РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ЕФЕКТИВНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ВЛАСНІСТЮ В РЕГІОНІ Автореферат

Актуальність теми. Реформування економіки України протягом останніх років привело до формування нового економічного середовища, основою якого є коло власників, що здійснюють економічну діяльність в умовах конкурентної боротьби. Сучасні умови розвитку національної економіки обумовлюють необхідність визначення основних закономірностей становлення відносин власності в регіонах і найбільш значущих проблем у сфері державного регулювання. У світлі трансформаційних процесів, які відбуваються у вітчизняній економіці, важливість теоретичного осмислення проблеми державного управління власністю стає усе очевиднішою, оскільки саме вона відіграє вирішальну роль у перетворенні економічної системи.

Актуалізація дослідження державного управління власністю в регіонах України потребує звернення до світових і вітчизняних наукових досліджень, де категорія власності знаходить висвітлення протягом тривалого періоду часу. В епоху античності осмислення власності можна зустріти у Аристотеля, Демокрита, Платона, Цицерона, у середньовіччі − у Т. Гоббса, Ф. Кене, Дж. Локка, У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, й ін. Економічне розуміння власності формується в XIX столітті й пов’язане з роботами П.-Ж. Прудона, а пізніше − К. Маркса.

Проблематиці державного управління власністю присвячено роботи ряду вітчизняних учених, які відображають неоінституціональний, правовий, функціональний підходи до дослідження категорії „власність”, зокрема, Н. Гончарука, О. Денисюка, М. Камишанської, В. Черноіванова, М. Чечетова та ін. В наукових працях вони розглядають власність як структурний елемент і основу економічної системи, головну увагу концентруючи на вивченні впливу власності на економічні відносини управління нею. Дослідженню інституціональних аспектів відносин власності присвятили свої праці А. Алексеєв, В. Безгубенко, П. Борщевський, В. Будкін, М. Корецький, О. Корнієнков, Л. Ларінова, С. Ледомська, Л. Малік, М. Павліченко, А. Пасюта, Г. Пронська, В. Россоха, та інші. В роботах зазначених вчених проаналізовано особливості трансформації власності з позиції структури та функцій, а також досліджено систему управління приватизованими і неприватизованими об’єктами з позицій забезпечення ефективних результатів їхньої діяльності.

В умовах актуалізації тенденцій регіоналізації і набуття регіоном особливого статусу посилена увага приділяється державному управлінню власністю на регіональному рівні, що залучає дослідників до питань державного регулювання в умовах різноманіття форм власності. У цьому плані заслуговують на увагу наукові праці Т. Андреєва, В. Бєлєнцева, О. Бондаря, Т. Бреяна, В. Буреги, О. Головіна, Л. Грузінова, Н. Діденко, В. Дорофієнка, М. Кришталя, О. Коротич, О. Лепіхова, А. Ліманського, В. Лобаса, О. Мельнікової, Р. Ободця, І. Петенка, В. Павлішенка, В. Пеньківського, С. Поважного, В. Поліщука, І. Рожкової, О. Рябченка, В. Селіванова, С. Тичини, І. Турського, В. Устименка, Ф. Фрідмана, Г. Харченка, О. Черниш, М. Шкільняка, Б. Язвінюка та інших.

Питання трансформації відносин власності розглядаються у великій кількості робіт, однак дослідження у сфері державного управління власністю на регіональному рівні з урахуванням умов сучасної економіки потребують використання інноваційних підходів, формування відповідних рекомендацій в сфері державної економічної політики. Таким чином, у нинішніх умовах постає питання про забезпечення ефективності державного управління власністю на основі розробки нових механізмів управління, адекватних об’єктивним історичним умовам і сучасним соціально-економічним процесам.

Актуальність, теоретична і практична значущість проблеми, а також її недостатня розробленість у літературі обумовили вибір теми дослідження, визначили її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які проведено автором, є складовою частиною комплексних робіт, що виконувались в рамках науково-дослідних тематик Черкаського державного технологічного університету: „Теорія та методологія формування потенціалу розвитку національної економіки” (державний реєстраційний № 0100U004422, 2007 рік), „Теорія та методологія формування економічної моделі України в умовах глобалізації” (державний реєстраційний № 0103U003684, 2008 рік), „Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер державної реєстрації 0106U004488, 2010 рік). Участь автора в їх виконанні полягає у розробці концептуальних засад формування механізму ефективного державного управління власністю на регіональному рівні.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці механізму ефективного державного управління власністю на рівні регіону та технологій його практичної реалізації в умовах трансформації економіки України.

Для досягнення мети в роботі поставлені наступні завдання:

визначити сутність і зміст понять „власність”, „регіональна власність”, „державне управління власністю” на основі дослідження і узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду;

доповнити класифікацію власності за сукупністю ознак: ступенем усуспільнення; масштабами; суб’єктами власності; рівнями управління; об’єктами; ступенем реалізації прав власності, що дає можливість детальнішого розгляду питань державного управління власністю;

удосконалити систему принципів побудови ефективної системи державного управління власністю;

розробити рекомендації з формування методологічних і науково-методичних основ оцінки результатів впливу ефективного державного управління власністю на соціально-економічний розвиток на основі ідентифікації атрактора регіонального розвитку;

розробити модель державного управління власністю на регіональному рівні, яка полягає в побудові оптимальної структури управління власністю;

удосконалити механізм та інноваційні інструменти державного управління власністю в регіоні, які засновані на приватно-державному партнерстві.

Об’єктом дослідження є процеси формування відносин власності та державного управління нею в трансформаційній економіці.

Предметом дослідження є методологічні, методичні й прикладні основи державного управління власністю в регіонах України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що вдосконалення механізму державного управління власністю сприятиме підвищенню ефективності функціонування об’єктів регіональної власності, генеруванню прогресивної соціально-економічної динаміки розвитку регіону.

Методи дослідження. Теоретичними й методичними основами дисертаційної роботи слугували фундаментальні концепції та методичні розробки, представлені в сучасних працях вітчизняних і закордонних вчених, нормативно-правові документи органів державної влади та місцевого самоврядування, матеріали наукових і науково-практичних конференцій.

Багаторівневість і динамічність категорії „власність” обумовлює використання адекватної концептуальної основи. Для вирішення поставлених завдань використано комплексний, системний, відтворювальний, формаційний, функціональний підходи, а також концепції, що відображають особливості формування і розвитку сучасної економіки, теорію інституціональних матриць. Конвергенція наукових підходів дозволила досліджувати зазначену категорію у всьому різноманітті її прояву.

Для вирішення поставлених завдань використовувались методи динамічного, структурно-логічного, системного аналізу – при оцінці впливу державного управління власністю на соціально-економічний розвиток регіону. Інструментами дослідження є методи економічного аналізу, графічного представлення даних, інтегральних оцінок, індексний метод. Особливістю роботи є застосування інструментів кількісного економіко-статистичного аналізу: кластерного й регресійного.

Емпіричною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти та матеріали законодавчої й виконавчої влади України, щорічні звіти, методичні та статистичні матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, інших міністерств і відомств, матеріали досліджень науково-дослідних організацій, а також публікації у вітчизняних й закордонних періодичних виданнях. Використання великого масиву статистичних та інформаційних даних забезпечило репрезентативність і надійність вихідних даних, обґрунтованість отриманих висновків.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні запропонованих напрямів удосконалення механізмів державного управління власністю в регіоні. Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є такі:

вперше

розроблено модель управління державною власністю на регіональному рівні, яка полягає в побудові оптимальної структури управління державною власністю, що відповідає принципам горизонтального і вертикального поділу функцій та цільової орієнтації й означає відповідність будь-якої виконавчої структури, яка виступає інструментом реалізації управлінських рішень, цілям і завданням, поставленим перед органом управління;

удосконалено

систему принципів побудови ефективної системи державного управління власністю шляхом доповнення їх специфічними принципами: цілепокладання; відповідності обсягу й характеру повноважень видам управлінських впливів; відповідності форм і методів діяльності органу державної влади завданням та мотиваціям, що визначать певні критерії побудови системи управління державною власністю;

теоретичні підходи до визначення основних дефініцій, таких як „власність”, „регіональна власність”, „державне управління власністю” у контексті трансформації характеру відносин власності на основі конвергенції різних підходів. Визначено регіональну власність як вторинний рівень державної власності в контексті власності усіх господарюючих суб’єктів, у тому числі суб’єктів державної власності, розташованих на певній території, що формують основу територіально-господарського комплексу;

механізм й інноваційні інструменти управління власністю в регіоні, засновані на державному регулюванні й приватно-державному партнерстві, що забезпечують ефективне використання і розвиток виробничого, інноваційного й інвестиційного потенціалів регіону;

дістало подальшого розвитку

класифікація власності, яка, на відміну від існуючих, включає виділення видів власності за ознаками: ступенем усуспільнення (державна і приватна); масштабами (індивідуальна і загальна); суб’єктами власності (індивідуально-приватна, колективна, корпоративна, державна); рівнями управління (державна, регіональна, комунальна); об’єктами (матеріальні й нематеріальні активи); ступенем реалізації прав власності (повна і неповна) та дає можливість детальнішого розгляду питань державного управління власністю;

методичні положення щодо оцінки результатів впливу державного управління власністю на соціально-економічний розвиток регіону на основі ідентифікації атрактора регіонального розвитку, що дозволяє визначити місце і роль регіональної власності в цьому процесі, а також оцінити ефективність управління різними формами власності в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці конкретних методичних рекомендацій ефективного державного управління регіональною власністю. Отримані результати дослідження використовуються при формуванні й реалізації регіональної економічної політики.

Результати й висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані фрагментарно при реалізації як прогнозно-аналітичних, так і стратегічних розробок. Виявлені тенденції державного управління регіональною власністю можуть знайти застосування як вихідні дані при плануванні й прогнозуванні динаміки економічної системи регіону. Результати оцінки ефективності управління підприємствами різних форм власності, отримані на основі економічного та регресійного аналізу, можуть активно використовуватися при формуванні інвестиційної політики регіональних органів влади та сприятимуть максимізації ключових показників господарської діяльності регіону.

Теоретичні положення, які захищаються в дисертації, доведені до рівня конкретних практичних пропозицій та створюють об’єктивну основу для подальшого розвитку відносин власності в Черкаському регіоні (довідка Черкаської обласної держадміністрації № 1079/2 від 04.11.2009 року).

Висновки, отримані в ході дослідження, можуть бути використані науковцями, педагогами вищої школи, органами державної влади й місцевого самоврядування. Необхідно особливо відзначити можливість використання результатів для прийняття управлінських рішень у сфері управління власністю органами державної влади, при розробці нормативно-правових актів і програмних документів. Пропонований автором механізм державного управління власністю, в основу якого покладено інноваційні інститути приватно-державного партнерства, був практично реалізований в діяльності місцевих органів влади м. Катовіце (Польща), що дало змогу обґрунтовано зробити висновки про високу ефективність та екстраполювати результати апробації на територію України.

Ряд положень дисертаційного дослідження щодо удосконалення механізму державного управління регіональною власністю використовується в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при викладанні курсів „Державне регулювання економіки”, „Розміщення продуктивних сил і регіоналістика”, „Економічна теорія” (довідка № 1657/01-11.02 від 04.11.2009 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо удосконалення механізму державного управління регіональною власністю, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у розвиток сучасної економічної науки і зокрема у теорію державного управління.

Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Конкретний внесок у роботи в співавторстві подано у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 8 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (Форос, 5–11 липня 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Региональные аспекты развития в условиях европейского выбора” (Симферополь, 13–16 сентября 2007 г.) [„Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору” (Сімферополь, 13−16 вересня 2007 р.)], VІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 26–28 жовтня, 2007 р.), ІХ науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку”, (Дніпропетровськ, 30 листопада 2007 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, молодих учених та науковців „Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки” (Кременчук, 14−16 квітня 2008 р.), V міжнародній науково-практичній конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 16–18 квітня 2008 р.), ІХ міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 24–26 вересня 2008 р.), „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (м. Черкаси, 12-14 липня 2009 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 12 опублікованих працях, 4 – у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 5,0 др. арк., у тому числі 4,3 др. арк. належить особисто автору, з них 7 – у збірниках наукових праць та 5 – у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 224 стор. тексту, який включає 38 таблиць на 39 сторінках і 26 рисунків на 25 сторінках. Із загальної кількості таблиць і рисунків 6 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 189 найменувань і викладений на 17 стор., 2 додатки – на 9 сторінках.