стану та нейронної мережі для визначення рівня запасів сировини й матеріалів при плануванні обсягів виробництва, визначення критеріїв звернення до джерел поповнення оборотних коштів, моделі оптимізації рівня залучених коштів, застосування системного підходу до управління оборотними коштами залежно від організаційної структури підприємства, впровадження сучасного підходу до нормування і планування запасів використовуються в навчальному процесі підготовки фахівців з дисциплін “Економічний аналіз”, “Фінансовий менеджмент”, “Управління витратами” (акт впровадження
№ 05–12 від 21.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, результати обробки інформації, вибір методів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвалення на V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), науково-практичній конференції “Дні науки в ГУ “ЗІДМУ” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), науково-практичній конференції “Перспективные разработки науки и техники” (м. Бєлгород, м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Единое информационное пространство – 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІІ Міжнародній науково-технічній конференції студентів і аспірантів та молодих вчених “Хімія і сучасні технології” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 6,01 друк. арк., з них 9 статей у фахових наукових виданнях (обсяг – 5,34 друк. арк.) та 5 тез за участю в конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 223 сторінках, містить 50 рисунків, 27 таблиць та 6 додатків. Список використаних джерел включає 209 найменувань.